Книжкова виставка-калейдоскоп «Воскресіння Христове: радість віри» (до свята Великодня)

Незабаром на землю зійде чудове свято – Світле Христове Воскресіння, Великдень – святе й чисте, як безхмарне весняне небо, найбільше свято всього християнського світу. Воно наповнене багатою символікою, кожна дія в приготуванні до свята чи під час святкування щось означає. Безсумнівно, на свята накривали багаті столи, тож кулінарних святкових традицій існує чимало. Традиції великодньої випічки на Поділлі досить багаті та цікаві, вони зберігалися від покоління до покоління та передавалися зі знаннями про місцеві повір’я та обряди. Великодня випічка – це не просто харчові традиції, але й символічне вираження культурного спадку та національної ідентичності. Паски випікають у четвер або суботу. Цей процес має відбуватися в повній тиші та спокої в оселі, як кажуть у народі: «Мати думки добрі та серце щире». Кожна господиня намагалася найкраще оздобити святковий хліб.

Писанки — невід’ємний атрибут Великодніх свят. За народними повір’ями, писанки були джерелом родючості землі, всіляких щедрот, багатства, запобігали різним напастям, захищали від стихійного лиха. Ними прикрашали хату, їх дарували. Саме Поділля має велику розмаїтість варіантів орнаменту та найархаїчніші його риси. Домінують хрестові, ромбічні елементи, фітоморфні, але без виражених ботанічних ознак: вазони, дерева, квітки, сунички, огірочки, рожі (схожі на восьмикутні розетки, зірочки), сосонка, трилисники тощо. Яйця повинні бути курячі, сирі, свіжі, повні та запліднені. До жінок та дівчат були вимоги, що стосувалися стану здоров’я та душі, знань традицій та звичаїв, дотримання символіки та кольорової гами. Традиційні подільські писанки мають темне тло, що символізує родючу землю, для них використовують від трьох до п’яти кольорів.

Виставка-калейдоскоп «Воскресіння Христове: радість віри», яку підготував відділ краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського,  розповідає про те, як готувалися до Великодніх свят на Поділлі та які традиції залишились і сьогодні.

Запрошуємо до перегляду!

Поділитися:

Воскресіння Христове: радість віри


Незабаром на землю зійде чудове свято – Світле Христове Воскресіння, Великдень – святе й чисте, як безхмарне весняне небо, найбільше свято всього християнського світу. Воно наповнене багатою символікою, кожна дія в приготуванні до свята чи під час святкування щось означає. Безсумнівно, на свята накривали багаті столи, тож кулінарних святкових традицій існує чимало. Традиції великодньої випічки на Поділлі досить багаті та цікаві, вони зберігалися від покоління до покоління та передавалися зі знаннями про місцеві повір’я та обряди. Великодня випічка – це не просто харчові традиції, але й символічне вираження культурного спадку та національної ідентичності. Паски випікають у четвер або суботу. Цей процес має відбуватися в повній тиші та спокої в оселі, як кажуть у народі: «Мати думки добрі та серце щире». Кожна господиня намагалася найкраще оздобити святковий хліб.

Писанки — невід’ємний атрибут Великодніх свят. За народними повір’ями, писанки були джерелом родючості землі, всіляких щедрот, багатства, запобігали різним напастям, захищали від стихійного лиха. Ними прикрашали хату, їх дарували. Саме Поділля має велику розмаїтість варіантів орнаменту та найархаїчніші його риси. Домінують хрестові, ромбічні елементи, фітоморфні, але без виражених ботанічних ознак: вазони, дерева, квітки, сунички, огірочки, рожі (схожі на восьмикутні розетки, зірочки), сосонка, трилисники тощо. Яйця повинні бути курячі, сирі, свіжі, повні та запліднені. До жінок та дівчат були вимоги, що стосувалися стану здоров’я та душі, знань традицій та звичаїв, дотримання символіки та кольорової гами. Традиційні подільські писанки мають темне тло, що символізує родючу землю, для них використовують від трьох до п’яти кольорів.

Виставка-калейдоскоп «Воскресіння Христове: радість віри», яку підготував відділ краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського,  розповідає про те, як готувалися до Великодніх свят на Поділлі та які традиції залишились і сьогодні.

Запрошуємо до перегляду!