Виїзна тематична година «Та як нам жить хвилиною легкою, коли такий на пам’яті тягар…» (до Дня пам’яті жертв голодомору)

10 листопада у Вінницькій обласній організації УТОС працівники ВОУНБ ім. В. Отамановського Інна Боса – головний бібліотекар відділу абонемента та Леонід Кучерук – бібліотекар, провели тематичну годину до Дня пам’яті жертв Голодомору «Та як нам жить хвилиною легкою, коли такий на пам’яті тягар…».
 
Голодомор 1932–1933 років – одна з найтрагічніших сторінок в історії українського народу, штучно створений тоталітарним режимом акт геноциду проти українців. Це була не просто трагедія голоду, а свідоме винищення мільйонів людей – цілих родин, сіл, поколінь, що не скорилися насильницькій владі.
Вшанування пам’яті жертв Голодомору – це акт національної єдності. Коли ми схиляємо голови перед тими, хто загинув за право бути українцем.
 
Під час читань звучали уривки з художніх творів: Василя Барки «Жовтий князь»; Уласа Самчука «Марія»; Світлани Талан «Розколоте небо»; поезії Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Василя Симоненка.
Учасники поділилися власними роздумами про події 1932–1933 років, про цінність життя, людяності та пам’яті.
 
 Фотоматеріали
Поділитися:

Та як нам жить хвилиною легкою, коли такий на пам’яті тягар


10 листопада у Вінницькій обласній організації УТОС працівники ВОУНБ ім. В. Отамановського Інна Боса – головний бібліотекар відділу абонемента та Леонід Кучерук – бібліотекар, провели тематичну годину до Дня пам’яті жертв Голодомору «Та як нам жить хвилиною легкою, коли такий на пам’яті тягар…».
 
Голодомор 1932–1933 років – одна з найтрагічніших сторінок в історії українського народу, штучно створений тоталітарним режимом акт геноциду проти українців. Це була не просто трагедія голоду, а свідоме винищення мільйонів людей – цілих родин, сіл, поколінь, що не скорилися насильницькій владі.
Вшанування пам’яті жертв Голодомору – це акт національної єдності. Коли ми схиляємо голови перед тими, хто загинув за право бути українцем.
 
Під час читань звучали уривки з художніх творів: Василя Барки «Жовтий князь»; Уласа Самчука «Марія»; Світлани Талан «Розколоте небо»; поезії Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Василя Симоненка.
Учасники поділилися власними роздумами про події 1932–1933 років, про цінність життя, людяності та пам’яті.
 
 Фотоматеріали