Глобальні екологічні проблеми – 2023

(віртуальний рекомендаційний бібліографічний список)

Глобальні екологічні проблеми нашої планети Земля залишаються болючими для свідомої частини людства. За прогнозами науковців-екологів, кліматологів та екоактивістів у 2023 р. більшість з них лише посилиться. Адже цілу низку екологічних збитків та шкоди як для України, так і всього Європейського континенту завдала повномасштабна війна.

Ось лише деякі з них:

Найбільшої шкоди довкіллю завдають ракети, паливо яких отруює ґрунт та воду, провокує хімічне отруєння навколишнього середовища.

Пожежі, що не лише спричиняють викиди в повітря та забруднення атмосфери, а й знищують верхній, родючий шар нашої землі. У майбутньому такі ґрунти не даватимуть врожаю.

Через війну порушено й доступ до чистої питної води і як наслідок, можливі не лише забруднення річок та поширення бактеріальних інфекцій, а й ризик збільшення онкологічних захворювань у населення.

А ще – відходи війни – нерозірвані снаряди, їхні уламки, понівечена та спалена техніка, будівельні руйнації та частки військової техніки.

Для більш детально ознайомлення зі згубними наслідками війни на екологію України рекомендуємо переглянути такі вебсайти:

«Випалена земля». Як війна впливає на екологію Півдня України? [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-viyna-pivden-ekolohiya-spalena-zemlya/32191731.html (дата звернення: 14.04.2023). – Назва з екрана.

Екологічні наслідки війни в Україні: що пишуть світові ЗМІ : [Електронний ресурс] // Екорайон : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://eco.rayon.in.ua/blogs/551461-ekologichni-naslidki-viyni-v-ukraini-shcho-pishut-svitovi-zmi (дата звернення: 14.04.2023). – Назва з екрана.

Делікатна, І. Україна, війна, довкілля. Чи знає Захід про екологічні наслідки війни [Електронний ресурс] / І. Делікатна // Економічна правда : [вебсайт]. – – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/09/8/691294/ (дата звернення: 18.04.2023). – Назва з екрана.

Стрілець, Р. Бомба сповільненої дії: чому світ не може ігнорувати екологічні наслідки війни в Україні [Електронний ресурс]  / Р. Стрілець // Українська правда : [вебсайт газ.]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/columns/2022/06/22/249216/ (дата звернення: 19.04.2023). – Назва з екрана.

Варто зазначити, що чимало відомих людей різних епох залишили глибокі застережливі слова про значення партнерських взаємин природи і людини. Зокрема відомий англійський політик, державний діяч, філософ Френсіс Бекон писав: «Природу перемагають, лише підкоряючись її законам». Український вчений, природознавець, філософ, мислитель Володимир Іванович Вернадський застерігав: «Людина зробила величезну помилку, коли уявила, що може відокремити себе від природи і не зважати на її закони». На жаль, людство не дослухалося і продовжує ігнорувати здавалося б прості істини.

Протягом тисячоліть у процесі своєї діяльності людина так чи інакше впливала на природу. І якщо на зорі людської цивілізації негативний вплив на довкілля був мінімальним, то до початку ХХІ ст. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на межу екологічної катастрофи.

Наразі однією з найгостріших глобальних екологічних проблем залишається зміна клімату. Ця загроза частково посилилася через напад росії на Україну. Адже війна поглибила кліматичну кризу, викликаючи значні викиди вуглекислого газу та інших парникових газів в атмосферу.

За останніми підрахунками міжнародних експертів, внаслідок війни зафіксовано щонайменше 33 млн тонн викидів СО2екв (обсяг діоксиду вуглецю). Зокрема це викиди:

  • від бойових дій – близько 8,9 млн тонн СО2екв;
  • від пересування внутрішньо переміщених осіб – близько 1 млн тонн СО2екв;
  • від пожеж – понад 23,4 млн тонн СО2екв.

Потенційні непрямі викиди парникових газів внаслідок необхідності післявоєнного відновлення та реконструкції оцінюються у близько 48,7 млн тонн СО2екв.

Варто підкреслити, що сьогодні науковці все частіше вживають замість словосполучення «зміна клімату», термін «кліматична криза», аби підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її негайного вирішення. До речі, саме зміна клімату увійшла у ТОП-5 основних глобальних ризиків 2023 р.

Кліматична криза – це надмірно стрімка зміна клімату через підвищення глобальної середньої температури. Щоб протидіяти кліматичній кризі, слід досягти вуглецевої нейтральності вже 2050 р. та адаптуватися до змін клімату.

Кліматологи прогнозують, що у 2023 або 2024 рр. світ може побити новий рекорд середньої температури, спричинений зміною клімату та очікуваним поверненням погодного явища Ель-Ніньо. Фрідеріке Отто, старший викладач Інституту Грантема Імперського коледжу Лондона, прогнозує, що температури, викликані Ель-Ніньо, можуть погіршити наслідки зміни клімату, які вже відчувають країни, включаючи сильні хвилі спеки, посухи та лісові пожежі. За її словами: «Якщо Ель-Ніньо все-таки розвинеться, є шанси, що 2023 рік буде ще спекотнішим, ніж 2016 рік, враховуючи, що світ продовжує нагріватися, оскільки люди продовжують спалювати викопне паливо»..

З цього приводу чимало інформації можна віднайти на екологічних сайтах у мережі Інтернет. Наприклад:

Що таке зміна клімату? [Електронний ресурс]  // Екодія : центр еколог. ініціатив : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ecoaction.org.ua/zmina-klimatu-ua-ta-svit.html (дата звернення: 21.04.2023). – Назва з екрана.

Зміна клімату: причини та наслідки [Електронний ресурс] // ЕКОenergy : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.ekoenergy.org/uk/extras/climate-change/ (дата звернення: 21.04.2023). – Назва з екрана.

Зміни клімату: як глобальне потепління вплине на Землю [Електронний ресурс] // Слово і Діло : аналіт. портал. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2021/10/04/video/suspilstvo/zminy-klimatu-yak-hlobalne-poteplinnya-vplyne-zemlyu (дата звернення: 21.04.2023). – Назва з екрана.

За прогнозами фахівців, 2023-й стане найтеплішим за останні 173 роки, що свідчить про продовження глобального потепління

Що таке глобальне потепління?

Глобальне потепління – це поступове підвищення температури поверхні Землі та океану. Основними причинами для цього є зміни в зовнішніх чинниках, наприклад, фауні та флорі, діяльності людини тощо. Глобальне потепління впливає на більшість кліматичних явищ: наприклад, на Південне коливання або Ель-Ніньо (потепління) та Ла-Нінья (похолодання) – феномени, пов’язані зі значними коливаннями атмосферного тиску у Тихому океані, температурою повітря та океанічною поверхнею, які можуть спровокувати виникнення надзвичайних ситуацій (сильних буревіїв, аномально теплої зими та холодного літа, посух і злив). За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), у XXI ст. Ла-Нінья охопила три зими у Південній півкулі з 2020 до 2023 рр. За прогнозами ВМО найближчі 8 років мають стати найспекотнішими за всю історію спостережень.

Ці невтішні прогнози підтверджує й метеорологічна служба Великої Британії, за даними якої у 2023–2024 рр. світу варто очікувати посилення спеки. Ель-Ніньо може покласти край смертельним катастрофам, повеням у Пакистані, тривалим лісовим пожежам на заході США, зливам в Австралії й Індонезії та посухам в Бразилії й Аргентині. Однак він посилить спеку та може призвести до більших посух. Зокрема, Північно-Центральна Європа зіткнеться із посушливими умовами. Південна Європа матиме нестійку погоду та ризик значних опадів та вітру. Німеччина, Швейцарія, Італія, Австрія та водозбірний басейн Дунаю вже мають дефіцит опадів на початку 2023-го, що може призвести до скорочення ключового джерела чистої енергії у 2023 р. Європейські фермери уже постраждали від відсутності снігу цієї зими: більшість сільськогосподарських угідь позбавлені снігового покриву, що захищає сплячі озимі культури від різких похолодань.

Серед найсерйозніших загроз для України науковці називають зростання кількості руйнівних повеней у Карпатах та гостру нестачу питної води у східних та центральних регіонах. Подальше збільшення посух та зменшення опадів влітку, які спостерігаються в Україні останніми роками, значно вплинуть не тільки на сільське господарство, а й на екосистему країни в цілому.

Пов’язана з глобальним потеплінням зміна глобальної структури атмосферної циркуляції, тобто шляхів переміщення циклонів і антициклонів, призведе в цілому по земній кулі до збільшення площ континентів, схильних до посухи, уп’ятеро. Нині сильна посуха загрожує 2 % усієї суші, а до 2050 р. вона уразить 10 % території.

За останніми висновками учених, сучасне глобальне потепління, з імовірністю понад 90 відсотків – справа рук людини, а не природні кліматичні коливання. У зв’язку з цим вони переконані, що в середньому по земній кулі температура повітря при поверхні землі під кінець XXI ст. зросте на 2–4,5°С.

За додатковою інформацією про екологічну загрозу глобального потепління радимо звернутися до наступних веб-сайтів:

2023 рік може стати найтеплішим за всю історію: чому це небезпечно [Електронний ресурс] // РБК-Україна : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.rbc.ua/rus/styler/2023-rik-mozhe-stati-nayteplishim-vsyu-istoriyu-1673520637.html (дата звернення: 25.04.2023). – Назва з екрана.

Андреєва, В. Штучний інтелект підрахував, коли світ досягне порогу глобального потепління [Електронний ресурс]/ В. Андреєва // Українська правда : [вебсайт газ.].  – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2023/01/31/252630 (дата звернення: 25.04.2023). – Назва з екрана.

Чи може в Україні зникнути зима через загрозу глобального потепління? [Електронний ресурс] // Еко район : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://eco.rayon.in.ua/news/549111-chi-mozhe-v-ukraini-zniknuti-zima-cherez-zagrozu-globalnogo-poteplinnya (дата звернення: 25.04.2023). – Назва з екрана.

Диявол у дрібницях: як потепління всього на пів градуса може змінити планету? [Електронний ресурс] // Екодія : центр еколог. ініціатив : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ecoaction.org.ua/dyiavol-u-dribnytsiakh.html?gclid=CjwKCAjw9J2iBhBPEiwAErwpeb6AWrdcchWmx40dE_7vRENEnKCyB77aqFNfBLIyz9daK1zYzcWTWBoC14QQAvD_BwE (дата звернення: 25.04.2023). – Назва з екрана.

На сайті AC Crowe Ukraine вміщена інформація про шість головних екологічних проблем, які очікують Європу в 2023 р. https://croweac.com.ua/uk/6-golovnyh-ekologichnyh-problem-u-yevropi-u-2023-roczi/

  1. Забруднення повітря. Серед основних причин забруднення повітря в Європі є спалювання викопного палива для домашнього опалення та його використання в промисловості, а також на транспорті. Що ще гірше, надзвичайно гостра енергетична криза, яка виникла після вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року, спонукає кілька європейських країн відроджувати вугільні електростанції, щоб подолати дефіцит газу. Цей крок неминуче сповільнить прогрес континенту. досягла з точки зору скорочення викидів і розширення відновлюваної енергії.
  2. Посухи. Особливо це стосується країни Середземноморського басейну, включаючи Італію, Іспанію, Грецію та Туреччину, що природно схильні до спекотного сухого літа, а сезони будуть ще спекотнішими та сухішими з підвищенням температури. Періодичні посухи мають серйозні наслідки для водопостачання, призводячи до загибелі врожаю та частішання лісових пожеж у погано керованих районах, а також до погіршення стану здоров’я населення в містах і регіонах, які постраждали від хвиль спеки.

Зокрема, літо 2022 р. навряд чи буде забутим, оскільки 47% Європи були оголошені в умовах «попередження» про посуху, яку вчені називають найгіршою посухою щонайменше за 500 років. Франція пережила найспекотніший травень за всю історію спостережень, а уряд Великої Британії – країни, яка зазвичай не схильна до хвиль спеки – оголосив першу в історії національну надзвичайну ситуацію про червону спеку, оскільки надзвичайно високі температури в липні кілька днів палили Лондон та інші частини країни. Рекордна спека на континенті також призвела до серйозної нестачі води, яка вплинула на деякі з найбільших і найважливіших річок Європи.

Італія стала однією з країн, яка найбільше постраждала від посухи. Через рекордно високу температуру та відсутність опадів понад 100 днів пересохла найдовша річка країни та один із її найважливіших ресурсів. З огляду на те, що околиці річки є однією з найбільш родючих і вологих заплав Італії, а тому надзвичайно сприятливі для вирощування зернових культур, таких як пшениця та ячмінь, нестача води мала серйозні наслідки для її продовольчих запасів, на які вже вплинула війна в Україні.

  1. Лісові пожежі. Зміна клімату посилює пожежі, посилюючи жаркі та сухі умови, які не тільки підживлюють їх, але й допомагають їм швидше поширюватися та горіти довше. Експерти прогнозують, що за сценарію з високим рівнем викидів небезпека пожеж, спричинена погодними умовами, влітку може зрости більш ніж на 40% у південній та західній Європі, північні країни також зазнають значного зростання.
  2. Підвищення рівня моря. Невпинне танення льодовиків, а також льодовикових покривів Антарктики та Гренландії, викликане глобальним потеплінням і пов’язане з діяльністю людини, стало головною причиною підвищення рівня моря як у всьому світі, так і в європейських регіональних морях. Дослідження, опубліковане в серпні, показало, що швидке танення льодовиків лише в Гренландії призведе до підвищення глобального рівня моря на 10 дюймів (25 см), що більш ніж удвічі перевищує попередні прогнози. Якщо людство не змінить ситуацію, то за прогнозами науковців до кінця ХХІ ст. рівень моря може піднятися майже на 1 метр.

Ще з однією глобальною екологічною проблемою від танення льодовиків стикається світ сьогодні – масштабна водна криза. Наразі більш ніж мільярду людей бракує питної води, ще 2,7 млрд відчувають її нестачу принаймні один місяць у році. Кожна друга людина на планеті хоча б час від часу не має змоги втамувати спрагу чи приготувати їжу. За даними ООН, до середини століття більше половини людей житиме в регіонах, де хоча б час від часу бракуватиме питної води.

  1. Забруднення пластиком. Щороку викидаються мільйони тонн пластикових відходів, більшість з яких потрапляє в океани, завдаючи шкоди дикій природі та екосистемам. Тільки в Європі щороку утворюється майже 26 мільйонів тонн пластикових відходів. Лише це становить близько 80 відсотків морського сміття.
  2. Втрата біорізноманіття. Станом на 2020 р. у Європі проживало 1677 видів, класифікованих Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) як такі, що перебувають під загрозою зникнення. Равлики, молюски та риби є одними з найбільш загрозливих видів, а песець, європейська норка, середземноморський тюлень-монах, північноатлантичний гладкий кит і білий ведмідь класифікуються як найбільш загрозливі ссавці континенту. Запилювачі, такі як європейська бджола та кілька видів метеликів, також зменшуються. Крім того, більше половини ендемічних дерев Європи також вважаються під загрозою зникнення.

Європейський Союз встановив законодавчі положення, які визнають тварин розумними істотами та захищають їхні права. З метою збереження видів, що перебувають під загрозою зникнення, Європейський парламент прийняв Стратегію біорізноманіття ЄС до 2030 року, «всеосяжний, амбітний і довгостроковий план із захисту природи та припинення деградації екосистем».

Стратегія включає в себе запуск плану відновлення природи для відновлення деградованих екосистем, ухвалення амбітної глобальної структури біорізноманіття в рамках Конвенції про біологічне різноманіття, а також створення більшої загальноєвропейської мережі охоронюваних територій на суші та на морі.

Повний текст документа «СТРАТЕГІЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЄС ДО 2030 РОКУ: ПОВЕРНЕННЯ ПРИРОДИ У НАШЕ ЖИТТЯ» репрезентовано на багатьох сайтах Інтернету:

https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2020/10/Stratehiia.pdf

https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2022-08/6%20FINAL%20Tree%20Biodiversity%20Strategy_297x210mm_4%2B4_web_180822.pdf

https://uncg.org.ua/stratehiia-bioriznomanittia-ies-do-2030-roku-povernennia-pryrody-v-nashe-zhyttia/

Отже, в сучасних умовах лише охорона навколишнього природного середовища є єдиною формою взаємодії людини й природи. Адже природа – це безпосереднє середовище проживання людини, тож дуже важливо дбайливо до неї ставитися, аби зберегти для наступних поколінь. Завдання охорони навколишнього природного середовища наразі стоїть перед усім людством.

Підготувала О. Кізян, провідний бібліограф

Поділитися:

Глобальні екологічні проблеми - 2023


(віртуальний рекомендаційний бібліографічний список)

Глобальні екологічні проблеми нашої планети Земля залишаються болючими для свідомої частини людства. За прогнозами науковців-екологів, кліматологів та екоактивістів у 2023 р. більшість з них лише посилиться. Адже цілу низку екологічних збитків та шкоди як для України, так і всього Європейського континенту завдала повномасштабна війна.

Ось лише деякі з них:

Найбільшої шкоди довкіллю завдають ракети, паливо яких отруює ґрунт та воду, провокує хімічне отруєння навколишнього середовища.

Пожежі, що не лише спричиняють викиди в повітря та забруднення атмосфери, а й знищують верхній, родючий шар нашої землі. У майбутньому такі ґрунти не даватимуть врожаю.

Через війну порушено й доступ до чистої питної води і як наслідок, можливі не лише забруднення річок та поширення бактеріальних інфекцій, а й ризик збільшення онкологічних захворювань у населення.

А ще – відходи війни – нерозірвані снаряди, їхні уламки, понівечена та спалена техніка, будівельні руйнації та частки військової техніки.

Для більш детально ознайомлення зі згубними наслідками війни на екологію України рекомендуємо переглянути такі вебсайти:

«Випалена земля». Як війна впливає на екологію Півдня України? [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-viyna-pivden-ekolohiya-spalena-zemlya/32191731.html (дата звернення: 14.04.2023). – Назва з екрана.

Екологічні наслідки війни в Україні: що пишуть світові ЗМІ : [Електронний ресурс] // Екорайон : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://eco.rayon.in.ua/blogs/551461-ekologichni-naslidki-viyni-v-ukraini-shcho-pishut-svitovi-zmi (дата звернення: 14.04.2023). – Назва з екрана.

Делікатна, І. Україна, війна, довкілля. Чи знає Захід про екологічні наслідки війни [Електронний ресурс] / І. Делікатна // Економічна правда : [вебсайт]. – – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/09/8/691294/ (дата звернення: 18.04.2023). – Назва з екрана.

Стрілець, Р. Бомба сповільненої дії: чому світ не може ігнорувати екологічні наслідки війни в Україні [Електронний ресурс]  / Р. Стрілець // Українська правда : [вебсайт газ.]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/columns/2022/06/22/249216/ (дата звернення: 19.04.2023). – Назва з екрана.

Варто зазначити, що чимало відомих людей різних епох залишили глибокі застережливі слова про значення партнерських взаємин природи і людини. Зокрема відомий англійський політик, державний діяч, філософ Френсіс Бекон писав: «Природу перемагають, лише підкоряючись її законам». Український вчений, природознавець, філософ, мислитель Володимир Іванович Вернадський застерігав: «Людина зробила величезну помилку, коли уявила, що може відокремити себе від природи і не зважати на її закони». На жаль, людство не дослухалося і продовжує ігнорувати здавалося б прості істини.

Протягом тисячоліть у процесі своєї діяльності людина так чи інакше впливала на природу. І якщо на зорі людської цивілізації негативний вплив на довкілля був мінімальним, то до початку ХХІ ст. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на межу екологічної катастрофи.

Наразі однією з найгостріших глобальних екологічних проблем залишається зміна клімату. Ця загроза частково посилилася через напад росії на Україну. Адже війна поглибила кліматичну кризу, викликаючи значні викиди вуглекислого газу та інших парникових газів в атмосферу.

За останніми підрахунками міжнародних експертів, внаслідок війни зафіксовано щонайменше 33 млн тонн викидів СО2екв (обсяг діоксиду вуглецю). Зокрема це викиди:

  • від бойових дій – близько 8,9 млн тонн СО2екв;
  • від пересування внутрішньо переміщених осіб – близько 1 млн тонн СО2екв;
  • від пожеж – понад 23,4 млн тонн СО2екв.

Потенційні непрямі викиди парникових газів внаслідок необхідності післявоєнного відновлення та реконструкції оцінюються у близько 48,7 млн тонн СО2екв.

Варто підкреслити, що сьогодні науковці все частіше вживають замість словосполучення «зміна клімату», термін «кліматична криза», аби підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її негайного вирішення. До речі, саме зміна клімату увійшла у ТОП-5 основних глобальних ризиків 2023 р.

Кліматична криза – це надмірно стрімка зміна клімату через підвищення глобальної середньої температури. Щоб протидіяти кліматичній кризі, слід досягти вуглецевої нейтральності вже 2050 р. та адаптуватися до змін клімату.

Кліматологи прогнозують, що у 2023 або 2024 рр. світ може побити новий рекорд середньої температури, спричинений зміною клімату та очікуваним поверненням погодного явища Ель-Ніньо. Фрідеріке Отто, старший викладач Інституту Грантема Імперського коледжу Лондона, прогнозує, що температури, викликані Ель-Ніньо, можуть погіршити наслідки зміни клімату, які вже відчувають країни, включаючи сильні хвилі спеки, посухи та лісові пожежі. За її словами: «Якщо Ель-Ніньо все-таки розвинеться, є шанси, що 2023 рік буде ще спекотнішим, ніж 2016 рік, враховуючи, що світ продовжує нагріватися, оскільки люди продовжують спалювати викопне паливо»..

З цього приводу чимало інформації можна віднайти на екологічних сайтах у мережі Інтернет. Наприклад:

Що таке зміна клімату? [Електронний ресурс]  // Екодія : центр еколог. ініціатив : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ecoaction.org.ua/zmina-klimatu-ua-ta-svit.html (дата звернення: 21.04.2023). – Назва з екрана.

Зміна клімату: причини та наслідки [Електронний ресурс] // ЕКОenergy : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.ekoenergy.org/uk/extras/climate-change/ (дата звернення: 21.04.2023). – Назва з екрана.

Зміни клімату: як глобальне потепління вплине на Землю [Електронний ресурс] // Слово і Діло : аналіт. портал. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2021/10/04/video/suspilstvo/zminy-klimatu-yak-hlobalne-poteplinnya-vplyne-zemlyu (дата звернення: 21.04.2023). – Назва з екрана.

За прогнозами фахівців, 2023-й стане найтеплішим за останні 173 роки, що свідчить про продовження глобального потепління

Що таке глобальне потепління?

Глобальне потепління – це поступове підвищення температури поверхні Землі та океану. Основними причинами для цього є зміни в зовнішніх чинниках, наприклад, фауні та флорі, діяльності людини тощо. Глобальне потепління впливає на більшість кліматичних явищ: наприклад, на Південне коливання або Ель-Ніньо (потепління) та Ла-Нінья (похолодання) – феномени, пов’язані зі значними коливаннями атмосферного тиску у Тихому океані, температурою повітря та океанічною поверхнею, які можуть спровокувати виникнення надзвичайних ситуацій (сильних буревіїв, аномально теплої зими та холодного літа, посух і злив). За даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), у XXI ст. Ла-Нінья охопила три зими у Південній півкулі з 2020 до 2023 рр. За прогнозами ВМО найближчі 8 років мають стати найспекотнішими за всю історію спостережень.

Ці невтішні прогнози підтверджує й метеорологічна служба Великої Британії, за даними якої у 2023–2024 рр. світу варто очікувати посилення спеки. Ель-Ніньо може покласти край смертельним катастрофам, повеням у Пакистані, тривалим лісовим пожежам на заході США, зливам в Австралії й Індонезії та посухам в Бразилії й Аргентині. Однак він посилить спеку та може призвести до більших посух. Зокрема, Північно-Центральна Європа зіткнеться із посушливими умовами. Південна Європа матиме нестійку погоду та ризик значних опадів та вітру. Німеччина, Швейцарія, Італія, Австрія та водозбірний басейн Дунаю вже мають дефіцит опадів на початку 2023-го, що може призвести до скорочення ключового джерела чистої енергії у 2023 р. Європейські фермери уже постраждали від відсутності снігу цієї зими: більшість сільськогосподарських угідь позбавлені снігового покриву, що захищає сплячі озимі культури від різких похолодань.

Серед найсерйозніших загроз для України науковці називають зростання кількості руйнівних повеней у Карпатах та гостру нестачу питної води у східних та центральних регіонах. Подальше збільшення посух та зменшення опадів влітку, які спостерігаються в Україні останніми роками, значно вплинуть не тільки на сільське господарство, а й на екосистему країни в цілому.

Пов’язана з глобальним потеплінням зміна глобальної структури атмосферної циркуляції, тобто шляхів переміщення циклонів і антициклонів, призведе в цілому по земній кулі до збільшення площ континентів, схильних до посухи, уп’ятеро. Нині сильна посуха загрожує 2 % усієї суші, а до 2050 р. вона уразить 10 % території.

За останніми висновками учених, сучасне глобальне потепління, з імовірністю понад 90 відсотків – справа рук людини, а не природні кліматичні коливання. У зв’язку з цим вони переконані, що в середньому по земній кулі температура повітря при поверхні землі під кінець XXI ст. зросте на 2–4,5°С.

За додатковою інформацією про екологічну загрозу глобального потепління радимо звернутися до наступних веб-сайтів:

2023 рік може стати найтеплішим за всю історію: чому це небезпечно [Електронний ресурс] // РБК-Україна : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://www.rbc.ua/rus/styler/2023-rik-mozhe-stati-nayteplishim-vsyu-istoriyu-1673520637.html (дата звернення: 25.04.2023). – Назва з екрана.

Андреєва, В. Штучний інтелект підрахував, коли світ досягне порогу глобального потепління [Електронний ресурс]/ В. Андреєва // Українська правда : [вебсайт газ.].  – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2023/01/31/252630 (дата звернення: 25.04.2023). – Назва з екрана.

Чи може в Україні зникнути зима через загрозу глобального потепління? [Електронний ресурс] // Еко район : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://eco.rayon.in.ua/news/549111-chi-mozhe-v-ukraini-zniknuti-zima-cherez-zagrozu-globalnogo-poteplinnya (дата звернення: 25.04.2023). – Назва з екрана.

Диявол у дрібницях: як потепління всього на пів градуса може змінити планету? [Електронний ресурс] // Екодія : центр еколог. ініціатив : [вебсайт]. – Електрон. дані і програми. – Режим доступу: https://ecoaction.org.ua/dyiavol-u-dribnytsiakh.html?gclid=CjwKCAjw9J2iBhBPEiwAErwpeb6AWrdcchWmx40dE_7vRENEnKCyB77aqFNfBLIyz9daK1zYzcWTWBoC14QQAvD_BwE (дата звернення: 25.04.2023). – Назва з екрана.

На сайті AC Crowe Ukraine вміщена інформація про шість головних екологічних проблем, які очікують Європу в 2023 р. https://croweac.com.ua/uk/6-golovnyh-ekologichnyh-problem-u-yevropi-u-2023-roczi/

  1. Забруднення повітря. Серед основних причин забруднення повітря в Європі є спалювання викопного палива для домашнього опалення та його використання в промисловості, а також на транспорті. Що ще гірше, надзвичайно гостра енергетична криза, яка виникла після вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року, спонукає кілька європейських країн відроджувати вугільні електростанції, щоб подолати дефіцит газу. Цей крок неминуче сповільнить прогрес континенту. досягла з точки зору скорочення викидів і розширення відновлюваної енергії.
  2. Посухи. Особливо це стосується країни Середземноморського басейну, включаючи Італію, Іспанію, Грецію та Туреччину, що природно схильні до спекотного сухого літа, а сезони будуть ще спекотнішими та сухішими з підвищенням температури. Періодичні посухи мають серйозні наслідки для водопостачання, призводячи до загибелі врожаю та частішання лісових пожеж у погано керованих районах, а також до погіршення стану здоров’я населення в містах і регіонах, які постраждали від хвиль спеки.

Зокрема, літо 2022 р. навряд чи буде забутим, оскільки 47% Європи були оголошені в умовах «попередження» про посуху, яку вчені називають найгіршою посухою щонайменше за 500 років. Франція пережила найспекотніший травень за всю історію спостережень, а уряд Великої Британії – країни, яка зазвичай не схильна до хвиль спеки – оголосив першу в історії національну надзвичайну ситуацію про червону спеку, оскільки надзвичайно високі температури в липні кілька днів палили Лондон та інші частини країни. Рекордна спека на континенті також призвела до серйозної нестачі води, яка вплинула на деякі з найбільших і найважливіших річок Європи.

Італія стала однією з країн, яка найбільше постраждала від посухи. Через рекордно високу температуру та відсутність опадів понад 100 днів пересохла найдовша річка країни та один із її найважливіших ресурсів. З огляду на те, що околиці річки є однією з найбільш родючих і вологих заплав Італії, а тому надзвичайно сприятливі для вирощування зернових культур, таких як пшениця та ячмінь, нестача води мала серйозні наслідки для її продовольчих запасів, на які вже вплинула війна в Україні.

  1. Лісові пожежі. Зміна клімату посилює пожежі, посилюючи жаркі та сухі умови, які не тільки підживлюють їх, але й допомагають їм швидше поширюватися та горіти довше. Експерти прогнозують, що за сценарію з високим рівнем викидів небезпека пожеж, спричинена погодними умовами, влітку може зрости більш ніж на 40% у південній та західній Європі, північні країни також зазнають значного зростання.
  2. Підвищення рівня моря. Невпинне танення льодовиків, а також льодовикових покривів Антарктики та Гренландії, викликане глобальним потеплінням і пов’язане з діяльністю людини, стало головною причиною підвищення рівня моря як у всьому світі, так і в європейських регіональних морях. Дослідження, опубліковане в серпні, показало, що швидке танення льодовиків лише в Гренландії призведе до підвищення глобального рівня моря на 10 дюймів (25 см), що більш ніж удвічі перевищує попередні прогнози. Якщо людство не змінить ситуацію, то за прогнозами науковців до кінця ХХІ ст. рівень моря може піднятися майже на 1 метр.

Ще з однією глобальною екологічною проблемою від танення льодовиків стикається світ сьогодні – масштабна водна криза. Наразі більш ніж мільярду людей бракує питної води, ще 2,7 млрд відчувають її нестачу принаймні один місяць у році. Кожна друга людина на планеті хоча б час від часу не має змоги втамувати спрагу чи приготувати їжу. За даними ООН, до середини століття більше половини людей житиме в регіонах, де хоча б час від часу бракуватиме питної води.

  1. Забруднення пластиком. Щороку викидаються мільйони тонн пластикових відходів, більшість з яких потрапляє в океани, завдаючи шкоди дикій природі та екосистемам. Тільки в Європі щороку утворюється майже 26 мільйонів тонн пластикових відходів. Лише це становить близько 80 відсотків морського сміття.
  2. Втрата біорізноманіття. Станом на 2020 р. у Європі проживало 1677 видів, класифікованих Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) як такі, що перебувають під загрозою зникнення. Равлики, молюски та риби є одними з найбільш загрозливих видів, а песець, європейська норка, середземноморський тюлень-монах, північноатлантичний гладкий кит і білий ведмідь класифікуються як найбільш загрозливі ссавці континенту. Запилювачі, такі як європейська бджола та кілька видів метеликів, також зменшуються. Крім того, більше половини ендемічних дерев Європи також вважаються під загрозою зникнення.

Європейський Союз встановив законодавчі положення, які визнають тварин розумними істотами та захищають їхні права. З метою збереження видів, що перебувають під загрозою зникнення, Європейський парламент прийняв Стратегію біорізноманіття ЄС до 2030 року, «всеосяжний, амбітний і довгостроковий план із захисту природи та припинення деградації екосистем».

Стратегія включає в себе запуск плану відновлення природи для відновлення деградованих екосистем, ухвалення амбітної глобальної структури біорізноманіття в рамках Конвенції про біологічне різноманіття, а також створення більшої загальноєвропейської мережі охоронюваних територій на суші та на морі.

Повний текст документа «СТРАТЕГІЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЄС ДО 2030 РОКУ: ПОВЕРНЕННЯ ПРИРОДИ У НАШЕ ЖИТТЯ» репрезентовано на багатьох сайтах Інтернету:

https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2020/10/Stratehiia.pdf

https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2022-08/6%20FINAL%20Tree%20Biodiversity%20Strategy_297x210mm_4%2B4_web_180822.pdf

https://uncg.org.ua/stratehiia-bioriznomanittia-ies-do-2030-roku-povernennia-pryrody-v-nashe-zhyttia/

Отже, в сучасних умовах лише охорона навколишнього природного середовища є єдиною формою взаємодії людини й природи. Адже природа – це безпосереднє середовище проживання людини, тож дуже важливо дбайливо до неї ставитися, аби зберегти для наступних поколінь. Завдання охорони навколишнього природного середовища наразі стоїть перед усім людством.

Підготувала О. Кізян, провідний бібліограф