Кримські татари повернулися з депортації наприкінці 1980-х – початку 1990 років. Вони відтворювали себе заново й у нових умовах.

У кримських татар не було іншої батьківщини поза півостровом. Тому після анексії вони опинилися в ситуації, коли неприйняття нової реальності поєднується з неможливістю втекти від неї. І ось через багато років кримські татари знову стали чужими, але вже на своїй землі.

Для москви кримські татари стали кісткою в горлі. Вони псують міф про тотальну підтримку триколорів у Криму. Порушують російську традицію, коли влада є єдиним суб’єктом в оточенні розрізнених обивателів. Кримських татар відрізняє те, що в них є досвід виживання в умовах ворожої держави. Є згуртованість і досвід взаємовиручки. Це викликає в російської влади особливе роздратування.

«Кримські татари – постійна боротьба за право бути вільними» – за такою назвою сектор газетної періодики підготував виставку публікацій.

Запрошуємо до ознайомлення з матеріалами експозиції.