Книжково-ілюстративна виставка «Хранитель українських старожитностей» (до 115-ї річниці від дня народження Івана Гончара)

... надбання української культури мають бути відкритими для суспільства, висвітлюватися вповні, віднаходити своє спадкоємництво й розвиток у всіх сферах життя нації.

Іван Гончар

Його називають національною совістю й гордістю, взірцем мудрості й незламності. Іван Макарович Гончар (1911–1993) – скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України.

Він народився у багатодітній сільській родині, брав участь у Другій світовій війні, зумів пройти крізь радянську епоху та попри все став знаним скульптором і художником.

Біографи Івана Гончара писали, що він відтворював народне мистецтво в різних формах, і відзначали його сміливість та навіть зухвалість у створенні динамічних композицій і портретів.

Загалом за роки війни художник створив понад 200 акварелей та графічних робіт. У своїх картинах він зображував характерні образи українців, пейзажі, пам’ятки української архітектури. Графіка здебільшого була присвячена воєнній тематиці, проте були й такі тематичні альбоми, як «Українські національні костюми», «Історичні та культурні пам’ятки України».

До 1960-х років митець означив себе більше як скульптор, а не маляр. Він є автором понад 150-ти скульптурних творів, серед яких пам’ятники Г. Сковороді, Т. Шевченку, І. Франку, С. Руданському, І. Котляревському, К. Білокур, М. Залiзняку та І. Гонті.

Особливе місце у творчості Івана Гончара посідає шевченкіана. Десятки скульптурних портретів Кобзаря зберігаються в музеях та приватних колекціях.

Із кінця 1950-х років, майстер з репутацією «буржуазного націоналіста» проводив титанічну роботу. Діяльність його була спрямована передусім на комплексне вивчення, реконструкцію і популяризацію українських культурних традицій минувшини.

У 1959 р. Іван Макарович започаткував у власному будинку музей. Експонати для музею митець збирав під час експедицій Україною. Колекція налічувала 7 тисяч предметів: ікони, народний одяг, дерев’яні скульптури, музичні інструменти, іграшки, вироби з металу. Окремий масив колекції становлять 20 тисяч архівних світлин із різних регіонів України.

На основі зібраних світлин у 1970-х роках Іван Гончар почав створювати історико-етнографічний мистецький альбом «Україна й українці», який являє собою папки великого формату із різною кількістю аркушів, на яких упорядник наклеював оригінали давніх світлин та репродукції раритетних фотографій, замальовки церков і жител, зразки вишивки, ткацтва, гончарства. Все це супроводили підписи, зроблені каліграфічним почерком. З цієї праці утворилося 18 томів унікальних даних.

До 115-ї річниці від дня народження видатного українського митця Івана Гончара у відділі художньої культури та мистецтв представлено книжково-ілюстративну виставку «Хранитель українських старожитностей».

Запрошуємо завітати до відділу та ознайомитись із матеріалами експозиції!

Поділитися:

Хранитель українських старожитностей


... надбання української культури мають бути відкритими для суспільства, висвітлюватися вповні, віднаходити своє спадкоємництво й розвиток у всіх сферах життя нації.

Іван Гончар

Його називають національною совістю й гордістю, взірцем мудрості й незламності. Іван Макарович Гончар (1911–1993) – скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України.

Він народився у багатодітній сільській родині, брав участь у Другій світовій війні, зумів пройти крізь радянську епоху та попри все став знаним скульптором і художником.

Біографи Івана Гончара писали, що він відтворював народне мистецтво в різних формах, і відзначали його сміливість та навіть зухвалість у створенні динамічних композицій і портретів.

Загалом за роки війни художник створив понад 200 акварелей та графічних робіт. У своїх картинах він зображував характерні образи українців, пейзажі, пам’ятки української архітектури. Графіка здебільшого була присвячена воєнній тематиці, проте були й такі тематичні альбоми, як «Українські національні костюми», «Історичні та культурні пам’ятки України».

До 1960-х років митець означив себе більше як скульптор, а не маляр. Він є автором понад 150-ти скульптурних творів, серед яких пам’ятники Г. Сковороді, Т. Шевченку, І. Франку, С. Руданському, І. Котляревському, К. Білокур, М. Залiзняку та І. Гонті.

Особливе місце у творчості Івана Гончара посідає шевченкіана. Десятки скульптурних портретів Кобзаря зберігаються в музеях та приватних колекціях.

Із кінця 1950-х років, майстер з репутацією «буржуазного націоналіста» проводив титанічну роботу. Діяльність його була спрямована передусім на комплексне вивчення, реконструкцію і популяризацію українських культурних традицій минувшини.

У 1959 р. Іван Макарович започаткував у власному будинку музей. Експонати для музею митець збирав під час експедицій Україною. Колекція налічувала 7 тисяч предметів: ікони, народний одяг, дерев’яні скульптури, музичні інструменти, іграшки, вироби з металу. Окремий масив колекції становлять 20 тисяч архівних світлин із різних регіонів України.

На основі зібраних світлин у 1970-х роках Іван Гончар почав створювати історико-етнографічний мистецький альбом «Україна й українці», який являє собою папки великого формату із різною кількістю аркушів, на яких упорядник наклеював оригінали давніх світлин та репродукції раритетних фотографій, замальовки церков і жител, зразки вишивки, ткацтва, гончарства. Все це супроводили підписи, зроблені каліграфічним почерком. З цієї праці утворилося 18 томів унікальних даних.

До 115-ї річниці від дня народження видатного українського митця Івана Гончара у відділі художньої культури та мистецтв представлено книжково-ілюстративну виставку «Хранитель українських старожитностей».

Запрошуємо завітати до відділу та ознайомитись із матеріалами експозиції!