Буремні події Української революції 1917–1921 рр. на теренах Поділля

Український народ по обидва боки Збруча має бути на віки однині злитий в одне ціле й разом боротися за свою долю.

В. Винниченко 

Українці увесь час прагнули створити власну державу, беручи участь у Національно-визвольній війні під проводом Б. Хмельницького, в повстанні І. Мазепи, у революції 1917–1921 рр., яка проголосила незалежність України. Розпочалася вона в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію в березні 1917-го. Головним її рушієм був український народ і його політична еліта, яка еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.

До 100-річчя подій Української революції 1917–1921 рр. відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує виставку одного видання «Буремні події Української революції 1917–1921 рр. на теренах Поділля».

Буремні події Української революції 1917–1921 рр. на теренах Поділля [Образотворчий матеріал] : комплект з 31 листівки / Вінниц. облдержадмін. [та ін.] ; відп. ред. К. Висоцька ; авт. проекту, упоряд. Л. Семенко. – Вінниця : Бабій І. В., 2018. – 31 лист. : іл.

З нагоди відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 рр. Вінницький обласний краєзнавчий музей підготував набір листівок «Буремні події Української революції 1917–1921 рр. на теренах Поділля», у яких висвітлено перебіг основних подій доби національно-визвольних змагань в Україні, зокрема на Вінниччині, виділено основні етапи Української революції:

  • Березень 1917 р. – квітень 1918 р. Утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів;
  • 29 квітня – 14 грудня 1918 р. Правління гетьмана Павла Скоропадського;
  • Грудень 1918 р. – листопад 1921 р. Встановлення влади Директорії УНР, розгортання масштабного повстанського руху.

Українська революція – одна із важливих віх боротьби українського народу за свою державність, соборність та свободу. Ми повинні пам’ятати й гідно шанувати імена славних подолян, які розбудовували державність, формували власні збройні сили, відроджували національну культуру, жертвували особистим життям за незалежність та суверенітет.

З 1917 р., після повалення самодержавства в Росії, на українських землях потужно розгорнувся національно-визвольний рух за незалежність (Володимир Винниченко назвав це «відродженням нації»). Центральна Рада, Гетьманат, Директорія в запеклій і жорстокій боротьбі із загарбниками намагалися довести право України на самовизначення, на власну суверенну Українську Державу.

Одним із центрів революційних подій стало Поділля. Тут упродовж 1917–1921 рр. неодноразово змінювалася влада, перебували урядові структури УНР, діяли регулярні війська та повстанці, гриміли криваві бої.

Перша спроба більшовиків встановити радянську владу на Вінниччині – повстання в жовтні – листопаді 1917 р. – зазнала краху, і тому вони вдалися до відкритих військових дій. Упродовж 1918–1920 рр. на Поділлі неодноразово спалахували бої між українськими збройними силами та Червоною армією. Національному війську протистояли і російські білогвардійці, і збройні сили інших країн. Славні перемоги під Жмеринкою та Вапняркою, самовідданість вояків УНР та Української галицької армії під час наступу на Київ (літо 1919 р.) та Зимового походу (кінець 1919 – початок 1920 рр.), Літинська катастрофа (березень 1919 р.), тисячні жертви українських вояків від тифу восени 1919 р. навічно закарбувалися в пам’яті нащадків як свідчення буремного та героїчного минулого на зламі епох.

У ці чи не найдраматичніші роки вітчизняної історії подоляни помітно відзначились і в бойових діях, і в державотворенні, і в культурному житті.

Революція 1917–1921 рр. залишила глибокий слід у свідомості нашого народу і стала джерелом державницьких прагнень кількох прийдешніх поколінь українців. 

Поділитися:

Буремні події Української революції


Український народ по обидва боки Збруча має бути на віки однині злитий в одне ціле й разом боротися за свою долю.

В. Винниченко 

Українці увесь час прагнули створити власну державу, беручи участь у Національно-визвольній війні під проводом Б. Хмельницького, в повстанні І. Мазепи, у революції 1917–1921 рр., яка проголосила незалежність України. Розпочалася вона в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію в березні 1917-го. Головним її рушієм був український народ і його політична еліта, яка еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.

До 100-річчя подій Української революції 1917–1921 рр. відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує виставку одного видання «Буремні події Української революції 1917–1921 рр. на теренах Поділля».

Буремні події Української революції 1917–1921 рр. на теренах Поділля [Образотворчий матеріал] : комплект з 31 листівки / Вінниц. облдержадмін. [та ін.] ; відп. ред. К. Висоцька ; авт. проекту, упоряд. Л. Семенко. – Вінниця : Бабій І. В., 2018. – 31 лист. : іл.

З нагоди відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 рр. Вінницький обласний краєзнавчий музей підготував набір листівок «Буремні події Української революції 1917–1921 рр. на теренах Поділля», у яких висвітлено перебіг основних подій доби національно-визвольних змагань в Україні, зокрема на Вінниччині, виділено основні етапи Української революції:

  • Березень 1917 р. – квітень 1918 р. Утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів;
  • 29 квітня – 14 грудня 1918 р. Правління гетьмана Павла Скоропадського;
  • Грудень 1918 р. – листопад 1921 р. Встановлення влади Директорії УНР, розгортання масштабного повстанського руху.

Українська революція – одна із важливих віх боротьби українського народу за свою державність, соборність та свободу. Ми повинні пам’ятати й гідно шанувати імена славних подолян, які розбудовували державність, формували власні збройні сили, відроджували національну культуру, жертвували особистим життям за незалежність та суверенітет.

З 1917 р., після повалення самодержавства в Росії, на українських землях потужно розгорнувся національно-визвольний рух за незалежність (Володимир Винниченко назвав це «відродженням нації»). Центральна Рада, Гетьманат, Директорія в запеклій і жорстокій боротьбі із загарбниками намагалися довести право України на самовизначення, на власну суверенну Українську Державу.

Одним із центрів революційних подій стало Поділля. Тут упродовж 1917–1921 рр. неодноразово змінювалася влада, перебували урядові структури УНР, діяли регулярні війська та повстанці, гриміли криваві бої.

Перша спроба більшовиків встановити радянську владу на Вінниччині – повстання в жовтні – листопаді 1917 р. – зазнала краху, і тому вони вдалися до відкритих військових дій. Упродовж 1918–1920 рр. на Поділлі неодноразово спалахували бої між українськими збройними силами та Червоною армією. Національному війську протистояли і російські білогвардійці, і збройні сили інших країн. Славні перемоги під Жмеринкою та Вапняркою, самовідданість вояків УНР та Української галицької армії під час наступу на Київ (літо 1919 р.) та Зимового походу (кінець 1919 – початок 1920 рр.), Літинська катастрофа (березень 1919 р.), тисячні жертви українських вояків від тифу восени 1919 р. навічно закарбувалися в пам’яті нащадків як свідчення буремного та героїчного минулого на зламі епох.

У ці чи не найдраматичніші роки вітчизняної історії подоляни помітно відзначились і в бойових діях, і в державотворенні, і в культурному житті.

Революція 1917–1921 рр. залишила глибокий слід у свідомості нашого народу і стала джерелом державницьких прагнень кількох прийдешніх поколінь українців.