У третій четвер травня в Україні святкують Всесвітній день вишиванки. Цього року свято випало на 21 травня.                                                  

 

Ідею цього святкування запропонувала у 2006 році студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк. День вишиванки еволюціонував з невеликої студентської акції в глобальний міжнародний рух для українців по всьому світу. Тепер цей день відзначають більш ніж у 70 країнах світу. 

                                                

Вишиванка завжди була одним із найулюбленіших способів прикрашання одягу, а також різноманітних речей домашнього вжитку. Ніщо не може зрівнятися з красою майстерно виконаних народних вишивок, які надають кожній речі своєрідності й неповторності.                                                  

Здавна для українців вишиванка відігравала не стільки функцію одягу, як була своєрідним оберегом від різного зла. Тому візерунки на сорочках та сукнях наносили на рукави, коміри й поділ. Регіони України відрізняються певними візерунками. Для подільських сорочок характерні барвистість і різноманітність швів. Типовим є стібок «павуком», яким позначають вставки на рукави, клинці. В орнаментах подільських вишивок переважає один колір – чорний з великим або меншим украпленням червоного, синього, жовтого або зеленого.                                       

 

Сьогодні українська етнічність у моді – не декоративна тенденція, а символ культурного відродження. Вона не про минуле, а про теперішнє, яке має свою гідність, вагу і глибину голосу. Через елементи традиційного вбрання сучасна мода говорить мовою ідентичності, опору та національної пам’яті. Це свідчення того, що культура здатна бути зброєю, як справжня жінка: м’якою, але дуже впливовою.      

                                                                  

До Дня вишиванки сектор газетної періодики підготував виставку публікацій «А ми йдемо по світу в вишиванці…».                                                  

Запрошуємо до ознайомлення з матеріалами експозиції.