Володимир Михайлович Навроцький: економіст, статистик, публіцист

 

(біобібліографічний список до 175-річчя від дня народження)

Тож днесь, коли чистий огонь той погас

у млах, що над нами нависли,

най пам’ять його свята буде для нас,

святі його діла і мисли!

І. Франко «На смерть Володимира Навроцького» 

Володимир Михайлович Навроцький – відомий український економіст, статистик і публіцист, народився 18 листопада 1847 р. у м. Котузів, Королівство Галичини та Володимерії, Австро-Угорщина (нині с. Котузів, у складі Золотинської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області) у родині священника. Наразі його ім’я маловідоме, хоча він був чи не найкращим дослідником економіки Галичини та причин зубожіння народу в кінці ХІХ ст.

Першим його вчителем став батько, який намагався насамперед, прищепити сину паростки гуманістичного світогляду. Завдяки цим урокам Володимир вже змалку знав, що суспільство, в якому він живе, недосконале, люди не рівні у своїх правах, поділені за майновою і національною ознакою. Громадська діяльність аж ніяк не позначалася на освоєнні навчального матеріалу гімназистом Навроцьким. Вчителі відзначали його високу ерудицію і надзвичайні аналітичні здібності. Особливо Володимир захоплювався економічними науками і юриспруденцією та мріяв про світські студії.

Проте батько по-своєму визначив майбутню долю сина. Він вважав, що той повинен стати священником. На щастя до семінарії В. Навроцький не вступив, бо був «не музикальний», а ще й тому, що «…не вміє по руськи писати». Однак Навроцький трохи схитрував на вступних іспитах, бо вже тоді крім обов’язкової німецької, вивчив французьку та італійську мови.

У 1866 р. він закінчив цісарсько-королівську гімназію в Станіславові (тепер Івано-Франківськ). Далі В. Навроцький успішно склав вступні іспити на юридичний факультет Львівського університету, у якому навчався з 1866 по-1871 рр. і де вдало поєднував успішне навчання з активною громадською та дослідницькою роботою. Як зазначав І. Витанович, автор дослідження про Володимира Навроцького, «…легко приходилося йому студіювати, нараз давався взнаки голод і холод, бо батько самий не маючи багато, присилав синові на удержання стільки, що і могло вистачити на достаточний студентський прожиток, та громадські справи, що їх брали на свої плечі молоді народовці, трималися й велися лише їх власними силами, їх діравими кишенями. Часто Навроцький голодував».

Під час навчання в університеті він був одним із найактивніших народовців товариства «Просвіта», часопису «Правда», а також співорганізатором студентських громад у Галичині. З 1867 р. його призначають відповідальним секретарем українського товариства «Просвіта». З 1871 р. він очолював студентське товариство «Дружній лихвар», з 1873 – проводив економічно-статистичні дослідження. Закінчивши юридичний факультет Львівського університету, В. Навроцький обійняв посаду державного службовця в м. Ряшеві (Жешув, Польща), яку посідав до кінця життя.

Після закінчення навчання В. Навроцький присвятив себе дослідженню соціально-економічних відносин, зокрема проблем еволюції селянських господарств в умовах утвердження капіталу. Адже на той час найбільш актуальним було аграрне питання. Як економіст-статистик він розкриває процес еволюції земельної власності. Цей процес, за його словами, спричинив консолідацію земельних масивів у руках великих земельних магнатів і роздрібнення селянської земельної власності.

У своїх працях учений аналізував перехід економіки Галичини до ринково-грошового господарства та розвиток відповідних фінансових інституцій, виступав з критикою податкового законодавства. Разом з Іваном Франко піддав критиці податкове законодавство та здійснив науковий аналіз тогочасної економічної дійсності. Простежуючи еволюцію селянських господарств у Галичині XIX ст., В. Навроцький першим розкрив усі їх зміни в перехідний період від натуральної до ринкової економіки. Він є автором низки статей з економіки та фінансів Галичини, в яких дослідив проблеми формування промисловості в умовах численних залишків кріпосництва, експлуатації краю іноземним капіталом.

Для його праць характерною була не лише насиченість їх статистичним матеріалом, а й те, що вони ґрунтувались на міцних теоретичних підвалинах. Навроцький був добре освіченою людиною, знав, окрім української й польської мов, – німецьку, французьку, італійську, що дало можливість читати в оригіналі праці західноєвропейських економістів. Його дослідженням була притаманна як глибока наукова обґрунтованість, так і публіцистичний хист.

Етнографічні дослідження, інтерес до сучасного й минулого життя народу пробудили у Навроцькому соціолога, він почав займатись суспільно-економічними проблемами. У своїх економічних працях вчений торкається різних сторін суспільно-економічного розвитку краю, які насичені багатим статистичним матеріалом і тому становлять особливу цінність.

Його статті друкувалися у «Правді», «Ділі», «Киевском телеграфе», «Вестнике Европы», «Одесском Вестнике». Його праця «П’янство і пропінація в Галичині» надрукована в Женеві («Громада» М. Драгоманова). Публікації В. Навроцького, що виходили друком у Львові, Києві, Одесі й Женеві (Швейцарія), дістали високу оцінку сучасників – М. Драгоманова, С. Подолинського, справили помітний вплив на творчість І.Франка, який назвав економічні роботи Володимира Михайловича капітальними, цінував їх передусім за теоретичну глибину й суспільну спрямованість. Новаторський внесок вченого у розвиток фінансової науки полягав у дослідженні проблеми справедливості та економічної обґрунтованості оподаткування, його народногосподарських та соціальних наслідків, розкладання податків між окремими верствами населення та регіонами, ефективних принципів встановлення та стягнення податків.

Володимир Михайлович Навроцький залишив нащадкам цінну наукову спадщину. Це насамперед твори з економіки й фінансів Галичини: «Про промислову кризу в Австрії» (1873), «Що нас коштує пропінація? (Кілька цифр до вияснення народної нужди в Галичині)» (1875), «П’янство і пропінація в Галичині» (1882), «Реформи домового порядку і Слово» (1874), «Класові інтереси і інтереси народу» (1876), «Руська народність в школах галицьких» (1876), «Подвійна крейдка (студія над податком ґрунтовим)» (1881), «Герої подвійної крейдки» (1881), «Реставрація економічна» (1880) та ін. Не маючи ніяких наукових ступенів, В. Навроцький цілком справедливо був зарахований істориками економічної теорії до української наукової еліти насамперед за теоретичну обґрунтованість та глибину статистико-економічних досліджень. Результати наукових досліджень Володимира Навроцького використовували у своїх працях такі відомі українські діячі, як М. Драгоманов, С. Подолинський, О. Терлецький.

Науковий доробок В. Навроцького добре знав і високо оцінював І. Франко, який доклав багато зусиль для збереження та популяризації його наукових праць. У 1884 р. за редакцією І. Я. Франка вийшов перший том із запланованого повного зібрання творів В. Навроцького. До книги увійшли поетичні твори, розвідки з географії, етнографії, фольклористики, історії, літературознавства, художньо-публіцистичні і дорожні нариси, а також вірш І. Я. Франка «На смерть Володимира Навроцького» та нарис О. С. Терлецького «Згадка про житє Володимира Навроцького». Видавши перший том, І. Франко плекав думку про підготовку і наступного. Про свої наміри він писав М. Драгоманову. Проте реалізувати цю ідею так і не вдалося.

У 1877 р. під час судового процесу над І. Франком, О. Терлецьким, М. Павликом та іншими українськими демократами слідчі знайшли листи В. Навроцького. У Ряшів приїжджала владна комісія, та знайти підстави для притягнення вченого до суду за революційну діяльність слідчим не вдалося. Вони побачили важку скруту, худого, змарнілого, але впевненого у собі молодого чоловіка, який легко, юридично грамотно, спростував усі докази. Слідство проти нього припинили.

Для Володимира Михайловича то були дійсно важкі часи. Незадовго до так званого «соціалістичного» процесу згоріла батьківська хата. Він віддавав останнє сестрам, які залишилися без даху над головою.

Талановитий українець не прожив і 35 років. У жовтні 1881 р. Володимир Михайлович повіз хрестити сина до найближчої церкви до Залісся, по дорозі занедужав, прохворів всю зиму і 16 березня 1882 р. помер.

У некролозі на смерть вченого М. Драгоманов написав: «Навроцький був один з найчесніших галицьких «молодих», народовців, або українолюбів, котрі появились в 60-ті роки, один з тих, котрі найбільше вдержали в собі вільних думок молодих часів, а вкупі з тим один з найбільше працьовитих людей свого гурту».

Метою біобібліографічного списку є висвітлення творчого спадку та дослідження життя і діяльності видатного українського економіста В.М. Навроцького, який займає вагоме місце в історії економічної науки України та зробив значний внесок у національну і світову економічну думку.

До списку увійшли книги, монографії, тези доповідей, навчальні посібники статті з періодичних видань, наукових збірників, енциклопедій, електронні матеріали. Всі документи бібліографуються мовою оригіналу.

 

З творчої спадщини В. М. Навроцького

Твори : видання посмертне з портретом і життєписом / В. Навроцький. – Львів, 1884. –204 с.

Добраніч родині ; До ластівки : вірші / В. Навроцький // Акорди. – Київ, 1992.– С. 138, 139; Тернопіль.– 1993.– № 3. – С. 25.

Родині : вірш / В. Навроцький // Теребовлянщина : крає знав. і літ.-мистец. альм.-календар на 2001 р. – Тернопіль, 2001.– С. 298.

Географічно-етнографічні та статистично-економічні праці / В. М. Навроцький; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 2004.– 579 c.

Географічно-статистичні та статистико-економічні праці / В. Навроцький. – Львів, 2004. – 580 с.

П’янство і пропінація в Галичині : розвідка статистична / В. М. Навроцький // Фінансова думка України : у 3 т. / авт.-упоряд.: С. І. Юрій, С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, П. І. Юхименко ; за наук. ред. В. М. Федосова. – Київ ; Тернопіль, 2010. – Т. 3, ч. 1. – С. 197–203; Українська економічна думка : хрестоматія / упоряд. С. М. Злупко. – Київ, 2007. – С. 285–292.

Реформа домового податку і «Слово» : критич. і практ. розвідка, присвяч. укр. послам в Раді державній / В. М. Навроцький // Фінансова думка України : у 3 т. / авт.-упоряд. С. І. Юрій, С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, П. І. Юхименко ; за наук. ред. В. М. Федосова. – Київ ; Тернопіль, 2010. – Т. 3, ч. 1. – С. 169–195.

 

Дослідження життя і творчості економіста

Витанович, І. Володимир Навроцький (1847–1882): перший український статистик-економіст в Галичині на тлі своєї доби / І. Витанович. – Львів, 1934. – 83 с.

Витанович, І. «Лицем до органічної праці», – Володимир Навроцький і його вплив на сучасників // Історія українського кооперативного руху : із праць історично-філософічної секції НТШ / І. Витанович. – Нью-Йорк, 1964. – С. 80–84. – Електрон версія. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/ukrainica/8001-vitanovich-i-istoriya-ukrayinskogo-kooperativnogo-ruhu/ (дата звернення: 31.10.2022). – Назва з екрана.

Злупко, С. М. Економічна думка на Україні : нариси історії екон. думки на західноукр. землях у другій половині XIX ст. / С. М. Злупко. – Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1969. – 222 с. – Зі змісту: [Про В. М. Навроцького]. – С. 97–110.

Злупко, С. М. Економічна думка України (від давнини до сучасності) : навч. посіб. / С. М. Злупко. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 495 с. – Зі змісту: [Про В. М. Навроцького]. – С. 232–239.

Злупко, С. М. Економічні погляди В. Навроцького / С. М. Злупко // З історії економічної думки на Україні : зб. ст. / АН УРСР, Ін-т економіки ; ред. В. П. Теплицький. – Київ, 1961. – С. 98–121.

Злупко, С. «І світлом ума свого він освітив…» : [про В. Навроцького] / С. Злупко // Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів, 2002. – С. 146–150.

Климова, Н. Д. Український економіст-статистик В. Навроцький : (до 130-річчя з дня народження) / Н. Д. Климова // Історія народного господарства та економічної думки Української РСР : респ. міжвідом. зб. / відп. ред. Т. І. Дерев’янкін. – Київ, 1979. – Вип. 13. – С. 102–106.

Проблеми фіскальної політики та фінансового колоніалізму в працях В.М. Навроцького та І.Я. Франка // Українська фінансова думка другої половини ХІХ- початку ХХ століть / В. В. Небрат. – Київ, 2007. – С. 158–170.

Бубній, П. Навроцький Володимир П. Бубній, М. Ониськів // Тернопіль. – 1995. – № 3.– С. 25.

Возняк, М. З листування М. Драгоманова з В. Навроцьким. Драгоманов і ми / М. Возняк // Літературно-науковий вісник. – 1923. – Кн. 3. – С. 249–267.

Олесницький, Є. Володимир Навроцкій, єго значенє і заслуги. Відчит. д-ра Евгенія Олесницкого, виголошений в памятний день шестих роковин смерти бл. п. Вол. Навроцкого] / Є. Олесницький // Діло. – 1888. – 9, 11, 12, 13 черв.

Ґерета, І. Публіцист Володимир Навроцький // Теребовлянщина : крає знав. і літ.-мистец. альм.-календар на 2001.– Тернопіль, 2001.– С. 325.

Григорук, А. Володимир Навроцький: життя і наукова діяльність (1847–1882 рр.) / А. Григорук, Л. Литвин // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль, 2010. – Вип. 1. – С. 31–33.

Григорук, А. А. Володимир Навроцький – перший дослідник економіки Галичини / А. А. Григорук, Л. М. Литвин // Історія народного господарства та економічної думки України : міжвід. зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування». – Київ, 2014. – Вип. 47. – С. 335–347. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ingedu_2014_47_23.pdf (дата звернення: 31.10.2022). – Назва з екрана.

Губ'як, В. Славетні імена Теребовлянщини : [є про В. М. Навроцького] / В. Губ’як // Дивослово. – 1996.– № 9.– С. 20–25.

Злупко, С. «І світом ума свого він освітив…» : (до 145-річчя від дня народж. видат. укр. економіста-статиста В. М. Навроцького) // Вільне життя. – 1992.– 20 лист.

Студинський, К. Переписка М. Драгоманова з В. Навроцьким / К. Студинський // За сто літ : матеріали з громад. й літ. життя України ХІХ і початків ХХ століття / під ред. М. Грушевського. – Київ,1927. – Кн. 1. – С. 83–153.

Струсівські зустрічі : (укр. економіст-статист В. Навроцький 1847–1882) // Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщин / Л. Городинський, І. Зінчишин. – Львів, 1998.– С. 258, 259.

Шафранська, І. Б. Життєвий шлях та внесок в економічну думку Західної України В. М. Навроцького [Електронний ресурс] / І. Б. Шафранська // Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. – 2009. – № 1 (47). – С. 214–216.

Шафранська, І. Б. Статистика, фінанси та бюджет як предмет дослідження в економічній науці західноукраїнських земель останньої третини ХІХ – першої третини ХХ століття [Електронний ресурс] : [дослідж. та представлено аналіз поглядів і наук. пр. вчених і громад. діячів Західної України зазнач. періоду, зокрема Володимира Навроцького, Івана Франка, Євгена Олесницького, В’ячеслава Будзиновського, Володимира Барвінського, Павла Чомпи, професора Львів. ун-ту Тадеуша Бжеського] / І. Б. Шафранська // Ефективна економіка. – 2014. – № 11. – С. 1–4.

Шульський, М. Г. Економічна спадщина економіста Володимира Навроцького у творчості Івана Франка / М. Г. Шульський // Економіка АПК. – 2012. – № 2. – С. 125–129.

 

Ім’я В. М. Навроцького в довідкових виданнях

Витанович, І. Навроцький Володимир // Енциклопедія Українознавства / голов. ред. Володимир КубійовичЛьвів, 1996. – Т. 5. – С. 1672, 1673.

Кушнерик, Г. Навроцький Володимир Михайлович / Г. Кушнерук, Б. Пиндус, В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2005.– Т. 2.– С. 586.

Навроцький Володимир Михайлович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://bit.ly/3SRZ1QL (дата звернення: 31.10.2022). – Назва з екрана.

Навроцький Володимир Михайлович : укр. економіст, статистик, публіцист // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ, 2003. – 496, 497.

Небрат, В. В. Навроцький Володимир Михайлович / В. В. Небрат // Енциклопедія історії України : в 10 т. / редкол.: В.А. Смолій [та ін.], НАН України, Ін-т історії України. – Київ, 2010. – Т. 7. – С. 145, 146.

Небрат, В. В. Навроцький Володимир Михайлович / В. В. Небрат // Фінанси. Бюджет. Податки: національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Академія фінансового управління» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 359–361.

Шалата, М. Навроцький Володимир Михайлович / М. Шалата // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; редкол.: М. Г. Жулинський (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 2013. – Т.4. – С. 404.

 

Підготувала Т. Джуринська, провідний бібліограф.

Поділитися:

Володимир Михайлович Навроцький


 

(біобібліографічний список до 175-річчя від дня народження)

Тож днесь, коли чистий огонь той погас

у млах, що над нами нависли,

най пам’ять його свята буде для нас,

святі його діла і мисли!

І. Франко «На смерть Володимира Навроцького» 

Володимир Михайлович Навроцький – відомий український економіст, статистик і публіцист, народився 18 листопада 1847 р. у м. Котузів, Королівство Галичини та Володимерії, Австро-Угорщина (нині с. Котузів, у складі Золотинської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області) у родині священника. Наразі його ім’я маловідоме, хоча він був чи не найкращим дослідником економіки Галичини та причин зубожіння народу в кінці ХІХ ст.

Першим його вчителем став батько, який намагався насамперед, прищепити сину паростки гуманістичного світогляду. Завдяки цим урокам Володимир вже змалку знав, що суспільство, в якому він живе, недосконале, люди не рівні у своїх правах, поділені за майновою і національною ознакою. Громадська діяльність аж ніяк не позначалася на освоєнні навчального матеріалу гімназистом Навроцьким. Вчителі відзначали його високу ерудицію і надзвичайні аналітичні здібності. Особливо Володимир захоплювався економічними науками і юриспруденцією та мріяв про світські студії.

Проте батько по-своєму визначив майбутню долю сина. Він вважав, що той повинен стати священником. На щастя до семінарії В. Навроцький не вступив, бо був «не музикальний», а ще й тому, що «…не вміє по руськи писати». Однак Навроцький трохи схитрував на вступних іспитах, бо вже тоді крім обов’язкової німецької, вивчив французьку та італійську мови.

У 1866 р. він закінчив цісарсько-королівську гімназію в Станіславові (тепер Івано-Франківськ). Далі В. Навроцький успішно склав вступні іспити на юридичний факультет Львівського університету, у якому навчався з 1866 по-1871 рр. і де вдало поєднував успішне навчання з активною громадською та дослідницькою роботою. Як зазначав І. Витанович, автор дослідження про Володимира Навроцького, «…легко приходилося йому студіювати, нараз давався взнаки голод і холод, бо батько самий не маючи багато, присилав синові на удержання стільки, що і могло вистачити на достаточний студентський прожиток, та громадські справи, що їх брали на свої плечі молоді народовці, трималися й велися лише їх власними силами, їх діравими кишенями. Часто Навроцький голодував».

Під час навчання в університеті він був одним із найактивніших народовців товариства «Просвіта», часопису «Правда», а також співорганізатором студентських громад у Галичині. З 1867 р. його призначають відповідальним секретарем українського товариства «Просвіта». З 1871 р. він очолював студентське товариство «Дружній лихвар», з 1873 – проводив економічно-статистичні дослідження. Закінчивши юридичний факультет Львівського університету, В. Навроцький обійняв посаду державного службовця в м. Ряшеві (Жешув, Польща), яку посідав до кінця життя.

Після закінчення навчання В. Навроцький присвятив себе дослідженню соціально-економічних відносин, зокрема проблем еволюції селянських господарств в умовах утвердження капіталу. Адже на той час найбільш актуальним було аграрне питання. Як економіст-статистик він розкриває процес еволюції земельної власності. Цей процес, за його словами, спричинив консолідацію земельних масивів у руках великих земельних магнатів і роздрібнення селянської земельної власності.

У своїх працях учений аналізував перехід економіки Галичини до ринково-грошового господарства та розвиток відповідних фінансових інституцій, виступав з критикою податкового законодавства. Разом з Іваном Франко піддав критиці податкове законодавство та здійснив науковий аналіз тогочасної економічної дійсності. Простежуючи еволюцію селянських господарств у Галичині XIX ст., В. Навроцький першим розкрив усі їх зміни в перехідний період від натуральної до ринкової економіки. Він є автором низки статей з економіки та фінансів Галичини, в яких дослідив проблеми формування промисловості в умовах численних залишків кріпосництва, експлуатації краю іноземним капіталом.

Для його праць характерною була не лише насиченість їх статистичним матеріалом, а й те, що вони ґрунтувались на міцних теоретичних підвалинах. Навроцький був добре освіченою людиною, знав, окрім української й польської мов, – німецьку, французьку, італійську, що дало можливість читати в оригіналі праці західноєвропейських економістів. Його дослідженням була притаманна як глибока наукова обґрунтованість, так і публіцистичний хист.

Етнографічні дослідження, інтерес до сучасного й минулого життя народу пробудили у Навроцькому соціолога, він почав займатись суспільно-економічними проблемами. У своїх економічних працях вчений торкається різних сторін суспільно-економічного розвитку краю, які насичені багатим статистичним матеріалом і тому становлять особливу цінність.

Його статті друкувалися у «Правді», «Ділі», «Киевском телеграфе», «Вестнике Европы», «Одесском Вестнике». Його праця «П’янство і пропінація в Галичині» надрукована в Женеві («Громада» М. Драгоманова). Публікації В. Навроцького, що виходили друком у Львові, Києві, Одесі й Женеві (Швейцарія), дістали високу оцінку сучасників – М. Драгоманова, С. Подолинського, справили помітний вплив на творчість І.Франка, який назвав економічні роботи Володимира Михайловича капітальними, цінував їх передусім за теоретичну глибину й суспільну спрямованість. Новаторський внесок вченого у розвиток фінансової науки полягав у дослідженні проблеми справедливості та економічної обґрунтованості оподаткування, його народногосподарських та соціальних наслідків, розкладання податків між окремими верствами населення та регіонами, ефективних принципів встановлення та стягнення податків.

Володимир Михайлович Навроцький залишив нащадкам цінну наукову спадщину. Це насамперед твори з економіки й фінансів Галичини: «Про промислову кризу в Австрії» (1873), «Що нас коштує пропінація? (Кілька цифр до вияснення народної нужди в Галичині)» (1875), «П’янство і пропінація в Галичині» (1882), «Реформи домового порядку і Слово» (1874), «Класові інтереси і інтереси народу» (1876), «Руська народність в школах галицьких» (1876), «Подвійна крейдка (студія над податком ґрунтовим)» (1881), «Герої подвійної крейдки» (1881), «Реставрація економічна» (1880) та ін. Не маючи ніяких наукових ступенів, В. Навроцький цілком справедливо був зарахований істориками економічної теорії до української наукової еліти насамперед за теоретичну обґрунтованість та глибину статистико-економічних досліджень. Результати наукових досліджень Володимира Навроцького використовували у своїх працях такі відомі українські діячі, як М. Драгоманов, С. Подолинський, О. Терлецький.

Науковий доробок В. Навроцького добре знав і високо оцінював І. Франко, який доклав багато зусиль для збереження та популяризації його наукових праць. У 1884 р. за редакцією І. Я. Франка вийшов перший том із запланованого повного зібрання творів В. Навроцького. До книги увійшли поетичні твори, розвідки з географії, етнографії, фольклористики, історії, літературознавства, художньо-публіцистичні і дорожні нариси, а також вірш І. Я. Франка «На смерть Володимира Навроцького» та нарис О. С. Терлецького «Згадка про житє Володимира Навроцького». Видавши перший том, І. Франко плекав думку про підготовку і наступного. Про свої наміри він писав М. Драгоманову. Проте реалізувати цю ідею так і не вдалося.

У 1877 р. під час судового процесу над І. Франком, О. Терлецьким, М. Павликом та іншими українськими демократами слідчі знайшли листи В. Навроцького. У Ряшів приїжджала владна комісія, та знайти підстави для притягнення вченого до суду за революційну діяльність слідчим не вдалося. Вони побачили важку скруту, худого, змарнілого, але впевненого у собі молодого чоловіка, який легко, юридично грамотно, спростував усі докази. Слідство проти нього припинили.

Для Володимира Михайловича то були дійсно важкі часи. Незадовго до так званого «соціалістичного» процесу згоріла батьківська хата. Він віддавав останнє сестрам, які залишилися без даху над головою.

Талановитий українець не прожив і 35 років. У жовтні 1881 р. Володимир Михайлович повіз хрестити сина до найближчої церкви до Залісся, по дорозі занедужав, прохворів всю зиму і 16 березня 1882 р. помер.

У некролозі на смерть вченого М. Драгоманов написав: «Навроцький був один з найчесніших галицьких «молодих», народовців, або українолюбів, котрі появились в 60-ті роки, один з тих, котрі найбільше вдержали в собі вільних думок молодих часів, а вкупі з тим один з найбільше працьовитих людей свого гурту».

Метою біобібліографічного списку є висвітлення творчого спадку та дослідження життя і діяльності видатного українського економіста В.М. Навроцького, який займає вагоме місце в історії економічної науки України та зробив значний внесок у національну і світову економічну думку.

До списку увійшли книги, монографії, тези доповідей, навчальні посібники статті з періодичних видань, наукових збірників, енциклопедій, електронні матеріали. Всі документи бібліографуються мовою оригіналу.

 

З творчої спадщини В. М. Навроцького

Твори : видання посмертне з портретом і життєписом / В. Навроцький. – Львів, 1884. –204 с.

Добраніч родині ; До ластівки : вірші / В. Навроцький // Акорди. – Київ, 1992.– С. 138, 139; Тернопіль.– 1993.– № 3. – С. 25.

Родині : вірш / В. Навроцький // Теребовлянщина : крає знав. і літ.-мистец. альм.-календар на 2001 р. – Тернопіль, 2001.– С. 298.

Географічно-етнографічні та статистично-економічні праці / В. М. Навроцький; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 2004.– 579 c.

Географічно-статистичні та статистико-економічні праці / В. Навроцький. – Львів, 2004. – 580 с.

П’янство і пропінація в Галичині : розвідка статистична / В. М. Навроцький // Фінансова думка України : у 3 т. / авт.-упоряд.: С. І. Юрій, С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, П. І. Юхименко ; за наук. ред. В. М. Федосова. – Київ ; Тернопіль, 2010. – Т. 3, ч. 1. – С. 197–203; Українська економічна думка : хрестоматія / упоряд. С. М. Злупко. – Київ, 2007. – С. 285–292.

Реформа домового податку і «Слово» : критич. і практ. розвідка, присвяч. укр. послам в Раді державній / В. М. Навроцький // Фінансова думка України : у 3 т. / авт.-упоряд. С. І. Юрій, С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, П. І. Юхименко ; за наук. ред. В. М. Федосова. – Київ ; Тернопіль, 2010. – Т. 3, ч. 1. – С. 169–195.

 

Дослідження життя і творчості економіста

Витанович, І. Володимир Навроцький (1847–1882): перший український статистик-економіст в Галичині на тлі своєї доби / І. Витанович. – Львів, 1934. – 83 с.

Витанович, І. «Лицем до органічної праці», – Володимир Навроцький і його вплив на сучасників // Історія українського кооперативного руху : із праць історично-філософічної секції НТШ / І. Витанович. – Нью-Йорк, 1964. – С. 80–84. – Електрон версія. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/ukrainica/8001-vitanovich-i-istoriya-ukrayinskogo-kooperativnogo-ruhu/ (дата звернення: 31.10.2022). – Назва з екрана.

Злупко, С. М. Економічна думка на Україні : нариси історії екон. думки на західноукр. землях у другій половині XIX ст. / С. М. Злупко. – Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1969. – 222 с. – Зі змісту: [Про В. М. Навроцького]. – С. 97–110.

Злупко, С. М. Економічна думка України (від давнини до сучасності) : навч. посіб. / С. М. Злупко. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 495 с. – Зі змісту: [Про В. М. Навроцького]. – С. 232–239.

Злупко, С. М. Економічні погляди В. Навроцького / С. М. Злупко // З історії економічної думки на Україні : зб. ст. / АН УРСР, Ін-т економіки ; ред. В. П. Теплицький. – Київ, 1961. – С. 98–121.

Злупко, С. «І світлом ума свого він освітив…» : [про В. Навроцького] / С. Злупко // Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів, 2002. – С. 146–150.

Климова, Н. Д. Український економіст-статистик В. Навроцький : (до 130-річчя з дня народження) / Н. Д. Климова // Історія народного господарства та економічної думки Української РСР : респ. міжвідом. зб. / відп. ред. Т. І. Дерев’янкін. – Київ, 1979. – Вип. 13. – С. 102–106.

Проблеми фіскальної політики та фінансового колоніалізму в працях В.М. Навроцького та І.Я. Франка // Українська фінансова думка другої половини ХІХ- початку ХХ століть / В. В. Небрат. – Київ, 2007. – С. 158–170.

Бубній, П. Навроцький Володимир П. Бубній, М. Ониськів // Тернопіль. – 1995. – № 3.– С. 25.

Возняк, М. З листування М. Драгоманова з В. Навроцьким. Драгоманов і ми / М. Возняк // Літературно-науковий вісник. – 1923. – Кн. 3. – С. 249–267.

Олесницький, Є. Володимир Навроцкій, єго значенє і заслуги. Відчит. д-ра Евгенія Олесницкого, виголошений в памятний день шестих роковин смерти бл. п. Вол. Навроцкого] / Є. Олесницький // Діло. – 1888. – 9, 11, 12, 13 черв.

Ґерета, І. Публіцист Володимир Навроцький // Теребовлянщина : крає знав. і літ.-мистец. альм.-календар на 2001.– Тернопіль, 2001.– С. 325.

Григорук, А. Володимир Навроцький: життя і наукова діяльність (1847–1882 рр.) / А. Григорук, Л. Литвин // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль, 2010. – Вип. 1. – С. 31–33.

Григорук, А. А. Володимир Навроцький – перший дослідник економіки Галичини / А. А. Григорук, Л. М. Литвин // Історія народного господарства та економічної думки України : міжвід. зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування». – Київ, 2014. – Вип. 47. – С. 335–347. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ingedu_2014_47_23.pdf (дата звернення: 31.10.2022). – Назва з екрана.

Губ'як, В. Славетні імена Теребовлянщини : [є про В. М. Навроцького] / В. Губ’як // Дивослово. – 1996.– № 9.– С. 20–25.

Злупко, С. «І світом ума свого він освітив…» : (до 145-річчя від дня народж. видат. укр. економіста-статиста В. М. Навроцького) // Вільне життя. – 1992.– 20 лист.

Студинський, К. Переписка М. Драгоманова з В. Навроцьким / К. Студинський // За сто літ : матеріали з громад. й літ. життя України ХІХ і початків ХХ століття / під ред. М. Грушевського. – Київ,1927. – Кн. 1. – С. 83–153.

Струсівські зустрічі : (укр. економіст-статист В. Навроцький 1847–1882) // Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщин / Л. Городинський, І. Зінчишин. – Львів, 1998.– С. 258, 259.

Шафранська, І. Б. Життєвий шлях та внесок в економічну думку Західної України В. М. Навроцького [Електронний ресурс] / І. Б. Шафранська // Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. – 2009. – № 1 (47). – С. 214–216.

Шафранська, І. Б. Статистика, фінанси та бюджет як предмет дослідження в економічній науці західноукраїнських земель останньої третини ХІХ – першої третини ХХ століття [Електронний ресурс] : [дослідж. та представлено аналіз поглядів і наук. пр. вчених і громад. діячів Західної України зазнач. періоду, зокрема Володимира Навроцького, Івана Франка, Євгена Олесницького, В’ячеслава Будзиновського, Володимира Барвінського, Павла Чомпи, професора Львів. ун-ту Тадеуша Бжеського] / І. Б. Шафранська // Ефективна економіка. – 2014. – № 11. – С. 1–4.

Шульський, М. Г. Економічна спадщина економіста Володимира Навроцького у творчості Івана Франка / М. Г. Шульський // Економіка АПК. – 2012. – № 2. – С. 125–129.

 

Ім’я В. М. Навроцького в довідкових виданнях

Витанович, І. Навроцький Володимир // Енциклопедія Українознавства / голов. ред. Володимир КубійовичЛьвів, 1996. – Т. 5. – С. 1672, 1673.

Кушнерик, Г. Навроцький Володимир Михайлович / Г. Кушнерук, Б. Пиндус, В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль, 2005.– Т. 2.– С. 586.

Навроцький Володимир Михайлович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://bit.ly/3SRZ1QL (дата звернення: 31.10.2022). – Назва з екрана.

Навроцький Володимир Михайлович : укр. економіст, статистик, публіцист // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ, 2003. – 496, 497.

Небрат, В. В. Навроцький Володимир Михайлович / В. В. Небрат // Енциклопедія історії України : в 10 т. / редкол.: В.А. Смолій [та ін.], НАН України, Ін-т історії України. – Київ, 2010. – Т. 7. – С. 145, 146.

Небрат, В. В. Навроцький Володимир Михайлович / В. В. Небрат // Фінанси. Бюджет. Податки: національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Академія фінансового управління» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 359–361.

Шалата, М. Навроцький Володимир Михайлович / М. Шалата // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. / НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; редкол.: М. Г. Жулинський (голов. ред.) [та ін.]. – Київ, 2013. – Т.4. – С. 404.

 

Підготувала Т. Джуринська, провідний бібліограф.