Сяйво Великодня!

Незабаром на землю зійде світле Христове Воскресіння, Великдень – святе і чисте, як безхмарне весняне небо, найбільше свято всього християнського світу. Воно наповнене багатою символікою, кожна дія в приготуванні до свята чи під час святкування щось означає.

Безсумнівно, на Великдень заведено накривати багаті столи, тож кулінарних святкових традицій також існує чимало. Самі паски зазвичай печуть у четвер або суботу. Цей процес має неодмінно супроводжуватися повною тишею та спокоєм в оселі. Щоб паска вдалася, то замало муки й усяких приправ, треба було мати думки добрі та серце щире. Крім того, писанка та писанкарство мали свої особливості. Традиційні подільські писанки мають темне тло, що символізує родючу землю та має від трьох до п’яти кольорів. До самого яйця було декілька вимог: воно повинно бути куряче, сире, свіже, повне та запліднене. До жінок та дівчат, які розписували яйця, теж були вимоги, обмеження, правила та заборони. Вони стосувалися їхнього стану здоров’я та душі, знань традицій і звичаїв, дотримання символіки та кольорової гами.

Свято Христового Воскресіння нині зберегло своє значення як диво оновлення людини й природи, як традиція, що несе у світ радість та мир.

Відділ краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує ознайомитися з виставкою-калейдоскопом «Сяйво Великодня», що розповість про те, як готувалися до свят на Поділлі наші пращури та які традиції залишилися сьогодні.

Поділитися:

Сяйво Великодня!


Незабаром на землю зійде світле Христове Воскресіння, Великдень – святе і чисте, як безхмарне весняне небо, найбільше свято всього християнського світу. Воно наповнене багатою символікою, кожна дія в приготуванні до свята чи під час святкування щось означає.

Безсумнівно, на Великдень заведено накривати багаті столи, тож кулінарних святкових традицій також існує чимало. Самі паски зазвичай печуть у четвер або суботу. Цей процес має неодмінно супроводжуватися повною тишею та спокоєм в оселі. Щоб паска вдалася, то замало муки й усяких приправ, треба було мати думки добрі та серце щире. Крім того, писанка та писанкарство мали свої особливості. Традиційні подільські писанки мають темне тло, що символізує родючу землю та має від трьох до п’яти кольорів. До самого яйця було декілька вимог: воно повинно бути куряче, сире, свіже, повне та запліднене. До жінок та дівчат, які розписували яйця, теж були вимоги, обмеження, правила та заборони. Вони стосувалися їхнього стану здоров’я та душі, знань традицій і звичаїв, дотримання символіки та кольорової гами.

Свято Христового Воскресіння нині зберегло своє значення як диво оновлення людини й природи, як традиція, що несе у світ радість та мир.

Відділ краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського пропонує ознайомитися з виставкою-калейдоскопом «Сяйво Великодня», що розповість про те, як готувалися до свят на Поділлі наші пращури та які традиції залишилися сьогодні.