Автограф Михайла Старицького

У фонді відділу рідкісних і цінних видань зберігається унікальний примірник «Рада. Український альманах на 1883 рік», який був виданий у Києві українським письменником, театральним і культурним діячем Михайлом Петровичем Старицьким (1839–1904).

М. Старицький планував перетворити «Раду» в щомісячний журнал. Однак вдалося видати тільки два випуски альманаху, з яких перший вийшов у 1883 р., а другий – у 1884 р. До першого випуску видавець включив, окрім власних поезій і драму «Не судилося», поезії Бориса Грінченка, Якова Щоголева, Миколи Садовського, Олени Пчілки, першу частину роману Панаса Мирного «Повія», науково-публіцистичну статтю Віктора Василенка «Про хліборобські спілки» і «Бібліографічний покажчик нової української літератури 1798–1883» Михайла Комарова.

Унікальність книги полягає ще й у тому, що вона містить дарчий автограф Старицького – «Шановному приятелеві, Вл[адимиру] Павл[овичу] Науменку – від видавця М. Старицького». Подарунок адресований українському журналісту, філологу, педагогу і громадському діячеві Науменку Володимиру Павловичу (1852–1904). Про те, що книгу В. Науменко отримав, свідчить екслібрис, виконаний у техніці конгреневого тиснення з монограмою «В. П. Науменко».

У 20-х роках минулого століття книга потрапила до Вінницької філії Всенародної бібліотеки при Українській академії наук. Згодом, у зв'язку з ліквідацією філії в 1929 р., фонд був переданий до Вінницької окружної бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва.

 

Поділитися:

Автограф Михайла Старицького


У фонді відділу рідкісних і цінних видань зберігається унікальний примірник «Рада. Український альманах на 1883 рік», який був виданий у Києві українським письменником, театральним і культурним діячем Михайлом Петровичем Старицьким (1839–1904).

М. Старицький планував перетворити «Раду» в щомісячний журнал. Однак вдалося видати тільки два випуски альманаху, з яких перший вийшов у 1883 р., а другий – у 1884 р. До першого випуску видавець включив, окрім власних поезій і драму «Не судилося», поезії Бориса Грінченка, Якова Щоголева, Миколи Садовського, Олени Пчілки, першу частину роману Панаса Мирного «Повія», науково-публіцистичну статтю Віктора Василенка «Про хліборобські спілки» і «Бібліографічний покажчик нової української літератури 1798–1883» Михайла Комарова.

Унікальність книги полягає ще й у тому, що вона містить дарчий автограф Старицького – «Шановному приятелеві, Вл[адимиру] Павл[овичу] Науменку – від видавця М. Старицького». Подарунок адресований українському журналісту, філологу, педагогу і громадському діячеві Науменку Володимиру Павловичу (1852–1904). Про те, що книгу В. Науменко отримав, свідчить екслібрис, виконаний у техніці конгреневого тиснення з монограмою «В. П. Науменко».

У 20-х роках минулого століття книга потрапила до Вінницької філії Всенародної бібліотеки при Українській академії наук. Згодом, у зв'язку з ліквідацією філії в 1929 р., фонд був переданий до Вінницької окружної бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва.