Віртуальний рекомендаційний бібліографічний список «Скарби книжкових полиць: книги, що змінюють життя»

Щороку 23 квітня у всьому світі відзначають Всесвітній день книги і авторського права – подію, що має на меті вшанування книги як культурного феномену, інструменту знання і джерела духовного збагачення. Свято було започатковане у 1995 році під егідою ЮНЕСКО, і дату обрано не випадково – цього дня у 1616 році пішли з життя Мігель де Сервантес і Вільям Шекспір. Ця символічна дата покликана нагадати про силу слова, глибину думки й унікальну роль книги в історії людства.

Книга – це не лише джерело інформації, а й об’єкт наукового дослідження. Вона вивчається у контексті психолого-педагогічних та соціокультурних процесів. Як впливає читання на емоційний інтелект дитини? Яку роль відіграє література у формуванні особистісних цінностей? Як книги сприяють розвитку критичного мислення та емпатії? Ці питання стали предметом досліджень у психології, педагогіці, соціології та культурології.

З особливою увагою науковці досліджують роль читання у когнітивному розвитку. Регулярна взаємодія з текстами тренує пам’ять, мовлення, уяву, розвиває здатність до аналізу та синтезу інформації. Книга формує мислячу особистість – і не лише через зміст, а й через сам процес читання, який вимагає концентрації, інтерпретації, осмислення. Дослідження доводять, що читання художньої літератури сприяє розвитку емпатії, а наукової – формуванню логіко-аналітичних навичок.

Сучасний світ дає нам багато форматів знань – від відео до подкастів, однак саме книга залишається найбільш глибоким і структурованим носієм інформації, яка впливає не лише на свідомість, а й на світогляд.

У Всесвітній день книги хочеться ще раз підкреслити: читання – це не просто навичка, а життєва стратегія. Це культурна практика, що формує нас як індивідів і як націю. І чим більше ми читаємо, тим більше розуміємо себе, інших і цей складний, багатовимірний світ.

1. Теоретичні основи бібліопсихології та бібліотерапії

Головчук, О. В. Історичний контекст бібліопсихології: психологічне сприйняття та значущість книги  / О. В. Головчук // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : зб. тез доповідей ІV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 квіт. 2024 р. / гол.ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево, 2024. – С. 23–26. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11468/1/Historical_context_of_bibliopsychology_psychological_perception_and_significance_of_the_book.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

Стаття присвячена історичному контексту бібліопсихології та дослідженню психологічного сприйняття книги. Автор аналізує значущість авторства у виборі літератури, звертаючись до результатів опитування студентів спеціальності «Інформаційна та бібліотечна справа». Визначається роль книги як інструменту формування емоційного інтелекту та впливу на світогляд читача. Особлива увага приділяється сучасним викликам, що постають перед українським суспільством, та значенню бібліопсихологічних досліджень у сфері освіти, охорони здоров’я та інформаційного простору. Автор наголошує на необхідності подальшого вивчення психологічних аспектів читання у контексті соціальних і культурних трансформацій.

Демиденко, Н. Бібліотерапія як метод психопрофілактики та психологічної реабілітації: Вітчизняний і зарубіжний досвід / Н. Демиденко // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2025. – 84 (2). – С. 44–51. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-84-2-44-51 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті представлено характеристику бібліотерапії як галузі знань, що вивчає закономірності смислового та емоційного сприйняття текстів і розробляє методи психологічної корекції особистості за допомогою читання (або прослуховування) спеціально підібраних текстів із книг та інших носіїв інформації. Визначені форми та функції бібліотерапії, як одного із сучасних методів психотерапії. Проаналізовані історичні етапи виникнення та розвитку бібліотерапії. У публікації доведено можливості використання бібліотерапії при великому спектрі психологічних проблем. Особливий акцент зроблено на тому, що бібліотерапія є міждисциплінарною галуззю знань, що поєднує досягнення психології, бібліотекознавства та педагогіки.

Марценюк, М. О. Бібліотерапія як сучасна форма психотерапевтичної діяльності / М. О. Марценюк, А. В. Моргун // Міжнар. наук. журн. «Освіта і наука» / голов. ред.: Щербан Т. Д.; заст. голов. ред.: Jerzy Piwowarski; Гоблик В. В. – Мукачево-Ченстохова, 2021. – № 1(30). – С. 72–77. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/8249 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті розглядається одна з сучасних форм психотерапевтичної діяльності якою є бібліотерапія. Висвітлюються питання терапевтичних можливостей надання психологічної допомоги особистості методом бібліотерапії та розглядаються індивідуальний та груповий формат роботи. Зазначається, що концептуальною основою бібліотерапії ХХI століття є акмеологічний підхід до розвитку людини як читача.

2. Вплив читання на емоційне та психологічне здоров’я

Моргун, А. Вплив читання на емоційний стан / А. Моргун, А. Петрова // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : Зб. тез доповідей ІIV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 квіт. 2024 р. / гол.ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево, 2024. – С. 26–28. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11480/1/The_influence_of_reading_on_the_emotional_state.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті автор зазначає, що читання має широкий спектр впливу на емоційний стан людини, допомагає розвивати емпатію, творчий потенціал, когнітивні навички та самоусвідомлення. Проаналізовано, що читання є важливим аспектом розвитку особистості та підтримки психічного здоров’я. Читання не лише відкриває двері в уявні світи та розширює кругозір, а й має значний вплив на емоційний стан та психічне благополуччя людини, допомагаючи їй розуміти, виражати та регулювати свої емоції. Відбираючи відповідні літературні твори та активно взаємодіючи з текстом, читачі можуть збагатити свій емоційний досвід, розвивати емпатію та співчуття, а також вміти краще регулювати свої емоційні стани.

Скворцова, М. Дослідження впливу читання на рівень тривоги студентської молоді в умовах війни / М. Скворцова, Л. Подкоритова // Scientific Journal «Psychology Travelogs». –  2024. – № 4. – С. 255–263. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://doi.org/10.31891/PT-2024-4-24 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті подано короткий огляд досліджень емоційних станів студентської молоді під час війни. Показано, що емоційні стани студентів за час повномасштабного вторгнення погіршились. Подано також аналіз наукових праць про можливості позитивного впливу читання на людську психіку. Відповідно було організовано і проведено власне емпіричне дослідження, спрямоване на дослідження впливу читання на емоційні стани студентської молоді під час війни. В узагальненому вигляді представлено результати цього емпіричного дослідження про вплив читання на емоційні стани молоді, зокрема на тривогу. Виявлено, що, за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора в адаптації Т. Немчинова читаючі студенти є менш тривожними, ніж нечитаючі. У них також кращі настрій, менші агресія, фрустрація, ригідність.

Шейко, А. Вплив бібліотек на психологічне благополуччя: дослідження ролі читання в психотерапії та стрес-менеджмент // Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі : матеріали V наук.-практ. конф. з між нар. участю 24–25 жовт. 2023 р.) / Харк. нац. мед. ун-т ; [редкол.: І. В. Киричок, Т. Б. Павленко, О. В. Куц]. – Харків, 2023. –С. 104–106. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736945 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

Авторка зазначає, що читання покращує когнітивні функції мозку, підвищує рівень емпатії, соціальних навичок, людяності та креативності, у нашому мозку з’являються нові нейронні зв’язки, зокрема література здійснює психотерапевтичний вплив. Читання книжок можна порівняти з медитацією, бо в такий спосіб наш мозок зосереджується на одному процесі, що особливо важливо сьогодні, у час надмірної кількості інформації. Читання допомагає розвинути чи підвищити рівень емпатії, вчить легше сприймати погляди, думки та почуття, що різняться з власними. Існує навіть такий різновид лікування словом, як бібліотерапія. За допомогою бібліотерапії можна скоригувати психічний стан людини завдяки читанню спеціально дібраної літератури. З цією метою використовують як художню, так і науково-популярну літературу. Так, наприклад, читання роману Елеонор Портер «Полліанна» може навчити позитивному мисленню, а книга «Я вмію стрибати через калюжі» Алана Маршала допомагає налаштувати хворих людей на боротьбу з труднощами.

3. Книготерапія та розвиток емоційного інтелекту

Головчук, О. Вплив книготерапії на емоційний інтелект читача / О. Головчук, О. Рубан // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : зб. тез доповідей ІV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 квіт. 2024 р. / гол.ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево, 2024. – С. 26–28. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/11469 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

Стаття досліджує вплив книготерапії на розвиток емоційного інтелекту читача. Автор розглядає літературу як засіб психологічної підтримки, що допомагає подолати життєві труднощі та покращити емоційний стан. Наводяться приклади використання бібліотерапії в психологічній практиці та соціальній роботі, зокрема діяльність Центру психологічної допомоги «Школа життя» у Лондоні. Аналізується історичний контекст книготерапії, починаючи від античності до її офіційного визнання як медичної практики у XX столітті. Підкреслюється значущість читання для психоемоційного благополуччя людини та його роль у лікуванні нервових розладів.

Мовчан, К. М. Бібліотерапія – духовний розвиток особистості / К. М. Мовчан, Р. Козлік // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика: зб. тез доповідей І-ї Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф., 27 серп. 2021 р. / ред. кол.: Т. Д. Щербан (гол.ред.) та ін. – Мукачево, 2021. – С. 24–25. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/8640/1/Bibliotherapy_the_%20spiritual_%20development%20_of%20_the_%20individual.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті розглядається трансформація читацьких інтересів сучасної молоді в умовах змін інформаційного суспільства та реформування освіти. Акцентовано увагу на особливій ролі бібліотеки як центру духовного та інтелектуального розвитку особистості студента. Підкреслюється значення книги як ефективного засобу виховання, що сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, емоційної стійкості, критичного мислення. Наводяться приклади роботи наукової бібліотеки Мукачівського державного університету щодо виявлення читацьких інтересів і реалізації виховного потенціалу книги через виставкову діяльність, участь у флешмобах, літературних читаннях. Стаття висвітлює бібліотеку як важливий соціокультурний простір, де книга виступає своєрідними «ліками для душі», що формують гармонійну, цілісну особистість.

Педченко, О. В. Бібліотерапія у часі: психологічні особливості застосування / О. В. Педченко // Соціально-психологічний супровід особистості в умовах інтеграції України в Європ. простір: зб. матеріалів ІV Інтернет-конф., 22 трав. 2024 р. / за заг. ред. І. С. Деснова. Київ, 2024. – С. 81–83. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://repository.mu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/7659/1/soc_psih_supr_2024.pdf#page=81 (дата звернення: 09.04.2025). – Назва з екрана.

У сучасному світі, де кількість психологічних викликів і криз зростає, все більшої популярності набуває бібліотерапія – форма арт-терапії, що використовує силу художнього слова для підтримки психічного здоров’я. Доступна, економічна й універсальна, бібліотерапія активно застосовується фахівцями різних галузей: бібліотекарями, психологами, освітянами, медиками, соціальними працівниками та духовними лідерами. Вона сприяє не лише індивідуальному емоційному зціленню, а й формуванню спільноти, де обговорення прочитаного стає способом взаємної підтримки. У тексті простежується історичне коріння книготерапії – від давньоєгипетських та грецьких традицій до сучасного наукового підґрунтя, зокрема зв’язку стоїцизму з когнітивно-поведінковою терапією. Матеріал розкриває потенціал читання як терапевтичного інструменту й духовного ресурсу для зцілення особистості та суспільства.

Існують книги, що стають точкою відліку для особистісних змін. Наприклад, мотиваційна література пробуджує внутрішній потенціал; психологічні романи дозволяють краще зрозуміти себе й інших; філософські тексти загострюють мислення; художня класика вчить співчуттю та глибокому переживанню людських історій. Навіть дитячі книжки мають силу: вони формують світогляд, дають перші уявлення про добро, справедливість і мрію.

4. Читання як інструмент розвитку особистості

Моргун, А. Психологічні аспекти читання та його вплив на розвиток особистості: роль бібліотек у підтримці психічного здоров’я людини / А. Моргун, Я. Шершун // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : Зб. тез доповідей ІV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 квіт. 2024 р. / гол.ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево, 2024. – С. 26–28. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11481/1/Psychological_aspects_of_reading_and_its_influence_on_personality_development_the_role_of_libraries

_in_supporting_mental_health.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті розглядається роль бібліотек як соціальних і культурних центрів, що сприяють підтримці психічного здоров’я особистості. Автор аналізує механізми позитивного впливу читання на емоційний стан людини, а також значення бібліотек як безпечного простору для спілкування, навчання та самореалізації. Особлива увага приділяється бібліотечним програмам і заходам, спрямованим на подолання самотності, розвиток творчого потенціалу та надання доступу до ресурсів, що допомагають розуміти та підтримувати психічне здоров’я. Окреслюється важливість інклюзивного підходу в роботі бібліотек із різними соціальними групами, що сприяє загальному благополуччю суспільства.

Чепелєва, Н. В. Роль читання в розвитку життєвої компетентності особистості / Н. В. Чепелєва // Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – 2023. – № 2 (14). – С. 4–12. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v2/i14/3.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

Мета статті: схарактеризувати звернення до текстів культури, насамперед засобами читацької діяльності, як один з провідних чинників розвитку життєвої компетентності особистості. Життєва компетентність тлумачиться в контексті психолого-герменевтичного підходу як здатність особистості розв’язувати різноманітні завдання, що постають перед людиною в складних життєвих ситуаціях, шляхом звернення до особистого та соціокультурного досвіду. Провідним засобом збереження, організації та упорядкування досвіду є наратив. Сприймання та засвоєння соціокультурних наративів здійснюється засобами читацької діяльності. Показано проблеми сучасного стану розвитку читання у соціумі, зокрема зниження престижу читацької діяльності, погіршення якості книжкового середовища, зміна основних складових моделі читання – його обсягу, тривалості, статусу, репертуару. Обґрунтовано переваги читання в розвиткові інтелектуальної, емоційної та комунікативної сфер особистості. Висвітлено шляхи підвищення якості читацької діяльності: розвиток культури читання та читацької компетентності особистості.

5. Книга як джерело внутрішньої сили: про вибір, стосунки і людську гідність

Окрім наукових джерел, у практиці бібліотерапії важливу роль відіграють книги, що поєднують художній стиль із глибокими психологічними сенсами. Наведені видання можуть бути корисними у процесі самопізнання, подолання емоційних викликів та розвитку внутрішньої сили.

Гоулман, Д. Емоційний інтелект = Emotional Intelligence : пер. з англ. / Деніел Гоулман. – Харків : Віват, 2018. – 512 с.

Залежність між інтелектом і життєвим успіхом зрозуміла і майже аксіоматична. А як впливає на життєві здобутки емоційна сфера людини? Які емоційні складники передусім формують нашу долю? Чи можна (і як саме, якщо так) виправити емоційні моделі, закладені в людині, коли вони гальмують її рух до кращого? І взагалі, чи реально об'єднати два слова - "емоційний" та "інтелект" - і не дістати суперечність? ВІдповіді на ці питання дає оперта на наукову базу й водночас легко написана для широкої аудиторії книжка Девіда Ґоулмана - один із безперечних психологічних бестселерів останніх десятиліть.

Егер, Е. І. Вибір. Прийняти можливе / Едіт Іва Егер, Есме Шволл Вайганд ; пер. з англ. Христина Радченко. – Київ : КНИГОЛАВ, 2021. – 400 с.

Ця книга – це більше ніж історія про Голокост чи особисті мемуари. Це посібник із самодопомоги з порадами, зібраними Едіт Еґер протягом десятиліть власної подорожі зцілення й роботи психотерапевтом. «Вибір» – це нагадування про те, як виглядає мужність у найгірші часи, і що всі мають здатність вирішити, на що звертати увагу: на те, що втратили, чи на те, що залишилося. Книга показує, що люди можуть подолати навіть найбільші жахи й перетворити це на благо інших.

Костенко, Л. В. Записки українського самашедшого / Л. В. Костенко. – 5-е вид. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с.

У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. Сильним елементом твору є роздуми про мову, національну ідентичність, байдужість суспільства, моральне виснаження, травми, що досі болять. «Кожному поколінню сняться свої кошмари», – пише Костенко, і ці кошмари у «самашедшого» героя – реальні, документальні, пекучі. Роман болісно сучасний навіть зараз, у час війни, що знову загострила ті самі рани.

Станчишин, В. Для стосунків потрібні двоє / В. Станчишин. – Київ : Віхола, 2024. – 280 с.

Коли вирішуємо будувати стосунки, ми маємо запам'ятати: правильних рецептів не існує, кожен торуватиме свій неповторний шлях. Хтось одружиться, а хтось будуватиме довготривалі взаємини без офіційної реєстрації шлюбу. У когось будуть діти, а хтось житиме без них. Одні будуть разом з людьми протилежної статі, інші – з людьми своєї статі. У всіх цих ситуаціях буде щось спільне, а щось тільки ваше, особливе.

У книжці психолог-психотерапевт Володимир Станчишин розповідає про схожі моменти, які може переживати кожна пара. Що відбувається, коли закінчується перший етап закоханості? Чому кризи та конфлікти – це нормально? Як змінюється життя, коли в пари з’являється немовля? Як батькам пережити «вибух» підліткового віку дитини? Які етапи проходить сім'я, що виховує дитину з інвалідністю? Чому домашнє насильство - це не приватна справа і про нього треба говорити? Як жити членам сім’ї, де є алкозалежна людина? Як пережити втрату партнера?

Тіппінг, К. Радикальне прощення : революційні п’ять кроків, які допоможуть: будувати гармонійні стосунки, не гніватися й не засуджувати, зберігати рівновагу в будь-якій ситуації / Колін Тіппінг ; з англ. пер. Євген Мірошниченко. – Київ : BookChef : Форс Україна, 2021. – 304 с.

Метод Радикального Прощення, який розробив Колін Тіппінг, завоював мільйони прихильників у всьому світі. Він допомагає людям переоцінити своє минуле, подолати гнів, страх, сором і таким чином змінити майбутнє. Автор пропонує п’ять основних етапів Радикального Прощення й докладно пояснює, як завдяки їм позбутися архетипу жертви та зробити своє життя досконалим.

Франкл, В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / В. Франкл ; пер. з англ. О. Замойська. – 3-тє вид. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 160 с.

Книга австрійського психотерапевта, який пережив нацистський концтабір. «Людина в пошуках справжнього сенсу» є однією з найвідоміших книг з психотерапії. Може здатися, що звичайне життя не має нічого спільного з тим, що пережив автор. Проте його основна думка полягає у тому, що віднайти сенс можна у будь-якій ситуації, незалежно від випробувань і труднощів. Варто тільки пошукати, й він прилетить, як та пташка на колючому дроті, що зображена на обкладинці. Це не обов’язково щось величне, це може бути якась дрібничка, що допомагає пережити важкий період. Тож, якщо ви — людина у пошуках справжнього сенсу, варто ознайомитися з цією книгою. Також вона буде пізнавальною для тих, хто цікавиться психотерапією.

Шарма, Р. Монах, який продав свій «Феррарі» / Робін Шарма ; пер. з англ. Н. Лавської. – Київ : КМ-БУКС, 2017. – 224 с.

У книжці Робіна Шарми, яка у багатьох країнах світу стала справжнім бестселером, викладено незвичайну історію Джуліана Ментла – адвоката-мільйонера, на долю якого випало пережити сильну духовну кризу. Проте занурення у давню тибетську культуру змінює його життя. Джуліан відкриває для себе мудрі й разом з тим дієві практичні знання, що допомагають впоратись із власними проблемами, знайти вихід і здавалось би безвихідного становища, здійснити переоцінку загальнолюдських та особистих цінностей. Ви дізнаєтеся, як навчитися жити сьогоденням, яке значення для побудови взаємовідносин має довіра, пізнаєте переваги позитивного мислення, розвинете прагнення жити, спираючись на власне покликання. А найголовніше – ви зрозумієте, чому найпростіші філософські постулати водночас є фундаментальними.

У сучасному світі, де постійні зміни стають нормою, книга залишається незамінним фактором соціального розвитку та формування особистості. Вона не лише передає знання, а й сприяє глибокому переосмисленню цінностей, формує світогляд, розвиває емоційний інтелект і критичне мислення. Саме через читання відбувається процес внутрішнього зростання особистості, що є основою для створення свідомого, морального та відповідального суспільства.

Читання стає ключовим елементом концепції lifelong learning – навчання впродовж життя. Воно дозволяє не лише здобувати нові знання, а й адаптуватися до швидкоплинних змін у соціальному, професійному та культурному середовищах. Самостійне читання допомагає людині розширювати кругозір, підвищувати власну компетентність, залишатися активним учасником суспільного діалогу в будь-якому віці.

Перспективи подальших досліджень впливу літератури на свідомість людини та суспільні процеси відкривають нові горизонти в міждисциплінарному полі: психологія, педагогіка, соціологія, культурологія та нейронауки. Вивчення того, як художні й наукові тексти впливають на мотивацію, поведінкові моделі, ціннісні орієнтири та громадянську активність, має величезне значення для розуміння механізмів культурної трансформації суспільства.

Отже, книга і надалі залишається не лише джерелом інформації, а потужним інструментом формування особистості, що здатна мислити, відчувати й діяти відповідально у світі, який змінюється щодня.

Підготувала зав. відділом наукової інформації та бібліографії Тетяна МАЗУР

 

 

 

Поділитися:

Скарби книжкових полиць


Щороку 23 квітня у всьому світі відзначають Всесвітній день книги і авторського права – подію, що має на меті вшанування книги як культурного феномену, інструменту знання і джерела духовного збагачення. Свято було започатковане у 1995 році під егідою ЮНЕСКО, і дату обрано не випадково – цього дня у 1616 році пішли з життя Мігель де Сервантес і Вільям Шекспір. Ця символічна дата покликана нагадати про силу слова, глибину думки й унікальну роль книги в історії людства.

Книга – це не лише джерело інформації, а й об’єкт наукового дослідження. Вона вивчається у контексті психолого-педагогічних та соціокультурних процесів. Як впливає читання на емоційний інтелект дитини? Яку роль відіграє література у формуванні особистісних цінностей? Як книги сприяють розвитку критичного мислення та емпатії? Ці питання стали предметом досліджень у психології, педагогіці, соціології та культурології.

З особливою увагою науковці досліджують роль читання у когнітивному розвитку. Регулярна взаємодія з текстами тренує пам’ять, мовлення, уяву, розвиває здатність до аналізу та синтезу інформації. Книга формує мислячу особистість – і не лише через зміст, а й через сам процес читання, який вимагає концентрації, інтерпретації, осмислення. Дослідження доводять, що читання художньої літератури сприяє розвитку емпатії, а наукової – формуванню логіко-аналітичних навичок.

Сучасний світ дає нам багато форматів знань – від відео до подкастів, однак саме книга залишається найбільш глибоким і структурованим носієм інформації, яка впливає не лише на свідомість, а й на світогляд.

У Всесвітній день книги хочеться ще раз підкреслити: читання – це не просто навичка, а життєва стратегія. Це культурна практика, що формує нас як індивідів і як націю. І чим більше ми читаємо, тим більше розуміємо себе, інших і цей складний, багатовимірний світ.

1. Теоретичні основи бібліопсихології та бібліотерапії

Головчук, О. В. Історичний контекст бібліопсихології: психологічне сприйняття та значущість книги  / О. В. Головчук // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : зб. тез доповідей ІV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 квіт. 2024 р. / гол.ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево, 2024. – С. 23–26. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11468/1/Historical_context_of_bibliopsychology_psychological_perception_and_significance_of_the_book.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

Стаття присвячена історичному контексту бібліопсихології та дослідженню психологічного сприйняття книги. Автор аналізує значущість авторства у виборі літератури, звертаючись до результатів опитування студентів спеціальності «Інформаційна та бібліотечна справа». Визначається роль книги як інструменту формування емоційного інтелекту та впливу на світогляд читача. Особлива увага приділяється сучасним викликам, що постають перед українським суспільством, та значенню бібліопсихологічних досліджень у сфері освіти, охорони здоров’я та інформаційного простору. Автор наголошує на необхідності подальшого вивчення психологічних аспектів читання у контексті соціальних і культурних трансформацій.

Демиденко, Н. Бібліотерапія як метод психопрофілактики та психологічної реабілітації: Вітчизняний і зарубіжний досвід / Н. Демиденко // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2025. – 84 (2). – С. 44–51. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-84-2-44-51 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті представлено характеристику бібліотерапії як галузі знань, що вивчає закономірності смислового та емоційного сприйняття текстів і розробляє методи психологічної корекції особистості за допомогою читання (або прослуховування) спеціально підібраних текстів із книг та інших носіїв інформації. Визначені форми та функції бібліотерапії, як одного із сучасних методів психотерапії. Проаналізовані історичні етапи виникнення та розвитку бібліотерапії. У публікації доведено можливості використання бібліотерапії при великому спектрі психологічних проблем. Особливий акцент зроблено на тому, що бібліотерапія є міждисциплінарною галуззю знань, що поєднує досягнення психології, бібліотекознавства та педагогіки.

Марценюк, М. О. Бібліотерапія як сучасна форма психотерапевтичної діяльності / М. О. Марценюк, А. В. Моргун // Міжнар. наук. журн. «Освіта і наука» / голов. ред.: Щербан Т. Д.; заст. голов. ред.: Jerzy Piwowarski; Гоблик В. В. – Мукачево-Ченстохова, 2021. – № 1(30). – С. 72–77. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/8249 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті розглядається одна з сучасних форм психотерапевтичної діяльності якою є бібліотерапія. Висвітлюються питання терапевтичних можливостей надання психологічної допомоги особистості методом бібліотерапії та розглядаються індивідуальний та груповий формат роботи. Зазначається, що концептуальною основою бібліотерапії ХХI століття є акмеологічний підхід до розвитку людини як читача.

2. Вплив читання на емоційне та психологічне здоров’я

Моргун, А. Вплив читання на емоційний стан / А. Моргун, А. Петрова // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : Зб. тез доповідей ІIV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 квіт. 2024 р. / гол.ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево, 2024. – С. 26–28. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11480/1/The_influence_of_reading_on_the_emotional_state.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті автор зазначає, що читання має широкий спектр впливу на емоційний стан людини, допомагає розвивати емпатію, творчий потенціал, когнітивні навички та самоусвідомлення. Проаналізовано, що читання є важливим аспектом розвитку особистості та підтримки психічного здоров’я. Читання не лише відкриває двері в уявні світи та розширює кругозір, а й має значний вплив на емоційний стан та психічне благополуччя людини, допомагаючи їй розуміти, виражати та регулювати свої емоції. Відбираючи відповідні літературні твори та активно взаємодіючи з текстом, читачі можуть збагатити свій емоційний досвід, розвивати емпатію та співчуття, а також вміти краще регулювати свої емоційні стани.

Скворцова, М. Дослідження впливу читання на рівень тривоги студентської молоді в умовах війни / М. Скворцова, Л. Подкоритова // Scientific Journal «Psychology Travelogs». –  2024. – № 4. – С. 255–263. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://doi.org/10.31891/PT-2024-4-24 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті подано короткий огляд досліджень емоційних станів студентської молоді під час війни. Показано, що емоційні стани студентів за час повномасштабного вторгнення погіршились. Подано також аналіз наукових праць про можливості позитивного впливу читання на людську психіку. Відповідно було організовано і проведено власне емпіричне дослідження, спрямоване на дослідження впливу читання на емоційні стани студентської молоді під час війни. В узагальненому вигляді представлено результати цього емпіричного дослідження про вплив читання на емоційні стани молоді, зокрема на тривогу. Виявлено, що, за методикою вимірювання рівня тривожності Тейлора в адаптації Т. Немчинова читаючі студенти є менш тривожними, ніж нечитаючі. У них також кращі настрій, менші агресія, фрустрація, ригідність.

Шейко, А. Вплив бібліотек на психологічне благополуччя: дослідження ролі читання в психотерапії та стрес-менеджмент // Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі : матеріали V наук.-практ. конф. з між нар. участю 24–25 жовт. 2023 р.) / Харк. нац. мед. ун-т ; [редкол.: І. В. Киричок, Т. Б. Павленко, О. В. Куц]. – Харків, 2023. –С. 104–106. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736945 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

Авторка зазначає, що читання покращує когнітивні функції мозку, підвищує рівень емпатії, соціальних навичок, людяності та креативності, у нашому мозку з’являються нові нейронні зв’язки, зокрема література здійснює психотерапевтичний вплив. Читання книжок можна порівняти з медитацією, бо в такий спосіб наш мозок зосереджується на одному процесі, що особливо важливо сьогодні, у час надмірної кількості інформації. Читання допомагає розвинути чи підвищити рівень емпатії, вчить легше сприймати погляди, думки та почуття, що різняться з власними. Існує навіть такий різновид лікування словом, як бібліотерапія. За допомогою бібліотерапії можна скоригувати психічний стан людини завдяки читанню спеціально дібраної літератури. З цією метою використовують як художню, так і науково-популярну літературу. Так, наприклад, читання роману Елеонор Портер «Полліанна» може навчити позитивному мисленню, а книга «Я вмію стрибати через калюжі» Алана Маршала допомагає налаштувати хворих людей на боротьбу з труднощами.

3. Книготерапія та розвиток емоційного інтелекту

Головчук, О. Вплив книготерапії на емоційний інтелект читача / О. Головчук, О. Рубан // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : зб. тез доповідей ІV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 квіт. 2024 р. / гол.ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево, 2024. – С. 26–28. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/11469 (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

Стаття досліджує вплив книготерапії на розвиток емоційного інтелекту читача. Автор розглядає літературу як засіб психологічної підтримки, що допомагає подолати життєві труднощі та покращити емоційний стан. Наводяться приклади використання бібліотерапії в психологічній практиці та соціальній роботі, зокрема діяльність Центру психологічної допомоги «Школа життя» у Лондоні. Аналізується історичний контекст книготерапії, починаючи від античності до її офіційного визнання як медичної практики у XX столітті. Підкреслюється значущість читання для психоемоційного благополуччя людини та його роль у лікуванні нервових розладів.

Мовчан, К. М. Бібліотерапія – духовний розвиток особистості / К. М. Мовчан, Р. Козлік // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика: зб. тез доповідей І-ї Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф., 27 серп. 2021 р. / ред. кол.: Т. Д. Щербан (гол.ред.) та ін. – Мукачево, 2021. – С. 24–25. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/8640/1/Bibliotherapy_the_%20spiritual_%20development%20_of%20_the_%20individual.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті розглядається трансформація читацьких інтересів сучасної молоді в умовах змін інформаційного суспільства та реформування освіти. Акцентовано увагу на особливій ролі бібліотеки як центру духовного та інтелектуального розвитку особистості студента. Підкреслюється значення книги як ефективного засобу виховання, що сприяє формуванню ціннісних орієнтацій, емоційної стійкості, критичного мислення. Наводяться приклади роботи наукової бібліотеки Мукачівського державного університету щодо виявлення читацьких інтересів і реалізації виховного потенціалу книги через виставкову діяльність, участь у флешмобах, літературних читаннях. Стаття висвітлює бібліотеку як важливий соціокультурний простір, де книга виступає своєрідними «ліками для душі», що формують гармонійну, цілісну особистість.

Педченко, О. В. Бібліотерапія у часі: психологічні особливості застосування / О. В. Педченко // Соціально-психологічний супровід особистості в умовах інтеграції України в Європ. простір: зб. матеріалів ІV Інтернет-конф., 22 трав. 2024 р. / за заг. ред. І. С. Деснова. Київ, 2024. – С. 81–83. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://repository.mu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/7659/1/soc_psih_supr_2024.pdf#page=81 (дата звернення: 09.04.2025). – Назва з екрана.

У сучасному світі, де кількість психологічних викликів і криз зростає, все більшої популярності набуває бібліотерапія – форма арт-терапії, що використовує силу художнього слова для підтримки психічного здоров’я. Доступна, економічна й універсальна, бібліотерапія активно застосовується фахівцями різних галузей: бібліотекарями, психологами, освітянами, медиками, соціальними працівниками та духовними лідерами. Вона сприяє не лише індивідуальному емоційному зціленню, а й формуванню спільноти, де обговорення прочитаного стає способом взаємної підтримки. У тексті простежується історичне коріння книготерапії – від давньоєгипетських та грецьких традицій до сучасного наукового підґрунтя, зокрема зв’язку стоїцизму з когнітивно-поведінковою терапією. Матеріал розкриває потенціал читання як терапевтичного інструменту й духовного ресурсу для зцілення особистості та суспільства.

Існують книги, що стають точкою відліку для особистісних змін. Наприклад, мотиваційна література пробуджує внутрішній потенціал; психологічні романи дозволяють краще зрозуміти себе й інших; філософські тексти загострюють мислення; художня класика вчить співчуттю та глибокому переживанню людських історій. Навіть дитячі книжки мають силу: вони формують світогляд, дають перші уявлення про добро, справедливість і мрію.

4. Читання як інструмент розвитку особистості

Моргун, А. Психологічні аспекти читання та його вплив на розвиток особистості: роль бібліотек у підтримці психічного здоров’я людини / А. Моргун, Я. Шершун // Бібліопсихологія, бібліопедагогіка, бібліографістика, бібліотерапія в освіті: теорія і практика : Зб. тез доповідей ІV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. 20 квіт. 2024 р. / гол.ред. Т.Д. Щербан. – Мукачево, 2024. – С. 26–28. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace-s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11481/1/Psychological_aspects_of_reading_and_its_influence_on_personality_development_the_role_of_libraries

_in_supporting_mental_health.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

У статті розглядається роль бібліотек як соціальних і культурних центрів, що сприяють підтримці психічного здоров’я особистості. Автор аналізує механізми позитивного впливу читання на емоційний стан людини, а також значення бібліотек як безпечного простору для спілкування, навчання та самореалізації. Особлива увага приділяється бібліотечним програмам і заходам, спрямованим на подолання самотності, розвиток творчого потенціалу та надання доступу до ресурсів, що допомагають розуміти та підтримувати психічне здоров’я. Окреслюється важливість інклюзивного підходу в роботі бібліотек із різними соціальними групами, що сприяє загальному благополуччю суспільства.

Чепелєва, Н. В. Роль читання в розвитку життєвої компетентності особистості / Н. В. Чепелєва // Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. – 2023. – № 2 (14). – С. 4–12. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v2/i14/3.pdf (дата звернення: 07.04.2025). – Назва з екрана.

Мета статті: схарактеризувати звернення до текстів культури, насамперед засобами читацької діяльності, як один з провідних чинників розвитку життєвої компетентності особистості. Життєва компетентність тлумачиться в контексті психолого-герменевтичного підходу як здатність особистості розв’язувати різноманітні завдання, що постають перед людиною в складних життєвих ситуаціях, шляхом звернення до особистого та соціокультурного досвіду. Провідним засобом збереження, організації та упорядкування досвіду є наратив. Сприймання та засвоєння соціокультурних наративів здійснюється засобами читацької діяльності. Показано проблеми сучасного стану розвитку читання у соціумі, зокрема зниження престижу читацької діяльності, погіршення якості книжкового середовища, зміна основних складових моделі читання – його обсягу, тривалості, статусу, репертуару. Обґрунтовано переваги читання в розвиткові інтелектуальної, емоційної та комунікативної сфер особистості. Висвітлено шляхи підвищення якості читацької діяльності: розвиток культури читання та читацької компетентності особистості.

5. Книга як джерело внутрішньої сили: про вибір, стосунки і людську гідність

Окрім наукових джерел, у практиці бібліотерапії важливу роль відіграють книги, що поєднують художній стиль із глибокими психологічними сенсами. Наведені видання можуть бути корисними у процесі самопізнання, подолання емоційних викликів та розвитку внутрішньої сили.

Гоулман, Д. Емоційний інтелект = Emotional Intelligence : пер. з англ. / Деніел Гоулман. – Харків : Віват, 2018. – 512 с.

Залежність між інтелектом і життєвим успіхом зрозуміла і майже аксіоматична. А як впливає на життєві здобутки емоційна сфера людини? Які емоційні складники передусім формують нашу долю? Чи можна (і як саме, якщо так) виправити емоційні моделі, закладені в людині, коли вони гальмують її рух до кращого? І взагалі, чи реально об'єднати два слова - "емоційний" та "інтелект" - і не дістати суперечність? ВІдповіді на ці питання дає оперта на наукову базу й водночас легко написана для широкої аудиторії книжка Девіда Ґоулмана - один із безперечних психологічних бестселерів останніх десятиліть.

Егер, Е. І. Вибір. Прийняти можливе / Едіт Іва Егер, Есме Шволл Вайганд ; пер. з англ. Христина Радченко. – Київ : КНИГОЛАВ, 2021. – 400 с.

Ця книга – це більше ніж історія про Голокост чи особисті мемуари. Це посібник із самодопомоги з порадами, зібраними Едіт Еґер протягом десятиліть власної подорожі зцілення й роботи психотерапевтом. «Вибір» – це нагадування про те, як виглядає мужність у найгірші часи, і що всі мають здатність вирішити, на що звертати увагу: на те, що втратили, чи на те, що залишилося. Книга показує, що люди можуть подолати навіть найбільші жахи й перетворити це на благо інших.

Костенко, Л. В. Записки українського самашедшого / Л. В. Костенко. – 5-е вид. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с.

У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він – заручник світових абсурдів – прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом. Сильним елементом твору є роздуми про мову, національну ідентичність, байдужість суспільства, моральне виснаження, травми, що досі болять. «Кожному поколінню сняться свої кошмари», – пише Костенко, і ці кошмари у «самашедшого» героя – реальні, документальні, пекучі. Роман болісно сучасний навіть зараз, у час війни, що знову загострила ті самі рани.

Станчишин, В. Для стосунків потрібні двоє / В. Станчишин. – Київ : Віхола, 2024. – 280 с.

Коли вирішуємо будувати стосунки, ми маємо запам'ятати: правильних рецептів не існує, кожен торуватиме свій неповторний шлях. Хтось одружиться, а хтось будуватиме довготривалі взаємини без офіційної реєстрації шлюбу. У когось будуть діти, а хтось житиме без них. Одні будуть разом з людьми протилежної статі, інші – з людьми своєї статі. У всіх цих ситуаціях буде щось спільне, а щось тільки ваше, особливе.

У книжці психолог-психотерапевт Володимир Станчишин розповідає про схожі моменти, які може переживати кожна пара. Що відбувається, коли закінчується перший етап закоханості? Чому кризи та конфлікти – це нормально? Як змінюється життя, коли в пари з’являється немовля? Як батькам пережити «вибух» підліткового віку дитини? Які етапи проходить сім'я, що виховує дитину з інвалідністю? Чому домашнє насильство - це не приватна справа і про нього треба говорити? Як жити членам сім’ї, де є алкозалежна людина? Як пережити втрату партнера?

Тіппінг, К. Радикальне прощення : революційні п’ять кроків, які допоможуть: будувати гармонійні стосунки, не гніватися й не засуджувати, зберігати рівновагу в будь-якій ситуації / Колін Тіппінг ; з англ. пер. Євген Мірошниченко. – Київ : BookChef : Форс Україна, 2021. – 304 с.

Метод Радикального Прощення, який розробив Колін Тіппінг, завоював мільйони прихильників у всьому світі. Він допомагає людям переоцінити своє минуле, подолати гнів, страх, сором і таким чином змінити майбутнє. Автор пропонує п’ять основних етапів Радикального Прощення й докладно пояснює, як завдяки їм позбутися архетипу жертви та зробити своє життя досконалим.

Франкл, В. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі / В. Франкл ; пер. з англ. О. Замойська. – 3-тє вид. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 160 с.

Книга австрійського психотерапевта, який пережив нацистський концтабір. «Людина в пошуках справжнього сенсу» є однією з найвідоміших книг з психотерапії. Може здатися, що звичайне життя не має нічого спільного з тим, що пережив автор. Проте його основна думка полягає у тому, що віднайти сенс можна у будь-якій ситуації, незалежно від випробувань і труднощів. Варто тільки пошукати, й він прилетить, як та пташка на колючому дроті, що зображена на обкладинці. Це не обов’язково щось величне, це може бути якась дрібничка, що допомагає пережити важкий період. Тож, якщо ви — людина у пошуках справжнього сенсу, варто ознайомитися з цією книгою. Також вона буде пізнавальною для тих, хто цікавиться психотерапією.

Шарма, Р. Монах, який продав свій «Феррарі» / Робін Шарма ; пер. з англ. Н. Лавської. – Київ : КМ-БУКС, 2017. – 224 с.

У книжці Робіна Шарми, яка у багатьох країнах світу стала справжнім бестселером, викладено незвичайну історію Джуліана Ментла – адвоката-мільйонера, на долю якого випало пережити сильну духовну кризу. Проте занурення у давню тибетську культуру змінює його життя. Джуліан відкриває для себе мудрі й разом з тим дієві практичні знання, що допомагають впоратись із власними проблемами, знайти вихід і здавалось би безвихідного становища, здійснити переоцінку загальнолюдських та особистих цінностей. Ви дізнаєтеся, як навчитися жити сьогоденням, яке значення для побудови взаємовідносин має довіра, пізнаєте переваги позитивного мислення, розвинете прагнення жити, спираючись на власне покликання. А найголовніше – ви зрозумієте, чому найпростіші філософські постулати водночас є фундаментальними.

У сучасному світі, де постійні зміни стають нормою, книга залишається незамінним фактором соціального розвитку та формування особистості. Вона не лише передає знання, а й сприяє глибокому переосмисленню цінностей, формує світогляд, розвиває емоційний інтелект і критичне мислення. Саме через читання відбувається процес внутрішнього зростання особистості, що є основою для створення свідомого, морального та відповідального суспільства.

Читання стає ключовим елементом концепції lifelong learning – навчання впродовж життя. Воно дозволяє не лише здобувати нові знання, а й адаптуватися до швидкоплинних змін у соціальному, професійному та культурному середовищах. Самостійне читання допомагає людині розширювати кругозір, підвищувати власну компетентність, залишатися активним учасником суспільного діалогу в будь-якому віці.

Перспективи подальших досліджень впливу літератури на свідомість людини та суспільні процеси відкривають нові горизонти в міждисциплінарному полі: психологія, педагогіка, соціологія, культурологія та нейронауки. Вивчення того, як художні й наукові тексти впливають на мотивацію, поведінкові моделі, ціннісні орієнтири та громадянську активність, має величезне значення для розуміння механізмів культурної трансформації суспільства.

Отже, книга і надалі залишається не лише джерелом інформації, а потужним інструментом формування особистості, що здатна мислити, відчувати й діяти відповідально у світі, який змінюється щодня.

Підготувала зав. відділом наукової інформації та бібліографії Тетяна МАЗУР