Рекомендаційний бібліографічний список «Тисячоліттями творилась українська мова» (до Дня української писемності та мови)

 

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова.

Ліна Костенко

 

Українська мова – це не лише засіб спілкування, а й безцінний духовний скарб народу, у якому відображено його історію, культуру, світогляд, пам’ять поколінь і прагнення до свободи. Упродовж століть вона розвивалася, збагачувалася новими словами й виражальними засобами, зазнавала впливу інших мов, змінювалася відповідно до суспільних потреб. Водночас українська мова неодноразово ставала об’єктом заборон, утисків та цілеспрямованої асиміляційної політики. Проте, попри історичні випробування, вона зберегла свою самобутність і стала одним із визначальних чинників національної ідентичності та державотворення.

Історія української мови – це тривалий і багатогранний процес, що охоплює формування її звукової та граматичної систем, розвиток лексичного багатства, становлення писемної традиції й літературних норм. Від давніх мовних пам’яток до сучасних літературних творів, від народної пісні та усної творчості до наукової термінології й цифрової комунікації – українська мова засвідчує здатність розвиватися, відповідати викликам часу та передавати досвід народу наступним поколінням.

Особливого значення питання історії, статусу та суспільної ролі української мови набули в умовах сучасної російсько-української війни. Мова стала важливим чинником культурного спротиву, суспільної згуртованості й утвердження української державності. Зростання інтересу до власного історичного минулого, переосмислення наслідків русифікації, прагнення до свідомого використання української мови та захисту її позицій у всіх сферах життя засвідчують потребу в достовірних знаннях про її походження, розвиток і сучасне функціонування.

Водночас в інформаційному просторі поширюються різноманітні твердження про історію української мови, серед яких є як науково обґрунтовані факти, так і спрощені трактування, дискусійні гіпотези та історико-мовні міфи. Тому важливо звертатися до праць мовознавців, істориків та інших дослідників, критично оцінювати інформацію, перевіряти джерела й розрізняти наукові висновки та непідтверджені припущення. Знання історії рідної мови допомагає глибше усвідомити її місце в європейському культурному просторі, зрозуміти причини історичних змін і сформувати відповідальне ставлення до мовної спадщини.

Рекомендаційний бібліографічний список «Тисячоліттями творилась українська мова», підготовлений до Дня української писемності та мови, покликаний привернути увагу читачів до багатства, історичної глибини та суспільного значення української мови. Видання об’єднує книжкові публікації, наукові статті й відеоресурси, які доповнюють одне одного та дають змогу розглянути мовну історію з різних поглядів – від дослідження її витоків до осмислення сучасних мовних процесів.

Бібліографічний список адресовано широкому колу читачів, які цікавляться історією української мови, національною культурою та мовною спадщиною. Він може стати у пригоді учням, студентам, педагогам, дослідникам і всім, хто прагне поглибити свої знання про рідну мову.

Запропоновані матеріали допоможуть відкрити нові сторінки історії української мови, краще зрозуміти її значення в житті народу та усвідомити важливість її збереження й розвитку. Адже мова живе не лише в пам’ятках минулого чи на сторінках книжок – вона живе в щоденному спілкуванні, творчості, освіті, науці та свідомому виборі кожного, хто нею послуговується.

 

Крізь віки до сучасності: українська мова на сторінках книг

Булаховський К. Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали. Львів : Апріорі, 2024. 120 с.

Науково-популярне видання знайомить читачів із цікавими та маловідомими фактами про українську мову, її особливості й місце в сучасному світі. Автор пропонує доступний виклад мовознавчих відомостей, звертаючи увагу на своєрідність української мови та її культурне значення. Матеріал подано в лаконічній формі з акцентом на конкретних фактах і подоланні поширених стереотипів. Книга буде корисною всім, хто прагне розширити знання про українську мову та краще зрозуміти її роль у житті суспільства.

Демська О. Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга. Харків : Віват, 2023. 304 с.

На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург – точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.

Книга висвітлює історію становлення та розвитку української мови від її давніх витоків до сучасності. Авторка простежує основні етапи мовного розвитку, взаємодію української з іншими мовами, а також вплив історичних і політичних обставин на її функціонування. Особливу увагу приділено періодам мовних заборон, русифікаційній політиці та боротьбі за збереження мовної самобутності. Видання розкриває значення української мови у формуванні національної ідентичності, розвитку культури та утвердженні державності.

Дубчак О. Бачити українською. Слово в мовній картині світу. Київ : Віхола, 2023. 336 с.

Науково-популярна книга присвячена слову як основній одиниці мови та засобу пізнання навколишнього світу. Авторка пояснює, як за допомогою мови людина сприймає дійсність, формує уявлення про неї, передає думки, почуття й досвід. Особливу увагу приділено поняттю мовної картини світу, взаємозв’язку мови та мислення, а також ролі слова у формуванні культурних уявлень. У доступній формі видання розкриває багатство української лексики та спонукає уважніше ставитися до значення і вживання слів у повсякденному спілкуванні.

Дубчак О. Перемагати українською. Про мову ненависті й любові. Київ : Віхола, 2023. 144 с.

Книга присвячена особливостям функціонування української мови в умовах російсько-української війни. Авторка досліджує мовні засоби вираження суспільних настроїв, ставлення до ворога, національної солідарності та взаємної підтримки. Розглядає роль слова в інформаційному протистоянні, формуванні національної ідентичності та зміцненні суспільної єдності. Видання спонукає замислитися над значенням мови як інструменту комунікації, культурного самовираження та збереження національних цінностей.

Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. Тернопіль : Крила, 2024. 224 с.

У виданні розглянуто роль мови у формуванні національної свідомості, збереженні культурної самобутності та становленні української державності. Автори висвітлюють основні питання взаємозв’язку мови й нації, аналізують суспільні функції мови та наслідки мовної асиміляції. Особливу увагу приділено значенню української мови як чинника національного відродження та консолідації суспільства. Праця сприяє глибшому розумінню мовних процесів і формуванню усвідомленого ставлення до рідної мови.

Кузнєцова Є. Мова-меч. Як говорила радянська імперія. 2-ге вид., випр. і допов. Глибока : Твоя Підпільна Гуманітарка, 2024. 376 с.

Науково-популярне видання досліджує мовну політику радянського союзу та її вплив на мовне різноманіття, національну ідентичність і суспільну свідомість. Авторка аналізує механізми утвердження російської мови як інструменту імперського впливу, причини знецінення місцевих мов і діалектів, а також наслідки тривалої русифікації. Книга складається зі ста невеликих розділів, кожен із яких висвітлює окремий аспект мовних відносин у радянському суспільстві. Видання допомагає осмислити історичні причини сучасних мовних проблем і значення збереження мовної самобутності.

Лакизюк В. Коли ріки були богами. Київ : Основа-Принт Плюс, 2021. 648 с.

Книга присвячена дослідженню походження української мови та історичних витоків українського етносу. Автор розглядає питання формування мовної й етнокультурної спільноти, пропонує власні підходи до осмислення давньої історії українців та окреслює можливі напрями подальших досліджень. Видання становить інтерес для читачів, які цікавляться історичною лінгвістикою, етногенезом і проблемами походження українського народу.

Огієнко І. Історія української літературної мови. Київ : ЦУЛ, 2019. 326 с.

Праця відомого українського мовознавця Івана Огієнка присвячена історії становлення та розвитку української літературної мови. Автор висвітлює основні етапи її формування, аналізує вплив історичних обставин, суспільно-політичних процесів і культурних чинників на розвиток мовної традиції. Значну увагу приділено періодам обмежень і заборон української мови, а також її ролі у збереженні національної самобутності.

Півторак Г. Українська мова. Правда та імперські міфи. Київ : Віхола, 2026. 200 с.

Видання об’єднує праці відомого українського мовознавця Григорія Півторака, присвячені походженню української мови, формуванню східнослов’янських народів і спростуванню імперських історико-мовних міфів. Автор на основі наукових досліджень розглядає питання мовної самобутності українців, історії Русі та походження назв «Русь», «русскіє» й «Україна». Окрему увагу приділено аналізу давніх писемних пам’яток, зокрема «Слова о полку Ігоревім», а також проблемі автентичності «Велесової книги». Праця сприяє критичному осмисленню історичних фактів, розумінню процесів формування української мови та розпізнаванню політично вмотивованих перекручень історії.

Піддубний С. Українська мова – мова вільних людей. Київ : Вид. Стебеляк О. М., 2019. 208 с.

У книзі представлено авторські міркування про походження української мови, її історичні витоки та культурне значення. Розглянуто питання давніх способів передавання інформації, походження окремих слів, назв, імен і числових позначень. Особливу увагу приділено філософському осмисленню українського слова, його зв’язку з народними традиціями, пісенною творчістю та духовною культурою. Видання зацікавить читачів, які прагнуть ознайомитися з різними підходами до вивчення мовної спадщини українців.

Радевич-Винницький Я. Історія української мови: іноетнічні персоналії. Львів : Апріорі, 2020. 260 с.

Книга містить біографічні нариси про видатних діячів неукраїнського походження, які зробили внесок у дослідження, розвиток і популяризацію української мови. Через висвітлення їхнього життя та діяльності автор розкриває роль міжкультурних зв’язків у становленні української літературної мови, її науковому вивченні та суспільному визнанні. Видання розширює уявлення про історію українського мовознавства й значення представників різних національностей у збереженні та розвитку української мовної традиції.

Ренчка І. Лексикон тоталітаризму / НАН України, Ін-т укр. мови. Київ : КЛІО, 2018. 232 с.

Наукове дослідження присвячене впливу радянської тоталітарної ідеології на українську мову та розвиток лексикографії. Авторка аналізує механізми ідеологізації лексики, формування політизованого мовлення та використання мови як засобу впливу на суспільну свідомість. Особливу увагу приділено втручанню радянської влади в мовні процеси, зокрема штучному зближенню української мови з російською. Також розглянуто зміни в сучасній словниковій практиці, пов’язані з переосмисленням тоталітарної спадщини. Видання допомагає зрозуміти взаємозв’язок мови, політики та суспільних трансформацій.

Селезньов В. Мовні війни. Міф про «зіпсованість» української мови. Харків : Віват, 2016. 256 с.

Книга присвячена спростуванню поширених міфів про походження та розвиток української мови. Автор аналізує твердження про нібито визначальний вплив польської мови на українську, розглядає особливості мовних запозичень, їхнє походження та роль у збагаченні словникового складу. На основі мовознавчих аргументів пояснює закономірності взаємодії різних мов і природний характер мовних змін. Видання сприяє формуванню критичного ставлення до мовних стереотипів і поглибленню знань про самобутність української мови.          

Стрєлков-Серга Ю. П. Дивовижна історія про мови і людей. Вінниця : Твори, 2025. 316 с.

У книзі представлено авторський погляд на історію людства крізь призму розвитку мов, культур і взаємодії народів. Розглянуто історичні процеси, що впливали на формування людських спільнот, їхніх традицій, світогляду та мовного середовища. Окрему увагу приділено міжетнічним зв’язкам, культурним впливам і ролі різних народів в історичному розвитку слов’янського світу. Видання орієнтоване на широке коло читачів, які цікавляться історією, мовознавством і культурною спадщиною.

Чебаник В., Ерцен-Глєрон В. фон Буття та об'явлення української мови. Графіка української мови. Київ : Саміт-Книга, 2021. 992 с.

Видання присвячене питанням історії української мови, розвитку писемності та графічних систем. На основі наукових публікацій, історичних документів і спогадів автори розглядають культурні та історичні передумови формування мовної й писемної традиції. У книзі представлено маловідомі матеріали, пов’язані з давньою культурною спадщиною на українських землях, а також авторські погляди на місце української мови в історії індоєвропейських мов. Праця становить інтерес для читачів, які досліджують історію писемності, мовознавство та українську культуру.

Ющук І. П. Мова – найбільший скарб. Тернопіль : Навч. кн.-Богдан, 2020. 358 с.

Збірник статей відомого українського мовознавця Івана Ющука присвячений походженню, історичному розвитку та особливостям української мови. Автор розглядає закономірності її будови, взаємозв’язок мови й мислення, а також роль письменників, зокрема Тараса Шевченка, у збагаченні української літературної традиції. Окрему увагу приділено походженню слів, власних назв та імен, що допомагає простежити історичну тяглість мовних явищ. Видання містить також рекомендації щодо вивчення української мови та буде корисним педагогам, учням, студентам і всім, хто цікавиться мовознавством.

 

Сучасні наукові дослідження з історії розвитку української мови

Баракатова Н. А. Принцип наступності в державній мовній політиці України: історичний аспект. Нова філологія. 2023. № 90. С. 5–10. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/Novfil_2023_90_3 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті досліджено історичну наступність державної мовної політики України від періоду Української революції 1917–1921 рр. до сучасності. Авторка аналізує законодавчі та організаційні заходи, спрямовані на утвердження української мови в діяльності органів державної влади та суспільному житті. Розглянуто історичний досвід запровадження вимог до володіння державною мовою, організації мовних курсів і контролю за виконанням мовного законодавства. Дослідження розкриває значення історичної спадкоємності у формуванні сучасної мовної політики та зміцненні державного статусу української мови.

Бойко І. Державна мовна політика в Україні 1991-2021 років: історико-політичні аспекти. Український часопис конституційного права. 2023. № 2. С. 39–50. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/ukjourcoml_2023_2_6 (дата звернення: 22.10.2026).

Стаття присвячена становленню та розвитку державної мовної політики України протягом перших тридцяти років незалежності. Автор виокремлює основні етапи її формування, аналізує суспільно-політичні чинники, що впливали на утвердження української мови як державної. Особливу увагу приділено законодавчому регулюванню мовних відносин, рішенням Конституційного Суду України та значенню Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Дослідження розкриває роль державної мовної політики у подоланні наслідків русифікації, зміцненні національної ідентичності та розвитку українського мовно-культурного простору.

Видайчук Т. Аспекти історії української мови як засіб формування національної ідентичності та історичної пам’яті. Український педагогічний журнал. 2022. № 2. С. 48–63. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2022_2_6 (дата звернення: 22.10.2026).

Стаття присвячена ролі історії української мови у формуванні національної ідентичності та історичної пам’яті молодого покоління. Авторка висвітлює основні етапи становлення української мови, розвиток писемної традиції, значення мовних пам’яток і вплив історичних обставин на її функціонування. Особливу увагу приділено проблемам лінгвоциду, правовому статусу української мови та поширенню історико-мовних міфів. Обґрунтовано важливість використання історико-лінгвістичних знань у шкільній освіті як засобу розвитку критичного мислення, національної свідомості та поваги до мовної спадщини.

Гнатюк Л. Історико-мовні міфи як загроза українській ідентичності. Мовознавство. 2025. № 3. С. 93–102. URL: https://movoznavstvo.org.ua/component/attachments/download/1439.html (дата звернення: 22.10.2026).

Стаття присвячена проблемі поширення недостовірних уявлень про походження та історичний розвиток української мови. Авторка аналізує історико-мовні міфи, представлені в навчальній літературі, інтернет-публікаціях і популярних медіаматеріалах, зокрема твердження про надзвичайну давність української мови та її походження. На основі мовознавчих досліджень і етимологічних джерел спростовує окремі хибні трактування історичних фактів, пояснює особливості розвитку слов’янських мов і писемної традиції. Наголошено на важливості науково обґрунтованого висвітлення мовної історії для формування критичного мислення, історичної свідомості та національної ідентичності.

Кобрин В. Державна мова як чинник (форма) консолідації Української Нації: історичні парадокси та новітні тенденції. Український часопис конституційного права. 2023. № 2. С. 26–38. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/ukjourcoml_2023_2_5 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті розглянуто роль української мови як державної у процесах національної консолідації, збереження культурної самобутності та формування громадянської ідентичності. Автор аналізує розвиток мовного законодавства України, положення Конституції, нормативно-правові акти та правові позиції Конституційного Суду щодо статусу державної мови. Особливу увагу приділено історичним суперечностям мовної політики та змінам суспільного ставлення до української мови в умовах російської агресії. Дослідження висвітлює значення державної мови як чинника суспільної єдності та зміцнення української державності.

Котюк І. І. Окремі історичні, морально-етичні та юридичні аспекти формування мовної політики в Україні. Dictum factum. 2025. № 1. С. 16–23. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/dicf_2025_1_4 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті досліджено історичні передумови формування мовної політики України та особливості її правового регулювання. Автор аналізує нормативно-правові акти, що визначають засади функціонування української мови, оцінює їхню відповідність конституційним положенням, міжнародно-правовим нормам і морально-етичним принципам. Окрему увагу приділено проблемним аспектам мовного законодавства та можливим шляхам його вдосконалення. Дослідження сприяє розумінню взаємозв’язку історичних, правових і суспільних чинників у формуванні державної мовної політики.

Лахтіонова К. М. Українська мова та історичні паралелі в контексті подій 2022-2023 років. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2023. № 43. С. 48–52. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/psptkl_2023_43_6 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті розглянуто зміни мовної ситуації в Україні під впливом повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Авторка проводить історичні паралелі між сучасними суспільно-політичними подіями та попередніми періодами мовного протистояння. Особливу увагу приділено переосмисленню ставлення українців до російської мови й культури та посиленню ролі української мови як чинника національної ідентичності. Матеріал спонукає до осмислення взаємозв’язку мовних процесів, історичної пам’яті та суспільних змін.

Халявінський І. Мовний чинник формування української ментальності у XVII–XVIII ст.: методологічний і лінгво-історичний аспекти. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 70(2). С. 41–48. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2023_70%282%29__7 (дата звернення: 22.10.2026).

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку мови, мислення та формування української ментальності у XVII–XVIII ст. Автор розглядає теоретичні підходи до визначення поняття ментальності, аналізує роль мови у відображенні світогляду, культурних цінностей і національної самосвідомості. Особливу увагу приділено мовній ситуації на українських землях у добу бароко, співіснуванню книжної староукраїнської, церковнослов’янської, латинської, польської та розмовної мовних традицій. Дослідження висвітлює вплив багатомовного культурного середовища на розвиток української мовної традиції та формування національної ідентичності.

Чубата М. В., Карпічков В. О. Законодавче забезпечення статусу української мови як державної: історіографічна оцінка трансформації на різних етапах Української революції 1917–1921 рр. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2025. Вип. 4. С. 9–15. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_2025_4_4 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті проаналізовано наукові дослідження, присвячені законодавчому утвердженню державного статусу української мови в період Української революції 1917–1921 рр. Розглянуто особливості мовної політики Центральної Ради, Української Держави, Директорії та Західноукраїнської Народної Республіки. Особливу увагу приділено історіографії правового регулювання мовних відносин і значенню Закону про державну мову в Українській Народній Республіці від 1 січня 1919 р. Дослідження сприяє розумінню історичних передумов формування державної мовної політики України.

 

Українська мова крізь об’єктив: відеоматеріали

Гриценко П. Коли з’явилась українська мова, як говорили на Русі, мовні каліки з СРСР / Локальна історія ; проєкт «Без брому» ; інтерв’юер В. Ляска. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (58.46). URL: https://www.youtube.com/watch?v=ORaC_3aLuEw (дата звернення: 26.10.2026).

У відеоінтерв’ю доктор філологічних наук Павло Гриценко розглядає питання походження, становлення та історичного розвитку української мови. Висвітлено особливості усного й писемного мовлення в добу Русі, формування української мовної традиції та відображення її характерних рис у давніх писемних пам’ятках. Важливе місце в розмові посідають питання впливу радянської мовної політики на мовну свідомість українців, наслідків русифікації та використання мовного питання в політичних маніпуляціях. Матеріал сприяє розумінню історичних закономірностей розвитку української мови та її ролі у формуванні національної ідентичності.

Капранов В. Як вижила українська мова! / імені Т.Г. Шевченка. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (47.23). URL: https://www.youtube.com/watch?v=b66D1Wnmifc (дата звернення: 26.10.2026).

Відеоматеріал присвячено історії збереження та розвитку української мови в умовах тривалих політичних утисків, заборон і русифікаційної політики. Розглянуто основні історичні виклики, що обмежували використання української мови в освіті, культурі та суспільному житті. Висвітлено чинники, які сприяли збереженню мовної традиції, її передаванню між поколіннями та утвердженню в національному культурному просторі. Матеріал розкриває значення української мови як важливої складової історичної пам’яті та національної самобутності.

Кисельов Р. Історія української мови: відколи існує українська мова? Інтерв’ю з Романом Кисельовим / УКультура ; інтерв’юер Л. Довга. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (37.34). URL: https://www.youtube.com/watch?v=LVc5xm1uA0Q (дата звернення: 26.10.2026).

Відеоінтерв’ю присвячено основним етапам формування та історичного розвитку української мови. Кандидат філологічних наук Роман Кисельов розглядає питання її походження, особливості функціонування в різні історичні періоди та взаємодію з іншими мовами на українських землях. У розмові також ідеться про співвідношення народнорозмовної та літературної мовних традицій, вплив багатомовного культурного середовища на розвиток української мови. Матеріал допомагає глибше зрозуміти історичні процеси формування української мовної самобутності та її значення в культурному житті народу.

Українець О. Почали з українізації, закінчили «шаріковими». Остап Українець базує про українську мову / Як не стати овочем ; інтерв’юер О. Мороз. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (50.54). URL: https://www.youtube.com/watch?v=7n2qRzpXfI4 (дата звернення: 26.10.2026).

Відеоматеріал присвячено суспільним і культурно-історичним аспектам функціонування української мови, зокрема процесам українізації та наслідкам радянської мовної політики. У розмові розглянуто вплив освітньої системи й культурного середовища на формування мовних практик, поширення стереотипів і ставлення до української мови. Серед порушених питань – причини виникнення суржику, мовне виховання молоді та мотивація переходу на українську мову. Матеріал допомагає осмислити вплив історичних і соціальних чинників на сучасну мовну ситуацію в Україні.

Українець О. Що ми знаємо про походження української мови? 10 запитань Остапові Українцю / Історія Без Міфів ; ведуча Н. Пендюр. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (16.30). URL: https://www.youtube.com/watch?v=LdpyD-c5vhA (дата звернення: 26.10.2026).

У просвітницькому відеоматеріалі розглянуто основні питання походження та історичного розвитку української мови. У форматі експертної бесіди висвітлено мовну ситуацію в давньому Києві, співвідношення народнорозмовної та книжної мовних традицій, а також історію становлення слов’янської писемності. Окрему увагу приділено мовним запозиченням, особливостям українських діалектів і дискусійним питанням мовної ідентичності на Закарпатті. Матеріал сприяє поглибленню знань про історію української мови та критичному осмисленню поширених історико-мовних міфів.

Фаріон І. Історія української мови: феномен Шевченка, вплив Радянського Союзу, англоварваризація / Локальна історія ; проєкт «Без брому» ; інтерв’юер В. Ляска. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (1.21.25). URL: https://www.youtube.com/watch?v=Nzt2NjsjUYU (дата звернення: 26.10.2026).

У відеоінтерв’ю докторка філологічних наук Ірина Фаріон висвітлює основні етапи становлення та розвитку української мови від княжої доби до сучасності. Розглянуто особливості функціонування руської та староукраїнської писемних традицій, роль Івана Котляревського й Тараса Шевченка у формуванні нової української літературної мови. Значну частину розмови присвячено наслідкам радянської русифікаційної політики та її впливу на мовну культуру. Порушено також питання сучасних мовних процесів, зокрема поширення англіцизмів, особливостей української антропоніміки та перспектив розвитку національної мовної системи.

Хронологія придушення української мови або чому росія не любить солов’їний спів / TripMustGoOn. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (19.07). URL: https://www.youtube.com/watch?v=9xod1Yrbq88 (дата звернення: 26.10.2026).

Відеоматеріал висвітлює історію обмежень і заборон української мови в періоди імперського та радянського панування. На основі історичних фактів і документів розглянуто основні етапи русифікаційної політики, механізми мовної асиміляції та їхній вплив на розвиток української культури й національної свідомості. Простежено наслідки законодавчих обмежень використання української мови в освіті, книговиданні та суспільному житті. Матеріал допомагає осмислити історичні передумови сучасної мовної ситуації в Україні та значення збереження національної мовної спадщини.

Що таке українська мова? / Ukraïner. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (17.25). URL: https://www.youtube.com/watch?v=nqReOxAjuWg (дата звернення: 26.10.2026).

Просвітницький відеоматеріал знайомить з історією становлення, розвитку та сучасного функціонування української мови. У хронологічній послідовності висвітлено основні етапи її формування, періоди мовних заборон і обмежень, а також чинники збереження мовної самобутності. Охарактеризовано поширення української мови за межами України, зокрема серед представників діаспори, та сучасні тенденції розширення сфер її використання. Матеріал розкриває значення української мови як складової національної культури, історичної пам’яті та суспільної єдності.

Як виникла українська мова? «Як українці українською заговорили». Документальний фільм / Суспільне Культура ; ведучий О. Гнатковський. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (55.20). URL: https://www.youtube.com/watch?v=2TqtNB5XSUM (дата звернення: 26.10.2026).

Документальний фільм присвячено історії становлення та розвитку української мови від доби Русі до XX століття. Через п’ять історичних періодів розкрито особливості формування мовної системи, виникнення діалектів, розвитку писемності та взаємодії української мови з іншими мовами. Особливу увагу приділено староукраїнській писемній традиції, ролі творчості Івана Котляревського у становленні нової української літературної мови, а також наслідкам імперських і радянських мовних заборон. Фільм допомагає простежити історичну тяглість української мовної традиції та її значення для збереження національної ідентичності.

Підготувала Діана Белоус, завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії

Поділитися:

Тисячоліттями творилась українська мова


 

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова.

Ліна Костенко

 

Українська мова – це не лише засіб спілкування, а й безцінний духовний скарб народу, у якому відображено його історію, культуру, світогляд, пам’ять поколінь і прагнення до свободи. Упродовж століть вона розвивалася, збагачувалася новими словами й виражальними засобами, зазнавала впливу інших мов, змінювалася відповідно до суспільних потреб. Водночас українська мова неодноразово ставала об’єктом заборон, утисків та цілеспрямованої асиміляційної політики. Проте, попри історичні випробування, вона зберегла свою самобутність і стала одним із визначальних чинників національної ідентичності та державотворення.

Історія української мови – це тривалий і багатогранний процес, що охоплює формування її звукової та граматичної систем, розвиток лексичного багатства, становлення писемної традиції й літературних норм. Від давніх мовних пам’яток до сучасних літературних творів, від народної пісні та усної творчості до наукової термінології й цифрової комунікації – українська мова засвідчує здатність розвиватися, відповідати викликам часу та передавати досвід народу наступним поколінням.

Особливого значення питання історії, статусу та суспільної ролі української мови набули в умовах сучасної російсько-української війни. Мова стала важливим чинником культурного спротиву, суспільної згуртованості й утвердження української державності. Зростання інтересу до власного історичного минулого, переосмислення наслідків русифікації, прагнення до свідомого використання української мови та захисту її позицій у всіх сферах життя засвідчують потребу в достовірних знаннях про її походження, розвиток і сучасне функціонування.

Водночас в інформаційному просторі поширюються різноманітні твердження про історію української мови, серед яких є як науково обґрунтовані факти, так і спрощені трактування, дискусійні гіпотези та історико-мовні міфи. Тому важливо звертатися до праць мовознавців, істориків та інших дослідників, критично оцінювати інформацію, перевіряти джерела й розрізняти наукові висновки та непідтверджені припущення. Знання історії рідної мови допомагає глибше усвідомити її місце в європейському культурному просторі, зрозуміти причини історичних змін і сформувати відповідальне ставлення до мовної спадщини.

Рекомендаційний бібліографічний список «Тисячоліттями творилась українська мова», підготовлений до Дня української писемності та мови, покликаний привернути увагу читачів до багатства, історичної глибини та суспільного значення української мови. Видання об’єднує книжкові публікації, наукові статті й відеоресурси, які доповнюють одне одного та дають змогу розглянути мовну історію з різних поглядів – від дослідження її витоків до осмислення сучасних мовних процесів.

Бібліографічний список адресовано широкому колу читачів, які цікавляться історією української мови, національною культурою та мовною спадщиною. Він може стати у пригоді учням, студентам, педагогам, дослідникам і всім, хто прагне поглибити свої знання про рідну мову.

Запропоновані матеріали допоможуть відкрити нові сторінки історії української мови, краще зрозуміти її значення в житті народу та усвідомити важливість її збереження й розвитку. Адже мова живе не лише в пам’ятках минулого чи на сторінках книжок – вона живе в щоденному спілкуванні, творчості, освіті, науці та свідомому виборі кожного, хто нею послуговується.

 

Крізь віки до сучасності: українська мова на сторінках книг

Булаховський К. Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали. Львів : Апріорі, 2024. 120 с.

Науково-популярне видання знайомить читачів із цікавими та маловідомими фактами про українську мову, її особливості й місце в сучасному світі. Автор пропонує доступний виклад мовознавчих відомостей, звертаючи увагу на своєрідність української мови та її культурне значення. Матеріал подано в лаконічній формі з акцентом на конкретних фактах і подоланні поширених стереотипів. Книга буде корисною всім, хто прагне розширити знання про українську мову та краще зрозуміти її роль у житті суспільства.

Демська О. Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга. Харків : Віват, 2023. 304 с.

На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург – точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.

Книга висвітлює історію становлення та розвитку української мови від її давніх витоків до сучасності. Авторка простежує основні етапи мовного розвитку, взаємодію української з іншими мовами, а також вплив історичних і політичних обставин на її функціонування. Особливу увагу приділено періодам мовних заборон, русифікаційній політиці та боротьбі за збереження мовної самобутності. Видання розкриває значення української мови у формуванні національної ідентичності, розвитку культури та утвердженні державності.

Дубчак О. Бачити українською. Слово в мовній картині світу. Київ : Віхола, 2023. 336 с.

Науково-популярна книга присвячена слову як основній одиниці мови та засобу пізнання навколишнього світу. Авторка пояснює, як за допомогою мови людина сприймає дійсність, формує уявлення про неї, передає думки, почуття й досвід. Особливу увагу приділено поняттю мовної картини світу, взаємозв’язку мови та мислення, а також ролі слова у формуванні культурних уявлень. У доступній формі видання розкриває багатство української лексики та спонукає уважніше ставитися до значення і вживання слів у повсякденному спілкуванні.

Дубчак О. Перемагати українською. Про мову ненависті й любові. Київ : Віхола, 2023. 144 с.

Книга присвячена особливостям функціонування української мови в умовах російсько-української війни. Авторка досліджує мовні засоби вираження суспільних настроїв, ставлення до ворога, національної солідарності та взаємної підтримки. Розглядає роль слова в інформаційному протистоянні, формуванні національної ідентичності та зміцненні суспільної єдності. Видання спонукає замислитися над значенням мови як інструменту комунікації, культурного самовираження та збереження національних цінностей.

Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. Тернопіль : Крила, 2024. 224 с.

У виданні розглянуто роль мови у формуванні національної свідомості, збереженні культурної самобутності та становленні української державності. Автори висвітлюють основні питання взаємозв’язку мови й нації, аналізують суспільні функції мови та наслідки мовної асиміляції. Особливу увагу приділено значенню української мови як чинника національного відродження та консолідації суспільства. Праця сприяє глибшому розумінню мовних процесів і формуванню усвідомленого ставлення до рідної мови.

Кузнєцова Є. Мова-меч. Як говорила радянська імперія. 2-ге вид., випр. і допов. Глибока : Твоя Підпільна Гуманітарка, 2024. 376 с.

Науково-популярне видання досліджує мовну політику радянського союзу та її вплив на мовне різноманіття, національну ідентичність і суспільну свідомість. Авторка аналізує механізми утвердження російської мови як інструменту імперського впливу, причини знецінення місцевих мов і діалектів, а також наслідки тривалої русифікації. Книга складається зі ста невеликих розділів, кожен із яких висвітлює окремий аспект мовних відносин у радянському суспільстві. Видання допомагає осмислити історичні причини сучасних мовних проблем і значення збереження мовної самобутності.

Лакизюк В. Коли ріки були богами. Київ : Основа-Принт Плюс, 2021. 648 с.

Книга присвячена дослідженню походження української мови та історичних витоків українського етносу. Автор розглядає питання формування мовної й етнокультурної спільноти, пропонує власні підходи до осмислення давньої історії українців та окреслює можливі напрями подальших досліджень. Видання становить інтерес для читачів, які цікавляться історичною лінгвістикою, етногенезом і проблемами походження українського народу.

Огієнко І. Історія української літературної мови. Київ : ЦУЛ, 2019. 326 с.

Праця відомого українського мовознавця Івана Огієнка присвячена історії становлення та розвитку української літературної мови. Автор висвітлює основні етапи її формування, аналізує вплив історичних обставин, суспільно-політичних процесів і культурних чинників на розвиток мовної традиції. Значну увагу приділено періодам обмежень і заборон української мови, а також її ролі у збереженні національної самобутності.

Півторак Г. Українська мова. Правда та імперські міфи. Київ : Віхола, 2026. 200 с.

Видання об’єднує праці відомого українського мовознавця Григорія Півторака, присвячені походженню української мови, формуванню східнослов’янських народів і спростуванню імперських історико-мовних міфів. Автор на основі наукових досліджень розглядає питання мовної самобутності українців, історії Русі та походження назв «Русь», «русскіє» й «Україна». Окрему увагу приділено аналізу давніх писемних пам’яток, зокрема «Слова о полку Ігоревім», а також проблемі автентичності «Велесової книги». Праця сприяє критичному осмисленню історичних фактів, розумінню процесів формування української мови та розпізнаванню політично вмотивованих перекручень історії.

Піддубний С. Українська мова – мова вільних людей. Київ : Вид. Стебеляк О. М., 2019. 208 с.

У книзі представлено авторські міркування про походження української мови, її історичні витоки та культурне значення. Розглянуто питання давніх способів передавання інформації, походження окремих слів, назв, імен і числових позначень. Особливу увагу приділено філософському осмисленню українського слова, його зв’язку з народними традиціями, пісенною творчістю та духовною культурою. Видання зацікавить читачів, які прагнуть ознайомитися з різними підходами до вивчення мовної спадщини українців.

Радевич-Винницький Я. Історія української мови: іноетнічні персоналії. Львів : Апріорі, 2020. 260 с.

Книга містить біографічні нариси про видатних діячів неукраїнського походження, які зробили внесок у дослідження, розвиток і популяризацію української мови. Через висвітлення їхнього життя та діяльності автор розкриває роль міжкультурних зв’язків у становленні української літературної мови, її науковому вивченні та суспільному визнанні. Видання розширює уявлення про історію українського мовознавства й значення представників різних національностей у збереженні та розвитку української мовної традиції.

Ренчка І. Лексикон тоталітаризму / НАН України, Ін-т укр. мови. Київ : КЛІО, 2018. 232 с.

Наукове дослідження присвячене впливу радянської тоталітарної ідеології на українську мову та розвиток лексикографії. Авторка аналізує механізми ідеологізації лексики, формування політизованого мовлення та використання мови як засобу впливу на суспільну свідомість. Особливу увагу приділено втручанню радянської влади в мовні процеси, зокрема штучному зближенню української мови з російською. Також розглянуто зміни в сучасній словниковій практиці, пов’язані з переосмисленням тоталітарної спадщини. Видання допомагає зрозуміти взаємозв’язок мови, політики та суспільних трансформацій.

Селезньов В. Мовні війни. Міф про «зіпсованість» української мови. Харків : Віват, 2016. 256 с.

Книга присвячена спростуванню поширених міфів про походження та розвиток української мови. Автор аналізує твердження про нібито визначальний вплив польської мови на українську, розглядає особливості мовних запозичень, їхнє походження та роль у збагаченні словникового складу. На основі мовознавчих аргументів пояснює закономірності взаємодії різних мов і природний характер мовних змін. Видання сприяє формуванню критичного ставлення до мовних стереотипів і поглибленню знань про самобутність української мови.          

Стрєлков-Серга Ю. П. Дивовижна історія про мови і людей. Вінниця : Твори, 2025. 316 с.

У книзі представлено авторський погляд на історію людства крізь призму розвитку мов, культур і взаємодії народів. Розглянуто історичні процеси, що впливали на формування людських спільнот, їхніх традицій, світогляду та мовного середовища. Окрему увагу приділено міжетнічним зв’язкам, культурним впливам і ролі різних народів в історичному розвитку слов’янського світу. Видання орієнтоване на широке коло читачів, які цікавляться історією, мовознавством і культурною спадщиною.

Чебаник В., Ерцен-Глєрон В. фон Буття та об'явлення української мови. Графіка української мови. Київ : Саміт-Книга, 2021. 992 с.

Видання присвячене питанням історії української мови, розвитку писемності та графічних систем. На основі наукових публікацій, історичних документів і спогадів автори розглядають культурні та історичні передумови формування мовної й писемної традиції. У книзі представлено маловідомі матеріали, пов’язані з давньою культурною спадщиною на українських землях, а також авторські погляди на місце української мови в історії індоєвропейських мов. Праця становить інтерес для читачів, які досліджують історію писемності, мовознавство та українську культуру.

Ющук І. П. Мова – найбільший скарб. Тернопіль : Навч. кн.-Богдан, 2020. 358 с.

Збірник статей відомого українського мовознавця Івана Ющука присвячений походженню, історичному розвитку та особливостям української мови. Автор розглядає закономірності її будови, взаємозв’язок мови й мислення, а також роль письменників, зокрема Тараса Шевченка, у збагаченні української літературної традиції. Окрему увагу приділено походженню слів, власних назв та імен, що допомагає простежити історичну тяглість мовних явищ. Видання містить також рекомендації щодо вивчення української мови та буде корисним педагогам, учням, студентам і всім, хто цікавиться мовознавством.

 

Сучасні наукові дослідження з історії розвитку української мови

Баракатова Н. А. Принцип наступності в державній мовній політиці України: історичний аспект. Нова філологія. 2023. № 90. С. 5–10. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/Novfil_2023_90_3 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті досліджено історичну наступність державної мовної політики України від періоду Української революції 1917–1921 рр. до сучасності. Авторка аналізує законодавчі та організаційні заходи, спрямовані на утвердження української мови в діяльності органів державної влади та суспільному житті. Розглянуто історичний досвід запровадження вимог до володіння державною мовою, організації мовних курсів і контролю за виконанням мовного законодавства. Дослідження розкриває значення історичної спадкоємності у формуванні сучасної мовної політики та зміцненні державного статусу української мови.

Бойко І. Державна мовна політика в Україні 1991-2021 років: історико-політичні аспекти. Український часопис конституційного права. 2023. № 2. С. 39–50. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/ukjourcoml_2023_2_6 (дата звернення: 22.10.2026).

Стаття присвячена становленню та розвитку державної мовної політики України протягом перших тридцяти років незалежності. Автор виокремлює основні етапи її формування, аналізує суспільно-політичні чинники, що впливали на утвердження української мови як державної. Особливу увагу приділено законодавчому регулюванню мовних відносин, рішенням Конституційного Суду України та значенню Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Дослідження розкриває роль державної мовної політики у подоланні наслідків русифікації, зміцненні національної ідентичності та розвитку українського мовно-культурного простору.

Видайчук Т. Аспекти історії української мови як засіб формування національної ідентичності та історичної пам’яті. Український педагогічний журнал. 2022. № 2. С. 48–63. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2022_2_6 (дата звернення: 22.10.2026).

Стаття присвячена ролі історії української мови у формуванні національної ідентичності та історичної пам’яті молодого покоління. Авторка висвітлює основні етапи становлення української мови, розвиток писемної традиції, значення мовних пам’яток і вплив історичних обставин на її функціонування. Особливу увагу приділено проблемам лінгвоциду, правовому статусу української мови та поширенню історико-мовних міфів. Обґрунтовано важливість використання історико-лінгвістичних знань у шкільній освіті як засобу розвитку критичного мислення, національної свідомості та поваги до мовної спадщини.

Гнатюк Л. Історико-мовні міфи як загроза українській ідентичності. Мовознавство. 2025. № 3. С. 93–102. URL: https://movoznavstvo.org.ua/component/attachments/download/1439.html (дата звернення: 22.10.2026).

Стаття присвячена проблемі поширення недостовірних уявлень про походження та історичний розвиток української мови. Авторка аналізує історико-мовні міфи, представлені в навчальній літературі, інтернет-публікаціях і популярних медіаматеріалах, зокрема твердження про надзвичайну давність української мови та її походження. На основі мовознавчих досліджень і етимологічних джерел спростовує окремі хибні трактування історичних фактів, пояснює особливості розвитку слов’янських мов і писемної традиції. Наголошено на важливості науково обґрунтованого висвітлення мовної історії для формування критичного мислення, історичної свідомості та національної ідентичності.

Кобрин В. Державна мова як чинник (форма) консолідації Української Нації: історичні парадокси та новітні тенденції. Український часопис конституційного права. 2023. № 2. С. 26–38. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/ukjourcoml_2023_2_5 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті розглянуто роль української мови як державної у процесах національної консолідації, збереження культурної самобутності та формування громадянської ідентичності. Автор аналізує розвиток мовного законодавства України, положення Конституції, нормативно-правові акти та правові позиції Конституційного Суду щодо статусу державної мови. Особливу увагу приділено історичним суперечностям мовної політики та змінам суспільного ставлення до української мови в умовах російської агресії. Дослідження висвітлює значення державної мови як чинника суспільної єдності та зміцнення української державності.

Котюк І. І. Окремі історичні, морально-етичні та юридичні аспекти формування мовної політики в Україні. Dictum factum. 2025. № 1. С. 16–23. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/dicf_2025_1_4 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті досліджено історичні передумови формування мовної політики України та особливості її правового регулювання. Автор аналізує нормативно-правові акти, що визначають засади функціонування української мови, оцінює їхню відповідність конституційним положенням, міжнародно-правовим нормам і морально-етичним принципам. Окрему увагу приділено проблемним аспектам мовного законодавства та можливим шляхам його вдосконалення. Дослідження сприяє розумінню взаємозв’язку історичних, правових і суспільних чинників у формуванні державної мовної політики.

Лахтіонова К. М. Українська мова та історичні паралелі в контексті подій 2022-2023 років. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2023. № 43. С. 48–52. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/psptkl_2023_43_6 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті розглянуто зміни мовної ситуації в Україні під впливом повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Авторка проводить історичні паралелі між сучасними суспільно-політичними подіями та попередніми періодами мовного протистояння. Особливу увагу приділено переосмисленню ставлення українців до російської мови й культури та посиленню ролі української мови як чинника національної ідентичності. Матеріал спонукає до осмислення взаємозв’язку мовних процесів, історичної пам’яті та суспільних змін.

Халявінський І. Мовний чинник формування української ментальності у XVII–XVIII ст.: методологічний і лінгво-історичний аспекти. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 70(2). С. 41–48. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/apgnd_2023_70%282%29__7 (дата звернення: 22.10.2026).

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку мови, мислення та формування української ментальності у XVII–XVIII ст. Автор розглядає теоретичні підходи до визначення поняття ментальності, аналізує роль мови у відображенні світогляду, культурних цінностей і національної самосвідомості. Особливу увагу приділено мовній ситуації на українських землях у добу бароко, співіснуванню книжної староукраїнської, церковнослов’янської, латинської, польської та розмовної мовних традицій. Дослідження висвітлює вплив багатомовного культурного середовища на розвиток української мовної традиції та формування національної ідентичності.

Чубата М. В., Карпічков В. О. Законодавче забезпечення статусу української мови як державної: історіографічна оцінка трансформації на різних етапах Української революції 1917–1921 рр. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2025. Вип. 4. С. 9–15. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_2025_4_4 (дата звернення: 22.10.2026).

У статті проаналізовано наукові дослідження, присвячені законодавчому утвердженню державного статусу української мови в період Української революції 1917–1921 рр. Розглянуто особливості мовної політики Центральної Ради, Української Держави, Директорії та Західноукраїнської Народної Республіки. Особливу увагу приділено історіографії правового регулювання мовних відносин і значенню Закону про державну мову в Українській Народній Республіці від 1 січня 1919 р. Дослідження сприяє розумінню історичних передумов формування державної мовної політики України.

 

Українська мова крізь об’єктив: відеоматеріали

Гриценко П. Коли з’явилась українська мова, як говорили на Русі, мовні каліки з СРСР / Локальна історія ; проєкт «Без брому» ; інтерв’юер В. Ляска. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (58.46). URL: https://www.youtube.com/watch?v=ORaC_3aLuEw (дата звернення: 26.10.2026).

У відеоінтерв’ю доктор філологічних наук Павло Гриценко розглядає питання походження, становлення та історичного розвитку української мови. Висвітлено особливості усного й писемного мовлення в добу Русі, формування української мовної традиції та відображення її характерних рис у давніх писемних пам’ятках. Важливе місце в розмові посідають питання впливу радянської мовної політики на мовну свідомість українців, наслідків русифікації та використання мовного питання в політичних маніпуляціях. Матеріал сприяє розумінню історичних закономірностей розвитку української мови та її ролі у формуванні національної ідентичності.

Капранов В. Як вижила українська мова! / імені Т.Г. Шевченка. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (47.23). URL: https://www.youtube.com/watch?v=b66D1Wnmifc (дата звернення: 26.10.2026).

Відеоматеріал присвячено історії збереження та розвитку української мови в умовах тривалих політичних утисків, заборон і русифікаційної політики. Розглянуто основні історичні виклики, що обмежували використання української мови в освіті, культурі та суспільному житті. Висвітлено чинники, які сприяли збереженню мовної традиції, її передаванню між поколіннями та утвердженню в національному культурному просторі. Матеріал розкриває значення української мови як важливої складової історичної пам’яті та національної самобутності.

Кисельов Р. Історія української мови: відколи існує українська мова? Інтерв’ю з Романом Кисельовим / УКультура ; інтерв’юер Л. Довга. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (37.34). URL: https://www.youtube.com/watch?v=LVc5xm1uA0Q (дата звернення: 26.10.2026).

Відеоінтерв’ю присвячено основним етапам формування та історичного розвитку української мови. Кандидат філологічних наук Роман Кисельов розглядає питання її походження, особливості функціонування в різні історичні періоди та взаємодію з іншими мовами на українських землях. У розмові також ідеться про співвідношення народнорозмовної та літературної мовних традицій, вплив багатомовного культурного середовища на розвиток української мови. Матеріал допомагає глибше зрозуміти історичні процеси формування української мовної самобутності та її значення в культурному житті народу.

Українець О. Почали з українізації, закінчили «шаріковими». Остап Українець базує про українську мову / Як не стати овочем ; інтерв’юер О. Мороз. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (50.54). URL: https://www.youtube.com/watch?v=7n2qRzpXfI4 (дата звернення: 26.10.2026).

Відеоматеріал присвячено суспільним і культурно-історичним аспектам функціонування української мови, зокрема процесам українізації та наслідкам радянської мовної політики. У розмові розглянуто вплив освітньої системи й культурного середовища на формування мовних практик, поширення стереотипів і ставлення до української мови. Серед порушених питань – причини виникнення суржику, мовне виховання молоді та мотивація переходу на українську мову. Матеріал допомагає осмислити вплив історичних і соціальних чинників на сучасну мовну ситуацію в Україні.

Українець О. Що ми знаємо про походження української мови? 10 запитань Остапові Українцю / Історія Без Міфів ; ведуча Н. Пендюр. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (16.30). URL: https://www.youtube.com/watch?v=LdpyD-c5vhA (дата звернення: 26.10.2026).

У просвітницькому відеоматеріалі розглянуто основні питання походження та історичного розвитку української мови. У форматі експертної бесіди висвітлено мовну ситуацію в давньому Києві, співвідношення народнорозмовної та книжної мовних традицій, а також історію становлення слов’янської писемності. Окрему увагу приділено мовним запозиченням, особливостям українських діалектів і дискусійним питанням мовної ідентичності на Закарпатті. Матеріал сприяє поглибленню знань про історію української мови та критичному осмисленню поширених історико-мовних міфів.

Фаріон І. Історія української мови: феномен Шевченка, вплив Радянського Союзу, англоварваризація / Локальна історія ; проєкт «Без брому» ; інтерв’юер В. Ляска. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (1.21.25). URL: https://www.youtube.com/watch?v=Nzt2NjsjUYU (дата звернення: 26.10.2026).

У відеоінтерв’ю докторка філологічних наук Ірина Фаріон висвітлює основні етапи становлення та розвитку української мови від княжої доби до сучасності. Розглянуто особливості функціонування руської та староукраїнської писемних традицій, роль Івана Котляревського й Тараса Шевченка у формуванні нової української літературної мови. Значну частину розмови присвячено наслідкам радянської русифікаційної політики та її впливу на мовну культуру. Порушено також питання сучасних мовних процесів, зокрема поширення англіцизмів, особливостей української антропоніміки та перспектив розвитку національної мовної системи.

Хронологія придушення української мови або чому росія не любить солов’їний спів / TripMustGoOn. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (19.07). URL: https://www.youtube.com/watch?v=9xod1Yrbq88 (дата звернення: 26.10.2026).

Відеоматеріал висвітлює історію обмежень і заборон української мови в періоди імперського та радянського панування. На основі історичних фактів і документів розглянуто основні етапи русифікаційної політики, механізми мовної асиміляції та їхній вплив на розвиток української культури й національної свідомості. Простежено наслідки законодавчих обмежень використання української мови в освіті, книговиданні та суспільному житті. Матеріал допомагає осмислити історичні передумови сучасної мовної ситуації в Україні та значення збереження національної мовної спадщини.

Що таке українська мова? / Ukraïner. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (17.25). URL: https://www.youtube.com/watch?v=nqReOxAjuWg (дата звернення: 26.10.2026).

Просвітницький відеоматеріал знайомить з історією становлення, розвитку та сучасного функціонування української мови. У хронологічній послідовності висвітлено основні етапи її формування, періоди мовних заборон і обмежень, а також чинники збереження мовної самобутності. Охарактеризовано поширення української мови за межами України, зокрема серед представників діаспори, та сучасні тенденції розширення сфер її використання. Матеріал розкриває значення української мови як складової національної культури, історичної пам’яті та суспільної єдності.

Як виникла українська мова? «Як українці українською заговорили». Документальний фільм / Суспільне Культура ; ведучий О. Гнатковський. YouTube : відеохостинг. Відеодані: (55.20). URL: https://www.youtube.com/watch?v=2TqtNB5XSUM (дата звернення: 26.10.2026).

Документальний фільм присвячено історії становлення та розвитку української мови від доби Русі до XX століття. Через п’ять історичних періодів розкрито особливості формування мовної системи, виникнення діалектів, розвитку писемності та взаємодії української мови з іншими мовами. Особливу увагу приділено староукраїнській писемній традиції, ролі творчості Івана Котляревського у становленні нової української літературної мови, а також наслідкам імперських і радянських мовних заборон. Фільм допомагає простежити історичну тяглість української мовної традиції та її значення для збереження національної ідентичності.

Підготувала Діана Белоус, завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії