Година народознавства «Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят» (до Різдвяно-новорічних свят)

Зима прийшла до нас з холодами і похмурими днями, але й цілою низкою найбільш очікуваних і радісних свят, навіть незважаючи на тривожний і важкий час, в якому, на жаль, живемо і виборюємо своє право відзначати свята відповідно до своїх традицій у вільній, незалежній країні.
 
Традиційна різдвяно-новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, що тривають 12 днів, починаючи з 25 грудня на Різдво і закінчуються 6 січня на Хрещення. Новий рік (1 січня) є проміжною датою й у наших предків ніколи не відокремлювався від різдвяних свят. До 1918 року відповідно до Юліанського календаря: 7 січня – Різдво, 14 січня – Новий рік (свято Маланки і Василя), 19 січня – Хрещення. Навколо цих дат церковного і світського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості.
 
Різдвяно-новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджуються потойбічні сили. В цей час відкривається небо й у Бога можна просити що завгодно. На цих віруваннях сформувалися звичаї, обряди, забобони і обмеження, в яких яскраво відбивався світогляд наших предків. Українці пронесли цю обрядовість через століття і до нашого часу зберігають, шанують і дотримуються її, підкреслюючи свою національну ідентичність.
 
Бібліотекар І категорії сектору газетної періодики Наталія Огороднік 16 грудня провела інформаційну краєзнавчу онлайн-годину «Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят» для вихованців КЗ «Обласний центр комплексної реабілітації «Обрій».
Учасники дізналися про історію свят, ознайомилися із суттю, значенням та символікою різдвяно-новорічних звичаїв, обрядів, забобонів і повір’їв.
 
Фотоматеріали
Поділитися:

Традиційна новорічна обрядовість українців


Зима прийшла до нас з холодами і похмурими днями, але й цілою низкою найбільш очікуваних і радісних свят, навіть незважаючи на тривожний і важкий час, в якому, на жаль, живемо і виборюємо своє право відзначати свята відповідно до своїх традицій у вільній, незалежній країні.
 
Традиційна різдвяно-новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, що тривають 12 днів, починаючи з 25 грудня на Різдво і закінчуються 6 січня на Хрещення. Новий рік (1 січня) є проміжною датою й у наших предків ніколи не відокремлювався від різдвяних свят. До 1918 року відповідно до Юліанського календаря: 7 січня – Різдво, 14 січня – Новий рік (свято Маланки і Василя), 19 січня – Хрещення. Навколо цих дат церковного і світського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості.
 
Різдвяно-новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджуються потойбічні сили. В цей час відкривається небо й у Бога можна просити що завгодно. На цих віруваннях сформувалися звичаї, обряди, забобони і обмеження, в яких яскраво відбивався світогляд наших предків. Українці пронесли цю обрядовість через століття і до нашого часу зберігають, шанують і дотримуються її, підкреслюючи свою національну ідентичність.
 
Бібліотекар І категорії сектору газетної періодики Наталія Огороднік 16 грудня провела інформаційну краєзнавчу онлайн-годину «Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят» для вихованців КЗ «Обласний центр комплексної реабілітації «Обрій».
Учасники дізналися про історію свят, ознайомилися із суттю, значенням та символікою різдвяно-новорічних звичаїв, обрядів, забобонів і повір’їв.
 
Фотоматеріали