Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує користувачам монографію Людмили Броніславівни Тарнашинської «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління».

821.161.2.09'06(092) Т 21 Тарнашинська, Л. Б. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління : (іст.-літ. та поетик. аспекти) / Л. Б. Тарнашинська ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, Наук. центр дослідження проблематики українського шістдесятництва. – 2-ге вид., доп. – Київ : Смолоскип, 2019. – 592 с. : фот.

Це друге доповнене видання монографії, перше вийшло у 2010 р. Авторка дослідження – український літературознавець, літературний критик, прозаїк, поет, журналіст. Доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу української літератури ХХ ст. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, керівник наукового Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Саме у 1960-ті рр. прозвучала афористично містка, безапеляційно заявлена, виклично проголошена формула покоління шістдесятників, сконденсована у відомих рядках вірша «Я...» Василя Симоненка:

У кожного Я є своє ім’я,

На всіх не нагримаєш грізно.

Ми – це не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних.

Як визначає дослідниця, «метою книги є через яскраві постаті відчути дух того часу, з’ясувати місце кожного митця у системі художньо-естетичних координат другої половини ХХ ст. з проекцією на сучасність». Саме окремі профілі на тлі покоління шістдесятників – як тих, що отримали статус «дисидентів», зазнавши тюрем, репресій і таборів, так і тих, які чинили системі внутрішній опір, відбувши у тривалу творчу «самоеміграцію», – здатні відтворити загальний портрет епохи в усіх її розмаїтих виявах.

До другого видання увійшли персоналії, відсутні у попередньому: Василь Стус, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, а також окремі митці: Алла Горська, Віктор Зарецький, Опанас Заливаха, Галина Севрук, Людмила Семикіна, Сергій Параджанов. Відкриває монографію вступна стаття «Зоряний інтеграл знакового покоління: персоналiстський вимір». Монографія присвячена пам’яті тих шістдесятників, кого вже немає серед нас.

У цьому контексті радимо також до перегляду монографію

821.161.2.09'06(092) З-14 Загоруйко, Н. Таборовий епістолярій українських шістдесятників (літературно-естетичний дискурс) / Н. Загоруйко. – Київ : Смолоскип, 2018. – 256 с. : фот.

Книга є першим в українському літературознавстві дослідженням епістолярної спадщини українського руху опору, побудованого на матеріалі листів В. Марченка, Є. Сверсюка, І. Світличного, В. Стуса, В. Чорновола. Як зазначає науковець: «Нині одним з надзвичайно модних напрямків гуманітарних студій є історія щоденності. Цілі томи, присвячені щоденному життю європейських містян та селян, лягають на полиці книгарень та бібліотек. Надзвичайно цікаві та захопливі дослідження. Можна читати цілими ночами... За єдиної умови – якщо це не історія України другої половини ХХ ст. На жаль, історію, про яку мова, тяжко читати, – це історія наївної романтики, списків заборонених книжок, історія доносів, обшуків, арештів, заслання, дітей, примусово відданих до сиротинці при живих «інакомислячих» батьках, це про політгодини в школах та ідеологічну обробку молоді...».

 

 

 

Поділитися:

Українське шістдесятництво


Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує користувачам монографію Людмили Броніславівни Тарнашинської «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління».

821.161.2.09'06(092) Т 21 Тарнашинська, Л. Б. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління : (іст.-літ. та поетик. аспекти) / Л. Б. Тарнашинська ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, Наук. центр дослідження проблематики українського шістдесятництва. – 2-ге вид., доп. – Київ : Смолоскип, 2019. – 592 с. : фот.

Це друге доповнене видання монографії, перше вийшло у 2010 р. Авторка дослідження – український літературознавець, літературний критик, прозаїк, поет, журналіст. Доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Відділу української літератури ХХ ст. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, керівник наукового Центру дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Саме у 1960-ті рр. прозвучала афористично містка, безапеляційно заявлена, виклично проголошена формула покоління шістдесятників, сконденсована у відомих рядках вірша «Я...» Василя Симоненка:

У кожного Я є своє ім’я,

На всіх не нагримаєш грізно.

Ми – це не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних.

Як визначає дослідниця, «метою книги є через яскраві постаті відчути дух того часу, з’ясувати місце кожного митця у системі художньо-естетичних координат другої половини ХХ ст. з проекцією на сучасність». Саме окремі профілі на тлі покоління шістдесятників – як тих, що отримали статус «дисидентів», зазнавши тюрем, репресій і таборів, так і тих, які чинили системі внутрішній опір, відбувши у тривалу творчу «самоеміграцію», – здатні відтворити загальний портрет епохи в усіх її розмаїтих виявах.

До другого видання увійшли персоналії, відсутні у попередньому: Василь Стус, Євген Гуцало, Володимир Дрозд, а також окремі митці: Алла Горська, Віктор Зарецький, Опанас Заливаха, Галина Севрук, Людмила Семикіна, Сергій Параджанов. Відкриває монографію вступна стаття «Зоряний інтеграл знакового покоління: персоналiстський вимір». Монографія присвячена пам’яті тих шістдесятників, кого вже немає серед нас.

У цьому контексті радимо також до перегляду монографію

821.161.2.09'06(092) З-14 Загоруйко, Н. Таборовий епістолярій українських шістдесятників (літературно-естетичний дискурс) / Н. Загоруйко. – Київ : Смолоскип, 2018. – 256 с. : фот.

Книга є першим в українському літературознавстві дослідженням епістолярної спадщини українського руху опору, побудованого на матеріалі листів В. Марченка, Є. Сверсюка, І. Світличного, В. Стуса, В. Чорновола. Як зазначає науковець: «Нині одним з надзвичайно модних напрямків гуманітарних студій є історія щоденності. Цілі томи, присвячені щоденному життю європейських містян та селян, лягають на полиці книгарень та бібліотек. Надзвичайно цікаві та захопливі дослідження. Можна читати цілими ночами... За єдиної умови – якщо це не історія України другої половини ХХ ст. На жаль, історію, про яку мова, тяжко читати, – це історія наївної романтики, списків заборонених книжок, історія доносів, обшуків, арештів, заслання, дітей, примусово відданих до сиротинці при живих «інакомислячих» батьках, це про політгодини в школах та ідеологічну обробку молоді...».