27 жовтня Україна відзначає День української писемності та мови. Свято встановлено 1997 року, коли Президент України видав Указ «Про День української писемності та мови» задля підтримки ініціатив громадських організацій та для підкреслення важливості ролі української мови в консолідації українського суспільства.

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає тисячолітньої давнини.

Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році. Лаврентіївський, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить «Повість врем’яних літ» (або «Повість минулих літ»), написаний на початку ХІІ століття.

Автором «Повісті» вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор – літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать життя святих.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника.

«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу.» (О. Олесь).

До Дня української писемності та мови сектор газетної періодики підготував виставку публікацій «Україна починається з мови».

Запрошуємо до ознайомлення з матеріалами експозиції