Цінне джерело з епіграфіки

У фонді відділу рідкісних і цінних видань зберігається унікальний примірник праці Шимона Старовольського «Monumenta Sarmatаrum» (Краків, 1655). Як вчений-енциклопедист та інтелектуал, Старовольський (1588–1656) є найвідомішою постаттю серед представників свого покоління в Речі Посполитій. В Україні він відомий як знавець козацької тематики, яку неодноразово висвітлював у своїх історичних працях.

Книга включає 1900 надгробних написів, зібраних з 200 цвинтарів, у 119 містах на теренах Речі Посполитої. Закриття та знищення церков і монастирів з їх давніми некрополями призвели до втрати величезного пласту історичної пам’яті. Дана праця заповнює цю прогалину і є чи не єдиним джерелом про значну частину цих поховань. Її цінність полягає ще й в тому, що вона є однією з перших праць з некрополістики і епіграфіки.

Інформація про поховання загалом містить ім’я та прізвище особи, перелік його титулів, займаних посад та подій (до яких мав відношення похований), жалобні вірші або вислови, дати народження (частіше відсутні) та смерті.

Зручному користуванню книгою сприяє науковий апарат вміщений наприкінці – географічний та іменний покажчики, де відомості розташовано за абеткою. При ознайомленні виявляємо важливу краєзнавчу інформацію про поховання з населених пунктів подільського регіону: Бара, Кам’янця-Подільського, Нестерварки та Хмільника.

Найвідоміша епітафія у збірнику (с. 501–503), що має відношення до Поділля, належить державному і військовому діячу Адаму Каліновському (1602–1638). Він отримав академічну освіту у Левені (Фландрія). Від короля Зиґмунта ІІІ мав чималі володіння, в тому числі Брацлавське та Вінницьке староства. У молоді роки розпочав військову службу – був ротмістром кварцяної гусарської хоругви й у 1621 р. взяв з нею участь у Хотинській війні. У 1623 р. був обраний до сейму, де входив до складу козацької комісії. В той самий час успадкував Нестерварку та самостійно придбав П’ятничани, Стрижавку, Козинці та інші подільські маєтки. Під командуванням гетьмана Станіслава Конецпольського бився під Чортковом, Шманьківцями, Мартиновом з татарами (1624), із козаками – під Крюковом при Ведмежих Лозах (1625), брав участь у шведській кампанії (1626–1628). У 1630 р. гетьман, рушаючи на придушення козацького повстання, призначив Каліновського командувачем коронних військ для захисту кордонів від кримських татар. Виконуючи доручення, останній видав універсал з попередженням населення про наближення татар і закликав приватні загони приєднуватися для спільної боротьби. Востаннє він прислужився Речі Посполитій у 1633 р., коли привів Конецпольському до табору під Кам’янцем-Подільським 300 вершників, 100 піхотинців з гарматами проти турків і татар Абази-паші. Від короля Владислава IV на знак подяки отримав в пожиттєве володіння подільське село Мізяків. У Нестерварці Адам Каліновський за власний кошт побудував дерев’яний костьол та кляштор домініканців. У травні 1638 р. після раптової смерті був похований у підземеллі нестерварського костьолу.

На жаль, відомостей про інших осіб з Поділля, що є в переліку, встановити не вдалося.

Наявний примірник потрапив до державного зберігання з родової бібліотеки Ґрохольських з П’ятничан після націоналізації маєтку радянською владою у 1920 р. 

Starovolscius, Simon. Monumenta Sarmatarum Beatae Aeternitati Adscriptorum. – Cracoviae : In Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. – 852 р.

Підготувала бібліотекар І категорії Ірина Валігура

Поділитися: