Почуймо себе членами усесвітньої людської сім’ї і візьмімо собі все гарне, правдиве, високе і людяне, що виробила за свого життя людськість, візьмімо й зробімо його частиною нашої душі, будьмо рідні і Гомерові, і Шекспірові, і Дантові, але попереду над усім зоставаймося самими собою, будьмо українцями-русинами думкою, мовою, ділом.

Б. Грінченко

Б. Грінченко був переконаний у необхідності входження України до європейського соціокультурного та політичного простору, всіма силами сприяючи прискоренню цього процесу. Він активно практикував адаптацію сюжетів європейської історії та представляв здобутки європейської цивілізації у низці науково-популярних праць для народу, перекладав і популяризував класичні твори світової літератури. Дуже важливим вважав Борис Дмитрович, щоб українському пересічному читачеві світ відкрився не через російське посередництво, а рідною мовою.

С. Андрєєва

В сучасних реаліях, пов’язаних з російською агресією, активізувався інтерес українців до власної історії через її видатних діячів, які впродовж століть відстоювали право України та її народу на життя, волю, майбутнє, право вільно користуватися рідною мовою. Серед плеяди непересічних особистостей України унікальною є постать Бориса Дмитровича Грінченка (9 грудня 1863 – 6 травня 1910), багатогранність таланту якого вражає не лише своїм колосальним обсягом, а й своєю фундаментальністю. Письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, перекладач, видавець, музеєзнавець, бібліограф, громадсько-культурний діяч. Найбільш дивовижним є те, що він, не маючи університетської освіти, досяг вершин людського духу та наукових знань виключно завдяки самоосвіті. Попри те, що доля йому відміряла короткий вік життя, всього 46 років, його з повним правом можна назвати вченим-енциклопедистом за вагомістю та різноманітністю наукових здобутків.

Перебуваючи на Луганщині (1887–1894) Борис Дмитрович написав і надрукував 196 художніх творів різних жанрів. Друкувалися вони в галицьких виданнях, бо в підросійській Україні слово українське було заборонене.

Крім повістей «Сонячний промінь», «На розпутті» та драми «Хатнє лихо», він написав близько 50 оповідань, створив 77 байок, здійснив прозовий переклад «Слова о полку Ігоревім», підготував серію нарисів про життя славетних людей та уклав бібліографічний покажчик «Литература украинского фольклора 1777–1900».

Варто додати, що Борис Грінченко досконало знав слов’янські мови, перекладав з німецької та французької, вивчав італійську та норвезьку.

Вершиною наукової творчості Грінченка мовознавці називають працю всього його життя – 4-томне видання «Словаря української мови». Слід відмітити, що матеріали для словника збирала редакція часопису «Киевская старина», а впорядкував його з додатком власного лексичного матеріалу Борис Грінченко. У словнику поряд із загальновживаними словами зафіксовано й діалектизми, часом вузько регіональні. Більшість слів проілюстровано реченнями, назви рослин і тварин наведено з їхніми латинськими науковими відповідниками. На думку лексикознавців, цінним є те, що в «Словарі» широко представлено українську фразеологію, що є чи не головною ознакою української мови. Варто додати, що українська частина словника надрукована новим, спеціально для цього видання розробленим Борисом Грінченком, правописом так званою «грінчевичівкою», що акумулювала все краще з попередньої української правописної практики. І саме грінчевичівку покладено в основу сучасного українського правопису. О. В. Коляденко в розвідці «Словарь української мови» Бориса Грінченка і його значення в культурно-просвітному розвитку української нації (початок ХХ ст.)» зазначає: «Словарь української мови» Б. Грінченка перевершив усі типи попередніх українських словників за обсягом свого реєстру, використанням джерел, складом і добором лексики, точністю й широтою документації слів. Зазначені характеристики видання дають підстави вважати його національним скарбом, що відіграв важливу роль у фіксації й нормуванні народної лексики в сучасній українській літературній мові».

Чільне місце в науковій та творчій діяльності Б. Грінченка посідали етнографічні студії. Запис і подальша обробка етнографічних матеріалів допомагали йому глибше  осягнути світоглядні уявлення українського народу, його повсякденне життя в усій різноманітності, виявити особливості духовної культури та відобразити їх у художній творчості. Усе це давало йому багатий матеріал для складання «Словаря української мови». Фундаментальними працями Б. Грінченка в українській етнографії стало тритомне зібрання «Етнографічних матеріалів, зібраних у Чернігівській і сусідніх з нею губерніях» (1895, 1897, 1899 рр.) та збірник «Из уст народа. Малороссийские рассказы, сказки и прочее» (1900).

Педагогічні погляди Бориса Грінченка протягом життя хоча й змінювалися, поглиблюючись і викристалізовуючись, але незмінним залишалось його прагнення до реалізації ідей демократизації шкільної справи, її гуманізації, а головне – надання змісту навчання й виховання національного характеру, що передбачає навчання дітей рідною мовою, вивчення національної історії, фольклору, традиційної культури, елементів народознавства. У статті «Якої нам треба школи» Борис Грінченко висловив невідкладну потребу в організації національної школи: «Нам треба зараз же науки української мови, історії українського письменництва, історії українського народу і українського народознавства по гімназіях та університетах». Він підготував перші підручники з української мови й літератури, серед яких найбільш відома книжка для читання в школі «Рідне слово».

Попри жорстку цензуру Борису Дмитровичу вдалося видати 45 книжок народно-просвітницького змісту загальним накладом 200 тис. примірників на кошти покійного письменника і мецената Івана Яковича Череватенка (1865–1893), який заповів 1000 рублів на українське книговидання. До речі, власна бібліотека Грінченка налічувала понад 6 тис. примірників книг переважно наукового змісту.

Як музеєзнавець він упорядкував Музей української старовини В. Тарновського. Завдяки його старанням було врятовано понад 700 Шевченкових експонатів, які наразі зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.

Відділ наукової інформації та бібліографії запрошує ознайомитися із сучасними науковими розвідками, в яких розглянуто багатогранну працю Бориса Дмитровича Грінченка на користь України. Вміщені до бібліографічного списку матеріали представлено в е-форматі, що допоможе всім бажаючим переглянути їх у повному обсязі. Для більш глибокого вивчення життя і творчого спадку Б. Д. Грінченка радимо звернутися до обласної книгозбірні, де зібрано його художні твори, історичні дослідження, нариси та славнозвісний «Словарь української мови» 1907–1908 рр.

Андрєєва, С. «Я – меч, я – полум’я» : український визвольний рух у висвітленні Бориса Грінченка (з неопублікованої публіцистичної спадщини) [Електронний ресурс] / С. Андрєєва, В. Андрєєв // Архіви України. – 2021. – № 2. – С. 85–100.

Андрєєва, С. Борис Грінченко в європейському соціокультурному просторі [Електронний ресурс] / С. Андрєєва, М. Лашко, І. Яковлева // Київ. іст. студії : зб. наук. пр. / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – Київ, 2020 . – № 1. – С. 150–157.

Беззуб, Ю. Борис Грінченко в боротьбі за українську школу: стосунки з Христиною Алчевською [Електронний ресурс] / Ю. Беззуб // Українознав. альм. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Філос. ф-т, Центр українознавства, Музей книги і друкарства України, Мелітопол. держ. пед. ун-т ім. Богдана Хмельницького, Наук.-дослід. ін-т українознавства М-ва освіти України. – Київ, 2015. – Вип. 18. – С. 133–136.

Бойко, С. Круглий стіл «Борис Грінченко у світоглядних та педагогічних координатах сьогодення: українознавчі проекції» [Електронний ресурс] / С. Бойко // Українознавство = Ukrainian Studies : наук. журн. / Наук.-дослід. ін-т українознавства. – Київ, 2013. – № 2. – С. 179–181.

Вовк, О. В. Національне відродження в естетичній парадигмі Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / О. В. Вовк // Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун–ту. Серія : Філологія : зб. наук. пр. / Міжнар. гуманітар. ун-т. – Одеса, 2020. – Вип. 45(1). – С. 7–10.

Вовк, О. Борис Грінченко як теоретик і критик української дитячої літератури [Електронний ресурс] / О. Вовк // Актуальні питання гуманітарних наук = Humanities science current issues : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчених Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, Рада молодих вчен. – Дрогобич, 2013. – Вип. 7. – С. 150–159.

Гнатюк, І. С. «Словарь української мови» за редакцією Бориса Грінченка в оцінці українських мовознавців [Електронний ресурс] / І. С. Гнатюк // Лексикографічний бюлетень : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови. – Київ, 2014. – Вип. 23. – С. 7–17.

Гончаренко, А. Літературна спадщина Бориса Грінченка для дітей і про дітей [Електронний ресурс] / А. Гончаренко // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. Філологічні науки. = Literary process: methodology, names, trends :: зб. наук. пр. / Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Київ, 2018. – № 12. – С. 90–94.

Гуцуляк, Т. Є. Зооморфні метафори в «Словарі української мови» за редакцією Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / Т. Є. Гуцуляк // Лексикографічний бюлетень : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови. – Київ, 2014. – Вип. 23. – С. 45–54.

Довбня, Л. Внесок Бориса Грінченка в розвиток української лексикографії [Електронний ресурс] / Л. Довбня, Т. Товкайло // Теоретична і дидактична філологія. Серія: Педагогіка. Філологія : зб. наук. пр. / Ун-т Григорія Сковороди в Переяславі. – Переяслав, 2023. – Вип. 35. – С. 150–162.

Єременко, О. В. Громадянське самоусвідомлення митця як мотивація творчост:і Борис Грінченко у літературному процесі [Електронний ресурс] / О. В. Єременко // Наук. зап. Бердян. держ. пед. ун-ту. Серія: Філологічні науки. – Бердянськ, 2015. – Вип. 8. – С. 118–126.

Зубкова, Н. Бібліотечна діяльність Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / Н. Зубкова // Бібл. вісн. : наук.-теорет. та практ. журн. / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 1996. – № 1. – С. 11, 12.

Кобижча, Н. І. Етнографічні студії Бориса Грінченка: погляд сучасників [Електронний ресурс] / Н. І. Кобижча // Культура України : зб. наук. пр. / Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2013. – 2013. – Вип. 40. – С. 132–141.

Кобижча, Н. І. Культурницька діяльність Бориса Грінченка: світоглядний аспект : монографія / Н. І. Кобижча. – Київ : Ліра-К, 2017. – 204 с. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://lib.knukim.edu.ua/wp–content/uploads/2017/03/kobuzhcha_boris–grinchenko.pdf (дата звернення: 05.12.2023). – Назва з екрана.

Коженьовський, Л. Ф. Батько просвіти, української мови, української безпеки, культури і свободи в Україні – Борис Грінченко [Електронний ресурс] / Л. Ф. Коженьовський // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія : зб. наук. пр. / Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Київ, 2010. – № 1. – С. 4–7.

Коляденко, О. В. Ідеї Бориса Грінченка про мету і завдання національної школи [Електронний ресурс] / О. В. Коляденко // Освітологічний дискурс : наук. електрон. вид. / Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Київ, 2016. – № 3. – С. 1–12.

Коляденко, О. В.  «Словарь української мови» Бориса Грінченка і його значення в культурно-просвітному розвитку української нації (початок ХХ ст.) [Електронний ресурс] / О. В. Коляденко // Інновац. педагогіка : наук. журн. / Причорномор. наук.-дослід. ін-т економіки та інновацій. – 2020. – Вип. 28. – С. 37–43.

Кузьменко, Г. Літературна спадщина Бориса Грінченка у творчості художників–графіків [Електронний ресурс] / Г. Кузьменко // Арт-простір : наук. журн. / Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – Київ, 2018. – Вип. 3. – С. 50–67.

Левчик, Н. В. Поетичний світ Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / Н. В. Левчик // Слово і час. – 2019. – № 12. – С. 33–43.

Левчик, Н. В. Творчий шлях Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / Н. В. Левчик // Слово і час. – 2018. – № 12. – С. 54–65.

Марчук, Л. М. Ціннісні домінанти в епістолярії Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / Л. М. Марчук // Лексикографічний бюлетень : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т укр. мови.. – Київ, 2014. – Вип. 23. – С. 24–29.

Огнев’юк, В. Великий Просвітитель України : до ювілею Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / В. Огнев’юк // Рідна школа. – 2014. – № 1–2. – С. 3–11.

Олексюк, О. Творчість Бориса Грінченка як генератор інноваційних форм роботи зі студентами мистецького профілю [Електронний ресурс] / О. Олексюк, О. Лігус // Освітологія = Oświatologia : укр.-пол. наук. журн. / Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Київ, 2022. – № 11. – С. 68–75.

Родінова, Н. Нові погляди на наукову і громадську діяльність Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / Н. Родінова // Етнічна історія народів Європи = Ethnic history of Europeаn nations: зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2010. – Вип. 33. – С. 48–52.

Родінова, Н. Л. «Словарь української мови» Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / Н. Л. Родінова // Наук. зап. [Вінниц. держ. пед. ун-ту ім. Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. – Вінниця, 2006. – Вип. 10. – С. 384–388.

Скопненко, О. Борис Грінченко та Микола Лукаш: перегук поколінь [Електронний ресурс] / О. Скопненко, Т. Цимбалюк-Скопненко // Studia philologica = Філологічні студії::  наук. журн. / Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Київ, 2019. – Вип. 12. – С. 110–114.

Спірідонова, А. В. Особистість учителя в творчій спадщині Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / А. В. Спірідонова // Теорія та методика навчання та виховання = Theory and methods of teaching and education: зб. наук. пр. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2015. – Вип. 38. – С. 124–130.

Хмельницька, Л. Націотворчі орієнтири науково–педагогічної та громадсько–просвітницької діяльності Бориса Грінченка [Електронний ресурс] / Л. Хмельницька // Соціум. Документ. Комунікація : зб. наук. ст. / Держ. вищ. навч. закл. «Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди», Каф. документознавства. – Переяслав-Хмельницький, 2022. – Вип. 14. – С. 65–83.

Яременко, В. Борис Грінченко про українські національні справи: епістолярний, мовний та редакторський аспекти [Електронний ресурс] / В. Яременко // Український інформаційний простір = Ukrainian information space : наук. журн. / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ, 2021. – № 1. – С. 175–196.

Яременко, В. Журналістика і публіцистика Бориса Грінченка в контексті сьогодення [Електронний ресурс] / В. Яременко // Український інформаційний простір простір = Ukrainian information space : наук. журн. / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ,. – 2021. – № 2. – С. 108–128.