Капелани. На службі Богу і Україні

Війна почалася давно і триває досі. Її неможливо уявити без волонтерів, медиків, священників. Ці люди завжди там, де і бійці, – на передовій, в окопах і бліндажах, під обстрілами… Волонтери везуть необхідне спорядження, форму, продукти. А священники рятують душі. І це на війні не менш важливо.

Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів виставку однієї книги: «Капелани. На службі Богу і Україні». 

Військові психологи – рідкісне явище для зони бойових дій. Переважно вони працюють у госпіталях і реабілітаційних центрах, хоча найбільше їхньої допомоги потребують саме на передовій. В умовах війни роль психологів повною мірою перебрали на себе військові капелани.

Капелани відзначають, що інколи невирішені психологічні проблеми можуть призвести до драматичних, а то й трагічних наслідків. Тому варто вчасно розпізнати, відчути проблему та надати допомогу. В цьому разі навіть щира душевна розмова чи молитва може стати вирішальною.

Боротися за свою ідентичність, за свою мову, за свою історію, за право бути українцем на своїй землі – це сьогодні наш обов’язок.  І ось команда Українського інституту національної пам’яті зробила свій внесок у цю боротьбу і в наближення нашої перемоги, видавши книгу «Капелани. На службі Богу і Україні».

Капелани. На службі Богу і Україні / Укр. ін-т нац. пам'яті ; уклад.: Т. Ковтунович, Т. Привалко. - Київ : Гончарук А. Б., 2019. - 424 с.

У книзі йдеться про особливості капеланського служіння на фронті під час протидії російській агресії, а також окреслюються етапи інституційного становлення капеланства у війську.

До нового видання увійшли спогади 13 капеланів ПЦУ, трьох військових священників УГКЦ, трьох капеланів-протестантів, двох представників РКЦ, одного служителя Мусульманської релігійної громади «Милість» і одного – Житомирської єврейської месіанської общини. Серед оповідачів є дві жінки-капелани. 

Четверо героїв книги – Юрій Казміренко, Іван Ісайович, Василь Хіміч, Павло Гончарук  – є лауреатами міжнародної відзнаки імені отця Омеляна Ковча, видатного українського гуманіста, військового капелана, священномученика Української греко-католицької церкви, пам’яті якого і присвячено це видання.

Передмовою до видання стала стаття, що народилася в результаті розмови з Головою Синодального управління військового духовенства Православної церкви України митрополитом Іоаном. У ній окреслено особливості роботи з підготовки священників до служіння у війську під час війни та створення мережі військових капеланів у Православній церкві України, представників якої в українському війську від 2014 року і дотепер налічується найбільше.

Спогади військових капеланів були записані з травня 2018 до червня 2019 року в межах проєкту Українського інституту національної пам’яті «Усна історія АТО». Загалом у проєкті взяли участь 35 військових капеланів, кожен з яких розповів власну історію служіння в цій неоголошеній війні.

Укладачі книги – співробітниці Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович і Тетяна Привалко.

Поділитися:

Капелани


Війна почалася давно і триває досі. Її неможливо уявити без волонтерів, медиків, священників. Ці люди завжди там, де і бійці, – на передовій, в окопах і бліндажах, під обстрілами… Волонтери везуть необхідне спорядження, форму, продукти. А священники рятують душі. І це на війні не менш важливо.

Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів виставку однієї книги: «Капелани. На службі Богу і Україні». 

Військові психологи – рідкісне явище для зони бойових дій. Переважно вони працюють у госпіталях і реабілітаційних центрах, хоча найбільше їхньої допомоги потребують саме на передовій. В умовах війни роль психологів повною мірою перебрали на себе військові капелани.

Капелани відзначають, що інколи невирішені психологічні проблеми можуть призвести до драматичних, а то й трагічних наслідків. Тому варто вчасно розпізнати, відчути проблему та надати допомогу. В цьому разі навіть щира душевна розмова чи молитва може стати вирішальною.

Боротися за свою ідентичність, за свою мову, за свою історію, за право бути українцем на своїй землі – це сьогодні наш обов’язок.  І ось команда Українського інституту національної пам’яті зробила свій внесок у цю боротьбу і в наближення нашої перемоги, видавши книгу «Капелани. На службі Богу і Україні».

Капелани. На службі Богу і Україні / Укр. ін-т нац. пам'яті ; уклад.: Т. Ковтунович, Т. Привалко. - Київ : Гончарук А. Б., 2019. - 424 с.

У книзі йдеться про особливості капеланського служіння на фронті під час протидії російській агресії, а також окреслюються етапи інституційного становлення капеланства у війську.

До нового видання увійшли спогади 13 капеланів ПЦУ, трьох військових священників УГКЦ, трьох капеланів-протестантів, двох представників РКЦ, одного служителя Мусульманської релігійної громади «Милість» і одного – Житомирської єврейської месіанської общини. Серед оповідачів є дві жінки-капелани. 

Четверо героїв книги – Юрій Казміренко, Іван Ісайович, Василь Хіміч, Павло Гончарук  – є лауреатами міжнародної відзнаки імені отця Омеляна Ковча, видатного українського гуманіста, військового капелана, священномученика Української греко-католицької церкви, пам’яті якого і присвячено це видання.

Передмовою до видання стала стаття, що народилася в результаті розмови з Головою Синодального управління військового духовенства Православної церкви України митрополитом Іоаном. У ній окреслено особливості роботи з підготовки священників до служіння у війську під час війни та створення мережі військових капеланів у Православній церкві України, представників якої в українському війську від 2014 року і дотепер налічується найбільше.

Спогади військових капеланів були записані з травня 2018 до червня 2019 року в межах проєкту Українського інституту національної пам’яті «Усна історія АТО». Загалом у проєкті взяли участь 35 військових капеланів, кожен з яких розповів власну історію служіння в цій неоголошеній війні.

Укладачі книги – співробітниці Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович і Тетяна Привалко.