Виставка однієї книги «Автограф Олександра Колесси»

12 квітня виповнюється 175 років від дня народження Олександра Михайловича Колесси (1867–1945) – українського літературознавця, мовознавця, громадсько-політичного діяча, члена Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Він народився в селі Ходовичі Стрийського повіту на Львівщині. Після закінчення Стрийської гімназії у 1888 р. вивчав класичну і слов’янську філологію у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах. Свої перші кроки в літературі розпочав поетичними спробами ще у галицькій «Зорі» в 1887 р. Через рік у Чернівцях вийшла збірка «Вперед!», до якої ввійшло кілька поезій О. Колесси та історична поема «Смерть гетьмана Павлюка». Відомими свого часу були його поетичні збірки, присвячені еміграції галичан до Канади «В світ за очі» (1903), про визвольну війну 1648–1654 рр. «При Кам’яному затоні» (1907).

Талановитий поет, фольклорист, педагог, один із засновників і перший ректор Українського Вільного Університету (УВУ), член багатьох наукових, культурологічних і громадсько-політичних вітчизняних та зарубіжних товариств та інституцій. Упродовж 1907–1918 рр. як депутат австрійського парламенту послідовно відстоював інтереси українського населення Галичини у шкільництві та вищій освіті.

Олександр Колесса був співзасновником і заступником голови Загальної Української Ради у Відні. У 1921 р. очолював дипломатичну місію Західноукраїнської Народної Республіки в Римі. З 1921 р. і до кінця життя жив і працював у Празі. У 1923–1939 рр. – професор Карлового університету, заступник голови чесько-українського комітету, надавав стипендії українським студентам для навчання у Чехословаччині. Брав участь у заснуванні Українського Вільного Університету, був його професором і неодноразово призначався ректором. Тривалий час ім’я О. Колесси на батьківщині було замовчуване. Причин для цього було немало: це і довгі роки, проведені в еміграції, що послабило його безпосередній зв’язок з Україною, активна громадсько-політична діяльність ученого в еміграції, несприйняття постаті вченого в умовах нових українських реалій після встановлення більшовицької влади.

О. Колесса протягом своєї більш як тридцятилітньої наукової діяльності досліджував пам’ятки української писемності, нову українську літературу, український фольклор та фольклорно-літературні зв’язки. Відомі його праці про творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, І. Франка, У. Кравченко та інших, був автором багатьох поетичних творів. Учений належав до еліти професійних педагогів-фольклористів, етнографів, чий науковий доробок, професійний досвід, педагогічна майстерність зумовили розвиток української наукової фольклористики в Україні та за кордоном.

Досить вагомим внеском О. Колесси в фольклористичну науку кінця ХІХ ст. було дослідження «Українські народні пісні в поезіях Богдана Залєського», яке було оприлюднено в 1892 р. у львівському збірнику «Записки товариства імені Шевченка». Автор не лише порівняв поезії Залєського з українськими народними піснями, але й оцінив вплив української школи на польську літературу. Дослідник виклав матеріал популярно, з багатьма подробицями та ретроспективними аналогіями та об’єктивними критичними зауваженнями.

У фонді відділу рідкісних і цінних видань є на збереженні примірник вищезгаданої праці польською мовою «Ukrainska rytmika ludowa w poezjaeh Bohdana Zaleskiego», яка вийшла коштом Колесси у Львові в 1900 р. Титульний аркуш містить авторський дарчий автограф. На жаль, не вдалося встановити адресата у зв’язку із втратами кутової частини аркуша: «Вт. Д. В.П. ….. на знак щирого ставлення від автора».

Олександр Колесса здійснив вагомий внесок в організацію та розвиток української освіти, науки, культури, а також доклав чимало зусиль для ознайомлення європейської громадськості з духовним надбанням українського народу. 

Підготувала бібліотекар І категорії відділу рідкісних і цінних видань Ірина Валігура

Поділитися:

Автограф Олександра Колесси


12 квітня виповнюється 175 років від дня народження Олександра Михайловича Колесси (1867–1945) – українського літературознавця, мовознавця, громадсько-політичного діяча, члена Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Він народився в селі Ходовичі Стрийського повіту на Львівщині. Після закінчення Стрийської гімназії у 1888 р. вивчав класичну і слов’янську філологію у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах. Свої перші кроки в літературі розпочав поетичними спробами ще у галицькій «Зорі» в 1887 р. Через рік у Чернівцях вийшла збірка «Вперед!», до якої ввійшло кілька поезій О. Колесси та історична поема «Смерть гетьмана Павлюка». Відомими свого часу були його поетичні збірки, присвячені еміграції галичан до Канади «В світ за очі» (1903), про визвольну війну 1648–1654 рр. «При Кам’яному затоні» (1907).

Талановитий поет, фольклорист, педагог, один із засновників і перший ректор Українського Вільного Університету (УВУ), член багатьох наукових, культурологічних і громадсько-політичних вітчизняних та зарубіжних товариств та інституцій. Упродовж 1907–1918 рр. як депутат австрійського парламенту послідовно відстоював інтереси українського населення Галичини у шкільництві та вищій освіті.

Олександр Колесса був співзасновником і заступником голови Загальної Української Ради у Відні. У 1921 р. очолював дипломатичну місію Західноукраїнської Народної Республіки в Римі. З 1921 р. і до кінця життя жив і працював у Празі. У 1923–1939 рр. – професор Карлового університету, заступник голови чесько-українського комітету, надавав стипендії українським студентам для навчання у Чехословаччині. Брав участь у заснуванні Українського Вільного Університету, був його професором і неодноразово призначався ректором. Тривалий час ім’я О. Колесси на батьківщині було замовчуване. Причин для цього було немало: це і довгі роки, проведені в еміграції, що послабило його безпосередній зв’язок з Україною, активна громадсько-політична діяльність ученого в еміграції, несприйняття постаті вченого в умовах нових українських реалій після встановлення більшовицької влади.

О. Колесса протягом своєї більш як тридцятилітньої наукової діяльності досліджував пам’ятки української писемності, нову українську літературу, український фольклор та фольклорно-літературні зв’язки. Відомі його праці про творчість Т. Шевченка, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, І. Франка, У. Кравченко та інших, був автором багатьох поетичних творів. Учений належав до еліти професійних педагогів-фольклористів, етнографів, чий науковий доробок, професійний досвід, педагогічна майстерність зумовили розвиток української наукової фольклористики в Україні та за кордоном.

Досить вагомим внеском О. Колесси в фольклористичну науку кінця ХІХ ст. було дослідження «Українські народні пісні в поезіях Богдана Залєського», яке було оприлюднено в 1892 р. у львівському збірнику «Записки товариства імені Шевченка». Автор не лише порівняв поезії Залєського з українськими народними піснями, але й оцінив вплив української школи на польську літературу. Дослідник виклав матеріал популярно, з багатьма подробицями та ретроспективними аналогіями та об’єктивними критичними зауваженнями.

У фонді відділу рідкісних і цінних видань є на збереженні примірник вищезгаданої праці польською мовою «Ukrainska rytmika ludowa w poezjaeh Bohdana Zaleskiego», яка вийшла коштом Колесси у Львові в 1900 р. Титульний аркуш містить авторський дарчий автограф. На жаль, не вдалося встановити адресата у зв’язку із втратами кутової частини аркуша: «Вт. Д. В.П. ….. на знак щирого ставлення від автора».

Олександр Колесса здійснив вагомий внесок в організацію та розвиток української освіти, науки, культури, а також доклав чимало зусиль для ознайомлення європейської громадськості з духовним надбанням українського народу. 

Підготувала бібліотекар І категорії відділу рідкісних і цінних видань Ірина Валігура