Віртуальний бібліографічний список літератури «Народні традиції і звичаї ромів»

До Міжнародного дня ромів відділ наукової інформації та бібліографії пропонує до ознайомлення віртуальний бібліографічний список літератури «Народні традиції і звичаї ромів», який містить добірку джерел про традиції та звичаї ромського народу. Він стане у нагоді всім, хто хоче більше дізнатися про самобутній ромський народ, його багатогранну культурну спадщину, звичаї, обряди, традиці.

 

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Валентина Отамановського

Відділ наукової інформації та бібліографії

 

Народні традиції і звичаї ромів

(віртуальний бібліографічний список до Міжнародного дня ромів)

Міжнародний день ромів, який відзначається щороку 8 квітня, є важливою подією для ромських громад у всьому світі. Цей день було офіційно встановлено на Першому всесвітньому конгресі ромів у 1971 році в Лондоні. Саме тоді було ухвалено національні символи ромів – прапор і гімн. Відтоді, 8 квітня слугує нагодою для вшанування культури, історії та внеску ромів у світову цивілізацію.

Роми – це народ, який здавна живе в різних країнах світу, зберігаючи при цьому свою самобутність і колорит. Ромська культура є унікальною та багатогранною. Вона поєднує в собі багатовікові традиції, які передаються з покоління в покоління. Культурні особливості ромського народу відзначаються різнобарв’ям звичаїв та обрядів, багатством фольклору, музики, танців.

Серед найколоритніших звичаїв ромів – святкування весіль із численними обрядами. Роми зазвичай створюють сім’ї у доволі ранньому віці – дівчата можуть виходити заміж у 14-16 років, а хлопці женяться у 16-18 років. Основна мета шлюбу – створення міцної сім’ї, яка вважається головною соціальною одиницею ромського народу. Ромські весілля – це яскраві та масштабні події, які тривають кілька днів. Весільне дійство супроводжується великою кількістю гостей, музикою, піснями, танцями та щедрим частуванням.

Гостинність, щедрість, вірність сімейним традиціям – це риси національного характеру ромів. Сімейні зв’язки є дуже тісними – роми переважно живуть великими родинами, тому після весілля молода дружина зазвичай переїжджає в дім чоловіка, де живе з його родиною.

Ромська спільнота вирізняється міцністю родинних зв’язків, повагою до старших. Особлива шана надається літнім людям. Вони є носіями мудрості та традицій, тому їхній голос має вирішальне значення в багатьох життєвих ситуаціях. Діти з раннього віку навчаються допомагати батькам та родичам, а турбота про літніх членів сім’ї є почесним обов’язком кожного. Поради та рішення старших вважаються остаточними, особливо у питаннях шлюбу, виховання дітей та конфліктних ситуаціях.

Кочовий спосіб життя – ще одна давня ромська традиція. Життя у великих таборах із рухомими домівками на колесах було важливим для ромської спільноти, адже кочові групи завжди підтримували одне одного та допомагали у складних життєвих обставинах чи ситуаціях. Сьогодні багато ромів осіли в містах і селах, однак у деяких регіонах кочівля й досі залишається важливою частиною їхньої культури.

Невід'ємною частиною матеріальної і духовної культури та побуту традиційного ромського суспільства є народні ремесла, які формувалися століттями та передавалися з покоління в покоління. Вони відігравали важливу роль у культурі та способі життя цього народу, дозволяючи зберігати незалежність та мобільність.

Роми здавна славилися своїми виробами із лози, дерева, глини, заліза. Вони плели кошики і меблі, виготовляли глиняний посуд, виковували ножі, серпи, цвяхи та підкови. Окремі ромські майстри займалися виготовленням прикрас із міді, срібла та золота. Вони також могли ремонтувати або продавати коштовності, торгуючи ними на ярмарках.

Любов до коней – національна гордість ромів. До цих тварин вони мають особливе ставлення, адже це та традиція, яка зберігається протягом багатьох століть. Більшість ромів з дитинства знають, як поводитися з кіньми, добре розуміються в породах коней. Оскільки роми традиційно кочували, вони добре розбиралися у виготовленні та ремонті коліс, возів, кибиток, а також кінської збруї та упряжі, що було вкрай важливим для їхнього пересування.

Однією з найбільш відомих традицій ромів є ворожіння та передбачення майбутнього. Цей звичай зберігся з давніх часів і є частиною культури багатьох ромських громад. Ромські жінки, особливо старші, часто ворожать по руці, чи за допомогою гральних карт, голок, воску та ін. У минулому це було не тільки традицією, а й способом заробітку. Хоча сучасні роми дедалі рідше займаються ворожінням, цей елемент культури все ще можна зустріти у суспільстві.

Багато з цих ремесел збереглися й донині, а ромські майстри, які легко адаптувалися до сучасних умов, й досі цінуються за свою вправність та традиційні знання.

Музика й танці – душа ромської культури, адже вони є невід’ємною частиною життя ромів та їхнього самовираження. Ромська музика є одним із найяскравіших і найвиразніших елементів культури цього народу. Вона поєднує в собі радість і сум, жадання і пристрасть, свободу і життєву енергію. Головними інструментами ромів є скрипка, гітара, цимбали та акордеон. Музика часто супроводжує не лише свята, а й інші важливі моменти в житті ромської громади. Танці ромів вирізняються запальними рухами, різкими змінами темпу та яскравими костюмами.

Колоритний ромський одяг також є важливою частиною традицій. Барвисте вбрання не лише підкреслює красу та індивідуальність ромів, а й відображає культуру та самобутність цього народу. Жінки носять довгі, широкі спідниці з багатьма складками, часто з яскравими візерунками. Прикраси також відіграють важливу роль у ромському традиційному вбранні – це великі сережки, намиста, браслети та монети, вплетені у волосся. Чоловіки носять сорочки з вишивкою або яскравими малюнками, широкі штани та жилети. Популярними є капелюхи, хустки, широкі пояси, шкіряні ремені. Яскраві кольори і багатошаровість одягу символізують добробут і захист від злих сил. Вбрання також відображає соціальний статус та сімейний стан ромів.

Традиції та звичаї ромського народу – це унікальна спадщина, яка формувалася протягом століть. Незважаючи на зміни в сучасному світі, роми продовжують берегти свою культуру, традиції та звичаї, які є невід’ємною частиною їхньої ідентичності.

Пропонований віртуальний бібліографічний список містить добірку літератури про традиції та звичаї ромського народу. Він стане у нагоді всім, хто хоче більше дізнатися про цей самобутній народ, його багатогранну культурну спадщину та внесок у світову історію.

 

Циганське щастя : [бесіда з представниками ромських родин про циганське життя, звичаї, культуру] / зап. Г. В. Секрет // Будьмо знайомі / Г. В. Секрет. – Вінниця, 1999. – С. 185–194 : іл.

Зіневич, Н. Традиційне житло циган України / Н. Зіневич // Пам’ять століть. – 2000. –№ 3. – С. 93–102.

Данілкін, О. Циганська кочівля і міграція в Україні: історія, вплив на формування кастовості, типологія // О. Данілкін // Народознав. зошити. – 2000. – №1. – С.65–72.

Данілкин, О. Культура циган України: минуле і сучасність: за матеріалами єдиної в Україні держ. циган. колекції, зібраної автором книги (м. Біла Церква) / О. Данілкин ; літ. ред. О. Пазенко. – Київ : [б.в.], 2001. – 77 с. : портр, іл.

Зіневич, Н. О. Родильна обрядовість циган України // Буковин. іст.-етнограф. вісн. – Чернівці, 2001. – Вип. 3. – С. 30–32.

Зінкевич, Н. О. Цигани в Україні: формування етносу і сучасний стан / Н. О. Зінкевич // Укр. істор. журн. – 2001. – № 1. – С. 40–52.

Кроу, Д. Історія циган Східної Європи та Росії / Д. Кроу; пер. з англ. : В. П. Канаш, С. М. Рябчук. – К. : Мегатайп, 2003. – 376 с. – (Європейська історія).

Фрейзер, А. Цигани : монографія / А. Фрейзер ; пер. з англ. А. Онишко. – Київ : Всесвіт, 2003. – 360 с. : іл. – (Народи Європи).

Українські цигани // Музеї України. – 2005. – № 2. – С. 26, 27.

Навроцька, Є. М. Історія та культура ромів : (факультат. спецкурс за вибором) : метод. посіб. для вчителів / Є. М. Навроцька ; Закарпат. ін-т післядиплом. пед. освіти, Упр. освіти Ужгород. міськради. – Ужгород : О. Гаркуша, 2007. – 310 с. : іл., табл.

Роми України: із минулого в майбутнє : [зб. статей] / О. А. Бачинська [та ін.] ; відп. ред. В. І. Наулко ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – К. : Інтертехнологія, 2008. – 438 с.

Курочкін, О. Весільне рядження – «Циганщина» / О. Курочкін // Берегиня. – 2009. – № 1. – С. 5–17.

Сторожко, Т. Дихотомія «свій – чужий» у традиційній культурі охтирських циган [Електронний ресурс] / Т. Сторожко // Наук. зап. Нац. ун-ту «Острозька академія». Серія: Культурологія : зб. наук. пр. / Нац. ун-т «Острозька академія». – Острог, 2010. – Вип. 5. – С. 571–581.

Циганенко, Л. Ф. Цигани Бессарабії / Л. Ф. Циганенко // Гілея : наук. вісн. = Hileya: scientific bulletin : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, ВГО «Укр. акад. наук». – Київ, 2011. – Вип. 50. – С. 48–54.

Шевченко, А. Я. Повсякденний світ циганських етнічних груп «ловарі» та «крими» (на основі включеного спостереження) [Електронний ресурс] / А. Я. Шевченко // Міжнар. наук. форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т соціології, психології та упр. – Київ, 2011. – Вип. 6. – С. 119–132.

Афанасьєва, Л. Вплив гендерних стереотипів на жіночі ролі в сучасній циганській родині Мелітопольщини [Електронний ресурс] / Л. Афанасьєва // Українознав. альм. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Філос. ф-т, Центр українознавства, Музей книги і друкарства України, Мелітопол. держ. пед. ун-т ім. Богдана Хмельницького, Н.-д. ін-т українознавства МОН України. – Київ, 2012. – Вип. 9. – С. 17–20.

Кузьміна, С. Цигани в етнічній структурі населення Бессарабії в першій половині ХІХ ст. [Електронний ресурс] / С. Кузьміна // Краєзнавство : наук. журн. / Всеукр. спілка краєзнавців, Ін-т історії України НАН України. – Київ, 2013. – № 1. – С. 41–46.

Шнур, І. В. Циганські романси-шлягери ХІХ століття як «культурні віруси» (на прикладі романсів О. Аляб’єва, О. Варламова та О. Гурільова) [Електронний ресурс] / І. В. Шнур // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2013. – № 1. – С. 103–109.

Булаховська, Ю. Л. Спільне й відмінне в російському, українському й циганському романсі [Електронний ресурс] / Ю. Л. Булаховська // Компаративні дослідж. слов’янських мов і літератур. Пам’яті акад. Леоніда Булаховського : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2014. – Вип. 24. – С. 260–262.

Козакова, О. Сучасна історіографія дослідження історії та культури українських циганів радянського періоду [Електронний ресурс] / О. Козакова // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Історія / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2014. – Вип. 2. – С. 231–234.

Береза, А. Особливості вірування циганського народу [Електронний ресурс] / А. Береза, С. Шкіль // Вісн. [Київ. ін-ту бізнесу і технологій] : зб. наук. пр. / Київ. ін-т бізнесу і технологій. – Київ, 2015. – № 2. – С. 85–86.

Кондратьєва, Т. Пишні заручини і гучне весілля – такий документ про шлюб у вінницьких ромів : [про ромські традиції на прикладі вінниц. ромської родини] / Т. Кондратьєва // Подільська порадниця. – 2015. – 15 квітня. – С. 1, 5.

Мігоцький, Л. Циганський гіпноз як спосіб вчинення злочину / Л. Мігоцький, Т. Завада // Вісн. прокуратури. – 2015. – № 11. – С. 117–128.

Анцишкін, І. Міграція – як це було колись [про переселення ромів у давнину] / І. Анцишкін // Чумац. шлях. – 2016. – № 1. – С. 6, 7 : фот.

Бєліков, О. Роми у радянській Україні міжвоєнної доби (1920–1930-ті рр.) / О. Бєліков // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація : матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 4 жовт. 2016 р. / Укр. центр вивч. історії Голокосту ; наук. ред. М. Тяглий. – Київ, 2016. – С. 9–27.

Сторожко, Т. Побут ромів України в період нацистської окупації у дитячих спогадах / Т. Сторожко // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація : матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 4 жовт. 2016 р. / Укр. центр вивч. історії Голокосту ; наук. ред. М. Тяглий. – Київ, 2016. – С. 111–126.

Сукаленко, Т. М. Типаж «циган» крізь призму українських прислів’їв та приказок / Т. М. Сукаленко [Електронний ресурс] // Літ. та культура Полісся. Серія: Філологічні науки : зб. наук. пр. / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. – Ніжин, 2016. – Вип. 82. – С. 241–253.

Шума, Л. Етнічний стереотип рома (цигана) в народних легендах [Електронний ресурс] / Л. Шума // Studia methodologica : зб. / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2016. – Вип. 43. – С. 128–135.

Ґаус, К.-М. Собакоїди та інші люди : [дослідж. австрійського журналіста про особливості життя ромів у словац. місті Кошице.] / К.-М. Ґаус ; пер. з нім. Л. Стринадюк. – Львів : Човен, 2017. – 120 с. : іл.

Навроцька, Є. Прикмети та забобони ромів Закарпаття / Є. Навроцька [та ін. ; Міжнар. фонд «Відродження», Закарпат. обл. молодіж. громад. орг. «Гідність» («Патів»)]. – Ужгород : О. Гаркуша, 2017. – 38 с. : фотоіл. – Текст укр., ромською мовами. – (Проект «Організація навчання творчої ромської молоді»). – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://romaua.org.ua/download/1609000980879 (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

Адам, А. Є. Секрети ромської кухні / А. Є. Адам, Є. М. Навроцька ; ред. текст. укр. Л. К. Яцишин ; ред. текст. ромською А. Є. Адам ; Міжнар. Фонд «Відродження», Закарпат. культур.-просвіт. т-во «Романі яг». – Ужгород : Ужгород. міськ. друкарня, 2018. – 96 с. : іл. – Текст укр., ромською мовами.

Курочкін, О. В. Карнавальні «цигани»: етнічні стереотипи і обрядова маска / О. В. Курочкін // Святково-обрядова культура : вибр. пр. / О. В. Курочкін. – Київ, 2018. – С. 124–139.

Пап, В. Музичний фольклор ромів Закарпаття / В. Пап, Е. Пап. – Ужгород : РІК-У, 2018. – 156 с. : іл.

Роми: міфи та факти : навч.-метод. посіб. для вчителя з протидії ромофобії / Укр. центр вивчення історії Голокосту ; авт.-упоряд.: О. Войтенко, М. Тяглий. – Київ : КВІЦ, 2018. – 140 с. : іл.

Якимович-Чапран, Д. Лінгвокультурні конотації етноніма циган (на матеріалі українських фразем і паремій) [Електронний ресурс] / Д. Якимович-Чапран // Вісн. Львів. ун-ту. Серія філологічна = Visnyk of the Lviv University. Series Philology / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2018. – Вип. 68. – С. 307–318.

Рудніцька, О. О. Культуротворча роль ромів у розвитку української культури ХХІ ст. // Сучас. культур. простір у мистецтвознавчому дискурсі: зб. матеріалів Міжнар. дистанц. наук.-практ. конф., Київ, 14 листоп. 2019 р. – Київ, 2019 – С. 30–32.

«Амаро Трайо» : нариси про побут та традиції ромів Одещини / Міжнар. фонд «Відродження» ; Ромська програма малих грантів для молодих ромських активістів «Підтримка громадських і правозахисних ініціатив ромської молоді» ; Громадська орг. «Бахтале-Тавричанє» ; робоча група проекту : В. В. Гальченко, Н. О. Петрова, І. І. Циня. – Одеса, 2020. – 98 с. : фот. – Текст укр., англ. мовами. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://romaua.org.ua/download/1647541456180 (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

Кабачій, Р. У темноті: мова і культура кримських ромів ченгіне і тайфа [Електронний ресурс] / Р. Кабачій ; іл. К. Маєвська // Куншт : укр. наук.-популяр. медіа – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://kunsht.com.ua/articles/u-temnoti-mova-kultura-krimskix-romiv-chengine-tajfa (дата звернення: 24.03.2025). – Дата публ. 7 квіт. 2020 р. – Назва з екрана.

Рудніцька, О. О. Вплив історичних подій на формування ромської культури в контексті соціокультурного простору України ХХІ століття [Електронний ресурс] / О. О. Рудніцька // Вісн. Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв = National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald : наук. журн. / Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – Київ, 2020. – № 4. – С. 51–55.

Маркович, М. Останні кочівники Європи. Роми-ковалі у Карпатах 100 років тому [Електронний ресурс] / М. Маркович // Локальна історія : мультимед. онлайн-платформа про минуле та сучас. України – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/statti/ostanni-kochivniki-ievropi-romi-kovali-u-karpatakh-100-rokiv-tomu/ (дата звернення: 24.03.2025). – Дата публ. 8 квіт. 2024 р. – Назва з екрана.

Човка, В. Роми Закарпаття між двома світовими війнами / В. Човка, П. Габрин. – Ужгород : Сабов А. М., 2024. – 116 с. : фот. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://romaua.org.ua/download/1738524204488 (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

 

Довідкові матеріали

Тяглий, М. І. Роми / М. І. Тяглий// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України – Київ, 2012. – Т. 9. – С. 288–289. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://is.gd/LsdIC9 (дата звернення: 22.03.2025). – Назва з екрана.

Наулко, В. І. Цигани в Україні / В. І. Наулко, Н. О. Зіневич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ, 2013. – Т. 10. – С. 476–479. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://numl.org/RiP (дата звернення: 22.03.2025). – Назва з екрана.

Культура циган [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [укр. сегмент]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://is.gd/Mu2B5L (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

Ромська кухня [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [укр. сегмент]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://is.gd/tOTofl (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

Цигани в Україні [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [укр. сегмент]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://numl.org/RiQ (дата звернення: 22.03.2025). – Назва з екрана.

RomaUA: інформ.-аналіт. агентство [Електронний ресурс] : [онлайн-платформа та інформ. бренд, що висвітлює життя ромів України та світу]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://romaua.org.ua/news/genocide_roma (дата звернення: 30.03.2024). – Назва з екрана.

Підготувала провідний бібліограф Тетяна Кушнірук

Поділитися:

Народні традиції і звичаї ромів


До Міжнародного дня ромів відділ наукової інформації та бібліографії пропонує до ознайомлення віртуальний бібліографічний список літератури «Народні традиції і звичаї ромів», який містить добірку джерел про традиції та звичаї ромського народу. Він стане у нагоді всім, хто хоче більше дізнатися про самобутній ромський народ, його багатогранну культурну спадщину, звичаї, обряди, традиці.

 

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Валентина Отамановського

Відділ наукової інформації та бібліографії

 

Народні традиції і звичаї ромів

(віртуальний бібліографічний список до Міжнародного дня ромів)

Міжнародний день ромів, який відзначається щороку 8 квітня, є важливою подією для ромських громад у всьому світі. Цей день було офіційно встановлено на Першому всесвітньому конгресі ромів у 1971 році в Лондоні. Саме тоді було ухвалено національні символи ромів – прапор і гімн. Відтоді, 8 квітня слугує нагодою для вшанування культури, історії та внеску ромів у світову цивілізацію.

Роми – це народ, який здавна живе в різних країнах світу, зберігаючи при цьому свою самобутність і колорит. Ромська культура є унікальною та багатогранною. Вона поєднує в собі багатовікові традиції, які передаються з покоління в покоління. Культурні особливості ромського народу відзначаються різнобарв’ям звичаїв та обрядів, багатством фольклору, музики, танців.

Серед найколоритніших звичаїв ромів – святкування весіль із численними обрядами. Роми зазвичай створюють сім’ї у доволі ранньому віці – дівчата можуть виходити заміж у 14-16 років, а хлопці женяться у 16-18 років. Основна мета шлюбу – створення міцної сім’ї, яка вважається головною соціальною одиницею ромського народу. Ромські весілля – це яскраві та масштабні події, які тривають кілька днів. Весільне дійство супроводжується великою кількістю гостей, музикою, піснями, танцями та щедрим частуванням.

Гостинність, щедрість, вірність сімейним традиціям – це риси національного характеру ромів. Сімейні зв’язки є дуже тісними – роми переважно живуть великими родинами, тому після весілля молода дружина зазвичай переїжджає в дім чоловіка, де живе з його родиною.

Ромська спільнота вирізняється міцністю родинних зв’язків, повагою до старших. Особлива шана надається літнім людям. Вони є носіями мудрості та традицій, тому їхній голос має вирішальне значення в багатьох життєвих ситуаціях. Діти з раннього віку навчаються допомагати батькам та родичам, а турбота про літніх членів сім’ї є почесним обов’язком кожного. Поради та рішення старших вважаються остаточними, особливо у питаннях шлюбу, виховання дітей та конфліктних ситуаціях.

Кочовий спосіб життя – ще одна давня ромська традиція. Життя у великих таборах із рухомими домівками на колесах було важливим для ромської спільноти, адже кочові групи завжди підтримували одне одного та допомагали у складних життєвих обставинах чи ситуаціях. Сьогодні багато ромів осіли в містах і селах, однак у деяких регіонах кочівля й досі залишається важливою частиною їхньої культури.

Невід'ємною частиною матеріальної і духовної культури та побуту традиційного ромського суспільства є народні ремесла, які формувалися століттями та передавалися з покоління в покоління. Вони відігравали важливу роль у культурі та способі життя цього народу, дозволяючи зберігати незалежність та мобільність.

Роми здавна славилися своїми виробами із лози, дерева, глини, заліза. Вони плели кошики і меблі, виготовляли глиняний посуд, виковували ножі, серпи, цвяхи та підкови. Окремі ромські майстри займалися виготовленням прикрас із міді, срібла та золота. Вони також могли ремонтувати або продавати коштовності, торгуючи ними на ярмарках.

Любов до коней – національна гордість ромів. До цих тварин вони мають особливе ставлення, адже це та традиція, яка зберігається протягом багатьох століть. Більшість ромів з дитинства знають, як поводитися з кіньми, добре розуміються в породах коней. Оскільки роми традиційно кочували, вони добре розбиралися у виготовленні та ремонті коліс, возів, кибиток, а також кінської збруї та упряжі, що було вкрай важливим для їхнього пересування.

Однією з найбільш відомих традицій ромів є ворожіння та передбачення майбутнього. Цей звичай зберігся з давніх часів і є частиною культури багатьох ромських громад. Ромські жінки, особливо старші, часто ворожать по руці, чи за допомогою гральних карт, голок, воску та ін. У минулому це було не тільки традицією, а й способом заробітку. Хоча сучасні роми дедалі рідше займаються ворожінням, цей елемент культури все ще можна зустріти у суспільстві.

Багато з цих ремесел збереглися й донині, а ромські майстри, які легко адаптувалися до сучасних умов, й досі цінуються за свою вправність та традиційні знання.

Музика й танці – душа ромської культури, адже вони є невід’ємною частиною життя ромів та їхнього самовираження. Ромська музика є одним із найяскравіших і найвиразніших елементів культури цього народу. Вона поєднує в собі радість і сум, жадання і пристрасть, свободу і життєву енергію. Головними інструментами ромів є скрипка, гітара, цимбали та акордеон. Музика часто супроводжує не лише свята, а й інші важливі моменти в житті ромської громади. Танці ромів вирізняються запальними рухами, різкими змінами темпу та яскравими костюмами.

Колоритний ромський одяг також є важливою частиною традицій. Барвисте вбрання не лише підкреслює красу та індивідуальність ромів, а й відображає культуру та самобутність цього народу. Жінки носять довгі, широкі спідниці з багатьма складками, часто з яскравими візерунками. Прикраси також відіграють важливу роль у ромському традиційному вбранні – це великі сережки, намиста, браслети та монети, вплетені у волосся. Чоловіки носять сорочки з вишивкою або яскравими малюнками, широкі штани та жилети. Популярними є капелюхи, хустки, широкі пояси, шкіряні ремені. Яскраві кольори і багатошаровість одягу символізують добробут і захист від злих сил. Вбрання також відображає соціальний статус та сімейний стан ромів.

Традиції та звичаї ромського народу – це унікальна спадщина, яка формувалася протягом століть. Незважаючи на зміни в сучасному світі, роми продовжують берегти свою культуру, традиції та звичаї, які є невід’ємною частиною їхньої ідентичності.

Пропонований віртуальний бібліографічний список містить добірку літератури про традиції та звичаї ромського народу. Він стане у нагоді всім, хто хоче більше дізнатися про цей самобутній народ, його багатогранну культурну спадщину та внесок у світову історію.

 

Циганське щастя : [бесіда з представниками ромських родин про циганське життя, звичаї, культуру] / зап. Г. В. Секрет // Будьмо знайомі / Г. В. Секрет. – Вінниця, 1999. – С. 185–194 : іл.

Зіневич, Н. Традиційне житло циган України / Н. Зіневич // Пам’ять століть. – 2000. –№ 3. – С. 93–102.

Данілкін, О. Циганська кочівля і міграція в Україні: історія, вплив на формування кастовості, типологія // О. Данілкін // Народознав. зошити. – 2000. – №1. – С.65–72.

Данілкин, О. Культура циган України: минуле і сучасність: за матеріалами єдиної в Україні держ. циган. колекції, зібраної автором книги (м. Біла Церква) / О. Данілкин ; літ. ред. О. Пазенко. – Київ : [б.в.], 2001. – 77 с. : портр, іл.

Зіневич, Н. О. Родильна обрядовість циган України // Буковин. іст.-етнограф. вісн. – Чернівці, 2001. – Вип. 3. – С. 30–32.

Зінкевич, Н. О. Цигани в Україні: формування етносу і сучасний стан / Н. О. Зінкевич // Укр. істор. журн. – 2001. – № 1. – С. 40–52.

Кроу, Д. Історія циган Східної Європи та Росії / Д. Кроу; пер. з англ. : В. П. Канаш, С. М. Рябчук. – К. : Мегатайп, 2003. – 376 с. – (Європейська історія).

Фрейзер, А. Цигани : монографія / А. Фрейзер ; пер. з англ. А. Онишко. – Київ : Всесвіт, 2003. – 360 с. : іл. – (Народи Європи).

Українські цигани // Музеї України. – 2005. – № 2. – С. 26, 27.

Навроцька, Є. М. Історія та культура ромів : (факультат. спецкурс за вибором) : метод. посіб. для вчителів / Є. М. Навроцька ; Закарпат. ін-т післядиплом. пед. освіти, Упр. освіти Ужгород. міськради. – Ужгород : О. Гаркуша, 2007. – 310 с. : іл., табл.

Роми України: із минулого в майбутнє : [зб. статей] / О. А. Бачинська [та ін.] ; відп. ред. В. І. Наулко ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – К. : Інтертехнологія, 2008. – 438 с.

Курочкін, О. Весільне рядження – «Циганщина» / О. Курочкін // Берегиня. – 2009. – № 1. – С. 5–17.

Сторожко, Т. Дихотомія «свій – чужий» у традиційній культурі охтирських циган [Електронний ресурс] / Т. Сторожко // Наук. зап. Нац. ун-ту «Острозька академія». Серія: Культурологія : зб. наук. пр. / Нац. ун-т «Острозька академія». – Острог, 2010. – Вип. 5. – С. 571–581.

Циганенко, Л. Ф. Цигани Бессарабії / Л. Ф. Циганенко // Гілея : наук. вісн. = Hileya: scientific bulletin : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, ВГО «Укр. акад. наук». – Київ, 2011. – Вип. 50. – С. 48–54.

Шевченко, А. Я. Повсякденний світ циганських етнічних груп «ловарі» та «крими» (на основі включеного спостереження) [Електронний ресурс] / А. Я. Шевченко // Міжнар. наук. форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент : зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т соціології, психології та упр. – Київ, 2011. – Вип. 6. – С. 119–132.

Афанасьєва, Л. Вплив гендерних стереотипів на жіночі ролі в сучасній циганській родині Мелітопольщини [Електронний ресурс] / Л. Афанасьєва // Українознав. альм. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Філос. ф-т, Центр українознавства, Музей книги і друкарства України, Мелітопол. держ. пед. ун-т ім. Богдана Хмельницького, Н.-д. ін-т українознавства МОН України. – Київ, 2012. – Вип. 9. – С. 17–20.

Кузьміна, С. Цигани в етнічній структурі населення Бессарабії в першій половині ХІХ ст. [Електронний ресурс] / С. Кузьміна // Краєзнавство : наук. журн. / Всеукр. спілка краєзнавців, Ін-т історії України НАН України. – Київ, 2013. – № 1. – С. 41–46.

Шнур, І. В. Циганські романси-шлягери ХІХ століття як «культурні віруси» (на прикладі романсів О. Аляб’єва, О. Варламова та О. Гурільова) [Електронний ресурс] / І. В. Шнур // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2013. – № 1. – С. 103–109.

Булаховська, Ю. Л. Спільне й відмінне в російському, українському й циганському романсі [Електронний ресурс] / Ю. Л. Булаховська // Компаративні дослідж. слов’янських мов і літератур. Пам’яті акад. Леоніда Булаховського : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2014. – Вип. 24. – С. 260–262.

Козакова, О. Сучасна історіографія дослідження історії та культури українських циганів радянського періоду [Електронний ресурс] / О. Козакова // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Історія / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2014. – Вип. 2. – С. 231–234.

Береза, А. Особливості вірування циганського народу [Електронний ресурс] / А. Береза, С. Шкіль // Вісн. [Київ. ін-ту бізнесу і технологій] : зб. наук. пр. / Київ. ін-т бізнесу і технологій. – Київ, 2015. – № 2. – С. 85–86.

Кондратьєва, Т. Пишні заручини і гучне весілля – такий документ про шлюб у вінницьких ромів : [про ромські традиції на прикладі вінниц. ромської родини] / Т. Кондратьєва // Подільська порадниця. – 2015. – 15 квітня. – С. 1, 5.

Мігоцький, Л. Циганський гіпноз як спосіб вчинення злочину / Л. Мігоцький, Т. Завада // Вісн. прокуратури. – 2015. – № 11. – С. 117–128.

Анцишкін, І. Міграція – як це було колись [про переселення ромів у давнину] / І. Анцишкін // Чумац. шлях. – 2016. – № 1. – С. 6, 7 : фот.

Бєліков, О. Роми у радянській Україні міжвоєнної доби (1920–1930-ті рр.) / О. Бєліков // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація : матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 4 жовт. 2016 р. / Укр. центр вивч. історії Голокосту ; наук. ред. М. Тяглий. – Київ, 2016. – С. 9–27.

Сторожко, Т. Побут ромів України в період нацистської окупації у дитячих спогадах / Т. Сторожко // Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація : матеріали наук.-практ. конф., м. Київ, 4 жовт. 2016 р. / Укр. центр вивч. історії Голокосту ; наук. ред. М. Тяглий. – Київ, 2016. – С. 111–126.

Сукаленко, Т. М. Типаж «циган» крізь призму українських прислів’їв та приказок / Т. М. Сукаленко [Електронний ресурс] // Літ. та культура Полісся. Серія: Філологічні науки : зб. наук. пр. / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. – Ніжин, 2016. – Вип. 82. – С. 241–253.

Шума, Л. Етнічний стереотип рома (цигана) в народних легендах [Електронний ресурс] / Л. Шума // Studia methodologica : зб. / Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2016. – Вип. 43. – С. 128–135.

Ґаус, К.-М. Собакоїди та інші люди : [дослідж. австрійського журналіста про особливості життя ромів у словац. місті Кошице.] / К.-М. Ґаус ; пер. з нім. Л. Стринадюк. – Львів : Човен, 2017. – 120 с. : іл.

Навроцька, Є. Прикмети та забобони ромів Закарпаття / Є. Навроцька [та ін. ; Міжнар. фонд «Відродження», Закарпат. обл. молодіж. громад. орг. «Гідність» («Патів»)]. – Ужгород : О. Гаркуша, 2017. – 38 с. : фотоіл. – Текст укр., ромською мовами. – (Проект «Організація навчання творчої ромської молоді»). – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://romaua.org.ua/download/1609000980879 (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

Адам, А. Є. Секрети ромської кухні / А. Є. Адам, Є. М. Навроцька ; ред. текст. укр. Л. К. Яцишин ; ред. текст. ромською А. Є. Адам ; Міжнар. Фонд «Відродження», Закарпат. культур.-просвіт. т-во «Романі яг». – Ужгород : Ужгород. міськ. друкарня, 2018. – 96 с. : іл. – Текст укр., ромською мовами.

Курочкін, О. В. Карнавальні «цигани»: етнічні стереотипи і обрядова маска / О. В. Курочкін // Святково-обрядова культура : вибр. пр. / О. В. Курочкін. – Київ, 2018. – С. 124–139.

Пап, В. Музичний фольклор ромів Закарпаття / В. Пап, Е. Пап. – Ужгород : РІК-У, 2018. – 156 с. : іл.

Роми: міфи та факти : навч.-метод. посіб. для вчителя з протидії ромофобії / Укр. центр вивчення історії Голокосту ; авт.-упоряд.: О. Войтенко, М. Тяглий. – Київ : КВІЦ, 2018. – 140 с. : іл.

Якимович-Чапран, Д. Лінгвокультурні конотації етноніма циган (на матеріалі українських фразем і паремій) [Електронний ресурс] / Д. Якимович-Чапран // Вісн. Львів. ун-ту. Серія філологічна = Visnyk of the Lviv University. Series Philology / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2018. – Вип. 68. – С. 307–318.

Рудніцька, О. О. Культуротворча роль ромів у розвитку української культури ХХІ ст. // Сучас. культур. простір у мистецтвознавчому дискурсі: зб. матеріалів Міжнар. дистанц. наук.-практ. конф., Київ, 14 листоп. 2019 р. – Київ, 2019 – С. 30–32.

«Амаро Трайо» : нариси про побут та традиції ромів Одещини / Міжнар. фонд «Відродження» ; Ромська програма малих грантів для молодих ромських активістів «Підтримка громадських і правозахисних ініціатив ромської молоді» ; Громадська орг. «Бахтале-Тавричанє» ; робоча група проекту : В. В. Гальченко, Н. О. Петрова, І. І. Циня. – Одеса, 2020. – 98 с. : фот. – Текст укр., англ. мовами. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://romaua.org.ua/download/1647541456180 (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

Кабачій, Р. У темноті: мова і культура кримських ромів ченгіне і тайфа [Електронний ресурс] / Р. Кабачій ; іл. К. Маєвська // Куншт : укр. наук.-популяр. медіа – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://kunsht.com.ua/articles/u-temnoti-mova-kultura-krimskix-romiv-chengine-tajfa (дата звернення: 24.03.2025). – Дата публ. 7 квіт. 2020 р. – Назва з екрана.

Рудніцька, О. О. Вплив історичних подій на формування ромської культури в контексті соціокультурного простору України ХХІ століття [Електронний ресурс] / О. О. Рудніцька // Вісн. Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв = National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald : наук. журн. / Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – Київ, 2020. – № 4. – С. 51–55.

Маркович, М. Останні кочівники Європи. Роми-ковалі у Карпатах 100 років тому [Електронний ресурс] / М. Маркович // Локальна історія : мультимед. онлайн-платформа про минуле та сучас. України – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://localhistory.org.ua/texts/statti/ostanni-kochivniki-ievropi-romi-kovali-u-karpatakh-100-rokiv-tomu/ (дата звернення: 24.03.2025). – Дата публ. 8 квіт. 2024 р. – Назва з екрана.

Човка, В. Роми Закарпаття між двома світовими війнами / В. Човка, П. Габрин. – Ужгород : Сабов А. М., 2024. – 116 с. : фот. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://romaua.org.ua/download/1738524204488 (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

 

Довідкові матеріали

Тяглий, М. І. Роми / М. І. Тяглий// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України – Київ, 2012. – Т. 9. – С. 288–289. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://is.gd/LsdIC9 (дата звернення: 22.03.2025). – Назва з екрана.

Наулко, В. І. Цигани в Україні / В. І. Наулко, Н. О. Зіневич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ, 2013. – Т. 10. – С. 476–479. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://numl.org/RiP (дата звернення: 22.03.2025). – Назва з екрана.

Культура циган [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [укр. сегмент]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://is.gd/Mu2B5L (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

Ромська кухня [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [укр. сегмент]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://is.gd/tOTofl (дата звернення: 24.03.2025). – Назва з екрана.

Цигани в Україні [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [укр. сегмент]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://numl.org/RiQ (дата звернення: 22.03.2025). – Назва з екрана.

RomaUA: інформ.-аналіт. агентство [Електронний ресурс] : [онлайн-платформа та інформ. бренд, що висвітлює життя ромів України та світу]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://romaua.org.ua/news/genocide_roma (дата звернення: 30.03.2024). – Назва з екрана.

Підготувала провідний бібліограф Тетяна Кушнірук