Проблеми прав біженців та виклики сучасності

Всесвітній день біженців проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році, який відзначається більш ніж у 100 країнах, у тому числі в Україні 20 червня.

Згідно зі статтею 1 Закону «Про біженців» під терміном «біженець» розуміється особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рішення про надання йому статусу біженця.

Надання статусу «біженець» має відповідні юридичні наслідки. Зобов'язання держави щодо допомоги біженцям і їх захисту закріплені, зокрема, Конвенцією ООН 1951 року «Про біженців» та визначено Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та є обов'язковими для виконання. Цей закон регламентує процедуру отримання статусу біженця в Україні і визначає сам статус. Завдяки наявності цього статусу біженці можуть отримувати певну допомогу від держави, що надала такий статус, а саме: грошові виплати і пенсії, отримання освіти, охорона здоров'я, відправлення релігійних культів, судовий захист тощо.

Незважаючи на те, що слова «біженець» і «переселенець» є синонімами, все ж таки треба розмежовувати ці поняття. І ось чому. Переселенці змушені залишати свої місця проживання і бігти в інші регіони, залишаючись на території своєї країни, на відміну від біженців, які під тиском обставин повинні були виїхати за межі країни і, відповідно, шукати притулок за кордоном.

Біженці і переселенці в нашій країні мають рівні права та можливості.

У Всесвітній день біженців, правозахисники наголошують: здатність впоратися з новою, трагічною сторінкою новітньої української історії є не лише обов'язком громадян, а й тестом, чи може українське суспільство подбати про тих, хто потребує захисту і притулку, і дати їм змогу будувати далі своє життя у вільній країні, яка справді поважає права і свободи людини та здатна забезпечити притулок усім, хто його потребує.

Сектор правової інформації Вінницької ОУНБ до підготував книжкову виставку «Проблеми прав біженців та виклики сучасності». Запрошуємо усіх до перегляду!

Поділитися:

Проблеми прав біженців та виклики сучасності


Всесвітній день біженців проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році, який відзначається більш ніж у 100 країнах, у тому числі в Україні 20 червня.

Згідно зі статтею 1 Закону «Про біженців» під терміном «біженець» розуміється особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рішення про надання йому статусу біженця.

Надання статусу «біженець» має відповідні юридичні наслідки. Зобов'язання держави щодо допомоги біженцям і їх захисту закріплені, зокрема, Конвенцією ООН 1951 року «Про біженців» та визначено Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та є обов'язковими для виконання. Цей закон регламентує процедуру отримання статусу біженця в Україні і визначає сам статус. Завдяки наявності цього статусу біженці можуть отримувати певну допомогу від держави, що надала такий статус, а саме: грошові виплати і пенсії, отримання освіти, охорона здоров'я, відправлення релігійних культів, судовий захист тощо.

Незважаючи на те, що слова «біженець» і «переселенець» є синонімами, все ж таки треба розмежовувати ці поняття. І ось чому. Переселенці змушені залишати свої місця проживання і бігти в інші регіони, залишаючись на території своєї країни, на відміну від біженців, які під тиском обставин повинні були виїхати за межі країни і, відповідно, шукати притулок за кордоном.

Біженці і переселенці в нашій країні мають рівні права та можливості.

У Всесвітній день біженців, правозахисники наголошують: здатність впоратися з новою, трагічною сторінкою новітньої української історії є не лише обов'язком громадян, а й тестом, чи може українське суспільство подбати про тих, хто потребує захисту і притулку, і дати їм змогу будувати далі своє життя у вільній країні, яка справді поважає права і свободи людини та здатна забезпечити притулок усім, хто його потребує.

Сектор правової інформації Вінницької ОУНБ до підготував книжкову виставку «Проблеми прав біженців та виклики сучасності». Запрошуємо усіх до перегляду!