Німецьке видання Алессандро Ґваньїні «Опис Сарматії Європейської (1581)

У відділі рідкісних і цінних видань зберігається важливе історичне джерело та пам’ятка європейської історіографії XVI ст. хроніста Алессандро Ґваньїні «Опис Сарматії Європейської», яка була вдруге перевидана в 1581 р. в типографії Бернгарда Дальбіна (м. Шпеєр, Німеччина).

Біографія автора книги Алессандро Ґваньїні де Ріццоні відома лише в загальних рисах. Не встановлена  дата його народження. За одними даними, це сталося в італійському місті Верона в 1534 р., за іншими – 1538 р. В юності він здобув гарну освіту, зокрема відмінно володів латиною, мав знання з військової топографії та інженерної справи, а від батька Амброджо Ґваньїні набув вправності у військовому ремеслі. З 1561 р. батько і син як фахівці з фортифікації розпочали службу в короля Сигізмунда Августа в тодішній столиці Кракові. Згодом був свідком військових дій проти Московії, брав участь у Лівонській війні, у 1568 р. потрапив у московський полон. У 1569 р. Алессандро Ґваньїні був посвячений в лицарі на знаменитому Люблінському сеймі. Після довгої та успішної кар’єри Ґваньїні у 1581 р. вийшов відставку й остаточно оселився в Кракові. Був вхожий до двору краківських єпископів, займався виробництвом скла й торгівлею. Одружений не був, після нього не залишилося нащадків. Смерть Алессандро Ґваньїні в 1614 р. засвідчив інший відомий хроніст Шимон Старовольський.

Важливим стимулом до створення «Опису Сарматії Європейської» було почуття глибокої вдячності та любові до нової батьківщини А. Ґваньїні – Речі Посполитої, про що автор неодноразово згадує. Він подав не тільки яскраву, дохідливу, ілюстровану розповідь про минуле Речі Посполитої, а й виклав її на тлі всесвітньої історії, насамперед історії сусідніх народів і держав. Значна частка обсягу твору припадає на історико-географічний опис Польщі, Литви, Русі-України, частково й Білорусі. Описані також новоприєднані на той час до Речі Посполитої країни – Пруссія та Інфляндія, а також держави, з якими велися запеклі війни (Московська держава, Татарська земля, Османська імперія та її васальні країни). Автор звертав увагу на географію цих країн, на особливості ведення війни описуваними народами, тому книга мала значну практичну цінність.

Примірник на с. 40–41 містить інформацію про Поділля. Автор зазначає, що «країна родюча і багата всім, що родить земля», коротко описує найголовніші міста – Кам’янець, Бар, Меджибіж, Хмільник, Брацлав і Вінницю, герб – «земська корогва за герб має сонце з дванадцятьма променями, на білому полі».

Унікальний і рідкісний екземпляр позначений шрифтовим екслібрисом Юзефа Анджея Залуського (1702–1774), одного із засновників публічної бібліотеки у Варшаві.

Цей твір мав надзвичайно велику популярність у наших предків, його найчастіше використовували вітчизняні літописці та історики. У наш час книга Алессандро Ґваньїні є важливою пам’яткою європейської історичної думки XVI ст.

Підготувала бібліотекар І категорії Ірина Валігура

Поділитися:

Опис Сарматії Європейської


У відділі рідкісних і цінних видань зберігається важливе історичне джерело та пам’ятка європейської історіографії XVI ст. хроніста Алессандро Ґваньїні «Опис Сарматії Європейської», яка була вдруге перевидана в 1581 р. в типографії Бернгарда Дальбіна (м. Шпеєр, Німеччина).

Біографія автора книги Алессандро Ґваньїні де Ріццоні відома лише в загальних рисах. Не встановлена  дата його народження. За одними даними, це сталося в італійському місті Верона в 1534 р., за іншими – 1538 р. В юності він здобув гарну освіту, зокрема відмінно володів латиною, мав знання з військової топографії та інженерної справи, а від батька Амброджо Ґваньїні набув вправності у військовому ремеслі. З 1561 р. батько і син як фахівці з фортифікації розпочали службу в короля Сигізмунда Августа в тодішній столиці Кракові. Згодом був свідком військових дій проти Московії, брав участь у Лівонській війні, у 1568 р. потрапив у московський полон. У 1569 р. Алессандро Ґваньїні був посвячений в лицарі на знаменитому Люблінському сеймі. Після довгої та успішної кар’єри Ґваньїні у 1581 р. вийшов відставку й остаточно оселився в Кракові. Був вхожий до двору краківських єпископів, займався виробництвом скла й торгівлею. Одружений не був, після нього не залишилося нащадків. Смерть Алессандро Ґваньїні в 1614 р. засвідчив інший відомий хроніст Шимон Старовольський.

Важливим стимулом до створення «Опису Сарматії Європейської» було почуття глибокої вдячності та любові до нової батьківщини А. Ґваньїні – Речі Посполитої, про що автор неодноразово згадує. Він подав не тільки яскраву, дохідливу, ілюстровану розповідь про минуле Речі Посполитої, а й виклав її на тлі всесвітньої історії, насамперед історії сусідніх народів і держав. Значна частка обсягу твору припадає на історико-географічний опис Польщі, Литви, Русі-України, частково й Білорусі. Описані також новоприєднані на той час до Речі Посполитої країни – Пруссія та Інфляндія, а також держави, з якими велися запеклі війни (Московська держава, Татарська земля, Османська імперія та її васальні країни). Автор звертав увагу на географію цих країн, на особливості ведення війни описуваними народами, тому книга мала значну практичну цінність.

Примірник на с. 40–41 містить інформацію про Поділля. Автор зазначає, що «країна родюча і багата всім, що родить земля», коротко описує найголовніші міста – Кам’янець, Бар, Меджибіж, Хмільник, Брацлав і Вінницю, герб – «земська корогва за герб має сонце з дванадцятьма променями, на білому полі».

Унікальний і рідкісний екземпляр позначений шрифтовим екслібрисом Юзефа Анджея Залуського (1702–1774), одного із засновників публічної бібліотеки у Варшаві.

Цей твір мав надзвичайно велику популярність у наших предків, його найчастіше використовували вітчизняні літописці та історики. У наш час книга Алессандро Ґваньїні є важливою пам’яткою європейської історичної думки XVI ст.

Підготувала бібліотекар І категорії Ірина Валігура