Розстріляний “Гарт”

До 100-річчя від дня заснування літературного угруповання «Гарт» фахівці відділу рідкісних і цінних видань підготували виставку «Розстріляний “Гарт”». Літературно-мистецька організація «Гарт» (1923–1925) – одне з найвпливовіших об’єднань 20-х рр. ХХ ст. – з’явилась у часи становлення радянської влади в Україні. Спілка мала центральне бюро в Харкові на чолі з Василем Блакитним, а також філії в Києві й Одесі. До її складу на початок виходу першого і, як з’ясувалося пізніше, єдиного альманаху «Гарт» (1924) входило 33 члени, третина з них (К. Гордієнко, О. Довженко, О. Досвітній, В. Елланський (В. Блакитний), М. Йогансен, В. Коряк, А. Любченко, В. Поліщук, В. Сосюра, П. Тичина, М. Хвильовий) залишила своє ім’я в історії української культури.

«Гарт» об’єднав чи не найбільшу кількість талановитих українських письменників, хоча чимдалі багатьох з них насторожувала перспектива перетворення літератури на «рупор» комуністичної партії. Внутрішні незгоди призвели до того, що в листопаді 1925 p., незадовго до смерті В. Блакитного, більшість письменників вийшла зі складу спілки, і «Гарт» після цього фактично самоліквідувався.

Буремні події 1917–1920 років зростили покоління українських митців, чиї життя та творчість увійшли в історію кривавими сторінками періоду «Розстріляного відродження». Культурні діячі того часу прагнули змін у суспільстві. Вони хотіли виховати «людину майбутнього» та піднести національне мистецтво. Однак сміливі ідеї та українські думки стали причиною їхньої смерті.

На експозиції представлена літературна спадщина членів «Гарту», що належать до «Розстріляного відродження»: Миколи Хвильового, Валер’яна Поліщука, Олеся Досвітнього, Майкла Йогансена, Гордія Коцюби та ін. За радянських часів книги українських митців були заборонені та містилися в так званому «спецфонді» бібліотеки. Зараз вони зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних видань і доступні широкому читацькому загалу.

Запрошуємо до перегляду!

Поділитися:

Розстріляний “Гарт”


До 100-річчя від дня заснування літературного угруповання «Гарт» фахівці відділу рідкісних і цінних видань підготували виставку «Розстріляний “Гарт”». Літературно-мистецька організація «Гарт» (1923–1925) – одне з найвпливовіших об’єднань 20-х рр. ХХ ст. – з’явилась у часи становлення радянської влади в Україні. Спілка мала центральне бюро в Харкові на чолі з Василем Блакитним, а також філії в Києві й Одесі. До її складу на початок виходу першого і, як з’ясувалося пізніше, єдиного альманаху «Гарт» (1924) входило 33 члени, третина з них (К. Гордієнко, О. Довженко, О. Досвітній, В. Елланський (В. Блакитний), М. Йогансен, В. Коряк, А. Любченко, В. Поліщук, В. Сосюра, П. Тичина, М. Хвильовий) залишила своє ім’я в історії української культури.

«Гарт» об’єднав чи не найбільшу кількість талановитих українських письменників, хоча чимдалі багатьох з них насторожувала перспектива перетворення літератури на «рупор» комуністичної партії. Внутрішні незгоди призвели до того, що в листопаді 1925 p., незадовго до смерті В. Блакитного, більшість письменників вийшла зі складу спілки, і «Гарт» після цього фактично самоліквідувався.

Буремні події 1917–1920 років зростили покоління українських митців, чиї життя та творчість увійшли в історію кривавими сторінками періоду «Розстріляного відродження». Культурні діячі того часу прагнули змін у суспільстві. Вони хотіли виховати «людину майбутнього» та піднести національне мистецтво. Однак сміливі ідеї та українські думки стали причиною їхньої смерті.

На експозиції представлена літературна спадщина членів «Гарту», що належать до «Розстріляного відродження»: Миколи Хвильового, Валер’яна Поліщука, Олеся Досвітнього, Майкла Йогансена, Гордія Коцюби та ін. За радянських часів книги українських митців були заборонені та містилися в так званому «спецфонді» бібліотеки. Зараз вони зберігаються у фонді відділу рідкісних і цінних видань і доступні широкому читацькому загалу.

Запрошуємо до перегляду!