Віртуальний рекомендаційний бібліографічний список «Екологічне просвітництво: огляд ресурсів в мережі Інтернет» (до Дня довкілля)

Екологічне просвітництво є важливою складовою формування екологічної культури суспільства. В умовах глобальних змін клімату, виснаження природних ресурсів та зростаючого рівня забруднення довкілля особливої значущості набуває поширення знань про відповідальне ставлення до природи та принципи сталого розвитку. Усвідомлення екологічних проблем та активна участь громадян у їх розв’язанні є ключовими факторами для збереження навколишнього середовища та покращення якості життя майбутніх поколінь.

Сучасні інформаційні технології відкривають нові можливості для екологічного просвітництва. Інтернет-ресурси відіграють важливу роль у поширенні екологічних знань, надаючи доступ до наукових досліджень, освітніх матеріалів, інтерактивних курсів та інформаційних платформ. Завдяки онлайн-ресурсам екологічна освіта стала доступнішою для широкого кола людей, незалежно від віку, місця проживання чи рівня підготовки. Соціальні мережі, блоги, відеолекції та електронні бібліотеки сприяють активному залученню громадськості до обговорення екологічних проблем та пошуку шляхів їх вирішення.

У цьому огляді розглянуто найактуальніші Інтернет-ресурси, що сприяють екологічному просвітництву, а також проаналізовано їхню ефективність у формуванні екологічної свідомості сучасного суспільства.

Годецька, Т. І. Інноватизація екологічної освіти у цифровому вимірі [Електронний ресурс] : аналітичний огляд / Т. І. Годецька // Аналіт. вісн. у сфері освіти й науки: довідк. бюл. – 2024. – № 19. – С. 24–52. – Електрон. версія журн. – Режим доступу:

У статті висвітлено науковий доробок провідних українських і зарубіжних науковців щодо екологічної освіти, екологічної культури, екологічного виховання і як результат – екологічної свідомості. Акцентовано увагу на працях, у яких дослідники стверджують, що екопроблеми навколишнього середовища вважаються справою глобального занепокоєння і потребують створення освітнього екопростору особистісно-розвивального типу, де люди розумітимуть, що природа не є об’єктом для експлуатації, і від ставлення до неї, залежить існування всього людства. Наголошено, що освітній екопростір є чинником формування екокомпетентної особистості, здатної непрагматично взаємодіяти з природою, екологічно доцільно поводитись у довкіллі, будувати взаємини з навколишнім світом згідно з принципами сталого розвитку суспільства. Подано авторську думку на історичні витоки концепції освіти для сталого розвитку. Зазначено, що такий розвиток потребує великих і радикальних змін, зокрема в поведінці й звичках людини. Звернуто увагу, що міжнародний профіль екоосвіти для сталого розвитку формується такими державами, як Японія, Швеція, Німеччина, Нідерланди, Канада та ін.

Розглянуто праці, у яких конкретизовано зміст і структуру екокомпетентності вчителя природничих дисциплін на засадах сталого розвитку суспільства, обґрунтовано необхідність віднесення її до державних стандартів вищої освіти, що нині вже є реальністю. Зроблено прогностичний висновок, що формування екосвідомості, знання і мислення як рефлексивних передумов екологічної раціональності, визначення їх особливостей, є важливим завданням, що постає перед новочасною наукою і має бути усвідомлене. Наголошено, що результати досліджень у межах однієї галузі знань стають підставою для оперативного внесення змін в екомоделі досліджень інших наук і навпаки. Зауважено, що сучасна екологічна освіта у світі будується навколо чотирьох аспектів навчання: вчитися, щоб знати; діяти; існувати; жити спільно. Зауважено на естетичних потребах людини, які задовольняються насамперед у процесі сприйняття краси природи, її осмислення, роздумів на вічні теми. Водночас естетичні потреби особистості, відчуття гармонії йдисгармонії є необхідним компонентом розвитку екологічної свідомості, екологічної культури сучасної людини. Акцентовано на тому, що екосвідомість людини – це безпека країни, запорука подальшого існування життя на планеті. Аналітичний огляд підготовлено на виконання аналітико-синтетичного етапу наукового дослідження «Інформаційно-аналітичний супровід цифрової трансформації освіти і педагогіки: вітчизняний і зарубіжний досвід» (2023–2025 рр.).

Антомонов, М. Ю. Обізнаність, настанови та діяльність як складові екологічної свідомості молоді [Електронний ресурс] / М. Ю. Антомонов, С. Л. Пашинська, М. П. Соколова, Т. П. Скочко, О. П. Рудницька // Мед. перспективи. – 2023. – Т. 28, № 2. – С. 176-182. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2023_28_2_26 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Формування здоров’я людини проходить в умовах як позитивного, так і негативного впливу зовнішнього середовища. Простежено безсумнівний зв’язок між здоров’ям людини та ступенем її втручання в природне середовище, який, у свою чергу, зумовлений рівнем екологічної свідомості суспільства. Розроблено анкету для опитування студентів та школярів старших класів у різних містах України. В опитуванні взяли участь 285 респондентів віком від 15 років до 24 років. Задля можливості порівняти рівень екологічної свідомості молоді з людьми інших вікових груп до анкетування було залучено 53 респонденти старшого віку, що становило 15,7 % від загальної кількості опитаних. Анкету було умовно розбито на смислові модулі для можливості визначення рівнів екологічних знань, настанов та поведінки. Для досягнення мети роботи було здійснено оцінювання рівнів екологічної свідомості та її складових із урахуванням статі, віку, місця проживання та фаху навчання. Виявлено, що молоді люди обох статей майже не відрізняються за високим рівнем настанов. Однак частка дівчат з високим рівнем обізнаності дещо більша за частку хлопців і значно перевищує за високим рівнем діяльності. Усвідомлення соціальної та індивідуальної цінності природи значно зростає з дорослішанням, проте готовність до активної природоохоронної діяльності з віком майже не змінюється. Установлено залежність екосвідомості від місця проживання: у маленьких містах екосвідомість у мешканців вища, ніж у тих, хто проживає у великих містах. Також екосвідомость залежить від фаху навчання: у студентів гуманітарних спеціальностей спостерігається вірогідно вищий рівень екосвідомості, ніж у студентів технічних вузів. Аналіз одержаних результатів сприятиме розробленню шляхів формування екологічної свідомості учнів та студентів, що є одним з головних завдань еколого-гігієнічної просвіти та виховання молоді.

Гнатюк, В. В. Екологічна освіта та формування екологічної свідомості: шлях до гармонії з природою [Електронний ресурс] / В. В. Гнатюк, Н. М. Щербакова, Г. В. Різак // Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). – 2024. – № 5. – С. 143–154. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prainnsc_2024_5_14 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Стан навколишнього середовища та екологічна криза актуалізували для сучасного суспільства потребу у розвитку екологічної свідомості та культури через призму екологічної освіти. Метою статті було розглянути ключові аспекти екологічної освіти як шляху до гармонії з природою. У дослідженні визначено основні екологічні проблеми сучасності, серед яких виснаження природних ресурсів, забруднення довкілля, порушення динамічної рівноваги у біогеоценозах та незворотні зміни у генетичних структурах живих організмів. Перед суспільством постає завдання формування раціонального природокористування і вміння бачити екологічні наслідки, виконання якого можливе завдяки екологічній культурі та екологічному вихованню. Це складний процес, який покликаний сформувати відповідальність людини за збереження та відновлення природи, реалізувати її життєву цінність на практиці. Було з’ясовано, що екологічна освіта охоплює такі підходи, інструменти та програми, які розвивають і підтримують ставлення, цінності, обізнаність, знання та навички, пов’язані з навколишнім середовищем, які готують людей вживати обґрунтованих дій на користь природи. Окреслено основні напрямки екологічної освіти: формування екологічної культури і свідомості, вивчення взаємодії людини і природи, розуміння природних процесів. Проаналізовано науки, суміжні із екологічної освітою. Основними викликами для екологічної освіти у сучасному світі залишається відсутність системного підходу, потреба у постійному оновленні освітніх програм та нестача необхідних ресурсів.

Зоріна, І. В. Особливості формування екосвідомості особистості [Електронний ресурс] / І. В. Зоріна // Сучасні тренінгові технології для розвитку особистості: еко-тренінг [зб. тез доповідей VІ Всеукр. наук.-практ. конф.]. Відп. ред. В. Л. Зливков, Н. А. Харченко, С. О. Лукомська. Умань-Київ, 2021. – С. 31–32. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/123456789/13981/1/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3%202021.pdf#page=31 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

Сучасна екологічна криза, зумовлена особливостями людської діяльності дає поштовх для вирішення проблем навколишнього середовища за допомогою екологічної психології, а саме формування індивідуальної та колективної екосвідомостей. Найважливішими завданнями екологічної психології є: захист навколишнього середовища від руйнівної людської діяльності; захист людини від впливів факторів, спричинених забрудненістю навколишнього середовища.

Для вирішення цих завдань актуальним є формування екосвідомості, яка базується на знаннях про навколишню дійсність та формує відповідальність і поведінку людини стосовно екологічної ситуації.

Іщенко, С. Екологічна освіта та енергозбереження: формування свідомого підходу у майбутніх поколінь [Електронний ресурс] / С. Іщенко, П. Обухов // Молодь і ринок. – 2024. – № 10. – С. 82–86. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2024_10_17 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

У сучасному світі питання екології та енергозбереження набули особливої ваги через зростання чисельності населення, індустріалізацію, підвищення рівня споживання енергії та ресурсів, що призводить до серйозного навантаження на навколишнє середовище. Екологічна криза, кліматичні зміни та вичерпання природних ресурсів стають дедалі очевиднішими, тому формування екологічної свідомості та відповідального ставлення до використання енергії у майбутніх поколінь стає критично важливим завданням. Екологічна освіта є ключовим інструментом для формування свідомого підходу до охорони навколишнього середовища. Вона дає можливість дітям та молоді зрозуміти взаємозв’язок між людською діяльністю та станом екосистеми, навчити їх відповідально ставитися до природи та ресурсів.

Кичко, І. Вплив засобів масової інформації на формування екологічної свідомості у контексті безпеки водокористування [Електронний ресурс] / І. Кичко // Наук. вісн. Полісся. – 2023. – № 1. – С. 19–35. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvp_2023_1_4 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Статтю присвячено дослідженню теоретико-методологічних, організаційно-економічних та прикладних проблем впливу ЗМІ, реклами та Інтернет на екологічну свідомість, екологічні потреби. Обґрунтовано, що раціональне водокористування вимагає розробки та реалізації сукупності заходів, які б забезпечили формування екологічної свідомості через освіту, діяльність ЗМІ.

З метою оцінювання впливу реклами, Інтернет, телебачення на формування екологічної свідомості в частині водокористування було проведено експертне дослідження, в ході якого встановлено (більшість експертів стверджує), що вплив ЗМІ на формування екологічної свідомості в частині водокористування незначний, знаходиться на середньому та нижче середнього рівня.

Зазначається, що з метою посилення впливу ЗМІ на екологічну свідомість необхідно розробити концепцію безпеки водокористування, сприяти формуванню екологізації свідомості, переходу на безвідходні технології, впровадженню економічного стимулювання екологічно чистих технологій, підвищенню екологічної спрямованості діяльності ЗМІ.

Максьома, М. М. Роль прислів’їв і приказок у формуванні екологічної свідомості українців [Електронний ресурс] / М. М. Максьома // Modern Science: Innovations and Prospects : Proceedings of XI International Scientific and Practical Conference 24–26 July. – Stockholm, Sweden, 2022. – С. 194–201. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://sci-conf.com.ua/xi-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-science-innovations-and-prospects-24-26-07-2022-stokgolm-shvetsiya-arhiv/ (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Українці здавна шанували природу, бачили її неповторність і були вдячні за всі ті дари, що вона дає. Традиційною формою кодування й збереження інформації про неї є фольклор як невичерпне джерело української культури, ідентифікатор самосвідомості народу, що відтворює органічні риси його життєдіяльності, які відбираються, зберігаються та передаються поколіннями як найкращі, типові та звичні. Зокрема, у народній творчості закодовано суттєвий екологічний досвід українців – їхнє розуміння природи, її законів, взаємодії людини з довкіллям.

Мамчур, І. В. Соціально-психологічні особливості економічної свідомості українців в умовах воєнного стану [Електронний ресурс] / І. В. Мамчур, О. О. Міненко, І. Я. Мельничук // Наук. зап. [Центральноукр. держ. ун-ту ім. Володимира Винниченка]. Серія : Психологія. – 2024. – Вип. 3. – С. 41–46. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rbsps_2024_3_8 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

У статті систематизовано та проаналізовано дефініції поняття «економічна свідомість». На основі здійсненого аналізу найбільш доцільним та актуальним до мети дослідження є розуміння економічної свідомості як центральної категорії сучасної економічної психології, яка означає результати відображення суб’єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з економікою, а також його свідомі дії та стани нею обумовлені. Визначено особливості суб’єктивної економічної свідомості в умовах невизначеності, зумовлених воєнним станом в Україні. Узагальнено основні класифікації та структурні компоненти економічної свідомості. Посилену увагу приділено суб’єктивним когнітивним, поведінковим, емоційним аспектам економічної свідомості. У статті актуалізується думка про те, що задоволення економічних потреб особистості відображає самооцінку індивіда, рівень задоволеності власним матеріальним добробутом, економічні потреби людини в життєвих благах і потенційні можливості для їх задоволення є рушійними силами економічної свідомості та економічної поведінки. Важливою теоретичною тезою є думка про те, що у кожної людини формується індивідуальна суб’єктивна перцепція соціально-економічної реальності, яка представлена рівнем знань, суджень, переконань, що визначає в подальшому її економічну, споживчу поведінку. Представлено та здійснено кількісний і якісний аналіз авторського опитувальника, який розкриває глибинні соціально-психологічні особливості економічної свідомості українців в умовах економічної невизначеності. Особливої наукової уваги заслуговують характерні тенденції в економічній свідомості громадян: підвищення рівня важливості заощадження, зміна набутих впродовж життя споживчих звичок, скептичне ставлення до соціально-економічних заходів уряду країни, зменшення попиту на купівлю нерухомого й рухомого майна в Україні, песимістичні настрої щодо майбутнього вітчизняної економіки. Автори дослідження дійшли висновку, що суб’єктивна економічна свідомість є динамічним феноменом, який відображає соціально-економічні реалії життя індивіда.

Мірошниченко, О. В. Формування екологічної свідомості здобувачів освіти через участь у проєктній діяльності [Електронний ресурс] / О. В. Мірошниченко, І. В. Мироненко // Вересень. – 2024. – № 4. – С. 66–79. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vere_2024_4_7 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

У методичній статті йдеться про перші результати реалізації екологічної ініціативи «Місто у парку» в закладах загальної середньої освіти Миколаївської області. Акцентовано на практичних аспектах формування екологічної свідомості здобувачів освіти через участь у проєктній діяльності й заходах, спрямованих на збереження довкілля.

Визначено методичні основи формування екологічної свідомості здобувачів освіти. Розглянуто біологічні особливості дикорослих рослин, придатних для озеленення подвір’їв закладів освіти, паркової зони. Проаналізовано результати освітньої ініціативи та її значення для формування відповідальної молоді, здатної до екологічного мислення і дій.

Пономарьова, Г. Формування екологічної свідомості здобувачів вищої педагогічної освіти в умовах освітнього процесу [Електронний ресурс] / Г. Пономарьова // Молодь і ринок. – 2024. – № 12. – С. 7–12. 

У статті актуалізовано проблему формування екологічної свідомості здобувачів фахової передвищої педагогічної освіти в умовах сьогодення та в контексті завдань професійної підготовки майбутніх педагогічних працівників.

Представлено авторське визначення екологічної свідомості як форми суспільної поведінки особистості. Сформовано низку узагальнених висновків щодо стану розв’язання проблеми у сучасній науковій теорії. Виокремлено проблему дієвості екологічних знань здобувачів педагогічної освіти.

На основі теоретичних та емпіричних узагальнень виокремлено і схарактеризовано рівні, компоненти та критерії оцінювання екологічної свідомості здобувачів фахової передвищої освіти, визначено найбільш ефективні чинники, методи та прийоми її формування.

Толочко, С. В. Екологічні цінності здобувачів освіти: сутність, зміст, особливості формування [Електронний ресурс] / С. В. Толочко, О. В. Васюк // Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). – 2025. – № 1. – С. 1196–1207.

У статті здійснено аналіз сутності, змісту та особливостей формування екологічних цінностей здобувачів освіти, зокрема соціономічних професій. У статті розглядаються теоретико-методологічні основи цього процесу, визначаються ключові чинники, що впливають на розвиток екологічної свідомості, а також пропонуються практичні рекомендації для педагогів щодо ефективного впровадження екологічних цінностей в освітній процес. Означено, що термін «екологічні цінності» нами визначається як система особистісних переконань, установок і мотивів, спрямованих на усвідомлення значущості природи, відповідальність за її збереження та активну участь у вирішенні екологічних проблем. Доведено, що зміст екологічних цінностей охоплює знання, ставлення та поведінкові прояви, що забезпечують гармонійні стосунки між людиною та природою. Виокремлено когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий компоненти екологічних цінностей студентів соціономічних професій. До основних особливостей процесу формування екологічних цінностей здобувачів освіти автори відносять професійну спрямованість, використання інноваційних методів навчання, аксіологічний підхід, соціокультурний контекст.

Сосницький, Ю. О. Екосвідомість через плакат: сучасні українські тенденції [Електронний ресурс] : / Ю. О. Сосницький // Культура України. – 2024. – № 86. – С. 27–40. – Електрон. версія журн. – Режим доступу: https://doi.org/10.31516/2410-5325.086.04 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

У статті розглянуто роль сучасного екологічного плаката як важливого засобу культурної комунікації в умовах загострення екологічної кризи. Проаналізовано еволюцію українського екологічного плаката, зокрема зміну його образотворчої мови, стилістичних і концептуальних підходів, що відображають соціокультурні трансформації суспільства та потреби формування екологічної свідомості. Досліджено комунікативні функції екологічного плаката, які включають інформативний, мобілізаційний та емоційно-впливовий аспекти, що сприяють підвищенню екологічної обізнаності громадян. Сформульовано рекомендації для підвищення ефективності екологічного плаката, зокрема інтеграції інтерактивних елементів і цифрових форматів. Автори підкреслюють значущість екологічного плаката як інструменту залучення громадськості до вирішення актуальних екологічних проблем та його потенціал у формуванні відповідальної екологічної свідомості.

Стрільчук, О. В. Територіальна ідентифікація громади як передумова розвитку екологічної свідомості [Електронний ресурс] / О. В. Стрільчук // Габітус. – 2022. – Вип. 41. – С. 272–277. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2022_41_50 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

Стаття представляє собою теоретичний огляд проблеми локальних ідентичностей та їх рівня екологічної свідомості в залежності від критеріїв територіальної ідентифікації. Наведено визначення екологічної свідомості та перелічено її основні складові. Виділено територіальний та територіально-мотиваційний критерії ідентифікації. Територіальний критерій включає ідентифікацію за політико-адміністративною та ландшафтно-географічною ознаками. Первинною з ознак територіальної ідентифікації для особистості виступає та, яка несе більшу цінність. Теоретично обґрунтовано велике значення природно-географічного критерію для українців та вказано його стрімку трансформацію через індустріалізацію внаслідок якої Україна перетворилася на країну з поганою екологічною ситуацією. В межах територіально-мотиваційного критерію місцевість може розглядатися як ресурс або як цінність. Локальна ідентичність, яка концентрується навколо природніх ресурсів території, як правило, характеризується антропоцентричним типом екологічної свідомості деструктивного характеру. Агресивне сільське господарство, незаконний видобуток корисних копалин, забруднення навколишнього середовища означені як жорсткий вплив на екологію. В межах антропоцентричного типу виділено м’яку форму впливу на природу через рекреаційну діяльність, яка має помірно-деструктивні риси. В основі обох форм екологічної свідомості лежить маскулінність ідентичності чоловічого типу. Обґрунтовано, що представники екоцентричного типу свідомості в своїй основі опираються на нематеріальні ресурси. Територія проживання розглядається ними як цінність, що супроводжується значними емоційними зв’язками та вкоріненністю. Характер екологічної поведінки визначається особливостями місця проживання (природоохоронні зони або зони високого екологічного забруднення).

Сулятицька, Т. В. Розвиток екологічної свідомості студентів як виклик сьогодення [Електронний ресурс] / Т. В. Сулятицька, Євсєєв, Ю. // Екологічно орієнтована вища освіта. Методологія та практика – 2024 : зб. матеріалів Всеукр. конф. з проблем вищ. освіти / Харків. нац. автомоб.-дор. ун-т. – Харків : ХНАДУ, 2024. – С. 119–121. – Електрон. версія журн. – Режим доступу: https://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/24106 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

Сьогодні питання екологічної свідомості належать до глобальних соціально-філософських проблем, які досліджують як світова, так і вітчизняна філософія. Одним із найбільш актуальних викликів нашого часу є вирішення екологічних проблем на глобальному рівні. Для їх успішного подолання важливо розуміти не лише безпосередні причини, пов’язані з діяльністю людини, але й більш глибинні, фундаментальні чинники, що визначають цей тип діяльності. Однією з таких основних причин є екологічна свідомість, яка формує певний спосіб існування людства протягом століть.

Екологічна свідомість як окрема форма суспільної свідомості виникла лише у XX столітті внаслідок усвідомлення загрози глобальної екологічної катастрофи та посилення кризових явищ у взаємодії суспільства з природою. Вона базується на пізнанні законів, що зберігають цілісність природного середовища, а також регулюють людську діяльність для збереження сприятливих умов для життя.

Офіційні екологічні ресурси та портали міжнародних організацій

UNEP = Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.unep.org/ (дата звернення:13.03.2025). – Назва з екрана.

Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища UNEP є провідним глобальним органом з питань навколишнього середовища.

Понад 50 років UNEP співпрацює з урядами, громадянським суспільством, приватним сектором і організаціями ООН для вирішення найгостріших екологічних проблем людства – від відновлення озонового шару до захисту світових морів і сприяння зеленій інклюзивній економіці. Програма сприяє трансформаційним змінам, досліджуючи основні причини потрійної планетарної кризи зміни клімату, втрати природи та біорізноманіття та забруднення. Їхня робота зосереджена на допомозі країнам у переході до низьковуглецевої та ресурсоефективної економіки, зміцненні екологічного врядування та законодавства, захисті екосистем і наданні даних, що ґрунтуються на фактах, для прийняття політичних рішень.

Завдяки передовій науці, координації та адвокації UNEP підтримує 193 держави-члени у досягненні Цілей сталого розвитку та житті в гармонії з природою.

WORLDWILDLIFE = Всесвітній фонд дикої природи [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.worldwildlife.org (дата звернення:13.03.2025). – Назва з екрана.

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) працює над збереженням природного світу на благо людей і дикої природи, співпрацюючи з партнерами від місцевого до глобального рівнів у майже 100 країнах.

Усвідомлюючи, що проблеми, з якими стикається наша планета, стають дедалі складнішими та актуальнішими, фонд вдосконалив спосіб роботи навколо нової амбітної стратегії. Їхня нова стратегія ставить людей у центр та організовує роботу навколо шести ключових сфер: ліси, морська, прісна вода, дика природа, їжа та клімат. Поєднавши ці шість сфер у комплексний підхід, людство зможе краще використовувати унікальні активи планети та спрямувати всі ресурси на захист вразливих місць, видів і спільнот у всьому світі.

Фонд працює над тим, щоб навчати людей і впливати на них, щоб вони приймали екологічні рішення, зокрема тих, хто працює в бізнесі та приймає рішення щодо використання природних ресурсів, а також тих, хто працює в уряді та встановлює політику, яка впливає на природу.

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) працює в усьому світі на всіх рівнях – на містах і громадах, від урядових залів до глобального ринку. Однією з сильних сторін WWF є здатність залучати зацікавлені сторони – бізнес, громадянське суспільство та наукові кола – до партнерства для розробки інноваційних рішень проблем, які стоять перед ними.

IUCN = Міжнародний союз охорони природи [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.iucn.org (дата звернення:13.03.2025). – Назва з екрана.

Міжнародний союз охорони природи є членським союзом, який складається з урядових організацій та організацій громадянського суспільства. Використовуючи досвід, ресурси та охоплення більш ніж 1400 організацій-членів, IUCN є глобальним авторитетом у питаннях стану природного світу та заходів, необхідних для його захисту.

Міжнародний союз охорони природи надає державним, приватним і неурядовим організаціям знання, інструменти та проекти, які дозволяють суспільству, економіці та природі процвітати разом.

Поряд зі своєю політикою, знаннями та роботою IUCN також підтримує збереження по всьому світу через різні гранти та інші механізми.

European Environment Agency (EEA) = Європейське агентство з охорони довкілля [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.eea.europa.eu (дата звернення:13.03.2025). – Назва з екрана.

EEA є агентством Європейського Союзу. Разом із мережею Eionet надає знання та дані, необхідні для досягнення сталого розвитку в Європі.

Завдання Європейського агентства з охорони здоров’я – надавати надійну, достовірну та незалежну інформацію про довкілля та клімат. Положення про заснування EEA було прийнято Європейським Союзом у 1990 році, а Агентство розпочало роботу в Копенгагені в 1994 році. Для підтримки розробки політики в Європі агентство тісно співпрацює з національними та європейськими інституціями, зокрема з Європейською комісією, Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу.

EEA працює над підтримкою цілей щодо навколишнього середовища, клімату та сталого розвитку, визначених Європейською зеленою угодою на 2030 та 2050 роки.

Національні та державні екологічні інформаційні платформи

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://mepr.gov.ua (дата звернення:13.03.2024). – Назва з екрана.

Державна екологічна політика – це діяльність державних органів, спрямована на забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічну політику також можуть мати окремі підприємства чи організації.

ЕкоСистема [Електронний ресурс] : національна онлайн-платформа, яка містить актуальну інформацію про стан довкілля : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://eco.gov.ua/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Освітні ресурси: екологічні програми

Курси з екології [Електронний ресурс] // EDERA : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ed-era.com/course/ecology/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Прозора енергетика [Електронний ресурс] // EDERA : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/5127 (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Онлайн-курс для зацікавлених в енергетиці. Ви дізнаєтеся про енергетичні ринки, законодавчі межі, використання даних та перспективи реформ в енергетичній сфері України.

Планета – мій дім [Електронний ресурс] // EDERA : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/5107 (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Найбільший урок у світі з екології та кліматичних змін для школярів. За допомогою курсу вчителі зможуть розповісти учням про екологічні проблеми, а також надихнути їх на протидію змінам клімату

Планета – Зелене світло для Землі [Електронний ресурс] // EDERA : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/426 (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Онлайн-курс для школярів та вчителів природничих наук про відновлювану енергетику. Ви дізнаєтеся, чому відбувається глобальна зміна клімату та як кожен з нас може посприяти енергоефективності.

EDUCATION from EcoReanimation = Освітня платформа від ЕкоРеанімації [Електронний ресурс] // EcoReanimation : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecoreanimation.com/ecoeducation/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

ЕкоРеанімація – це активна громадська організація Харківської області, яка має за мету навчати бажаючих долучитись до екологічно свідомого життя базовим знанням про управління відходами. Саме тому було розроблено спеціальні освітні програми для самостійного навчання з постійною комунікацією. Щоб орієнтуватись у темі управління відходами, ми пропонуємо долучитись до курсу «Базові знання про відходи». Ви зможете розібратись у морфології відходів, зрозуміти склад та дізнаєтесь про можливості їх подальшого поводження.

Якщо вас цікавить проблема довкілля, то ви напевно помічали як зникають ліси, як забруднюються річки, як над полями літають пластикові пакети. Виникає питання, яким чином зупинити цей рух знищення природи?

Саме тому активісти ЕкоРеанімації вирішили зібрати всі свої знання, досвід експертів та знавців у сфері сталого розвитку. Результатом став «Курс ощадливого користування». У ньому учасники зможуть поглянути на свої побутові дії та звички з боку збереження довкілля. Курс допоможе вам зменшити свій вплив на планету та буде провідником у дивних поняттях «реюз» чи «zero waste».

Екологія [Електронний ресурс] // Освітній хаб міста Києва : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://eduhub.in.ua/courses/kurs-8-ekologiya (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Екологічні проблеми, серед яких охорона природи і здоров’я людей, постають одними з найсуттєвіших на сучасному етапі розвитку людського суспільства. З огляду на стан екології та тенденції розвитку економіки України, можна констатувати зростаючу актуальність розв’язання цих проблем.

Освітній курс «Екологія» розроблений в партнерстві з Асоціацією інноваційної та цифрової освіти, та складається з 4 модулів. Перший модуль познайомить вас із загальним станом екології та проблемами, що існують в ній. У другому ви розглянете, що таке глобальне потепління та його наслідки. Третій модуль розповідає що таке екоадаптація та чому вона важлива для екології нашої планети. У четвертому модулі ви розглянете та проаналізуєте важливість Землі, що є нашим життєвим простором.

Соціальні мережі, блоги та медіа

Сучасний світ стикається з екологічними викликами, які потребують активної участі кожного з нас. Формування екосвідомості – це не лише про знання проблем довкілля, а й про конкретні дії, спрямовані на його збереження. Одним із найефективніших інструментів екопросвіти стали соціальні мережі. Через Instagram, Facebook, TikTok та YouTube екоблогери доносять інформацію про здоровий спосіб життя, принципи zero waste, recycling, розповідають про альтернативи пластику, популяризують екоторби, вощанки, екологічні губки тощо.

Соціальні мережі стали платформою для швидкого поширення ідей, натхнення та залучення до екологічних ініціатив. Вони дозволяють:

  • розповсюджувати інформацію про екологічні проблеми та рішення у доступній формі (відео, інфографіка, челенджі);
  • впливати на поведінку аудиторії через приклад блогерів та лідерів думок;
  • формувати екологічні звички через інтерактивні формати (онлайн-марафони, флешмоби, екочеленджі);
  • рекламувати та просувати екологічно чисті товари та послуги.

Алмашій, І. І. Соціальні мережі як засіб формування екологічної культури молоді / І. І. Алмашій // Наук. вісн. Мукачів. держ. ун-ту. Серія «Педагогіка та психологія». – 2016. – Випуск 2 (4) – С. 193–195. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/2689 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

В статті розглядаються соціальні мережі як засіб формування екологічної культури молоді. Вказано на те, що соціальні мережі є важливим засобом екологічно спрямованої комунікації, який ще не до кінця освоєний і має великий виховний потенціал. Висвітлено широкий набір форм і методів екологічної комунікації в мережі, які спрямовані на більш динамічний вплив на свідомість і поведінку молоді у порівнянні з іншими засобами масової інформації. Окреслено шляхи екологоспрямовані комунікації в мережі, які потрібно вдосконалити і розвивати, щоб освітньо-виховний потенціал виховних інституцій міг відповідати вимогам і настроям цільової аудиторій, пропонуючи нові комунікаційні рішення і способи зворотного зв’язку. Проблема використання Інтернет-ресурсу потребує педагогічного дослідження з позицій підвищення ефективності виховання із застосуванням веб-сайтів, тобто досягнення бажаного психолого-педагогічного впливу на особистість та максимально можливих результатів комп’ютеризованого навчання.

Мошура, В. Особливості формування екологічної свідомості підлітка засобами соціальних медіа [Електронний ресурс] / В. Мошура // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. – 2021. – Вип. 13 (58). – С. 74–83. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.13(58).07 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

В статті теоретично й емпірично досліджується вплив сучасних соціальних медіа на формування і розвиток екологічної свідомості підлітка. Розглянуто зміст понять «екологічна свідомість», «соціальні медіа», «екологічна криза». Виокремлено фактори, що впливають на якість публікацій у соціальних мереж і екологізацію соціальних мереж. Встановлено необхідність в екологізації сучасної медіа-освіти, її стійкому розвитку та оновленні у відповідності до вимог сьогодення суспільства і довкілля. Нами було проведено емпіричне дослідження екологічної свідомості, в якому взяли участь учні загальноосвітнього навчального закладу – Гончарівської гімназії Чернігівсього району, Чернігівської області (n=60). В дослідженні було використано такі методи дослідження: контент-аналіз, методика «ЕЗОП» та бланк «Натурафіл». Підібраний банк методик дозволив нам оцінити рівень розвитку екологічної свідомості особистості школяра, що допоможе виокремити пріоритетні напрямки роботи з ними в медіапросторі. За результатами проведеного дослідження та за допомогою контент-аналізу соціальних мереж підлітків, що дало змогу виокремити основну проблематику у взаємодії людини і природи, встановлено, що в середньому близько 18% обстежуваних продемонстрували низький рівень розвитку екологічної свідомості, що характеризується зневажливим і споживчим ставленням дитини до природи. Близько 35% мають найбільш сформоване естетичне й прагматичне ставлення до природи, інакше кажучи, вони сприймають її як «красиву та корисну». Лише16% респондентів мають задовільний рівень екологічної свідомості, що характеризується тим, що підліток сприймає природу як джерело знань і майбутнього. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у теоретичному та емпіричному вивченні стану розвитку екологічної свідомості у підлітків і можливих шляхів його покращення.

Лут, І. Мережа «інстаграм» як засіб формування і просування екокультури [Електронний ресурс] / І. Лут // Розвиток сучасної науки та освіти: реалії, проблеми якості, інновації: матеріали V Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Запоріжжя, 29–31 травня 2024 р.) / [за наук. ред. С. В. Кюрчев, В. О. Радкевич, В. М. Кюрчев та інш.]. – Запоріжжя, 2024. – С. 567–575. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.tsatu.edu.ua/vmf/wp-content/uploads/sites/17/zbirnyk-2024-29-31.05_tdatu-1.pdf#page=571 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Соціальна мережа «Інстаграм», входячи до системи сучаснихмедіа, ще не до кінця освоєна і має великий виховний потенціал, зокрема формування й просування екологічної культури серед молоді. Висвітлено широкий набір форм і методів екологічної комунікації в мережі, спрямований на більш динамічний вплив на світогляд і поведінку молоді у ставленні до довкілля. Окреслено шляхи екологоспрямованої комунікації в мережі, за основними складниками екологічної культури індивіда: інформаційно-інтелектуальним; мотиваційно-ціннісним та поведінково-діяльнісним компонентами. Розглянуто нові комунікаційні рішення і способи зворотного зв’язку з позицій підвищення ефективності виховання і просування екокультури із застосуванням інстаграму, які відповідають вимогам і настроям молодіжної аудиторії.

Новини [Електронний ресурс] // Вторма : компанія у сфері вторинної переробки : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://vtorma.ua/ua/news-ua/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Поява пластику, плівки, ПВХ та інших видів упаковки зробило зручним торгівлю різними товарами та їх транспортування, що сприяло швидкому розвитку різних напрямків бізнесу. У той же час, розвиток ринку полімерів призвів до масштабного забруднення навколишнього середовища. В епоху широкого використання полімерних матеріалів вміння правильно утилізувати і переробляти відходи є важливим показником загального стану культури суспільства. Тому компанія «ВТОРМА» кинула виклик хаосу неусвідомленого споживання, запропонувавши організаціям сучасну альтернативу утилізації вторсировини: її глибоке, ретельне сортування і рециклінг (повторну переробку).

У блозі компанії «ВТОРМА» ви можете знайти багато корисної та цікавої інформації, Наприклад у статті «Енергія з побутового сміття» ви дізнаєтесь про еколого-енергетичну переробку сміття, або про екологічне пакування продуктів у статті «Обгортка яка підлягає обробці», також ви дізнаєтесь як пластик потрапляє до організму людини та як це шкодить здоров’ю.

Ecogrizzly [Електронний ресурс] // Інтернет-магазин екотоварів Ecogrizzly : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecogrizzly.shop/category/blog/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Якщо вас, турбують проблеми забруднення довкілля, та ви хочете дізнатись, як їм запобігти, то тут ви неодмінно знайдете для себе щось корисне. Блог містить цікаві рубрики: «Екологічні проблеми», «Інтерв’ю», «Компостування», «Сортування», «Соціальні ініціативи» та «Утилізація сміття».

Ашпін, М. Що таке люфа і як нею користуватися? [Електронний ресурс] / М. Ашпін // Інтернет-магазин екотоварів Ecogrizzly : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecogrizzly.shop/what-is-loofah-and-how-to-use/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Американські дослідники з’ясували, що поролонові губки для посуду накопичують надзвичайно велику кількість шкідливих для людини бактерій; тому вони рекомендують міняти таку губку щотижня. А тепер уявіть, скільки пінополіуретану опиниться на сміттєвих полігонах!

Саме тому варто користуватися екологічною альтернативою – натуральними губками. По-перше, люфа не накопичуватиметься роками на звалищах, а по-друге, завдяки великим порам її легко промивати, тому в ній розмножуватиметься менше мікробів.

Охрей, А. Що таке бокаші? Як його виготовляють і використовують [Електронний ресурс] / Артем Охрей // Інтернет-магазин екотоварів Ecogrizzly : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecogrizzly.shop/what-is-bokashi/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Бокаші – це один із найкращих у світі комплексів корисних, або ефективних мікроорганізмів, які здатні активувати ферментацію харчових відходів і сприяти їх перетворенню в першокласне добриво.

У статті ви детальніше познайомитесь з одним із найпопулярніших в світі мікробіологічним добривом. Дізнаєтесь як використовувати, зберігати та навіть виготовити бокаші в домашніх умовах.

Охрей, А. Переробка й утилізація підгузків: все що потрібно знати [Електронний ресурс] / Артем Охрей // Інтернет-магазин екотоварів Ecogrizzly : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecogrizzly.shop/diaper-recycling-and-disposal-everything-need-know/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Більше 60 років тому з’явилися перші одноразові підгузки, які швидко заполонили світ завдяки своїй зручності та доступності. Однак з часом цей «винахід» перетворився на екологічну катастрофу, адже щодня тонни використаних підгузків потрапляють на сміттєзвалища, забруднюючи довкілля.

Що робити з такими відходами? Як утилізують підгузки і чи можливо їх переробити? Чому підгузки небезпечні для середовища? З’ясуєте все у цій статті!

RID [Електронний ресурс] : YouTube-канал. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://www.youtube.com/@RID_UA (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Канал РІД про історію, культуру, природу та екологію і все що пов’язане з землею Роду нашого. Давнина і сьогодення, майбутнє та далеке минуле. Лише визнані фахівці та експерти, лише професійна думка та обґрунтоване бачення.

YES TOMORROW Ukraine [Електронний ресурс] : YouTube-канал. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://www.youtube.com/@yestomorrowukraine8141 (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Глобальне потепління, екологічна катастрофа, сміттєві острови в океані, природні катаклізми – все це вже існує, і нам пора визнати, що людина перестала жити в гармонії з природою. Але прості освітні відео на тему екології допоможуть розібратися, як відновити рівновагу в наших відносинах із Землею.

Соціальні мережі стали потужним інструментом у формуванні екологічної свідомості. Завдяки блогерам та екоспільнотам люди дізнаються про актуальні екологічні проблеми, змінюють свої звички та обирають більш усвідомлений стиль життя. Вони розповідають про важливість зменшення відходів, допомагають обирати екологічно безпечні продукти харчування, побутові товари, засоби догляду без шкідливих речовин і у біорозкладному пакуванні.

Zero waste магазини в Instagram і на інших платформах пропонують альтернативу пластику, популяризують багаторазові речі та розповідають, як легко інтегрувати екологічні звички у повсякденне життя. Ви навчитеся сортувати сміття, оберете еко-торбинки, заміните поліетиленову плівку на вощанку, а звичну поролонову губку – на люфу. Якщо у вас є діти, то багаторазові підгузки та пелюшки стануть чудовою екологічною альтернативою одноразовим виробам.

Кожен маленький крок має значення: зменшуючи кількість відходів, скорочуючи рівень забруднення та підтримуючи екологічні ініціативи, ми всі разом можемо зробити нашу планету чистішою. Долучайтеся до екоспільнот, обирайте екотовари та ставайте частиною змін уже сьогодні!

Підготувала зав. відділом наукової інформації та бібліографії Тетяна Мазур

 

Поділитися:

Екологічне просвітництво: огляд ресурсів в мережі Інтернет


Екологічне просвітництво є важливою складовою формування екологічної культури суспільства. В умовах глобальних змін клімату, виснаження природних ресурсів та зростаючого рівня забруднення довкілля особливої значущості набуває поширення знань про відповідальне ставлення до природи та принципи сталого розвитку. Усвідомлення екологічних проблем та активна участь громадян у їх розв’язанні є ключовими факторами для збереження навколишнього середовища та покращення якості життя майбутніх поколінь.

Сучасні інформаційні технології відкривають нові можливості для екологічного просвітництва. Інтернет-ресурси відіграють важливу роль у поширенні екологічних знань, надаючи доступ до наукових досліджень, освітніх матеріалів, інтерактивних курсів та інформаційних платформ. Завдяки онлайн-ресурсам екологічна освіта стала доступнішою для широкого кола людей, незалежно від віку, місця проживання чи рівня підготовки. Соціальні мережі, блоги, відеолекції та електронні бібліотеки сприяють активному залученню громадськості до обговорення екологічних проблем та пошуку шляхів їх вирішення.

У цьому огляді розглянуто найактуальніші Інтернет-ресурси, що сприяють екологічному просвітництву, а також проаналізовано їхню ефективність у формуванні екологічної свідомості сучасного суспільства.

Годецька, Т. І. Інноватизація екологічної освіти у цифровому вимірі [Електронний ресурс] : аналітичний огляд / Т. І. Годецька // Аналіт. вісн. у сфері освіти й науки: довідк. бюл. – 2024. – № 19. – С. 24–52. – Електрон. версія журн. – Режим доступу:

У статті висвітлено науковий доробок провідних українських і зарубіжних науковців щодо екологічної освіти, екологічної культури, екологічного виховання і як результат – екологічної свідомості. Акцентовано увагу на працях, у яких дослідники стверджують, що екопроблеми навколишнього середовища вважаються справою глобального занепокоєння і потребують створення освітнього екопростору особистісно-розвивального типу, де люди розумітимуть, що природа не є об’єктом для експлуатації, і від ставлення до неї, залежить існування всього людства. Наголошено, що освітній екопростір є чинником формування екокомпетентної особистості, здатної непрагматично взаємодіяти з природою, екологічно доцільно поводитись у довкіллі, будувати взаємини з навколишнім світом згідно з принципами сталого розвитку суспільства. Подано авторську думку на історичні витоки концепції освіти для сталого розвитку. Зазначено, що такий розвиток потребує великих і радикальних змін, зокрема в поведінці й звичках людини. Звернуто увагу, що міжнародний профіль екоосвіти для сталого розвитку формується такими державами, як Японія, Швеція, Німеччина, Нідерланди, Канада та ін.

Розглянуто праці, у яких конкретизовано зміст і структуру екокомпетентності вчителя природничих дисциплін на засадах сталого розвитку суспільства, обґрунтовано необхідність віднесення її до державних стандартів вищої освіти, що нині вже є реальністю. Зроблено прогностичний висновок, що формування екосвідомості, знання і мислення як рефлексивних передумов екологічної раціональності, визначення їх особливостей, є важливим завданням, що постає перед новочасною наукою і має бути усвідомлене. Наголошено, що результати досліджень у межах однієї галузі знань стають підставою для оперативного внесення змін в екомоделі досліджень інших наук і навпаки. Зауважено, що сучасна екологічна освіта у світі будується навколо чотирьох аспектів навчання: вчитися, щоб знати; діяти; існувати; жити спільно. Зауважено на естетичних потребах людини, які задовольняються насамперед у процесі сприйняття краси природи, її осмислення, роздумів на вічні теми. Водночас естетичні потреби особистості, відчуття гармонії йдисгармонії є необхідним компонентом розвитку екологічної свідомості, екологічної культури сучасної людини. Акцентовано на тому, що екосвідомість людини – це безпека країни, запорука подальшого існування життя на планеті. Аналітичний огляд підготовлено на виконання аналітико-синтетичного етапу наукового дослідження «Інформаційно-аналітичний супровід цифрової трансформації освіти і педагогіки: вітчизняний і зарубіжний досвід» (2023–2025 рр.).

Антомонов, М. Ю. Обізнаність, настанови та діяльність як складові екологічної свідомості молоді [Електронний ресурс] / М. Ю. Антомонов, С. Л. Пашинська, М. П. Соколова, Т. П. Скочко, О. П. Рудницька // Мед. перспективи. – 2023. – Т. 28, № 2. – С. 176-182. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2023_28_2_26 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Формування здоров’я людини проходить в умовах як позитивного, так і негативного впливу зовнішнього середовища. Простежено безсумнівний зв’язок між здоров’ям людини та ступенем її втручання в природне середовище, який, у свою чергу, зумовлений рівнем екологічної свідомості суспільства. Розроблено анкету для опитування студентів та школярів старших класів у різних містах України. В опитуванні взяли участь 285 респондентів віком від 15 років до 24 років. Задля можливості порівняти рівень екологічної свідомості молоді з людьми інших вікових груп до анкетування було залучено 53 респонденти старшого віку, що становило 15,7 % від загальної кількості опитаних. Анкету було умовно розбито на смислові модулі для можливості визначення рівнів екологічних знань, настанов та поведінки. Для досягнення мети роботи було здійснено оцінювання рівнів екологічної свідомості та її складових із урахуванням статі, віку, місця проживання та фаху навчання. Виявлено, що молоді люди обох статей майже не відрізняються за високим рівнем настанов. Однак частка дівчат з високим рівнем обізнаності дещо більша за частку хлопців і значно перевищує за високим рівнем діяльності. Усвідомлення соціальної та індивідуальної цінності природи значно зростає з дорослішанням, проте готовність до активної природоохоронної діяльності з віком майже не змінюється. Установлено залежність екосвідомості від місця проживання: у маленьких містах екосвідомість у мешканців вища, ніж у тих, хто проживає у великих містах. Також екосвідомость залежить від фаху навчання: у студентів гуманітарних спеціальностей спостерігається вірогідно вищий рівень екосвідомості, ніж у студентів технічних вузів. Аналіз одержаних результатів сприятиме розробленню шляхів формування екологічної свідомості учнів та студентів, що є одним з головних завдань еколого-гігієнічної просвіти та виховання молоді.

Гнатюк, В. В. Екологічна освіта та формування екологічної свідомості: шлях до гармонії з природою [Електронний ресурс] / В. В. Гнатюк, Н. М. Щербакова, Г. В. Різак // Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). – 2024. – № 5. – С. 143–154. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prainnsc_2024_5_14 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Стан навколишнього середовища та екологічна криза актуалізували для сучасного суспільства потребу у розвитку екологічної свідомості та культури через призму екологічної освіти. Метою статті було розглянути ключові аспекти екологічної освіти як шляху до гармонії з природою. У дослідженні визначено основні екологічні проблеми сучасності, серед яких виснаження природних ресурсів, забруднення довкілля, порушення динамічної рівноваги у біогеоценозах та незворотні зміни у генетичних структурах живих організмів. Перед суспільством постає завдання формування раціонального природокористування і вміння бачити екологічні наслідки, виконання якого можливе завдяки екологічній культурі та екологічному вихованню. Це складний процес, який покликаний сформувати відповідальність людини за збереження та відновлення природи, реалізувати її життєву цінність на практиці. Було з’ясовано, що екологічна освіта охоплює такі підходи, інструменти та програми, які розвивають і підтримують ставлення, цінності, обізнаність, знання та навички, пов’язані з навколишнім середовищем, які готують людей вживати обґрунтованих дій на користь природи. Окреслено основні напрямки екологічної освіти: формування екологічної культури і свідомості, вивчення взаємодії людини і природи, розуміння природних процесів. Проаналізовано науки, суміжні із екологічної освітою. Основними викликами для екологічної освіти у сучасному світі залишається відсутність системного підходу, потреба у постійному оновленні освітніх програм та нестача необхідних ресурсів.

Зоріна, І. В. Особливості формування екосвідомості особистості [Електронний ресурс] / І. В. Зоріна // Сучасні тренінгові технології для розвитку особистості: еко-тренінг [зб. тез доповідей VІ Всеукр. наук.-практ. конф.]. Відп. ред. В. Л. Зливков, Н. А. Харченко, С. О. Лукомська. Умань-Київ, 2021. – С. 31–32. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/123456789/13981/1/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3%202021.pdf#page=31 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

Сучасна екологічна криза, зумовлена особливостями людської діяльності дає поштовх для вирішення проблем навколишнього середовища за допомогою екологічної психології, а саме формування індивідуальної та колективної екосвідомостей. Найважливішими завданнями екологічної психології є: захист навколишнього середовища від руйнівної людської діяльності; захист людини від впливів факторів, спричинених забрудненістю навколишнього середовища.

Для вирішення цих завдань актуальним є формування екосвідомості, яка базується на знаннях про навколишню дійсність та формує відповідальність і поведінку людини стосовно екологічної ситуації.

Іщенко, С. Екологічна освіта та енергозбереження: формування свідомого підходу у майбутніх поколінь [Електронний ресурс] / С. Іщенко, П. Обухов // Молодь і ринок. – 2024. – № 10. – С. 82–86. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2024_10_17 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

У сучасному світі питання екології та енергозбереження набули особливої ваги через зростання чисельності населення, індустріалізацію, підвищення рівня споживання енергії та ресурсів, що призводить до серйозного навантаження на навколишнє середовище. Екологічна криза, кліматичні зміни та вичерпання природних ресурсів стають дедалі очевиднішими, тому формування екологічної свідомості та відповідального ставлення до використання енергії у майбутніх поколінь стає критично важливим завданням. Екологічна освіта є ключовим інструментом для формування свідомого підходу до охорони навколишнього середовища. Вона дає можливість дітям та молоді зрозуміти взаємозв’язок між людською діяльністю та станом екосистеми, навчити їх відповідально ставитися до природи та ресурсів.

Кичко, І. Вплив засобів масової інформації на формування екологічної свідомості у контексті безпеки водокористування [Електронний ресурс] / І. Кичко // Наук. вісн. Полісся. – 2023. – № 1. – С. 19–35. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvp_2023_1_4 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Статтю присвячено дослідженню теоретико-методологічних, організаційно-економічних та прикладних проблем впливу ЗМІ, реклами та Інтернет на екологічну свідомість, екологічні потреби. Обґрунтовано, що раціональне водокористування вимагає розробки та реалізації сукупності заходів, які б забезпечили формування екологічної свідомості через освіту, діяльність ЗМІ.

З метою оцінювання впливу реклами, Інтернет, телебачення на формування екологічної свідомості в частині водокористування було проведено експертне дослідження, в ході якого встановлено (більшість експертів стверджує), що вплив ЗМІ на формування екологічної свідомості в частині водокористування незначний, знаходиться на середньому та нижче середнього рівня.

Зазначається, що з метою посилення впливу ЗМІ на екологічну свідомість необхідно розробити концепцію безпеки водокористування, сприяти формуванню екологізації свідомості, переходу на безвідходні технології, впровадженню економічного стимулювання екологічно чистих технологій, підвищенню екологічної спрямованості діяльності ЗМІ.

Максьома, М. М. Роль прислів’їв і приказок у формуванні екологічної свідомості українців [Електронний ресурс] / М. М. Максьома // Modern Science: Innovations and Prospects : Proceedings of XI International Scientific and Practical Conference 24–26 July. – Stockholm, Sweden, 2022. – С. 194–201. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://sci-conf.com.ua/xi-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-science-innovations-and-prospects-24-26-07-2022-stokgolm-shvetsiya-arhiv/ (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Українці здавна шанували природу, бачили її неповторність і були вдячні за всі ті дари, що вона дає. Традиційною формою кодування й збереження інформації про неї є фольклор як невичерпне джерело української культури, ідентифікатор самосвідомості народу, що відтворює органічні риси його життєдіяльності, які відбираються, зберігаються та передаються поколіннями як найкращі, типові та звичні. Зокрема, у народній творчості закодовано суттєвий екологічний досвід українців – їхнє розуміння природи, її законів, взаємодії людини з довкіллям.

Мамчур, І. В. Соціально-психологічні особливості економічної свідомості українців в умовах воєнного стану [Електронний ресурс] / І. В. Мамчур, О. О. Міненко, І. Я. Мельничук // Наук. зап. [Центральноукр. держ. ун-ту ім. Володимира Винниченка]. Серія : Психологія. – 2024. – Вип. 3. – С. 41–46. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rbsps_2024_3_8 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

У статті систематизовано та проаналізовано дефініції поняття «економічна свідомість». На основі здійсненого аналізу найбільш доцільним та актуальним до мети дослідження є розуміння економічної свідомості як центральної категорії сучасної економічної психології, яка означає результати відображення суб’єктом тієї частини навколишньої дійсності, яка пов’язана з економікою, а також його свідомі дії та стани нею обумовлені. Визначено особливості суб’єктивної економічної свідомості в умовах невизначеності, зумовлених воєнним станом в Україні. Узагальнено основні класифікації та структурні компоненти економічної свідомості. Посилену увагу приділено суб’єктивним когнітивним, поведінковим, емоційним аспектам економічної свідомості. У статті актуалізується думка про те, що задоволення економічних потреб особистості відображає самооцінку індивіда, рівень задоволеності власним матеріальним добробутом, економічні потреби людини в життєвих благах і потенційні можливості для їх задоволення є рушійними силами економічної свідомості та економічної поведінки. Важливою теоретичною тезою є думка про те, що у кожної людини формується індивідуальна суб’єктивна перцепція соціально-економічної реальності, яка представлена рівнем знань, суджень, переконань, що визначає в подальшому її економічну, споживчу поведінку. Представлено та здійснено кількісний і якісний аналіз авторського опитувальника, який розкриває глибинні соціально-психологічні особливості економічної свідомості українців в умовах економічної невизначеності. Особливої наукової уваги заслуговують характерні тенденції в економічній свідомості громадян: підвищення рівня важливості заощадження, зміна набутих впродовж життя споживчих звичок, скептичне ставлення до соціально-економічних заходів уряду країни, зменшення попиту на купівлю нерухомого й рухомого майна в Україні, песимістичні настрої щодо майбутнього вітчизняної економіки. Автори дослідження дійшли висновку, що суб’єктивна економічна свідомість є динамічним феноменом, який відображає соціально-економічні реалії життя індивіда.

Мірошниченко, О. В. Формування екологічної свідомості здобувачів освіти через участь у проєктній діяльності [Електронний ресурс] / О. В. Мірошниченко, І. В. Мироненко // Вересень. – 2024. – № 4. – С. 66–79. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vere_2024_4_7 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

У методичній статті йдеться про перші результати реалізації екологічної ініціативи «Місто у парку» в закладах загальної середньої освіти Миколаївської області. Акцентовано на практичних аспектах формування екологічної свідомості здобувачів освіти через участь у проєктній діяльності й заходах, спрямованих на збереження довкілля.

Визначено методичні основи формування екологічної свідомості здобувачів освіти. Розглянуто біологічні особливості дикорослих рослин, придатних для озеленення подвір’їв закладів освіти, паркової зони. Проаналізовано результати освітньої ініціативи та її значення для формування відповідальної молоді, здатної до екологічного мислення і дій.

Пономарьова, Г. Формування екологічної свідомості здобувачів вищої педагогічної освіти в умовах освітнього процесу [Електронний ресурс] / Г. Пономарьова // Молодь і ринок. – 2024. – № 12. – С. 7–12. 

У статті актуалізовано проблему формування екологічної свідомості здобувачів фахової передвищої педагогічної освіти в умовах сьогодення та в контексті завдань професійної підготовки майбутніх педагогічних працівників.

Представлено авторське визначення екологічної свідомості як форми суспільної поведінки особистості. Сформовано низку узагальнених висновків щодо стану розв’язання проблеми у сучасній науковій теорії. Виокремлено проблему дієвості екологічних знань здобувачів педагогічної освіти.

На основі теоретичних та емпіричних узагальнень виокремлено і схарактеризовано рівні, компоненти та критерії оцінювання екологічної свідомості здобувачів фахової передвищої освіти, визначено найбільш ефективні чинники, методи та прийоми її формування.

Толочко, С. В. Екологічні цінності здобувачів освіти: сутність, зміст, особливості формування [Електронний ресурс] / С. В. Толочко, О. В. Васюк // Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). – 2025. – № 1. – С. 1196–1207.

У статті здійснено аналіз сутності, змісту та особливостей формування екологічних цінностей здобувачів освіти, зокрема соціономічних професій. У статті розглядаються теоретико-методологічні основи цього процесу, визначаються ключові чинники, що впливають на розвиток екологічної свідомості, а також пропонуються практичні рекомендації для педагогів щодо ефективного впровадження екологічних цінностей в освітній процес. Означено, що термін «екологічні цінності» нами визначається як система особистісних переконань, установок і мотивів, спрямованих на усвідомлення значущості природи, відповідальність за її збереження та активну участь у вирішенні екологічних проблем. Доведено, що зміст екологічних цінностей охоплює знання, ставлення та поведінкові прояви, що забезпечують гармонійні стосунки між людиною та природою. Виокремлено когнітивний, емоційно-ціннісний та поведінковий компоненти екологічних цінностей студентів соціономічних професій. До основних особливостей процесу формування екологічних цінностей здобувачів освіти автори відносять професійну спрямованість, використання інноваційних методів навчання, аксіологічний підхід, соціокультурний контекст.

Сосницький, Ю. О. Екосвідомість через плакат: сучасні українські тенденції [Електронний ресурс] : / Ю. О. Сосницький // Культура України. – 2024. – № 86. – С. 27–40. – Електрон. версія журн. – Режим доступу: https://doi.org/10.31516/2410-5325.086.04 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

У статті розглянуто роль сучасного екологічного плаката як важливого засобу культурної комунікації в умовах загострення екологічної кризи. Проаналізовано еволюцію українського екологічного плаката, зокрема зміну його образотворчої мови, стилістичних і концептуальних підходів, що відображають соціокультурні трансформації суспільства та потреби формування екологічної свідомості. Досліджено комунікативні функції екологічного плаката, які включають інформативний, мобілізаційний та емоційно-впливовий аспекти, що сприяють підвищенню екологічної обізнаності громадян. Сформульовано рекомендації для підвищення ефективності екологічного плаката, зокрема інтеграції інтерактивних елементів і цифрових форматів. Автори підкреслюють значущість екологічного плаката як інструменту залучення громадськості до вирішення актуальних екологічних проблем та його потенціал у формуванні відповідальної екологічної свідомості.

Стрільчук, О. В. Територіальна ідентифікація громади як передумова розвитку екологічної свідомості [Електронний ресурс] / О. В. Стрільчук // Габітус. – 2022. – Вип. 41. – С. 272–277. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2022_41_50 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

Стаття представляє собою теоретичний огляд проблеми локальних ідентичностей та їх рівня екологічної свідомості в залежності від критеріїв територіальної ідентифікації. Наведено визначення екологічної свідомості та перелічено її основні складові. Виділено територіальний та територіально-мотиваційний критерії ідентифікації. Територіальний критерій включає ідентифікацію за політико-адміністративною та ландшафтно-географічною ознаками. Первинною з ознак територіальної ідентифікації для особистості виступає та, яка несе більшу цінність. Теоретично обґрунтовано велике значення природно-географічного критерію для українців та вказано його стрімку трансформацію через індустріалізацію внаслідок якої Україна перетворилася на країну з поганою екологічною ситуацією. В межах територіально-мотиваційного критерію місцевість може розглядатися як ресурс або як цінність. Локальна ідентичність, яка концентрується навколо природніх ресурсів території, як правило, характеризується антропоцентричним типом екологічної свідомості деструктивного характеру. Агресивне сільське господарство, незаконний видобуток корисних копалин, забруднення навколишнього середовища означені як жорсткий вплив на екологію. В межах антропоцентричного типу виділено м’яку форму впливу на природу через рекреаційну діяльність, яка має помірно-деструктивні риси. В основі обох форм екологічної свідомості лежить маскулінність ідентичності чоловічого типу. Обґрунтовано, що представники екоцентричного типу свідомості в своїй основі опираються на нематеріальні ресурси. Територія проживання розглядається ними як цінність, що супроводжується значними емоційними зв’язками та вкоріненністю. Характер екологічної поведінки визначається особливостями місця проживання (природоохоронні зони або зони високого екологічного забруднення).

Сулятицька, Т. В. Розвиток екологічної свідомості студентів як виклик сьогодення [Електронний ресурс] / Т. В. Сулятицька, Євсєєв, Ю. // Екологічно орієнтована вища освіта. Методологія та практика – 2024 : зб. матеріалів Всеукр. конф. з проблем вищ. освіти / Харків. нац. автомоб.-дор. ун-т. – Харків : ХНАДУ, 2024. – С. 119–121. – Електрон. версія журн. – Режим доступу: https://dspace.khadi.kharkov.ua/handle/123456789/24106 (дата звернення:17.03.2025). – Назва з екрана.

Сьогодні питання екологічної свідомості належать до глобальних соціально-філософських проблем, які досліджують як світова, так і вітчизняна філософія. Одним із найбільш актуальних викликів нашого часу є вирішення екологічних проблем на глобальному рівні. Для їх успішного подолання важливо розуміти не лише безпосередні причини, пов’язані з діяльністю людини, але й більш глибинні, фундаментальні чинники, що визначають цей тип діяльності. Однією з таких основних причин є екологічна свідомість, яка формує певний спосіб існування людства протягом століть.

Екологічна свідомість як окрема форма суспільної свідомості виникла лише у XX столітті внаслідок усвідомлення загрози глобальної екологічної катастрофи та посилення кризових явищ у взаємодії суспільства з природою. Вона базується на пізнанні законів, що зберігають цілісність природного середовища, а також регулюють людську діяльність для збереження сприятливих умов для життя.

Офіційні екологічні ресурси та портали міжнародних організацій

UNEP = Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.unep.org/ (дата звернення:13.03.2025). – Назва з екрана.

Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища UNEP є провідним глобальним органом з питань навколишнього середовища.

Понад 50 років UNEP співпрацює з урядами, громадянським суспільством, приватним сектором і організаціями ООН для вирішення найгостріших екологічних проблем людства – від відновлення озонового шару до захисту світових морів і сприяння зеленій інклюзивній економіці. Програма сприяє трансформаційним змінам, досліджуючи основні причини потрійної планетарної кризи зміни клімату, втрати природи та біорізноманіття та забруднення. Їхня робота зосереджена на допомозі країнам у переході до низьковуглецевої та ресурсоефективної економіки, зміцненні екологічного врядування та законодавства, захисті екосистем і наданні даних, що ґрунтуються на фактах, для прийняття політичних рішень.

Завдяки передовій науці, координації та адвокації UNEP підтримує 193 держави-члени у досягненні Цілей сталого розвитку та житті в гармонії з природою.

WORLDWILDLIFE = Всесвітній фонд дикої природи [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.worldwildlife.org (дата звернення:13.03.2025). – Назва з екрана.

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) працює над збереженням природного світу на благо людей і дикої природи, співпрацюючи з партнерами від місцевого до глобального рівнів у майже 100 країнах.

Усвідомлюючи, що проблеми, з якими стикається наша планета, стають дедалі складнішими та актуальнішими, фонд вдосконалив спосіб роботи навколо нової амбітної стратегії. Їхня нова стратегія ставить людей у центр та організовує роботу навколо шести ключових сфер: ліси, морська, прісна вода, дика природа, їжа та клімат. Поєднавши ці шість сфер у комплексний підхід, людство зможе краще використовувати унікальні активи планети та спрямувати всі ресурси на захист вразливих місць, видів і спільнот у всьому світі.

Фонд працює над тим, щоб навчати людей і впливати на них, щоб вони приймали екологічні рішення, зокрема тих, хто працює в бізнесі та приймає рішення щодо використання природних ресурсів, а також тих, хто працює в уряді та встановлює політику, яка впливає на природу.

Всесвітній фонд дикої природи (WWF) працює в усьому світі на всіх рівнях – на містах і громадах, від урядових залів до глобального ринку. Однією з сильних сторін WWF є здатність залучати зацікавлені сторони – бізнес, громадянське суспільство та наукові кола – до партнерства для розробки інноваційних рішень проблем, які стоять перед ними.

IUCN = Міжнародний союз охорони природи [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.iucn.org (дата звернення:13.03.2025). – Назва з екрана.

Міжнародний союз охорони природи є членським союзом, який складається з урядових організацій та організацій громадянського суспільства. Використовуючи досвід, ресурси та охоплення більш ніж 1400 організацій-членів, IUCN є глобальним авторитетом у питаннях стану природного світу та заходів, необхідних для його захисту.

Міжнародний союз охорони природи надає державним, приватним і неурядовим організаціям знання, інструменти та проекти, які дозволяють суспільству, економіці та природі процвітати разом.

Поряд зі своєю політикою, знаннями та роботою IUCN також підтримує збереження по всьому світу через різні гранти та інші механізми.

European Environment Agency (EEA) = Європейське агентство з охорони довкілля [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.eea.europa.eu (дата звернення:13.03.2025). – Назва з екрана.

EEA є агентством Європейського Союзу. Разом із мережею Eionet надає знання та дані, необхідні для досягнення сталого розвитку в Європі.

Завдання Європейського агентства з охорони здоров’я – надавати надійну, достовірну та незалежну інформацію про довкілля та клімат. Положення про заснування EEA було прийнято Європейським Союзом у 1990 році, а Агентство розпочало роботу в Копенгагені в 1994 році. Для підтримки розробки політики в Європі агентство тісно співпрацює з національними та європейськими інституціями, зокрема з Європейською комісією, Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу.

EEA працює над підтримкою цілей щодо навколишнього середовища, клімату та сталого розвитку, визначених Європейською зеленою угодою на 2030 та 2050 роки.

Національні та державні екологічні інформаційні платформи

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України [Електронний ресурс] : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу: https://mepr.gov.ua (дата звернення:13.03.2024). – Назва з екрана.

Державна екологічна політика – це діяльність державних органів, спрямована на забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічну політику також можуть мати окремі підприємства чи організації.

ЕкоСистема [Електронний ресурс] : національна онлайн-платформа, яка містить актуальну інформацію про стан довкілля : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://eco.gov.ua/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Освітні ресурси: екологічні програми

Курси з екології [Електронний ресурс] // EDERA : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ed-era.com/course/ecology/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Прозора енергетика [Електронний ресурс] // EDERA : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/5127 (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Онлайн-курс для зацікавлених в енергетиці. Ви дізнаєтеся про енергетичні ринки, законодавчі межі, використання даних та перспективи реформ в енергетичній сфері України.

Планета – мій дім [Електронний ресурс] // EDERA : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/5107 (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Найбільший урок у світі з екології та кліматичних змін для школярів. За допомогою курсу вчителі зможуть розповісти учням про екологічні проблеми, а також надихнути їх на протидію змінам клімату

Планета – Зелене світло для Землі [Електронний ресурс] // EDERA : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/426 (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Онлайн-курс для школярів та вчителів природничих наук про відновлювану енергетику. Ви дізнаєтеся, чому відбувається глобальна зміна клімату та як кожен з нас може посприяти енергоефективності.

EDUCATION from EcoReanimation = Освітня платформа від ЕкоРеанімації [Електронний ресурс] // EcoReanimation : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecoreanimation.com/ecoeducation/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

ЕкоРеанімація – це активна громадська організація Харківської області, яка має за мету навчати бажаючих долучитись до екологічно свідомого життя базовим знанням про управління відходами. Саме тому було розроблено спеціальні освітні програми для самостійного навчання з постійною комунікацією. Щоб орієнтуватись у темі управління відходами, ми пропонуємо долучитись до курсу «Базові знання про відходи». Ви зможете розібратись у морфології відходів, зрозуміти склад та дізнаєтесь про можливості їх подальшого поводження.

Якщо вас цікавить проблема довкілля, то ви напевно помічали як зникають ліси, як забруднюються річки, як над полями літають пластикові пакети. Виникає питання, яким чином зупинити цей рух знищення природи?

Саме тому активісти ЕкоРеанімації вирішили зібрати всі свої знання, досвід експертів та знавців у сфері сталого розвитку. Результатом став «Курс ощадливого користування». У ньому учасники зможуть поглянути на свої побутові дії та звички з боку збереження довкілля. Курс допоможе вам зменшити свій вплив на планету та буде провідником у дивних поняттях «реюз» чи «zero waste».

Екологія [Електронний ресурс] // Освітній хаб міста Києва : [вебсайт]. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://eduhub.in.ua/courses/kurs-8-ekologiya (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Екологічні проблеми, серед яких охорона природи і здоров’я людей, постають одними з найсуттєвіших на сучасному етапі розвитку людського суспільства. З огляду на стан екології та тенденції розвитку економіки України, можна констатувати зростаючу актуальність розв’язання цих проблем.

Освітній курс «Екологія» розроблений в партнерстві з Асоціацією інноваційної та цифрової освіти, та складається з 4 модулів. Перший модуль познайомить вас із загальним станом екології та проблемами, що існують в ній. У другому ви розглянете, що таке глобальне потепління та його наслідки. Третій модуль розповідає що таке екоадаптація та чому вона важлива для екології нашої планети. У четвертому модулі ви розглянете та проаналізуєте важливість Землі, що є нашим життєвим простором.

Соціальні мережі, блоги та медіа

Сучасний світ стикається з екологічними викликами, які потребують активної участі кожного з нас. Формування екосвідомості – це не лише про знання проблем довкілля, а й про конкретні дії, спрямовані на його збереження. Одним із найефективніших інструментів екопросвіти стали соціальні мережі. Через Instagram, Facebook, TikTok та YouTube екоблогери доносять інформацію про здоровий спосіб життя, принципи zero waste, recycling, розповідають про альтернативи пластику, популяризують екоторби, вощанки, екологічні губки тощо.

Соціальні мережі стали платформою для швидкого поширення ідей, натхнення та залучення до екологічних ініціатив. Вони дозволяють:

  • розповсюджувати інформацію про екологічні проблеми та рішення у доступній формі (відео, інфографіка, челенджі);
  • впливати на поведінку аудиторії через приклад блогерів та лідерів думок;
  • формувати екологічні звички через інтерактивні формати (онлайн-марафони, флешмоби, екочеленджі);
  • рекламувати та просувати екологічно чисті товари та послуги.

Алмашій, І. І. Соціальні мережі як засіб формування екологічної культури молоді / І. І. Алмашій // Наук. вісн. Мукачів. держ. ун-ту. Серія «Педагогіка та психологія». – 2016. – Випуск 2 (4) – С. 193–195. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://dspace.msu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/2689 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

В статті розглядаються соціальні мережі як засіб формування екологічної культури молоді. Вказано на те, що соціальні мережі є важливим засобом екологічно спрямованої комунікації, який ще не до кінця освоєний і має великий виховний потенціал. Висвітлено широкий набір форм і методів екологічної комунікації в мережі, які спрямовані на більш динамічний вплив на свідомість і поведінку молоді у порівнянні з іншими засобами масової інформації. Окреслено шляхи екологоспрямовані комунікації в мережі, які потрібно вдосконалити і розвивати, щоб освітньо-виховний потенціал виховних інституцій міг відповідати вимогам і настроям цільової аудиторій, пропонуючи нові комунікаційні рішення і способи зворотного зв’язку. Проблема використання Інтернет-ресурсу потребує педагогічного дослідження з позицій підвищення ефективності виховання із застосуванням веб-сайтів, тобто досягнення бажаного психолого-педагогічного впливу на особистість та максимально можливих результатів комп’ютеризованого навчання.

Мошура, В. Особливості формування екологічної свідомості підлітка засобами соціальних медіа [Електронний ресурс] / В. Мошура // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. – 2021. – Вип. 13 (58). – С. 74–83. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.13(58).07 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

В статті теоретично й емпірично досліджується вплив сучасних соціальних медіа на формування і розвиток екологічної свідомості підлітка. Розглянуто зміст понять «екологічна свідомість», «соціальні медіа», «екологічна криза». Виокремлено фактори, що впливають на якість публікацій у соціальних мереж і екологізацію соціальних мереж. Встановлено необхідність в екологізації сучасної медіа-освіти, її стійкому розвитку та оновленні у відповідності до вимог сьогодення суспільства і довкілля. Нами було проведено емпіричне дослідження екологічної свідомості, в якому взяли участь учні загальноосвітнього навчального закладу – Гончарівської гімназії Чернігівсього району, Чернігівської області (n=60). В дослідженні було використано такі методи дослідження: контент-аналіз, методика «ЕЗОП» та бланк «Натурафіл». Підібраний банк методик дозволив нам оцінити рівень розвитку екологічної свідомості особистості школяра, що допоможе виокремити пріоритетні напрямки роботи з ними в медіапросторі. За результатами проведеного дослідження та за допомогою контент-аналізу соціальних мереж підлітків, що дало змогу виокремити основну проблематику у взаємодії людини і природи, встановлено, що в середньому близько 18% обстежуваних продемонстрували низький рівень розвитку екологічної свідомості, що характеризується зневажливим і споживчим ставленням дитини до природи. Близько 35% мають найбільш сформоване естетичне й прагматичне ставлення до природи, інакше кажучи, вони сприймають її як «красиву та корисну». Лише16% респондентів мають задовільний рівень екологічної свідомості, що характеризується тим, що підліток сприймає природу як джерело знань і майбутнього. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у теоретичному та емпіричному вивченні стану розвитку екологічної свідомості у підлітків і можливих шляхів його покращення.

Лут, І. Мережа «інстаграм» як засіб формування і просування екокультури [Електронний ресурс] / І. Лут // Розвиток сучасної науки та освіти: реалії, проблеми якості, інновації: матеріали V Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Запоріжжя, 29–31 травня 2024 р.) / [за наук. ред. С. В. Кюрчев, В. О. Радкевич, В. М. Кюрчев та інш.]. – Запоріжжя, 2024. – С. 567–575. – Електрон. версія. – Режим доступу: http://www.tsatu.edu.ua/vmf/wp-content/uploads/sites/17/zbirnyk-2024-29-31.05_tdatu-1.pdf#page=571 (дата звернення: 19.03.2025). – Назва з екрана.

Соціальна мережа «Інстаграм», входячи до системи сучаснихмедіа, ще не до кінця освоєна і має великий виховний потенціал, зокрема формування й просування екологічної культури серед молоді. Висвітлено широкий набір форм і методів екологічної комунікації в мережі, спрямований на більш динамічний вплив на світогляд і поведінку молоді у ставленні до довкілля. Окреслено шляхи екологоспрямованої комунікації в мережі, за основними складниками екологічної культури індивіда: інформаційно-інтелектуальним; мотиваційно-ціннісним та поведінково-діяльнісним компонентами. Розглянуто нові комунікаційні рішення і способи зворотного зв’язку з позицій підвищення ефективності виховання і просування екокультури із застосуванням інстаграму, які відповідають вимогам і настроям молодіжної аудиторії.

Новини [Електронний ресурс] // Вторма : компанія у сфері вторинної переробки : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://vtorma.ua/ua/news-ua/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Поява пластику, плівки, ПВХ та інших видів упаковки зробило зручним торгівлю різними товарами та їх транспортування, що сприяло швидкому розвитку різних напрямків бізнесу. У той же час, розвиток ринку полімерів призвів до масштабного забруднення навколишнього середовища. В епоху широкого використання полімерних матеріалів вміння правильно утилізувати і переробляти відходи є важливим показником загального стану культури суспільства. Тому компанія «ВТОРМА» кинула виклик хаосу неусвідомленого споживання, запропонувавши організаціям сучасну альтернативу утилізації вторсировини: її глибоке, ретельне сортування і рециклінг (повторну переробку).

У блозі компанії «ВТОРМА» ви можете знайти багато корисної та цікавої інформації, Наприклад у статті «Енергія з побутового сміття» ви дізнаєтесь про еколого-енергетичну переробку сміття, або про екологічне пакування продуктів у статті «Обгортка яка підлягає обробці», також ви дізнаєтесь як пластик потрапляє до організму людини та як це шкодить здоров’ю.

Ecogrizzly [Електронний ресурс] // Інтернет-магазин екотоварів Ecogrizzly : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecogrizzly.shop/category/blog/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Якщо вас, турбують проблеми забруднення довкілля, та ви хочете дізнатись, як їм запобігти, то тут ви неодмінно знайдете для себе щось корисне. Блог містить цікаві рубрики: «Екологічні проблеми», «Інтерв’ю», «Компостування», «Сортування», «Соціальні ініціативи» та «Утилізація сміття».

Ашпін, М. Що таке люфа і як нею користуватися? [Електронний ресурс] / М. Ашпін // Інтернет-магазин екотоварів Ecogrizzly : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecogrizzly.shop/what-is-loofah-and-how-to-use/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Американські дослідники з’ясували, що поролонові губки для посуду накопичують надзвичайно велику кількість шкідливих для людини бактерій; тому вони рекомендують міняти таку губку щотижня. А тепер уявіть, скільки пінополіуретану опиниться на сміттєвих полігонах!

Саме тому варто користуватися екологічною альтернативою – натуральними губками. По-перше, люфа не накопичуватиметься роками на звалищах, а по-друге, завдяки великим порам її легко промивати, тому в ній розмножуватиметься менше мікробів.

Охрей, А. Що таке бокаші? Як його виготовляють і використовують [Електронний ресурс] / Артем Охрей // Інтернет-магазин екотоварів Ecogrizzly : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecogrizzly.shop/what-is-bokashi/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Бокаші – це один із найкращих у світі комплексів корисних, або ефективних мікроорганізмів, які здатні активувати ферментацію харчових відходів і сприяти їх перетворенню в першокласне добриво.

У статті ви детальніше познайомитесь з одним із найпопулярніших в світі мікробіологічним добривом. Дізнаєтесь як використовувати, зберігати та навіть виготовити бокаші в домашніх умовах.

Охрей, А. Переробка й утилізація підгузків: все що потрібно знати [Електронний ресурс] / Артем Охрей // Інтернет-магазин екотоварів Ecogrizzly : блог. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://ecogrizzly.shop/diaper-recycling-and-disposal-everything-need-know/ (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Більше 60 років тому з’явилися перші одноразові підгузки, які швидко заполонили світ завдяки своїй зручності та доступності. Однак з часом цей «винахід» перетворився на екологічну катастрофу, адже щодня тонни використаних підгузків потрапляють на сміттєзвалища, забруднюючи довкілля.

Що робити з такими відходами? Як утилізують підгузки і чи можливо їх переробити? Чому підгузки небезпечні для середовища? З’ясуєте все у цій статті!

RID [Електронний ресурс] : YouTube-канал. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://www.youtube.com/@RID_UA (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Канал РІД про історію, культуру, природу та екологію і все що пов’язане з землею Роду нашого. Давнина і сьогодення, майбутнє та далеке минуле. Лише визнані фахівці та експерти, лише професійна думка та обґрунтоване бачення.

YES TOMORROW Ukraine [Електронний ресурс] : YouTube-канал. – Електрон. текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://www.youtube.com/@yestomorrowukraine8141 (дата звернення: 15.03.2025). – Назва з екрана.

Глобальне потепління, екологічна катастрофа, сміттєві острови в океані, природні катаклізми – все це вже існує, і нам пора визнати, що людина перестала жити в гармонії з природою. Але прості освітні відео на тему екології допоможуть розібратися, як відновити рівновагу в наших відносинах із Землею.

Соціальні мережі стали потужним інструментом у формуванні екологічної свідомості. Завдяки блогерам та екоспільнотам люди дізнаються про актуальні екологічні проблеми, змінюють свої звички та обирають більш усвідомлений стиль життя. Вони розповідають про важливість зменшення відходів, допомагають обирати екологічно безпечні продукти харчування, побутові товари, засоби догляду без шкідливих речовин і у біорозкладному пакуванні.

Zero waste магазини в Instagram і на інших платформах пропонують альтернативу пластику, популяризують багаторазові речі та розповідають, як легко інтегрувати екологічні звички у повсякденне життя. Ви навчитеся сортувати сміття, оберете еко-торбинки, заміните поліетиленову плівку на вощанку, а звичну поролонову губку – на люфу. Якщо у вас є діти, то багаторазові підгузки та пелюшки стануть чудовою екологічною альтернативою одноразовим виробам.

Кожен маленький крок має значення: зменшуючи кількість відходів, скорочуючи рівень забруднення та підтримуючи екологічні ініціативи, ми всі разом можемо зробити нашу планету чистішою. Долучайтеся до екоспільнот, обирайте екотовари та ставайте частиною змін уже сьогодні!

Підготувала зав. відділом наукової інформації та бібліографії Тетяна Мазур