9 травня Україна разом із державами Європейського Союзу відзначає День Європи. Це свято є не лише символом єдності та солідарності європейських народів, а й нагодою осмислити спільні цінності, що формують європейський культурний простір: повагу до людської гідності, свободу, демократію, верховенство права та збереження культурної спадщини.

Україна – європейська держава, яка є невід’ємною частиною європейського простору і бачить своє майбутнє у єдиній європейській родині. У цьому контексті особливої ваги набуває роль бібліотек як інституцій пам’яті, знання й відкритого діалогу.

Українські бібліотеки, інтегруючись у європейський інформаційний простір, послідовно утверджують ці важливі цінності через забезпечення вільного доступу до інформації, підтримку освіти і науки, розвиток цифрових ресурсів та збереження національної культурної спадщини. В умовах сучасних викликів вони стають не лише хранителями знань, а й активними учасниками формування громадянського суспільства, сприяючи міжкультурному порозумінню та європейській інтеграції України.

Віртуальний бібліографічний список «Українські бібліотеки в системі збереження європейських цінностей» підготовлено відділом наукової інформації та бібліографії з метою висвітлення наукових, методичних і практичних напрацювань, що відображають роль бібліотек у цьому процесі. Він об’єднує джерела, присвячені діяльності бібліотечних установ України у контексті європейських стандартів, інноваційних підходів до збереження культурної спадщини та розвитку інформаційного суспільства.

Пропонований бібліографічний список адресовано бібліотекарям, науковцям, викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться питаннями європейської інтеграції, культурної політики та ролі бібліотек у сучасному світі. Він покликаний стати корисним інструментом для наукових досліджень, професійного розвитку та поглиблення розуміння місця українських бібліотек у загальноєвропейському культурному просторі.

Добко Т. В. Про солідарність Національної бібліотеки Франції з українським народом. Енциклопедичний вісник України. 2022. Вип. 14. С. 91–95.

У публікації повідомляється про солідарність Національної бібліотеки Франції та інформаційну підтримку українського народу в боротьбі проти воєнної агресії РФ. Серед такої підтримки – популяризація українських видань, зокрема національної енциклопедії України (ЕСУ).

Лопата О. Забезпечення безпеки даних користувачів бібліотек у контексті нових правових стандартів Європейського Союзу. Бібліотечний вісник. 2022. № 2. С. 18–34.

У статті розглянуто низку актуальних кінцевих документів Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо підготовки адаптивної нормативно-правової бази у сфері захисту персональних даних та її реалізації у державах-членах ЄС. Проаналізовано основні Закони, що регулюють відповідні відносини в Україні. Узагальнено нові правила захисту особистих даних громадян ЄС. Вирізнено й охарактеризовано сім основних «принципів» обробки персональних даних, а саме: законність, справедливість та прозорість; обмеження цілей; мінімізація даних; точність; обмеження зберігання; цілісність та конфіденційність; підзвітність. Сформульовано три основні принципи та ключові завдання організації системи інформаційної безпеки та захисту особистих даних. Порушено нагальні питання практичної діяльності книгозбірень у галузі захисту персональних даних.

Ісаєва О., Дорош М., Власова Т. Міжнародні ідентифікатори в авторитетних файлах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як засіб інтернаціоналізації науки. Бібліотечний вісник. 2022. № 1. С. 16–28.

У публікації розкривається  процес наближення авторитетного контролю до сучасної інформаційної методики у веб-середовищі шляхом використання міжнародних ідентифікаторів ISNI, VIAF, WorldCat, Wikidata у структурі авторитетних записів (АЗ), що створюються у НБУВ. Наукова новизна. Обгрунтовується необхідність розширення інформаційної складової традиційної авторитетної роботи у зв’язку з відповідністю до вимог розвитку сучасних комп’ютерних технологій, а саме: пов’язаних відкритих даних. Авторитетні файли, які створюються в НБУВ, доповнюються довідковою інформацією, а також посиланнями на міжнародні системи ідентифікації імен/назв осіб/організацій, що становлять основу сучасної інфраструктури інформаційних наукових комунікацій.

Сокур О. Л., Клименко О. З. Інформаційно-комунікаційна діяльність бібліотечної мережі Національної академії наук України в системі наукових комунікацій : монографія / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ : НБУВ, 2022. 244 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004724 (дата звернення: 16.04.2026).

Монографію присвячено комплексному дослідженню питання інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотечної мережі Національної академії наук України у контексті науково-організаційного забезпечення, можливостей корпоративної співпраці, оцінки стану, тенденцій та перспектив їх подальшого функціонування задля оптимальної інтеграції українського наукового інформаційного простору у світовий. Узагальнено накопичені теоретичні напрацювання й практичний досвід, запропоновано шляхи ефективної взаємодії на основі уніфікації технологічних процесів та нормативно-методичного забезпечення, що відповідають вимогам сучасного інформаційного середовища.

Базові складові сучасної системи збереження особливо цінних бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України : монографія / авт. кол.: Т. І. Власюк, Л. П. Затока, Ю. С. Ковтанюк [та ін] ; відп. ред.: Ю. С. Ковтанюк ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ : НБУВ, 2023. 390 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005085 (дата звернення: 30.04.2026).

Монографію присвячено організації системи збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України в сучасних умовах, завданням класичної консервації та перспективам цифрової трансформації цієї системи задля збереження інформації особливо цінних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Висвітлено основні складові процесу осучаснення системи збереження особливо цінних бібліотечних документів з традиційними і нетрадиційними носіями: технологічні, матеріалознавчі та біологічні аспекти, а також інтеграцію досягнень новітніх технологій у бібліотечну практику. Розглядаються міжнародні ініціативи щодо інтегрування інформаційних ресурсів історико-культурної спадщини.

Безпала Г. Війна в Україні. Німецькомовний світ на підтримку українських наукових співтовариств. Бібліотечний вісник. 2023. № 4. С. 129–134.

У статті на основі контенту зарубіжних публікацій розкрито сутність міжнародної співпраці, взаємодії і підтримки німецькомовним світом українських наукових співтовариств в умовах воєнного стану в Україні У публікації висвітлено ініціативи академічних інституцій, грантові програми, спільні наукові проекти та можливості для українських учених щодо продовження наукової діяльності за кордоном. Наголошується на важливості міжнародної солідарності, підтримки наукових спільнот і збереження інтелектуального потенціалу України в умовах війни.

Василенко О. Бібліотечно-інформаційний комплекс в умовах трансформації наукових комунікацій: результати бібліотекознавчого дослідження. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2023. Вип. 68. С. 43–68.

У статті висвітлено результати бібліотекознавчого дослідження функціонування бібліотечно-інформаційного комплексу в умовах трансформації наукових комунікацій. Авторка аналізує сучасні зміни у сфері наукової комунікації, зокрема розвиток цифрових технологій, відкритого доступу та електронних ресурсів. У дослідженні розглянуто роль бібліотек як ключових посередників у системі наукової інформації, їхню адаптацію до нових умов та впровадження інноваційних сервісів. Наголошується на необхідності модернізації бібліотечно-інформаційних структур, підвищення якості інформаційного забезпечення наукових досліджень і розвитку ефективних каналів комунікації в науковому середовищі.

Дем’янюк Л. Ініціативи міжнародних організацій на підтримку бібліотечно-інформаційного комплексу України. Бібліотечний вісник. 2023. № 2. С. 102–113.

У статті розглянуто діяльність міжнародних організацій, спрямовану на підтримку бібліотечно-інформаційного комплексу України в умовах сучасних викликів, зокрема пов’язаних із воєнними подіями та необхідністю збереження культурної спадщини. Авторка висвітлює роль провідних міжнародних інституцій і професійних об’єднань, які реалізують програми підтримки українських бібліотек, сприяють відновленню пошкоджених установ та розвитку цифрової інфраструктури. Окрему увагу приділено ініціативам, що забезпечують доступ до наукової інформації, електронних ресурсів і світових баз даних. Підкреслено значення міжнародної солідарності для збереження інформаційного потенціалу країни та інтеграції українських бібліотек у глобальний інформаційний простір.

Коваль-Фучило І. Українські матеріали Слов’янської бібліотеки Національної бібліотеки Фінляндії. Слов'янський світ. 2023. Вип. 22. С. 117–139.

У статті описано структуру й принципи організації бібліотечного фонду Національної бібліотеки Фінляндії (НБФ). Українські матеріали зберігаються у Слов’янській бібліотеці НБФ. Особливо важливими для українознавства є каталог рідкісних книг і каталог рукописних матеріалів. Наведено перелік книг (стародруки церковнослов’янською й польською мовами), опублікованих на території сучасної України. Проаналізовано важливий документ, виявлений у рукописному відділі Слов’янської бібліотеки НБФ. Це рукописна книга, яка в каталозі «Славянские рукописи и частные архивы Национальной библиотеки Финляндии» записана під назвою «Украинский фольклор».

Ковальчук Г. Популяризація зібрань рідкісних і цінних книг та їх досліджень Інститутом книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського серед колег Американського континент. Бібліотечний вісник. 2023. № 3. С. 87–92.

У статті висвітлено діяльність Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, спрямовану на популяризацію українських зібрань рідкісних і цінних книг серед науковців і бібліотечної спільноти Американського континенту. Авторка розглядає основні форми міжнародної комунікації, зокрема участь у наукових конференціях, презентаціях, виставкових проєктах і професійних заходах. У публікації проаналізовано способи представлення української книжкової спадщини за кордоном, зокрема через цифрові ресурси, наукові публікації та міжінституційну співпрацю.

Смольницька О. Репрезентація вибраних українських і українознавчих матеріалів у фондах Кантональної та університетської бібліотеки Лозанни: порівняльний аналіз у контексті доби. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2023. Вип. 69. С. 88–98.

Дослідження присвячується репрезентації українських й українознавчих матеріалів у вибраних фондах Кантональної та університетської бібліотеки Лозанни. Уперше береться до уваги унікальний матеріал, не класифікований раніше в окрему систему і який не поставав об’єктом або предметом аналізу. Оброблені друковані та рукописні матеріали, які поділено на кілька блоків. Досліджені українські автори (як відомі та класики, так і гіпотетичні або сьогодні невідомі), з’ясовуються особи українських читачів. Хронологічні межі – друга половина ХІХ – початок ХХ ст.

Стрішенець Н. Міжнародна допомога українським бібліотекам у час війни: приклад Британської бібліотеки. Бібліотечний вісник. 2023. № 2. С. 114–120.

У статті розглянуто міжнародну підтримку українських бібліотек в умовах повномасштабної війни на прикладі діяльності Британської бібліотеки. Авторка аналізує конкретні форми допомоги, які надає ця інституція, зокрема матеріально-технічну підтримку, сприяння збереженню фондів, розвиток цифрових ресурсів і забезпечення доступу до інформації. Особливу увагу приділено ініціативам, спрямованим на оцифрування культурної спадщини, підтримку професійної комунікації між бібліотекарями, а також участь у міжнародних проєктах і програмах солідарності. У публікації наголошено на значенні міжнародної співпраці для збереження національного культурного надбання, забезпечення стійкості бібліотечно-інформаційної системи та її адаптації до нових викликів. Авторка підкреслює важливість подальшого розвитку таких партнерств для післявоєнного відновлення бібліотечної сфери України.

Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір: Том 1 : матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 8–10 жовт. 2024 р.) : у 2 т. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України ; відп. ред. О. М. Василенко, відп. секр. М. В. Іванова. Київ, 2024. 604 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004933 (дата звернення: 14.04.2026).

Збірник містить матеріали міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (8–10 жовт. 2024 р.), в яких висвітлено важливі аспекти розвитку бібліотечно-інформаційного потенціалу, сучасні проблеми функціонування наукових бібліотек та шляхи їх подолання, представлено результати наукових досліджень і пропозиції щодо оптимізації діяльності в сфері бібліотечної, інформаційної та архівної справи.

Безпала Г., Курман А. Солідарність у дії: швейцарські бібліотечні проєкти для майбутнього України. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2024. Вип. 72. С. 9–19.

В статті висвітлено проєкти підтримки України з боку Швейцарії в умовах війни за участі місцевих інституцій і приватних осіб, розкрито ініціативу допомоги сільській бібліотеці в Пуловичах, проаналізовано освітні, культурні заходи та програми соціальної інтеграції українських біженців, проведених міською бібліотекою Вінтертура. Результати дослідження свідчать про важливість та ефективність бібліотечних ініціатив як у військових зонах конфлікту, так і в країнах, куди звертаються українські біженці. Встановлено, що розширення програм підтримки та інтеграції, реалізованих бібліотеками, сприяє успішній адаптації та покращенню якості життя українських біженців у новому соціальному середовищі.

Василенко О., Дем’янюк Л. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір. Бібліотечний вісник. 2024. № 4. С. 40–51.

У статті детально проаналізовано виступи учасників пленарного засідання Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір», 8-10 жовтня 2024 р. Висвітлено основні напрями взаємодії українських бібліотек із зарубіжними партнерами, участь у міжнародних проєктах, обмін досвідом та впровадження світових стандартів бібліотечної діяльності. Наголошується на важливості інтеграції для підвищення якості інформаційного обслуговування, розвитку професійної компетентності фахівців і зміцнення позицій України у світовому культурно-інформаційному просторі.

Горовий В. Бібліотечні документально-ресурсні центри як важливі інформаційні установи в умовах міжнародного воєнного протистояння в Україні. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2024. Вип. 70. С. 11–22.

У статті висвітлено пропозиції щодо розвитку якісно нових технологій, пов’язаних із формуванням електронного інформаційного ресурсу і його ефективного використання в складні історичні періоди, які наразі переживає суспільство, передусім оновлення бібліотечного законодавства, організація інтергрованого корпоративного ресурсу, залучення до аналітичної діяльності нових технологій квантового аналізу в психології, соціології тощо.

Дем’янюк Л., Кіріаков М., Вихристюк О. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського та Національна бібліотека Республіки Молдова: основні аспекти міжнародного співробітництва. Бібліотечний вісник. 2024. № 2. С. 98–108.

У статті висвітлено досвід міжнародного наукового співробітництва між Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського і Національною бібліотекою Республіки Молдова. Розкрито основні аспекти науково-інформаційної двосторонньої співпраці між провідними книгозбірнями, охарактеризовано місце такої взаємодії у системі міжнародних відносин Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Розкрито перспективи подальшого поглиблення двосторонніх професійних відносин, визначено пріоритетні шляхи їх удосконалення.

Дем’янюк Л., Філімончук Л. Система депозитарних бібліотек ООН: особливості формування та розвитку. Бібліотечний вісник. 2024. № 1. С. 83–93.

У статті висвітлено основні етапи історії розвитку системи бібліотек-депозитаріїв ООН та формування Цифрової бібліотеки ООН, що вперше представлено для науково-освітнього середовища України. Визначено, що система депозитарних бібліотек ООН у своєму розвитку пройшла значний шлях в формуванні – від фондів друкованих видань установ ООН до Цифрової бібліотеки та динамічної мережі сучасних електронних ресурсів; окреслено роль Бібліотеки імені Даґа Гаммаршельда у реформуванні та виробленні стратегії переходу до відкритого доступу до інформаційних ресурсів ООН та формуванні цифрової бібліотеки ООН.

Дубровіна Л., Ковтанюк Ю. Гуманітарна допомога європейських партнерів під час воєнного стану і перспективи розвитку цифровізації колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Бібліотечний вісник. 2024. № 1. С. 34–44.

У статті розкриваються сучасні реалії науково-технічної допомоги Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, її оцифровування колекцій, руху до європейського наукового простору та збереження фондів культурної та наукової спадщини національної бібліотеки, сучасних тенденцій розвитку електронних сервісів науки, культури, освіти.

Інноваційні бібліотечні наукові ресурси, цифрові колекції та сервіси у розвитку дослідницької інфраструктури : аналіт. записка / авт. кол.: Т. О. Батанова, О. І. Вощенко, С. С. Гарагуля [та ін.] ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ : НБУВ, 2024. 75 с. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005011 (дата звернення: 27.04.2026).

Аналітична записка присвячена питанням створення, збереження та інтеграції до міжнародної дослідницької інфраструктури бібліотечних ресурсів наукової інформації. Обґрунтовано стратегії бібліотек зі збереження джерел історико-культурної спадщини під час війни та шляхи повоєнного відновлення й інноваційного розвитку бібліотек. Визначено засади функціонування бібліотечних ресурсів в контексті імплементації відкритої науки та створення академічної електронної інфраструктури знань. Розглянуто актуальні бібліотечні ресурси цифрової гуманітаристики, сервіси підтримки досліджень та аналітики наукової діяльності, інформаційно-аналітичні ресурси суспільно значущої тематики. Проаналізовано реалізацію та впровадження сервісів підтримки досліджень, створених НБУВ – цифрової платформи ResearchUA та Бібліотечного порталу НАН України LibNAS UA.

Ковтанюк Ю., Безпала Г. Культура стартує по-новому: цифрові програми для бібліотек і архівів Німеччини та України. Бібліотечний вісник. 2024. № 3. С. 42–50.

В статті досліджено інноваційні проєкти для бібліотек та архівів, які демонструють глобальну трансформацію знань в епоху цифровізації, проаналізовано результати впровадження німецької цифрової програми WissensWandel за підтримки Німецької бібліотечної асоціації (dbv). Визначено вплив програми фінансування WissensWandel на культурну та соціальну активність суспільства під час пандемії, а також на розвиток цифрових пропозицій. З’ясовано, що запуск цієї програми в рамках ініціативи майбутнього Neustart Kultur у 2020 р. сприяв розширенню нових типів сервісів із передачі знань та доступу до книжкових і медіа-колекцій. Висвітлено, як облаштування креативних просторів для спільної цифрової творчості в бібліотеках сприяло виконанню їхньої функції як місць зустрічей у демократичному дискурсі.

Матвійчук Л. Соціальне партнерство в системі соціокультурної діяльності національних бібліотек НАН України у воєнний час. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2024. Вип. 71. С. 266–287.

В статті охарактеризовано особливості соціального партнерства у сфері соціокультурної діяльності національних наукових бібліотек у системі Національної академії наук України в період воєнного стану після 24 лютого 2022 р.

Самохіна Н., Пелюховська І. Академічні наукові видання у централізованій інфраструктурі відкритих публікацій. Бібліотечний вісник. 2024. № 1. С. 3–11.

У статті здійснено аналіз стану інтеграції наукових періодичних видань Національної академії наук України у світовий наукометричний простір, розгляд основних міжнародних баз даних, доступних українським науковим виданням, зокрема, Index Copernicus, Directory of Open Access Journals (DOAJ), Реферативної бази даних «Україніка наукова», виокремлення принципів сучасних тенденцій розвитку науки.

Симоненко Т., Гарагуля С., Коновал Л. Інформаційні ресурси та сервіси бібліотек: потенціал міжнародної інтеграції. Бібліотечний вісник. 2024. № 4. С. 61–64.

У статті висвітлено результати роботи тематичної секції «Інформаційні ресурси та сервіси бібліотек: потенціал міжнародної інтеграції», яку 10 жовтня 2024 р. провів Інститут інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір». Захід зібрав понад 60 учасників у стінах бібліотеки та онлайн. Серед них – працівники низки бібліотек, архівів, музеїв та університетів України. Під час секційного засідання було виголошено 9 доповідей, тематика яких стосувалася проблем упровадження штучного інтелекту в роботу бібліотек, формування інфраструктури Відкритої науки, оцифрування тематичних колекцій тощо.

Сідина О. Мультивимірна модель бібліотечного простору в епоху конвергенції: зарубіжний науковий дискурс. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2024. Вип. 14. С. 44-54.

У статті використано комплекс підходів і методів: дискурс як методологічно важливий концепт під час вивчення студій та підходів до бібліотечного простору у зарубіжній науці; системний підхід, із позиції якого бібліотека позиціонується як автономна система, та структурно-функціональний підхід, що допоміг розкрити виміри бібліотечного простору і трактувати його як частину загального соціокультурного середовища; субстанційний підхід, який розкрив особливості реструктуризації бібліотечного простору у напряму мультивимірності (взаємозбагачення віртуального, фізичного та соціального просторів); методи аналізу і синтезу, описовий метод.

Степченко О., Коваль Т., Сукало А. Збереження та популяризація рукописної спадщини України у вітчизняному та світовому просторі. Бібліотечний вісник. 2024. № 4. С. 68–72.

У статті висвітлено результати роботи секції «Збереження та популяризація рукописної спадщини України у вітчизняному та світовому просторі», що відбулася в межах Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (Київ, 8–10 жовтня 2024 р.). Авторки аналізують основні напрями діяльності, пов’язані зі збереженням, дослідженням і популяризацією рукописної спадщини, зокрема питання цифровізації фондів, забезпечення доступу до унікальних документів і впровадження сучасних технологій у бібліотечну та архівну практику. У публікації висвітлено досвід українських установ у представленні рукописних колекцій на національному та міжнародному рівнях.

Яременко Л., Шаповал А., Майстренко А. Архівна наукова спадщина України: шляхи інтеграції в європейський інтелектуальний простір. Бібліотечний вісник. 2024. № 4. С. 76–80.

У статті розповідається про роботу секції «Архівна наукова спадщина України: шляхи інтеграції в європейський інтелектуальний простір» у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (Київ, 8–10 жовтня 2024 р.). У публікації висвітлено основні напрями інтеграції, зокрема цифровізацію архівів, створення електронних ресурсів, забезпечення відкритого доступу до документів і впровадження міжнародних стандартів архівної справи. Наголошується на важливості збереження національної наукової спадщини, розвитку міжінституційної співпраці та активного залучення України до європейського науково-інформаційного простору.

Безпала Г. Проєкт Австрійські бібліотеки за кордоном. Бібліотечний вісник. 2025. № 2. С. 42–50.

У статті проведено комплексний аналіз проєкту «Австрійські бібліотеки за кордоном», починаючи з історії його виникнення, проаналізовано тенденції його розвитку, розкрито роль і місце у рамках зовнішньої культурної політики Австрії та значення проєкту в контексті наукової і культурної співпраці між країнами Центральної і Південно-Східної Європи.

Галицька С. Інформаційні ресурси з історії України на сайтах провідних бібліотек світу: дослідження формування розділів електронних каталогів. Бібліотечний вісник. 2025. № 1. С. 97–111.

В статті досліджено структуру розділу «Історія України» тематичного навігатора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і процес її деталізації з обов’язковим зазначенням в описах рубрик відповідних індексів Універсальної десяткової класифікації. Розглянуто формування масивів інформації з історії України відомими бібліотеками світу, порівняно можливості їхніх інформаційно-бібліотечних систем і застосованих засобів навігації та пошуку. З’ясовано важливість зазначення класифікаційних індексів і тематичних рубрик у бібліографічних записах документів, що зумовлює можливість обмеження пошуку певною тематичною галуззю і керування ним.

Дем’янюк Л., Безпала Г. Австрійська бібліотека в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського: соціокультурний аспект діяльності. Бібліотечний вісник. 2025. № 2 С. 51–59.

У статті досліджується соціокультурний аспект діяльності Австрійської бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, розкривається її роль у контексті українсько-австрійських відносин як осередку культурного та наукового взаємообміну, популяризації австрійської інтелектуальної спадщини та зміцнення міжкультурного діалогу У дослідженні здійснено концептуальне осмислення соціокультурної діяльності як невід’ємного складника бібліотечно-інформаційної діяльності у контексті міжнародного культурного співробітництва Австрійської бібліотеки в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Відзначено вагому роль Австрійської бібліотеки як інтеграційної платформи міжкультурної комунікації, що сприяє розвитку наукового й культурного обміну між Україною і Австрією.

Дем’янюк Л., Безпала Г. Віденський модерн в Києві: презентація книги «Гуґо фон Гофмансталь. Вибрана проза» у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Бібліотечний вісник. 2025. № 2. С. 114–115.

У публікації висвітлено подію презентації книги «Гуґо фон Гофмансталь. Вибрана проза», що відбулася 18 жовт. 2024 р. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Авторки розглядають захід як важливий культурно-науковий акт, спрямований на популяризацію спадщини австрійського письменника Гуґо фон Гофмансталя та ширше – традицій віденського модерну в українському інтелектуальному просторі. У статті окреслено перебіг презентації, коло учасників, а також основні акценти виступів, які стосувалися значення творчості Гофмансталя для європейської культури та її рецепції в Україні. Наголошується на ролі бібліотеки як майданчика для міжкультурного діалогу, де поєднуються літературознавчі, перекладацькі та культурологічні аспекти. Підкреслено важливість перекладів і видавничих ініціатив у процесі інтеграції української гуманітаристики до європейського культурного контексту.

Дем’янюк Л., Безпала Г. «Австрійська драматургія на сцені українських театрів»: культурно-мистецька акція на театральній сцені Києва. Бібліотечний вісник. 2025. № 2. С. 117–120.

У статті висвітлено культурно-мистецьку акцію «Австрійська драматургія на сцені українських театрів», що відбулася у Києві як частина міжкультурного діалогу між Україною та Австрією. Авторки розглядають подію як важливий крок у популяризації австрійської театральної традиції в українському мистецькому просторі у межах багатопланової діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, спрямованої на поглиблення міжнародної взаємодії, розширення міжінституційної співпраці та популяризацію власних фондів, реалізуються численні ініціативи у партнерстві з провідними національними й зарубіжними культурними інституціями. У публікації проаналізовано програму заходу, репертуарну складову та участь українських театрів, які представили інтерпретації творів австрійських драматургів.

Дем’янюк Л. М., Симоненко О. В. Внесок міжнародних архівних, бібліотечних та музейних організацій (ICA, ICOM, ICOMOS, IFLA) у збереження та захист культурної спадщини України. Рукописна та книжкова спадщина України. 2025. № 2. С. 204–228.

У дослідженні здійснено комплексний аналіз глобальних ініціатив ICA, ICOM, ICOMOS та IFLA у сфері збереження культурної спадщини в умовах надзвичайних ситуацій, що дозволило систематизувати стратегічні підходи, механізми реагування та ефективність упроваджених заходів. Висвітлено їхній внесок у захист культурних цінностей України в умовах військової агресії РФ та розкрито зміст їхніх офіційних заяв, які формують міжнародний дискурс щодо руйнування та охорони культурної спадщини в Україні.

Дем’янюк Л. Міжнародна організація «Конференція європейських національних бібліотекарів» (CENL): вибудовування стратегічних орієнтирів для національних бібліотек Європи. Бібліотечний вісник. 2025. № 1. С. 69–84.

У статті розкрито ключову роль Конференції європейських національних бібліотекарів у формуванні стратегічних орієнтирів розвитку національних бібліотек Європи. Висвітлено практичний аспект участі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у роботі організації. Особлива увага приділена контекстуалізації ролі національних бібліотек у глобальному інформаційному просторі, значенню євроінтеграційних процесів для українських бібліотек. Проаналізовано Стратегічний план CENL 2018–2022 рр., Стратегію CENL 2023–2027 рр., видання CENL, які визначають основні пріоритети, конкретні цілі та ініціативи для національних бібліотек – членів Конференції європейських національних бібліотекарів у їх русі по шляху сталого розвитку.

Дем’янюк Л. Міжнародна суб’єктність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (2018–2025): управлінське бачення та стратегія Любові Дубровіної. Бібліотечний вісник. 2025. № 3. С. 103–126.

У статті проведено комплексний аналіз міжнародної діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в період керівництва генерального директора Любові Дубровіної з 2018 р. до теперішнього часу в умовах глобальних викликів, зокрема, пандемії COVID-19, цифрової трансформації та воєнного стану в Україні. Уперше розкрито внесок Любові Дубровіної в утвердження Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як провідної платформи міжнародного наукового й культурного співробітництва, зміцнення міжнародної суб’єктності бібліотеки, репрезентацію України у світовому інформаційному просторі та популяризацію національної культурної спадщини.

Дубровіна Л. Інтеграція українських бібліотек у міжнародний бібліотечний простір та внесок Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Бібліотечний вісник. 2025. № 1. С. 23–27.

У статті наголошено на тому, що в контексті державної політики відносно Євроінтеграції України актуальним завданням бібліотечної справи і науки є активізація інтеграційних процесів у світове наукове середовище на усіх напрямах бібліотечно-інформаційної діяльності та розвиток постійної професійної комунікації у світовому науковому та культурному середовищі, що сприятиме забезпеченню необмеженого обміну інформацією, культурними та науковими надбаннями на міжнародному рівні. Сьогодні цей процес набув значного розвитку.

Dubrovina L., Demianiuk L. Intercultural dialogue between Ukraine and Austria: historical traditions and contemporary practices. Бібліотечний вісник. 2025. № 2. С. 4–13.

У публікації розкрито еволюцію двосторонніх відносин України та Австрії – від спільної спадщини періоду Габсбурзької монархії до сучасних моделей культурної дипломатії та стратегічного партнерства, зокрема в контексті євроінтеграційного курсу України та актуальних викликів війни. Здійснено міждисциплінарний огляд українсько-австрійського міжкультурного співробітництва, у тому числі в контексті міжнародної бібліотечної взаємодії.

Загородній А. Г., Хіміч О. М., Андон П. І. [та ін.]. Впровадження європейських принципів відкритої науки в Національній академії наук України. Вісник Національної академії наук України. 2025. № 1. С. 11–33.

У статті наведено результати діяльності з впровадження в НАН України європейських принципів відкритої науки – нового підходу до організації наукового процесу на основі поширення знань з використанням цифрових технологій і нових засобів спільної роботи дослідників. Побудована в НАН України централізована інфраструктура відкритої науки сприятиме підвищенню продуктивності наукових досліджень, глибшій інтеграції українських вчених у європейський дослідницький простір, ефективнішому пропагуванню отриманих науковцями НАН України наукових результатів і ширшому залученню міжнародних грантів.

Індиченко Г. В., Шаповал А. І. Українсько-шведська наукова комунікація: історико-джерелознавча реконструкція. Рукописна та книжкова спадщина України. 2025. № 2. С. 125–148.

В статті систематизовано комплекс архівних джерел з українсько-шведської наукової комунікації, що відклалися в Архівному фонді НАН України, уведено до наукового обігу не досліджених і малодосліджених документів та здійснено на їхній основі історико-джерелознавчу реконструкцію напрямів та форм двосторонньої наукової комунікації та співробітництва академічних установ і вчених України й Швеції в контексті євроінтеграційного досвіду академічної вітчизняної науки.

Клименко О. Бібліотечно-інформаційний комплекс: міжнародна взаємодія та сталий розвито. Бібліотечний вісник. 2025. № 4. С. 203–211.

У статті висвітлено результати роботи секції «Бібліотечно-інформаційний комплекс: міжнародна взаємодія та сталий розвиток», що відбулася 2 жовт. 2025 р. у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи». Авторка аналізує сучасні тенденції розвитку бібліотек, зокрема інтеграцію у глобальний інформаційний простір, впровадження цифрових технологій та розширення спектра інформаційних послуг. У публікації висвітлено значення міжнародного співробітництва для модернізації бібліотечної діяльності, підвищення ефективності управління інформаційними ресурсами та забезпечення доступу до світових знань.

Симоненко О., Симоненко Т. Інтернет-ресурси як інструмент для збереження культурної спадщини при надзвичайних ситуаціях: досвід США. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2025. Вип. 74. С. 256–276.

У статті аналізуються інструменти та ініціативи ключових інтернетресурсів, які використовуються в США для захисту культурної спадщини під час надзвичайних ситуацій. Серед них виділяються California Preservation Program, що надає комплексну підтримку, та Північно-Східний центр збереження документів (NEDCC) з інструментом «dPlan» для планування заходів. Крім того, у статті надається детальний огляд інтернет-ресурсів Американської бібліотечної асоціації (ALA) та Бібліотеки Конгресу США, які відіграють значну роль у збереженні бібліотечних колекцій. Окремо приділено увагу міжнародним організаціям, таким як World Monuments Fund і Getty Conservation Institute, які займаються захистом архітектурної спадщини та реставрацією культурних цінностей. Для більш ґрунтовного аналізу наведено приклади онлайн-платформ «Connecting to Collections Care» та «Conservation OnLine», які забезпечують доступ до інформації й ресурсів щодо збереження культурної спадщини.

Сербін О. Українська бібліотечна спільнота: виклики та можливості міжнародної співпраці. Бібліотечний вісник. 2025. № 1. С. 40–44.

У публікації висвітлено можливості розширення міжнародного партнерства, участі у спільних проєктах, професійних обмінах і впровадженні міжнародних стандартів бібліотечної діяльності. Наголошується, що важливими чинниками поглиблення міжнародної співпраці української бібліотечної спільноти загалом, і НБУ ім. Ярослава Мудрого зокрема, є: субʼєктна участь у міжнародних професійних організаціях; переклад та поширення на українську бібліотечну спільноту міжнародних програмних документів, рекомендацій тощо; активна робота у підрозділах та робочих групах міжнародних структур; розширення партнерства в спільних проєктах та обмін досвідом на рівні бібліотека – бібліотека; спільні із зарубіжними фахівцями дослідження та публікації; розширення участі в науково-практичних заходах; лідерство українських професійних громадських організацій, національних бібліотек у міжнародних професійних структурах.

Яворська Т., Лихогляд А. Міжнародна співпраця бібліотек України: сучасний стан і перспективи розвитку. Вісник Книжкової палати. 2025. № 5. C. 31–39.

У статті проаналізовано сучасний стан міжнародної співпраці бібліотек України та визначено перспективи її подальшого розвитку. Авторки розглядають основні напрями взаємодії з іноземними бібліотечними установами, зокрема участь у міжнародних проєктах, програмах обміну досвідом і впровадженні інноваційних технологій. У дослідженні висвітлено роль міжнародного партнерства у підвищенні якості бібліотечно-інформаційних послуг, розвитку цифрових ресурсів і інтеграції українських бібліотек у світовий інформаційний простір. Наголошується на необхідності активізації співпраці, розширення доступу до глобальних інформаційних ресурсів і впровадження сучасних підходів до організації бібліотечної діяльності.

Галицька С. Інформаційний пошук в електронному каталозі Британської бібліотеки на прикладі українських колекцій. Бібліотечний вісник. 2026. № 1. С. 75–90.

У статті досліджено сучасну модель пошукової системи Британської бібліотеки. Розглянуто формування Бібліотекою широкого спектра масивів інформації, зокрема, створення колекцій рідкісних українських видань, які є документною науковою і культурною спадщиною України. Проаналізовано можливості інформаційно-бібліотечної системи щодо навігації та багатоаспектного пошуку необхідних матеріалів. З’ясовано важливість оцифрування унікальних документів і надання користувачам усього світу вільного доступу до цифрових версій джерел інформації, що забезпечує всебічне використання фондів Бібліотеки у дослідницьких і освітніх процесах.

Дем’янюк Л. Бібліотечна мережа знань Статуту Організації Об’єднаних Націй: концептуальні пропозиції та функціональні пріоритети. Бібліотечний вісник. 2026. № 1. С. 46–58.

У статті досліджено концептуальні пропозиції Бібліотечної мережі знань Статуту Організації Об’єднаних Націй як нового формату міжнародного інституційного бібліотечного співробітництва, визначено  її стратегічні цілі, функціональні пріоритети та проаналізовано потенційне значення ініціативи в оновленні підходів до діяльності депозитарних бібліотек у системі глобального управління знаннями.

Крючин А. А., Ковтанюк Ю. С., Івченко Л. В. [та ін.]. Відновлення фонограм з колекції раритетних грамплатівок відділу музичних фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: оцифрування, цифрова реставрація, створення метаданих, інтегрування до міжнародних музичних вебресурсів. Рукописна та книжкова спадщина України. 2026. № 1. С. 189–208.

У дослідженні розглядаються теоретичні та практичні особливості оцифрування й відновлення фонограм з колекції шелачних грамофонних платівок Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, створення описової інформації до звукозаписів у формі метаданих, надання вільного доступу до цифрових матеріалів онлайн, а також інтегрування їх до міжнародних музичних вебресурсів.

Підготувала Тетяна Кушнірук, головний бібліотекар

 відділу наукової інформації та бібліографії