Культура в період пандемії

Шановні користувачі! Сектор наукової інформації з питань культури і мистецтва пропонує Вам ознайомитися з віртуальним бібліографічним оглядом «Культура в період пандемії» до Всесвітнього дня інформації «Інформаційне суспільство: виклики сьогодення».

Пандемія COVID-19 змінила різні сфери життя як України, так і кожної країни, в тому числі сфери культури, адже запровадження карантинних заходів у всьому світі суттєво вплинуло на діяльність митців та обмежило доступ до розмаїття форм культурного самовираження. Обмеження щодо проведення публічних заходів стали першими кроками публічної влади з протидії пандемії, і протягом 2020-2021 рр. вони неодноразово коригувалися. Така політика відчутно вдарила по креативних індустріях, позбавивши основного джерела доходів мережі кінотеатрів, концертні агенції, художні галереї, незалежні театральні та музичні колективи.

Заславська, І. Фестивалі, музеї, мистецькі ініціативи: якою є культура під час карантину [Електронний ресурс] / І. Заславська // Mistosite : Нішеве україномов. медіа про міський розвиток, реформи і формування політик на локал. рівні : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://mistosite.org.ua/uk/articles/festyvali–muzei–mystetski–initsiatyvy–iakoiu–ie–kultura–pid–chas–karantynu (дата звернення: 09.11.2021). – Дата публ.: 15.10.2020. – Назва з екрана.

Як зазначає авторка публікації, культура стала однією зі сфер, які значно постраждали під час карантину. Наприклад, у Німеччині втрати доходів у сфері культури внаслідок пандемії очікували на рівні 20–30 відсотків і прогнозували, що найбільше збитків зазнали фрілансери і підприємства у сфері мистецтва. В Україні представники бізнесу в сфері культури і креативності зазначали, що лише за перші два тижні карантину їхні продажі зменшилися вдвічі.

Іванюк, О. Коронавірус і культура: в боротьбі за виживання [Електронний ресурс] / О. Іванюк // Наше слово : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://nasze-slowo.pl/koronavirus-i-kultura-v-borotbi-za-vizhivannya/ (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

Через пандемію коронавірусу сфера культури в Україні опинилась за крок до катастрофи. Заплановане урізання коштів означало б цілковите знищення досягнень останніх років: обнулення прориву українського кінематографа, занепаду театру й уповільнення розвитку української літератури, книговидання й популяризації української культури в світі. завдяки скоординованим зусиллям діячів культури, активістів, журналістів, депутатів і урядовців – Верховна Рада підтримала фінансування Міністерства культури України зберігши більшість запланованих на культуру видатків, що є неабиякою перемогою, адже загроза економії бюджетних грошей за рахунок культури була справді велика. Фінансову підтримку отримає і Український культурний фонд, і Інститут книги, і національні театри (які найбільше постраждали від карантину), і Національна суспільна телерадіокомпанія України. Це дасть шанс українській культурі якщо не розвиватись – то принаймні вижити, що з огляду на суворі реалії сьогодення – і так велика перемога.

Мошенець, О. Адаптація закладів культури під час пандемії [Електронний ресурс] / О. Мошенець // Іnvestory.news : інформ. агенція бізнес. новин про Україну : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – https://investory.news/olena-moshenec-adaptaciya-zakladiv-kulturi-pid-chas-pandemii/ (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

Коронавірус мотивував театри активізувати роботу онлайн. Багато з них заграли на сценах сторінок Youtube та Instagram, почали розміщувати архівні відео, відкривати прямі ефіри з репетицій та всіляко залучати аудиторію онлайн. Серед тих, хто зробив рішучий крок з минулого в онлайн-майбутнє й українські театри. Наприклад, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка під час карантину відкрив доступ на своєму youtube-каналі до записів архівних вистав, показував бенефіси та цікавинки про акторів й режисерів театру, запустив онлайн-бібліотеку. Проте онлайн-формат, навіть найкращого ґатунку, не може замінити «живий» театр. Тож після закінчення національного карантину театри та розважально-культурні заклади знову відкривають двері для глядачів. З дотриманням усіх карантинних умов.

Семенік, О. Як карантин вплинув на культурні індустрії [Електронний ресурс] / О. Семенік // Креативна Європа в Україні : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://creativeeurope.in.ua/posts/quarantine-influence-on-cci (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

Культурні та освітні заклади і проєкти одними з перших відчули на собі карантинні обмеження через пандемію COVID-19, адже орієнтовані передусім на аудиторію та живе спілкування. Тож культура ще більше підсилила свій статус «не на часі». Утім, на карантині багато культурних проєктів продовжили функціонувати: хто онлайн, а хто переформатовуючи свою роботу для подальших викликів. Представники музеїв, театрів, фестивалів та видавництва розповіли про те, що змінилося за час карантину, які прогнози та як підтримати культуру просто зараз.

Склярова, В. Театр під час пандемії: зарубіжний досвід vs українське пекло [Електронний ресурс] / В. Склярова // Yabl : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://yabl.ua/2020/09/03/teatr–pid–chas–pandemiyi–zarubizhnij–dosvid–vs–ukrayinske–peklo (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

За даними вебсайту «Вікі», що присвятила окрему статтю впливу COVID-19 на сценічні мистецтва, у пандемію Британія виділила 160 мільйонів фунтів на культуру, Америка – 75 мільйонів доларів на мистецькі інституції та ще 75 на гуманітарні. Тут доречно згадати Український культурний фонд, який першим потрапив під секвестр, а потім отримав антикризові 590 мільйонів гривень. Однак інституції, що роками були в тіні, не мають шансу і на таку підтримку. Разом з початком активної діяльності УКФ безліч незалежних митців почали реєструвати свої організації, щоб працювати чесно (наскільки це можливо з податками у 22-41,5%). Наразі всі ці організації через обмеження не можуть претендувати на допомогу від держави.

Френкель, І. Можливості сфери культури під час обмежень [Електронний ресурс] / І. Френкель // Український центр культурних досліджень : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://uccs.org.ua/uncategorized/mozhlyvosti–sfery–kultury–pid–chas–obmezhen/ (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Перші опитування під час пандемії Українського центру культурних досліджень закладів культурної сфери незалежно від форми власності та працівників культури довели розпач та нерозуміння ситуації. Після повторного опитування з якого стало зрозумілим, що незалежна культурна сфера почала активно працювати в Інтернет просторі, національні театри та концертні організації розпочали онлайн концерти, оприлюднювалися архівні записи театральних вистав, концертних програм, оперних постановок. Після акції «Стоп культурний карантин» відбулись перші зустрічі парламентерів незалежного сектору креативних індустрій з представниками влади та депутатами.

Брага, Г. Робота міських бібліотек в умовах карантину / Г. Брага // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2020. – № 4. – С. 27–28.

Висвітлюється досвід роботи Централізованої бібліотечної системи Мелітопольської міської ради Запорізької області в умовах карантину, спричиненого COVID-19. Представлено можливості використання соціальних мереж та інших інтернет-ресурсів для організації дистанційного обслуговування користувачів, розширення професійної спеціалізації бібліотекарів, комунікації з бібліотечною спільнотою.

Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] : // Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського: [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://dnpb.gov.ua/ua/24217–2/ (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

На вебсторінці вміщено чимало корисної інформації, зокрема рекомендації щодо виходу освітянських бібліотек із карантину, про стан вакцинації в Україні, COVID-19, дистанційне обслуговування та нові онлайн-послуги бібліотек закладів вищої освіти під час пандемії тощо.

Безпека бібліотек, читачів і співробітників під час і після пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/4544-bezpeka-bibliotek-chytachiv-i-spivrobitnykiv-pidchas-i-pislia-pandemii-covid-19 (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

Одеським центром «Вікно в Америку», який працює на базі Одеської національної наукової бібліотеки, було проведено вебінар, присвячений питанням безпеки – безпеки користувачів бібліотек, бібліотечних колекцій і бібліотекарів під час і після пандемії COVID-19. Під час вебінару бібліотекарі-координатори восьми центрів «Вікно в Америку» з різних областей України розповіли про організацію карантину в своїх бібліотеках, про організацію віддаленої роботи з користувачами, проаналізували погляди кількох провідних американських бібліотекарів щодо небачених викликів, які спричинила пандемія COVID-19 і закриття бібліотек через загрозу поширення інфекції.

Як діяти бібліотечним фахівцям в умовах епідемії COVID-19 [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : [веб-сайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/4554-yak-diiaty-bibliotechnym-fakhivtsiam-v-umovakhepidemii-covid-19 (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

Непередбачуваність у вигляді епідемії коронавірусу поставила бібліотеки України у ситуацію швидкого реагування і розвитку онлайнових сервісів. Бібліотечні установи закриваються на карантин, користувачі стають віддаленими, але від того не менш важливими та потрібними? Подано перелік корисних посилань як діяти бібліотечним фахівцям у такій ситуації, як організувати дистанційну роботу бібліотеки.

Горбаль, Ю. І. Дистанційне обслуговування та нові онлайн-послуги бібліотек закладів вищої освіти під час пандемії Covid-19 / Ю. І. Горбаль // ΛΌГOΣ [Електронний ресурс] : зб. наук. пр. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/article/view/9552/9248 (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

Виклики, спричинені пандемією COVID-19, активізували дистанційну роботу бібліотек закладів вищої освіти, стимулювали розробку нових онлайн-послуг. Питання організації дистанційного обслуговування у бібліотеках закладів вищої освіти; інноваційні аспекти інтеграції бібліотек до онлайн-середовища; вдосконалення інформаційного забезпечення наукового і навчального процесів університету є актуальними  нині та ґрунтовно вивчаються вітчизняними науковцями, зокрема у роботах О. Білик, Т. Богуш, О. Желай, К. Лобузіної, Н. Кунанець, І. Смоляр, І.Терещенко, Г. Шемаєвої, Т. Ярошенко та ін. Дистанційне бібліотечне обслуговування у 2020 р. витримало трансформацію змістовного навантаження, набувши значення е-дистанційного обслуговування, в якому актуалізувалося застосування інформаційно-комп’ютерних технологій, електронних систем доставки інформації, електронних ресурсів тощо.

Польова, В. Бібліотеки під час пандемії [Електронний ресурс] / В. Польова // Lektüra-Goethe-Institut : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.goethe.de/prj/lek/uk/dos/pan.html (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

Під час пандемії бібліотеки функціонують та активно беруть участь у професійному та громадському житті. Заклади культури адаптувались та пристосувались, а вийшли на новий етап розвитку. Маючи такий прецедент, як робота в карантинних обмеженнях, бібліотечний менеджмент працює над вдосконаленням власної стратегії діяльності. Бібліотекарі швидко зорієнтувались й переформатували свою роботу: налагодили дистанційну роботу працівників, що включає електронну комунікацію, електронний документообіг, перерозподіл обов’язків, систему контролю за виконанням задач та звітності; забезпечили відповідні санітарно-гігієнічні умови роботи у приміщенні бібліотеки; сфокусувались на зовнішній переважно електронній комунікації; дистанційне обслуговування користувачів із переведенням запланованих заходів в онлайн та впровадження нових форм та форматів роботи з користувачами. Бібліотекарі з України та Німеччини розповіли про своє професійне життя у період карантину.

Світ ще ширше відкриває доступ до інформації [Електронний ресурс] // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу:  http://www.nbuv.gov.ua/node/5198 (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

В умовах поширення пандемії коронавірусу все гостріше стає відчутною потреба в отриманні достовірної та якомога повнішої інформації. Звісно, найактуальнішою є інформація саме щодо COVID-19 та боротьби з ним. Але, звичайно, не лише вона. Адже переважна частина суспільства продовжує працювати, навчатися, самоудосконалюватися в різних сферах. Необхідність дотримання карантинних обмежень кардинально змінила шляхи комунікації користувачів з бібліотеками, науковими та освітніми закладами. І при цьому аж ніяк не послабила цих зв’язків. Провідні видавництва, бібліотеки та університети з усього світу ще більш посилено працюють під час карантину, організовуючи та відкриваючи знання й інформацію для тих, хто її потребує. Запропоновано до уваги  добірку інформаційних джерел, що надаються видавництвами, бібліотеками та установами у вільному доступі на час карантину.

Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/4579–biblioteky–v–umovakh–pandemii–covid–19 (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

ВГО «Українська бібліотечна асоціація» та Український інститут книги провели на платформі ZOOM конференцію «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19». На конференції розкрито умови виходу з карантину та питання безпеки користувачів і бібліотекарів. Спікери наголосили, що пандемія COVID-19 створила неочікувані виклики для публічного простору бібліотек, які швидко адаптувалися і зробили свого роду квантовий стрибок у нові правила соціальної практики. Було представлено сервіси бібліотек у дистанційному режимі. Спікери підкреслили, що виклики, які постали перед бібліотечною галуззю в умовах пандемії COVID-19, яскраво доводять ключове значення розвитку цифрових ресурсів і віртуальних сервісів бібліотек України як пріоритетного напряму державної політики.

Рекомендації Німецької бібліотечної асоціації щодо безпечного відновлення роботи бібліотек [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу:  https://ula.org.ua/news/4556–rekomendatsii–nimetskoi–bibliotechnoi–asotsiatsii–shchodo–bezpechnoho–vidnovlennia–roboty–bibliotek (дата звернення: 10.11.202). – Назва з екрана.

Відповідно до спільної федеральної постанови, бібліотеки під час пандемії мають підпорядковуватися правилам гігієни, контролю доступу, уникати черги та забезпечувати обслуговування на відстані від 1,5 до 2 м. Який відділ бібліотеки на який час може бути відкрито визначено в окремих постановах федеральних держав. Також є багато детальних питань, які потрібно з’ясувати з виконавцями на місцях. Запропонований перелік заходів щодо безпечного відновлення роботи бібліотек є пропозицією Асоціації, а кінцеве рішення приймається керівництвом бібліотеки самостійно, відповідно до розуміння, місцевих вимог та потреб користувачів.

Андрощук, Г. COVID-19 і музеї: економічний вплив, цифровізація, комунікація, безпека [Електронний ресурс] / Г. Андрощук // Юридична газета online : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/covid19-i-muzeyi-ekonomichniy-vpliv-cifrovizaciya-komunikaciya-bezpeka.html (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

За даними ЮНЕСКО майже всі музеї (94,7%) у всьому світі тимчасово зачинилися через пандемію COVID-19. Проте упродовж карантину багато музеїв посилили свою цифрову діяльність, хоча як свідчать опитування, чимала їх кількість вже були присутні у соціальних мережах або викладали й перед карантином свої колекції онлайн для загального доступу. Діяльність, пов’язана із діджиталізацією під час пандемії збільшилась щонайменше на 15 відсотків, а присутність у соціальних мережах зросла вдвічі для більш ніж половини музеїв. Більшість музейних працівників впродовж карантину працювали віддалено: у 84% музеїв, які взяли участь в опитуванні, принаймні частина персоналу виконували свою роботу дистанційно.

Буцикіна, Є. Музеї після локдауну: відкриваючи нові напрямки руху [Електронний ресурс] / Є. Буцикіна // Korydor : онлайн-журн. про сучас. культуру : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: http://www.korydor.in.ua/ua/opinions/museums–after–lock–down.html (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Із розгортанням цифрової та гібридної еволюції культурних установ, особливо в межах викликів COVID-19, музеї постали перед нагальною потребою запроваджувати щось нове та  ділитися з віртуальними відвідувачами чимось більшим. «Korydor» виокремив основні способи перетворення і комунікаційного розвитку світових та українських музеїв у часи карантинних обмежень та після них.

Єфімова, В. Музеї на карантин [Електронний ресурс] / В. Єфімова // Prostir. Museum: [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/42730 (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Пандемія COVID-19 та запровадження карантину змусили музеї відмовитися від реалізації чи перенести давно заплановані події, відкриття заздалегідь анонсованих виставок і проектів (які мали шанси стати бестселерами) на невизначений термін. Але музеї як і в світі, так і в Україні не розгубилися перед цим викликом та працюють дистанційно для своїх відвідувачів. Світові музеї розширюють цифровізацію своїх колекцій та виставляють її в загальний доступ онлайн, влаштовують різні флешмоби, вікторини, конкурси, проводять екскурсії через соцмережі онлайн, надають вільний доступ до бібліотек, освітніх програм, курсів і т. д. У дайджесті на «Музейному просторі» висвітлено як на карантині працюють музеї України.

Носко, К. Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди з онлайн-відвідувань у часи пандемії руху [Електронний ресурс] / К. Носко // Суспільне Культура : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://suspilne.media/134641–ak–ukrainski–muzei–zminuutsa–i–stavlat–rekordi–z–onlajn–vidviduvan–u–casi–pandemii/ (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

ЮНЕСКО здійснено огляд стану музейного сектору та підготовлено звіт за 2021 р. Організація повідомляє, що важливе місце, яке займає музейний сектор в національних культурних політиках протягом останніх десятиліть, нині перебуває під загрозою, якщо уряди держав терміново не приймуть відповідну політику їх підтримки. Вебсайт «Суспільне Культура» ознайомив зі звітом ЮНЕСКО та обговорив з чотирма художніми музеями зі Львова, Києва, Дніпра та Хмельницького про те, як вони продовжували працювати під час карантину, скорочення бюджету та доходу від відвідувань, а також успіх в охопленні аудиторії в онлайні.

Качура, А. Гайдукевич-Качура А. Музейні проєкти під час пандемії та прогнози розвитку [Електронний ресурс] / А. Качура, А. Гайдукевич-Качура // Your Art : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://supportyourart.com/stories/muzejni–proyekty–pid–chas–pandemiyi–ta–podalshi–prognozy/ (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Як закликати відвідувача завітати на сайт музеїв разом із кураторами компанії «Amuseum» А. Качурою та А. Гайдукевич-Качурою спробували знайти відповіді на ці питання та зрозуміти, яким був минулий рік для музейної індустрії, а також спрогнозувати, яким буде наступний.

Театр у часи пандемії. Дмитро Богомазов про виклики нового часу [Електронний ресурс] // Главком : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://glavcom.ua/country/culture/golovniy–rezhiser–teatru–franka–dmitro–bogomazov–glyadach–za–chas–karantinu–praktichno–ne–povertav–kvitkiv–708334.html (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Інтерв’ю Д. Богомазова – головного режисера Національного театру імені Івана Франка, де він розповідає про складні виклики для театру і глядача у теперішні напружені часи. Він прийшов на посаду головного режисера франківців ще 2017-го. За цей період разом з гендиректором-художнім керівником Михайлом Захаревичем намагається утримати високу планку Національного театру, театру великого стилю.

Базів, Л. Театри на карантині. Репетиції онлайн, малювання етюдів та барахолка  [Електроннний ресурс] / Л. Базів // Укрінформ : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3008487-teatri-na-karantini-repeticii-onlajn-maluvanna-etudiv-ta-baraholka.html (дата звернення: 12.11.2021). – Назва з екрана.

Український журналіст, театральний і кінокритик О. Вергелес розповів про те, як  столичні театри пристосовуються до нинішніх карантинних реалій.

Підготувала Л. Ю. Колосова, бібліограф I категорії сектору наукової інформації з питань культури і мистецтв

Поділитися:

Культура в період пандемії


Шановні користувачі! Сектор наукової інформації з питань культури і мистецтва пропонує Вам ознайомитися з віртуальним бібліографічним оглядом «Культура в період пандемії» до Всесвітнього дня інформації «Інформаційне суспільство: виклики сьогодення».

Пандемія COVID-19 змінила різні сфери життя як України, так і кожної країни, в тому числі сфери культури, адже запровадження карантинних заходів у всьому світі суттєво вплинуло на діяльність митців та обмежило доступ до розмаїття форм культурного самовираження. Обмеження щодо проведення публічних заходів стали першими кроками публічної влади з протидії пандемії, і протягом 2020-2021 рр. вони неодноразово коригувалися. Така політика відчутно вдарила по креативних індустріях, позбавивши основного джерела доходів мережі кінотеатрів, концертні агенції, художні галереї, незалежні театральні та музичні колективи.

Заславська, І. Фестивалі, музеї, мистецькі ініціативи: якою є культура під час карантину [Електронний ресурс] / І. Заславська // Mistosite : Нішеве україномов. медіа про міський розвиток, реформи і формування політик на локал. рівні : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://mistosite.org.ua/uk/articles/festyvali–muzei–mystetski–initsiatyvy–iakoiu–ie–kultura–pid–chas–karantynu (дата звернення: 09.11.2021). – Дата публ.: 15.10.2020. – Назва з екрана.

Як зазначає авторка публікації, культура стала однією зі сфер, які значно постраждали під час карантину. Наприклад, у Німеччині втрати доходів у сфері культури внаслідок пандемії очікували на рівні 20–30 відсотків і прогнозували, що найбільше збитків зазнали фрілансери і підприємства у сфері мистецтва. В Україні представники бізнесу в сфері культури і креативності зазначали, що лише за перші два тижні карантину їхні продажі зменшилися вдвічі.

Іванюк, О. Коронавірус і культура: в боротьбі за виживання [Електронний ресурс] / О. Іванюк // Наше слово : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://nasze-slowo.pl/koronavirus-i-kultura-v-borotbi-za-vizhivannya/ (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

Через пандемію коронавірусу сфера культури в Україні опинилась за крок до катастрофи. Заплановане урізання коштів означало б цілковите знищення досягнень останніх років: обнулення прориву українського кінематографа, занепаду театру й уповільнення розвитку української літератури, книговидання й популяризації української культури в світі. завдяки скоординованим зусиллям діячів культури, активістів, журналістів, депутатів і урядовців – Верховна Рада підтримала фінансування Міністерства культури України зберігши більшість запланованих на культуру видатків, що є неабиякою перемогою, адже загроза економії бюджетних грошей за рахунок культури була справді велика. Фінансову підтримку отримає і Український культурний фонд, і Інститут книги, і національні театри (які найбільше постраждали від карантину), і Національна суспільна телерадіокомпанія України. Це дасть шанс українській культурі якщо не розвиватись – то принаймні вижити, що з огляду на суворі реалії сьогодення – і так велика перемога.

Мошенець, О. Адаптація закладів культури під час пандемії [Електронний ресурс] / О. Мошенець // Іnvestory.news : інформ. агенція бізнес. новин про Україну : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – https://investory.news/olena-moshenec-adaptaciya-zakladiv-kulturi-pid-chas-pandemii/ (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

Коронавірус мотивував театри активізувати роботу онлайн. Багато з них заграли на сценах сторінок Youtube та Instagram, почали розміщувати архівні відео, відкривати прямі ефіри з репетицій та всіляко залучати аудиторію онлайн. Серед тих, хто зробив рішучий крок з минулого в онлайн-майбутнє й українські театри. Наприклад, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка під час карантину відкрив доступ на своєму youtube-каналі до записів архівних вистав, показував бенефіси та цікавинки про акторів й режисерів театру, запустив онлайн-бібліотеку. Проте онлайн-формат, навіть найкращого ґатунку, не може замінити «живий» театр. Тож після закінчення національного карантину театри та розважально-культурні заклади знову відкривають двері для глядачів. З дотриманням усіх карантинних умов.

Семенік, О. Як карантин вплинув на культурні індустрії [Електронний ресурс] / О. Семенік // Креативна Європа в Україні : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://creativeeurope.in.ua/posts/quarantine-influence-on-cci (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

Культурні та освітні заклади і проєкти одними з перших відчули на собі карантинні обмеження через пандемію COVID-19, адже орієнтовані передусім на аудиторію та живе спілкування. Тож культура ще більше підсилила свій статус «не на часі». Утім, на карантині багато культурних проєктів продовжили функціонувати: хто онлайн, а хто переформатовуючи свою роботу для подальших викликів. Представники музеїв, театрів, фестивалів та видавництва розповіли про те, що змінилося за час карантину, які прогнози та як підтримати культуру просто зараз.

Склярова, В. Театр під час пандемії: зарубіжний досвід vs українське пекло [Електронний ресурс] / В. Склярова // Yabl : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://yabl.ua/2020/09/03/teatr–pid–chas–pandemiyi–zarubizhnij–dosvid–vs–ukrayinske–peklo (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

За даними вебсайту «Вікі», що присвятила окрему статтю впливу COVID-19 на сценічні мистецтва, у пандемію Британія виділила 160 мільйонів фунтів на культуру, Америка – 75 мільйонів доларів на мистецькі інституції та ще 75 на гуманітарні. Тут доречно згадати Український культурний фонд, який першим потрапив під секвестр, а потім отримав антикризові 590 мільйонів гривень. Однак інституції, що роками були в тіні, не мають шансу і на таку підтримку. Разом з початком активної діяльності УКФ безліч незалежних митців почали реєструвати свої організації, щоб працювати чесно (наскільки це можливо з податками у 22-41,5%). Наразі всі ці організації через обмеження не можуть претендувати на допомогу від держави.

Френкель, І. Можливості сфери культури під час обмежень [Електронний ресурс] / І. Френкель // Український центр культурних досліджень : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://uccs.org.ua/uncategorized/mozhlyvosti–sfery–kultury–pid–chas–obmezhen/ (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Перші опитування під час пандемії Українського центру культурних досліджень закладів культурної сфери незалежно від форми власності та працівників культури довели розпач та нерозуміння ситуації. Після повторного опитування з якого стало зрозумілим, що незалежна культурна сфера почала активно працювати в Інтернет просторі, національні театри та концертні організації розпочали онлайн концерти, оприлюднювалися архівні записи театральних вистав, концертних програм, оперних постановок. Після акції «Стоп культурний карантин» відбулись перші зустрічі парламентерів незалежного сектору креативних індустрій з представниками влади та депутатами.

Брага, Г. Робота міських бібліотек в умовах карантину / Г. Брага // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2020. – № 4. – С. 27–28.

Висвітлюється досвід роботи Централізованої бібліотечної системи Мелітопольської міської ради Запорізької області в умовах карантину, спричиненого COVID-19. Представлено можливості використання соціальних мереж та інших інтернет-ресурсів для організації дистанційного обслуговування користувачів, розширення професійної спеціалізації бібліотекарів, комунікації з бібліотечною спільнотою.

Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] : // Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського: [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://dnpb.gov.ua/ua/24217–2/ (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

На вебсторінці вміщено чимало корисної інформації, зокрема рекомендації щодо виходу освітянських бібліотек із карантину, про стан вакцинації в Україні, COVID-19, дистанційне обслуговування та нові онлайн-послуги бібліотек закладів вищої освіти під час пандемії тощо.

Безпека бібліотек, читачів і співробітників під час і після пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/4544-bezpeka-bibliotek-chytachiv-i-spivrobitnykiv-pidchas-i-pislia-pandemii-covid-19 (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

Одеським центром «Вікно в Америку», який працює на базі Одеської національної наукової бібліотеки, було проведено вебінар, присвячений питанням безпеки – безпеки користувачів бібліотек, бібліотечних колекцій і бібліотекарів під час і після пандемії COVID-19. Під час вебінару бібліотекарі-координатори восьми центрів «Вікно в Америку» з різних областей України розповіли про організацію карантину в своїх бібліотеках, про організацію віддаленої роботи з користувачами, проаналізували погляди кількох провідних американських бібліотекарів щодо небачених викликів, які спричинила пандемія COVID-19 і закриття бібліотек через загрозу поширення інфекції.

Як діяти бібліотечним фахівцям в умовах епідемії COVID-19 [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : [веб-сайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/4554-yak-diiaty-bibliotechnym-fakhivtsiam-v-umovakhepidemii-covid-19 (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

Непередбачуваність у вигляді епідемії коронавірусу поставила бібліотеки України у ситуацію швидкого реагування і розвитку онлайнових сервісів. Бібліотечні установи закриваються на карантин, користувачі стають віддаленими, але від того не менш важливими та потрібними? Подано перелік корисних посилань як діяти бібліотечним фахівцям у такій ситуації, як організувати дистанційну роботу бібліотеки.

Горбаль, Ю. І. Дистанційне обслуговування та нові онлайн-послуги бібліотек закладів вищої освіти під час пандемії Covid-19 / Ю. І. Горбаль // ΛΌГOΣ [Електронний ресурс] : зб. наук. пр. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/logos/article/view/9552/9248 (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

Виклики, спричинені пандемією COVID-19, активізували дистанційну роботу бібліотек закладів вищої освіти, стимулювали розробку нових онлайн-послуг. Питання організації дистанційного обслуговування у бібліотеках закладів вищої освіти; інноваційні аспекти інтеграції бібліотек до онлайн-середовища; вдосконалення інформаційного забезпечення наукового і навчального процесів університету є актуальними  нині та ґрунтовно вивчаються вітчизняними науковцями, зокрема у роботах О. Білик, Т. Богуш, О. Желай, К. Лобузіної, Н. Кунанець, І. Смоляр, І.Терещенко, Г. Шемаєвої, Т. Ярошенко та ін. Дистанційне бібліотечне обслуговування у 2020 р. витримало трансформацію змістовного навантаження, набувши значення е-дистанційного обслуговування, в якому актуалізувалося застосування інформаційно-комп’ютерних технологій, електронних систем доставки інформації, електронних ресурсів тощо.

Польова, В. Бібліотеки під час пандемії [Електронний ресурс] / В. Польова // Lektüra-Goethe-Institut : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.goethe.de/prj/lek/uk/dos/pan.html (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

Під час пандемії бібліотеки функціонують та активно беруть участь у професійному та громадському житті. Заклади культури адаптувались та пристосувались, а вийшли на новий етап розвитку. Маючи такий прецедент, як робота в карантинних обмеженнях, бібліотечний менеджмент працює над вдосконаленням власної стратегії діяльності. Бібліотекарі швидко зорієнтувались й переформатували свою роботу: налагодили дистанційну роботу працівників, що включає електронну комунікацію, електронний документообіг, перерозподіл обов’язків, систему контролю за виконанням задач та звітності; забезпечили відповідні санітарно-гігієнічні умови роботи у приміщенні бібліотеки; сфокусувались на зовнішній переважно електронній комунікації; дистанційне обслуговування користувачів із переведенням запланованих заходів в онлайн та впровадження нових форм та форматів роботи з користувачами. Бібліотекарі з України та Німеччини розповіли про своє професійне життя у період карантину.

Світ ще ширше відкриває доступ до інформації [Електронний ресурс] // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу:  http://www.nbuv.gov.ua/node/5198 (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

В умовах поширення пандемії коронавірусу все гостріше стає відчутною потреба в отриманні достовірної та якомога повнішої інформації. Звісно, найактуальнішою є інформація саме щодо COVID-19 та боротьби з ним. Але, звичайно, не лише вона. Адже переважна частина суспільства продовжує працювати, навчатися, самоудосконалюватися в різних сферах. Необхідність дотримання карантинних обмежень кардинально змінила шляхи комунікації користувачів з бібліотеками, науковими та освітніми закладами. І при цьому аж ніяк не послабила цих зв’язків. Провідні видавництва, бібліотеки та університети з усього світу ще більш посилено працюють під час карантину, організовуючи та відкриваючи знання й інформацію для тих, хто її потребує. Запропоновано до уваги  добірку інформаційних джерел, що надаються видавництвами, бібліотеками та установами у вільному доступі на час карантину.

Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ula.org.ua/news/4579–biblioteky–v–umovakh–pandemii–covid–19 (дата звернення: 10.11.2021). – Назва з екрана.

ВГО «Українська бібліотечна асоціація» та Український інститут книги провели на платформі ZOOM конференцію «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19». На конференції розкрито умови виходу з карантину та питання безпеки користувачів і бібліотекарів. Спікери наголосили, що пандемія COVID-19 створила неочікувані виклики для публічного простору бібліотек, які швидко адаптувалися і зробили свого роду квантовий стрибок у нові правила соціальної практики. Було представлено сервіси бібліотек у дистанційному режимі. Спікери підкреслили, що виклики, які постали перед бібліотечною галуззю в умовах пандемії COVID-19, яскраво доводять ключове значення розвитку цифрових ресурсів і віртуальних сервісів бібліотек України як пріоритетного напряму державної політики.

Рекомендації Німецької бібліотечної асоціації щодо безпечного відновлення роботи бібліотек [Електронний ресурс] // Українська бібліотечна асоціація : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу:  https://ula.org.ua/news/4556–rekomendatsii–nimetskoi–bibliotechnoi–asotsiatsii–shchodo–bezpechnoho–vidnovlennia–roboty–bibliotek (дата звернення: 10.11.202). – Назва з екрана.

Відповідно до спільної федеральної постанови, бібліотеки під час пандемії мають підпорядковуватися правилам гігієни, контролю доступу, уникати черги та забезпечувати обслуговування на відстані від 1,5 до 2 м. Який відділ бібліотеки на який час може бути відкрито визначено в окремих постановах федеральних держав. Також є багато детальних питань, які потрібно з’ясувати з виконавцями на місцях. Запропонований перелік заходів щодо безпечного відновлення роботи бібліотек є пропозицією Асоціації, а кінцеве рішення приймається керівництвом бібліотеки самостійно, відповідно до розуміння, місцевих вимог та потреб користувачів.

Андрощук, Г. COVID-19 і музеї: економічний вплив, цифровізація, комунікація, безпека [Електронний ресурс] / Г. Андрощук // Юридична газета online : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/covid19-i-muzeyi-ekonomichniy-vpliv-cifrovizaciya-komunikaciya-bezpeka.html (дата звернення: 09.11.2021). – Назва з екрана.

За даними ЮНЕСКО майже всі музеї (94,7%) у всьому світі тимчасово зачинилися через пандемію COVID-19. Проте упродовж карантину багато музеїв посилили свою цифрову діяльність, хоча як свідчать опитування, чимала їх кількість вже були присутні у соціальних мережах або викладали й перед карантином свої колекції онлайн для загального доступу. Діяльність, пов’язана із діджиталізацією під час пандемії збільшилась щонайменше на 15 відсотків, а присутність у соціальних мережах зросла вдвічі для більш ніж половини музеїв. Більшість музейних працівників впродовж карантину працювали віддалено: у 84% музеїв, які взяли участь в опитуванні, принаймні частина персоналу виконували свою роботу дистанційно.

Буцикіна, Є. Музеї після локдауну: відкриваючи нові напрямки руху [Електронний ресурс] / Є. Буцикіна // Korydor : онлайн-журн. про сучас. культуру : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: http://www.korydor.in.ua/ua/opinions/museums–after–lock–down.html (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Із розгортанням цифрової та гібридної еволюції культурних установ, особливо в межах викликів COVID-19, музеї постали перед нагальною потребою запроваджувати щось нове та  ділитися з віртуальними відвідувачами чимось більшим. «Korydor» виокремив основні способи перетворення і комунікаційного розвитку світових та українських музеїв у часи карантинних обмежень та після них.

Єфімова, В. Музеї на карантин [Електронний ресурс] / В. Єфімова // Prostir. Museum: [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/42730 (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Пандемія COVID-19 та запровадження карантину змусили музеї відмовитися від реалізації чи перенести давно заплановані події, відкриття заздалегідь анонсованих виставок і проектів (які мали шанси стати бестселерами) на невизначений термін. Але музеї як і в світі, так і в Україні не розгубилися перед цим викликом та працюють дистанційно для своїх відвідувачів. Світові музеї розширюють цифровізацію своїх колекцій та виставляють її в загальний доступ онлайн, влаштовують різні флешмоби, вікторини, конкурси, проводять екскурсії через соцмережі онлайн, надають вільний доступ до бібліотек, освітніх програм, курсів і т. д. У дайджесті на «Музейному просторі» висвітлено як на карантині працюють музеї України.

Носко, К. Як українські музеї змінюються і ставлять рекорди з онлайн-відвідувань у часи пандемії руху [Електронний ресурс] / К. Носко // Суспільне Культура : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://suspilne.media/134641–ak–ukrainski–muzei–zminuutsa–i–stavlat–rekordi–z–onlajn–vidviduvan–u–casi–pandemii/ (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

ЮНЕСКО здійснено огляд стану музейного сектору та підготовлено звіт за 2021 р. Організація повідомляє, що важливе місце, яке займає музейний сектор в національних культурних політиках протягом останніх десятиліть, нині перебуває під загрозою, якщо уряди держав терміново не приймуть відповідну політику їх підтримки. Вебсайт «Суспільне Культура» ознайомив зі звітом ЮНЕСКО та обговорив з чотирма художніми музеями зі Львова, Києва, Дніпра та Хмельницького про те, як вони продовжували працювати під час карантину, скорочення бюджету та доходу від відвідувань, а також успіх в охопленні аудиторії в онлайні.

Качура, А. Гайдукевич-Качура А. Музейні проєкти під час пандемії та прогнози розвитку [Електронний ресурс] / А. Качура, А. Гайдукевич-Качура // Your Art : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://supportyourart.com/stories/muzejni–proyekty–pid–chas–pandemiyi–ta–podalshi–prognozy/ (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Як закликати відвідувача завітати на сайт музеїв разом із кураторами компанії «Amuseum» А. Качурою та А. Гайдукевич-Качурою спробували знайти відповіді на ці питання та зрозуміти, яким був минулий рік для музейної індустрії, а також спрогнозувати, яким буде наступний.

Театр у часи пандемії. Дмитро Богомазов про виклики нового часу [Електронний ресурс] // Главком : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://glavcom.ua/country/culture/golovniy–rezhiser–teatru–franka–dmitro–bogomazov–glyadach–za–chas–karantinu–praktichno–ne–povertav–kvitkiv–708334.html (дата звернення: 11.11.2021). – Назва з екрана.

Інтерв’ю Д. Богомазова – головного режисера Національного театру імені Івана Франка, де він розповідає про складні виклики для театру і глядача у теперішні напружені часи. Він прийшов на посаду головного режисера франківців ще 2017-го. За цей період разом з гендиректором-художнім керівником Михайлом Захаревичем намагається утримати високу планку Національного театру, театру великого стилю.

Базів, Л. Театри на карантині. Репетиції онлайн, малювання етюдів та барахолка  [Електроннний ресурс] / Л. Базів // Укрінформ : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3008487-teatri-na-karantini-repeticii-onlajn-maluvanna-etudiv-ta-baraholka.html (дата звернення: 12.11.2021). – Назва з екрана.

Український журналіст, театральний і кінокритик О. Вергелес розповів про те, як  столичні театри пристосовуються до нинішніх карантинних реалій.

Підготувала Л. Ю. Колосова, бібліограф I категорії сектору наукової інформації з питань культури і мистецтв