У відділі рідкісних і цінних видань експонується виставка однієї книги, яка організована з нагоди 100-річчя виходу наукової праці професора Л. Красівського «Гідро-геологічна основа Поділля. (Пояснююча записка до гідро-геологічної мапи» (Кам’янець-Подільський, 1924).

Автором наукового дослідження був учений-природознавець, краєзнавець, педагог, громадський діяч Олександр Володимирович Красівський, який окремі публікації українською мовою у 20-х роках ХХ ст. підписував як Лесь Красівський.

Вчений народився 14 грудня 1884 р. (за старим стилем) у Костромі. Його перша друкована наукова праця, яка пов’язана із Поділлям, «Из геологических наблюдений в Подольской губернии» вийшла в Москві 1915 року. Активність ученого помітна в діяльності Українського наукового товариства (УТН) (Київ, 1907–1921). Красівський був присутній на зборах УТН у квітні 1918 р., де його обрали до ради новоствореної природничої секції. У 1921 р. після злиття УНТ й Української академії наук з метою утворення ВУАН Олександра Володимировича було зараховано до числа провідних спеціалістів академічної геологічної секції. З 1924 р. обіймає посаду викладача в Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, де здобуває звання професора. Одночасно є активним членом Кам’янець-Подільського наукового товариства, очолює підсекцію прикладної геології та ґрунтознавства науково-дослідної кафедри природи, сільського господарства та культури Поділля. З 1929 р. О. В. Красівський працює в Києві, проводить геологічні та гідрогеологічні дослідження різних регіонів СРСР. Наприкінці 30-х років учений працює в Укргеологтресті і, як більшість української наукової спільноти, зазнає репресій сталінського режиму. Дата й місце смерті професора Красівського досі невідомі.

Експонована книга містить текстову частину й мапу «Гидро-геологический разрез Подолии по линии Гранов – Кошаринцы – Бондуровка – Христище – Пороги на р. Днестре составлен проф. Кам.Под.С.Х. Института А.В.Красовским / Кам’янець на Поділлю 1924 рік. жовтень». В додатках автор описує стан водних свердловин на породах граніту в Тиврові та Вінниці, подає орієнтовний поділ подільського регіону відносно гідрогеологічного стану річок Бог (Південний Буг) й Дністер з метою раціонального використання водних ресурсів у сільському господарстві, на цукрових підприємствах тощо. Також подано список 27 подільських міст, у яких провадилися дослідження умов водопостачання у 1916–1918 рр., серед них – Бар, Брацлав, Гайсин, Жмеринка, Літин, Муровані Курилівці, Ялтушків.

Запрошуємо до ознайомлення з унікальним виданням професора О. В. Красівського!

Примітки:

1. Кокус В. Внесок О. В. Красівського у розвиток геологічних досліджень на Поділлі в 20-х роках ХХ ст. Географічні засади вирішення регіональних проблем. Кам’янець-Подільський, 2010. С. 4–6.
2. Наука и научные работники СССР : справочник. Ч. VI. Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда / сост. под наблюдением и непосредственным руководством акад. С. Ф. Ольденбурга и Председателя Комиссии академика Е. Ф. Карского. Ленинград : Изд. АН СССР, 1928. 686 с.
3. Онопрієнко В. Л., Щербань Т. О. Джерела з історії Українського наукового товариства в Києві. Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2008. 352 с.

Матеріал підготувала бібліотекар 1 категорії Ірина Валігура