Бібліографічний список «Майбутнє без бар’єрів та упереджень: рівні можливості для всіх»

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека

ім. Валентина Отамановського

Відділ наукової інформації та бібліографії  

 

 

Майбутнє без бар’єрів та упереджень: рівні можливості для всіх

(віртуальний бібліографічний список) 

 

Вінниця, 2024

 

Питання безбар’єрності з початком 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення Російської Федерації на суверенну територію Української держави звучить усе голосніше і продовжує набувати ваги, оскільки результативність роботи, зокрема, залежить від сформованого комфортного та безбар’єрного середовища.

І. П. Лопушинський

 

Безбар’єрність є суспільною нормою, в рамках якої кожну людину приймають, поважають і цінують незалежно від походження, статі, віку, фізичних особливостей, трудової зайнятості, інших особливостей та індивідуальних ознак, а при прийнятті рішень влада, бізнес, громада враховують інтереси всіх суспільних груп, у тому числі малочисельних.

Упровадження в Україні безбар’єрного простору, передбачене Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р.

Національна стратегія була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні» від 3 грудня 2020 р. № 533/2020.

Стратегія розрахована до 2030 р. і пропонує комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності для всіх суспільних груп та літніх людей зокрема, вона передбачає забезпечення рівних прав та можливостей для всіх людей в самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, продовженні освіти, спілкуванні, дозвіллі та розвитку.

Війна поставила перед Україною нові виклики, підсиливши запит на безбар’єрність. Щоб громади ставали доступнішими швидше, кожен з нас може стати частиною змін. Держава – працювати над впровадженням та реалізацією в українських умовах кращих світових практик доступності. Бізнес – над створенням умов для працевлаштування молодих спеціалістів, спеціалістів старшого віку, спеціалістів з інвалідністю та розвитком інклюзивних просторів. А суспільство – над підтримкою цих зусиль через волонтерські та освітні ініціативи.

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує добірку інтернет-ресурсів для більш детального ознайомлення із запропонованою темою.

Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 3 грудня 2020 р. № 533/2020 // Президент України Володимир Зеленський : офіц. інтернет-представництво – Еоектрон. дані. – Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/5332020-35809 (дата звернення? 20.11.2024). – Назва з екрана.

В Указі Президент доручив Кабінету Міністрів України із залученням Національного інституту стратегічних досліджень, представників державних органів та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, вчених, експертів, з урахуванням кращого вітчизняного та міжнародного досвіду розробити та затвердити до 12 квітня 2021 р. Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні, спрямовану на поширення практик інклюзії, недискримінації, упровадження принципів доступності та універсального дизайну для забезпечення рівних можливостей для всіх суспільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю, літніх людей, молоді, жінок, а також батьків малолітніх дітей та дітей з інвалідністю.

Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України № 366-р від 14 квітня 2021 р. // Верховна Рада України. Законодавство України : офіц. вебпортал парламенту України. – Електрон. дані. – [Київ], 1994–2024. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 20.11.2024). – Назва з екрана.

Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики. Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору ініціювала перша леді України Олена Зеленська.

Що таке безбар’єрність та чому це стосується кожного [Електронний ресурс] // UPLAN : портал / Центр політико-правових реформ ; Громад. мережа публ. права та адміністрації UPLAN. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uplan.org.ua/news/shcho-take-bezbar-iernist-ta-chomu-tse-stosuietsia-kozhnoho/ (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

Безбар’єрність – це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це шлях до створення комфортного середовища, де немає обмежень і кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.

Які є види безбар’єрності?

  • Фізична – доступність будівель, транспорту, громадського простору та інших об’єктів для всіх соціальних груп.
  • Інформаційна – доступність інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують потреби людей з порушеннями зору, слуху тощо.
  • Цифрова – доступність швидкісного Інтернету, можливість отримувати онлайн-послуги, навчання цифрових навичок.
  • Суспільна та громадянська – рівні можливості участі всіх людей, їхніх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад і держави.
  • Освітня – рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, створення інклюзивного освітнього середовища.
  • Економічна – умови та можливості для працевлаштування, заняття підприємництвом чи самозайнятістю для всіх груп населення.

Як впроваджувати безбар’єрність?

Кожен із нас може зробити свій внесок у створення безбар’єрного середовища:

  • використовувати безбар’єрну мову, уникаючи слів та фраз, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення;
  • звертатися до місцевих органів влади з пропозиціями щодо покращення доступності інфраструктури та послуг для маломобільних груп населення;
  • допомагати іншим освоювати цифрові технології, що можуть покращити їхній доступ до інформації та послуг;
  • ініціювати створення інклюзивного середовища на робочому місці, забезпечуючи доступність приміщень та адаптуючи робочі місця;
  • бути уважним до інших та допомагати тим, хто цього потребує.

Безбар’єрність [Електронний ресурс] // Державна служба якості освіти в Україні : Центр. орган виконав. влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки України : портал. – Електрон. дані. – [Київ], 2017–2024. – Режим доступу: https://sqe.gov.ua/gromadskosti/bezbariernist/ (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

Вміщено корисні посилання на:

Національна стратегія зі створенння безбар’єрного простору в Україні 

Довідник безбар’єрності 

Запропоновано перелік нормативно-правових актів, що стосуються питань безбар’єрності.

Представлено корисну інформацію про

Безбар’єрну грамотність

В українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливостях безбар’єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг з боку держави та бізнесу тощо.

Новий курс «Безбар’єрна грамотність» на Дія.Освіта ознайомить глядачів з основними принципами безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. 21 грудня 2021 р. Міністерство цифрової трансформації презентувало освітній курс «Безбар’єрна грамотність».

Про що курс?

  • що таке безбар’єрність
  • що саме спричиняє бар’єри
  • кого стосується безбар’єрність
  • чому варто уникати стереотипів та упереджень
  • чи готові українці долати бар’єри
  • чому ми як суспільство потребуємо безбар’єрності
  • чому безбар’єрність — це спільна справа

Довідник безбар’єрності [вебсайт] / авт. О. Зеленська ; упоряд. Т. Касьян ; аналіт. та техн. підтримка Громад. орг. «Безбар’єрність». – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bf.in.ua/authors/ (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

Як користуватися цим довідником?

В Україні живуть 41,5 млн громадян. Це чоловіки й жінки, діти, молодь і люди старшого віку, представники різних національностей, кольору шкіри, стану здоров’я … Ми всі різні, але попри нашу різність кожен та кожна з нас заслуговує на повагу, безпеку, гідне ставлення і розвиток. Та, на жаль, дуже багато людей щодня стикаються з суспільними бар’єрами.

Україна має будувати безбар’єрність. Поступово, але невпинно. Але з чого почати? Що залежить від кожного з нас? З усіма питаннями розібратися допоможе Структура Довідника, яка містить такі розділи:

складові безбар’єрності – простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо.

правила мови – наведено та пояснено принципи безбар’єрної мови – мови, в якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини.

словник – зібрано поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Тут пропонуються варіанти, як говорити правильно і пояснюється, чому саме так.

безбар’єрний календар – розповідає про важливі дати, визначні і пам’ятні дні та пояснює, як їх відзначати, та коли привітання є недоречними.

етика взаємодії з різними людьми – містить рекомендації з турботи про себе та інших.

у воєнний час – тут можна знайти відповіді на болючі запитання найуразливіших верств населення: сімей з дітьми, людей старшого віку та їхніх близьких, людей з інвалідністю

взаємодія у періоди стресу – цей розділ про те, як турбуватися про себе та тих, хто поруч, коли здається, що звичні орієнтири втрачено. Також тут є поради щодо етики взаємодії з різними людьми, бо коли ти у стані стресу, кожен жест, кожне слово, навіть тон голосу і постава впливають на відчуття людини

люди з досвідом війни. гідність. взаємодія – поради як суспільство має зустрічати захисників і захисниць удома, розуміти їхні потреби, як створити найбільш сприятливі умови, які допоможуть відновитися й розпочати цивільне життя.

безбар'єрні події – цей розділ дає зрозумілі і, що дуже важливо, цілком реальні для втілення поради, як зробити будь-який захід – онлайн або офлайн – з повагою і (!) увагою до всіх його учасників та гостей.

ілюстрації – спеціально для проєкту «Довідник безбар’єрності» українська ілюстраторка Ольга Дегтярьова створила цикл картинок «Безбар’єрність — це…», що розкривають значення терміну «безбар’єрність» простими і зрозумілими образами, візуалізують різні життєві ситуації та сценарії, героями який є зокрема й люди старшого віку, люди з інвалідністю, батьки з маленькими дітьми.

Безбар’єрність для всіх: пріоритетом 2024 року стануть доступні послуги в кожній громаді [Електронний ресурс] // Офіс Ради Європи в Україні : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/barrier-free-environment-for-all-the-priority-of-2024-is-barrier-free-services-in-every-community (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

11 грудня відбулося підсумкове у 2023 р. засідання Ради безбар’єрності за участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У засіданні взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та голови профільних комітетів Верховної Ради України, міністри, представники судової влади і Центральної виборчої комісії, міжнародних організацій, посли Європейського Союзу і Канади, начальники обласних військових адміністрацій, представники громадянського суспільства. Долучився до заходу також Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.

Під час засідання було презентовано результати реалізації флагманських проєктів міністерств із запровадження безбар’єрності, а також – плани та пріоритети на наступний рік. Серед них, зокрема:

безбар’єрність освітніх, медичних, банківських, транспортних, соціальних, адміністративних, працевлаштування та інших послуг, які мають бути більш зручними та доступними впродовж усього маршруту користувача, з урахуванням потреб кожної людини;

безбар’єрність у громадах – запровадження рішень, розроблених Урядом, на рівні місцевого самоврядування. Можливість для людей отримати безбар’єрні послуги у своїй громаді має стати обов’язковим елементом впровадження політики безбар’єрності в містах і селах.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак представив роботу, що була проведена в межах проєкту «Посилення соціального захисту в Україні» задля впровадження Стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні у 2023 р. та поділився планами на 2024 р.: «Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні – це не лише слова для Ради Європи. Вона закріплює принципи, передбачені Європейською соціальною хартією. Стратегію було розроблено за експертної підтримки Ради Європи у 2021 році. Зараз Рада Європи продовжує підтримувати її реалізацію шляхом системного моніторингу Планів заходів та комунікації результатів. У 2024 році ми плануємо продовжити тісну співпрацю з Радницею-Уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, аби донести філософію змін, закладених Стратегією, на рівень громад, щоб справжній зміст Стратегії та її принципи стали зрозумілим, а послуги, що надаються на рівні громад, були безбар’єрні та побудовані відповідно до потреб людей. Таким чином, ми продовжуватимемо підтримувати подальше успішне впровадження реформи безбар’єрного простору в Україні. Ми чудово розуміємо її пріоритетне значення для українського суспільства сьогодні».

Рада безбар’єрності [Електронний ресурс] // Міністерство розвитку громад та територій України : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://mtu.gov.ua/content/rada-berbarernosti.html (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

На сайті міститься інформація про засідання Ради безбар’єрності, створеної постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 443. Зокрема на її засіданні від 29 березня 2024 р. розглядалися такі питання:

  • Про результати роботи і виклики – Прем’єр-міністр України Д. А. Шмигаль
  • Моніторинг впровадження політики безбар’єрності – радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Т. А. Ломакіна
  • Принципи для впровадження норм безбар’єрності територіальними громадами –
  • Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України О. М. Курбатов
  • Впровадження практик безбар’єрності – заступник міського голови, м. Вінниця С. В. Матусяк
  • Впровадження практик безбар’єрності – т.в.о міського голови, м. Рівне В. В. Шакирзян
  • Створення доступних міських просторів – міський голова, м. Славутич Ю. К. Фомічев
  • Впровадження практик безбар’єрності – селищний голова, селище Опішня (Полтавська область) М. М. Різник
  • Соціальна відповідальність: запит на безбар’єрність у містах – ветеран російсько-української війни М. М. Заріцький
  • Аудит безбар’єрних просторів та послуг – голова правління ГО «Група активної реабілітації» В. В. Пчолкін
  • Правова допомога без бар’єрів в громадах – Міністр юстиції України Д. Л. Малюська
  • Безбарʼєрний та інклюзивний фінансовий сектор – голова Національного банку України А. Г. Пишний.

На сайті можна ознайомитися з виступами учасників останнього засідання, а також з матеріалами попередніх.

Безбар’єрність в Україні: Сприйняття суспільством та запит на соціальні зміни [Електронний ресурс] // УКРІНФОРМ : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3915189-bezbarernist-v-ukraini-sprijnatta-suspilstvom-ta-zapit-na-socialni-zmini.html (дата звернення: 20.11.2024). – Назва з екрана.

Центр соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки дитячого фонду ООН (UNICEF) провів соціологічне дослідження для того, щоб зрозуміти, чи дійсно безбар’єрність пріоритетна для українців, чи відчувають вони потребу в змінах та якими ці зміни мають бути.

Дослідження було проведено серед українців та українок з різних регіонів країни у березні 2024 р. і починалося з питання, чи знайомі вони з терміном безбар’єрність. Опитування виявило, що 57% стикалися з цим поняттям. Особливо високий рівень обізнаності спостерігається серед ветеранів та ветеранок російсько-української війни (85%) та їхніх сімей (79%). Доволі високий рівень обізнаності демонструють також чинні військовослужбовці (73%) та батьки дітей з інвалідністю (72%).

Що ж стосується розуміння сутності безбарʼєрності, то понад дві третини опитаних повʼязують це поняття із відсутністю будь-яких перешкод та обмежень: фізичних, психологічних, комунікаційних, соціальних, культурних, а також свободою вибору, дій та думок.

Водночас 26% опитаних мають труднощі із визначенням змісту безбар’єрності, її компонентів та цінностей.

Дослідження також виявило, які барʼєри українці найчастіше відчувають у повсякденному житті. Половина респондентів відповіли, що найбільше перешкод відчувають у питаннях працевлаштування, інфраструктури, доступності для людей старшого віку, взаємодії та спілкування, а також – освіти. Посиленню таких тенденцій сприяє і повномасштабна війна, що супроводжується руйнуваннями критичної інфраструктури, закладів охорони здоровʼя та освіти, приватного бізнесу та житлового сектору.

Лопушинський, І. П. Безбар’єрність як державна ідеологія й політика забезпечення рівних прав і можливостей громадян [Електронний ресурс] / І. П. Лопушинський, Л. Я. Слободян // Вісн. Нац. ун-ту сивіл. захисту України. Серія: Державне управління. – 2023. – Вип. 2. – С. 36–46.

Висвітлено теоретичні питання забезпечення безбар’єрності як державної ідеології й політики рівних прав і можливостей громадян; доведено, що забезпечення безбар’єрності – це комплексний підхід до подолання бар’єрів: від поширення інклюзивних практик і впровадження доступності до піклування про психічне здоров’я, яке є основою добробуту кожної людини; показано, що безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень, що ґрунтується на внутрішній готовності кожного створювати середовище, у якому буде комфортно всім; розглядаються світові та європейські практики вирішення питання безбар’єрності, досліджуються перші реалії забезпечення безбар’єрного простору в Україні.

Поділитися:

Майбутнє без бар’єрів та упереджень: рівні можливості для всіх


Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека

ім. Валентина Отамановського

Відділ наукової інформації та бібліографії  

 

 

Майбутнє без бар’єрів та упереджень: рівні можливості для всіх

(віртуальний бібліографічний список) 

 

Вінниця, 2024

 

Питання безбар’єрності з початком 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення Російської Федерації на суверенну територію Української держави звучить усе голосніше і продовжує набувати ваги, оскільки результативність роботи, зокрема, залежить від сформованого комфортного та безбар’єрного середовища.

І. П. Лопушинський

 

Безбар’єрність є суспільною нормою, в рамках якої кожну людину приймають, поважають і цінують незалежно від походження, статі, віку, фізичних особливостей, трудової зайнятості, інших особливостей та індивідуальних ознак, а при прийнятті рішень влада, бізнес, громада враховують інтереси всіх суспільних груп, у тому числі малочисельних.

Упровадження в Україні безбар’єрного простору, передбачене Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р.

Національна стратегія була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні» від 3 грудня 2020 р. № 533/2020.

Стратегія розрахована до 2030 р. і пропонує комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності для всіх суспільних груп та літніх людей зокрема, вона передбачає забезпечення рівних прав та можливостей для всіх людей в самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, продовженні освіти, спілкуванні, дозвіллі та розвитку.

Війна поставила перед Україною нові виклики, підсиливши запит на безбар’єрність. Щоб громади ставали доступнішими швидше, кожен з нас може стати частиною змін. Держава – працювати над впровадженням та реалізацією в українських умовах кращих світових практик доступності. Бізнес – над створенням умов для працевлаштування молодих спеціалістів, спеціалістів старшого віку, спеціалістів з інвалідністю та розвитком інклюзивних просторів. А суспільство – над підтримкою цих зусиль через волонтерські та освітні ініціативи.

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує добірку інтернет-ресурсів для більш детального ознайомлення із запропонованою темою.

Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 3 грудня 2020 р. № 533/2020 // Президент України Володимир Зеленський : офіц. інтернет-представництво – Еоектрон. дані. – Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/5332020-35809 (дата звернення? 20.11.2024). – Назва з екрана.

В Указі Президент доручив Кабінету Міністрів України із залученням Національного інституту стратегічних досліджень, представників державних органів та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, вчених, експертів, з урахуванням кращого вітчизняного та міжнародного досвіду розробити та затвердити до 12 квітня 2021 р. Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні, спрямовану на поширення практик інклюзії, недискримінації, упровадження принципів доступності та універсального дизайну для забезпечення рівних можливостей для всіх суспільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю, літніх людей, молоді, жінок, а також батьків малолітніх дітей та дітей з інвалідністю.

Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України № 366-р від 14 квітня 2021 р. // Верховна Рада України. Законодавство України : офіц. вебпортал парламенту України. – Електрон. дані. – [Київ], 1994–2024. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 20.11.2024). – Назва з екрана.

Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики. Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору ініціювала перша леді України Олена Зеленська.

Що таке безбар’єрність та чому це стосується кожного [Електронний ресурс] // UPLAN : портал / Центр політико-правових реформ ; Громад. мережа публ. права та адміністрації UPLAN. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uplan.org.ua/news/shcho-take-bezbar-iernist-ta-chomu-tse-stosuietsia-kozhnoho/ (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

Безбар’єрність – це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це шлях до створення комфортного середовища, де немає обмежень і кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.

Які є види безбар’єрності?

  • Фізична – доступність будівель, транспорту, громадського простору та інших об’єктів для всіх соціальних груп.
  • Інформаційна – доступність інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують потреби людей з порушеннями зору, слуху тощо.
  • Цифрова – доступність швидкісного Інтернету, можливість отримувати онлайн-послуги, навчання цифрових навичок.
  • Суспільна та громадянська – рівні можливості участі всіх людей, їхніх об’єднань та окремих суспільних груп у житті громад і держави.
  • Освітня – рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, створення інклюзивного освітнього середовища.
  • Економічна – умови та можливості для працевлаштування, заняття підприємництвом чи самозайнятістю для всіх груп населення.

Як впроваджувати безбар’єрність?

Кожен із нас може зробити свій внесок у створення безбар’єрного середовища:

  • використовувати безбар’єрну мову, уникаючи слів та фраз, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення;
  • звертатися до місцевих органів влади з пропозиціями щодо покращення доступності інфраструктури та послуг для маломобільних груп населення;
  • допомагати іншим освоювати цифрові технології, що можуть покращити їхній доступ до інформації та послуг;
  • ініціювати створення інклюзивного середовища на робочому місці, забезпечуючи доступність приміщень та адаптуючи робочі місця;
  • бути уважним до інших та допомагати тим, хто цього потребує.

Безбар’єрність [Електронний ресурс] // Державна служба якості освіти в Україні : Центр. орган виконав. влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки України : портал. – Електрон. дані. – [Київ], 2017–2024. – Режим доступу: https://sqe.gov.ua/gromadskosti/bezbariernist/ (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

Вміщено корисні посилання на:

Національна стратегія зі створенння безбар’єрного простору в Україні 

Довідник безбар’єрності 

Запропоновано перелік нормативно-правових актів, що стосуються питань безбар’єрності.

Представлено корисну інформацію про

Безбар’єрну грамотність

В українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливостях безбар’єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг з боку держави та бізнесу тощо.

Новий курс «Безбар’єрна грамотність» на Дія.Освіта ознайомить глядачів з основними принципами безбар’єрності на прикладі повсякденних життєвих ситуацій. 21 грудня 2021 р. Міністерство цифрової трансформації презентувало освітній курс «Безбар’єрна грамотність».

Про що курс?

  • що таке безбар’єрність
  • що саме спричиняє бар’єри
  • кого стосується безбар’єрність
  • чому варто уникати стереотипів та упереджень
  • чи готові українці долати бар’єри
  • чому ми як суспільство потребуємо безбар’єрності
  • чому безбар’єрність — це спільна справа

Довідник безбар’єрності [вебсайт] / авт. О. Зеленська ; упоряд. Т. Касьян ; аналіт. та техн. підтримка Громад. орг. «Безбар’єрність». – Електрон. дані. – Режим доступу: https://bf.in.ua/authors/ (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

Як користуватися цим довідником?

В Україні живуть 41,5 млн громадян. Це чоловіки й жінки, діти, молодь і люди старшого віку, представники різних національностей, кольору шкіри, стану здоров’я … Ми всі різні, але попри нашу різність кожен та кожна з нас заслуговує на повагу, безпеку, гідне ставлення і розвиток. Та, на жаль, дуже багато людей щодня стикаються з суспільними бар’єрами.

Україна має будувати безбар’єрність. Поступово, але невпинно. Але з чого почати? Що залежить від кожного з нас? З усіма питаннями розібратися допоможе Структура Довідника, яка містить такі розділи:

складові безбар’єрності – простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо.

правила мови – наведено та пояснено принципи безбар’єрної мови – мови, в якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини.

словник – зібрано поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Тут пропонуються варіанти, як говорити правильно і пояснюється, чому саме так.

безбар’єрний календар – розповідає про важливі дати, визначні і пам’ятні дні та пояснює, як їх відзначати, та коли привітання є недоречними.

етика взаємодії з різними людьми – містить рекомендації з турботи про себе та інших.

у воєнний час – тут можна знайти відповіді на болючі запитання найуразливіших верств населення: сімей з дітьми, людей старшого віку та їхніх близьких, людей з інвалідністю

взаємодія у періоди стресу – цей розділ про те, як турбуватися про себе та тих, хто поруч, коли здається, що звичні орієнтири втрачено. Також тут є поради щодо етики взаємодії з різними людьми, бо коли ти у стані стресу, кожен жест, кожне слово, навіть тон голосу і постава впливають на відчуття людини

люди з досвідом війни. гідність. взаємодія – поради як суспільство має зустрічати захисників і захисниць удома, розуміти їхні потреби, як створити найбільш сприятливі умови, які допоможуть відновитися й розпочати цивільне життя.

безбар'єрні події – цей розділ дає зрозумілі і, що дуже важливо, цілком реальні для втілення поради, як зробити будь-який захід – онлайн або офлайн – з повагою і (!) увагою до всіх його учасників та гостей.

ілюстрації – спеціально для проєкту «Довідник безбар’єрності» українська ілюстраторка Ольга Дегтярьова створила цикл картинок «Безбар’єрність — це…», що розкривають значення терміну «безбар’єрність» простими і зрозумілими образами, візуалізують різні життєві ситуації та сценарії, героями який є зокрема й люди старшого віку, люди з інвалідністю, батьки з маленькими дітьми.

Безбар’єрність для всіх: пріоритетом 2024 року стануть доступні послуги в кожній громаді [Електронний ресурс] // Офіс Ради Європи в Україні : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/barrier-free-environment-for-all-the-priority-of-2024-is-barrier-free-services-in-every-community (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

11 грудня відбулося підсумкове у 2023 р. засідання Ради безбар’єрності за участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. У засіданні взяли участь Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та голови профільних комітетів Верховної Ради України, міністри, представники судової влади і Центральної виборчої комісії, міжнародних організацій, посли Європейського Союзу і Канади, начальники обласних військових адміністрацій, представники громадянського суспільства. Долучився до заходу також Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.

Під час засідання було презентовано результати реалізації флагманських проєктів міністерств із запровадження безбар’єрності, а також – плани та пріоритети на наступний рік. Серед них, зокрема:

безбар’єрність освітніх, медичних, банківських, транспортних, соціальних, адміністративних, працевлаштування та інших послуг, які мають бути більш зручними та доступними впродовж усього маршруту користувача, з урахуванням потреб кожної людини;

безбар’єрність у громадах – запровадження рішень, розроблених Урядом, на рівні місцевого самоврядування. Можливість для людей отримати безбар’єрні послуги у своїй громаді має стати обов’язковим елементом впровадження політики безбар’єрності в містах і селах.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак представив роботу, що була проведена в межах проєкту «Посилення соціального захисту в Україні» задля впровадження Стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні у 2023 р. та поділився планами на 2024 р.: «Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні – це не лише слова для Ради Європи. Вона закріплює принципи, передбачені Європейською соціальною хартією. Стратегію було розроблено за експертної підтримки Ради Європи у 2021 році. Зараз Рада Європи продовжує підтримувати її реалізацію шляхом системного моніторингу Планів заходів та комунікації результатів. У 2024 році ми плануємо продовжити тісну співпрацю з Радницею-Уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності, аби донести філософію змін, закладених Стратегією, на рівень громад, щоб справжній зміст Стратегії та її принципи стали зрозумілим, а послуги, що надаються на рівні громад, були безбар’єрні та побудовані відповідно до потреб людей. Таким чином, ми продовжуватимемо підтримувати подальше успішне впровадження реформи безбар’єрного простору в Україні. Ми чудово розуміємо її пріоритетне значення для українського суспільства сьогодні».

Рада безбар’єрності [Електронний ресурс] // Міністерство розвитку громад та територій України : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://mtu.gov.ua/content/rada-berbarernosti.html (дата звернення: 19.11.2024). – Назва з екрана.

На сайті міститься інформація про засідання Ради безбар’єрності, створеної постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 443. Зокрема на її засіданні від 29 березня 2024 р. розглядалися такі питання:

  • Про результати роботи і виклики – Прем’єр-міністр України Д. А. Шмигаль
  • Моніторинг впровадження політики безбар’єрності – радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Т. А. Ломакіна
  • Принципи для впровадження норм безбар’єрності територіальними громадами –
  • Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України О. М. Курбатов
  • Впровадження практик безбар’єрності – заступник міського голови, м. Вінниця С. В. Матусяк
  • Впровадження практик безбар’єрності – т.в.о міського голови, м. Рівне В. В. Шакирзян
  • Створення доступних міських просторів – міський голова, м. Славутич Ю. К. Фомічев
  • Впровадження практик безбар’єрності – селищний голова, селище Опішня (Полтавська область) М. М. Різник
  • Соціальна відповідальність: запит на безбар’єрність у містах – ветеран російсько-української війни М. М. Заріцький
  • Аудит безбар’єрних просторів та послуг – голова правління ГО «Група активної реабілітації» В. В. Пчолкін
  • Правова допомога без бар’єрів в громадах – Міністр юстиції України Д. Л. Малюська
  • Безбарʼєрний та інклюзивний фінансовий сектор – голова Національного банку України А. Г. Пишний.

На сайті можна ознайомитися з виступами учасників останнього засідання, а також з матеріалами попередніх.

Безбар’єрність в Україні: Сприйняття суспільством та запит на соціальні зміни [Електронний ресурс] // УКРІНФОРМ : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3915189-bezbarernist-v-ukraini-sprijnatta-suspilstvom-ta-zapit-na-socialni-zmini.html (дата звернення: 20.11.2024). – Назва з екрана.

Центр соціальних змін та поведінкової економіки за підтримки дитячого фонду ООН (UNICEF) провів соціологічне дослідження для того, щоб зрозуміти, чи дійсно безбар’єрність пріоритетна для українців, чи відчувають вони потребу в змінах та якими ці зміни мають бути.

Дослідження було проведено серед українців та українок з різних регіонів країни у березні 2024 р. і починалося з питання, чи знайомі вони з терміном безбар’єрність. Опитування виявило, що 57% стикалися з цим поняттям. Особливо високий рівень обізнаності спостерігається серед ветеранів та ветеранок російсько-української війни (85%) та їхніх сімей (79%). Доволі високий рівень обізнаності демонструють також чинні військовослужбовці (73%) та батьки дітей з інвалідністю (72%).

Що ж стосується розуміння сутності безбарʼєрності, то понад дві третини опитаних повʼязують це поняття із відсутністю будь-яких перешкод та обмежень: фізичних, психологічних, комунікаційних, соціальних, культурних, а також свободою вибору, дій та думок.

Водночас 26% опитаних мають труднощі із визначенням змісту безбар’єрності, її компонентів та цінностей.

Дослідження також виявило, які барʼєри українці найчастіше відчувають у повсякденному житті. Половина респондентів відповіли, що найбільше перешкод відчувають у питаннях працевлаштування, інфраструктури, доступності для людей старшого віку, взаємодії та спілкування, а також – освіти. Посиленню таких тенденцій сприяє і повномасштабна війна, що супроводжується руйнуваннями критичної інфраструктури, закладів охорони здоровʼя та освіти, приватного бізнесу та житлового сектору.

Лопушинський, І. П. Безбар’єрність як державна ідеологія й політика забезпечення рівних прав і можливостей громадян [Електронний ресурс] / І. П. Лопушинський, Л. Я. Слободян // Вісн. Нац. ун-ту сивіл. захисту України. Серія: Державне управління. – 2023. – Вип. 2. – С. 36–46.

Висвітлено теоретичні питання забезпечення безбар’єрності як державної ідеології й політики рівних прав і можливостей громадян; доведено, що забезпечення безбар’єрності – це комплексний підхід до подолання бар’єрів: від поширення інклюзивних практик і впровадження доступності до піклування про психічне здоров’я, яке є основою добробуту кожної людини; показано, що безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень, що ґрунтується на внутрішній готовності кожного створювати середовище, у якому буде комфортно всім; розглядаються світові та європейські практики вирішення питання безбар’єрності, досліджуються перші реалії забезпечення безбар’єрного простору в Україні.