Анотований бібліографічний список літератури «Герольдмейстер Української революції» (до 130-річчя від дня народження Миколи Битинського, геральдиста, фалериста, поета, прозаїка, публіциста)

 

...Микола Битинський – це зразок великого патріота,

 борця за волю й суверенність нашої Батьківщини – України

це зразок обов’язку, вірності і честі.

В. Филонович

 

Особливе місце в сузір’ї українських лицарів ХХ століття належить постаті Миколи Битинського – добре відомого серед української діаспори вченого-геральдиста, художника-графіка, поета, громадського діяча.

Микола Оверкович Битинський народився 6 грудня 1893 року на Поділлі, як він сам любив говорити – «на Великій Україні», в містечку Літині. Перебував у лавах Армії УНР (1918–1920). 1920 року потрапив до таборів для інтернованих у Щеп’юрні та Каліші (Польща). У 1923-му переїхав до Праги, закінчив Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова. На приватних курсах вивчав геральдику і графічні техніки. Входив до редакції журналу військово-громадської думки «Гуртуймося». Перед Другою світовою війною вчителював на Закарпатті. У 1945-му році емігрував до Німеччини, у 1951-му – до Канади. Викладав історію українського мистецтва на курсах українознавства.

Микола Битинський – автор низки ґрунтовних праць з геральдики: «Альбом гербів українських земель», «Герби українських гетьманів», «Уніформи Українського війська доби визвольної боротьби 1917–1921 років», «Державні відзнаки України». Йому належать дослідження «Українське вояцтво на культурно-освітньому фронті», «Мазепинці по Полтаві». Микола Битинський також автор проєкту знаку Хреста Симона Петлюри та проєкту знаку й грамоти Воєнного хреста, картин «Ангел помсти», «Чорний Буревій», «Розстріл 359-ти героїв­мучеників у Базарі» та низки образів у церквах США й Канади. Збірка поезій Битинського «В громі і бурі», видана 1923 року, поема «На брамі України», балада «Сузір’я лицарів», містична поема «Ангел помсти», поезія «Дума про Щербака», драматичний диптих «Скривавлена сорочка» та інші присвячені національно-визвольним змаганням.

Усе своє життя Микола Битинський натхненно й невтомно працював заради України, її гідності та слави.

Сучасники гідно вшановують пам’ять про краянина. 29 січня, у смт Літин відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Миколи Битинського, яку встановили на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2. Одній з вулиць Вінниці надано ім’я видатного військового та державного діяча.

До 130-річчя від дня народження видатного краянина відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував анотований бібліографічний список «Геральдмейстер Української революції». До нього ввійшли праці М. О. Битинського, а також книги, статті з періодичних видань та електронні ресурси, що розкривають життєвий і творчий шлях та вшанування його пам’яті.

 

З творчої спадщини Миколи Битинського

 

«Альбом гербів Українських гетьманів» Миколи Битинського [Електронний ресурс] // Національний військово-історичний музей України : офіц. вебсайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://nvimu.com.ua/novyny/view_article/503 (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 22.08.2023.

У статті розкрито інформацію про серію творів «Альбом гербів Українських гетьманів», що належить Миколі Битинському – відомому художнику, мистецтвознавцю, досліднику у галузі геральдики, сфрагістики, вексилології, фалеристики та сфрагістики.

Битинський, М. «Нехай, нехай іще чужинці...» ; Дума про Щербака ; «Вбили козаченьків – усіх розстріляли...» ; Епітафія: на могилу 359 Лицарів Базару ; Бог войовників ; Присяга : [поезія] / Микола Битинський // Як на вільне, на радісне свято... : українська поезія доби національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.) / авт.-упоряд.: К. В. Завальнюк, Т. В. Стецюк. – Вінниця, 2007. – С. 24–29.

Битинський, М. Герб – Св. Архістратиг Михаїл Київський / М. Битинський // Хроніка 2000. – 2002. – № 49/50. – С. 68–95.

У статті розкрито символіку образу Архангела Михаїла, давні зображення Св. Михаїла в Україні та охарактеризовано новітні зображення герба.

Битинський, М. Державні відзнаки України / М. Битинський. – Прага : [б. в.], 1939. – 8 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1213-bitinskiy-m-derzhavni-vidznaki-ukrayini/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

Альбом «Державні відзнаки України» створено українським геральдистом Миколою Битинським на замовлення уряду УНР в екзилі у 1939 році. У 1940 році частину малюнків, лише 5 з 18 аркушів, було опубліковано у Празі й створено набір поштівок. Під час Другої світової війни альбом через Німеччину потрапив до США. Сам автор довгі роки не знав, чи вціліли його твори. У США альбом тривалий час зберігав перший голова Наукового товариства імені Шевченка, професор Роман Смаль-Стоцький. Останні десятиліття альбом ескізів зберігається в Українському музеї й бібліотеці у Стенфорді.

Битинський, М. Із спогадів про побратимів VІ Січової стрілецької дивізії Армії УНР, учасників ІІ-го Зимового походу (Листопадового рейду) в Україну 1921 року / М. Битинський // Лицарі Зимових походів. 1919–1922 рр. / Я. Тинченко. – Київ, 2017. – С. 398–403.

Спогади Миколи Битинського про побратимів-учасників ІІ Зимового походу.

Битинський, М. Кубанський герб / М. Битинський // Пам’ятки України: історія та культура. – 2005. – № 3/4. – С. 156–163.

У статті охарактеризовані кубанські козацькі герби, історія їх походження та особливості вивчення.

Битинський, М. Мазепинці по Полтаві / М. Битинський. – Репр. вид. – Київ : ЦУЛ, 2020. – 102 с.

«Мазепинці по Полтаві» розглядає долю й діяльність прихильників гетьмана Мазепи після Полтавської битви. Микола Битинський характеризує цю сукупність прихильників Мазепи як фактично перших політичних емігрантів і саме з цієї позиції розглядає їхню діяльність. Також автор робить спробу проаналізувати ставлення населення до «мазепинців».

Битинський, М. Сузір’я Лицарів : зібрані твори / М. Битинський. – Торонто : Накладом Надії Батинської, 1975. – 191 с.

Книга «Сузір’я Лицарів» видана у Торонто після смерті видатного науковця та письменника Миколи Битинського. Видання містить зібрання поетичних та прозових творів митця.

Битинський, М. Українське малярство / М. Битинський . – Торонто : [б. в.], 1970. – 27 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://uartlib.org/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/m-bitinskiy-ukrayinske-malyarstvo/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

У книзі охарактеризовано поділ малярства за сюжетом, формою, способом технічного виконання та стосовно розміру площин малюнків. Подана коротка історія розвитку українського малярства (від трипільської культури і княжої доби до класицизму і бароко).

Битинський, М. Українське мистецтво ч. 1 Архітектура / М. Битинський . – Торонто : [б. в.], 1962. – 36 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/bytynskyj-m-ukrayinske-mystecztvo-ch-1-arhitektura/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

У книзі охарактеризовано значення культури і мистецтва для людини, подано інформацію про стилі архітектури та український національний стиль архітектури.

 

Сторінками життя Миколи Битинського

 

Боровець, З. Микола Битинський – підполковник Армії УНР, мистецтвознавець, геральдист, фалерист, лексиколог, поет, прозаїк (50 років тому) / З. Боровець [Електронний ресурс] // Український погляд : інформ. портал. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://ukrpohliad.org/blogs/mykola-bytynskyj-pidpolkovnyk-armiyi-unr-mystetstvoznavets-geraldyst-faleryst-leksykolog-poet-prozayik-50-rokiv-tomu.html (дата звернення: 16.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 23.12.2022.

У статті приуроченій 50-м роковинам від смерті Миколи Битинського подано біографічні дані митця, уривок з його поеми «Великі дні» та світлини.

Будзей, О. Багатогранний Микола Битинський / О. Будзей [Електронний ресурс] // Подолянин : електрон. версія газ. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://podolyanin.com.ua/suspilstvo/17364/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 30.11.2018.

Журналіст і краєзнавець Олег Будзей у своїй статті охарактеризував багатогранну постать Миколи Битинського, а також подав інформацію про його родину і дружину Ольгу Битинську.

Висоцька, К. З сузір’я лицарів / К. Висоцька // Подільська старовина : наук. зб. – Вінниця, 2003. – С. 229–234.

У статті подано інформацію про життєвий шлях уродженця Літина Миколи Битинського та ілюстрації й книги з доробку митця, які зберігаються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Від персня до хреста Симона Петлюри // Нагороди України: історія, факти, документи : у 3 т. Т. 1 : Передмова. Першопочатки нагородної справи в Україні. Перші нагороди України. За межами Батьківщини / Д. Табачник та ін. – Київ, 1996. – С. 159–165.

У розділі розкрита історія Хреста Симона Петлюри. Ця нагорода була встановлена 22 травня 1932 року головною командою військ і флоту УНР і затверджена Головою директорії А. Левицьким. Проєкт знака хреста розробив відомий український геральдист Микола Битинський. Залишивши без змін саму форму хреста, він вніс ряд коректив у затверджений зразок ордена Визволення, зокрема, на чорному емалевому тлі розмістив на нижньому довгастому кінці хреста меч вістрям угору, а на верхньому – тризуб.

Від України до Канади : 155 [125] років від дня народження Миколи Битинського // Шк. б-ка. – 2018. – № 11. – С. 26.

Подано короткі біографічні відомості про Миколу Битинського.

Гречило, А. «Попри загадковість і нез’ясованість значення Тризуба, цей знак має для нас незвичайно високу вартість». Фрагмент книги «Наш герб» / А. Гречило [Електронний ресурс] // ART UKRAINE : електрон. версія журн. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://artukraine.com.ua/a/popri-zagadkovist-i-nezyasovanist-znachennya-trizuba-cey-znak-maye-dlya-nas-nezvichayno-visoku-vartist-fragment-knigi-mikoli-bitinskogo/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 07.08.2018.

У статті вміщено уривок із альбому «Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення» про Миколу Битинського, який півжиття творив на еміграції свої проєкти «державних інсиґній України».

Гречило, А. Микола Битинський та його робота над символами «Козакії» / А. Гречило // Чорноморська минувшина. – 2020. – № 15. – Електрон. версія журн. – Режим доступу: http://jpaic.aaukr.org/index.php/2519-2523/article/view/218682 (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

У статті розглядається питання про початок практичної діяльності Миколи Битинського в галузі геральдики та вексилології під час його проживання у Празі в 1920–1930-х рр. Ця праця була пов’язана зі створенням символів для політичного проєкту «Козакія», який виник у середовищі емігрантів з Дону, Кубані, Терека та інших козацьких областей колишньої Російської імперії. Микола Битинський разом із Гнатом Білим опрацювали проєкти державного герба та прапора Козакії. У Празі була видана монохромна листівка із гербом Козакії. Окрім графічних варіантів Битинський виконав кольоровий альбом символів козацьких земель. Також порушувалося питання про створення гімну майбутньої держави. Битинський активно працював над оформленням часопису «Вільне козацтво» та інших видань, оформляв обкладинки, малював заставки, карти, розробляв проєкти значків і емблем.

Повоєнні державні нагороди УНР у екзилі // Нагороди України: історія, факти, документи : у 3 т. Т. 1 : Передмова. Першопочатки нагородної справи в Україні. Перші нагороди України. За межами Батьківщини / Д. Табачник та ін. – Київ, 1996. – С. 170–178.

Розкрито історію створення та правила вручення Воєнного хреста, автором проєкту знака та грамоти якого був Микола Битинський. Серед відзнак державного рівня УНР Воєнний хрест цікавий тим, що вперше на стрічці знака не використані національні кольори – синій та жовтий. Поле стрічки – червоне (як символ пролитої крові), а з країв – по широкій зеленій смужці (як символ відродження).

Завальнюк, К. В. Битинський Микола Оверкович (літ. псевдонім М. Оверкович) / К. В. Завальнюк, Т. В. Стецюк // Як на вільне, на радісне свято...: українська поезія доби національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.) / авт.-упоряд.: К. В. Завальнюк, Т. В. Стецюк. – Вінниця, 2007. – С. 446–447.

Подана коротка біографічна довідка про Миколу Битинського.

Кучерук, О. «Від сьогодні меч бойовий квіткою прикрашу» : (До творчого життєпису Миколи Битинського) / О. Кучерук // Пам’ятки України: історія та культура. – 2006. – № 1/2. – С. 126–147.

У статті подано докладні відомості про життєвий шлях Миколи Битинського. Окреслено основні віхи діяльності та творчу спадщину митця. Додано копії офіційних документів і фото найвідоміших праць Миколи Оверковича.

Кучерук, О. Микола Битинський / О. Кучерук // Нумізматика і фалеристика. – 2018. – № 4. – С. 11–19.

У статті Олександра Кучерука описано життя та діяльність Миколи Оверковича, його багата творча спадщина у низці допоміжних історичних наук, художній та письменницькій ниві.

Микола Битинський проти «руского міра». Рік 1933-й [Електронний ресурс] // Служба зовнішньої розвідки України : офіц. вебсайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://szru.gov.ua/history/stories/mykola-bytynskyi-proty-ruskoho-mira-rik-1933-i (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 24.06.2021.

З-поміж архівних документів розвідки знайдено лист визначного українського геральдиста, фалериста, письменника, публіциста, графіка, вексилолога, дослідника і розробника емблематики Миколи Битинського з приводу публікації в одному з російських емігрантських журналів за 1933 рік статті про «Росію-визволительку». У листі він з обуренням пише про перекручення історичних фактів і зазначає, «що ні одна ворожа агітація чи пропаганда, чи будь-яка фальш, чи провокація не мусить бути залишена з нашого боку без відповіди». Цей лист, досі не відомий історикам, є яскравим свідченням того, що українські патріоти в усі часи вміли аргументовано протистояти «рускому міру». Лист М. Битинського зберігається в багатотомній архівній справі по УНР за 1930-ті роки.

Мицик, Ю. Листи М. Битинського до митрополита Іларіона (Огієнка) за матеріалами канадських архівосховищ / Ю. Мицик // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. – 2005. – Том 41. – Електрон. версія зб. – Режим доступу: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/85936018-7381-4b7d-9a41-d96d1b24113c/content (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

У статті подано коментар до листів вітчизняного історика Миколи Битинського митрополиту Івану Огієнку, в яких піднімаються питання освіти, культури та релігії.

Реєстр нагороджених Воєнним Хрестом 1917–1957 рр. // Тинченко, Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921). Кн. ІІ / Я. Тинченко. – Київ, 2011. – С. 335–364.

Пам’ятна відзнака Армії Української Народної Республіки Воєнний Хрест був першою державною нагородою повоєнного часу. Згідно зі статутом «Право одержання й ношення Воєнного Хреста мають ті учасники збройних визвольних змагань, що залишилися до кінця вірні українській державній ідеї і не заплямували вояцької чести ніякими негідними вчинками». Як зазначено в реєстрі, майор Микола Битинський був нагороджений Воєнним Хрестом 25 вересня 1960 року.

Реєстр нагороджених Хрестом Симона Петлюри за участь у збройній боротьбі за державність України під проводом Головного Отамана Симона Петлюри 1917–1921 рр. // Тинченко, Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). Кн. ІІ / Я. Тинченко. – Київ, 2011. – С. 290–333.

Реєстр нагороджених Хрестом Симона Петлюри цінний своїми відомостями про ветеранів Армії УНР, що наприкінці 1930 років залишилися вірними ідеї української державності та продовжували підтримувати міцні зв’язки зі своїм урядом. Одним із них був сотник Микола Битинсьий.

Список старшин, зарахованих на дійсну військову службу та підвищення до наступних рангів протягом липня 1920 – 1923 рр. // Тинченко, Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). Кн. ІІ / Я. Тинченко. – Київ, 2011. – С. 245–278.

Згідно з чернеткою журналу зарахування старшин Армії УНР на дійсну українську військову службу протягом 1920–1923 років, поручник технічних військ Микола Битинський був підвищений до сотника.

Федоришен, О. Ненаписаний роман українського старшини (життєпис Миколи Битинського 1971 р.) / О. Федоришен // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2018 року : хронол. довід. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. ОДА, Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2017. – С. 243–252.

У статті, приуроченій до 125-річчя від дня народження М. О. Битинського подано короткий життєпис, написаний самим митцем для Товариства подолян – організації, що об’єднувала українців-уродженців Поділля за кордоном.

 

Довідково-бібліографічні та енциклопедичні видання

 

Авраменко, Г. М. Битинський Микола Оверкович (літ. псевдонім М. Оверкович) / Г. М. Авраменко // Подільський книжник : альманах / Упр. культури і мистецтв Вінниц. ОДА, Вінниц. обл. універ. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2019. – Вип. 8 (2015 р.) – 9 (2016 р.). – С. 114–117.

У довідково-бібліографічному нарисі вміщено коротку біографію геральдиста, графіка, історика, підполковника Армії УНР Битинського Миколи Оверковича.

Бортняк, А. Битинський Михайло [Микола] / А. Бортняк // Вінниччина журналістська : до 50-річчя утворення Нац. спілки журналістів України / авт.-упоряд. Володимир Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 19.

У статті вміщено короткі біографічні відомості про Миколу Битинського.

Гальчак С. Битинський Микола Оверкович / С. Гальчак // Краєзнавці Вінниччини: Біографії. Бібліографія / С. Гальчак. – Вінниця : Книга-Вега, 2005. – С. 19.

У статті Сергія Гальчака подано інформацію про життя і діяльність Миколи Битинського, як ученого-геральдиста та краєзнавця.

Завальнюк, К. В. Битинський Микола Оверкович / К. В. Завальнюк // Енциклопедія Сучасної України / ред. М. Г. Железняк. – Київ, 2003. – Т. 2: Б – Біо. – С. 607–608.

Уміщені короткі біографічні відомості про громадського та військового діяча.

Подолинний, А. М. Битинський Микола Оверкович / А. М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / ред. А. М. Подолинний. – Вид. 2-ге, перероб., доп. – Вінниця, 2001. – С. 26–27.

Уміщені короткі біографічні відомості.

Савчук, Ю. К. Битинський Микола / Ю. К. Савчук, Л. М. Шпильова // Енциклопедія історії України / Ред. В. А. Смолій. – Київ, 2003. – Т. 1: А–В. – С. 255.

Подані короткі біографічні відомості про мистецтвознавця, художника, геральдиста, уродженця смт Літин Миколу Битинського.

Федоришен, О. Битинський Микола Оверкович / О. Федоришен // Українська революція (1917–1921) в іменах: вінницькі сторінки : біогр. довід. / Вінниц. обл. держ. адмін., Вінниц. обл. Рада, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2019. – С. 20–22.

Уміщені короткі біографічні відомості про Миколу Битинського.

 

Вшанування пам’яті Миколи Битинського

 

29 січня 2019 р. // З любов'ю до малої батьківщини : діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України (2019 р.) (записки з щоденника) / Нац. спілка краєзнавців України, Вінниц. обл. орг. – Вінниця, 2020. – Кн. 4. – С. 10–11.

У Літині відбулося відкриття меморіальної дошки, встановленої на фасаді місцевої загальноосвітньої середньої школи І–ІІІ ст. № 2 на честь відомого земляка, державного та військового діяча УНР, сотника Українського війська, відомого художника Миколи Битинського.

Автору «Хреста Симона Петлюри» відкрили меморіальну дошку на Вінниччині [Електронний ресурс] // Vежа : інформ. портал. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://vezha.ua/avtoru-hresta-symona-petlyury-vidkryly-memorialnu-doshku-na-vinnychchyni/ (дата звернення: 16.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 30.01.2019.

На честь державного та військового діяча часів Української Народної Республіки Миколи Битинського на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 2 урочисто відкрили меморіальну дошку.

Гусак, О. У Літин «повернувся» підполковник Армії УНР / О. Гусак // Вінниц. газ. – 2019. – 8 лют. – С. 4.

У Літині на фасаді середньої загальноосвітньої школи № 2 урочисто відкрито меморіальну дошку Миколі Битинському – літинчанину, підполковнику Армії УНР, одному із найвідоміших дослідників українських символів, відомому художнику, геральдисту та письменнику, учаснику боротьби за незалежність України.

Демкова, Л. Вшанували пам’ять земляка / Л. Демкова // Літин. вісн. – 2019. – 31 січ. – С. 1.

У статті йдеться про відкриття меморіальної дошки на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 2 літинчанину, підполковнику Армії УНР, геральдисту – Миколі Битинському.

На Вінниччині відкрили меморіальну дошку підполковникові армії УНР, відомому геральдисту Миколі Битинському [Електронний ресурс] // Вінницька обласна військова адміністрація : офіц. вебсайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.vin.gov.ua/departament-informatsiinoi-diialnosti-ta-komunikatsii-z-hromadskistiu/16486-na-vinnychchyni-vidkryly-memorialnu-doshku-pidpolkovnykovi-armii-unr-vidomomu-heraldystu-mykoli-bytynskomu-2 (дата звернення: 16.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 29.01.2019.

29 січня, у смт Літин відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, яку встановили на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 на честь літинчанина, державного та військового діяча часів Української Народної Республіки Миколи Битинського.

Нові назви вулиць Вінниці [Електронний ресурс] // Моя Вінниця : інформ. портал. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.myvin.com.ua/ua/news/useful/39258.html (дата звернення: 16.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 05.01.2016.

Вінницька міська рада затвердила рішення про перейменування 135 вулиць, провулків, тупиків та проїздів у місті. Після піврічного громадського обговорення та громадських слухань напрацьовано обґрунтовані нові назви вулиць. Серед них: перейменування вулиці Уборевича на вулицю Миколи Битинського – дослідника геральдики, уніформології, поручника Дієвої Армії УНР.

Сегеда, Ю. Незабутній урок історії / Ю. Сегеда // Вінниччина. – 2019. – 1 лют. – С. 2.

У статті висвітлено відкриття меморіальної дошки Миколі Битинському на фасаді Літинської загальноосвітньої середньої школи І–ІІІ ст. № 2.

 

Підготувала провідний бібліограф Діана Белоус

 

 

Поділитися:

Герольдмейстер Української революції


 

...Микола Битинський – це зразок великого патріота,

 борця за волю й суверенність нашої Батьківщини – України

це зразок обов’язку, вірності і честі.

В. Филонович

 

Особливе місце в сузір’ї українських лицарів ХХ століття належить постаті Миколи Битинського – добре відомого серед української діаспори вченого-геральдиста, художника-графіка, поета, громадського діяча.

Микола Оверкович Битинський народився 6 грудня 1893 року на Поділлі, як він сам любив говорити – «на Великій Україні», в містечку Літині. Перебував у лавах Армії УНР (1918–1920). 1920 року потрапив до таборів для інтернованих у Щеп’юрні та Каліші (Польща). У 1923-му переїхав до Праги, закінчив Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова. На приватних курсах вивчав геральдику і графічні техніки. Входив до редакції журналу військово-громадської думки «Гуртуймося». Перед Другою світовою війною вчителював на Закарпатті. У 1945-му році емігрував до Німеччини, у 1951-му – до Канади. Викладав історію українського мистецтва на курсах українознавства.

Микола Битинський – автор низки ґрунтовних праць з геральдики: «Альбом гербів українських земель», «Герби українських гетьманів», «Уніформи Українського війська доби визвольної боротьби 1917–1921 років», «Державні відзнаки України». Йому належать дослідження «Українське вояцтво на культурно-освітньому фронті», «Мазепинці по Полтаві». Микола Битинський також автор проєкту знаку Хреста Симона Петлюри та проєкту знаку й грамоти Воєнного хреста, картин «Ангел помсти», «Чорний Буревій», «Розстріл 359-ти героїв­мучеників у Базарі» та низки образів у церквах США й Канади. Збірка поезій Битинського «В громі і бурі», видана 1923 року, поема «На брамі України», балада «Сузір’я лицарів», містична поема «Ангел помсти», поезія «Дума про Щербака», драматичний диптих «Скривавлена сорочка» та інші присвячені національно-визвольним змаганням.

Усе своє життя Микола Битинський натхненно й невтомно працював заради України, її гідності та слави.

Сучасники гідно вшановують пам’ять про краянина. 29 січня, у смт Літин відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Миколи Битинського, яку встановили на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2. Одній з вулиць Вінниці надано ім’я видатного військового та державного діяча.

До 130-річчя від дня народження видатного краянина відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував анотований бібліографічний список «Геральдмейстер Української революції». До нього ввійшли праці М. О. Битинського, а також книги, статті з періодичних видань та електронні ресурси, що розкривають життєвий і творчий шлях та вшанування його пам’яті.

 

З творчої спадщини Миколи Битинського

 

«Альбом гербів Українських гетьманів» Миколи Битинського [Електронний ресурс] // Національний військово-історичний музей України : офіц. вебсайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://nvimu.com.ua/novyny/view_article/503 (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 22.08.2023.

У статті розкрито інформацію про серію творів «Альбом гербів Українських гетьманів», що належить Миколі Битинському – відомому художнику, мистецтвознавцю, досліднику у галузі геральдики, сфрагістики, вексилології, фалеристики та сфрагістики.

Битинський, М. «Нехай, нехай іще чужинці...» ; Дума про Щербака ; «Вбили козаченьків – усіх розстріляли...» ; Епітафія: на могилу 359 Лицарів Базару ; Бог войовників ; Присяга : [поезія] / Микола Битинський // Як на вільне, на радісне свято... : українська поезія доби національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.) / авт.-упоряд.: К. В. Завальнюк, Т. В. Стецюк. – Вінниця, 2007. – С. 24–29.

Битинський, М. Герб – Св. Архістратиг Михаїл Київський / М. Битинський // Хроніка 2000. – 2002. – № 49/50. – С. 68–95.

У статті розкрито символіку образу Архангела Михаїла, давні зображення Св. Михаїла в Україні та охарактеризовано новітні зображення герба.

Битинський, М. Державні відзнаки України / М. Битинський. – Прага : [б. в.], 1939. – 8 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/1213-bitinskiy-m-derzhavni-vidznaki-ukrayini/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

Альбом «Державні відзнаки України» створено українським геральдистом Миколою Битинським на замовлення уряду УНР в екзилі у 1939 році. У 1940 році частину малюнків, лише 5 з 18 аркушів, було опубліковано у Празі й створено набір поштівок. Під час Другої світової війни альбом через Німеччину потрапив до США. Сам автор довгі роки не знав, чи вціліли його твори. У США альбом тривалий час зберігав перший голова Наукового товариства імені Шевченка, професор Роман Смаль-Стоцький. Останні десятиліття альбом ескізів зберігається в Українському музеї й бібліотеці у Стенфорді.

Битинський, М. Із спогадів про побратимів VІ Січової стрілецької дивізії Армії УНР, учасників ІІ-го Зимового походу (Листопадового рейду) в Україну 1921 року / М. Битинський // Лицарі Зимових походів. 1919–1922 рр. / Я. Тинченко. – Київ, 2017. – С. 398–403.

Спогади Миколи Битинського про побратимів-учасників ІІ Зимового походу.

Битинський, М. Кубанський герб / М. Битинський // Пам’ятки України: історія та культура. – 2005. – № 3/4. – С. 156–163.

У статті охарактеризовані кубанські козацькі герби, історія їх походження та особливості вивчення.

Битинський, М. Мазепинці по Полтаві / М. Битинський. – Репр. вид. – Київ : ЦУЛ, 2020. – 102 с.

«Мазепинці по Полтаві» розглядає долю й діяльність прихильників гетьмана Мазепи після Полтавської битви. Микола Битинський характеризує цю сукупність прихильників Мазепи як фактично перших політичних емігрантів і саме з цієї позиції розглядає їхню діяльність. Також автор робить спробу проаналізувати ставлення населення до «мазепинців».

Битинський, М. Сузір’я Лицарів : зібрані твори / М. Битинський. – Торонто : Накладом Надії Батинської, 1975. – 191 с.

Книга «Сузір’я Лицарів» видана у Торонто після смерті видатного науковця та письменника Миколи Битинського. Видання містить зібрання поетичних та прозових творів митця.

Битинський, М. Українське малярство / М. Битинський . – Торонто : [б. в.], 1970. – 27 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://uartlib.org/istoriya-ukrayinskogo-mistetstva/m-bitinskiy-ukrayinske-malyarstvo/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

У книзі охарактеризовано поділ малярства за сюжетом, формою, способом технічного виконання та стосовно розміру площин малюнків. Подана коротка історія розвитку українського малярства (від трипільської культури і княжої доби до класицизму і бароко).

Битинський, М. Українське мистецтво ч. 1 Архітектура / М. Битинський . – Торонто : [б. в.], 1962. – 36 с. – Електрон. версія кн. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/bytynskyj-m-ukrayinske-mystecztvo-ch-1-arhitektura/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

У книзі охарактеризовано значення культури і мистецтва для людини, подано інформацію про стилі архітектури та український національний стиль архітектури.

 

Сторінками життя Миколи Битинського

 

Боровець, З. Микола Битинський – підполковник Армії УНР, мистецтвознавець, геральдист, фалерист, лексиколог, поет, прозаїк (50 років тому) / З. Боровець [Електронний ресурс] // Український погляд : інформ. портал. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://ukrpohliad.org/blogs/mykola-bytynskyj-pidpolkovnyk-armiyi-unr-mystetstvoznavets-geraldyst-faleryst-leksykolog-poet-prozayik-50-rokiv-tomu.html (дата звернення: 16.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 23.12.2022.

У статті приуроченій 50-м роковинам від смерті Миколи Битинського подано біографічні дані митця, уривок з його поеми «Великі дні» та світлини.

Будзей, О. Багатогранний Микола Битинський / О. Будзей [Електронний ресурс] // Подолянин : електрон. версія газ. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://podolyanin.com.ua/suspilstvo/17364/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 30.11.2018.

Журналіст і краєзнавець Олег Будзей у своїй статті охарактеризував багатогранну постать Миколи Битинського, а також подав інформацію про його родину і дружину Ольгу Битинську.

Висоцька, К. З сузір’я лицарів / К. Висоцька // Подільська старовина : наук. зб. – Вінниця, 2003. – С. 229–234.

У статті подано інформацію про життєвий шлях уродженця Літина Миколи Битинського та ілюстрації й книги з доробку митця, які зберігаються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Від персня до хреста Симона Петлюри // Нагороди України: історія, факти, документи : у 3 т. Т. 1 : Передмова. Першопочатки нагородної справи в Україні. Перші нагороди України. За межами Батьківщини / Д. Табачник та ін. – Київ, 1996. – С. 159–165.

У розділі розкрита історія Хреста Симона Петлюри. Ця нагорода була встановлена 22 травня 1932 року головною командою військ і флоту УНР і затверджена Головою директорії А. Левицьким. Проєкт знака хреста розробив відомий український геральдист Микола Битинський. Залишивши без змін саму форму хреста, він вніс ряд коректив у затверджений зразок ордена Визволення, зокрема, на чорному емалевому тлі розмістив на нижньому довгастому кінці хреста меч вістрям угору, а на верхньому – тризуб.

Від України до Канади : 155 [125] років від дня народження Миколи Битинського // Шк. б-ка. – 2018. – № 11. – С. 26.

Подано короткі біографічні відомості про Миколу Битинського.

Гречило, А. «Попри загадковість і нез’ясованість значення Тризуба, цей знак має для нас незвичайно високу вартість». Фрагмент книги «Наш герб» / А. Гречило [Електронний ресурс] // ART UKRAINE : електрон. версія журн. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://artukraine.com.ua/a/popri-zagadkovist-i-nezyasovanist-znachennya-trizuba-cey-znak-maye-dlya-nas-nezvichayno-visoku-vartist-fragment-knigi-mikoli-bitinskogo/ (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 07.08.2018.

У статті вміщено уривок із альбому «Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення» про Миколу Битинського, який півжиття творив на еміграції свої проєкти «державних інсиґній України».

Гречило, А. Микола Битинський та його робота над символами «Козакії» / А. Гречило // Чорноморська минувшина. – 2020. – № 15. – Електрон. версія журн. – Режим доступу: http://jpaic.aaukr.org/index.php/2519-2523/article/view/218682 (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

У статті розглядається питання про початок практичної діяльності Миколи Битинського в галузі геральдики та вексилології під час його проживання у Празі в 1920–1930-х рр. Ця праця була пов’язана зі створенням символів для політичного проєкту «Козакія», який виник у середовищі емігрантів з Дону, Кубані, Терека та інших козацьких областей колишньої Російської імперії. Микола Битинський разом із Гнатом Білим опрацювали проєкти державного герба та прапора Козакії. У Празі була видана монохромна листівка із гербом Козакії. Окрім графічних варіантів Битинський виконав кольоровий альбом символів козацьких земель. Також порушувалося питання про створення гімну майбутньої держави. Битинський активно працював над оформленням часопису «Вільне козацтво» та інших видань, оформляв обкладинки, малював заставки, карти, розробляв проєкти значків і емблем.

Повоєнні державні нагороди УНР у екзилі // Нагороди України: історія, факти, документи : у 3 т. Т. 1 : Передмова. Першопочатки нагородної справи в Україні. Перші нагороди України. За межами Батьківщини / Д. Табачник та ін. – Київ, 1996. – С. 170–178.

Розкрито історію створення та правила вручення Воєнного хреста, автором проєкту знака та грамоти якого був Микола Битинський. Серед відзнак державного рівня УНР Воєнний хрест цікавий тим, що вперше на стрічці знака не використані національні кольори – синій та жовтий. Поле стрічки – червоне (як символ пролитої крові), а з країв – по широкій зеленій смужці (як символ відродження).

Завальнюк, К. В. Битинський Микола Оверкович (літ. псевдонім М. Оверкович) / К. В. Завальнюк, Т. В. Стецюк // Як на вільне, на радісне свято...: українська поезія доби національно-визвольних змагань (1917–1921 рр.) / авт.-упоряд.: К. В. Завальнюк, Т. В. Стецюк. – Вінниця, 2007. – С. 446–447.

Подана коротка біографічна довідка про Миколу Битинського.

Кучерук, О. «Від сьогодні меч бойовий квіткою прикрашу» : (До творчого життєпису Миколи Битинського) / О. Кучерук // Пам’ятки України: історія та культура. – 2006. – № 1/2. – С. 126–147.

У статті подано докладні відомості про життєвий шлях Миколи Битинського. Окреслено основні віхи діяльності та творчу спадщину митця. Додано копії офіційних документів і фото найвідоміших праць Миколи Оверковича.

Кучерук, О. Микола Битинський / О. Кучерук // Нумізматика і фалеристика. – 2018. – № 4. – С. 11–19.

У статті Олександра Кучерука описано життя та діяльність Миколи Оверковича, його багата творча спадщина у низці допоміжних історичних наук, художній та письменницькій ниві.

Микола Битинський проти «руского міра». Рік 1933-й [Електронний ресурс] // Служба зовнішньої розвідки України : офіц. вебсайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://szru.gov.ua/history/stories/mykola-bytynskyi-proty-ruskoho-mira-rik-1933-i (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 24.06.2021.

З-поміж архівних документів розвідки знайдено лист визначного українського геральдиста, фалериста, письменника, публіциста, графіка, вексилолога, дослідника і розробника емблематики Миколи Битинського з приводу публікації в одному з російських емігрантських журналів за 1933 рік статті про «Росію-визволительку». У листі він з обуренням пише про перекручення історичних фактів і зазначає, «що ні одна ворожа агітація чи пропаганда, чи будь-яка фальш, чи провокація не мусить бути залишена з нашого боку без відповіди». Цей лист, досі не відомий історикам, є яскравим свідченням того, що українські патріоти в усі часи вміли аргументовано протистояти «рускому міру». Лист М. Битинського зберігається в багатотомній архівній справі по УНР за 1930-ті роки.

Мицик, Ю. Листи М. Битинського до митрополита Іларіона (Огієнка) за матеріалами канадських архівосховищ / Ю. Мицик // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. – 2005. – Том 41. – Електрон. версія зб. – Режим доступу: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/85936018-7381-4b7d-9a41-d96d1b24113c/content (дата звернення: 15.11.2023), вільний. – Назва з екрана.

У статті подано коментар до листів вітчизняного історика Миколи Битинського митрополиту Івану Огієнку, в яких піднімаються питання освіти, культури та релігії.

Реєстр нагороджених Воєнним Хрестом 1917–1957 рр. // Тинченко, Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921). Кн. ІІ / Я. Тинченко. – Київ, 2011. – С. 335–364.

Пам’ятна відзнака Армії Української Народної Республіки Воєнний Хрест був першою державною нагородою повоєнного часу. Згідно зі статутом «Право одержання й ношення Воєнного Хреста мають ті учасники збройних визвольних змагань, що залишилися до кінця вірні українській державній ідеї і не заплямували вояцької чести ніякими негідними вчинками». Як зазначено в реєстрі, майор Микола Битинський був нагороджений Воєнним Хрестом 25 вересня 1960 року.

Реєстр нагороджених Хрестом Симона Петлюри за участь у збройній боротьбі за державність України під проводом Головного Отамана Симона Петлюри 1917–1921 рр. // Тинченко, Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). Кн. ІІ / Я. Тинченко. – Київ, 2011. – С. 290–333.

Реєстр нагороджених Хрестом Симона Петлюри цінний своїми відомостями про ветеранів Армії УНР, що наприкінці 1930 років залишилися вірними ідеї української державності та продовжували підтримувати міцні зв’язки зі своїм урядом. Одним із них був сотник Микола Битинсьий.

Список старшин, зарахованих на дійсну військову службу та підвищення до наступних рангів протягом липня 1920 – 1923 рр. // Тинченко, Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). Кн. ІІ / Я. Тинченко. – Київ, 2011. – С. 245–278.

Згідно з чернеткою журналу зарахування старшин Армії УНР на дійсну українську військову службу протягом 1920–1923 років, поручник технічних військ Микола Битинський був підвищений до сотника.

Федоришен, О. Ненаписаний роман українського старшини (життєпис Миколи Битинського 1971 р.) / О. Федоришен // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2018 року : хронол. довід. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. ОДА, Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2017. – С. 243–252.

У статті, приуроченій до 125-річчя від дня народження М. О. Битинського подано короткий життєпис, написаний самим митцем для Товариства подолян – організації, що об’єднувала українців-уродженців Поділля за кордоном.

 

Довідково-бібліографічні та енциклопедичні видання

 

Авраменко, Г. М. Битинський Микола Оверкович (літ. псевдонім М. Оверкович) / Г. М. Авраменко // Подільський книжник : альманах / Упр. культури і мистецтв Вінниц. ОДА, Вінниц. обл. універ. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2019. – Вип. 8 (2015 р.) – 9 (2016 р.). – С. 114–117.

У довідково-бібліографічному нарисі вміщено коротку біографію геральдиста, графіка, історика, підполковника Армії УНР Битинського Миколи Оверковича.

Бортняк, А. Битинський Михайло [Микола] / А. Бортняк // Вінниччина журналістська : до 50-річчя утворення Нац. спілки журналістів України / авт.-упоряд. Володимир Лисенко. – Вінниця, 2010. – С. 19.

У статті вміщено короткі біографічні відомості про Миколу Битинського.

Гальчак С. Битинський Микола Оверкович / С. Гальчак // Краєзнавці Вінниччини: Біографії. Бібліографія / С. Гальчак. – Вінниця : Книга-Вега, 2005. – С. 19.

У статті Сергія Гальчака подано інформацію про життя і діяльність Миколи Битинського, як ученого-геральдиста та краєзнавця.

Завальнюк, К. В. Битинський Микола Оверкович / К. В. Завальнюк // Енциклопедія Сучасної України / ред. М. Г. Железняк. – Київ, 2003. – Т. 2: Б – Біо. – С. 607–608.

Уміщені короткі біографічні відомості про громадського та військового діяча.

Подолинний, А. М. Битинський Микола Оверкович / А. М. Подолинний // З-над Божої ріки : літ. біобібліогр. слов. Вінниччини / ред. А. М. Подолинний. – Вид. 2-ге, перероб., доп. – Вінниця, 2001. – С. 26–27.

Уміщені короткі біографічні відомості.

Савчук, Ю. К. Битинський Микола / Ю. К. Савчук, Л. М. Шпильова // Енциклопедія історії України / Ред. В. А. Смолій. – Київ, 2003. – Т. 1: А–В. – С. 255.

Подані короткі біографічні відомості про мистецтвознавця, художника, геральдиста, уродженця смт Літин Миколу Битинського.

Федоришен, О. Битинський Микола Оверкович / О. Федоришен // Українська революція (1917–1921) в іменах: вінницькі сторінки : біогр. довід. / Вінниц. обл. держ. адмін., Вінниц. обл. Рада, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2019. – С. 20–22.

Уміщені короткі біографічні відомості про Миколу Битинського.

 

Вшанування пам’яті Миколи Битинського

 

29 січня 2019 р. // З любов'ю до малої батьківщини : діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України (2019 р.) (записки з щоденника) / Нац. спілка краєзнавців України, Вінниц. обл. орг. – Вінниця, 2020. – Кн. 4. – С. 10–11.

У Літині відбулося відкриття меморіальної дошки, встановленої на фасаді місцевої загальноосвітньої середньої школи І–ІІІ ст. № 2 на честь відомого земляка, державного та військового діяча УНР, сотника Українського війська, відомого художника Миколи Битинського.

Автору «Хреста Симона Петлюри» відкрили меморіальну дошку на Вінниччині [Електронний ресурс] // Vежа : інформ. портал. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://vezha.ua/avtoru-hresta-symona-petlyury-vidkryly-memorialnu-doshku-na-vinnychchyni/ (дата звернення: 16.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 30.01.2019.

На честь державного та військового діяча часів Української Народної Республіки Миколи Битинського на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 2 урочисто відкрили меморіальну дошку.

Гусак, О. У Літин «повернувся» підполковник Армії УНР / О. Гусак // Вінниц. газ. – 2019. – 8 лют. – С. 4.

У Літині на фасаді середньої загальноосвітньої школи № 2 урочисто відкрито меморіальну дошку Миколі Битинському – літинчанину, підполковнику Армії УНР, одному із найвідоміших дослідників українських символів, відомому художнику, геральдисту та письменнику, учаснику боротьби за незалежність України.

Демкова, Л. Вшанували пам’ять земляка / Л. Демкова // Літин. вісн. – 2019. – 31 січ. – С. 1.

У статті йдеться про відкриття меморіальної дошки на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. № 2 літинчанину, підполковнику Армії УНР, геральдисту – Миколі Битинському.

На Вінниччині відкрили меморіальну дошку підполковникові армії УНР, відомому геральдисту Миколі Битинському [Електронний ресурс] // Вінницька обласна військова адміністрація : офіц. вебсайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.vin.gov.ua/departament-informatsiinoi-diialnosti-ta-komunikatsii-z-hromadskistiu/16486-na-vinnychchyni-vidkryly-memorialnu-doshku-pidpolkovnykovi-armii-unr-vidomomu-heraldystu-mykoli-bytynskomu-2 (дата звернення: 16.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 29.01.2019.

29 січня, у смт Літин відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, яку встановили на фасаді Літинської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 на честь літинчанина, державного та військового діяча часів Української Народної Республіки Миколи Битинського.

Нові назви вулиць Вінниці [Електронний ресурс] // Моя Вінниця : інформ. портал. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://www.myvin.com.ua/ua/news/useful/39258.html (дата звернення: 16.11.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис засн. на версії, датов.: 05.01.2016.

Вінницька міська рада затвердила рішення про перейменування 135 вулиць, провулків, тупиків та проїздів у місті. Після піврічного громадського обговорення та громадських слухань напрацьовано обґрунтовані нові назви вулиць. Серед них: перейменування вулиці Уборевича на вулицю Миколи Битинського – дослідника геральдики, уніформології, поручника Дієвої Армії УНР.

Сегеда, Ю. Незабутній урок історії / Ю. Сегеда // Вінниччина. – 2019. – 1 лют. – С. 2.

У статті висвітлено відкриття меморіальної дошки Миколі Битинському на фасаді Літинської загальноосвітньої середньої школи І–ІІІ ст. № 2.

 

Підготувала провідний бібліограф Діана Белоус