Віртуальний рекомендаційний бібліографічний список «Михайло Грушевський – історик і будівничий нації»

Обов’язок кожного з нас пізнати всю невсипущу працю Грушевського

для нашого народу, зазнайомитися з життям великого українця.

І. П. Крип’якевич

 

Михайло Сергійович Грушевський – видатний український історик, учений, громадський і політичний діяч, організатор науки, один із творців модерної української національної ідентичності. Його ім’я посідає особливе місце в історії України кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., а наукова, громадсько-політична та культурно-просвітницька спадщина й сьогодні залишається предметом активного дослідження.

160-річчя від дня народження Михайла Грушевського – важлива нагода звернутися до постаті вченого, який присвятив життя осмисленню історичного минулого українського народу та утвердженню його права на власний історичний шлях. Грушевський не лише досліджував українську історію, а й прагнув сформувати цілісне бачення її розвитку, визначити місце України серед європейських народів і довести історичну тяглість української державницької традиції.

Центральне місце у науковому доробку вченого посідає багатотомна «Історія України-Руси» – фундаментальна праця, що стала основою української історіографії та започаткувала системне вивчення історії українського народу. У своїх дослідженнях Михайло Грушевський розглядав історичний процес як безперервний розвиток українського суспільства, його культури, політичних інституцій та національної свідомості.

Водночас діяльність Грушевського далеко виходила за межі академічної науки. Він був активним учасником українського національного руху, організатором наукових і культурних інституцій, редактором численних видань, автором публіцистичних та історичних праць. Важливу роль відіграв Грушевський і в політичному житті доби Української революції 1917–1921 років: як голова Української Центральної Ради він став одним із ключових діячів українського державотворення.

Особливе значення має його діяльність у Науковому товаристві імені Шевченка у Львові та Українському науковому товаристві в Києві. Завдяки організаційній праці Грушевського розвивалися історичні, археографічні, етнографічні, літературознавчі й інші напрями українознавства. Учений сформував потужну наукову школу, виховавши покоління дослідників, які продовжили розвивати українську історичну науку.

Грушевський усвідомлював, що творення модерної нації неможливе без історичної пам’яті, освіти, розвитку культури та науки. Саме тому його справедливо називають не лише великим істориком, а й будівничим української нації. Його праця сприяла формуванню модерного українського національного наративу та утвердженню уявлення про українців як окрему історичну спільноту з власною культурою, традиціями та прагненням до державності.

До 160-річчя від дня народження видатного вченого відділом наукової інформації та бібліографії укладено бібліографічний список «Михайло Грушевський – історик і будівничий нації». До нього увійшли праці М. Грушевського, дослідження його наукової, громадської та політичної діяльності, біографічні й історіографічні видання, а також сучасні розвідки, присвячені його інтелектуальній спадщині та значенню для українського державотворення.

Видання адресоване науковцям, викладачам, студентам, учителям, бібліотечним працівникам, краєзнавцям і всім, хто цікавиться історією України та постаттю одного з її найвизначніших інтелектуалів. Запропоновані бібліографічні матеріали допоможуть глибше пізнати багатогранну особистість М. Грушевського, його внесок у розвиток української історичної науки, культури та національної самосвідомості.

 

Із інтелектуальної спадщини М. С. Грушевського

Зібрання творів

Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / М. С. Грушевський ; голова ред. кол. П. С. Сохань ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ : Наук. думка, 1991–. (Пам'ятки історичної думки України).

Т. 1 : До початку XI віка. 1991. 643 с.

Т. 2 : XI–XIII вік. 1991. 633 с.

Т. 3 : До року 1340. 1993. 586 с.

Т. 4 : XIV–XVI віки – відносини політичні. 1993. 544 с.

Т. 5 : Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях ХІV-ХVІІ віків. 1994. 687 с.

Т. 6 : Житє економічне, культурне, національне XIV–XVII віків, 1995. 680 с.

Т. 7 : Козацькі часи – до року 1625. 1995. 628 с.

Т. 8 : Роки 1626–1650, 1995. 856 с.

Т. 9, Кн. 1 : Роки 1650–1654, 1996. 880 с.

Т. 9, Кн. 2 : 1654–1657 роки. 1997. 776 с.

Т. 10 : 1657–1658 роки, 1998. 394 с.

Т. 11 : Покажчик імен / уклад.: М. М. Капраль, Я. О. Федорук, 2000. 520 с.

Фундаментальна одинадцятитомна праця Михайла Грушевського – найповніше узагальнення його багаторічних історичних досліджень та одна з визначальних пам’яток української історичної думки. У ній простежено історію українського народу від найдавніших часів до подій XVII ст., розглянуто політичний, соціально-економічний, культурний та церковний розвиток українських земель. Автор обґрунтовує окремішність і безперервність українського історичного процесу, спираючись на широкий корпус писемних та археографічних джерел. Видання стало важливим етапом у формуванні модерної української історіографії та й сьогодні зберігає значення фундаментального джерела для дослідників історії України, істориків, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться минулим України.

Твори : у 50 т. / М. C. Грушевський ; голов. ред. Г. Папакін ; Ін-т Укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Ін-т історії України. Львів : Світ, 2002–.

Т. 1 : Суспільно-політичні твори (1894–1907), 2002. 590 с.

Т. 2 : Суспільно-політичні твори (1907–1914), 2005. 704 с.

Т. 3 : Суспільно-політичні твори (1907–березень 1917), 2005. 776 с.

Т. 4, кн. 1 : Суспільно-політичні твори (доба Української Центральної Ради березень 1917 – квітень 1918), 2007. 408 с.

Т. 4, кн. 2 : Суспільно-політичні твори (листопад 1918 р. – жовтень 1926 р.), 2013. 556 с.

Т. 5 : Історичні студії та розвідки 1888–1896, 2003. 592 с.

Т. 6 : Історичні студії та розвідки (1895–1900), 2004. 675 с.

Т. 7 : Історичні студії та розвідки (1900–1906), 2005. 792 с.

Т. 8 : Історичні студії та розвідки (1906–1916), 2007. 756 с.

Т. 9 : Історичні студії та розвідки (1917–1923), 2009. 592 с.

Т. 10, кн. 1 : Історичні студії та розвідки (1924–1930), 2015. 574 с.

Т. 10, кн. 2 : Історичні студії та розвідки (1930–1934). Рецензії та огляди (1924–1930), 2015. 539 с.

Т. 11 : Літературно-критичні та художні твори. Літературно-критичні праці (1883–1931), «По світу», 2008. – XXXII, 752 с.

Т. 12 : Літературно-критичні та художні твори. Поезія (1882–1903). Проза, драматичні твори, переклади (1883–1886), 2011. 519 с.

Т. 13 : Літературно-критичні та художні твори (1887–1924), 2012. 591 с.

Т. 14 : Рецензії та огляди (1888–1897), 2008. 392 с.

Т. 15 : Рецензії та огляди (1898–1904), 2012. – XXIV, 550 с.

Т. 16 : Рецензії та огляди (1905–1913), 2012. – XXII, 249 с.

Т. 22 : Нарис історії українського народу. Монографічні історичні праці, 2015. XLII, 524 с.

Т. 23 : Монографічні історичні праці, 2014. 602 с.

Т. 46, кн. 1 : Рецензії на праці Михайла Грушевського (1890–1914). Допоміжні матеріали : довідники, покажчики, архіви, 2015. 600 с.

Т. 46, кн. 2 : Рецензії на праці Михайла Грушевського (1915–1938). Допоміжні матеріали : довідники, покажчики, архіви, 2015. 484 с.

Т. 47, кн. 1 : Ювілейна грушевськіана. Допоміжні матеріали : довідники, покажчики, архіви, 2016. 574 с.

Т. 47, кн. 2 : Меморіальна грушевськіана. Допоміжні матеріали : довідники, покажчики, архіви, 2016. 370 с.

Універсальне академічне видання презентує колосальну наукову, державницьку та літературну спадщину видатного історика, голови Української Центральної Ради Михайла Сергійовича Грушевського. Це найповніше зібрання творів ученого, яке вперше в історії об'єднує як його класичні друковані праці, так і численні маловідомі публікації, тексти з рідкісних періодичних видань та замовчувані за радянських часів архівні матеріали. Видання є масштабним довготривалим проектом. Станом на сьогодні світ побачили близько 30 книг із запланованого зібрання. Увесь масив спадщини структуровано за тематично-хронологічним принципом у декілька серій: суспільно-політичні твори, історичні студії та розвідки, монографічні історичні праці, літературно-критичні й художні твори, рецензії, а також мемуари та щоденники. Кожен том супроводжується ґрунтовним науково-довідковим апаратом, текстологічними коментарями та історичними екскурсами, які розкривають контекст написання праць. Видання адресоване історикам, джерелознавцям, політологам, філологам, викладачам і студентам гуманітарних факультетів, а також усім, хто прагне глибоко зрозуміти процеси формування української нації та державності.

 

Окремі праці

Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. Репр. відтворення вид. 1913 року. Київ : [б. в.], 1990. 524 с. : іл.

Видання є репринтним відтворенням фундаментальної науково-популярної праці Михайла Грушевського. У книзі в доступній формі висвітлено цілісний та безперервний процес історичного розвитку українського народу від найдавніших часів до початку XX ст. Автор послідовно обґрунтовує концепцію самобутності української історії та державності. Особливістю видання є багатий візуальний матеріал: унікальні ілюстрації, репродукції стародавніх мап, портрети історичних постатей, зображення архітектурних пам’яток і археологічних знахідок, які доповнюють текст.

Предок / М. С. Грушевський. Київ : Веселка, 1990. 247 с. : фот.

До книги ввійшли художні та белетристичні твори Михайла Грушевського. Автор постає перед читачем як талановитий майстер художнього слова та оригінальний прозаїк. Центральне місце у збірці посідає однойменне історико-психологічне оповідання «Предок», у якому через глибокі філософські роздуми розкривається зв'язок поколінь та історична пам'ять українського народу. Твори Грушевського відзначаються тонким психологізмом, увагою до побутових деталей та глибоким знанням української минувшини.

Історія України : приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх / М. С. Грушевський. Київ : Освіта, 1991. 271 с.

Книга є радянським репринтним виданням навчального посібника видатного українського історика Михайла Грушевського, вперше випущеного у 1920 р. для шкільного навчання.

На порозі Нової України: гадки і мрії / М. С. Грушевський. Репр. вид. 1918 р. Київ : Наук. думка, 1991. 128 с.

Репринтне видання збірки публіцистичних статей Михайла Грушевського, написаних із весни 1917 до весни 1918 року – у добу Української революції та становлення Української Народної Республіки (УНР). Автор аналізує крах колишньої імперської орієнтації, необхідність утвердження української державності, розвиток культури, освіти, а також формування нових геополітичних та цивілізаційних орієнтирів України зокрема, повернення до європейської традиції.

Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя / М. С. Грушевський ; АН УРСР, Ін-т археології. Київ : Наук. думка, 1991. 542 с. (Пам'ятки історичної думки України).

Фундаментальна наукова праця Михайла Грушевського, вперше видана у 1891 р. як магістерська дисертація та перевидана репринтом у 1991 р. Книга досліджує політичний, соціальний та економічний розвиток Київщини від смерті князя Ярослава Мудрого і до кінця XIV ст. Автор послідовно розглядає політичний, соціально-економічний та культурний розвиток Київщини, характеризує князівські відносини, міжусобну боротьбу, взаємини Київської землі з іншими руськими князівствами та сусідніми державами. Значну увагу приділено наслідкам монгольської навали, особливостям політичного становища Києва в умовах залежності від Золотої Орди та включенню Київської землі до складу Великого князівства Литовського. Праця ґрунтується на широкому колі літописних та інших історичних джерел і є важливим внеском у становлення наукового вивчення середньовічної історії України.

Про старі часи на Україні: коротка історія України (для першого початку) / М. С. Грушевський. Київ : Обереги, 1991. 100 с.

Коротка популярна історія України, написана видатним українським вченим Михайлом Грушевським. Вперше видана 1907 р. У доступній, майже художній формі автор знайомить читача з ключовими етапами розвитку українських земель – від найдавніших часів, доби Київської Русі та Козаччини до початку XX ст. Головна мета видання – дати початкові, але цілісні знання про українське минуле, пробудити національну свідомість та підкреслити безперервність історичного процесу в Україні. Книга написана живою народною мовою, що робить її легкою для сприйняття.

Про українську мову і українську школу / М. С. Грушевський ; передм. Я Гояна. Київ : Веселка, 1991. 46 с.

До збірника увійшли публіцистичні статті Михайла Грушевського, вперше надруковані у 1909–1910 рр. на сторінках часопису «Село». У цих працях автор обґрунтовує невіддільне право українського народу на навчання рідною мовою та розбудову національної школи. М. Грушевський розкриває колоніальну суть імперської русифікаторської політики, доводить історичну та культурну самобутність української мови, а також наголошує, що саме рідне слово є ключем до всебічного розвитку дитини та духовного відродження нації.

Хто такі українці і чого вони хочуть / М. Грушевський ; уклад., авт. передм. О. Л. Копиленко ; Т-во «Знання» України. Київ : Знання України, 1991. 240 с.

До збірника увійшли програмні публіцистичні праці та брошури видатного українського історика й державного діяча Михайла Грушевського, написані переважно у 1917–1918 рр. У вміщених творах автор обґрунтовує історичну самобутність українського народу, аналізує етапи його національного відродження та формулює політичні вимоги щодо автономії, а згодом – повної державної незалежності України. Видання розраховане на істориків, політологів, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією українського державотворення.

З історії релігійної думки на Україні / М. С. Грушевський. Київ : Освіта, 1992. 192 с.

Праця присвячена дослідженню еволюції релігійного світогляду українського народу. У книзі в доступній формі простежується розвиток духовної культури та релігійної думки в Україні від найдавніших язичницьких вірувань і прийняття християнства до кінця XIX ст. Автор детально аналізує вплив релігійних рухів (зокрема Реформації, Контрреформації та унії) на формування української національної ідентичності, культури та державності. Книга є репринтним відтворенням львівського видання 1925 р.

На порозі нової України : статті і джерельні матеріяли / М. С. Грушевський ; ред. і вступ. ст. Л. Р. Винара ; Укр. іст. т-во. Нью-Йорк ; Львів ; Київ : [б. в.], 1992. 278 с.

У виданні вміщено публіцистичні статті та джерельні матеріали Михайла Грушевського, написані у доленосний період українського державотворення (1917–1918 рр.). Автор аналізує шляхи розбудови незалежної України, проблеми націєтворення, геополітичний вибір держави, а також питання соціально-політичного та культурного розвитку суспільства. Збірник упорядковано, відредаговано та доповнено вступною статтею відомого історика Любомира Винара. Видання розраховане на істориків, політологів, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією Української революції.

Новий період історії України за роки від 1914 до 1919 / М. С. Грушевський ; упоряд. А. Ф. Трубайчук. Київ : Либідь, 1992. 46 с.

Праця є стислим, але глибоким аналізом подій, свідком і безпосереднім учасником яких був сам Грушевський як голова Центральної Ради. У книзі аналізується один із найдраматичніших та найважливіших етапів в історії українського народу – період Першої світової війни та Української революції 1917–1921 рр. Автор розкриває причини краху імперій, процес відродження української нації, проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР), а також внутрішні та зовнішні фактори, що вплинули на перебіг визвольних змагань.

Про батька козацького Богдана Хмельницького / М. С. Грушевський. Дніпропетровськ : Січ, 1993. 55 с.

Історичний нарис, присвячений життю, політичній та військовій діяльності гетьмана Богдана Хмельницького. Дослідження охоплює життєвий шлях Богдана Хмельницького від молодих років до становлення його як загальновизнаного лідера національно-визвольної боротьби. У праці описано події ранньої Хмельниччини, причини козацьких повстань проти польського уряду та соціально-політичну ситуацію на українських землях у першій половині XVII ст. Також згадується родинне коріння майбутнього гетьмана, зокрема його батько Михайло Хмельницький та життя на хуторі Суботів.

Духовна Україна : зб. творів / М. С. Грушевський. Київ : Либідь, 1994. 560 с. (Пам'ятки історичної думки України).

Збірка включає популярні й наукові праці з історії релігії та церкви в Україні, створені найавторитетнішим українським істориком Михайлом Грушевським. У статтях висвітлюється загальна концепція їх розвитку зі стародавніх часів до початку XX ст. Читач із цікавістю перегорне окремі сторінки історії різних конфесій в Україні, ознайомиться з деякими релігійними обрядами й духовними віршами тощо. Для істориків, релігієзнавців, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

Барське староство : іст. нариси (XV–XVIII ст.) / М. С. Грушевський ; НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. Репр. відтворення вид. Львів : МІСІОНЕР, 1996. 624 с. (Пам'ятки історичної думки України).

Наукова праця Михайла Грушевського, вперше видана у 1894 р. як його магістерська дисертація. Дослідження присвячене соціально-економічному, адміністративному та політичному розвитку Барського (Ровсько-Барського) староства на Поділлі від часів його заснування у XV ст. до кінця XVIII ст. Особливу увагу в роботі приділено процесам заселення та колонізації південно-східних околиць Поділля в умовах постійної татарської загрози, еволюції землеволодіння, правовому та майновому становищу місцевої шляхти, міщан та селянства, системі управління та самоврядування староства, а також оборонній ролі Барського замку.

Наша політика : матеріяли до історії конфлікту в НТШ 1913 р. / М. С. Грушевський ; упоряд.: Л. Винар, Є. Пшеничний ; Укр. іст. т-во. Нью-Йорк ; Дрогобич : Коло, 2003. 244 с. (Грушевськіяна ; т. 7).

Видання містить статті Михайла Грушевського, пов’язані з конфліктною ситуацією в Науковому товаристві імені Шевченка (НТШ) у 1913 р. У документах висвітлюються причини та перебіг внутрішньоорганізаційних суперечностей, позиції учасників конфлікту, питання управління науковою установою, її фінансової та видавничої діяльності, а також ширші проблеми розвитку української науки й національно-культурного руху. Основний зміст статей – це критичний аналіз діяльності найвпливовішої в Галичині Української національно-демократичної партії та її провідників, парламентських та сеймових послів за їх безпринципність, схильність до угодовства з польською владою. Матеріали дають змогу простежити погляди Грушевського на завдання та принципи діяльності НТШ, його роль у науковому й культурному житті українців Галичини та взаємини з колегами.

Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / М. С. Грушевський ; пер. з рос. К. Ф. Салівон ; уклад.: Й. Й. Брояк, В. Ф. Верстюк. Донецьк : БАО, 2008. 736 c. : іл.

У доступній та послідовній формі представлено історію українського народу від найдавніших часів до початку ХХ ст. Автор висвітлює ключові етапи українського історичного розвитку, становлення державності, суспільного й політичного життя, розвитку культури, освіти та національного руху. Значну увагу приділено історії Київської Русі, Галицько-Волинської держави, литовсько-польської доби, українського козацтва, визвольної боротьби та подальшого розвитку українських земель. Важливою особливістю книги є численні ілюстрації, які доповнюють текстовий матеріал і створюють цілісне уявлення про історичну епоху. Праця репрезентує історичну концепцію Грушевського та його прагнення показати самобутність і тяглість історичного розвитку українського народу.

Повороту не буде! : соціально-політичні праці, 1917–1918 рр. / М. С. Грушевський ; упоряд., передм. І. Гирича. Харків : Савчук О. О., 2015. 480 с. : іл.

Збірник публіцистичних і суспільно-політичних праць Михайла Грушевського, що відображають його погляди на український національно-визвольний рух та державотворчі процеси доби Української революції 1917–1918 рр. У працях розкриваються актуальні політичні й соціальні проблеми тогочасного українського суспільства, питання національного самовизначення, автономії та державної незалежності України, організації влади й розвитку демократичних інституцій. Значну увагу приділено аналізу політичної ситуації, взаємовідносинам України з Росією, проблемам революційних перетворень та пошуку шляхів розбудови української держави.

Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) / М. С. Грушевський. Київ : ЦУЛ, 2019. 100 с.

Праця створена для першого ознайомлення читача з історичним минулим України. Автор послідовно висвітлює найважливіші події та процеси української історії від найдавніших часів, розповідаючи про виникнення й розвиток Київської Русі, Галицько-Волинської держави, українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, становлення українського козацтва і боротьбу за національну незалежність. Видання вирізняється доступністю викладу, чіткою структурою та прагненням автора донести історичні знання до широкого кола читачів.

Як жив український народ. Коротка історія України / М. С. Грушевський. Київ : КМ-БУКС, 2019. 136 с.

Популярний виклад історії України Михайла Грушевського, у якому він у доступній формі послідовно розповідає про основні етапи історичного розвитку українського народу. Праця охоплює події від найдавніших часів до новітньої доби, висвітлюючи формування української народності, розвиток Київської Русі, історію Галицько-Волинської держави, українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, козацьку добу, визвольну боротьбу українського народу та подальші суспільно-політичні процеси. Особливу увагу приділено становленню української державницької традиції, розвитку культури й національної свідомості.

Початки громадянства (генетична соціологія) / М. С. Грушевський. Репр. вид. Київ : ЦУЛ, 2020. 330 с.

Праця присвячена дослідженню виникнення та розвитку людського суспільства, форм його організації й соціальних взаємин. Автор розглядає процеси становлення громадянства від найдавніших форм людських спільнот до складніших суспільних структур, аналізуючи походження соціальних інститутів, роль родини, роду, племені та інших форм колективного життя. Грушевський прагне простежити закономірності соціальної еволюції, спираючись на здобутки історії, етнографії, антропології, соціології та інших наук. Праця демонструє міждисциплінарний підхід ученого до осмислення історичного процесу та його прагнення пояснити механізми формування суспільства.

 

Щоденники, листування М. Грушевського

Листування Михайла Грушевського / М. С. Грушевський ; упоряд. Г. Бурлака ; ред. Л. Винар ; Укр. іст. т-во, НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ ; Нью-Йорк ; Париж : [б. в.], 1997. 400 с. : портр. (Епістолярні джерела грушевськознавства ; т. 1).

У видання включено 387 листів Михайла Грушевського до Івана Нечуя-Левицького, Олександра Кониського, Івана Франка, Сергія Єфремова, Ольги Кобилянської, Олександра Кандиби (О. Олеся) та інших діячів української культури, а також до чеського науковця Іржі Полівки. Хронологічно листи Грушевського охоплюють 45 років його життя і діяльности, від 1884 до 1929 рр. включно. Епістолярій укладено за авторським хронологічним принципом. Подані листи зберігаються у архівних фондах Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інституту рукопису Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського, Центральному державному історичному архіві України, а також у Львівській науковій бібліотеці ім. В. С. Стефаника (1 лист).

Щоденник (1888–1894 рр.) / М. С. Грушевський ; підгот. до вид., переднє слово, упоряд., комент. і післямова Л. Зашкільняка ; редкол.: П. Сохань (відп. ред.), Г. Боряк, І. Гирич [та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ : Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1997. 261 с.

У виданні представлено щоденникові записи Михайла Грушевського за 1888–1894 рр., що охоплюють важливий період становлення майбутнього історика, науковця та громадського діяча. Щоденник містить особисті спостереження, роздуми, оцінки суспільно-політичних і культурних подій, відомості про навчання, наукові зацікавлення, літературну працю та коло спілкування автора. Записи дають змогу простежити формування світогляду, наукових і громадянських переконань М. Грушевського, його ставлення до українського національного питання та тогочасного культурного життя.

Листування Михайла Грушевського / М. С. Грушевський ; упоряд.: Р. Майборода, В. Наулко, Г. Бурлака [та ін] ; ред. Л. Винар ; Укр. істор. т-во, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського. Київ ; Нью-Йорк ; Париж [та ін], 2001. 410 с. (Епістолярні джерела грушевськознавства ; т. 2).

Другий том «Епістолярних джерел грушевськознавства» включає повне листування М. Грушевського з М. Біляшівським і Ф. Вовком, а також листи В. Дорошенка і В. Липинського до М. Грушевського. Листи зберігаються в ЦДІА України у Києві, архіві Інституту археології НАН України й Інституті рукопису НБУ ім. В. Вернадського. Вони хронологічно охоплюють період від 90-х рр. XIX до 20-х рр. XX ст.

Листи Михайла Грушевського до Михайла Мочульського (1901–1933) / М. С. Грушевський ; упоряд. Р. Дзюбан ; наук. ред. Г. Сварник ; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Центр. держ. іст. арх. України, м. Львів. Львів, 2004. 158 с. : іл. (Епістолярій).

У виданні вперше опубліковано епістолярну спадщину видатного українського історика, політичного і громадського діяча Михайла Грушевського, адресовану відомому галицькому літературознавцю, критику та перекладачу Михайлу Мочульському. Хронологічні межі збірника охоплюють понад три десятиліття бурхливої української історії. Листи є цінним першоджерелом, що детально висвітлює науково-видавничу діяльність Наукового товариства ім. Шевченка, функціонування «Літературно-наукового вістника», а також процеси розвитку української культури, літератури та суспільно-політичної думки першої третини ХХ ст. Книга забезпечена детальними науковими коментарями, покажчиками та ілюстраціями.

Листування Михайла Грушевського : [Листи-відповіді М. Грушевському] / упоряд. Г. Бурлака, Н. Лисенко ; ред. Л. Винар ; Укр. іст. т-во, НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, Центр. держ. іст. арх. України, м. Київ. Київ : [б.в.], 2006. 718 с. (Епістолярні джерела грушевськознавства ; т. 3).

Видання є третім томом серії «Епістолярні джерела грушевськознавства» і містить листи-відповіді на кореспонденцію видатного українського історика, громадського та політичного діяча Михайла Грушевського. Зібрані матеріали охоплюють широке коло його наукових, культурно-освітніх, громадських і особистих контактів, відображаючи багатогранність інтелектуального та суспільного життя вченого. Листування дає змогу простежити взаємини М. Грушевського з науковцями, письменниками, громадськими діячами та представниками української інтелігенції, розкрити особливості його наукової організації праці, видавничої діяльності та участі в українському національному русі.

Листування Михайла Грушевського: листування Михайла Грушевського та Івана Джиджори / М. С. Грушевський ; упоряд.: С. Панькова, В. Пришляк ; Укр. істор. т-во, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Історико-мемор. музей Михайла Грушевського [та ін.]. Київ ; Нью-Йорк : УІТ : Простір, 2008. 552 с. (Епістолярні джерела грушевськознавства ; т. 4).

До тому увійшло листування Михайла Грушевського з його учнем, істориком і публіцистом Іваном Джиджорою. 248 листів 1904–1914 рр. віддзеркалюють широкий спектр діяльності історичної школи Грушевського, розкривають взаємини учителі і учня, важливі проблеми національного наукового, культурного,суспільно-політичного життя початку ХХ ст. Видання розраховане на науковців та всіх, хто цікавиться історією української науки.

Листування Михайла Грушевського: листування Грушевського та Євгена Чикаленка / М. С. Грушевський ; ред. Л. Винар ; упоряд.: І. Старовойтенко, О. Тодійчук ; Укр. іст. т-во НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Історико-мемор. музей Михайла Грушевського [та ін.]. Київ : УІТ : Простір, 2010. 296 с. : портр. (Епістолярні джерела грушевськознавства ; т. 5).

Видання вперше у повному обсязі презентує унікальний комплекс документів – збережене листування між двома визначними постатями українського національного відродження кінця XIX – початку XX ст.: істориком і політиком Михайлом Грушевським та громадським діячем, видавцем і меценатом Євгеном Чикаленком. Епістолярій відображає складні процеси формування української політичної нації, координацію дій між діячами Наддніпрянщини та Галичини, а також залаштункові деталі видання першої щоденної українськомовної газети «Рада». Листи містять цінні відомості про функціонування Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), Українського наукового товариства (УНТ) у Києві, фінансування культурних проєктів, а також розкривають еволюцію особистих і творчих взаємин між кореспондентами на тлі тогочасних суспільно-політичних викликів.

Листування Михайла Грушевського: листування Михайла Грушевського та Юрія Тищенка / М. С. Грушевський ; ред.: Л. Винар, І. Гирич ; упоряд. О. Мельник ; Укр. іст. т-во, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Історико-мемор. музей Михайла Грушевського [та ін.]. Київ : УІТ, 2012. 640 с. (Епістолярні джерела грушевськознавства ; т. 6).

До тому 6-го тому серії «Епістолярні джерела грушевськознавства» увійшло все відоме листування між Михайлом Грушевським та Юрієм Тищенком (Сірим) – культурним діячем і довіреною особою історика в Києві у 1907–1913 рр. У листуванні розкриваються маловідомі факти історії видання «Літературно-наукового вісника», газети «Село» та інших періодичних і книжкових проєктів початку XX ст. та 1920-х рр.

Листування Михайла Грушевського : листування Михайла Грушевського з Олександром Барвінським / М. С. Грушевський ; ред.: І. Гирич, А. Атаманенко ; упоряд.: В. Тельвак, М. Дядюк ; Укр. іст. т-во НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, Історико-мемор. музей Михайла Грушевського [та ін.]. Київ [та ін.] : [б. в.], 2019. 197, [7] с. : іл. (Епістолярні джерела грушевськознавства ; т. 7).

У виданні вперше публікується взаємний епістолярій видатного історика Михайла Грушевського та громадсько-політичного діяча Галичини, історика і педагога діяча Олександра Барвінського за 1893–1926 рр. Листування висвітлює розвиток наукового й культурного життя в Галичині та на Наддніпрянщині, діяльність Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) та українські кафедри у Львові. Видання містить вступні статті дослідників і розраховане на істориків та широке коло читачів.

Щоденник, 1902–1914 : у 2 т. Т. 1. 1902–1907 / М. С. Грушевський ; упоряд.: С. Панькова, І. Гирич ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Історико-меморіальний музей М. Грушевського, Центр. держ. іст. архів України, м. Київ. Ніжин : Лисенко М. М., 2021. 544 с. : портр.

До видання увійшли всі виявлені на даний час щоденникові нотатки Михайла Грушевського за 190 –1914 рр., як зберігаються в Центральному державному архіві України в м. Києві і вводяться до наукового обігу в повному обсязі вперше. Перший том видання охоплює період 1902–1907 рр. – надзвичайно насичений час у житті Михайла Грушевського, що припав на розпал його наукової та організаційної праці у Львові та Києві, революційні події 1905–1907 рр. в Російській імперії, активізацію українського національного руху, видання газети «Громадська думка» та журналу «Нова громада». Щоденник містить унікальні деталі про повсякденне життя вченого, його творчу лабораторію, коло спілкування з провідними діячами української культури та політики.

Щоденник, 1902–1914 : у 2 т. Т. 2. 1908–1914 / М. С. Грушевський ; упоряд.: С. Панькова, І. Гирич ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Історико-меморіальний музей М. Грушевського, Центр. держ. іст. архів України, м. Київ. Ніжин : Лисенко М. М., 2021. 540 с. : портр.

Другий том унікального джерельного видання щоденникових записів Михайла Грушевського, що охоплює 1908–1914 рр. Записи відображають важливий період життя вченого, його наукової, громадської, видавничої та організаційної діяльності. На сторінках щоденника постає повсякденне життя Грушевського, його творчі задуми, професійні контакти, стосунки з колегами й однодумцями, а також оцінки суспільно-політичних та культурних подій початку ХХ ст. Значну увагу приділено розвитку української науки, історіографії, діяльності українських наукових і культурних осередків, проблемам національного руху.

 

Життя і діяльність М. Грушевського

Загальні праці

Сохань П. С., Ульяновський В. І., Кіржаєв С. М. М. С. Грушевський і Academia: ідея, змагання, діяльність. Київ : [б. в.], 1993. 318 с.

Праця присвячена діяльності Михайла Грушевського в Науковому товаристві та видавничо-науковому середовищі «Academia». Автори розглядають становлення ідеї створення академічної установи, організаційні та наукові змагання Грушевського, його внесок у розвиток української науки, формування наукових інституцій і видавничої справи. Видання розкриває важливі аспекти наукової та організаторської діяльності вченого й становить інтерес для дослідників історії української науки, інтелектуальної історії та грушевськознавства.

Винар Л. Михайло Грушевський: історик і будівничий нації : статті і матеріали. Київ : Фундація ім. О. Ольжича, 1995. 304 с. : іл.

У книзі висвітлено постать Михайла Грушевського як видатного історика, науковця та будівничого української нації. Автор аналізує його наукову, громадсько-політичну й національно-культурну діяльність, внесок у розвиток української історіографії та формування національної свідомості. Особливу увагу приділено значенню історичної спадщини Грушевського для української науки та державотворення. Видання містить статті й матеріали, доповнені ілюстраціями, та становить інтерес для дослідників історії України, грушевськознавців і широкого кола читачів.

Верстюк В. Ф., Пиріг Р. Я. Грушевський М. С.: коротка хроніка життя та діяльність. Київ : Либідь, 1996. 144 с.

У книзі простежено життєвий шлях видатного українського політика, вченого і історика Михайла Грушевського. Відтворено найрізноманітніші факти його наукової, громадської й державно-політичної діяльності, пов’язані насамперед з українським національно-визвольним рухом, діяльністю Центральної Ради. Значну увагу приділено науково-організаційній роботі вченого в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка, Українському науковому товаристві, Всеукраїнській Академії наук.

Михайло Грушевський : фотоальбом / авт. тексту Л. В. Решодько. Київ : Україна, 1996. 140 с. : іл., портр.

Фотодокументальна розповідь до 130-ї річниці від дня народження вченого, історика, будівничого нової України Михайла Грушевського. У виданні вміщено біографічний текст, що розкриває основні етапи життєвого шляху Грушевського, його наукову та громадсько-політичну діяльність. Значну частину видання становлять фотографії, портрети та інші ілюстративні матеріали, які доповнюють біографічну розповідь і дають змогу краще уявити особистість ученого та його добу.

Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. Трагічне десятиліття: 1924–1934. Київ : Україна, 1996. 335 с. : іл.

Фундаментальне документально-історичне дослідження, присвячене останньому періоду життя видатного українського історика і державного діяча Михайла Грушевського. Дослідження створене на основі розсекречених на той момент архівах кримінальних справ та документів радянських спецслужб (ГПУ–НКВД). Автори аналізують мотиви та обставини повернення Михайла Грушевського з еміграції у радянську Україну в 1924 р. Книга показує механізми тотального контролю, психологічного тиску та фабрикації справ радянськими органами безпеки проти вченого. Висвітлюється сфабрикована справа так званого «Українського національного центру» (УНЦ) та роль Грушевського в ній, його допити й переслідування на початку 1930-х рр.

Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти : монографія. Київ : Четверта хвиля, 1996. 192 с. (ХХ століття: історія в портретах).

У монографії досліджується постать Михайла Грушевського у широкому контексті його доби. Автори аналізують стосунки Грушевського з соратниками по Центральній Раді та Науковому товариству імені Шевченка, а також його політичні й наукові дискусії з опонентами, такими як Володимир Винниченко, Павло Скоропадський, Сергій Єфремов та іншими діячі українського національно-визвольного руху.

Академік Михайло Грушевський : матеріали до бібліографії, 1885–1996 / Нац. акад. аграрних наук України) ; уклад. Б. Грановський. Київ : [б. в.], 1999. 330 с.

Бібліографічний покажчик містить матеріали до бібліографії праць Михайла Грушевського та літератури про нього за 1885–1996 рр. У виданні систематизовано відомості про наукові праці, публікації, дослідження життя і творчості вченого, матеріали про його громадсько-політичну діяльність та наукову спадщину. Покажчик є цінним бібліографічним джерелом для дослідників історії України, грушевськознавців, науковців, викладачів і студентів.

Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський: Справа «УНЦ» і останні роки (1931–1934) / відп. ред. І. Гирич ; Центр іст. політології Ін-ту політ. і етнонац. досліджень НАН України, Служба безпеки України. Київ : Критика, 1999. 351 с.

Книга відомого українського історика Юрія Шаповала та генерала СБУ Володимира Пристайка присвячена останньому десятиліттю життя Михайла Грушевського – від його повернення в 1924 році з еміграції до загадкової смерті 1934 року в Кисловодську. Велика кількість нових, недоступних досі дослідникам документів, уперше опублікованих та проаналізованих у книжці, висвітлює механізми стеження совєтської охранки за видатним ученим та готування сталіністами масових репресій проти української інтелігенції.

Михайло Грушевський: Із літературної спадщини / НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, Укр. Вільна Академія Наук у США, Укр. іст. т-во у США ; ред. Л. Винар ; упоряд.: Г. Бурлака, А. Шацька. Нью-Йорк ; Київ : Книга, 2000. 416 с. : іл., фот.

Видання репрезентує літературний доробок видатного українського історика, науковця та громадсько-політичного діяча Михайла Грушевського. До збірника увійшли художні й літературно-критичні твори, публіцистичні та мемуарні матеріали, що розкривають малодосліджені грані творчої особистості Грушевського. Видання містить ілюстративні та фотоматеріали й сприяє глибшому розумінню його літературної спадщини та світогляду.

Алексієвець М. М., Алексієвець Л. М., Трум О. П. Роль М. Грушевського у піднесенні національної самосвідомості українського народу (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.). Тернопіль : Літопис, 2002. 104 с.

Праця є науково-пошуковою монографією, присвяченою аналізу наукової, просвітницької та громадсько-політичної діяльності Михайла Грушевського в контексті пробудження та формування української національної ідентичності на межі XIX–XX ст. Досліджується, як фундаментальна багатотомна праця М. Грушевського «Історія України-Руси» зруйнувала імперські міфи та довела самобутність і неперервність історичного процесу українського народу. Автори розкривають перехід від культурницького етапу національного відродження до політичного самовизначення українців, де постать Грушевського була ключовою.

Михайло Грушевський. Перший Президент України, академік (1885–2000 рр.) : біобібліографія / уклад. Б. Грановський. Київ : [б. в.], 2001. 384 с. : портр.

Біобібліографічне видання присвячене життю, науковій, громадській і політичній діяльності Михайла Грушевського. Покажчик містить бібліографічні відомості про праці вченого та публікації про його життя і творчу спадщину за період 1885–2000 рр. Матеріали систематизовано для полегшення пошуку інформації про науковий доробок, історичні та суспільно-політичні погляди Грушевського. Видання становить цінне джерело для дослідників, бібліографів, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України.

Михайло Грушевський – науковець і політик у контексті сучасності : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Центр українознавства ; заг. ред. В. І. Сергійчука. Київ : Укр. Видавнича Спілка, 2002. 400 с.

Збірник наукових праць присвячений комплексному осмисленню постаті Михайла Грушевського як видатного науковця, історика та політика. У статтях розглядаються його наукова спадщина, історіософські погляди, громадсько-політична діяльність, роль у процесах українського державотворення, а також значення його ідей для сучасного українознавства. Видання репрезентує різні підходи до вивчення творчості та суспільно-політичної діяльності Грушевського і становить інтерес для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться історією України.

Усенко П. Г. Чи був Михайло Грушевський президентом України?: (від історії національних катастроф – до катастрофи національної історії). Київ : Нора-Друк, 2003. 100 с.

У виданні розглядається питання про роль і статус Михайла Грушевського в українському державотворенні, зокрема дискусійне твердження щодо його президентства в Україні. Автор аналізує історичні події доби Української революції, діяльність Центральної Ради та Грушевського як її голови, звертаючись до проблем трактування української історії й національної державності. Книга спрямована на осмислення складних і суперечливих сторінок українського минулого та розрахована на читачів, які цікавляться історією України і постаттю Михайла Грушевського.

Тельвак В. П., Тельвак В. В. Михайло Грушевський як дослідник української історіографії / Український н.-д. ін-т архівної справи та документознавства, Дрогоб. держ. пед.. ун-т ім. Івана Франка. Київ ; Дрогобич, 2005. 334 с.

Монографія присвячена дослідженню історіографічної творчості М. Грушевського у контексті стану української історичної науки кінця XIX – першої третини XX століття. Простежено формування його історіографічної моделі. Проаналізовано теоретичні проблеми історії історичної науки у працях М. Грушевського. Вивчено погляди вченого на донаукову добу вітчизняної історіографії, проаналізовано його студії над визначними її пам’ятками. Виявлено характерні ознаки біоісторіографічного підходу М. Грушевського, простежено його реалізацію на прикладі дослідження вченим спадщини істориків XIX – початку XX ст. Визначено шляхи використання історіографічного доробку М. Грушевського сучасною українською історичною наукою.

Шаповал Ю. І., Верба І. В. Михайло Грушевський. Київ : Альтернативи, 2005. 352 с. : фотоіл. (Особистість і доба).

Автори розглядають постать Грушевського в контексті складних суспільно-політичних процесів його доби, простежуючи формування його світогляду, наукових зацікавлень та громадянської позиції. Значну увагу приділено львівському періоду життя вченого, його діяльності в Науковому товаристві імені Шевченка, розвитку української історичної науки та створенню фундаментальної «Історії України-Руси». Окремо висвітлено активну участь Грушевського в подіях Української революції 1917–1921 рр., його діяльність на чолі Української Центральної Ради, погляди на українське державотворення та взаємини з тогочасними політичними силами. Автори також звертаються до еміграційного періоду, наукової та громадської праці Грушевського після повернення в Україну, його діяльності в радянських академічних установах і трагічних обставин останніх років життя.

Винар Л. Р. Михайло Грушевський і Наукове товариство ім. Шевченка: 1892–1934 / Укр. іст. т-во. Нью-Йорк ; Дрогобич ; Львів : Коло, 2006. 384 с. : фот. (Грушевськіяна ; т. 8).

Монографія присвячена ґрунтовному дослідженню взаємин Михайла Грушевського з Науковим товариством імені Шевченка та його ролі у становленні й розвитку цієї провідної української наукової інституції наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ ст. Автор простежує діяльність ученого в НТШ від його приїзду до Львова 1894 р. до останніх років життя, розкриваючи його внесок в організацію наукової роботи, розвиток історичних досліджень, видавничу діяльність і формування українського наукового середовища. Значну увагу приділено співпраці Грушевського з діячами Товариства, зокрема Іваном Франком, Володимиром Гнатюком та іншими українськими вченими, а також внутрішнім дискусіям і суперечностям, що виникали в науковому та громадському житті НТШ. Окремі розділи висвітлюють діяльність Грушевського як голови Товариства, його редакторську та видавничу працю, роль у розвитку «Записок НТШ», а також вплив політичних обставин на функціонування української науки.

Ващенко В. В. Від самопрезентації до методології: психобіоісторіографічний вимір простору історіописання М. Грушевського : монографія / заг. ред. І. І. Колесник ; М-во освіти і науки України, Дніпропетр. нац. ун-т. Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. 324 с.

Автор наукової праці не лише розширює сучасні уявлення про методологічний арсенал видатного українського історика, а й проблематизує теми, які до того залишалися поза увагою української історіографії. У цьому плані він продовжує лінію, започатковану попередньою монографією «Неврастенія: непрочитані історії (Деконструкція одного надпису – сеанс прочитання автомонографії М. Грушевського)», де досліджує соціально-психологічні аспекти наукової творчості провідного історика України. М. Грушевський як людина епохи Fin-de-siecle існував у світі рухливих цінностей та змінних соціокультурних і фахових контекстів, знаходився перед проблемою постійно самовписуватися і самопрописуватися у межах існуючого соціального простору, оволодіваючи відповідними, притаманними епосі, стилями самопрезентації.

Ідзьо В. С. Михайло Грушевський на шпальтах часописів українців Росії «Украинский Вестник» та «Украинская Жизнь» у першій чверті ХХ століття / Н.-д. ін-т українознавства МОН України, Прикарпат. ін-т ім. М. Грушевського, Міжрегіон. акад. упр. персоналом. Львів : Сполом, 2007. 64 c.

У книзі досліджується висвітлення життя, наукової та громадсько-політичної діяльності Михайла Грушевського на сторінках українських часописів Російської імперії – «Украинский Вестник» та «Украинская Жизнь»  – у першій чверті ХХ ст. Автор аналізує публікації, що відображають погляди сучасників на діяльність ученого, його роль у розвитку українського національного руху та суспільно-політичному житті України. Видання становить інтерес для дослідників історії України, української преси та грушевськознавства.

Пиріг Р. Я. Михайло Грушевський. Київ : Атлант ЮЕмСі, 2007. 64 с. : іл. (Стозір'я. Бібліотека української родини: Історики. Державні діячі. Дипломати).

У нарисі висвітлено життєвий шлях видатного українського вченого, державного й громадсько-політичного діяча Михайла Грушевського, показано його внесок у розвиток вітчизняної історіографії, національного державотворення, розкрито характерні риси цієї непересічної особистості.

Малик Я. Й. Михайло Грушевський: війна, революція, еміграція : монографія / Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. 171 с.

Монографія присвячена дослідженню життя та діяльності Михайла Грушевського в один із найбільш драматичних періодів української історії – у роки Першої світової війни, Української революції та вимушеної еміграції. Автор простежує еволюцію суспільно-політичних поглядів ученого, його участь у національно-визвольному русі та державотворчих процесах 1917–1921 рр. Окремо розглянуто обставини перебування Грушевського за межами України, його наукову, публіцистичну та громадсько-політичну діяльність в еміграції. Автор аналізує складні політичні обставини, що впливали на діяльність ученого, а також його оцінки подій революційної доби.

Малик Я. Й. Михайло Грушевський: в умовах більшовицького режиму / Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Львів, 2012. 179 с.

Наукова праця присвячена аналізу останнього періоду життя та діяльності видатного українського історика та політичного діяча Михайла Грушевського після його повернення з еміграції в радянську Україну у 1924 р., його взаєминам із тоталітарним режимом, а також обставинам його переслідування радянськими спецслужбами (зокрема, у справі «Українського національного центру»).

Герасименко С. Ю. Науково-педагогічна та просвітницька діяльність Михайла Грушевського (1894–1917 рр.) / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка 2013. 213 с.

У монографії на основі широкого кола архівних джерел та історичних матеріалів комплексного досліджено науково-педагогічну, культурно-освітню та просвітницьку діяльність Михайла Грушевського у період з 1894 по 1917 рік. Авторка аналізує львівський та київський періоди життя вченого, висвітлюючи його внесок у становлення української вищої школи, модернізацію історичної науки та формування національної свідомості українців. Основну увагу приділено роботі М. Грушевського на кафедрі «всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи» у Львівському університеті, його взаємодії зі студентством, а також створенню власної наукової школи.

Янкова Н. І. Історичні коди у творчості Михайла Грушевського : монографія. Київ : Академія, 2013. 160 с.

Наукове і художнє осягнення української минувшини – ключові аспекти спадщини Михайла Грушевського як історика, фольклориста, етнографа, публіциста, белетриста, драматурга і літературознавця. Він умів бачити в історичних фактах інтереси і пристрасті, тріумфи і трагедії людей. Розпізнавав у їхніх прагненнях і вчинках історичну зумовленість і необхідність. Цим і приваблюють його літературно-художні, публіцистичні та літературознавчі праці. Комплексне їх дослідження у внутрішніх взаємозв’язках і в контексті тогочасних ідей допомагає збагнути своєрідний світ і непересічну цінність його наукових і творчих надбань. До такої думки підводять застосований у цій монографії пізнавальний шлях, наявні в ній судження і висновки.

Гирич І. Б. Михайло Грушевський: конструктор української модерної нації. Київ : Смолоскип, 2016. 840 с. : портр.

У книзі знаного грушевськознавця Ігоря Гирича надруковані його найголовніші праці про життя та діяльність великого історика і громадсько-політичного діяча – Михайла Грушевського, написані у 1990-х – 2010-х рр. Наголос зроблено на суспільно-політичний аспект діяльності історика, його внесок в ідеологію українського руху кінця ХІХ – початку ХХ ст. У праці проаналізовано історіософські та політичні погляди М. Грушевського, його концепцію історії України, науково-організаційну діяльність, участь у суспільно-політичному житті та визвольних змаганнях 1917–1921 рр. Розкрито взаємозв’язки історика з українським інтелектуальним середовищем, його вплив на становлення української політичної думки, розвиток культури й науки.

Пиріг, Р. Я., Тельвак В. В. Михайло Грушевський : біографічний нарис. Київ : Либідь, 2016. 576 с. : іл.

На великому історіографічному і джерельному матеріалі подано біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського. Висвітлено величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій, вимушене балансування між історією і політикою. Життєпис Великого Українця відтворено в контексті тогочасного суспільства та на тлі бурхливих подій українського минулого ХІХ - першої третини ХХ ст.

Тельвак В. В., Педич В. П. Львівська історична школа Михайла Грушевського / Укр. іст. т-во. Львів : Світ, 2016. 424 с. : іл. (Серія «Грушевськіяна» ; т. 9).

У монографії розглянуто проблему становлення та функціонування львівської історичної школи Михайла Грушевського. Відтворено її історіографічні образи, проаналізовано евристичний потенціал залучених джерел. Реконструйовано структуру та персональний склад школи, показано особливості комунікативних практик, з’ясовано питання лідерства та психологічного клімату, проблему рецепції молодими істориками творчості вчителя. Простежено трансформацію вироблених М. Грушевським схоларних традицій в роки Першої світової війни та у міжвоєнний час. Досліджено внесок галицьких учених у розробку різнопланової конкретно-історичної проблематики.

Facie ad faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського / авт.-упор.: С. Панькова, Г. Кондаурова. Київ : Либідь, 2016. 144 с. : іл.

Видання вперше репрезентує найповнішу добірку збереженої прижиттєвої іконографії М. Грушевського з музейних, архівних та приватних зібрань, зокрема унікальні, досі маловідомі пам'ятки. Каталог зображень Михайла Грушевського доповнено ґрунтовними атрибутивними описами, які розкривають обставини портретування, датування та долі пам'яток. У книзі подано біографічний нарис, ілюстрований найцікавішими й найліпше збереженими світлинами, живописними і графічними портретами. З цих образків постає не лише відомий історик і суспільно-політичний діяч, а й звичайна людина в контексті подій її життя – знакових і буденних.

Мельниченко В. Ю. Михайло Грушевський: «Шевченко – святий національний прапор» : 100 історій і розповідей про двох українських геніїв Київ : Либідь, 2017. 440 c.

Уміщені в книзі 100 історій і розповідей надають рідкісну інформацію про те, що Тарас Шевченко, кажучи словами Михайла Грушевського, є «святим прапором нашої національної одності, одним з найвизначніших символів української спільності, одноцільності України й українського життя…». Уперше розкрито величезну дослідницьку й популяризаторську роботу Грушевського, спрямовану на прославлення й ушанування Шевченка в ім’я українського слова, українського народу, всієї України, та історичну заслугу вченого в глибокому вживленні імені та справи Великого Кобзаря в українську національну ментальність.

Тагліна Ю. Михайло Грушевський. Харків : Фоліо, 2018. 120 c. (Знамениті українці).

Біографічний нарис українського політичного і державного діяча, визначного вченого Михайла Грушевського. На підставі праць попередників, маловідомих або недоступних раніше документів і матеріалів відтворено його складний життєвий шлях, наукову та науково-організаційну діяльність. Життєпис М. Грушевського подається у контексті суспільно-політичних подій, сучасником яких він був. Для широкого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією України.

Шаповал, Ю., Верба Ю. Михайло Грушевський: «Я сам прийшов до політики через історію...» / НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса. Київ : Парламентське вид-во, 2018. 496 с. : іл., фот. (Політичні портрети).

Видання висвітлює життєвий шлях, політичні уподобання, дослідницьку і науково-організаційну діяльність політичного і державного діяча, визначного вченого Михайла Грушевського (1866–1934). Автори розглядають постать М. Грушевського в широкому суспільно-політичному контексті кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., простежуючи шлях ученого від історичної науки до активної політичної діяльності. Особливу увагу приділено формуванню світогляду М. Грушевського, його науковій та організаційній роботі, участі в українському національному русі, діяльності в Українській Центральній Раді та подіях Української революції 1917–1921 рр. Автори аналізують його політичні погляди, ставлення до проблем української державності, взаємини з політичними діячами та інтелектуальним середовищем.

Михайло Грушевський і Вінниччина: до 150-річчя від дня народження : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Вінниця, 28–29 верес. 2016 р. / Вінниц. обл. краєзнав. музей ; наук. ред.: О. В. Логінов, Л. І. Семенко, С. П. Шароварська. Вінниця : Консоль, 2018. 332 с. : портр.

У матеріалах збірника висвітлюються різні аспекти життя і діяльності М. Грушевського, його наукові та громадсько-політичні погляди, внесок у розвиток української історичної науки, роль у національно-визвольному русі та державотворчих процесах початку ХХ століття. Основну увагу приділено історії Поділля та Вінниччини в контексті дослідницьких зацікавлень ученого, його контактам із представниками місцевого інтелектуального й громадського середовища, а також рецепції постаті М. Грушевського в краєзнавчих студіях. Видання доповнює сучасне грушевськознавство регіональними дослідженнями та сприяє глибшому розумінню ролі М. Грушевського в українському історичному й суспільно-політичному процесі.

Романцова Н. І. Михайло Грушевський в історичній науці (1890–1934). Проблема в українській історіографії : монографія / наук. ред. О. П. Реєнт ; Маріупол. держ. ун-т. Маріуполь : МДУ, 2019. 528 с.

Монографія присвячена комплексному дослідженню постаті Михайла Грушевського в українській історіографії кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Авторка розглядає наукову діяльність ученого в контексті розвитку української історичної науки, простежуючи еволюцію його історіографічних поглядів, методологічних засад та концептуальних підходів до осмислення минулого України. У праці висвітлено основні етапи становлення історіографічної концепції М. Грушевського, його внесок у розвиток української історичної науки, національної історичної школи та утвердження самостійного статусу української історіографії. Проаналізовано дискусійні питання, пов’язані з оцінкою його наукової спадщини, визначено чинники, що впливали на інтерпретацію діяльності історика в різні періоди. Окремо розглянуто проблеми рецепції грушевськознавства та місце вченого в історіографічному процесі 1890–1934 рр.

Швець В. Михайло Грушевський і Львівський університет: суспільно-іконографічний нарис : [книга-альбом] / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2019. 146 с. : іл.

У виданні подано інформацію про постаті з оточення Михайла Грушевського в період його діяльності у Львівському університеті. З’ясовано, що цей період належить до найбільш плідного часу його творчості. Опубліковані уперше листівки та оригінали біографічних документів висвітлюють важливі факти з життя людей, які оточували Михайла Грушевського у приватному житті після одруження з Марією Вояковською. У коментарях проаналізовано взаємовідносини в контексті прямих чи опосередкованих взаємозв’язків з Михайлом Грушевським як ученим і державотворцем. До книги уперше увійшли опублікований епістолярний матеріал і документи, пов’язані з життям цих людей. Більшість артефактів стосуються родини Левицьких і Балько.

Пиріг Р., Тельвак В.  Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. 572 с., іл.

На великому історіографічному і джерельному матеріалі відтворено життєпис видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського. Висвітлено величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, послідовне обстоювання своїх світоглядних позицій, вимушене балансування між історією і політикою. Життєпис М. Грушевського реконструйовано в контексті еволюції тогочасного українського суспільства та на тлі бурхливих подій минулого Центрально-Східної Європи ХІХ – першої третини ХХ ст.

Яневський Д. Б. Грушевський. Скоропадський. Петлюра. Харків : Фоліо, 2021. 795 с. : іл. (Великий науковий проект).

Книга присвячена дослідженню життя, діяльності та історичної ролі трьох ключових постатей української революційної доби 1917–1921 рр. – Михайла Грушевського, Павла Скоропадського та Симона Петлюри. Автор прагне відійти від спрощених стереотипів і усталених оцінок, розглядаючи політичні рішення, державотворчі проєкти та взаємини діячів у широкому суспільно-політичному контексті. Значну увагу приділено Українській Центральній Раді, Українській Державі та Директорії УНР, особливостям функціонування їхніх владних інституцій, внутрішнім суперечностям і зовнішньополітичним викликам. Автор аналізує роль Грушевського, Скоропадського та Петлюри у формуванні української державності, їхні погляди на майбутнє України, політичні прорахунки та здобутки.

Сабінський М. Е. Постать Михайла Грушевського в українській закордонній історіографії 1940–1980-х рр. / НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. Харків : Мачулін, 2024. 261 с.

Монографія присвячена комплексному дослідженню постаті Михайла Грушевського в українській закордонній історіографії 1940–1980-х рр. У праці розглянуто основні напрями та тенденції закордонного грушевськознавства, проаналізовано праці українських істориків діаспори, присвячені життю, творчості та суспільно-політичній діяльності М. Грушевського. Розкрито дискусійні питання оцінки його історичної концепції, державницьких і національно-політичних поглядів, наукової школи та місця в історії української історіографії. Автор також простежує зміни в інтерпретації спадщини вченого впродовж 1940–1980-х рр. та визначає вплив політичних, ідеологічних і наукових чинників на її рецепцію.

 

Сучасні дослідження у науковій періодиці

Мицик Ю., Тарасенко І. Листи Івана Шпитковського до Михайла Грушевського. Київські історичні студії. 2021. № 1. С. 150–157.

У статті наведено листи незаслужено призабутого українського історика, музейного працівника і педагога Івана-Юліана Шпитковського  до видатного вітчизняного вченого, державного й громадського діяча, професора Михайла Грушевського. Подано стислий виклад його біографії, описано навчання у Львівському університеті, формування під впливом М. Грушевського наукового інтересу до гайдамацького руху ХVІІІ ст., участь у національно-визвольних змаганнях українського народу 1917–1921  рр. і  громадському житті Галичини міжвоєнного періоду. Листи проливають світло на характер зв’язків між обома вченими й на лабораторію наукових пошуків Шпитковського, насамперед у дослідженні історії Коліївщини 1768 р.

Поливач М. Рід Михайла Грушевського – материнська лінія в ХІХ-ХХ ст. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 45(1). С. 36–41.

Публікація актуалізує питання родоводу Михайла Грушевського по материнській лінії в період з початку ХІХ ст. по ХХ ст. Чималий обсяг наукових робіт присвячений характеристиці чи тлумаченню колосального наукового, історичного, літературного доробку М. С. Грушевського, натомість мало приділено уваги історії його роду, особливо по материнській лінії – родині Оппокових. У статті проаналізовано чималу кількість біографічних довідок про Грушевського, зокрема, таких авторів: В. О. Шамка, Н. М. Вахненка, І. М. Капленка, М. О. Кучеренка, С. М. Панькової та ін., було проаналізовано матеріали Історико-меморіального музею Михайла Грушевського та архівні документи Центрального державного історичного архіву України в м. Київ (ЦДІАК України), проте основним джерелом інформації є його автобіографія, написана 1906 р. Попри наявні публікації, тема родоводу Грушевських досі лишається актуальною та потребує опрацювання.

Райківський І. Я. Галичина в житті й діяльності Михайла Грушевського (1885–1894). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2021. Вип. 34. С. 36–49. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uks_2021_34_6.

Досліджено, як виявлявся інтерес Михайла Грушевського до Галичини та його перші стосунки з народовськими діячами в 1885–1894 рр. до переїзду до Львова, де він уславився як науковий і культурно-громадський діяч. Наголошено на його ранньому зацікавленні українською діяльністю – ще в юності М. Грушевський уважав підавстрійську Галичину потенційним центром національного руху в умовах чинності Емського указу 1876 р., репресій проти українства в Росії. Акцентовано, що в щоденнику, який молодий учений вів із 1883 р., він регулярно записував враження від знайомства з подіями в Галичині, а під ідеологічним впливом В. Антоновича, О. Кониського й І. Нечуя-Левицького, за посередництвом діячів київської «Старої громади» всередині 1880-х рр. налагодив стосунки з галицькими народовцями О. Барвінським, І. Белеєм та ін., друкувався в місцевій пресі.

Сабінський М. Історична концепція Михайла Грушевського в осмисленні українських закордонних істориків повоєнного двадцятиліття. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Історія. 2021. Вип. 8. С. 273–288.

Проаналізовано сприйняття та оцінку історичної концепції Михайла Грушевського українськими істориками в еміграції у повоєнний період. Зосереджена увага на особливостях інтерпретації наукової спадщини М. Грушевського представниками української зарубіжної історіографії, простежує основні напрями дискусій щодо його концептуальних положень та значення для розвитку української історичної науки. Розглянуто оцінки ідей ученого в контексті історіографічних процесів повоєнного двадцятиліття, зокрема проблем української державності, тяглості національної історії та формування модерної української історичної свідомості. Стаття сприяє глибшому розумінню рецепції наукової спадщини М. Грушевського в українському історіографічному середовищі за кордоном та розкриває особливості розвитку української історичної думки в еміграції.

Тельвак В. В., Радченко А. Листи Яна Пайскера до Михайла Грушевського. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. 2021. № 1. С. 126–135.

Дослідження містить опрацювання та публікацію листів чеського славіста Яна Пайскера до Михайла Грушевського. З’ясовано змістове наповнення епістолярію (обмін літературою, наукове консультування, написання рецензій), відзначено проблеми, котрі в листах підняті уперше. Реконструйовано ставлення М. Грушевського до праць чеського колеги. Підсумовано вагомість опрацювання адресованих українському історику листів для з’ясування особливостей рецепції його творчої та громадської діяльності.

Тельвак В. П., Корновенко С. В. «Тільки в селянстві лежить будущина українського відродження»: аграристський дискурс революційної публіцистики Михайла Грушевського. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2021. Вип. 37. С. 74–83.

Метою статті є осмислення аграристського дискурсу революційної публіцистики М. Грушевського. З’ясовано, що найбільше уваги в своїй публіцистиці М. Грушевський зосередив на подоланні атомізації лідерів та учасників українського руху. З’ясовано, що публіцистика М. Грушевського виконувала ідейно-виховні, інформаційні та мобілізаційні функції. Доведено, що завдяки діалогічно сконструйованому дискурсу і зосередженості на проблемах народу, публіцистичні дописи голови Центральної Ради мали чималий резонанс, сприяючи зростанню політичної культури в широких селянських колах.

Чумак Т. М. Постать Михайла Грушевського в історії української журналістики. International journal of philology. 2021. Vol. 12, № 4. С. 97–102.

У статті розглянуто постать Михайла Грушевського в контексті становлення та розвитку української журналістики. Авторка висвітлює журналістську діяльність ученого, його роль у розвитку української періодики та формуванні національного інформаційно-культурного простору. Особливу увагу приділено редакторській, публіцистичній і громадсько-культурній діяльності М. Грушевського, його участі у виданні українських часописів та впливу на розвиток журналістської думки. Простежено взаємозв’язок його наукових, публіцистичних і громадських поглядів, а також значення журналістської спадщини вченого для української культури й національної самосвідомості.

Батюк Т. В. Мирон Кордуба та Михайло Грушевський: спроба реконструкції інтелектуальних взаємин на зламі ХІХ-ХХ століть. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2022. Вип. 39. С. 90 –96.

У статті здійснено спробу реконструювати інтелектуальні взаємини відомих українських істориків Мирона Кордуби та Михайла Грушевського на зламі ХІХ–ХХ ст. Авторка аналізує характер їхньої співпраці, наукові контакти, спільні зацікавлення та вплив М. Грушевського на формування історіографічних поглядів М. Кордуби. Особливу увагу приділено науковому середовищу, у якому розвивалися їхні професійні та інтелектуальні зв’язки, а також ролі листування й особистих контактів у розвитку української історичної науки. Простежено взаємодію двох учених у контексті становлення національної історіографії та формування української інтелектуальної традиції.

Гордієнко Д. Постать Григорія Цамблака в осмисленні Михайла Грушевського. Сіверянський літопис. 2022. № 3. С. 39–47.

У статті досліджено інтерпретацію постаті Григорія Цамблака у науковій спадщині Михайла Грушевського. Автор аналізує праці М. Грушевського, присвячені церковному діячеві та письменнику, простежуючи особливості його історико-біографічного підходу до вивчення діяльності Григорія Цамблака. Особливу увагу приділено оцінці М. Грушевським ролі Цамблака в історії української церкви, культури та духовно-інтелектуального життя Центрально-Східної Європи. Розглянуто джерелознавчі та історіографічні засади досліджень ученого, його критичне ставлення до попередніх оцінок і прагнення вписати постать Цамблака в ширший контекст українського історичного процесу.

Сабінський М. Е. Суспільно-політична діяльність Михайла Грушевського дореволюційної доби в рецепції української закордонної історіографії (1940-1965 рр.). Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія : Історія. 2022. Вип. 39. С. 120–126.

Досліджено рецепцію суспільно-політичної діяльності Михайла Грушевського дореволюційного періоду в українській закордонній історіографії 1940–1965 рр. Автор аналізує праці українських істориків в еміграції, простежуючи особливості їхніх оцінок громадсько-політичної діяльності М. Грушевського, його суспільних поглядів та участі в українському національному русі. Особливу увагу приділено дискусіям щодо політичної позиції вченого, його ролі у формуванні української національної свідомості та розвитку української політичної думки. Розглянуто історіографічний контекст, у якому формувалися оцінки постаті М. Грушевського, а також відмінності в підходах представників української діаспорної історіографії.

Тельвак В. В., Тельвак В. П., Яценюк Ф. С. Епістолярій як джерело до вивчення рецепції творчості Михайла Грушевського. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. 2022. № 1. С. 15–22.

Стаття присвячена з’ясуванню евристичного потенціалу епістолярію інтелектуалів кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. для реконструкції рецепції творчості М. Грушевського. Доведено, що тогочасне листування уможливлює з’ясування низки малознаних на сьогодні проблем рецептивної грушевськіани. До найбільш перспективних віднесено відтворення кола «нереалізованих» рецензентів, з‘ясування (не)відповідності публічної критики приватним оцінкам, виявлення історіографічних спостережень, що не стали надбанням широкої публіки. В підсумку наголошено на потребі скоординованого пошуку нових епістолярних масивів.

Тельвак В. В., Гирич І. Б. Листування Михайла Грушевського з Михайлом Дьяконовим (1910, 1916 рр.). Архіви України. 2022. № 4. С. 233–243.

У статті  представлено й проаналізовано листування Михайла Грушевського з російським істориком і правознавцем Михайлом Дьяконовим за 1910 та 1916 рр. Опубліковані епістолярні матеріали розкривають характер наукових контактів учених, їхні професійні зацікавлення та особливості інтелектуального спілкування. Автори простежують коло питань, що порушувалися в листах, зокрема проблеми історіографії, наукової співпраці, академічного життя та видавничої діяльності. Епістолярна спадщина дає змогу глибше простежити наукові зв’язки М. Грушевського з представниками російського академічного середовища та уточнити окремі аспекти його інтелектуальної біографії.

Тельвак В., Радченко О. Малознане дослідження історіософських оглядів Михайла Грушевського. Архіви України. 2022. № 1. С. 186–202.

У праці досліджено маловідомий аспект наукової спадщини Михайла Грушевського – його історіософські огляди. Автори зосереджуються на реконструкції змісту та наукового контексту праць ученого, з’ясовують їхнє місце в його історіографічних та історіософських пошуках. Особливу увагу приділено поглядам М. Грушевського на закономірності історичного розвитку, проблеми українського історичного процесу, співвідношення національної історії та загальноєвропейського контексту. Розглянуто особливості методологічних підходів дослідника, його оцінки історіографічних концепцій і роль історіософських міркувань у формуванні цілісної концепції української історії. Стаття вводить до наукового обігу малознані матеріали та сприяє поглибленню уявлень про інтелектуальну спадщину М. Грушевського, його історіософські погляди й розвиток української історичної думки.

Тельвак В. В., Курилишин К. М., Тельвак В. П. Михайло Грушевський та часопис «Діло»: співпраця, конфлікти, рецепція (до 1914 року). Рукописна та книжкова спадщина України. 2022. Вип. 28. С. 347–371.

Статтю присвячено багатоаспектній проблемі взаємин М. Грушевського та часопису «Діло» наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Дослідження виявило багато жанровість і змістовність грушевськіани в «Ділі». З’ясовано, що на сторінках часопису опубліковано головні публіцистичні та низку наукових праць історика, а також присвячені осмисленню його різнопланової діяльності численні публікації (бібліографічні огляди, рецензії, полемічні виступи). Виявлено низку невідомих текстів ученого. Доведено, що, попри деяку конфліктність, а часом і відверту несумісність підходів М. Грушевського й ідеологів часопису стосовно тактики реалізації актуальних завдань національного поступу, видання завжди зберігало шанобливий тон, залишалося відкритим для співпраці, невтомно виступаючи в обороні національного служіння вченого.

Тельвак В., Тельвак В. Михайло Грушевський у колі французьких колег: проблеми рецепції. Εμινακο. 2022. № 4. С. 120-138.

У статті досліджено рецепцію наукової та інтелектуальної спадщини Михайла Грушевського у французькому науковому середовищі. Автори аналізують характер взаємин ученого з французькими колегами, основні напрями його наукових контактів та особливості сприйняття його історіографічних ідей представниками французької історичної науки. Особливу увагу приділено академічній комунікації, науковим публікаціям, відгукам і оцінкам праць М. Грушевського, що дають змогу простежити його місце в європейському інтелектуальному просторі. Розглянуто чинники, які впливали на рецепцію українського історика за кордоном, а також значення його міжнародних наукових зв’язків для популяризації української історичної проблематики.

Батюк Т. Мирон Кордуба та Михайло Грушевський у міжвоєнний час: особливості взаємин. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Історія. 2023. Вип. 12. С. 156–172.

Досліджено особистісні та професійні взаємини видатних українських істориків Мирона Кордуби та Михайла Грушевського у міжвоєнний період. На основі історіографічних і джерельних матеріалів реконструйовано особливості їхньої наукової комунікації, творчої співпраці та взаємного інтелектуального впливу. Особливу увагу приділено трансформації характеру взаємин учених: від моделі «учитель – учень», що була визначальною на зламі ХІХ–ХХ ст., до партнерського наукового діалогу, заснованого на взаємній повазі, професійному взаємозбагаченні та спільній зацікавленості в розвитку української історичної науки. Розкрито роль М. Грушевського у підтримці наукової та професійної діяльності М. Кордуби, зокрема його фінансовій, інституційній і науковій опіці. Показано участь М. Кордуби в діяльності історичних установ ВУАН, очолюваних М. Грушевським, та його внесок у реалізацію спільних наукових проєктів.

Гарасим Я. І. Михайло Грушевський як історик українського фольклору. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство, мовознавство, фольклористика. 2023. Вип. 2. С. 33–36.

Висвітлено наукові погляди Михайла Грушевського на проблему історизму української усної словесності та періодизацію народної пісенності. Представлено науково-критичну рецепцію історико-літературних стратегій автора, з'ясовано сутність головних дискусійних питань, адресованих рецензентами дослідникові. На основі аналізу фольклористичних томів «Історії української літератури» та окремих етнологічних праць ученого простежено формування методологічних засад М. Грушевського-фольклориста, встановлено їхню концептуалістичну належність до позитивістичного етапу української культурно-історичної школи, виявлено суголосність деяких його дослідницьких ідей і положень до французької школи генетичної соціології.

Гирич І. Археографічно-джерелознавчі студії у Науковому товаристві імені Шевченка крізь призму візії Михайла Грушевського. Архіви України. 2023. № 4. С. 8–20.

У статті розглянуто археографічно-джерелознавчий напрям діяльності Наукового товариства імені Шевченка крізь призму наукових поглядів та організаційної діяльності Михайла Грушевського. Автор висвітлює роль ученого у формуванні концептуальних засад опрацювання, публікації та дослідження історичних джерел, а також у становленні НТШ як важливого осередку української археографії та джерелознавства. Простежено внесок М. Грушевського у започаткування систематичної джерельної бази для дослідження історії України, розвиток археографічних проєктів, підготовку наукових видань і залучення до цієї роботи українських та зарубіжних учених. Особливу увагу приділено значенню джерелознавчих студій НТШ для формування модерної української історіографії та національної історичної свідомості.

Дутко Л. Теоретико-методологічна спадщина Михайла Грушевського у дзеркалі сучасної української історіографії. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Історія. 2023. Вип. 14. С. 153–162.

У праці проаналізовано теоретико-методологічну спадщину Михайла Грушевського крізь призму сучасної української історіографії. Авторка розглядає основні концептуальні положення наукової спадщини вченого, його підходи до осмислення історичного процесу, принципи історичного дослідження та методологічні засади української історичної науки. Особливу увагу приділено актуальності ідей М. Грушевського для сучасних історіографічних студій, переосмисленню його наукової концепції в контексті новітніх дослідницьких підходів та дискусій. Простежено значення праць ученого для формування національної історіографічної традиції та розвитку української історичної науки.

Когут С. Михайло Грушевський про українське письменство: просопографічний аспект. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника . 2023. Вип. 15. С. 147–166.

Висвітлено тему некрологів українських письменників пера Михайла Грушевського. Проаналізовано питання термінології, зокрема, розуміння жанру некролога, його типології та призначення, трактування некролога як просопографічного жанру. Досліджено некрологи українським письменникам, які писав М. Грушевський, не лише як інформаційне, біографічне та історико-літературне джерело, а й як документ історичної пам’яті, який містить власні оцінки спадщини померлої особи, приватні спогади та роздуми, тож, попри доволі вузькі та утилітарні, а навіть ритуальні теоретичні межі жанру, може вважатися особистісним текстом, що відображає біографію та характеристику творчої спадщини померлої особи і характеризує автора некролога.

Кравець Я. Михайло Грушевський та його «Anthologie de la littérature ukrainienne» (1921) у бельгійських і французьких виданнях ХХ–ХХІ століть. Султанівські читання. 2023. Вип. 12. С. 7–15.

У статті розглядаються окремі факти зацікавлення працею українського професора на сторінках французькомовних видань ХХ–ХХІ ст. Метою статті є висвітлення цікавих епізодів наукової інтерпретації видання М. Грушевського через акцентування на вагомості цієї праці. Дослідницька методика. Автором було з’ясовано історію французькомовного пізнання антологічного видання М. Грушевського, уточнено причини його впровадження у літературознавчий дискурс. У дослідженні подано факти прочитання неординарної праці українського ученого, що досі не залучалися до наукового трактування в українознавчих студіях фрацузькою мовою. Стаття є цікавою сторінкою входження наукової спадщини Михайла Грушевського в певні періоди становлення української літературознавчої науки, зокрема її компаративістичних досліджень.

Крот В., Шабуніна В., Тур О. Громадсько-політична й культурна діяльність Михайла Грушевського (за мемуарами Є. Чикаленка). Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 65(2). С. 52–59.

У статті досліджено громадсько-політичну й культурну діяльність Михайла Грушевського крізь призму мемуарної спадщини Євгена Чикаленка. Автори використовують спогади відомого українського громадського діяча як важливе джерело для відтворення окремих аспектів суспільно-політичної та культурної діяльності М. Грушевського, його світоглядних позицій, взаємодії з українськими інтелектуалами та участі в національному русі. Проаналізовано взаємини двох діячів, їхню співпрацю та відмінності в поглядах на окремі суспільно-політичні питання. Автори наголошують на інформаційній цінності мемуарів Є. Чикаленка для поглиблення уявлень про діяльність М. Грушевського та українське суспільно-культурне життя кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Мирош В. Богдан Барвінський та Михайло Грушевський: спроба реконструкції взаємин. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 66(3). С. 9–16.

У статті здійснено спробу реконструкції взаємин між українськими істориками Богданом Барвінським та Михайлом Грушевським. Авторка на основі доступних джерел та історіографічних матеріалів простежує характер їхньої наукової співпраці, особистого спілкування й професійних контактів. Приділено значну увагу формуванню взаємин учених, їхній участі в розвитку української історичної науки, а також ролі М. Грушевського у становленні наукової кар’єри Б. Барвінського. Розглянуто спільні наукові зацікавлення, питання організації дослідницької роботи та публікації історичних матеріалів. Дослідження розширює уявлення про інтелектуальне оточення М. Грушевського та місце Б. Барвінського в українській історіографії, а також становить інтерес для вивчення історії української науки, академічних комунікацій і персональної історії українських учених.

Павлос І. Е. Сучасна історіографія культурно-просвітницької праці Михайла Грушевського в добу Центральної Ради. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 69(3). С. 13–21.

Проаналізовано сучасний стан історіографічного вивчення культурно-просвітницької діяльності Михайла Грушевського в період Української Центральної Ради. Розглянуто основні напрями та здобутки новітніх досліджень, присвячених участі М. Грушевського у розвитку української освіти, науки, культури й просвітницького руху в добу національно-визвольних змагань 1917–1918 років. Особливу увагу приділено працям українських дослідників, у яких висвітлюються погляди та практична діяльність ученого, його роль у формуванні культурно-освітньої політики Центральної Ради, підтримці українізації освіти, розвитку національних культурних інституцій і поширенні історичних знань. Простежено зміни в оцінках діяльності М. Грушевського в сучасній історіографії та відхід від однобічних трактувань його постаті.

Пятницькова І. В. Історична соціологія Михайла Грушевського. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2023. Вип. 45. С. 129–135.

У статті досліджено концептуальні засади історичної соціології Михайла Грушевського та її значення для розвитку української історичної думки. Авторка розглядає наукові погляди вченого на взаємозв’язок історичних процесів і суспільних явищ, аналізує його підходи до вивчення соціальної структури, суспільних відносин, ролі різних соціальних груп та закономірностей історичного розвитку. Особливу увагу приділено міждисциплінарному характеру наукової спадщини М. Грушевського, у якій історичні дослідження поєднувалися з елементами соціологічного аналізу. Показано, що звернення вченого до соціологічної проблематики сприяло формуванню цілісного бачення історичного процесу та розширенню методологічного інструментарію української історіографії.

Сабінський М. Інтелектуальна спадщина Михайла Грушевського в оцінках діаспорних істориків 1968–1989 років. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 59(3). С. 10–15.

Стаття присвячена рецепції інтелектуальної спадщини Михайла Грушевського в українській діаспорній історіографії 1968–1989 рр. Автор зосереджується на працях закордонних українських істориків, що з’явилися після відзначення 100-річчя від дня народження вченого та активізувалися в роки наступних ювілейних і меморіальних дат. Проаналізовано оцінки діаспорними дослідниками історіографічної та історіософської спадщини М. Грушевського, зокрема його історичної схеми, концепції українського історичного процесу та ролі в становленні національної історичної науки. Особливу увагу приділено працям О. Оглоблина, Н. Полонської-Василенко, М. Чубатого, О. Пріцака, М. Андрусяка та інших представників української історичної науки в еміграції.

Сабінський М. Михайло Грушевський як організатор науки в рецепції закордонних істориків 1968–1989 років. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Історія. 2023. Вип. 12. С. 268–284.

У статті досліджуються особливостей рецепції науково-організаційної діяльності Михайла Грушевського представниками української закордонної історіографії у 1968–1989 рр. Автор реконструює історіографічні дискусії навколо діяльності вченого як організатора української науки, акцентуючи увагу на його ролі у створенні та розвитку наукових інституцій, формуванні української історичної школи, діяльності Наукового товариства імені Шевченка та розбудові академічного середовища. Показано, що в досліджуваний період науково-організаційна спадщина М. Грушевського стала окремим напрямом закордонного грушевськознавства, хоча її вивчення залишалося фрагментарним через обмеженість джерельної бази. Автор наголошує на вагомому внеску діаспорних істориків у переосмислення ролі М. Грушевського в розвитку української науки та зазначає, що напрацювання 1968–1989 рр. створили важливе підґрунтя для подальшого розвитку грушевськознавчих студій у незалежній Україні.

Тельвак В. В., Тельвак В. П., Журавльов С. А. Жіноча студентська аудиторія Михайла Грушевського у Львівському університеті: спроба реконструкції. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2023. Вип. 46. С. 27–33.

Стаття присвячена реконструкції жіночої студентської аудиторії Михайла Грушевського під час його викладацької діяльності у Львівському університеті. На основі аналізу деканатських каталогів автори з’ясовують кількісний склад, етнічну структуру та дидактичні преференції студенток, які відвідували курси відомого історика. Доведено, що за двадцять років викладання М. Грушевського його курси відвідали 50 жінок, переважно українок, причому їхня присутність у студентській аудиторії помітно активізувалася в останні передвоєнні роки. Особливу увагу приділено мотивації студенток: українок передусім цікавила історія рідного народу, тоді як студентки неукраїнського походження прагнули поглибити загальні знання про українську історію та культуру. Показано, що значна частина слухачок М. Грушевського згодом стала помітними діячками науки, освіти й культури, поширюючи здобуті під час навчання історичні знання та впливаючи на утвердження наукової концепції вченого.

Тельвак В., Вернер В. Тельвак В. Рецепція постаті Михайла Грушевського у світлі джерел «born digital» як елемент сучасної історичної свідомості. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Історія. 2023. Вип. 12. С. 285–309.

Автори аналізують частоту пошукових запитів про Михайла Грушевського в системі Google та особливості представлення його постаті у Вікіпедії, використовуючи кількісні й якісні методи опрацювання цифрових даних. Особливу увагу приділено динаміці інтересу до М. Грушевського в Україні та інших країнах, порівнянню його популярності з іншими визначними українськими історичними діячами, а також тематичним асоціаціям, що супроводжують пошукові запити. Показано, що М. Грушевський залишається знаною та значущою постаттю для українського суспільства, тоді як за межами України інтерес до нього є значно нижчим. Встановлено, що цифровий дискурс навколо історика переважно пов’язаний із науковою, освітньою, культурною та історичною тематикою, а не з політичною діяльністю.

Тельвак В., Лазурко Л., Журавльов С. Студенти Михайла Грушевського правничого факультету Львівського університету (за деканатським каталогом). Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 61(3). С. 10–15.

Стаття присвячена реконструкції студентської аудиторії Михайла Грушевського на правничому факультеті Львівського університету. Дослідження здійснено на основі деканатських каталогів, які дають змогу простежити кількісний склад, динаміку та національну структуру студентів, що відвідували лекційні курси вченого. Автори аналізують частоту вибору студентами різних дисциплін, особливості їхньої навчальної активності та етнічне походження. Встановлено, що слухачами М. Грушевського були не лише українці, а й представники польської та єврейської молоді, що засвідчує ширший, ніж традиційно вважалося, вплив ученого в академічному середовищі Львівського університету. Особливу увагу приділено подальшій професійній та громадській діяльності окремих його студентів, які використовували здобуті під час навчання історичні знання у своїй подальшій діяльності.

Тельвак В., Журавльов С., Штома Б. Студентська аудиторія Михайла Грушевського теологічного та медичного факультетів Львівського університету: спроба реконструкції. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Історія. 2023. Вип. 14. С. 4 –51.

Стаття присвячена реконструкції студентської аудиторії Михайла Грушевського на теологічному та медичному факультетах Львівського університету. Дослідження ґрунтується на опрацюванні деканатських студентських каталогів, які дають змогу встановити кількісний та етнічний склад слухачів ученого, а також з’ясувати їхні дидактичні преференції. Автори простежують особливості зацікавлення студентів різними курсами М. Грушевського та порівнюють аудиторії двох факультетів. Показано, що слухачі обирали як загальноісторичні, так і спеціальні курси, причому для частини студентів навчання у М. Грушевського мало важливе значення для подальшого професійного самовизначення. В окремих випадках знайомство з викладацькою діяльністю вченого спричиняло зміну професійних планів і переорієнтацію на історичні студії.

Тельвак В., Тельвак В. Студентська аудиторія Михайла Грушевського Львівського університету неукраїнського походження: спроба реконструкції. Eμινακο. 2023. № 4. С. 57–69.

Стаття присвячена реконструкції неукраїнської студентської аудиторії Михайла Грушевського у Львівському університеті. На основі деканатських каталогів автори досліджують кількісний, національний та соціальний склад студентів, які відвідували лекційні курси вченого, а також з’ясовують характер їхнього зацікавлення українською історією. Особливу увагу приділено студентам польського, єврейського та інших національних походжень, які становили помітну частину аудиторії М. Грушевського. Зазначено, що інтерес неукраїнських студентів до його викладів був зумовлений не лише академічними потребами, а й прагненням краще зрозуміти історію та культуру українського народу. Автори простежують подальшу професійну діяльність окремих слухачів і демонструють, що навчання у М. Грушевського сприяло формуванню їхніх наукових зацікавлень та вплинуло на ставлення до української історичної проблематики.

Тельвак В., Журавльов С., Владига О. Студентська аудиторія Михайла Грушевського філософського факультету Львівського університету: склад та динаміка. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Історія. 2023. Вип. 12. С. 86–101.

Авторами статті зроблена  спроба комплексного аналізу студентської аудиторії Відзначено, М. Грушевського. Здобута на підставі опрацювання деканатських каталогів інформація дає підставу переконливо атестувати М. Грушевського як популярного викладача не тільки серед української, але й польської і єврейської молоді. Більшість її представників стали помітними діячами того часу, популяризуючи чи трансформуючи отримані на студентській лаві історичні знання. Також вдалося з’ясувати національну та гендерну специфіку студентської аудиторії українського професора, відтворити різноплановість його дидактичних пропозицій, простежити фреквенцію відвідуваності різних курсів тощо.

Янишин Б. М. «Люди смертні, народи вічні»: національне питання в публіцистиці Михайла Грушевського періоду заслання. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2023. Вип. 43. С. 101–108.

Автор аналізує публіцистичні тексти Михайла Грушевського, написані в умовах вимушеного перебування поза межами України, та простежує еволюцію його поглядів на проблему національних відносин, української ідентичності й перспектив національного розвитку. Особливу увагу приділено осмисленню М. Грушевським взаємин між українцями та іншими народами Російської імперії, проблеми національного самовизначення, культурних прав і необхідності збереження самобутності українського народу. Показано, що навіть в умовах політичних обмежень і цензурного тиску вчений послідовно відстоював право українців на власний історичний та культурний розвиток. Автор наголошує на важливості публіцистичної спадщини періоду заслання для розуміння формування суспільно-політичних і національних поглядів М. Грушевського.

Бурім Д. В. Джерела до історії вшанування пам’яті професора Михайла Грушевського в Німеччині в 1934–1935 роках. Архіви України. 2024. № 4. С. 209–240.

Стаття присвячена джерелознавчому дослідженню історії вшанування пам’яті професора Михайла Грушевського в Німеччині у 1934–1935 рр., у перші роки після його смерті. Автор виявляє, систематизує та аналізує комплекс документальних матеріалів, пов’язаних із організацією пам’ятних заходів, увічненням імені українського історика та реакцією на його смерть у німецькому науковому й українському еміграційному середовищах. Значну увагу приділено архівним документам, листуванню, публікаціям у періодичних виданнях та іншим матеріалам, що дають змогу реконструювати перебіг меморіальних заходів і встановити коло їхніх учасників та ініціаторів. Дослідження суттєво розширює джерельну базу грушевськознавства та вводить до наукового обігу нові й маловідомі документи, важливі для вивчення історії вшанування пам’яті видатного українського історика.

Бурім Д. Український науковий інститут в Берліні та справа вшанування пам'яті професора Михайла Грушевського в Німеччині у 1934-1935 роках. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2024. Вип. 73. С. 317–337.

Стаття присвячена дослідженню діяльності Українського наукового інституту в Берліні у справі вшанування пам’яті професора Михайла Грушевського в Німеччині у 1934–1935 рр. Автор реконструює заходи, ініційовані та підтримані українськими науковими й громадськими осередками, спрямовані на увічнення пам’яті видатного історика після його смерті. Особливу увагу приділено ролі Українського наукового інституту в Берліні, його співробітників і наукового середовища у підготовці меморіальних заходів, встановленні контактів із німецькими науковими установами та поширенні інформації про наукову спадщину М. Грушевського. На основі архівних документів, листування, матеріалів періодики та інших джерел автор простежує перебіг організаційної роботи, з’ясовує коло її учасників і характеризує реакцію української та німецької інтелектуальної спільноти на смерть ученого.

Гирич І. Б. Наукове товариство імені Шевченка як суспільно-політичний проєкт Михайла Грушевського. Вісник Національної академії наук України. 2024. № 2. С. 19–25.

Виступ на ювілейній сесії Загальних зборів НАН України, присвяченій 150-річчю від дня заснування Наукового товариства імені Шевченка (8 грудня 2023 р.). У публікації розглянуто діяльність Наукового товариства імені Шевченка як важливого осередку українського національного, наукового та суспільно-політичного життя кінця ХІХ – початку ХХ ст. Автор зосереджує увагу на ролі Михайла Грушевського у формуванні концепції Товариства, його організаційному розвитку та перетворенні на інституцію, здатну репрезентувати українські наукові й національно-культурні інтереси. Проаналізовано взаємозв’язок наукової діяльності НТШ із ширшими процесами українського національного відродження, формуванням модерної української ідентичності та розвитком українського руху.

Дічек Н. П. Михайло Грушевський і українська мова: у контексті творення політичної нації. Education and pedagogical sciences. 2024. № 1. С. 77–92.

У статті досліджено погляди Михайла Грушевського на українську мову та її роль у процесі формування модерної української політичної нації. Авторка аналізує мовні, культурні та суспільно-політичні аспекти національного розвитку в історіософській і громадсько-політичній спадщині вченого. Особливу увагу приділено розумінню Грушевським української мови як важливого чинника національної самоідентифікації, консолідації суспільства та утвердження українців як окремої національної спільноти. Розглянуто його позицію щодо значення рідної мови для освіти, культури, громадського життя та політичної мобілізації українців.

Драбчук Ю. Співпраця Михайла Грушевського з Національно-демократичною партією: сучасна історіографія проблеми. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. 2024. № 1. С. 73–81.

У статті проаналізовано стан сучасного наукового вивчення взаємин Михайла Грушевського з Національно-демократичною партією. Автор розглядає основні напрями та тенденції дослідження політичної співпраці Грушевського з українськими національно-демократичними силами, характеризує праці сучасних українських істориків, у яких висвітлюються різні аспекти цієї проблеми. Простежено зміни в історіографічних підходах до інтерпретації ролі Грушевського в партійно-політичному житті України, окреслено дискусійні питання та недостатньо досліджені аспекти проблеми. Автор наголошує на необхідності подальшого комплексного вивчення взаємин ученого з Національно-демократичною партією з урахуванням широкого кола джерел і сучасних методологічних підходів.

Дутко Л. Науково-популярні праці Михайла Грушевського в сучасному історіографічному дискурсі. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. 2024. № 1. С. 100–110.

У статті досліджено науково-популярну спадщину Михайла Грушевського та особливості її осмислення в сучасній українській історіографії. Розглянуто науково-популярні праці вченого як важливу складову його інтелектуальної та просвітницької діяльності, спрямованої на поширення історичних знань серед широкого загалу. Проаналізовано сучасні наукові підходи до вивчення популяризаторської діяльності Грушевського, визначено основні напрями дослідження його праць, їхнього змісту, проблематики та суспільного значення. Особливу увагу приділено прагненню історика зробити результати наукових досліджень доступними для широкого читацького кола, сприяти формуванню історичної свідомості та національної самоідентифікації українців.

Дутко Л. С. Рецепція «Історії України-Руси» Михайла Грушевського в сучасній українській історіографії. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2024. Вип. 48. С. 114–124

У статті досліджено особливості сприйняття та переосмислення фундаментальної праці Михайла Грушевського в сучасній українській історичній науці. Авторка аналізує основні напрями сучасних досліджень «Історії України-Руси», характеризує підходи українських істориків до оцінювання концептуальних положень, методології та наукового значення багатотомної праці. Особливу увагу приділено актуальності історичної концепції Грушевського для сучасного осмислення українського минулого, проблемам української державності, національної ідентичності та тяглості історичного розвитку. Розглянуто дискусійні питання, пов’язані з інтерпретацією окремих положень праці, а також внесок сучасних дослідників у розвиток і критичне переосмислення грушевськознавства.

Зайцева З. Людмила Старицька-Черняхівська і Михайло Грушевський: Репрезентація інтелектуальної комунікації (1906-1914 рр.). Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент. 2024. Т. 14. С. 235–253.

В статті представлено результати дослідження діяльності Л. Старицької-Черняхівської в інтелектуальному колі репрезентантів української науки, культури та просвітницьких інституцій, зорганізованих зусиллями М. Грушевського в Києві. На основі широкого кола джерел проаналізовано літературно творчі, видавничі, організаційні аспекти взаємин Старицької-Черняхівської з М. Грушевським, іншими його співробітниками, зосібна причетними до видання Літературно-наукового вісника у Києві. Концептуалізація історії взаємин двох діячів модерної доби постає як важлива складова культурної насамперед літературної і видавничої практики.

Івангородський К. Теоретично-методологічна концепція Михайла Грушевського в оптиці сучасної історіографії. Вісник Черкаського університету. Серія : Історичні науки. 2024. № 2. С. 18–32.

У статті розглянуто теоретичні та методологічні засади історичної концепції Михайла Грушевського в контексті сучасних історіографічних досліджень. Автор аналізує основні складові наукового світогляду вченого, його підходи до осмислення історичного процесу, принципи побудови українського історичного наративу та методи історичного дослідження. Значну увагу приділено сучасним інтерпретаціям наукової спадщини Грушевського, переоцінці її значення та дискусіям щодо методологічних засад його історіописання. Простежено вплив європейської інтелектуальної традиції на формування поглядів ученого, а також значення його концепції для становлення української національної історіографії.

Ільницька Л. Редакційна політика Михайла Грушевського у «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (1895–1913): сучасні інтерпретації. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2024. Вип. 16. С. 3–28.

Висвітлено основні принципи діяльності Михайла Грушевського як редактора «Записок Наукового товариства імені Шевченка» упродовж 1895–1913 рр. на основі ґрунтовного аналізу структури і змісту томів, до видання яких він був причетний (т. 5–116). Розглянуто праці грушевськознавців Л. Винара, З. Зайцевої, О. Купчинського, Я. Дашкевича, І. Гирича, Я. Грицака, Т. Пацай, Є. Пшеничного, які безпосередньо стосуються науково-організаційної роботи М. Гру шевського в «Записках НТШ» і висвітлюють окремі напрями його редакційної політики. Проаналізовано заходи М. Грушевського для академізації «Записок НТШ»: орієнтація на матеріали, безпосередньо пов’язані з Україною; запровадження періодичності видання; оптимізація його структури; інформаційне наповнення змісту томів публікаціями високого наукового рівня, аналітичними оглядами найновіших досягнень тогочасної європейської науки, що забезпечило широке визнання «Записок НТШ» у європейському науковому світі.

Нестеренко М. Суспільно-політична діяльність Михайла Грушевського у дзеркалі ювілейних публікацій 1916 року. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. 2024. № 1. С. 82–91.

У праці досліджено особливості висвітлення постаті та суспільно-політичної діяльності Михайла Грушевського в ювілейних публікаціях, приурочених до його 50-річчя. Автор аналізує зміст і тематичну спрямованість тогочасних матеріалів, простежує оцінки наукової, громадської та політичної діяльності вченого, його ролі в українському національному русі. На основі ювілейних публікацій розкрито значення його діяльності для розвитку української історичної науки, національної культури та громадського життя. Показано, що матеріали 1916 р. є важливим джерелом для вивчення не лише біографії та наукової спадщини Грушевського, а й особливостей сприйняття його сучасниками в умовах складних суспільно-політичних обставин.

Павлос І.-Е. Культурно-просвітницька діяльність Михайла Грушевського еміграційного періоду: сучасна історіографічна рецепція. Новітня доба. 2024. Вип. 12. С. 254–265. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/novdob_2024_12_18.

На основі опрацювання різнопланової історіографічної літератури відтворено рецепцію культурно-просвітницької і науково-педагогічної діяльності М. Грушевського еміграційного періоду життя в українознавстві кінця ХХ – перших десятиліть ХХІ ст. Реконструюючи сучасні історіографічні образи культурно-просвітницької праці визначного історика 1919–1923 рр., доведено зростаюче – за обсягом і кількістю сюжетів – зацікавлення цим аспектом його національного служіння протягом останнього 30-річчя. Вказано, що сучасні дослідники, не маючи діаспорного досвіду культурно-просвітницької грушевськіани, провели чималу евристичну працю й уперше окреслили різноаспектність освідомлювальної діяльності М. Грушевського в час його еміграційних поневірянь.

Тельвак В., Гончар О., Владига О. Михайло Грушевський про освіту і науку як чинники післявоєнної відбудови. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. 2024. № 1. С. 64–72.

У статті розглянуто погляди Михайла Грушевського на роль освіти й науки у відновленні суспільства після воєнних потрясінь. Проаналізовано його ідеї щодо розвитку національної освіти, підтримки наукових інституцій, підготовки фахівців та інтелектуального потенціалу держави. Автори акцентують на актуальності міркувань Михайла Грушевського для сучасного осмислення завдань післявоєнної відбудови України. Стаття засвідчує значення спадщини видатного історика для формування стратегії освітнього й наукового розвитку в умовах суспільних трансформацій.

Тельвак В., Губицький Л. Михайло Грушевський як професор Львівського університету: курси, навантаження, розклад занять. Eμινακο. 2024. № 3. С. 77–91.

У статті  досліджено викладацьку діяльність Михайла Грушевського у Львівському університеті. Розглянуто зміст і тематику університетських курсів, педагогічне навантаження професора та розклад його занять. Автори реконструюють особливості академічної роботи Грушевського, що дає змогу глибше зрозуміти його внесок у розвиток української історичної науки та університетської освіти. Особливу увагу приділено організації навчального процесу та професійним обов’язкам ученого.

Драбчук Ю. П. Суспільно-політична діяльність Михайла Грушевського на форумі НТШ у сучасних історіографічних дискусіях. Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2025. Вип. 51. С. 131–140.

У статті проаналізовано суспільно-політичну діяльність Михайла Грушевського на форумі Наукового товариства імені Шевченка крізь призму сучасних історіографічних дискусій. Розглянуто основні напрями його громадської та науково-організаційної роботи, взаємодію з діячами НТШ та значення товариства у формуванні українського наукового й суспільно-політичного середовища. Автор окреслює сучасні підходи до оцінки діяльності Грушевського та визначає перспективи подальшого дослідження його ролі в українському національному русі.

Дутко Л. Науково-організаційна праця Михайла Грушевського на терені ВУАН: огляд сучасної історіографії. Вісник Черкаського університету. Серія : Історичні науки. 2025. № 1. С. 68–75.

У статті здійснено огляд сучасної історіографії науково-організаційної діяльності Михайла Грушевського у Всеукраїнській академії наук. Проаналізовано основні напрями дослідження його роботи в академічному середовищі, організації наукових установ, розвитку історичних студій та формуванні наукової політики. Авторка узагальнює здобутки сучасних дослідників, окреслює дискусійні питання та перспективи подальшого вивчення внеску Грушевського у становлення української академічної науки.

Івангородський К. Етнологічна складова методології Михайла Грушевського: сучасна історіографічна рефлексія. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. 2025. № 1. С. 76–84.

У статті розглянуто етнологічну складову методології Михайла Грушевського крізь призму сучасних історіографічних досліджень. Проаналізовано значення етнологічних підходів у науковій спадщині історика, їхнє місце у вивченні українського народу, його культури, традицій та історичного розвитку. Висвітлено сучасні інтерпретації етнологічних поглядів Грушевського та окреслено їхнє значення для подальшого осмислення методології української історіографії.

Колесник В., Чеберяко О. Під національно-політичним і соціально-економічним виміром: аграрне питання в публіцистиці Михайла Грушевського 1906 року. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. 2025. Т. 46. С. 64–77.

У статті досліджено висвітлення аграрного питання в публіцистиці Михайла Грушевського 1906 р. Проаналізовано національно-політичні та соціально-економічні аспекти його поглядів на земельну проблему, селянство й аграрні перетворення. Автори розкривають взаємозв’язок аграрної політики з українським національним рухом та суспільними процесами початку ХХ ст., акцентуючи на актуальності публіцистичної спадщини Грушевського для розуміння його політичних і соціальних поглядів.

Могильний Л. Середньовічне місто Русі у працях Михайла Грушевського. Історія & археологія. 2025. Вип. 2. С. 9–18.

Робота спрямована на систематизацію концепції Михайла Грушевського щодо виникнення та ролі давньоруських міст ІХ–ХІІІ ст. у його наукових працях періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст. Дослідження концепції створення давньоруських міст у працях М. Грушевського дозволяє зрозуміти погляди вченого на процеси державотворення та суспільної еволюції на теренах Русі. Актуальність посилюється потребою переосмислення класичних історіографічних підходів до вивчення урбанізаційних процесів раннього середньовіччя. Автором праці встановлено, що М. Грушевський обґрунтував концепцію територіального принципу як основи ранньої суспільної організації, де місто виступало центром формування громади. Простежено трансформацію функціональної ролі міст від оборонної ролі до політичного домінування над пригородами.

Мороз І. М. Учні Михайла Грушевського у сприйнятті Івана Крип’якевича (крізь призму джерел особового походження). Українська біографістика. 2025. Вип. 26. С. 294–310.

У статті досліджено особливості сприйняття Іваном Крип’якевичем наукової та громадської діяльності учнів Михайла Грушевського. На основі джерел особового походження – листування, спогадів, щоденникових записів та інших документів — авторка реконструює оцінки Крип’якевичем представників школи Грушевського, їхніх наукових здобутків, професійних взаємин і ролі у розвитку української історичної науки. Значну увагу приділено інтелектуальним зв’язкам між учнями Грушевського та їхнім учителем, а також особистісному виміру наукового середовища.

Нестеренко М. Громадська діяльність Михайла Грушевського на Наддніпрянщині в дискусіях початку ХХ ст. Українські історичні студії. 2025. Вип. 17. С. 76–86.

Досліджено громадську діяльність Михайла Грушевського на Наддніпрянщині та її оцінки в суспільно-політичних дискусіях початку ХХ ст. Авторка розглядає основні напрями діяльності історика, громадського й політичного діяча, а також погляди його сучасників на роль Грушевського в українському національному русі. Особливу увагу приділено дискусійним питанням, що стосувалися його суспільної позиції та взаємодії з українським громадсько-політичним середовищем Наддніпрянщини. Стаття дає змогу глибше зрозуміти суспільно-політичний контекст діяльності М. Грушевського на початку ХХ ст.

Світлик Н. Давня історія Закарпаття у науковій спадщині Михайла Грушевського. Грані. 2025. Т. 28, № 3. С. 14–21.

Автором проаналізовано підходи видатного українського історика до вивчення давньої історії Закарпаття. Розглянуто праці Михайла Грушевського, у яких висвітлюються питання етногенезу, історичного розвитку та культурних взаємозв’язків населення Закарпаття в давнину. Особливу увагу приділено історичним концепціям ученого, його джерелознавчим підходам та місцю Закарпаття в загальній схемі історії України. Показано значення наукового доробку М. Грушевського для формування цілісного бачення українського історичного процесу та осмислення історичного минулого Закарпаття.

Тельвак В., Кручак Р., Бондаренко Г. Михайло Грушевський та студентська спільнота Львівського університету: співпраця, конфлікти, рецепція. Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. 2025. № 2. С. 145–154.

У статті досліджено взаємини видатного українського історика зі студентським середовищем Львівського університету в період його професорської діяльності. Проаналізовано основні форми взаємодії М. Грушевського зі студентами, їхню роль у науковому та освітньому процесі, а також причини й характер конфліктних ситуацій. Автори показують, що студентська аудиторія була важливою складовою академічного середовища, у якому формувалася та поширювалася історична концепція М. Грушевського. Стаття поглиблює розуміння львівського періоду життя і діяльності вченого та доповнює дослідження історії української науки й університетської освіти кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Тельвак В. В., Курилишин К. М., Тельвак В. П. Постать Михайла Грушевського в рецептивному дзеркалі «Діла» 1914–1930-х років. Рукописна та книжкова спадщина України. 2026. № 1. С. 120–140.

Проаналізовано широкий спектр оцінок наукової та суспільно-політичної діяльності М. Грушевського в польській історичній науці XX ст. Виявлено основні періоди та тенденції польського грушевськознавства, залежність історіографічних позицій від змінених політичних обставин. Зроблено висновок про поступове переведення обговорення багатогранної спадщини видатного українця в академічне русло, що стало наслідком загальної нормалізації українсько-польського діалогу. Розглянуто проблему рецепції творчої спадщини М. Грушевського в історичній думці кінця 1930-х рр. Простежено становлення та поглиблення російської, польської, чеської, німецької традицій інтерпретації наукового доробку вченого.

Підготувала Т. Кушнірук