Віртуальний рекомендаційний бібліографічний список «Від класики до сучасності: Микола Зеров – поет, перекладач, критик» (до 135-річчя від дня народження)

Від класики до сучасності: Микола Зеров –

поет, перекладач, критик

(віртуальний бібліографічний список літератури

до 135-річчя від дня народження)

 

Перекладач, учений, критик і поет,

Закоханий в Елладу і поетів Риму,

Плекав класичний ритм і срібнодзвонну риму

Великий ерудит, природжений естет.

О. Теліга

 

Серед раніше заборонених імен українських інтелектуалів, які поклали своє життя на вівтар національної культури, ставши жертвами тоталітарного режиму, особливо вирізняється постать видатного українського поета доби Розстріляного відродження, літературознавця, перекладача, глибокого аналітичного критика, одного з найяскравіших представників українського неокласицизму Миколи Костянтиновича Зерова. Неперевершений майстер художнього слова, унікальний ерудит, яскравий оратор і полеміст, він став прикладом високої культури, освіченості, інтелігентності та принциповості. Його внесок у розвиток української літератури надзвичайно важливий, адже письменник не лише формував естетичні орієнтири свого покоління, але й зберігав високий інтелектуальний рівень літературної критики та перекладної спадщини.

Микола Зеров народився 26 квітня 1890 р. в місті Зіньків на Полтавщині в родині вчителя. Освіту здобував у Зіньківській двокласній школі, Охтирській гімназії, а згодом – на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. Ще в студентські роки почав цікавитися античною літературою, що згодом визначило напрямок його творчості. Після університету Зеров викладав у Златопільській гімназії, а з 1917 р. працював у Києві – у видавництвах, журналах, наукових установах. З 1923 р. – професор Київського інституту народної освіти (нині – КНУ ім. Тараса Шевченка).

Зеров був митцем, який свідомо обрав шлях високого мистецтва. Він був талановитим поетом, автором численних перекладів з античної літератури, популяризатором римської поезії, знавцем давньої української літератури. Його наукова діяльність охоплювала широке коло тем – від аналізу творчості давньоруських письменників до дослідження новітніх течій у європейській поезії.

М. Зеров належав до кола українських неокласиків, які прагнули утвердити культуру як вищу духовну цінність. Його творчість органічно поєднувала античну образність, досконалу форму та глибоку філософську наповненість. Як поет-неокласик, Зеров звертався до античної спадщини, римської історії, європейського гуманізму. Його сонети – витончені й водночас інтелектуальні твори, позбавлені соціального пафосу, що домінував у тогочасній радянській літературі. Він відстоював ідею «чистого мистецтва», виступаючи проти кон’юнктурної політизованості поезії.

У літературній групі неокласиків Зеров був духовним і мистецьким лідером. Саме він сформулював гасло: «До джерел!» – яке стало дороговказом для покоління інтелектуалів, що шукали гармонію і глибину в культурній тяглості, а не в революційній зухвалості. Його сонети, оди, медитації вирізнялися глибиною думки, майстерністю форми та етичним змістом.

Водночас М. Зеров був неперевершеним перекладачем. Він відкрив українському читачеві римську поезію – Вергілія, Горація, Овідія, Катулла. Його переклади вирізнялися філігранністю, точністю та водночас поетичністю. Окрім античних авторів, Зеров перекладав твори французьких, італійських, російських, польських поетів. Він вважав переклад не механічним перенесенням змісту, а творчим процесом, що вимагає від поета високого рівня культури, знання мов і чуття ритму.

Внесок М. Зерова, як і решти неокласиків, в розвиток українського перекладу важко переоцінити. Його перекладацький доробок став важливою частиною національного літературного канону. Започаткований Зеровим та його сподвижниками процес літературної модернізації, включаючи запровадження модерних підходів до художнього перекладу, суттєво допоміг українській культурі вийти з провінційного стану, щоб посісти достойне місце в колі європейських культур.

М. Зеров був не лише поетом і перекладачем, але й одним із найвпливовіших українських літературних критиків 1920-х рр. Його критична діяльність вирізнялася високим професіоналізмом, вимогливістю до художнього слова та орієнтацією на загальноєвропейські культурні стандарти. Він глибоко аналізував твори як сучасників, так і класиків української літератури, зосереджуючись на еволюції форм, стилів, тем і жанрів.

У своїх критичних статтях Зеров виступав за розвиток літератури через осмислення античної спадщини, ренесансних і модерних європейських традицій. Він прагнув повернути українській літературі інтелектуальність, європейську вишуканість та формальну довершеність. Письменник критично ставився до т.зв. «пролетарської» літератури, яка підпорядковувалась тогочасній ідеології. Вважав, що справжнє мистецтво повинне бути інтелектуальним і естетично досконалим, а не служити політичним гаслам. Саме тому Зерова неодноразово звинувачували у «відриві від життя», «елітарності», що стало підставою для переслідування.

У 1934 р. через відмову підтримувати так звану «пролетарську» літературу, а також через відсторонення поета від офіційної ідеології, радянська влада звільнила Зерова з викладацької посади в Київському університеті, позбавивши його можливості займатися науковою роботою. Це сталося на тлі загального наступу на українську інтелігенцію. Проти М. Зерова було розгорнуто цілу кампанію: його цькували у пресі, звинувачували в «антипролетарських настроях», «буржуазному націоналізмі». Того ж року помер його єдиний син, що стало важким ударом для поета.

28 квітня 1935 р. М. Зерова було заарештовано і, після тривалих допитів і катувань, засуджено до 10 років ув’язнення у соловецьких таборах. 3 листопада 1937 р. М. Зерова було страчено в урочищі Сандармох у Карелії. Йому було 47 років.

М. Зеров був надзвичайно інтелігентною та шляхетною особистістю, яка поєднувала в собі глибоку академічну культуру, естетичний смак і внутрішню скромність. Його сучасники згадують про нього з великою повагою та теплотою – як про скромну, доброзичливу, витриману людину з ясним розумом і бездоганною мовою. Друг та однодумець Зерова М. Рильський називав його «світлим розумом» і «естетичним ідеалом», а також згадував про нього як «найсвітлішого розуму й найчистішого естета серед нашого покоління». Рильський писав: «Нікого не було поруч із ним, рівного з глибини знання і з вміння передати красу античної думки українським словом».

Юрій Шевельов називав його «найпотужнішим інтелектом української культури ХХ століття». Згадуючи про М. Зерова, він наголошував: «У добу розгублених смислів і зневіри Зеров ішов з упевненістю в культурну місію поета й інтелектуала».

Тільки в добу «хрущовської відлиги» ім’я геніального письменника почало з’являтися в літературному обігу, а в незалежній Україні – отримало належне визнання.

Нині М. Зеров дедалі глибше повертається в український культурний простір – як символ інтелектуальної еліти, один із найважливіших творців модерної української літератури. Вже кілька десятиліть триває дослідження його життя і творчості, яке продовжується й нині, адже інтелектуальна спадщина М. Зерова приваблює своєю багатогранністю і глибиною літературознавців, мовознавців, філософів, істориків культури, спонукаючи їх до нових наукових напрацювань.

До 135-річчя від дня народження М. К. Зерова відділ наукової інформації та бібліографії пропонує до уваги віртуальний бібліографічний список, який має на меті ознайомити всіх охочих з літературною спадщиною геніального письменника, його поезією, перекладами, літературознавчими працями, листами. Список має в переліку джерела, в яких висвітлюється життєвий та творчий шлях М. Зерова, спогади про нього, а також сучасні наукові розвідки в яких досліджується його творчий набуток та інтелектуальне надбання.

 

З інтелектуальної спадщини М. Зерова

Леся Українка : критич.-біогр. нарис. – Київ, Книгоспілка, 1924. – 64 с.

Нове українське письменство : іст. нарис. Вип.1 / М. Зеров. – Київ : Слово, 1924. – 136 с.

Нарис охоплює найголовніші історично-літературні факти ХІХ ст. та перших двох десятиліть ХХ ст. Матеріал розподілений на три випуски: перший містить вступні міркування та огляд доби Котляревського – Квітки (псевдокласицизм, сентименталізм); другий торкається романтичної пори та початків реалізму; третій – поглиблення реалізму і модерних течій.

До джерел : літ.-критич. ст. / М. Зеров. – [Київ] : Слово, 1926. – 131 с.

До збірки увійшли сім статей, які друкувалися в періодичних виданнях і є відгуками на літературні події та новини 1925 р.

Від Куліша до Винниченка : нариси з новіт. укр. письменства / М. Зеров. – Київ : Культура, 1929. – 192 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Vid_Kulisha_do_Vynnychenka_narysy_z_novitnoho_ukrainskoho_pysmenstva.pdf (дата звернення: 15.04.2025). – Назва з екрана.

Збірка літературознавчих нарисів М. Зерова, написаних у 1920-х рр. та присвячених окремим питанням історії української літератури ХІХ – поч. ХХ ст. Розглянуто поетичну діяльність Пантелеймона Куліша та Якова Щоголіва. Проаналізовано твори Анатоля Свидницького і Лесі Українки. Досліджено творчість Марка Черемшини, а також інших письменників «покутської трійці»: Леся Мартовича, Василя Стефаника. Розглянуто особливості роману Володимира Винниченка «Сонячна машина».

Іван Котляревський / М. Зеров. – Львів : Ізмарагд, 1938. – 51 с.. – (Літературна бібліотека ; Ч. 2).

До джерел : іст.-літ. та критич. ст. / М. Зеров ; вибір і заг. ред. С. Гординського. – Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1943. – 272 с. : портр.

Камена : поезії / М. Зеров ; ред. і вступ. ст. С. Гординського. – Львів : Укр. вид-во, 1943. – 120 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/23379/file.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Sonnetarium / М. Зеров ; ред., авт. післям. М. Орест, вступ. ст. В. Державина. – Берхтесгаден : Орлик, 1948. – 196 с. : портр. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/560/file.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Catalepton : [поезія] / М. Зеров ; ред. і післям. М. Ореста. – Філадельфія ; Київ : [б.в.], 1951. – 78 с.

Corollarium : зб. літ. спадщини / М. Зеров ; ред. М. Орест. – Мюнхен : Ін-т літ., 1958. – 220 с.

Нове українське письменство = Das neue ukrainische schrifttum : іст. нарис / М. Зеров. – Мюнхен : Ін-т літ. ім. М. Ореста, 1960 – Вип. 1. – 310 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/725/file.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Перевидання першого випуску історичного нарису М. Зерова «Нове українське письменство» (1924). Видання містить чотири статті М. Зерова, які були опубліковані в київському журналі «Життя й революція», а саме: «Квітка й пізніша українська проза», «Літературна позиція М. Старицького», «Іван Бєлоусов, російський перекладач «Кобзаря», «У справі віршованого перекладу».

Вибране / М. Зеров ; ред., авт. передм. М. Рильський ; упоряд. С. Зерової ; прим. Г. Кочура, В. Петрова. – Київ : Дніпро, 1966. – 539 с. : іл., портр.

До джерела : іст-літ. та критич. статті / М. Зеров. – Париж : Життя і школа, 1967. – 272 с. : портр.

Лекції з історії української літератури. (1798–1870) / М. Зеров ; під ред. Дорін В. Горзлін і Оксани Соловей ; Канад ін-т укр. студій. – Торонто : Мозаїка, 1977. – 271 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/4817/file.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Антологія римської поезії : Катулл. Вергілій. Горацій. Проперцій. Овідій. Марціял / М. Зеров. – Репр. вид. – Київ : Час, 1990. – 64 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Antolohiia_rymskoi_poezii.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Хрестоматія, упорядкована М. Зеровим, до якої увійшли в його перекладах поезії Катулла («Плач, Венеро! Плачте Купідони», «Знову весна, оживає земля» та ін.), Вергілія (фрагмент «Енеїди», дві еклоги), Горація («До ліри», «До Венери» та ін.), Проперція («Елегія»), Овідія («На смерть Тибулла») та Марціяла («До музи», «До Прима Антонія» та ін.). Книга вийшла у Києві 1920 р. у видавництві «Друкар». Обкладинка художника Г.Нарбута. Відзначається високим естетичним смаком у відборі матеріалу, досконалістю перекладів, багатою мовою.

Камена : [поезії] / М. Зеров. – Репр. вид. – Київ : Час, 1990. – 80 c. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Antolohiia_rymskoi_poezii.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Збірка містить оригінальні поезії М. Зерова, а також переклади поезій давньоримських поетів, здійснені М. Зеровим.

Сонети і елегії / М. Зеров ; упоряд. С. Білокінь. – Репр. вид. – Київ : Час, 1990. – 80 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtivo.org.ua/uploads/posts/files/1/5/5/1/8/15518.djvu (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Збірка «Сонети і елегії» відтворює рукопис, створений М. Зеровим у 1922 р. Містить 32 твори, об’єднані в цикли «Сонети», «Сонетоїди» та «Елегії».

Твори : В 2 т. / М. Зеров ; упоряд. : Г. Кочур, Д. Павличко – Київ : Дніпро. – 1990.

Т.1. : Поезії. Переклади. – 843 с. : портр.

До першого тому творів видатного поета і літературознавця М. Зерова увійшли його власні поезії, а також його переклади поетичних, драматичних та прозових творів світової літератури.

Т. 2. : Історико-літературні та літературознавчі праці. – 601 с. : портр.

До другого тому творів М. Зерова увійшли його фундаментальні праці з літературознавства та історії українського письменства, що охоплюють період від «Енеїди» І. Котляревського і до найяскравіших явищ українського літературного процесу 20-х рр. ХХ ст.

Українське письменство : [зб. літературозн. пр.] / М. Зеров ; упоряд. М. Сулима ; післям. М. Москаленко. – Київ : Основи, 2003. – 1301 с. : портр. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Ukrainske_pysmenstvo.djvu (дата звернення: 08.04.2023). – Назва з екрана.

У виданні вперше зібрано більшу частину праць із літературознавства та історії нашого письменства, що вийшли з-під пера Миколи Зерова (1890–1937) – видатного українського вченого, поета і перекладача, чий творчий доробок, за словами Євгена Сверстюка, залишається монолітним і дорогоцінним уламком храму української культури.

Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка : (нариси з новіт. укр. письменства) : статті / М. Зеров ; упоряд. і наук. ред. О. Баган ; літ. ред. Я. Радкевич-Виницький ; Наук.-ідеолог. центр ім. Дмитра Донцова. – Дрогобич : Відродження, 2007. – 568 с. : іл. – (Cogito: навчальна класика). . – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://is.gd/ih2bx1 (дата звернення: 08.04.2023). – Назва з екрана.

До книги увійшли дві етапні праці М. Зерова: «Українське письменство XIX ст.» і «Від Куліша до Винниченка: нариси з новітнього українського письменства», а також статті: «Франко-поет», «Літературна позиція М. Старицького» та «Коцюбинський і Чехов». Ці студії належать до найкращих у вітчизняній науці за багатством спостережень, точністю аналізу і всебічністю фахового висвітлення тем. Написані доступно і цікаво, вони є зразковим навчальним посібником для різних категорій гуманітаріїв.

Вибране : поезії, переклади, диплом. робота / М. Зеров ; авт. передм., ред.-укл. М. Сулима ; худ. С. Ковика-Алієв. – Київ : Укр. письменник, 2011. – 712 с.

Вибрані твори / М. Зеров ; упоряд. В. Панченко ; [авт. передм.: Н. Ксьондзик, І. Дзюба]. – Київ : Смолоскип, 2015. – 880 с. : фот. – (Розстріляне Відродження).

Вибране / М. Зеров, Є. Плужник ; [передм. і комент. Н. Тихоновської]. – Харків : Фоліо, 2020. – 284 с. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури).

До збірки увійшли твори письменників Миколи Зерова (1890–1937) і Євгена Плужника (1898–1936). Микола Зеров – визнаний лідер групи неокласиків, які встановили нові стандарти літературної майстерності, модернізували поетичну мову, означили європейську традицію в українському письменстві.

Поезії / М. Зеров. – Харків : Фоліо, 2023. – 190 с. – (Рідне).

Вірші М. Зерова є свідченням високої поетичної майстерності. Мовна палітра його поезій надзвичайно багата. Зеров створив чимало сонетів, у яких йому вдалося по-новому реалізувати закони сонетописання. У його творах дивовижні перегуки епох, виникають образи міст із тисячолітньою історією. М. Зеров прагнув підняти українську літературу до рівня європейської. Його поезія потребує від читача певного рівня естетичної культури й вдумливості.

Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка / М. Зеров. – Харків : Фоліо, 2023. – 285 с. : іл. – (Рідне) (Книжки війни).

«Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка» – це фундаментальні праці з літературознавства та українського письменства. Під пером дослідника оживають постаті П. Куліша, Я. Щоголіва, А. Свидницького, Лесі Українки та інших майстрів українського слова. Безсумнівною заслугою М. Зерова є багатство спостережень, точність аналізу та фахове висвітлення тем. Кожна фраза у працях видатного вченого виважена, написана доступно й цікаво. Майже всі уміщені в збірнику нариси постали в процесі роботи автора над власним курсом нової української літератури.

Українське письменство ХХ сторіччя. Франко. До джерел / М. Зеров. – Харків : Фоліо, 2023. – 158 с. – (Рідне) (Книжки війни).

М. Зеров був одним із перших українських науковців 20–30 рр. XX ст., який по-новому спробував збагнути творчу спадщину І. Франка, зокрема його поезії. Літературознавець вбачав у авторові «Каменярів» і «Мойсея» індивідуальність з усіма притаманними їй рисами. До цієї книжки також увійшли відгуки Зерова на літературні події та новини 1925 р.

 

З перекладацького доробку М. Зерова

Антологія римської поезії. Катулл. – Верґілій. – Горацій. – Проперцій. – Овидій. – Марціял / уклад., пер. з лат. М Зерова. – Київ : Друкар, 1920. – 64.

З перекладів Миколи Зерова // Сучасність : місячник літератури, мистецтва, суспільного життя (Мюнхен). – 1964. – № 2. – С. 48–53.

З перекладів Миколи Зерова // Сучасність : місячник літератури, мистецтва, суспільного життя (Мюнхен). – 1965. – № 6. – С. 50–55.

З недрукованих перекладів Миколи Зерова : Ронсар П. Із «Сонетів для Гелени» ; Дю Белле Ж. З циклу «Римські старовинності» ; Міцкевич А. З «Кримських сонетів» ; Ередіа Ж.-М. Треббія, Вицвіт огню ; Кро Ш. Копчений оселедець ; Реньє А. Глиняні медалі ; Верхарн Е. Гордість // Всесвіт. –1966. – № 2. – С. 70–75.

Сковорода, Г. С. Сад пісень : вибр. твори / Г. С. Сковорода ; пер. М. К. Зерова ; уклад. В. В. Яременко. – Київ : Веселка, 1980. – 190 с. : іл.

Перец, І. Народні оповідання / І. Л. Перец ; пер. з євр. М. Зерова. – Київ : Медіа-Україна, 1994. – 95 с.

Катулл. ІІІ, XLVI ; Вергілій. Життя хліборобів : (уривок); Орфей і Еврідіка ; Горацій. До себе самого (І, 34); До Мельпомени (ІІІ, 30) ; Проперцій Пам’ятник (уривок) ; Нічне свято Венери : (уривки) (невідомий автор) / пер. М. Зерова // Заруб. літ. – 2000. – № 14 (квіт.). – С. 4–6.

Верґілій. Енеїда (VI, 695–901) : [поема] / пер. з лат. М. Зерова ; публ. підгот. М. Лабінський, М. Москаленко // Українське письменство : [зб. літературозн. пр.] / упор. М. Сулима ; післям. М. Москаленка. – Київ, 2003. – С. 1229–1234.

Міцкевич, А. Книги народу польського / пер з пол. М. Зерова ; публ. підгот. М. Москаленко // Українське письменство : [зб. літературозн. пр.] / упор. М. Сулима ; післям. М. Москаленка. – Київ, 2003. – С. 1222–1229.

Бодлер, Ш. Moesta et errabunda : [Смутні й заблукані думки] ; Зосередження : [вірші] / Ш. Бодлер ; пер. з фр. М. Зерова // Зарубіжна. література. ХІХ ст. : хрестоматія : навч. посіб. для 10 кл. загальноосвіт. шк. / упоряд. О. В. Пронкевич. – Київ, 2006. – С. 331–333.

Гоголь, М. Іван Федорович Шпонька та його тітонька / М. Гоголь ; пер. з рос. М. Зерова // Повісті : найкращі укр. переклади : у 2 т. / ред. І. Малкович ; іл. К. Лавро. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – Т. 1. – С. 237–269.

Із світової поезії в перекладах Миколи Зерова: На смерть Лаури CCLXXIX / Ф. Петрарка ; Забуття / Ж.-М. Ередіа ; Сонет для Гелени / П. Ронсар ; Парус / М. Лермонтов ; Ad petrum gerardium : (з латин. поезій) / Г. Сковорода // «Сміються, плачуть солов’ї…» : укр. поезія в портретах-просвітліннях / уклад. І. Ковач. – Бухарест, 2010. – С. 78–82.

Клеаріста / Ш. Леконт де Ліль ; Moesta ed errabunda : [Смутні й заблукані думки] / Ш. Бодлер ; Присвятний напис ; Треббія / Ж.‑М. де Ередіа / пер. М. Зерова //Антологія зарубіжної поезії ХХ сторіччя / уклад., авт. вступ. ст. Д. С. Наливайко. – Харків, 2011. – С. 44, 53.

Бодлер, Ш. Альбатрос ; Гімн краси ; Відповідності ; Моesta et errabunda ; Зосередження / Ш. Бодлер ; пер. з фр. М. Зерова // Поезія французького символізму у шкільному вивченні : навч. посіб. / О. В. Кеба. – Кам’янець-Подільський : Буйницький О. А., 2013. – С. 32–35.

Антологія римської поезії / пер з лат. М. Зерова ; [упоряд. І. В. Хроненко ; авт. передм. К. Москалець ; авт. післям. : М. Москаленко, М. Стріха]. – Київ : Укр. пропілеї, 2016. – 466 с. – (До джерел).

Гоголь, М. В. Українські повісті / М. Гоголь ; пер. з рос. : М. Зерова, М. Рильського – Вид. 3-тє. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 608 с.

Перец, І. Л. Народні оповідання / І. Л. Перец ; пер. з євр. М. Зерова, О. Гера ; вступ. сл. І. Дзюби ; передм. А. Рудзицького ; спомини Г. Кочура ; іл. О. Ройтбурда. – Київ : Книжкова палата України, 2018. – 80 с.

 

З епістолярної спадщини М. Зерова

«Поза сонетом я безпорадний...» : листи Миколи Зерова до Ростислава Олексієва / публ. підгот. до друку В. Толстов і М. Шудря // Україна. – 1985. – № 31. – С. 10,11.

Зеров, М. Епістолярія : листи до М. Черемшини, П. Тичини, Ю. Яновського, Ф. Ернста, М. Чернявського ; з недрук. поезій ; ст. про Зерова-критика / М. Зеров ; передм. Г. Кочура ; публ. листів І. Лисенка // Вітчизна. – 1988. – № 3. – С. 155-168.

Зеров, М. З епістолярії : (листи письм. до М. Черемшини, П. Тичини, Ю. Яновського, М. Ореста, М. Чернявського) / М. Зеров ; передм. І. Лисенка // Вітчизна. – 1998. – № 3. – С. 155–161.

Класична пластика і контур строгий : з листування Миколи Зерова / публ. І. Лисенка // Україна. – 1990. – № 17. – С. 4, 5.

Зеров М. – М. Плевако : [лист від 24.02.1924, друк. вперше] / з Архіву-музею Г. Кочура // Заруб. літ. – 2000. – № 14 (квіт.). – С. 4. : фот.

Лист Миколи Зерова до Павла Тичини // Літ. Україна. – 2011. – 27 січ. – С. 10.

Зеров, М. Лист до М. Плевака ; Автобіографія  / М. Зеров // Самі про себе : автобіогр. укр. митців 1920-х років : [док. зб.] / упоряд. Р. Мовчан. – Київ, 2015. – С. 215–219.

 

Життєвий і творчий шлях поета, перекладача, літературознавця

Цівчинська, А. Незабутнє, немеркнуче... Повість-спогади про Миколу Зерова / А. Цівчинська . – Нью-Йорк : [б. в.], 1962. – 64 с.

Безсмертні : зб. спогадів про М. Зерова, П. Филиповича і М. Драй-Хмару / ред. текстів та прим. М. Ореста. – Мюнхен : Ін-т літ. ім. Михайла Ореста, 1963. – 342 с.

Білокінь, С. І. Закоханий у вроду слів. М. Зеров – доля і книги / С. І. Білокінь ; ред. З. М. Гермаш. – Київ : Час, 1990. – 56 с. : портр.

Брюховецький, В. С. Микола Зеров : літ.-критич. нарис / В. С. Брюховецький ; ред. О. І. Никанорова. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 309 с. : портр.

Брюховецький, В. С. Микола Зеров : до 100-річчя від дня народж. / В. С. Брюховецький ; ред. : А. В. Жихорська. – Київ : Т-во «Знання» УРСР, 1990. – 48 с. : портр. – (Духовний світ людини ; № 2).

Брюховецький, В. Микола Зеров / В. Брюховецький // ...З порога смерті... : письменники України – жертви сталінських репресій / [упоряд. О. Г. Мусієнко] – Київ, 1991. – Вип. 1. – С. 195–198.

Петров, В. Микола Зеров / В. Петров // Діячі української культури (1920–1940 рр.) : жертви більшовицького терору / В. Петров ; Київ. наук. т-во ім. Петра Могили. – Київ, 1992. – С. 58–61.

Кузьменко, В. І. Микола Зеров / В. І. Кузьменко // Гроно нездоланих співців : лiт. портрети укр. письменників XX сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм : навч. посiб. / В. І. Кузьменко. – Київ, 1997. – С. 73–82.

Брюховецький, В Микола Зеров (1890–1937) / В. Брюховецький // Історія української. літератури ХХ століття : у 2 кн. /за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1998. – Кн. 1. – С. 157–163.

Зеров, М. Автобіографія / М. Зеров // Щасливий у праці : зб. пр. і матеріалів на пошану Ф. Погребенника. – Київ, 2000. – С. 233–235.

Микола Зеров // Розстріляне відродження : антол. 1917–1933 / Ю. А. Лавріненко. – Київ, 2001. – С. 113–115.

Гречанюк, С. У гроні п`ятірнім – перший : [про М. Зерова] / С. Гречанюк // Урок української. – 2003. – № 3. – С. 44–50.

Заславський, І. Я. Микола Зеров як особистість / І. Я. Заславський // Література та культура Полісся. – Ніжин, 2003. – Вип. 22 : Із наукової спадщини І. Я. Заславського. – С. 142–148.

Зерова, С. Спогади про Миколу Зерова / С. Зерова // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 83– 130. – (Українські мемуари).

Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ : Факт, 2003. – 352 с. – (Українські мемуари).

Спогади про поетів-неокласиків М. Зерова, П. Филиповича, М. Рильського, М. Драй-Хмару, О Бургардта поглиблять знання та уявлення читачів про мистецький ренесанс 1920-х рр., а також про літературний Київ перших десятиліть XX ст. До збірки включено статті сучасників-літераторів, студентів та викладачів Київського університету. Згадано багатьох визначних діячів української культури, чиїми зусиллями творилася одна з найяскравіших сторінок в історії українського модерного письменництва.

Клен, Ю. Спогади про неокласиків : [у т. ч. про М. Зерова] / Ю. Клен // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 7–65. – (Українські мемуари).

Оглоблин, О. Спогади про Миколу Зерова й Павла Филиповича / О. Оглоблин // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 237–252. – (Українські мемуари).

Полонська-Василенко, Н. Київ часів М. Зерова та П. Филиповича / Н. Полонська-Василенко // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 175–194. – (Українські мемуари).

Филипович, О. Златопільські роки в житті М. К. Зерова / О. Филипович // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 131–136. – (Українські мемуари).

Родинне вогнище Зерових / [упоряд. : М. Зерова, Р. Корогодський, С. Попель ; вступ. ст. Є. Сверстюка]. – Київ : Гелікон, 2004. – 432 с. : іл. – (Українська модерна література).

Семенюк, Г. «Боротьба за університет була боротьбою двох національних ідей – української та російської»: (зі спогадів про М. Зерова та П. Филиповича) / Г. Семенюк // Урок української. – 2004. – № 3. – С. 48–52.

Лещенко, М. Сторінки просвітницько-педагогічної діяльності Миколи Зерова / М. Лещенко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Полтава ; Київ : Техсервіс, 2005. – 180 с.

Наш сучасник Микола Зеров / [упоряд. : М. Зерова, Р. Корогодський, М. Коцюбинська ; вступ. ст. М. Коцюбинської]. – Луцьк : Терен, 2006. – 368 с.

Башманівський, В. І. Микола Зеров – неокласик : монографія. – Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 172 с.

Зеров, К. Л. Повернення із забуття. Микола Зеров (14.4.1890-03.11.1937) / К. Л. Зеров. – Львів : Аверс, 2008. – 61 с.

У книзі, основі архівних матеріалів і спогадів, висвітлюється життя та творчість М. Зерова у 30-х рр. ХХ ст.

Попельницька, О. Зеров Микола Костянтинович / О. Попельницька // Сто великих діячів культури / О. Попельницька, М. Оксенич. – Київ, 2010. – С. 356-361.

Сахневич, Ю. А. Особовий фонд М. Зерова у ЦДАМЛМ України / Ю. А. Сахневич // Архіви України : наук.-практ. журн. / Держ. архівна служба України. – Київ, 2010. – № 5. – С. 134–142.

Геращенко, М. Бібліографічний портрет Миколи Зерова / М. Геращенко, Л. Добровольська // Вісн. Книжкової палати. – 2011. – № 6. – С. 36–37.

Зеров, М. Автобіографії / М. Зеров // Вибране : поезії, переклади, дипломна робота / М. Зеров. – Київ, 2011. – С. 37–41.

Білокінь, С. Микола Зеров і його доба / С. Білокінь // Біографії / [упоряд. : С. Козак, Г. Протасова] ; авт. проекту С. Козак. – Київ, 2013. – С. 27–37. – (Книжкова «Літературна Україна»).

Шевченко, С. В. Микола Зеров: неокласика політичних репресій / С. В. Шевченко // Соловецький реквієм / С. Шевченко. – Київ, 2013. – С. 165–172.

Панченко, В. Микола Зеров у «сторозтерзаному» Києві (1917–1918) (із майбутньої книжки) [Електронний ресурс] / В. Панченко // Слово і час = Word and time : наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2014. – № 9. – С. 53–67; № 10. – С. 44–53.

Із залученням архівного матеріалу автор реконструює історію життя, педагогічної й літературної діяльності Миколи Зерова в 1917–1918 рр. Значна увага приділена дослідженню близького Зерову київського літературно-мистецького середовища цієї пори (2-а Українська гімназія ім. Кирило-Мефодіївського братства, “ложа” Г. Нарбута, коло Б. Якубського). Факти біографії педагога, перекладача й поета подано на тлі складних суспільно-політичних подій, пов’язаних із боротьбою України за свою державність і національно-культурне відродження

Ніколенко, О. Доля і слово Миколи Зерова / О. Ніколенко // Укр. літ. в загальноосв. шк. – 2015. – № 3. – С. 13– 21.

Панченко, В. Два епізоди із життя Миколи Зерова (до 125-річчя від дня народж. неокласика) [Електронний ресурс] / В. Панченко // Слово і час = Word and time : наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2015. – № 4. – С. 77–82.

Два етюди репрезентують маловідомі сюжети із життя і творчості М. Зерова часів його студентської юності та молодості, тієї пори, коли він, учорашній випускник Київського університету ім. Св. Володимира, учителював у Златопільській гімназії (тоді Київщина).

Петров, В. Микола Зеров та Іван Франко: (до історії історико-літературних взаємовідносин) / В. Петров // Антологія української критичної думки першої половини ХХ століття / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2016. – С. 805–824.

Герасим’юк, О. У ніч проти 28 квітня 1935 року заарештований поет Микола Зеров / О. Герасим’юк // Розстрільний календар : кн. пам’яті жертв політичних режимів / О. Герасим’юк. – Харків, 2017. – С. 184–185.

Герасим’юк, О. 4 лютого 1934 року завершено розгляд справи «групи Зерова»: поетів Миколи Зерова, Павла Филиповича, Марка Вороного, літературознавця Ананія Лебедя, мистецтвознавця Бориса Пилипенка і художника Леоніда Миткевича / О. Герасим’юк // Розстрільний календар : кн. пам’яті жертв політичних режимів / О. Герасим’юк. – Харків, 2017. – С. 67, 68.

Панченко, В. «Сон далекої Еллади...» Микола Зеров. Три літа у Баришівці // Київ. – 2017. – № 9/10. – С. 78–87.

Винничук, Ю. Микола Зеров / Ю. Винничук // Соловецький етап : антол. / укл. Ю. Винничук. – Харків, 2018. – С. 294–295. : фот. – («Великий науковий проект»).

Панченко, В. Київський золотоуст: секрети ораторських тріумфів Миколи Зерова // День. – 2018. – 18 січ. – С. 9. : фот.

Панченко, В. Є. Повість про Миколу Зерова / В. Є. Панченко. – Київ : Дух і Літера, 2018. – 624 с. : портр. – (Постаті культури).

Підгайний, С. Микола Зеров / С. Підгайний // Соловецький етап : антол. / укл. Ю. Винничук. – Харків, 2018. – С. 91–93.  – («Великий науковий проект»).

Цівчинська, А. Незабутнє, немеркнуче... : [про М. Зерова] / А Цівчинська // Соловецький етап : антол. / укл. Ю. Винничук. – Харків, 2018. – С. 295–322. – («Великий науковий проект»).

Кужавська, Є. В. Микола Зеров / Є. В. Кужавська. – Харків : Фоліо, 2019. – 122 с. : іл. – (Знамениті українці).

Чупат, Дарина. Літа і міт Миколи Зерова [Електронний ресурс] / Д. Чупат // Читомо : портал про культуру читання і мистецтво – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://chytomo.com/lita-i-mit-mykoly-zerova/ (дата звернення: 17.04.2025). – Дата публ. 22 листоп. 2023 р. – Назва з екрана.

Слабошпицький, М. Еталон чемності письменника : [про М. Зерова] // День. – 2019. – 5–6 квіт. – С. 30–31.

 

Наукові дослідження творчості М. Зерова

Гальчук, О. В. Античні традиції у творчості Миколи Зерова : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / О. В. Гальчак ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 1998. – 17 с.

У дисертаційному дослідженні аналізується система поглядів Зерова на античність як тип культури, її роль і місце у вітчизняному літературному процесі. Досліджуються особливості рецепції та трансформації античних традицій у поетичній спадщині Зерова. Акцентується увага на використанні ним окремих жанрів античної лірики та інтерпретації провідних мотивів римської поезії. Встановлено, що в результаті осмислення письменником античності значною мірою сформувалися його світоглядні й естетичні позиції та способи творення художнього світу.

Гальчук, О. В. Микола Зеров і античність : навч. посіб. / О. В.Гальчук ; Київ. ін-т «Слов’янський ун-т». – Київ : [б.в.], 2000. – 191 с.

У посібнику на матеріалі творчості поета-неокласика М. Зерова досліджується один зі шляхів сприйняття і засвоєння античності в українській літературі 20–30-х рр. ХХ ст. Аналізується система поглядів Зерова на античність як тип культури, її роль і місце у вітчизняному літературному процесі, а також визначаються особливості рецепції та трансформації античних традицій у поетичній спадщині неокласика, зокрема інтерпретації античного міфу та провідних мотивів римської лірики, використання окремих жанрів античної поетики.

Зіневич, Л. В. Мовна майстерність Миколи Зерова : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Л. В. Зіневич ; НАН України, Ін-т укр. мови. – Київ, 2002. – 19 с.

Метою дисертаційної роботи є вивчення мовотворчості М. Зерова, реалізованої в оригінальній та перекладній поезії, виявлення характерних мовних ознак ідіостилю поета. Дослідження є першою спробою комплексного вивчення оригінальної і перекладної мовотворчості М. Зерова. Вперше поетичні тексти М. Зерова проаналізовано з погляду виявлення лексико-фразеологічних джерел його мовної майстерності.

Башманівський, В. І. Художня природа «неокласичного» в поетичній творчості Миколи Зерова : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / В. І. Башманівський ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2004. – 19 с.

Сацик, І. К. Естетична концепція Миколи Зерова в контексті культуротворчого процесу в Україні : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.08 / І. К. Сацик; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2008. – 17 с.

Гальчук, О. В. Художня трансформація античності в українській поезії 1920–1930-х років: типологічні моделі : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.01.05, 10.01.01 / О. В. Гальчук, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2013. – 38 c.

Дисертаційна робота є першим системно-аналітичним дослідженням української поезії 1920–1930-х рр. в аспекті художньої рецепції і трансформації в ній античного тексту. Завдяки уточненню поняттєво-термінологічної матриці й застосуванню комплексу методів, а особливо порівняльної інтерпретації та гіпотетичного коментаря проаналізовано лірику поетів, чия творчість є знаковою для різних напрямів і стилів доби зрілого модернізму загалом і для модерністського етапу розвитку української античності зокрема. Визначено такі моделі художньої трансформації античного тексту, як символістська, неокласична і неоромантична. Ілюстрацією теоретичних узагальнень є аналіз поезії М. Філянського, В. Кобилянського, П. Тичини, Д. Загула, М. Рильського, М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, Юрія Клена, О. Влизька, М. Бажана, Є. Плужника.

Чередниченко, О. І. Метр українського перекладу (до 125-річчя від дня народж. Миколи Зерова) [Електронний ресурс] / О. І. Чередниченко // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2015. – № 1. – С. 6–9.

У статті окреслено основні віхи життя і творчості Миколи Зерова – знакової постаті в історії українського художнього перекладу, поета-перекладача, який по-новому осмислив перекладацький процес, наблизивши його до першоджерела і водночас наголосивши на уникненні буквалістських підходів. Перекладацький доробок Зерова є зразком випрацювання високого стилю і сприяє утвердженню розробленого неокласиками поняття краси мови перекладної літератури.

Чередниченко, О. І. Патрон українського перекладу (до 125-річчя від дня народж. Миколи Зерова) [Електронний ресурс] / О. І. Чередниченко // Стиль і переклад = Style and translation = Стиль и перевод: зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2015. – Вип. 1. – С. 5–14.

Постать поета, перекладача, літературознавця, професора Київського університету М. Зерова приваблює дослідників багатогранністю творчої діяльності. Він автор оригінальних поезій, поет-перекладач, організатор перекладацького «Гуртка неокласиків», теоретик і дидактик перекладу, дослідник художньої літератури. У цій розвідці досліджується його перекладацький і перекладознавчий доробок.

Яцько, А. І. Література Київської Русі як джерело поетичних візій Миколи Зерова [Електронний ресурс] / А. І. Яцько // Літературознавчі студії : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2015. – Вип. 43. – С. 362–373.

У статті аналізується феномен книжності Київської Русі як джерела поетичних візій М. Зерова. Зокрема, досліджуються києворуські образи князів Святослава, Ігоря, а також образи міст Києва, Чернігова. Обґрунтовується теза про неперервність розвитку української літератури, яка бере свій початок із києворуської доби. Література Київської Русі розглядається як джерело образів-ідей, образів-символів у поезії М. Зерова.

Башманівський, В. І. Феномен діалогу культур у рецепції М. Зерова [Електронний ресурс] / В. І. Башманівський // Society. Document. Communication = Соціум. Документ. Комунікація : зб. наук. ст. / Ун-т Григорія Сковороди в Переяславі. – Переяслав-Хмельницький, 2016. – Вип. 2. – С. 155–163.

У статті розглянуто проблему феномену діалогу культур у рецепції М. Зерова, з’ясовано специфіку ключових термінів, акцентовано увагу на творчому доробку письменника та науковця. У процесі проведеного аналізу зразків наукових студій та оригінальних творів М. Зерова було з’ясовано, що поет, перекладач, критик постійно наголошував на актуальності феномену діалогу культур, відстоював ідею піднесення національної культури до європейського рівня. Зазначено, що літературознавець М. Зеров презентував українському реципієнту твори давньогрецьких, давньоримських, французьких, польських, німецьких, англійських та інших майстрів слова, наголошуючи на необхідності активної творчої співпраці українських авторів з європейськими мистецькими колами.

Гальчук, О. Микола Зеров і Томас Стернз Еліот: точки перетину [Електронний ресурс] / О. Гальчук // Слово і час = Word and time : наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2016. – № 9. – С. 12–21.

У статті здійснена спроба компаративного аналізу основних аспектів творчості двох чи не найбільших представників «високого модернізму» в українській та американо-англійській літературах – Миколи Зерова і Томаса Стернза Еліота. Означено точки перетину їхньої творчості, як-от: проблема культури як центральна в доробку, роль у творенні національних варіантів неокласики, виразна культурологічна парадигма власної поезії. Найвиразніше вони проявлені в символічних текстах – «тексті Вергілія» і «тексті Данте» – як об'єктах рецепції та інтерпретації обох митців ХХ ст.

Дужа, Л. І. Лексико-семантичне вираження концептів «білий», «чорний» та «червоний» у поетичній картині світу українських неокласиків (на матеріалі поезій М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филиповича) [Електронний ресурс] / Л. І. Дужа // Лінгвістичні дослідж. : зб. наук. пр. Харків. нац. пед. ун-у ім. Г. С. Сковороди / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2016. – Вип. 42. – С. 112–118.

У статті розглянуто концепт як засіб вираження світогляду етносу та окремих його представників, актуалізований у мовних знаках. Проаналізовано лексико-семантичну репрезентацію концептів «білий», «чорний» і «червоний» у поетичній картині світу М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филипповича. Проілюстровано способи індивідуальноавторської концептуалізації кольору в поетичному мовленні українських неокласиків. Наголошено на функціюванні колірних концептів для вираження атрибутивних ознак, створення образів, вербалізації емоційного стан.

Дужа, Л. І. Оніми як мовні засоби актуалізації національно-прецедентних феноменів у поетичній творчості українських неокласиків (на матеріалі поезій М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филиповича) [Електронний ресурс] / Л. І. Дужа // Актуальні проблеми філології та перекладознавства = Current issues of linguistics and translation studies: зб. наук. пр. / Хмельниц. нац. ун-т. – Хмельницький, 2016. – Вип. 10. – С. 236–241.

У статті досліджено власні назви, що у своїй смисловій структурі мають національно зумовлений культурний компонент і репрезентують національно-прецедентні феномени у поетичних текстах М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филиповича. Висвітлено особливості функціонування історичного та біблійного ономастикону у поетичному ідіолекті українських неокласиків.

Назарець, В. Адресована лірика Миколи Зерова [Електронний ресурс] / В. Назарець // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. – Херсон, 2016. – Вип. 65. – С. 141–145.

Стаття присвячена аналізу жанрового феномену адресованої лірики та її репрезентації у поезії М. Зерова. Досліджуються жанрові форми адресованої лірики М. Зерова, їх типологія та поетика.

Боєва, Е. В. Оніми світового культурного кола у поетичних творах М. Зерова [Електронний ресурс] / Е. В. Боєва // Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainiana: зб. наук. пр. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2017. – Вип. 24. – С. 108–116.

Статтю присвячено дослідженню функційних особливостей онімів, що номінують реалії світової історії та культури у поетичному дискурсі видатного українського поета-неокласика М. Зерова. Встановлено конотативне наповнення антропонімів та топонімів у контексті сонетів українського поета, способи їхньої участі у створенні художнього цілого – поетичного циклу. З’ясовано, що власні назви мають широкий функційний діапазон, завдяки їхній інформативності короткий поетичний текст набуває семантичної місткості.

Вакулик, І. І. Ad fontes: Формування естетичної платформи у творчості М. Зерова і М. Рильського [Електронний ресурс] / І. І. Вакулик, О. Ю. Балалаєва // Мова : наук.-теорет. часоп. з мовознав. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2017. – № 28. – С. 53–58.

У статті аналізується специфіка рецепції античних мотивів і образів у літературній спадщині українських неокласиків поч. ХХ ст., зокрема М. Зерова і М. Рильського. Творчість представників неокласики розглядається в культурологічному та літературознавчому аспектах.

Боєва, Е. В. Українські ономастичні реалії у поетичному дискурсі Миколи Зерова [Електронний ресурс] / Е. В. Боєва // Записки з ономастики = Opera in onomastica : зб. наук. пр. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2018. – Вип. 21. – С. 40–55.

Досліджено функційні особливості онімів, що номінують українські реалії у поетичному дискурсі видатного українського поета-неокласика М. Зерова. Встановлено комунікативнопрагматичну скерованість антропонімів і топонімів у контексті сонетів українського митця, способи їх участі у створенні художнього цілого – поетичного циклу.

Бриська, О. Я. Микола Зеров як критик та теоретик перекладу : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 / О. Я. Бриська ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2018. – 20 с.

Дисертацію присвячено дослідженню науково-критичного доробку та перекладів М. Зерова, на основі яких обґрунтовано перекладознавчу концепцію науковця, вказано чинники формування поглядів М. Зерова та неокласиків на переклад й літературу загалом, комплексно досліджено неопубліковані розробки та нотатки М. Зерова-лектора з предметів методологія і методика перекладу, з’ясовано жанрову диференціацію перекладу у баченні вченого, простежується актуалізація його теоретичних поглядів в перекладах. У дисертації напрацьовано концепцію критики та теорії перекладу з погляду культуротворення, яке визначається історично зумовленим баченням вимог до перекладу, особливостей жанрології та функцій перекладу.

Векуа, О. Націоцентрична проблематика у публіцистиці й поетичній творчості Миколи Зерова [Електронний ресурс] / О. Векуа // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 8 : Філологічні науки (мовознавство і літературознавство) : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2018. – Вип. 10. – С. 24–28.

У статті йдеться про формування М. Зеровим націоцентричної моделі існування в українському культурному просторі. Поезії, перекладацький доробок, наукові та критичні праці свідчать про високий естетичний смак автора, його ерудицію, а звертання до античних мотивів було не втечею від реальності, а прагненням віднайти духовне опертя у більш віддаленому часі.

Карпінчук, Г. В. Шевченкознавство Михайла Новицького та Миколи Зерова: історія співпраці вчених [Електронний ресурс] / Г. В. Карпінчук // Слово і час = Word and time: наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2018. – № 3. – С. 17–23.

У статті йдеться про спільні шевченкознавчі зацікавлення М. Зерова та М. Новицького в 1920-х – середині 1930-х рр. – «Шевченківський збірник» (т. 1, 1924), співпрацю вчених над підготовкою спогадів про Шевченка та видання «Т. Г. Шевченко. Кобзарь: избранные стихотворения» (1934). Окреслено також їхнє оточення, наведено свідчення М. Новицького про М. Зерова, надані на вимогу співробітника МВС УРСР (до 1946 р. – НКВС) молодшого лейтенанта Жиромського в травні 1957 р.

Радченко, К. Творчість І. Нечуя-Левицького у контексті реалізму української літератури: рецепція Миколи Зерова [Електронний ресурс] / К. Радченко // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 8 : Філологічні науки (мовознавство і літературознавство) : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2018. – Вип. 10. – С. 75–79.

У статті аналізується рецепція важливих аспектів творчості класика української реалістичної прози І. Нечуя-Левицького та особливості розвитку реалізму української літератури, представленого українським дослідником-літературознавцем М. Зеровим. Трактується праця «Українське письменство ХІХ ст. від Куліша до Винниченка (нариси з новітнього українського письменства)» М. Зерова як застосування біографічного методу у творчості І. Нечуя-Левицького.

Смольницька, О. О. Шекспірівський дискурс у вибраній поезії та перекладах Максима Рильського і Миколи Зерова [Електронний ресурс] / О. О. Смольницька // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. = Kharkov University bulletin / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2018. – Вип. 79. – С. 59–67.

Аналізується шекспірівський дискурс на прикладі спільної тематики поезії неокласиків (раннього Максима Рильського і його старшого колеги Миколи Зерова). Звернено увагу на бінарну опозицію король/блазень.

Павлик, Н. Функціювання загальнотекстових та специфічних дискурсивних одиниць в епістолярії Миколи Зерова [Електронний ресурс] / Н. Павлик // Наук. зап. Бердян. держ. пед. ун-ту. Серія: Філологічні науки / Бердян. держ. пед. ун-т. – Бердянськ, 2019. – Вип. 18. – С. 186–195.

Дослідження присвячене важливій проблемі сучасної лінгвістики – дискурсології. Автор аналізує основні типи дискурсивних одиниць у комунікативно-прагматичному та функціонально-стильовому планах в епістолярії відомого українського поета, літературного критика, перекладача М. Зерова.

Гальчук, О. Шевченкознавчі студії Миколи Зерова // Гальчук О. Тексти по колу: пізнати Себе в Іншому : монографія. – Київ, 2019. – С. 95–101.

Палаш, А. Лінгвокультурний концепт «Київ» у поетичній мові Миколи Зерова [Електронний ресурс] / А. Палаш // Культура слова = Culture of the word: зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови. – Київ, 2019. – Вип. 90. – С. 96–103.

У статті здійснено лінгвокультурологічний аналіз концепту «Київ» у поезії М. Зерова, простежено формування ознак поетичного концепту, з’ясовано особливості індивідуально-авторського опису Києва. Зосереджено увагу на контекстуально-семантичній структурі лексеми Київ у сонетах М. Зерова як чільного представника неокласиків.

Ковалів, Ю. Микола Зеров [Електронний ресурс] / Ю. Ковалів // Слово і час = Word and time: наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2019. – № 4. – С. 44–50.

Автор акцентує увагу на найменш дослідженому останньому етапі творчості М. Зерова (26 квітня 1890 р. – 3 листопада 1937 р.).

Голі-Оглу, Т. В. Маловідомий переклад повісті М. Гоголя М. Зеровим: особливості передачі народнорозмовних лексичних одиниць [Електронний ресурс] / Т. В. Голі-Оглу // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. – Херсон, 2020. – Вип. 81. – С. 123–127.

У статті визначається майстерність перекладу М. Зеровим з мови оригіналу на українську повісті М. Гоголя «Іван Федорович Шпонька та його тітонька», а також досліджуються прийоми перекладу народнорозмовних лексичних одиниць, до яких вдався видатний український митець.

Резнік, І. Особовий фонд українського поета, перекладача і літературознавця М. К. Зерова у ЦДАМЛМ України (до 130-річчя від дня народж.) [Електронний ресурс] / І. Резнік // Архіви України : наук.-практ. журн. / Держ. архівна служба України. – Київ, 2020. – № 4. – С. 128–143.

У статті охарактеризовано комплекс документів особового фонду українського поета, перекладача і літературознавця М. Зерова, що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Висвітлено історію створення цього фонду. Проаналізовано такі групи документів, як: біографічні, рукописи поезій, літературознавчі праці, переклади з різних мов (латинської, польської, російської, французької), конспекти лекцій з історії української літератури, статті М. Зерова, його епістолярна спадщина, фотографії, статті про нього, документи його дружини С. Зерової.

Дільна, О. «Приязні їхньої невимушений знак» (авторський наголос віддієслівних іменників у поезії Миколи Зерова) [Електронний ресурс] / О. Дільна // Культура слова = Culture of the word : зб. наук. пр. / НАНУкраїни, Ін-т укр. мови. – Київ,2022. – Вип. 97. – С. 114–123.

У статті проаналізовано авторське наголошення нульсуфіксних і суфіксальних віддієслівних іменників в оригінальних та перекладних поетичних творах Миколи Зерова. Звернено увагу на ті випадки, коли в тексті є графічне позначення наголосу. З’ясовано основні причини появи цих наголосів у поезіях: неуніфікованість акцентної норми поч. ХХ ст., діалектний наголос, ритмомелодику поетичного тексту тощо. Простежено відповідність авторських наголосів акцентній нормі української літературної мови різних періодів.

Журба, С. С. Художня творчість українських письменників 20-х років ХХ століття у критичній рецепції Миколи Зерова [Електронний ресурс] / С. С. Журба // Наук. вісн. Міжнар. гуманіт. ун-ту. Серія: Філологія : зб. наук. пр. / Міжнар. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2022. – Вип. 54. – С. 140–143.

У статті окреслено методологічні підходи до аналізу художніх текстів в історико-літературних розвідках М. Зерова. Основну увагу зосереджено на аналітичних оглядах розвитку української літератури у 1922–1923 рр., характеристиці поетики, жанрового та ідейно-тематичного спектру творів критиком.

Солодка, Л. О. Саломея і Навсікая як полярність світобудови (на матері сонетів М. Зерова) [Електронний ресурс] / Л. О. Солодка // Нотатки сучас. науки : мультидисциплін. наук. часоп., електрон. вид. / Соціал.-гуманіт. наук.-творча майстерня «Новий курс». – Харків, 2023. – № 7. – С. 6–7.

У статті аналізується амбівалентність жіночої краси у сонетах М. Зерова «Саломея» і «Навсікая», досліджується своєрідність його інтерпретації традиційних образів.

 

Довідкові матеріали

Зеров Микола Костянтинович // Укр. письменники : біо-бібліогр. слов. : у 5-ти т. – Київ, 1965. – Т. 4. – С. 557–558.

Курас, І. Ф. Зеров Микола Костянтинович (1890–1937) : укр. літературознавець, поет, перекладач / І. Ф. Курас // Провідники духовності в Україні : довід. / ред. І. Ф. Курас. – Київ, 2003. – С. 422–423.

Білокінь, С. І. Зеров Микола Костянтинович // Енциклопедія історії України : в 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; НАН України. Ін-т історії України. – Київ, 2005. – Т. 3. – С. 354. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://is.gd/mBxJJg (дата звернення: 17.04.2025). – Назва з екрана.

Зеров Микола (1890 – 1937) : [біогр. довідка] // Універсальний. літературний. словник-довідник / С. М. Оліфіренко [та ін.] – Донецьк, 2007. – С. 132.

Гривко, А. В. Зеров Микола Костьович / А. В. Гривко // Українські мовознавці та письменники-мовотворці : довід. / за ред. С. Я. Єрмоленко ; М-во освіти і науки України, НДІ українознавства. – Київ, 2008. – С. 99–101.

Дзюба, І. М. Зеров Микола Костянтинович / І. М. Дзюба // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2010. – Т. 10. – С. 561–568. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-16057 (дата звернення: 17.04.2025). – Назва з екрана.

«Закоханий у вроду слів...» : до 125-річчя від дня народж. М. К. Зерова : бібліогр. покажч. / Держ. б-ка України для юнацтва ; [уклад.: О. Круківська, С. Настенко ; консультант П. Дунай ; ред.: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич]. – Київ : [б.в.], 2015. – 27 с.

Бібліографічний покажчик присвячений життю і діяльності видатного українського літературознавця, перекладача й поета М. К. Зерова. Репресований у 30-ті роки минулого століття, він тільки зі здобуттям Україною незалежності повертається до нас у всій своїй величі. Видання розраховано на учнів старших класів, студентів вищих навчальних закладів та тих, хто цікавиться українською літературою.

Степаненко, М. Зеров Микола Костянтинович / М. Степаненко // Літературознавча Полтавщина : довід. / М. Степаненко. – Полтава, 2015. – С. 100, 101.

Микола Зеров // Книги і долі. «Нікого час не перекреслив…» (2000–2015 рр.) : бібліогр. покажч. / Одес. нац. наук. б-ка ; упоряд. Г. І. Єфімова ; відп. ред. Л. В. Арюпіна ; рец. Н. П. Малютіна ; ред. І. С. Шелестович. – Одеса, 2018. – С. 117–133.

Богом посланий патрицій : труди і дні (до 130-річчя від дня народж. Миколи Костянтиновича Зерова) : біобібліогр. покажч. (з фондів ОУНБ ім. Д. І. Чижевського) / Департамент культури, молоді і спорту Кіровоград. держ. адм. ; укл. : Н. К. Чуприна, І. І. Кучеренко ; ред. Н. К. Чуприна ; відп. за вип. Є. Г. Літвінова. – Кропивницький : [б.в.], 2020. – 88 с.

У біобібліографічному покажчику вміщено інформацію про джерела, які висвітлюють життя і творчість літератора-науковця М. К. Зерова. Видання покликане задовольнити інтерес читачів до відомої особистості в культурному житті краю, а також світової спільноти. В покажчику подається бібліографія творів митця – окремих видань, публікацій у збірниках та періодичних виданнях, а також література про нього та його творчість, електронні ресурси. У додатках вміщені літературно-критичні статті, спогади сучасників поета, його автобіографія, уривки з листів, посвяти, світлини.

Микола Костянтинович Зеров (1890–1937) : до 130-річчя від дня народж. : бібліогр. покажч. / ПОУНБ ім. І. П. Котляревського ; уклад. М. А. Федорова, Г. А. Дідусенко, Г. М. Білик, О. М. Малиш ; відп. за вип. Т. І. Зеленська, Л. М. Власенко. – Полтава : АСМІ, 2020. – 188 с. – (Серія «Письменники Полтавщини»).

Бібліографічний покажчик системно репрезентує прижиттєві й посмертні публікації видатного українського письменника й науковця, культурного діяча доби Розстріляного Відродження, жертви сталінських репресій Миколи Зерова, а також максимально охоплює наукові, публіцистичні, художні джерела про нього та його творчість.

Зеров Микола Костянтинович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://is.gd/8ehaG2 (дата звернення: 17.04.2025). – Назва з екрана.

Підготувала провідний бібліограф Тетяна Кушнірук

Поділитися:

Від класики до сучасності: Микола Зеров – поет, перекладач, критик


Від класики до сучасності: Микола Зеров –

поет, перекладач, критик

(віртуальний бібліографічний список літератури

до 135-річчя від дня народження)

 

Перекладач, учений, критик і поет,

Закоханий в Елладу і поетів Риму,

Плекав класичний ритм і срібнодзвонну риму

Великий ерудит, природжений естет.

О. Теліга

 

Серед раніше заборонених імен українських інтелектуалів, які поклали своє життя на вівтар національної культури, ставши жертвами тоталітарного режиму, особливо вирізняється постать видатного українського поета доби Розстріляного відродження, літературознавця, перекладача, глибокого аналітичного критика, одного з найяскравіших представників українського неокласицизму Миколи Костянтиновича Зерова. Неперевершений майстер художнього слова, унікальний ерудит, яскравий оратор і полеміст, він став прикладом високої культури, освіченості, інтелігентності та принциповості. Його внесок у розвиток української літератури надзвичайно важливий, адже письменник не лише формував естетичні орієнтири свого покоління, але й зберігав високий інтелектуальний рівень літературної критики та перекладної спадщини.

Микола Зеров народився 26 квітня 1890 р. в місті Зіньків на Полтавщині в родині вчителя. Освіту здобував у Зіньківській двокласній школі, Охтирській гімназії, а згодом – на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. Ще в студентські роки почав цікавитися античною літературою, що згодом визначило напрямок його творчості. Після університету Зеров викладав у Златопільській гімназії, а з 1917 р. працював у Києві – у видавництвах, журналах, наукових установах. З 1923 р. – професор Київського інституту народної освіти (нині – КНУ ім. Тараса Шевченка).

Зеров був митцем, який свідомо обрав шлях високого мистецтва. Він був талановитим поетом, автором численних перекладів з античної літератури, популяризатором римської поезії, знавцем давньої української літератури. Його наукова діяльність охоплювала широке коло тем – від аналізу творчості давньоруських письменників до дослідження новітніх течій у європейській поезії.

М. Зеров належав до кола українських неокласиків, які прагнули утвердити культуру як вищу духовну цінність. Його творчість органічно поєднувала античну образність, досконалу форму та глибоку філософську наповненість. Як поет-неокласик, Зеров звертався до античної спадщини, римської історії, європейського гуманізму. Його сонети – витончені й водночас інтелектуальні твори, позбавлені соціального пафосу, що домінував у тогочасній радянській літературі. Він відстоював ідею «чистого мистецтва», виступаючи проти кон’юнктурної політизованості поезії.

У літературній групі неокласиків Зеров був духовним і мистецьким лідером. Саме він сформулював гасло: «До джерел!» – яке стало дороговказом для покоління інтелектуалів, що шукали гармонію і глибину в культурній тяглості, а не в революційній зухвалості. Його сонети, оди, медитації вирізнялися глибиною думки, майстерністю форми та етичним змістом.

Водночас М. Зеров був неперевершеним перекладачем. Він відкрив українському читачеві римську поезію – Вергілія, Горація, Овідія, Катулла. Його переклади вирізнялися філігранністю, точністю та водночас поетичністю. Окрім античних авторів, Зеров перекладав твори французьких, італійських, російських, польських поетів. Він вважав переклад не механічним перенесенням змісту, а творчим процесом, що вимагає від поета високого рівня культури, знання мов і чуття ритму.

Внесок М. Зерова, як і решти неокласиків, в розвиток українського перекладу важко переоцінити. Його перекладацький доробок став важливою частиною національного літературного канону. Започаткований Зеровим та його сподвижниками процес літературної модернізації, включаючи запровадження модерних підходів до художнього перекладу, суттєво допоміг українській культурі вийти з провінційного стану, щоб посісти достойне місце в колі європейських культур.

М. Зеров був не лише поетом і перекладачем, але й одним із найвпливовіших українських літературних критиків 1920-х рр. Його критична діяльність вирізнялася високим професіоналізмом, вимогливістю до художнього слова та орієнтацією на загальноєвропейські культурні стандарти. Він глибоко аналізував твори як сучасників, так і класиків української літератури, зосереджуючись на еволюції форм, стилів, тем і жанрів.

У своїх критичних статтях Зеров виступав за розвиток літератури через осмислення античної спадщини, ренесансних і модерних європейських традицій. Він прагнув повернути українській літературі інтелектуальність, європейську вишуканість та формальну довершеність. Письменник критично ставився до т.зв. «пролетарської» літератури, яка підпорядковувалась тогочасній ідеології. Вважав, що справжнє мистецтво повинне бути інтелектуальним і естетично досконалим, а не служити політичним гаслам. Саме тому Зерова неодноразово звинувачували у «відриві від життя», «елітарності», що стало підставою для переслідування.

У 1934 р. через відмову підтримувати так звану «пролетарську» літературу, а також через відсторонення поета від офіційної ідеології, радянська влада звільнила Зерова з викладацької посади в Київському університеті, позбавивши його можливості займатися науковою роботою. Це сталося на тлі загального наступу на українську інтелігенцію. Проти М. Зерова було розгорнуто цілу кампанію: його цькували у пресі, звинувачували в «антипролетарських настроях», «буржуазному націоналізмі». Того ж року помер його єдиний син, що стало важким ударом для поета.

28 квітня 1935 р. М. Зерова було заарештовано і, після тривалих допитів і катувань, засуджено до 10 років ув’язнення у соловецьких таборах. 3 листопада 1937 р. М. Зерова було страчено в урочищі Сандармох у Карелії. Йому було 47 років.

М. Зеров був надзвичайно інтелігентною та шляхетною особистістю, яка поєднувала в собі глибоку академічну культуру, естетичний смак і внутрішню скромність. Його сучасники згадують про нього з великою повагою та теплотою – як про скромну, доброзичливу, витриману людину з ясним розумом і бездоганною мовою. Друг та однодумець Зерова М. Рильський називав його «світлим розумом» і «естетичним ідеалом», а також згадував про нього як «найсвітлішого розуму й найчистішого естета серед нашого покоління». Рильський писав: «Нікого не було поруч із ним, рівного з глибини знання і з вміння передати красу античної думки українським словом».

Юрій Шевельов називав його «найпотужнішим інтелектом української культури ХХ століття». Згадуючи про М. Зерова, він наголошував: «У добу розгублених смислів і зневіри Зеров ішов з упевненістю в культурну місію поета й інтелектуала».

Тільки в добу «хрущовської відлиги» ім’я геніального письменника почало з’являтися в літературному обігу, а в незалежній Україні – отримало належне визнання.

Нині М. Зеров дедалі глибше повертається в український культурний простір – як символ інтелектуальної еліти, один із найважливіших творців модерної української літератури. Вже кілька десятиліть триває дослідження його життя і творчості, яке продовжується й нині, адже інтелектуальна спадщина М. Зерова приваблює своєю багатогранністю і глибиною літературознавців, мовознавців, філософів, істориків культури, спонукаючи їх до нових наукових напрацювань.

До 135-річчя від дня народження М. К. Зерова відділ наукової інформації та бібліографії пропонує до уваги віртуальний бібліографічний список, який має на меті ознайомити всіх охочих з літературною спадщиною геніального письменника, його поезією, перекладами, літературознавчими працями, листами. Список має в переліку джерела, в яких висвітлюється життєвий та творчий шлях М. Зерова, спогади про нього, а також сучасні наукові розвідки в яких досліджується його творчий набуток та інтелектуальне надбання.

 

З інтелектуальної спадщини М. Зерова

Леся Українка : критич.-біогр. нарис. – Київ, Книгоспілка, 1924. – 64 с.

Нове українське письменство : іст. нарис. Вип.1 / М. Зеров. – Київ : Слово, 1924. – 136 с.

Нарис охоплює найголовніші історично-літературні факти ХІХ ст. та перших двох десятиліть ХХ ст. Матеріал розподілений на три випуски: перший містить вступні міркування та огляд доби Котляревського – Квітки (псевдокласицизм, сентименталізм); другий торкається романтичної пори та початків реалізму; третій – поглиблення реалізму і модерних течій.

До джерел : літ.-критич. ст. / М. Зеров. – [Київ] : Слово, 1926. – 131 с.

До збірки увійшли сім статей, які друкувалися в періодичних виданнях і є відгуками на літературні події та новини 1925 р.

Від Куліша до Винниченка : нариси з новіт. укр. письменства / М. Зеров. – Київ : Культура, 1929. – 192 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Vid_Kulisha_do_Vynnychenka_narysy_z_novitnoho_ukrainskoho_pysmenstva.pdf (дата звернення: 15.04.2025). – Назва з екрана.

Збірка літературознавчих нарисів М. Зерова, написаних у 1920-х рр. та присвячених окремим питанням історії української літератури ХІХ – поч. ХХ ст. Розглянуто поетичну діяльність Пантелеймона Куліша та Якова Щоголіва. Проаналізовано твори Анатоля Свидницького і Лесі Українки. Досліджено творчість Марка Черемшини, а також інших письменників «покутської трійці»: Леся Мартовича, Василя Стефаника. Розглянуто особливості роману Володимира Винниченка «Сонячна машина».

Іван Котляревський / М. Зеров. – Львів : Ізмарагд, 1938. – 51 с.. – (Літературна бібліотека ; Ч. 2).

До джерел : іст.-літ. та критич. ст. / М. Зеров ; вибір і заг. ред. С. Гординського. – Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1943. – 272 с. : портр.

Камена : поезії / М. Зеров ; ред. і вступ. ст. С. Гординського. – Львів : Укр. вид-во, 1943. – 120 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/23379/file.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Sonnetarium / М. Зеров ; ред., авт. післям. М. Орест, вступ. ст. В. Державина. – Берхтесгаден : Орлик, 1948. – 196 с. : портр. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/560/file.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Catalepton : [поезія] / М. Зеров ; ред. і післям. М. Ореста. – Філадельфія ; Київ : [б.в.], 1951. – 78 с.

Corollarium : зб. літ. спадщини / М. Зеров ; ред. М. Орест. – Мюнхен : Ін-т літ., 1958. – 220 с.

Нове українське письменство = Das neue ukrainische schrifttum : іст. нарис / М. Зеров. – Мюнхен : Ін-т літ. ім. М. Ореста, 1960 – Вип. 1. – 310 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/725/file.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Перевидання першого випуску історичного нарису М. Зерова «Нове українське письменство» (1924). Видання містить чотири статті М. Зерова, які були опубліковані в київському журналі «Життя й революція», а саме: «Квітка й пізніша українська проза», «Літературна позиція М. Старицького», «Іван Бєлоусов, російський перекладач «Кобзаря», «У справі віршованого перекладу».

Вибране / М. Зеров ; ред., авт. передм. М. Рильський ; упоряд. С. Зерової ; прим. Г. Кочура, В. Петрова. – Київ : Дніпро, 1966. – 539 с. : іл., портр.

До джерела : іст-літ. та критич. статті / М. Зеров. – Париж : Життя і школа, 1967. – 272 с. : портр.

Лекції з історії української літератури. (1798–1870) / М. Зеров ; під ред. Дорін В. Горзлін і Оксани Соловей ; Канад ін-т укр. студій. – Торонто : Мозаїка, 1977. – 271 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/4817/file.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Антологія римської поезії : Катулл. Вергілій. Горацій. Проперцій. Овідій. Марціял / М. Зеров. – Репр. вид. – Київ : Час, 1990. – 64 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Antolohiia_rymskoi_poezii.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Хрестоматія, упорядкована М. Зеровим, до якої увійшли в його перекладах поезії Катулла («Плач, Венеро! Плачте Купідони», «Знову весна, оживає земля» та ін.), Вергілія (фрагмент «Енеїди», дві еклоги), Горація («До ліри», «До Венери» та ін.), Проперція («Елегія»), Овідія («На смерть Тибулла») та Марціяла («До музи», «До Прима Антонія» та ін.). Книга вийшла у Києві 1920 р. у видавництві «Друкар». Обкладинка художника Г.Нарбута. Відзначається високим естетичним смаком у відборі матеріалу, досконалістю перекладів, багатою мовою.

Камена : [поезії] / М. Зеров. – Репр. вид. – Київ : Час, 1990. – 80 c. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Antolohiia_rymskoi_poezii.pdf (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Збірка містить оригінальні поезії М. Зерова, а також переклади поезій давньоримських поетів, здійснені М. Зеровим.

Сонети і елегії / М. Зеров ; упоряд. С. Білокінь. – Репр. вид. – Київ : Час, 1990. – 80 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtivo.org.ua/uploads/posts/files/1/5/5/1/8/15518.djvu (дата звернення: 08.04.2025). – Назва з екрана.

Збірка «Сонети і елегії» відтворює рукопис, створений М. Зеровим у 1922 р. Містить 32 твори, об’єднані в цикли «Сонети», «Сонетоїди» та «Елегії».

Твори : В 2 т. / М. Зеров ; упоряд. : Г. Кочур, Д. Павличко – Київ : Дніпро. – 1990.

Т.1. : Поезії. Переклади. – 843 с. : портр.

До першого тому творів видатного поета і літературознавця М. Зерова увійшли його власні поезії, а також його переклади поетичних, драматичних та прозових творів світової літератури.

Т. 2. : Історико-літературні та літературознавчі праці. – 601 с. : портр.

До другого тому творів М. Зерова увійшли його фундаментальні праці з літературознавства та історії українського письменства, що охоплюють період від «Енеїди» І. Котляревського і до найяскравіших явищ українського літературного процесу 20-х рр. ХХ ст.

Українське письменство : [зб. літературозн. пр.] / М. Зеров ; упоряд. М. Сулима ; післям. М. Москаленко. – Київ : Основи, 2003. – 1301 с. : портр. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://chtyvo.org.ua/authors/Zerov/Ukrainske_pysmenstvo.djvu (дата звернення: 08.04.2023). – Назва з екрана.

У виданні вперше зібрано більшу частину праць із літературознавства та історії нашого письменства, що вийшли з-під пера Миколи Зерова (1890–1937) – видатного українського вченого, поета і перекладача, чий творчий доробок, за словами Євгена Сверстюка, залишається монолітним і дорогоцінним уламком храму української культури.

Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка : (нариси з новіт. укр. письменства) : статті / М. Зеров ; упоряд. і наук. ред. О. Баган ; літ. ред. Я. Радкевич-Виницький ; Наук.-ідеолог. центр ім. Дмитра Донцова. – Дрогобич : Відродження, 2007. – 568 с. : іл. – (Cogito: навчальна класика). . – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://is.gd/ih2bx1 (дата звернення: 08.04.2023). – Назва з екрана.

До книги увійшли дві етапні праці М. Зерова: «Українське письменство XIX ст.» і «Від Куліша до Винниченка: нариси з новітнього українського письменства», а також статті: «Франко-поет», «Літературна позиція М. Старицького» та «Коцюбинський і Чехов». Ці студії належать до найкращих у вітчизняній науці за багатством спостережень, точністю аналізу і всебічністю фахового висвітлення тем. Написані доступно і цікаво, вони є зразковим навчальним посібником для різних категорій гуманітаріїв.

Вибране : поезії, переклади, диплом. робота / М. Зеров ; авт. передм., ред.-укл. М. Сулима ; худ. С. Ковика-Алієв. – Київ : Укр. письменник, 2011. – 712 с.

Вибрані твори / М. Зеров ; упоряд. В. Панченко ; [авт. передм.: Н. Ксьондзик, І. Дзюба]. – Київ : Смолоскип, 2015. – 880 с. : фот. – (Розстріляне Відродження).

Вибране / М. Зеров, Є. Плужник ; [передм. і комент. Н. Тихоновської]. – Харків : Фоліо, 2020. – 284 с. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури).

До збірки увійшли твори письменників Миколи Зерова (1890–1937) і Євгена Плужника (1898–1936). Микола Зеров – визнаний лідер групи неокласиків, які встановили нові стандарти літературної майстерності, модернізували поетичну мову, означили європейську традицію в українському письменстві.

Поезії / М. Зеров. – Харків : Фоліо, 2023. – 190 с. – (Рідне).

Вірші М. Зерова є свідченням високої поетичної майстерності. Мовна палітра його поезій надзвичайно багата. Зеров створив чимало сонетів, у яких йому вдалося по-новому реалізувати закони сонетописання. У його творах дивовижні перегуки епох, виникають образи міст із тисячолітньою історією. М. Зеров прагнув підняти українську літературу до рівня європейської. Його поезія потребує від читача певного рівня естетичної культури й вдумливості.

Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка / М. Зеров. – Харків : Фоліо, 2023. – 285 с. : іл. – (Рідне) (Книжки війни).

«Українське письменство ХХ сторіччя. Від Куліша до Винниченка» – це фундаментальні праці з літературознавства та українського письменства. Під пером дослідника оживають постаті П. Куліша, Я. Щоголіва, А. Свидницького, Лесі Українки та інших майстрів українського слова. Безсумнівною заслугою М. Зерова є багатство спостережень, точність аналізу та фахове висвітлення тем. Кожна фраза у працях видатного вченого виважена, написана доступно й цікаво. Майже всі уміщені в збірнику нариси постали в процесі роботи автора над власним курсом нової української літератури.

Українське письменство ХХ сторіччя. Франко. До джерел / М. Зеров. – Харків : Фоліо, 2023. – 158 с. – (Рідне) (Книжки війни).

М. Зеров був одним із перших українських науковців 20–30 рр. XX ст., який по-новому спробував збагнути творчу спадщину І. Франка, зокрема його поезії. Літературознавець вбачав у авторові «Каменярів» і «Мойсея» індивідуальність з усіма притаманними їй рисами. До цієї книжки також увійшли відгуки Зерова на літературні події та новини 1925 р.

 

З перекладацького доробку М. Зерова

Антологія римської поезії. Катулл. – Верґілій. – Горацій. – Проперцій. – Овидій. – Марціял / уклад., пер. з лат. М Зерова. – Київ : Друкар, 1920. – 64.

З перекладів Миколи Зерова // Сучасність : місячник літератури, мистецтва, суспільного життя (Мюнхен). – 1964. – № 2. – С. 48–53.

З перекладів Миколи Зерова // Сучасність : місячник літератури, мистецтва, суспільного життя (Мюнхен). – 1965. – № 6. – С. 50–55.

З недрукованих перекладів Миколи Зерова : Ронсар П. Із «Сонетів для Гелени» ; Дю Белле Ж. З циклу «Римські старовинності» ; Міцкевич А. З «Кримських сонетів» ; Ередіа Ж.-М. Треббія, Вицвіт огню ; Кро Ш. Копчений оселедець ; Реньє А. Глиняні медалі ; Верхарн Е. Гордість // Всесвіт. –1966. – № 2. – С. 70–75.

Сковорода, Г. С. Сад пісень : вибр. твори / Г. С. Сковорода ; пер. М. К. Зерова ; уклад. В. В. Яременко. – Київ : Веселка, 1980. – 190 с. : іл.

Перец, І. Народні оповідання / І. Л. Перец ; пер. з євр. М. Зерова. – Київ : Медіа-Україна, 1994. – 95 с.

Катулл. ІІІ, XLVI ; Вергілій. Життя хліборобів : (уривок); Орфей і Еврідіка ; Горацій. До себе самого (І, 34); До Мельпомени (ІІІ, 30) ; Проперцій Пам’ятник (уривок) ; Нічне свято Венери : (уривки) (невідомий автор) / пер. М. Зерова // Заруб. літ. – 2000. – № 14 (квіт.). – С. 4–6.

Верґілій. Енеїда (VI, 695–901) : [поема] / пер. з лат. М. Зерова ; публ. підгот. М. Лабінський, М. Москаленко // Українське письменство : [зб. літературозн. пр.] / упор. М. Сулима ; післям. М. Москаленка. – Київ, 2003. – С. 1229–1234.

Міцкевич, А. Книги народу польського / пер з пол. М. Зерова ; публ. підгот. М. Москаленко // Українське письменство : [зб. літературозн. пр.] / упор. М. Сулима ; післям. М. Москаленка. – Київ, 2003. – С. 1222–1229.

Бодлер, Ш. Moesta et errabunda : [Смутні й заблукані думки] ; Зосередження : [вірші] / Ш. Бодлер ; пер. з фр. М. Зерова // Зарубіжна. література. ХІХ ст. : хрестоматія : навч. посіб. для 10 кл. загальноосвіт. шк. / упоряд. О. В. Пронкевич. – Київ, 2006. – С. 331–333.

Гоголь, М. Іван Федорович Шпонька та його тітонька / М. Гоголь ; пер. з рос. М. Зерова // Повісті : найкращі укр. переклади : у 2 т. / ред. І. Малкович ; іл. К. Лавро. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – Т. 1. – С. 237–269.

Із світової поезії в перекладах Миколи Зерова: На смерть Лаури CCLXXIX / Ф. Петрарка ; Забуття / Ж.-М. Ередіа ; Сонет для Гелени / П. Ронсар ; Парус / М. Лермонтов ; Ad petrum gerardium : (з латин. поезій) / Г. Сковорода // «Сміються, плачуть солов’ї…» : укр. поезія в портретах-просвітліннях / уклад. І. Ковач. – Бухарест, 2010. – С. 78–82.

Клеаріста / Ш. Леконт де Ліль ; Moesta ed errabunda : [Смутні й заблукані думки] / Ш. Бодлер ; Присвятний напис ; Треббія / Ж.‑М. де Ередіа / пер. М. Зерова //Антологія зарубіжної поезії ХХ сторіччя / уклад., авт. вступ. ст. Д. С. Наливайко. – Харків, 2011. – С. 44, 53.

Бодлер, Ш. Альбатрос ; Гімн краси ; Відповідності ; Моesta et errabunda ; Зосередження / Ш. Бодлер ; пер. з фр. М. Зерова // Поезія французького символізму у шкільному вивченні : навч. посіб. / О. В. Кеба. – Кам’янець-Подільський : Буйницький О. А., 2013. – С. 32–35.

Антологія римської поезії / пер з лат. М. Зерова ; [упоряд. І. В. Хроненко ; авт. передм. К. Москалець ; авт. післям. : М. Москаленко, М. Стріха]. – Київ : Укр. пропілеї, 2016. – 466 с. – (До джерел).

Гоголь, М. В. Українські повісті / М. Гоголь ; пер. з рос. : М. Зерова, М. Рильського – Вид. 3-тє. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. – 608 с.

Перец, І. Л. Народні оповідання / І. Л. Перец ; пер. з євр. М. Зерова, О. Гера ; вступ. сл. І. Дзюби ; передм. А. Рудзицького ; спомини Г. Кочура ; іл. О. Ройтбурда. – Київ : Книжкова палата України, 2018. – 80 с.

 

З епістолярної спадщини М. Зерова

«Поза сонетом я безпорадний...» : листи Миколи Зерова до Ростислава Олексієва / публ. підгот. до друку В. Толстов і М. Шудря // Україна. – 1985. – № 31. – С. 10,11.

Зеров, М. Епістолярія : листи до М. Черемшини, П. Тичини, Ю. Яновського, Ф. Ернста, М. Чернявського ; з недрук. поезій ; ст. про Зерова-критика / М. Зеров ; передм. Г. Кочура ; публ. листів І. Лисенка // Вітчизна. – 1988. – № 3. – С. 155-168.

Зеров, М. З епістолярії : (листи письм. до М. Черемшини, П. Тичини, Ю. Яновського, М. Ореста, М. Чернявського) / М. Зеров ; передм. І. Лисенка // Вітчизна. – 1998. – № 3. – С. 155–161.

Класична пластика і контур строгий : з листування Миколи Зерова / публ. І. Лисенка // Україна. – 1990. – № 17. – С. 4, 5.

Зеров М. – М. Плевако : [лист від 24.02.1924, друк. вперше] / з Архіву-музею Г. Кочура // Заруб. літ. – 2000. – № 14 (квіт.). – С. 4. : фот.

Лист Миколи Зерова до Павла Тичини // Літ. Україна. – 2011. – 27 січ. – С. 10.

Зеров, М. Лист до М. Плевака ; Автобіографія  / М. Зеров // Самі про себе : автобіогр. укр. митців 1920-х років : [док. зб.] / упоряд. Р. Мовчан. – Київ, 2015. – С. 215–219.

 

Життєвий і творчий шлях поета, перекладача, літературознавця

Цівчинська, А. Незабутнє, немеркнуче... Повість-спогади про Миколу Зерова / А. Цівчинська . – Нью-Йорк : [б. в.], 1962. – 64 с.

Безсмертні : зб. спогадів про М. Зерова, П. Филиповича і М. Драй-Хмару / ред. текстів та прим. М. Ореста. – Мюнхен : Ін-т літ. ім. Михайла Ореста, 1963. – 342 с.

Білокінь, С. І. Закоханий у вроду слів. М. Зеров – доля і книги / С. І. Білокінь ; ред. З. М. Гермаш. – Київ : Час, 1990. – 56 с. : портр.

Брюховецький, В. С. Микола Зеров : літ.-критич. нарис / В. С. Брюховецький ; ред. О. І. Никанорова. – Київ : Рад. письменник, 1990. – 309 с. : портр.

Брюховецький, В. С. Микола Зеров : до 100-річчя від дня народж. / В. С. Брюховецький ; ред. : А. В. Жихорська. – Київ : Т-во «Знання» УРСР, 1990. – 48 с. : портр. – (Духовний світ людини ; № 2).

Брюховецький, В. Микола Зеров / В. Брюховецький // ...З порога смерті... : письменники України – жертви сталінських репресій / [упоряд. О. Г. Мусієнко] – Київ, 1991. – Вип. 1. – С. 195–198.

Петров, В. Микола Зеров / В. Петров // Діячі української культури (1920–1940 рр.) : жертви більшовицького терору / В. Петров ; Київ. наук. т-во ім. Петра Могили. – Київ, 1992. – С. 58–61.

Кузьменко, В. І. Микола Зеров / В. І. Кузьменко // Гроно нездоланих співців : лiт. портрети укр. письменників XX сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм : навч. посiб. / В. І. Кузьменко. – Київ, 1997. – С. 73–82.

Брюховецький, В Микола Зеров (1890–1937) / В. Брюховецький // Історія української. літератури ХХ століття : у 2 кн. /за ред. В. Г. Дончика. – Київ, 1998. – Кн. 1. – С. 157–163.

Зеров, М. Автобіографія / М. Зеров // Щасливий у праці : зб. пр. і матеріалів на пошану Ф. Погребенника. – Київ, 2000. – С. 233–235.

Микола Зеров // Розстріляне відродження : антол. 1917–1933 / Ю. А. Лавріненко. – Київ, 2001. – С. 113–115.

Гречанюк, С. У гроні п`ятірнім – перший : [про М. Зерова] / С. Гречанюк // Урок української. – 2003. – № 3. – С. 44–50.

Заславський, І. Я. Микола Зеров як особистість / І. Я. Заславський // Література та культура Полісся. – Ніжин, 2003. – Вип. 22 : Із наукової спадщини І. Я. Заславського. – С. 142–148.

Зерова, С. Спогади про Миколу Зерова / С. Зерова // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 83– 130. – (Українські мемуари).

Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ : Факт, 2003. – 352 с. – (Українські мемуари).

Спогади про поетів-неокласиків М. Зерова, П. Филиповича, М. Рильського, М. Драй-Хмару, О Бургардта поглиблять знання та уявлення читачів про мистецький ренесанс 1920-х рр., а також про літературний Київ перших десятиліть XX ст. До збірки включено статті сучасників-літераторів, студентів та викладачів Київського університету. Згадано багатьох визначних діячів української культури, чиїми зусиллями творилася одна з найяскравіших сторінок в історії українського модерного письменництва.

Клен, Ю. Спогади про неокласиків : [у т. ч. про М. Зерова] / Ю. Клен // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 7–65. – (Українські мемуари).

Оглоблин, О. Спогади про Миколу Зерова й Павла Филиповича / О. Оглоблин // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 237–252. – (Українські мемуари).

Полонська-Василенко, Н. Київ часів М. Зерова та П. Филиповича / Н. Полонська-Василенко // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 175–194. – (Українські мемуари).

Филипович, О. Златопільські роки в житті М. К. Зерова / О. Филипович // Київські неокласики / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2003. – С. 131–136. – (Українські мемуари).

Родинне вогнище Зерових / [упоряд. : М. Зерова, Р. Корогодський, С. Попель ; вступ. ст. Є. Сверстюка]. – Київ : Гелікон, 2004. – 432 с. : іл. – (Українська модерна література).

Семенюк, Г. «Боротьба за університет була боротьбою двох національних ідей – української та російської»: (зі спогадів про М. Зерова та П. Филиповича) / Г. Семенюк // Урок української. – 2004. – № 3. – С. 48–52.

Лещенко, М. Сторінки просвітницько-педагогічної діяльності Миколи Зерова / М. Лещенко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Полтава ; Київ : Техсервіс, 2005. – 180 с.

Наш сучасник Микола Зеров / [упоряд. : М. Зерова, Р. Корогодський, М. Коцюбинська ; вступ. ст. М. Коцюбинської]. – Луцьк : Терен, 2006. – 368 с.

Башманівський, В. І. Микола Зеров – неокласик : монографія. – Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 172 с.

Зеров, К. Л. Повернення із забуття. Микола Зеров (14.4.1890-03.11.1937) / К. Л. Зеров. – Львів : Аверс, 2008. – 61 с.

У книзі, основі архівних матеріалів і спогадів, висвітлюється життя та творчість М. Зерова у 30-х рр. ХХ ст.

Попельницька, О. Зеров Микола Костянтинович / О. Попельницька // Сто великих діячів культури / О. Попельницька, М. Оксенич. – Київ, 2010. – С. 356-361.

Сахневич, Ю. А. Особовий фонд М. Зерова у ЦДАМЛМ України / Ю. А. Сахневич // Архіви України : наук.-практ. журн. / Держ. архівна служба України. – Київ, 2010. – № 5. – С. 134–142.

Геращенко, М. Бібліографічний портрет Миколи Зерова / М. Геращенко, Л. Добровольська // Вісн. Книжкової палати. – 2011. – № 6. – С. 36–37.

Зеров, М. Автобіографії / М. Зеров // Вибране : поезії, переклади, дипломна робота / М. Зеров. – Київ, 2011. – С. 37–41.

Білокінь, С. Микола Зеров і його доба / С. Білокінь // Біографії / [упоряд. : С. Козак, Г. Протасова] ; авт. проекту С. Козак. – Київ, 2013. – С. 27–37. – (Книжкова «Літературна Україна»).

Шевченко, С. В. Микола Зеров: неокласика політичних репресій / С. В. Шевченко // Соловецький реквієм / С. Шевченко. – Київ, 2013. – С. 165–172.

Панченко, В. Микола Зеров у «сторозтерзаному» Києві (1917–1918) (із майбутньої книжки) [Електронний ресурс] / В. Панченко // Слово і час = Word and time : наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2014. – № 9. – С. 53–67; № 10. – С. 44–53.

Із залученням архівного матеріалу автор реконструює історію життя, педагогічної й літературної діяльності Миколи Зерова в 1917–1918 рр. Значна увага приділена дослідженню близького Зерову київського літературно-мистецького середовища цієї пори (2-а Українська гімназія ім. Кирило-Мефодіївського братства, “ложа” Г. Нарбута, коло Б. Якубського). Факти біографії педагога, перекладача й поета подано на тлі складних суспільно-політичних подій, пов’язаних із боротьбою України за свою державність і національно-культурне відродження

Ніколенко, О. Доля і слово Миколи Зерова / О. Ніколенко // Укр. літ. в загальноосв. шк. – 2015. – № 3. – С. 13– 21.

Панченко, В. Два епізоди із життя Миколи Зерова (до 125-річчя від дня народж. неокласика) [Електронний ресурс] / В. Панченко // Слово і час = Word and time : наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2015. – № 4. – С. 77–82.

Два етюди репрезентують маловідомі сюжети із життя і творчості М. Зерова часів його студентської юності та молодості, тієї пори, коли він, учорашній випускник Київського університету ім. Св. Володимира, учителював у Златопільській гімназії (тоді Київщина).

Петров, В. Микола Зеров та Іван Франко: (до історії історико-літературних взаємовідносин) / В. Петров // Антологія української критичної думки першої половини ХХ століття / упоряд. В. Агеєва. – Київ, 2016. – С. 805–824.

Герасим’юк, О. У ніч проти 28 квітня 1935 року заарештований поет Микола Зеров / О. Герасим’юк // Розстрільний календар : кн. пам’яті жертв політичних режимів / О. Герасим’юк. – Харків, 2017. – С. 184–185.

Герасим’юк, О. 4 лютого 1934 року завершено розгляд справи «групи Зерова»: поетів Миколи Зерова, Павла Филиповича, Марка Вороного, літературознавця Ананія Лебедя, мистецтвознавця Бориса Пилипенка і художника Леоніда Миткевича / О. Герасим’юк // Розстрільний календар : кн. пам’яті жертв політичних режимів / О. Герасим’юк. – Харків, 2017. – С. 67, 68.

Панченко, В. «Сон далекої Еллади...» Микола Зеров. Три літа у Баришівці // Київ. – 2017. – № 9/10. – С. 78–87.

Винничук, Ю. Микола Зеров / Ю. Винничук // Соловецький етап : антол. / укл. Ю. Винничук. – Харків, 2018. – С. 294–295. : фот. – («Великий науковий проект»).

Панченко, В. Київський золотоуст: секрети ораторських тріумфів Миколи Зерова // День. – 2018. – 18 січ. – С. 9. : фот.

Панченко, В. Є. Повість про Миколу Зерова / В. Є. Панченко. – Київ : Дух і Літера, 2018. – 624 с. : портр. – (Постаті культури).

Підгайний, С. Микола Зеров / С. Підгайний // Соловецький етап : антол. / укл. Ю. Винничук. – Харків, 2018. – С. 91–93.  – («Великий науковий проект»).

Цівчинська, А. Незабутнє, немеркнуче... : [про М. Зерова] / А Цівчинська // Соловецький етап : антол. / укл. Ю. Винничук. – Харків, 2018. – С. 295–322. – («Великий науковий проект»).

Кужавська, Є. В. Микола Зеров / Є. В. Кужавська. – Харків : Фоліо, 2019. – 122 с. : іл. – (Знамениті українці).

Чупат, Дарина. Літа і міт Миколи Зерова [Електронний ресурс] / Д. Чупат // Читомо : портал про культуру читання і мистецтво – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://chytomo.com/lita-i-mit-mykoly-zerova/ (дата звернення: 17.04.2025). – Дата публ. 22 листоп. 2023 р. – Назва з екрана.

Слабошпицький, М. Еталон чемності письменника : [про М. Зерова] // День. – 2019. – 5–6 квіт. – С. 30–31.

 

Наукові дослідження творчості М. Зерова

Гальчук, О. В. Античні традиції у творчості Миколи Зерова : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / О. В. Гальчак ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 1998. – 17 с.

У дисертаційному дослідженні аналізується система поглядів Зерова на античність як тип культури, її роль і місце у вітчизняному літературному процесі. Досліджуються особливості рецепції та трансформації античних традицій у поетичній спадщині Зерова. Акцентується увага на використанні ним окремих жанрів античної лірики та інтерпретації провідних мотивів римської поезії. Встановлено, що в результаті осмислення письменником античності значною мірою сформувалися його світоглядні й естетичні позиції та способи творення художнього світу.

Гальчук, О. В. Микола Зеров і античність : навч. посіб. / О. В.Гальчук ; Київ. ін-т «Слов’янський ун-т». – Київ : [б.в.], 2000. – 191 с.

У посібнику на матеріалі творчості поета-неокласика М. Зерова досліджується один зі шляхів сприйняття і засвоєння античності в українській літературі 20–30-х рр. ХХ ст. Аналізується система поглядів Зерова на античність як тип культури, її роль і місце у вітчизняному літературному процесі, а також визначаються особливості рецепції та трансформації античних традицій у поетичній спадщині неокласика, зокрема інтерпретації античного міфу та провідних мотивів римської лірики, використання окремих жанрів античної поетики.

Зіневич, Л. В. Мовна майстерність Миколи Зерова : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Л. В. Зіневич ; НАН України, Ін-т укр. мови. – Київ, 2002. – 19 с.

Метою дисертаційної роботи є вивчення мовотворчості М. Зерова, реалізованої в оригінальній та перекладній поезії, виявлення характерних мовних ознак ідіостилю поета. Дослідження є першою спробою комплексного вивчення оригінальної і перекладної мовотворчості М. Зерова. Вперше поетичні тексти М. Зерова проаналізовано з погляду виявлення лексико-фразеологічних джерел його мовної майстерності.

Башманівський, В. І. Художня природа «неокласичного» в поетичній творчості Миколи Зерова : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / В. І. Башманівський ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2004. – 19 с.

Сацик, І. К. Естетична концепція Миколи Зерова в контексті культуротворчого процесу в Україні : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.08 / І. К. Сацик; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2008. – 17 с.

Гальчук, О. В. Художня трансформація античності в українській поезії 1920–1930-х років: типологічні моделі : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.01.05, 10.01.01 / О. В. Гальчук, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2013. – 38 c.

Дисертаційна робота є першим системно-аналітичним дослідженням української поезії 1920–1930-х рр. в аспекті художньої рецепції і трансформації в ній античного тексту. Завдяки уточненню поняттєво-термінологічної матриці й застосуванню комплексу методів, а особливо порівняльної інтерпретації та гіпотетичного коментаря проаналізовано лірику поетів, чия творчість є знаковою для різних напрямів і стилів доби зрілого модернізму загалом і для модерністського етапу розвитку української античності зокрема. Визначено такі моделі художньої трансформації античного тексту, як символістська, неокласична і неоромантична. Ілюстрацією теоретичних узагальнень є аналіз поезії М. Філянського, В. Кобилянського, П. Тичини, Д. Загула, М. Рильського, М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, Юрія Клена, О. Влизька, М. Бажана, Є. Плужника.

Чередниченко, О. І. Метр українського перекладу (до 125-річчя від дня народж. Миколи Зерова) [Електронний ресурс] / О. І. Чередниченко // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2015. – № 1. – С. 6–9.

У статті окреслено основні віхи життя і творчості Миколи Зерова – знакової постаті в історії українського художнього перекладу, поета-перекладача, який по-новому осмислив перекладацький процес, наблизивши його до першоджерела і водночас наголосивши на уникненні буквалістських підходів. Перекладацький доробок Зерова є зразком випрацювання високого стилю і сприяє утвердженню розробленого неокласиками поняття краси мови перекладної літератури.

Чередниченко, О. І. Патрон українського перекладу (до 125-річчя від дня народж. Миколи Зерова) [Електронний ресурс] / О. І. Чередниченко // Стиль і переклад = Style and translation = Стиль и перевод: зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2015. – Вип. 1. – С. 5–14.

Постать поета, перекладача, літературознавця, професора Київського університету М. Зерова приваблює дослідників багатогранністю творчої діяльності. Він автор оригінальних поезій, поет-перекладач, організатор перекладацького «Гуртка неокласиків», теоретик і дидактик перекладу, дослідник художньої літератури. У цій розвідці досліджується його перекладацький і перекладознавчий доробок.

Яцько, А. І. Література Київської Русі як джерело поетичних візій Миколи Зерова [Електронний ресурс] / А. І. Яцько // Літературознавчі студії : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2015. – Вип. 43. – С. 362–373.

У статті аналізується феномен книжності Київської Русі як джерела поетичних візій М. Зерова. Зокрема, досліджуються києворуські образи князів Святослава, Ігоря, а також образи міст Києва, Чернігова. Обґрунтовується теза про неперервність розвитку української літератури, яка бере свій початок із києворуської доби. Література Київської Русі розглядається як джерело образів-ідей, образів-символів у поезії М. Зерова.

Башманівський, В. І. Феномен діалогу культур у рецепції М. Зерова [Електронний ресурс] / В. І. Башманівський // Society. Document. Communication = Соціум. Документ. Комунікація : зб. наук. ст. / Ун-т Григорія Сковороди в Переяславі. – Переяслав-Хмельницький, 2016. – Вип. 2. – С. 155–163.

У статті розглянуто проблему феномену діалогу культур у рецепції М. Зерова, з’ясовано специфіку ключових термінів, акцентовано увагу на творчому доробку письменника та науковця. У процесі проведеного аналізу зразків наукових студій та оригінальних творів М. Зерова було з’ясовано, що поет, перекладач, критик постійно наголошував на актуальності феномену діалогу культур, відстоював ідею піднесення національної культури до європейського рівня. Зазначено, що літературознавець М. Зеров презентував українському реципієнту твори давньогрецьких, давньоримських, французьких, польських, німецьких, англійських та інших майстрів слова, наголошуючи на необхідності активної творчої співпраці українських авторів з європейськими мистецькими колами.

Гальчук, О. Микола Зеров і Томас Стернз Еліот: точки перетину [Електронний ресурс] / О. Гальчук // Слово і час = Word and time : наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2016. – № 9. – С. 12–21.

У статті здійснена спроба компаративного аналізу основних аспектів творчості двох чи не найбільших представників «високого модернізму» в українській та американо-англійській літературах – Миколи Зерова і Томаса Стернза Еліота. Означено точки перетину їхньої творчості, як-от: проблема культури як центральна в доробку, роль у творенні національних варіантів неокласики, виразна культурологічна парадигма власної поезії. Найвиразніше вони проявлені в символічних текстах – «тексті Вергілія» і «тексті Данте» – як об'єктах рецепції та інтерпретації обох митців ХХ ст.

Дужа, Л. І. Лексико-семантичне вираження концептів «білий», «чорний» та «червоний» у поетичній картині світу українських неокласиків (на матеріалі поезій М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филиповича) [Електронний ресурс] / Л. І. Дужа // Лінгвістичні дослідж. : зб. наук. пр. Харків. нац. пед. ун-у ім. Г. С. Сковороди / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2016. – Вип. 42. – С. 112–118.

У статті розглянуто концепт як засіб вираження світогляду етносу та окремих його представників, актуалізований у мовних знаках. Проаналізовано лексико-семантичну репрезентацію концептів «білий», «чорний» і «червоний» у поетичній картині світу М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филипповича. Проілюстровано способи індивідуальноавторської концептуалізації кольору в поетичному мовленні українських неокласиків. Наголошено на функціюванні колірних концептів для вираження атрибутивних ознак, створення образів, вербалізації емоційного стан.

Дужа, Л. І. Оніми як мовні засоби актуалізації національно-прецедентних феноменів у поетичній творчості українських неокласиків (на матеріалі поезій М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филиповича) [Електронний ресурс] / Л. І. Дужа // Актуальні проблеми філології та перекладознавства = Current issues of linguistics and translation studies: зб. наук. пр. / Хмельниц. нац. ун-т. – Хмельницький, 2016. – Вип. 10. – С. 236–241.

У статті досліджено власні назви, що у своїй смисловій структурі мають національно зумовлений культурний компонент і репрезентують національно-прецедентні феномени у поетичних текстах М. Зерова, М. Драй-Хмари та П. Филиповича. Висвітлено особливості функціонування історичного та біблійного ономастикону у поетичному ідіолекті українських неокласиків.

Назарець, В. Адресована лірика Миколи Зерова [Електронний ресурс] / В. Назарець // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. – Херсон, 2016. – Вип. 65. – С. 141–145.

Стаття присвячена аналізу жанрового феномену адресованої лірики та її репрезентації у поезії М. Зерова. Досліджуються жанрові форми адресованої лірики М. Зерова, їх типологія та поетика.

Боєва, Е. В. Оніми світового культурного кола у поетичних творах М. Зерова [Електронний ресурс] / Е. В. Боєва // Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainiana: зб. наук. пр. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2017. – Вип. 24. – С. 108–116.

Статтю присвячено дослідженню функційних особливостей онімів, що номінують реалії світової історії та культури у поетичному дискурсі видатного українського поета-неокласика М. Зерова. Встановлено конотативне наповнення антропонімів та топонімів у контексті сонетів українського поета, способи їхньої участі у створенні художнього цілого – поетичного циклу. З’ясовано, що власні назви мають широкий функційний діапазон, завдяки їхній інформативності короткий поетичний текст набуває семантичної місткості.

Вакулик, І. І. Ad fontes: Формування естетичної платформи у творчості М. Зерова і М. Рильського [Електронний ресурс] / І. І. Вакулик, О. Ю. Балалаєва // Мова : наук.-теорет. часоп. з мовознав. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2017. – № 28. – С. 53–58.

У статті аналізується специфіка рецепції античних мотивів і образів у літературній спадщині українських неокласиків поч. ХХ ст., зокрема М. Зерова і М. Рильського. Творчість представників неокласики розглядається в культурологічному та літературознавчому аспектах.

Боєва, Е. В. Українські ономастичні реалії у поетичному дискурсі Миколи Зерова [Електронний ресурс] / Е. В. Боєва // Записки з ономастики = Opera in onomastica : зб. наук. пр. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2018. – Вип. 21. – С. 40–55.

Досліджено функційні особливості онімів, що номінують українські реалії у поетичному дискурсі видатного українського поета-неокласика М. Зерова. Встановлено комунікативнопрагматичну скерованість антропонімів і топонімів у контексті сонетів українського митця, способи їх участі у створенні художнього цілого – поетичного циклу.

Бриська, О. Я. Микола Зеров як критик та теоретик перекладу : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.16 / О. Я. Бриська ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2018. – 20 с.

Дисертацію присвячено дослідженню науково-критичного доробку та перекладів М. Зерова, на основі яких обґрунтовано перекладознавчу концепцію науковця, вказано чинники формування поглядів М. Зерова та неокласиків на переклад й літературу загалом, комплексно досліджено неопубліковані розробки та нотатки М. Зерова-лектора з предметів методологія і методика перекладу, з’ясовано жанрову диференціацію перекладу у баченні вченого, простежується актуалізація його теоретичних поглядів в перекладах. У дисертації напрацьовано концепцію критики та теорії перекладу з погляду культуротворення, яке визначається історично зумовленим баченням вимог до перекладу, особливостей жанрології та функцій перекладу.

Векуа, О. Націоцентрична проблематика у публіцистиці й поетичній творчості Миколи Зерова [Електронний ресурс] / О. Векуа // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 8 : Філологічні науки (мовознавство і літературознавство) : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2018. – Вип. 10. – С. 24–28.

У статті йдеться про формування М. Зеровим націоцентричної моделі існування в українському культурному просторі. Поезії, перекладацький доробок, наукові та критичні праці свідчать про високий естетичний смак автора, його ерудицію, а звертання до античних мотивів було не втечею від реальності, а прагненням віднайти духовне опертя у більш віддаленому часі.

Карпінчук, Г. В. Шевченкознавство Михайла Новицького та Миколи Зерова: історія співпраці вчених [Електронний ресурс] / Г. В. Карпінчук // Слово і час = Word and time: наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2018. – № 3. – С. 17–23.

У статті йдеться про спільні шевченкознавчі зацікавлення М. Зерова та М. Новицького в 1920-х – середині 1930-х рр. – «Шевченківський збірник» (т. 1, 1924), співпрацю вчених над підготовкою спогадів про Шевченка та видання «Т. Г. Шевченко. Кобзарь: избранные стихотворения» (1934). Окреслено також їхнє оточення, наведено свідчення М. Новицького про М. Зерова, надані на вимогу співробітника МВС УРСР (до 1946 р. – НКВС) молодшого лейтенанта Жиромського в травні 1957 р.

Радченко, К. Творчість І. Нечуя-Левицького у контексті реалізму української літератури: рецепція Миколи Зерова [Електронний ресурс] / К. Радченко // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 8 : Філологічні науки (мовознавство і літературознавство) : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2018. – Вип. 10. – С. 75–79.

У статті аналізується рецепція важливих аспектів творчості класика української реалістичної прози І. Нечуя-Левицького та особливості розвитку реалізму української літератури, представленого українським дослідником-літературознавцем М. Зеровим. Трактується праця «Українське письменство ХІХ ст. від Куліша до Винниченка (нариси з новітнього українського письменства)» М. Зерова як застосування біографічного методу у творчості І. Нечуя-Левицького.

Смольницька, О. О. Шекспірівський дискурс у вибраній поезії та перекладах Максима Рильського і Миколи Зерова [Електронний ресурс] / О. О. Смольницька // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. = Kharkov University bulletin / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2018. – Вип. 79. – С. 59–67.

Аналізується шекспірівський дискурс на прикладі спільної тематики поезії неокласиків (раннього Максима Рильського і його старшого колеги Миколи Зерова). Звернено увагу на бінарну опозицію король/блазень.

Павлик, Н. Функціювання загальнотекстових та специфічних дискурсивних одиниць в епістолярії Миколи Зерова [Електронний ресурс] / Н. Павлик // Наук. зап. Бердян. держ. пед. ун-ту. Серія: Філологічні науки / Бердян. держ. пед. ун-т. – Бердянськ, 2019. – Вип. 18. – С. 186–195.

Дослідження присвячене важливій проблемі сучасної лінгвістики – дискурсології. Автор аналізує основні типи дискурсивних одиниць у комунікативно-прагматичному та функціонально-стильовому планах в епістолярії відомого українського поета, літературного критика, перекладача М. Зерова.

Гальчук, О. Шевченкознавчі студії Миколи Зерова // Гальчук О. Тексти по колу: пізнати Себе в Іншому : монографія. – Київ, 2019. – С. 95–101.

Палаш, А. Лінгвокультурний концепт «Київ» у поетичній мові Миколи Зерова [Електронний ресурс] / А. Палаш // Культура слова = Culture of the word: зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови. – Київ, 2019. – Вип. 90. – С. 96–103.

У статті здійснено лінгвокультурологічний аналіз концепту «Київ» у поезії М. Зерова, простежено формування ознак поетичного концепту, з’ясовано особливості індивідуально-авторського опису Києва. Зосереджено увагу на контекстуально-семантичній структурі лексеми Київ у сонетах М. Зерова як чільного представника неокласиків.

Ковалів, Ю. Микола Зеров [Електронний ресурс] / Ю. Ковалів // Слово і час = Word and time: наук.-теорет. журн. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – Київ, 2019. – № 4. – С. 44–50.

Автор акцентує увагу на найменш дослідженому останньому етапі творчості М. Зерова (26 квітня 1890 р. – 3 листопада 1937 р.).

Голі-Оглу, Т. В. Маловідомий переклад повісті М. Гоголя М. Зеровим: особливості передачі народнорозмовних лексичних одиниць [Електронний ресурс] / Т. В. Голі-Оглу // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. – Херсон, 2020. – Вип. 81. – С. 123–127.

У статті визначається майстерність перекладу М. Зеровим з мови оригіналу на українську повісті М. Гоголя «Іван Федорович Шпонька та його тітонька», а також досліджуються прийоми перекладу народнорозмовних лексичних одиниць, до яких вдався видатний український митець.

Резнік, І. Особовий фонд українського поета, перекладача і літературознавця М. К. Зерова у ЦДАМЛМ України (до 130-річчя від дня народж.) [Електронний ресурс] / І. Резнік // Архіви України : наук.-практ. журн. / Держ. архівна служба України. – Київ, 2020. – № 4. – С. 128–143.

У статті охарактеризовано комплекс документів особового фонду українського поета, перекладача і літературознавця М. Зерова, що зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Висвітлено історію створення цього фонду. Проаналізовано такі групи документів, як: біографічні, рукописи поезій, літературознавчі праці, переклади з різних мов (латинської, польської, російської, французької), конспекти лекцій з історії української літератури, статті М. Зерова, його епістолярна спадщина, фотографії, статті про нього, документи його дружини С. Зерової.

Дільна, О. «Приязні їхньої невимушений знак» (авторський наголос віддієслівних іменників у поезії Миколи Зерова) [Електронний ресурс] / О. Дільна // Культура слова = Culture of the word : зб. наук. пр. / НАНУкраїни, Ін-т укр. мови. – Київ,2022. – Вип. 97. – С. 114–123.

У статті проаналізовано авторське наголошення нульсуфіксних і суфіксальних віддієслівних іменників в оригінальних та перекладних поетичних творах Миколи Зерова. Звернено увагу на ті випадки, коли в тексті є графічне позначення наголосу. З’ясовано основні причини появи цих наголосів у поезіях: неуніфікованість акцентної норми поч. ХХ ст., діалектний наголос, ритмомелодику поетичного тексту тощо. Простежено відповідність авторських наголосів акцентній нормі української літературної мови різних періодів.

Журба, С. С. Художня творчість українських письменників 20-х років ХХ століття у критичній рецепції Миколи Зерова [Електронний ресурс] / С. С. Журба // Наук. вісн. Міжнар. гуманіт. ун-ту. Серія: Філологія : зб. наук. пр. / Міжнар. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2022. – Вип. 54. – С. 140–143.

У статті окреслено методологічні підходи до аналізу художніх текстів в історико-літературних розвідках М. Зерова. Основну увагу зосереджено на аналітичних оглядах розвитку української літератури у 1922–1923 рр., характеристиці поетики, жанрового та ідейно-тематичного спектру творів критиком.

Солодка, Л. О. Саломея і Навсікая як полярність світобудови (на матері сонетів М. Зерова) [Електронний ресурс] / Л. О. Солодка // Нотатки сучас. науки : мультидисциплін. наук. часоп., електрон. вид. / Соціал.-гуманіт. наук.-творча майстерня «Новий курс». – Харків, 2023. – № 7. – С. 6–7.

У статті аналізується амбівалентність жіночої краси у сонетах М. Зерова «Саломея» і «Навсікая», досліджується своєрідність його інтерпретації традиційних образів.

 

Довідкові матеріали

Зеров Микола Костянтинович // Укр. письменники : біо-бібліогр. слов. : у 5-ти т. – Київ, 1965. – Т. 4. – С. 557–558.

Курас, І. Ф. Зеров Микола Костянтинович (1890–1937) : укр. літературознавець, поет, перекладач / І. Ф. Курас // Провідники духовності в Україні : довід. / ред. І. Ф. Курас. – Київ, 2003. – С. 422–423.

Білокінь, С. І. Зеров Микола Костянтинович // Енциклопедія історії України : в 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; НАН України. Ін-т історії України. – Київ, 2005. – Т. 3. – С. 354. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://is.gd/mBxJJg (дата звернення: 17.04.2025). – Назва з екрана.

Зеров Микола (1890 – 1937) : [біогр. довідка] // Універсальний. літературний. словник-довідник / С. М. Оліфіренко [та ін.] – Донецьк, 2007. – С. 132.

Гривко, А. В. Зеров Микола Костьович / А. В. Гривко // Українські мовознавці та письменники-мовотворці : довід. / за ред. С. Я. Єрмоленко ; М-во освіти і науки України, НДІ українознавства. – Київ, 2008. – С. 99–101.

Дзюба, І. М. Зеров Микола Костянтинович / І. М. Дзюба // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2010. – Т. 10. – С. 561–568. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-16057 (дата звернення: 17.04.2025). – Назва з екрана.

«Закоханий у вроду слів...» : до 125-річчя від дня народж. М. К. Зерова : бібліогр. покажч. / Держ. б-ка України для юнацтва ; [уклад.: О. Круківська, С. Настенко ; консультант П. Дунай ; ред.: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич]. – Київ : [б.в.], 2015. – 27 с.

Бібліографічний покажчик присвячений життю і діяльності видатного українського літературознавця, перекладача й поета М. К. Зерова. Репресований у 30-ті роки минулого століття, він тільки зі здобуттям Україною незалежності повертається до нас у всій своїй величі. Видання розраховано на учнів старших класів, студентів вищих навчальних закладів та тих, хто цікавиться українською літературою.

Степаненко, М. Зеров Микола Костянтинович / М. Степаненко // Літературознавча Полтавщина : довід. / М. Степаненко. – Полтава, 2015. – С. 100, 101.

Микола Зеров // Книги і долі. «Нікого час не перекреслив…» (2000–2015 рр.) : бібліогр. покажч. / Одес. нац. наук. б-ка ; упоряд. Г. І. Єфімова ; відп. ред. Л. В. Арюпіна ; рец. Н. П. Малютіна ; ред. І. С. Шелестович. – Одеса, 2018. – С. 117–133.

Богом посланий патрицій : труди і дні (до 130-річчя від дня народж. Миколи Костянтиновича Зерова) : біобібліогр. покажч. (з фондів ОУНБ ім. Д. І. Чижевського) / Департамент культури, молоді і спорту Кіровоград. держ. адм. ; укл. : Н. К. Чуприна, І. І. Кучеренко ; ред. Н. К. Чуприна ; відп. за вип. Є. Г. Літвінова. – Кропивницький : [б.в.], 2020. – 88 с.

У біобібліографічному покажчику вміщено інформацію про джерела, які висвітлюють життя і творчість літератора-науковця М. К. Зерова. Видання покликане задовольнити інтерес читачів до відомої особистості в культурному житті краю, а також світової спільноти. В покажчику подається бібліографія творів митця – окремих видань, публікацій у збірниках та періодичних виданнях, а також література про нього та його творчість, електронні ресурси. У додатках вміщені літературно-критичні статті, спогади сучасників поета, його автобіографія, уривки з листів, посвяти, світлини.

Микола Костянтинович Зеров (1890–1937) : до 130-річчя від дня народж. : бібліогр. покажч. / ПОУНБ ім. І. П. Котляревського ; уклад. М. А. Федорова, Г. А. Дідусенко, Г. М. Білик, О. М. Малиш ; відп. за вип. Т. І. Зеленська, Л. М. Власенко. – Полтава : АСМІ, 2020. – 188 с. – (Серія «Письменники Полтавщини»).

Бібліографічний покажчик системно репрезентує прижиттєві й посмертні публікації видатного українського письменника й науковця, культурного діяча доби Розстріляного Відродження, жертви сталінських репресій Миколи Зерова, а також максимально охоплює наукові, публіцистичні, художні джерела про нього та його творчість.

Зеров Микола Костянтинович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://is.gd/8ehaG2 (дата звернення: 17.04.2025). – Назва з екрана.

Підготувала провідний бібліограф Тетяна Кушнірук