Пісня – це ж наша історія. І вона має жити.

Дмитро Гнатюк

Не часто людині за життя вдається стати легендою. Дмитро Гнатюк став легендою не тільки за життя, але й майже на початку своєї творчої кар’єри, яку розпочав всупереч багатьом усталеним на оперній сцені канонам.

Дмитро Михайлович Гнатюк (1925–2016) – видатний український оперний співак (баритон), режисер, педагог, народний артист України, Герой України, кавалер ордена князя Ярослава Мудрого III, IV, V ступенів, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Голос славетного українського оперного співака звучав у кращих театрах світу від Америки до Австралії. У нью-йоркському Карнеґі-Холі публіка не замовкала й вимагала Д. Гнатюка «на біс» так відчайдушно, що ці овації переросли у третій акт концерту. Такий же ажіотаж був усюди, куди приїжджав співак із концертами.

Своєю піснею Дмитро Гнатюк говорив про любов до рідної землі, культури, мови та ніколи не допускав навіть думки про те, що зможе покинути Україну. Митець усвідомлював, що таке національне мистецтво і яку роль у ньому відіграє український артист. Популяризація української пісні була частиною його світогляду й у певному сенсі місією.

Дмитру Михайловичу підкорилися не тільки оперні театри, а й естрадні концертні зали. Він є першим виконавцем хітів 1960-х – пісень «Два кольори», «Пісня про рушник» та «Києве мій».

За час своєї кар’єри Дмитро Гнатюк дав незліченну кількість концертів, поставив понад два десятки вистав, записав 6 компакт-дисків і понад 15 платівок. Займався викладацькою діяльністю в столичній консерваторії, був головним режисером Національної опери України ім. Т. Шевченка. 

До 100-річчя від дня народження видатного українського співака Дмитра Гнатюка у відділі художньої культури та мистецтв представлено книжково-ілюстративну виставку «Легенда українського оперного співу».

Запрошуємо завітати до відділу та ознайомитись з матеріалами виставки!