І я зчинила диво… я збагнула,

Що забуття не суджено мені.

Леся Українка

Леся Українка – одна з найяскравіших постатей української культури, символ духовного відродження й безкомпромісної любові до України. Багатогранна, прогресивна, незламна, вона крізь усе своє життя несла незгасимий вогонь таланту, світло мудрості, жіночності і сили духу. Геніальна модерністка, яка значно випередила свій час інтелектуальною глибиною, європейським світоглядом та сміливими феміністичними ідеями. Її яскраве життя і творчість вже понад півтора століття продовжують надихати читачів і дослідників.

Майбутня поетеса народилася 25 лютого 1871 року в родині українських інтелігентів, де панувала атмосфера поваги до освіти, культури й національної свідомості. З ранніх років вона виявляла надзвичайні здібності до мов, літератури та музики. Проте життєвий шлях Лесі Українки був позначений тяжкою хворобою, яка супроводжувала її майже все життя. Саме в боротьбі з фізичним болем формувався її характер – сильний, гордий і внутрішньо незалежний.

Леся Українка увійшла в історію як письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, феміністка. Працювала в найрізноманітніших жанрах – поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Її драматичні поеми стали новим словом у національній літературі, поєднавши глибоку філософію, міфологічне мислення та модерністські пошуки. Лесине поетичне слово – глибоке, метафоричне, прагматичне й водночас сповнене мрії про свободу – стало надбанням української літератури та світової гуманістичної думки, бо і нині звучить як виклик байдужості, як протест проти духовного рабства, як маніфест гідності.

Іван Франко писав про Лесю Українку: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини… Се талант наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності. ЇЇ поезія – то огнисте оскарження того світу сваволі, під яким стогне Україна. Так, у звичайному житті Леся Українка – хвора слабосила дівчина, жінка. Проте в літературі – титан духу, дочка Прометея».

Леся Українка була не лише талановитою письменницею, а й активною інтелектуалкою свого часу: перекладала світову класику, цікавилася філософією, історією, фольклором, підтримувала культурні й громадські ініціативи. Вона прагнула бачити українську культуру рівноправною частиною європейського культурного простору й своєю творчістю довела, що українське слово здатне звучати потужно й модерно.

Особливе місце у творчості поетеси займає тема духовної незламності. Вона вірила, що сила людини полягає не у відсутності випробувань, а у здатності їх подолати. Саме тому її слово стало підтримкою для багатьох поколінь українців у часи історичних потрясінь. Її рядки звучать актуально і сьогодні, коли питання свободи, національної гідності та культурної самоідентичності знову набувають особливої ваги.

У радянський час постать Лесі Українки часто спрощували, зводячи багатогранність її світогляду до зручних ідеологічних схем. Водночас у незалежній Україні інтерес до її спадщини лише зростає: з’являються нові літературознавчі, історико-документальні, філософські дослідження, відкриваються маловідомі сторінки її життя.

Важливе місце в дослідженнях життя й творчості Лесі Українки належить спогадам сучасників, друзів, родичів, літературних критиків. Саме спогади відкривають перед читачем живий портрет письменниці, її щоденну працю, фрагменти побутових і творчих моментів, які не завжди відчуваються в офіційних біографіях.

Спогади Олени Пчілки про Лесю Українку є основою біографії поетеси. Мати змальовувала свою доньку як неймовірно обдаровану, стійку та виховану в патріотичних традиціях особистість. Особливо підкреслювала ранній розвиток Лесі, її жагу до знань, музичний талант та особливості формування твердого характеру.

Одним із найцінніших джерел про останні роки життя Лесі Українки є спогади її чоловіка Климента Квітки. Він описував письменницю як надзвичайно мужню, принципову жінку, яка попри важку хворобу зберігала неймовірну працездатність, інтелектуальну ясність і делікатність, висвітлюючи їхню глибоку духовну близькість. Такі свідчення – це не просто емоційні штрихи. Вони формують багатовимірний портрет поетеси, допомагають відчути її внутрішній світ, зрозуміти джерела тієї духовної сили, яка так яскраво звучить у її творах.

Не менш цінним є епістолярій Лесі Українки – листи, що збереглися завдяки старанням дослідників і видавців. У листуванні письменниця постає не тільки як художниця слова, а й як вдумлива, відверта людина, яка розкривала свої духовні переживання, погляди на літературу, особисті надії й тривоги. Слова з її кореспонденції дають уявлення про внутрішній світ поетеси і часто стають окремою цінністю не лише для літературознавства, але й для історії української культури загалом.

У полікультурному контексті внесок Лесі Українки важко переоцінити. Вона піднесла українську літературу до рівня європейської, вписала її в широкий культурний простір світу, сприяла утвердженню національної ідентичності українців. Минуло понад півтора століття, але постать Лесі Українки не віддаляється в історію – навпаки, стає ближчою. Її життя нагадує, що справжня сила народжується з віри, праці та любові до свого народу.

Творчість Лесі Українки – невичерпне джерело для наукових досліджень. Нові праці з лесезнавства, критичні аналізи текстів, видання епістолярію та архівних матеріалів збагачують наше розуміння не лише художнього доробку, але й епохи, в якій жила Леся Українка. Такі дослідження не тільки повертають читачеві знайомі й улюблені рядки, а й відкривають невідомі сторінки її життя, зміцнюють усвідомлення ролі поетеси в національному й світовому літературному процесі.

Відділ наукової інформації та бібліографії пропонує ознайомитися з бібліографічним списком, до якого увійшли біографічні розвідки, епістолярні дослідження, спогади, а також сучасні наукові праці, у яких досліджується творча спадщина Лесі Українки.

Бібліографічний список стане у нагоді вченим-літературознавцям, викладачам письменникам, журналістам, бібліотекарям, студентам філологічних спеціальностей та широкому колу читачів, зацікавлених у глибокому розумінні постаті Лесі Українки та її творчості.

Біографічні розвідки. Епістолярні дослідження. Спогади.

Драй-Хмара, М. Леся Українка : життя й творчість / М. Драй-Хмара. – [Київ] : Держ. вид-во України, 1926. – 156 с.

У праці М. Драй-Хмари подано одну з перших наукових спроб цілісного осмислення життя і творчості Лесі Українки. Автор простежує формування світогляду письменниці, аналізує її поетичну, драматичну та перекладацьку спадщину, акцентуючи увагу на модерних художніх пошуках і значенні її творчості для розвитку української літератури початку ХХ ст. Книга має літературознавчий і біографічний характер та належить до ранніх досліджень лесезнавства.

Сімович, В. Листування Лесі Українки з Й. Маковеєм : із додатком листів Олени Пчілки та власних споминів про побут Лесі Українки в Чернівцях / В. Сімович. – Львів : Хортиця, 1938. – 78 с. : іл.

Книга містить публікацію листування Лесі Українки з Осипом Маковеєм, доповнену листами Олени Пчілки та авторськими спогадами про перебування письменниці в Чернівцях. Видання є цінним джерелом для вивчення особистих і творчих взаємин діячів української культури кінця ХІХ – поч. ХХ ст. У листах постають обставини літературного життя, творчі задуми, світоглядні позиції та особисті переживання Лесі Українки. Спогади В. Сімовича відтворюють атмосферу культурного середовища Буковини та побутові деталі, що допомагають глибше зрозуміти постать письменниці.

Підгайний, Л. Леся Українка : попул. нарис про життя і творчість / Л. Підгайний. - Київ : Держлітвидав УРСР, 1941. – 104 с. : портр.

Книга є популярним біографічно-літературним нарисом, присвяченим життю та творчості Лесі Українки. Автор подає основні віхи її життєвого шляху, окреслює формування світогляду письменниці, аналізує найважливіші поетичні, драматичні та публіцистичні твори. Видання вирізняється доступністю викладу та просвітницьким спрямуванням, орієнтоване на широке коло читачів. Праця відображає особливості літературознавчого підходу свого часу й становить інтерес як джерело для вивчення історії рецепції творчості Лесі Українки у першій половині ХХ ст.

Лазаревський, Г. Молодість Лесі Українки : біогр. оповідання / Г. Лазаревський. – Канада : Вид. «Укр. голосу», 1943. – 61 с.

Біографічне оповідання, у якому висвітлено ранній період життя та становлення майбутньої письменниці. Автор зосереджується на родинному середовищі, вихованні, перших творчих спробах і формуванні світоглядних орієнтирів Лесі Українки. Видання вирізняється доступною формою викладу та просвітницьким характером, поєднуючи художню оповідь із біографічними фактами.

Косач-Кривинюк, О. Леся Українка в дитячому крузі : збірочка для дітей зі спогадами про Лесю Українку / О. Косач-Кривинюк. – Авгсбург : Наше життя, 1946. – 30 с. : іл.

Книга знайомить юних читачів із дитячими роками Лесі Українки через теплі спогади рідних і близького оточення письменниці. У доступній формі подано розповіді про родинну атмосферу, виховання, перші творчі зацікавлення та риси характеру майбутньої поетеси. Видання має пізнавальний і виховний характер, ілюстроване та розраховане на дітей і широке коло читачів.

Іщук, А. Леся Українка : критико-біогр. нарис / А. Іщук. – Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1950. – 114 с. : іл.

У критико-біографічному нарисі А. Іщука висвітлено життєвий і творчий шлях Лесі Українки у контексті літературного процесу кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Автор аналізує основні етапи становлення письменниці, тематично-ідейні особливості її поезії та драматургії, приділяючи увагу громадянським мотивам і суспільному значенню творчості. Видання має популярно-науковий характер і відображає підходи літературознавства середини ХХ ст.

Білецький, Л. Три сильветки: Марко Вовчок – Ольга Кобилянська – Леся Українка / Л. Білецький. – Вінніпег ; Манітоба : Накладом Союзу українців Канади, 1951. – 127 с. : іл.

У книзі подано літературно-критичні нариси, присвячені трьом визначним постатям української літератури – Маркові Вовчку, Ользі Кобилянській та Лесі Українці. Автор окреслює їхні творчі індивідуальності, світоглядні позиції та внесок у розвиток українського письменства. Особливу увагу приділено художній своєрідності, тематичному колу та духовним ідеалам кожної з письменниць, а також їхньому місцю в національному й європейському культурному контексті. Видання, здійснене українською діаспорою в Канаді, становить інтерес як з погляду літературознавства, так і як пам’ятка розвитку української гуманітарної думки за межами Батьківщини.

Бабишкін, О. Леся Українка : життя і творчість / О. Бабишкін, В. Курашова. – Київ : Держлітвидав, 1955. – 475 с. : іл.

Книга є ґрунтовним літературознавчим дослідженням, присвяченим життю й творчій спадщині Лесі Українки. У праці послідовно висвітлено основні етапи її біографії, формування світогляду, громадянську позицію та еволюцію художнього мислення. Автори аналізують поетичні, драматичні й публіцистичні твори письменниці, розкриваючи їхню ідейну спрямованість, тематичне розмаїття та місце в українському літературному процесі. Видання відображає наукові підходи середини ХХ ст. та становить інтерес як для фахівців, так і для широкого кола читачів, які прагнуть глибше ознайомитися з постаттю Лесі Українки.

Бабишкін, О. К. Леся Українка в Криму / О. К. Бабишкін – Сімферополь : Кримвидав, 1955. – 102 с. : іл.

У книзі висвітлено кримський період життя письменниці, який відіграв важливу роль у її творчій еволюції. Автор простежує обставини перебування Лесі Українки в Криму, вплив південного краю на її світовідчуття, художні образи та тематичне коло творів. На основі документальних матеріалів і літературного аналізу у праці розкрито зв’язок кримських вражень із поезією та драматургією письменниці, окреслено культурно-історичний контекст доби.

Костенко, А. І. Співачка досвітніх вогнів / А. І. Костенко. – Київ : Держ. вид-во дит. літ. УРСР, 1963. – 155 с.

Художньо-біографічна розповідь про життя і творчість Лесі Українки, адресована передусім юному читачеві. У доступній формі автор змальовує становлення письменниці, її духовну силу, громадянську позицію та боротьбу з тяжкою недугою. Видання розкриває образ Лесі Українки як поетеси високого громадянського звучання, чия творчість стала символом незламності й віри у світле майбутнє. Книга має виразне просвітницьке спрямування та сприяє формуванню інтересу до української літературної класики.

Косач-Кривинюк, О. Леся Українка. Хронологія життя і творчости = Lesya Ukrayinka. Chtonology of life and creative work / О. Косач-Кривинюк ; ред. П. Одарченко ; Укр. Вільна Акад. Наук у США. – Нью-Йорк : [Друком Вид. Спілки «Гомін України»], 1970. – 923, [3] с. : іл.

Монументальна праця Ольги Косач-Кривинюк є одним із найповніших документальних зведень, присвячених життю та творчості Лесі Українки. Видання укладене у формі детальної хронології, що охоплює основні події біографії письменниці, її творчий доробок, епістолярну спадщину, зв’язки з культурним середовищем та історичний контекст епохи. Книга створена на основі великого масиву архівних матеріалів, родинних свідчень і документів, значна частина яких була відома авторці як членкині родини Косачів.

Бабишкін, О. К. У мандрівку століть : слово про Лесю Українку / О. К. Бабишкін. – Київ : Рад. письменник, 1971. – 272 с.

У книзі подано розлоге літературознавче осмислення життя і творчості Лесі Українки. Автор простежує основні етапи її біографії, формування світогляду, громадянської позиції та художнього мислення, акцентуючи на духовній силі й інтелектуальній глибині письменниці. У праці поєднано біографічний виклад із аналізом поезії, драматургії та публіцистики Лесі Українки, окреслено її місце в українському літературному процесі та значення спадщини для наступних поколінь.

Костенко, А. Леся Українка / А. Костенко. – Київ : Молодь, 1971. – 445 с. : іл. – (Життя славетних ; вип. 13).

Книга А. Костенка з серії «Життя славетних» є всебічним дослідженням життя та творчості Лесі Українки. Автор висвітлює біографічні віхи письменниці, її формування як поетеси й драматурга, а також еволюцію світогляду та громадянської позиції.

Леся Українка : документи і матеріали : 1871-1970 / відп. ред. С. Д. Пількевич ; Архівне упр. при Раді міністрів Української РСР. – Київ : Наук. думка, 1971. – 482 с. : іл.

Збірник містить документи та матеріали, що висвітлюють життя, творчість і громадську діяльність Лесі Українки. Видання охоплює архівні джерела, листування, публікації, спогади сучасників та інші матеріали, що відображають різні аспекти її особистості та творчого шляху. Документи систематизовано хронологічно, що дозволяє простежити еволюцію художнього мислення та суспільної позиції письменниці.

Шаховський, С. М. Леся Українка : критико-біогр. нарис / С. М. Шаховський. – Київ : Дніпро, 1971. – 136 с. : портр.

Автор аналізує провідні мотиви поезії й драматургії письменниці, окреслює її роль у розвитку української літератури та значення спадщини в національному культурному контексті. Нарис поєднує біографічний матеріал із літературно-критичними спостереженнями й адресований широкому колу читачів – від учнів і студентів до всіх, хто цікавиться постаттю Лесі Українки.

Яросевич, Л. В. Леся Українка і музика / Л. Яросевич. – Київ : Муз. Україна, 1978. – 128 с. : іл.

У дослідженні висвітлено роль музичного мистецтва в житті й творчості Лесі Українки. Авторка досліджує музичне оточення письменниці, її естетичні зацікавлення, виконавські здібності та вплив музики на формування художнього мислення. У книзі проаналізовано музичні мотиви у творах Лесі Українки, її зв’язки з композиторами й музичною культурою доби, а також рецепцію її поезії в українському музичному мистецтві.

Леся Українка. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях : альб. / авт.-упоряд.: М. В. Гуць, Н. Л. Россошинська ; авт. вступ. ст. О. Гончар. – Київ : Рад. шк., 1979. – 280 с. : іл.

В альбомі містяться документи, фотографії, ілюстрації, уривки з художніх і публіцистичних творів та листів видатної української поетеси Лесі Українки, висловлювання про її творчість відомих письменників і дослідників та інші матеріали, в яких розповідається про її життєвий і творчий подвиг. Багато документів, вміщених у книзі, свідчать про активну участь Лесі Українки в громадсько-політичному житті, про її близькість до пролетарського революційного руху. Розповідається про зв’язки письменниці з представниками прогресивної літератури різних країн, про її внесок у скарбницю світової культури, про вшанування і увічнення пам’яті Лесі Українки.

Святовець, В. Ф. Епістолярна спадщина Лесі Українки : листи в контексті художньої творчості / В. Ф. Святовець. – Київ : Вища шк., 1981. – 181 с.

Здійснено системний аналіз епістолярної спадщини Лесі Українки в тісному зв’язку з її художньою творчістю. Автор розглядає листи письменниці як важливий складник її літературного доробку, що відображає еволюцію світогляду, творчі задуми, естетичні принципи та особливості індивідуального стилю. У праці простежено взаємодію між приватним листуванням і художніми текстами, з’ясовано роль епістолярію у формуванні авторської позиції та ідейно-тематичного кола творів.

Мороз, М. О. Літопис життя та творчості Лесі Українки / М. О. Мороз ; відп. ред. Н. Г. Жулинський. – Київ : Наук. думка, 1992. – 632 с.

Фундаментальна праця М. О. Мороза є ґрунтовним науково-документальним дослідженням, у якому послідовно й детально відтворено життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Видання побудоване у формі літопису, що охоплює хронологію подій, біографічні факти, творчу еволюцію письменниці, її листування, оточення та історико-культурний контекст доби. У книзі використано широкий корпус архівних матеріалів, спогадів, документів і наукових джерел, що забезпечує високу фактологічну цінність дослідження.

Одарченко, П. Леся Українка: розвідки різних років / П. Одарченко. – Київ : М. П. Коць, 1994. – 240 с. – (Українознавство діаспори).

Книга об’єднує літературознавчі студії різних років, присвячені життю, творчості та світоглядним засадам Лесі Українки. У збірці подано глибокий аналіз поетичних і драматичних творів письменниці, її епістолярної спадщини, інтелектуальних зв’язків та місця в українському й європейському культурному просторі. Праця відзначається самобутнім науковим підходом, характерним для українознавчих студій діаспори, і розширює традиційні уявлення про художній та філософський масштаб постаті Лесі Українки.

Прижиттєві документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів : каталог-довід. / Волин. краєзнав. музей, Літ.-мемор. музей Лесі Українки в с. Колодяжному Ковел. р-ну, Держ. архів Волин. обл. ; уклад.: В. М. Комзюк, А. П. Кравчук, О. Д. Огнєва, Н. Ю. Пушкар. – Луцьк : Ініціал, 1996. – 48 с. : фотоіл.

Каталог є першою спробою зібрати воєдино документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів, що зберігаються в різних державних установах Волині. Матеріали розміщено за тематично-хронологічним принципом. Видання присвячено до 125-ї річниці від дня народження Лесі Українки.

Горинь, В. Іван Франко і Леся Українка: відомий епізод «непорозуміння між своїми» / В. Горинь ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів : [б. в.], 1998. – 91 с. : іл.

У праці досліджено маловідомі аспекти взаємин між Іваном Франком і Лесею Українкою, зокрема так зване «непорозуміння між своїми», що виникло в контексті літературного й суспільного життя кінця ХІХ – поч. ХХ ст. На основі документальних джерел, листування та публіцистичних матеріалів автор реконструює перебіг подій, аналізує позиції обох митців і з’ясовує причини їхніх розбіжностей. Видання висвітлює складність творчого діалогу між двома визначними постатями української культури, сприяє глибшому розумінню історії національного літературного процесу та духовного клімату доби.

Леся Українка. Сюжети з життя в ілюстраціях і документах : фотокнига / авт.-упоряд.: Н. Чіп, І. Веремєєва ; авт. вступ. ст. І. Драч. – Київ : Спалах, 2001. – 168 с. : іл.

Цікава розповідь про всесвітньо відому українську поетесу, її життя, коло її близьких та друзів, середовище, що живило і надихало її талант. Розповіді Лесиної сестри Ольги Косач-Кривинюк з її ґрунтовного нью-йоркського видання «Леся Українка. Хронологія життя і творчості», листування молодшої сестри Ізидори Косач-Борисової з науковцями Музею Лесі Українки у Києві дозволяють читачеві максимально наблизитись до Постаті геніальної поетки, поринути в часі у світ її дум і мрій. Книга, побудована на оригінальних документах та фотознімках з фондів Музею.

Зборовська, Н. Моя Леся Українка : есей / Н. Зборовська. – Тернопіль : Джура, 2002. – 228 с.

Есей «Моя Леся Українка» – аналітично-психологічне дослідження національної душі, феномену Лесі Українки, життя і творчість якої стали живою легендою нашої сучасності.

Диба, А. Г. Сподвижники: Леся Українка у колі соціал-демократів / А. Г. Диба. – Київ : Основні цінності, 2003. – 169 с. : фот. – (Спадщина ; кн. 22).

На основі зібраних упродовж багатьох років і ретельно досліджених численних архівних матеріалів, документів, спогадів автор створила своєрідні портрети-есеї звитяжців, славетних представників інтелектуальної еліти України, які брали активну участь у тогочасних громадсько-політичних рухах, шукаючи державотворчого шляху для рідного народу.

Кармазіна, М. С. Леся Українка / М. С. Кармазіна. – Київ : Альтернативи, 2003. – 414 с. – (Особистість і доба).

У книзі подано ґрунтовне дослідження життя і діяльності Лесі Українки у широкому історико-культурному та суспільно-політичному контексті епохи. Авторка розглядає формування світогляду письменниці, її громадську позицію, інтелектуальне середовище, а також взаємозв’язок творчості з національними й європейськими ідейними процесами кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Видання поєднує біографічний матеріал із науковим аналізом і розраховане на науковців, студентів та широке коло читачів.

Листи так довго йдуть… : знадоби архіву Лесі Українки в Слов’янській бібліотеці у Празі. – Київ : Просвіта, 2003. – 307 с.

У книзі вперше введено до наукового обігу матеріали архіву Лесі Українки та її родини, віднайденого у Слов’янській бібліотеці в Празі. Видання містить повні тексти 184 листів 1888–1945 рр., що розкривають епістолярну спадщину Лесі Українки, її родини та близького оточення й дають змогу по-новому осмислити їхні постаті та взаємини.

Ольшевський, І. Е. Леся Українка. Містика імені й долі / І. Е. Ольшевський. – Луцьк : Терен, 2004. – 68 с.

Есей сучасного українського літературного критика І. Ольшевського написане з позицій так званого містичного літературознавства. В полі зору дослідника – релігійно-філософські аспекти творчості Лесі Українки, особливості її драматичної долі, взаємозв'язок Митця і його імені – як хресного, так і літературного.

Косач-Кривинюк, О. П. Леся Українка : хронологія життя і творчості : [репринт. вид.] / О. П. Косач-Кривинюк. – Луцьк : Волин. обл. друкарня, 2006. – 923 с. – (Проект «Літературознавча скарбниця»).

У виданні систематизовано докладну хронологію життя і творчості Лесі Українки, укладену на основі документальних джерел, листування, спогадів сучасників і архівних матеріалів. Книга послідовно відтворює життєвий і творчий шлях письменниці, висвітлює її літературну, громадську та культурну діяльність у широкому історичному контексті. Репринтне видання становить цінне джерело для науковців, викладачів, студентів і всіх, хто досліджує українську літературу та біографістику.

Костенко, А. І. Леся Українка / А. І. Костенко ; упоряд. В. П. Сичевський ; передм. А. Костенко. – Київ : А.С.К., 2006. – 512 с. : портр., фот. – (Життя видатних людей).

У книзі йдеться про долю і звитягу Лесі Українки – людини надзвичайної навіть серед рівних їй за геніальністю. Уявлення про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання відомої повісті Анатоля Костенка з листами та іншими документальними матеріалами, пов’язаними із життям і творчістю великої поетеси. Книга розрахована на широке коло читачів.

Документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів у музеях, установах Волині : каталог-довід. / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Літ.-мемор. музей-садиба Лесі Українки в с. Колодяжне Ковел. р-ну, Держ. архів Волин. обл. ; упоряд.: Т. Я. Данилюк-Терещук, Н. Ю. Пушкар [та ін.]. – Вид. 2-ге зі змінами й допов. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. Держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 136 с. : фот.

Каталог-довідник, містить систематизований опис документів і матеріалів, пов’язаних із життям і творчістю Лесі Українки та родини Косачів, що зберігаються у музеях і архівах Волинської області. Видання включає фотоматеріали, довідкові відомості про архівні фонди та музейні експонати, що дозволяють дослідникам та шанувальникам творчості письменниці ознайомитися з її особистим і сімейним контекстом.

Даниленко, В. М. Ізидора, рідна сестра Лесі Українки: від сталінських таборів до еміграції / В. Даниленко ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Смолоскип, 2011. – 255 с.

У книзі висвітлено переслідування родини Косачів в роки радянської влади та трагічну долю Ізидори Косач-Борисової – наймолодшої сестри Лесі Українки, репресованої у 1937–1939 рр. На основі архівних документів НКВС розкрито її життєвий шлях, громадянську позицію, національні переконання й опір української інтелігенції тоталітарному режиму. Видання доповнене спогадами, світлинами та документальними матеріалами.

Мірошниченко, Л. Леся Українка. Життя і тексти / Л. Мірошниченко ; передм. М. Коцюбинської ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : Смолоскип, 2011. – 264 с. : іл.

Книга поєднує біографічний наратив із глибоким аналізом творчої спадщини письменниці. Авторка розглядає життєвий шлях Лесі Українки в тісному зв’язку з її художніми текстами, простежуючи, як особистий досвід, історичні обставини та інтелектуальне середовище впливали на формування її світогляду й поетики. У виданні використано багатий документальний матеріал, зокрема листи, щоденникові записи, спогади сучасників.

Родина Косачів і Поділля : літ.-краєзнав. дослідж. / ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, Держ. архів Вінниц. обл. ; авт. кол.: К. В. Завальнюк, І. М. Журавлівський, Т. В. Стецюк. – Вінниця : Держ. картограф. ф-ка, 2011. – 104 с. : іл.

Літературно-краєзнавче дослідження присвячене маловідомим сторінкам перебування родини Косачів на Поділлі, а також творчим зв’язкам з культурними та освітніми діячами краю. Автори використали невідомі раніше широкому загалу архівні документи, ціла низка яких введена в науковий обіг вперше.

Савчук, В. А. Доля листів Лесі Українки : монографія / В. А. Савчук. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 168 с.

У монографії здійснено спробу цілісного викладу історії збирання і видання епістолярної спадщини Лесі Українки, аналізу опублікованих листів письменниці в джерелознавчому та текстологічному аспектах. Уперше введено в обіг великий масив вилучених радянською цензурою уривків із кореспонденцій поетеси; встановлено причини, кількість та серйозність порушень творчої волі Лесі Українки в її надрукованих епістолярних текстах.

Скрипка, Т. О. Волинські образки: ковельська еліта другої половини ХІХ століття / Т. О. Скрипка ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, НДІ ім. Лесі Українки. – Нью-Йорк ; Луцьк : Захарчук В. М., 2012. – 152 с.

У книзі досліджено ковельське культурне середовище другої половини ХІХ ст. та коло особистих і професійних контактів Лесі Українки й родини Косачів. Видання вперше подає портрети представників місцевої еліти – діячів культури, науки й громадського життя, значущих для формування світогляду поетеси, із залученням нових фактологічних матеріалів і унікальних світлин.

Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка) : біогр. матеріали, спогади, іконографія. Кн. 2 / авт. проекту та відп. ред. Т. Скрипка ; Укр. вільна акад. наук у США. – Київ ; Нью-Йорк : Темпора, 2015. – 535 с. : фот.

Книга є доповненим продовженням видання 2004 року та містить біографічні матеріали, спогади, статті й іконографію, присвячені Лесі Українці. Значну частину становлять спогади й епістолярна спадщина Ізидори Косач-Борисової, а також свідчення сучасників поетеси й наукові студії дослідників УВАН у США. Видання доповнене унікальними світлинами з приватних архівів.

Кодак, М. П. Долаючи драматизм життя : наук. розмисли над творчістю Лесі Українки / М. Кодак ; [упоряд. Л. С. Кодак]. – Луцьк : Твердиня, 2016. – 85 с.

У книзі здійснено науковий аналіз творчості Лесі Українки з акцентом на драматичні мотиви її життя та літературної діяльності. Автор досліджує, як особисті випробування, хвороба та соціально-політичні обставини впливали на формування художнього світогляду письменниці та тематичне різноманіття її поетичних і драматичних творів. Особлива увага приділяється способам художнього осмислення драматизму буття, боротьбі за моральні та громадянські цінності, а також взаємозв’язку біографічного досвіду з художнім текстом.

Леся Українка. Листи, 1876–1897 / упоряд. В. Прокіп (Савчук). – Київ : Комора, 2016. – 512 с. : фот. – (Persona).

У виданні вперше без скорочень і зі збереженням авторського правопису опубліковано листи Лесі Українки 1876–1897 рр. Епістолярій розкриває коло спілкування, інтелектуальні зацікавлення, творчі задуми й особисті переживання письменниці, постаючи як живий портрет молодої, освіченої та активної діячки української культури кінця ХІХ ст.

Леся Українка. Листи, 1898–1902 / упоряд. В. Прокіп (Савчук). – Київ : Комора, 2017. – 544 с. : портр., фот.

У книзі вміщено листи Лесі Українки за 1898–1902 рр., що відтворюють один із найінтенсивніших періодів її життя. Епістолярій розкриває подолання хвороби, активну творчу працю, особисті драми, коло близьких людей, подорожі та повсякденні турботи поетеси. Листи постають як цілісний історичний нарис і водночас яскравий «роман у листах», що передає атмосферу fin de siècle очима української інтелектуалки.

Спогади про Лесю Українку = Remembering Lesia Ukrainka. В 2 т. Т. 1 / Укр. Вільна Акад. Наук у США ; авт. проєкту та відп. ред. Тамара Скрипка. – Нью-Йорк ; Київ : Темпора, 2017. – 368 с. : фот.

Перший том двотомного видання містить спогади про Лесю Українку, впорядковані за принципом родинної ієрархії. Матеріали відтворюють живий образ письменниці та історію роду Драгоманових-Косачів, розкриваючи її особистість у широкому суспільно-культурному й історичному контексті крізь сприйняття рідних і близьких.

Леся Українка. Листи, 1903–1913 / упоряд. і авт. прим. В. Прокіп. – Київ : Комора, 2018. – 736 с. : портр., фот.

До видання увійшли листи Лесі Українки 1903–1913 рр., що відображають останнє десятиліття її життя й творчості. Епістолярій розкриває період створення найвизначніших драматичних творів, активної літературної та публіцистичної діяльності, утвердження суспільно-політичних поглядів письменниці на тлі особистих утрат і загострення хвороби. Листи постають як глибоке свідчення незламної творчої волі та духовної сили Лесі Українки.

Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури : наук. зб. : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 170-річчю від дня народж. Олени Пчілки та 70-річчю з часу створення Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки, м. Луцьк – с. Колодяжне, 25–26 черв. 2019 р. / упоряд.: Є. Ковальчук [та ін.]. – Луцьк, 2019. – 128 с. : іл.

Вміщено статті учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції з нагоди 170-річчя від дня народження Олени Пчілки та 70-річчя з часу створення Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, яка відбулася в м. Луцьку та с. Колодяжне 25–26 червня 2019 року, присвяченої дослідженням життя, творчої спадщини та увічнення пам’яті Олени Пчілки, Лесі Українки, інших представників родини Косачів, історії та діяльності Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Кармазіна, М. С. Леся Українка. Життя як виклик / М. Кармазіна ; НАН України, Ін-т історії України. – Вид. 2-ге, допов. – Київ : Парлам. вид-во, 2020. – 420 с. : портр., фот. – (Славетні постаті України).

У виданні на основі документальних джерел розкрито життєвий і творчий шлях Лесі Українки, процес її становлення як письменниці в умовах імперської дійсності. Авторка аналізує духовні, інтелектуальні пошуки та внутрішні переживання мисткині, окреслюючи місце її постаті в контексті формування української інтелектуальної еліти.

Панасенко, Т. М. Леся Українка / Т. М. Панасенко. – Київ : Довженко Букс, 2020. – 123 с.

Описано драматичне життя славетної української поетеси, яке стало втіленням дієвої любові до України та її народу. Невиліковно хвора і під кінець життя майже позбавлена можливості пересування, Леся навіть з-поміж здорових людей вирізнялась своєю активною життєвою позицією і енергійністю, її творчість і донині вражає широтою тематики. Дана книга складається з декількох розділів, які присвячені тій чи іншій події в житті Лесі Українки. Текст у виданні супроводжується великою кількістю цитат, взятих з листування письменниці та її рідних.

Баран, Є. Василь Стефаник – Леся Українка: незавершений діалог [Електронний ресурс] / Є. Баран // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка: Слово = Precarpathian Bulletin of the Shevchenko Scientific Society : наук. журн. / Наук. т-во ім. Шевченка, Івано-Франків. осередок. – Івано-Франківськ, 2022. – № 16. – С. 55–62.

У статті проаналізовано ідейно-творчі перетини та духовну близькість Лесі Українки і Василя Стефаника. Автор розглядає їхній своєрідний «незавершений діалог» крізь призму епістолярної спадщини, світоглядних пошуків і художніх принципів, акцентуючи увагу на спільності тем самотності, національної відповідальності та внутрішньої драми митця.

Беззуб, Ю. Переплетення доль: сторінки взаємин Лесі Українки, Надії Кибальчич і Бориса Грінченка (за листами Лесі Українки) [Електронний ресурс] / Ю. Беззуб, Н. Клименко // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2022. – Вип. 64. – С. 174–195.

У статті на основі залучення документів досліджено окремі сторінки життя й діяльності Лесі Українки, Н. Кибальчич та Б. Грінченка. Проаналізовано їхні творчі й громадські зв’язки, а також особисті взаємини на початку ХХ ст. Доведено, що використання документів особового походження вводить у науковий обіг унікальну інформацію про реалії життя, думки і дії діячів куль тури. Встановлено, що листи Лесі Українки є важливим джерелом для відтворення «внутрішньої» (не формальної) історії українського літературного і громадського життя початку ХХ ст. Показано, що взаємини між Лесею Українкою, Н. Кибальчич і Б. Грінченком базувалися на засадах дружби, поваги і взаємодопомоги.

Вірченко, Т. Відповідальність і покликання як життєва стратегія (за епістолярієм Лесі Українки) [Електронний ресурс] / Т. Вірченко // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. = Literary process: methodology, names, trends : зб. наук. пр. / Київ. столич. ун-т ім. Бориса Грінченка. – Київ, 2022. – № 19. – С. 26–32.

Дослідження належить до тих студій, у яких здійснено результативну спробу дослідити моральні основи життєвої стратегії Лесі Українки. Об’єктом обрано епістолярну спадщину, оскільки це найкращий матеріал для дослідження автора як реальної особи без домішок інтерпретацій реципієнтів. Подібне дослідження на часі також і тому, що залучені опубліковані листи Лесі Українки без радянських купюр.

Прокіп, В. А. Мінські адресати Лесі Українки [Електронний ресурс] / В. А. Прокіп // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність = Ukraine: Cultural Heritage, National Identity, Statehood : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2022. – Вип. 35. – С. 252–265.

У статті на основі архівних матеріалів, епістолярію Лесі Українки мінського періоду та спогадів її сучасників досліджено коло спілкування письменниці, пов’язане з родиною й оточенням Сергія Мержинського. Залучення документів із білоруських і російських архівів дало змогу уточнити біографічні відомості про адресатів листування та історичний контекст цього періоду життя мисткині.

Романов, С. М. Наукова біографія Лесі Українки: можливості реконструкції [Електронний ресурс] / С. М. Романов // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica: зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2022. – Вип. 23. – С. 278–289.

У статті розглянуто проблеми створення наукової біографії Лесі Українки та можливості її сучасної реконструкції. Автор аналізує джерельну базу, епістолярну спадщину, мемуарні й архівні матеріали, окреслюючи методологічні підходи до об’єктивного відтворення життєвого і творчого шляху письменниці в контексті історико-культурної доби.

Романов, С. М. Олена Пчілка – Леся Українка. Особливості родової і культурної інтеріоризації (номінативний аспект) [Електронний ресурс] / С. М. Романов // Педагогічний пошук : наук.-метод. журн. / Волин. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Луцьк, 2022. – № 3. – С. 77–81.

У статті досліджено особливості родинного та культурного впливу Олени Пчілки на формування світогляду й творчої ідентичності Лесі Українки. Автор аналізує номінативний аспект родової інтеріоризації, зосереджуючись на мовних, культурних і ціннісних чинниках, що визначили становлення письменниці як особистості та митця.

Дьячок, Н. В. Комунікативні тактики самопрезентації адресанта в епістолярному дискурсі Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. В. Дьячок, О. К. Куварова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2023. – Вип. 92. – С. 70–77.

У статті досліджено комунікативні тактики самопрезентації адресанта в епістолярному дискурсі Лесі Українки. Вивчення листів, що належать одній і тій самій мовній особистості, в єдності лінгвістичних і екстралінгвістичних чинників текстотворення дає змогу не лише дізнатися про факти біографії автора листів, а й певною мірою проникнути в роботу мислення, механізми комунікативної діяльності, що й визначає актуальність цієї розвідки.

Ковальчук, Н. В. Вплив матері на формування літературного таланту Лесі Українки в художній біографії Степана Скоклюка «Олена Пчілка» [Електронний ресурс] / Н. В. Ковальчук // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2023. – Вип 29. – С. 275–279.

У статті зосереджено увагу на аналізі літературних відносин Олени Пчілки та Лесі Українки в художньо-біографічному романі-есе «Олена Пчілка». Увагу акцентовано на епізодах взаємної критики і сприйняття творчості письменниць, впливу матері на літературний талант доньки, та подачі цих моментів у літературній біографії С. Скоклюка.

Кононенко, Є. Леся Українка. Драма усвідомлення Тіні / Є. Кононенко ; Укр. ін-т книги. – Київ : Вид-во Анетти Антоненко, 2023. – 144 с. : портр., іл.

У книзі запропоновано оригінальне психологічне й культурологічне прочитання постаті Лесі Українки. Авторка осмислює життєвий і творчий шлях письменниці крізь призму внутрішніх конфліктів, самопізнання та подолання «тіні» – як особистісного, так і культурного феномена. Поєднуючи біографічні факти, літературний аналіз і сучасні інтерпретаційні підходи, Є. Кононенко розкриває драматизм формування творчої особистості, її боротьбу за свободу самовираження й духовну автономію.

Івасишина, Т. А. Белетристика Агатангела Кримського в епістолярній літературній критиці Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. А. Івасишина // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2024. – Вип. 38. – С. 267 –271.

У статті досліджено оцінку белетристичної спадщини Агатангела Кримського в епістолярії Лесі Українки. На основі аналізу листів письменниці простежено її літературно-критичні судження, естетичні орієнтири та критерії художньої майстерності, застосовані до творчості Кримського. Авторка розкриває особливості інтерпретації Лесею Українкою тематичних, жанрових і стильових аспектів белетристики Агатангела Кримського, а також окреслює значення епістолярної спадщини як джерела для вивчення літературного процесу кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Оляндер, Л. Листи Лесі Українки до матері як сторінка життя Олени Пчілки [Електронний ресурс] / Л. Оляндер // Педагогічний пошук : наук.-метод. журн. / Волин. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Луцьк, 2025. – № 1. – С. 17–20.

У статті здійснено аналіз листування Лесі Українки з матір’ю – Оленою Пчілкою – як важливого джерела для осмислення особистого та творчого життя обох постатей. На основі епістолярної спадщини авторка висвітлює родинні взаємини, духовну близькість і світоглядні орієнтири, що формувалися в інтелектуальному середовищі родини Косачів. Дослідження акцентує увагу на ролі Олени Пчілки у становленні Лесі Українки як особистості й мисткині, а також розкриває листи як цінний історико-педагогічний та культурологічний матеріал.

Сучасні наукові дослідження творчої спадщини Лесі Українки

Агеєва, В. П. Поетеса зламу століть: творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації : [монографія] / В. П. Агеєва. – Київ : Либідь, 1999. – 262 с.

Монографічне дослідження про Лесю Українку – спроба інтерпретації її творчості через звернення до постмодерної теорії тексту, зокрема до концепцій феміністичної критики. Постать української письменниці розглядається в контексті інтелектуальних і духовних шукань її складної доби, зламу віків, коли зароджувалися нові тенденції художнього розвитку, визначальні для мистецтва всього ХХ ст.

Бичко, А. К. Леся Українка. Світоглядно-філософський погляд / А. К. Бичко. – Київ : Укр. Центр духов. культури, 2000. – 185 с. : фот. – (Духовні скарби України).

Різнобічна і складна змістовно творчість Лесі Українки може бути розглянута на рівні світоглядно-філософського аналізу, що і пропонує автор цієї книги. Такий підхід дає можливість виявити і простежити основні напрями пошуків поетеси в сфері проблем національної ідентичності.

Мірошниченко, Л. П. Над рукописами Лесі Українки : нариси з психології творчості та текстології / Л. П. Мірошниченко. – Київ : НАНУ, 2001. – 263 с.

Монографію присвячено мало розробленій і цікавій темі літературознавства – психології творчості крізь призму рукописного тексту. Комплексне, системне вивчення рукописів Лесі Українки дозволило авторові максимально наблизитись до осягнення психології творчості письменниці, простежити генезу творчої думки й почуття, усвідомити в загальних рисах індивідуальну природу особистості письменниці та її творчого процесу.

«Високе світло імені та слова...»: Леся Українка в дослідженнях Олександра Рисака : зб. наук. пр. / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, НДІ Лесі Українки ; упоряд.: Н. Сташенко [та ін.]. – Луцьк : Вежа, 2007. – 428 с.

Збірник наукових праць присвячений дослідженням творчості Лесі Українки, здійсненим видатним літературознавцем Олександром Рисаком. Видання об’єднує статті та аналітичні розвідки, у яких розглянуто поетичну й драматичну спадщину письменниці, її епістолярій, образний та концептуальний вимір текстів. Особлива увага приділяється інтерпретації Лесі Українки у контексті української та світової літератури, її естетичним, філософським і громадянським орієнтирам.

Демська-Будзуляк, Л. М. Драма свободи в модернізмі: пророчі голоси драматургії Лесі Українки : монографія / Л. М. Демська-Будзуляк. – Київ : Академвидав, 2009. – 184 с. – (Монограф).

Кожна епоха наснажується своїми ідеями, питома сутність яких живить людство на всіх етапах духовного розвитку. Серед них – ідея свободи. Феномен свободи є одним із центральних у драматургічній спадщині Лесі Українки. Поєднавши у своїй творчості українську традицію і загальносвітовий культурний досвід, вона запропонувала власну візію загальнолюдських цінностей, ідеалу свободи особистості, нації. Про це йдеться у монографічному дослідженні.

Кочерга, С. О. Культурософія Лесі Українки : семіот. аналіз текстів / С. Кочерга. – Луцьк : Твердиня, 2010. – 655 с.

Монографія присвячена комплексному осмисленню творчості Лесі Українки в культурософському та семіотичному вимірах. Авторка розглядає художні тексти письменниці як багаторівневу систему знаків, символів і культурних кодів, що відображають її філософське бачення світу, історії та людини. У праці проаналізовано міфологічні, біблійні, античні й модерні культурні пласти, інтертекстуальні зв’язки, образно-символічну структуру драматичних і поетичних творів. Дослідження вирізняється ґрунтовністю, широкою джерельною базою та сучасним методологічним підходом.

Моклиця, М. В. Естетика Лесі Українки (контекст європейського модернізму) : монографія / Марія Моклиця. – Луцьк : [Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки], 2011. – 241 с.

Монографія присвячена дослідженню естетичних засад творчості Лесі Українки в контексті європейського модернізму. Авторка аналізує поетику, художні принципи та інтелектуальні орієнтири письменниці, розглядаючи її твори як частину ширшого культурного й літературного процесу кінця XIX – поч. XX ст. У праці простежено вплив європейських модерністських тенденцій на формування образної системи, жанрову різноманітність та тематичну палітру поезії й драматургії Лесі Українки.

Левченко, Г. Д. Міф проти історії. Семіосфера лірики Лесі Українки : монографія / Г. Д. Левченко. – Київ : Академвидав, 2013. – 327 с. – (Монограф).

Семіосфера у проекції на індивідуальну творчість автора є самодостатнім лінгвосоціокультурним середовищем, що оперує притаманними лише йому субкодами. Поєднання міфо-архетипного, екзистенційно-психобіографічного та структурно-семіотичного методів прислужилося відкриттю в метатексті лірики Лесі Українки нових значень, увиразненню важливих його аспектів: тлумаченню проблеми міфологізму, метафізичних мотивів, світоглядних настанов, стильової еволюції, рецепції традиційних сюжетів та образів, що відображено у пропонованій монографії.

Забужко, О. С. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій / О. С. Забужко. – Вид. 2-ге , перероб. й допов. – Київ : Комора, 2014. – 636 с.

Книга є масштабним інтелектуальним дослідженням, у якому постать Лесі Українки осмислюється в контексті зіткнення культурних, історичних і гендерних міфів. Авторка пропонує новаторське прочитання творчості письменниці, розглядаючи її як ключову фігуру українського модерного проєкту та духовну архітекторку національної ідентичності. У праці поєднано літературознавчий аналіз, культурологію, філософію історії та есеїстику. Особливу увагу приділено міфотворчим стратегіям української культури, проблемі колоніальної спадщини та ролі Лесі Українки в подоланні імперських наративів.

Романов, С. М. Леся Українка і Олександр Олесь: на порубіжжі часів, світів, ідентичностей : монографія / С. М. Романов ; [наук. ред. М. В. Моклиця] ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, НДІ Лесі Українки. – Луцьк : Вежа-Друк, 2017. – 499 с.

Монографія присвячена комплексному порівняльному дослідженню творчості Лесі Українки та Олександра Олеся, розглянутих на тлі перехідного історичного та культурного контексту. Автор аналізує літературні, світоглядні та ідентичні аспекти їхніх текстів, досліджує спільні й відмінні риси поетики, тематичного кола та художніх образів. Особлива увага приділяється питанням національної ідентичності, історичного часу, культурних впливів та взаємодії письменників із суспільним і літературним середовищем.

Бенедік, К. Ю. Специфіка відтворення релігійної лексики китайською мовою в перекладі поеми Лесі Українки «Вавилонський полон» [Електронний ресурс] / К. Ю. Бенедік, О. С. Воробей // Китаєзнавчі дослідження : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т сходознав. ім. А. Ю. Кримського, Укр. асоц. китаєзнавців, Київ. нац. екон. ун-т. – Київ, 2022. – № 2. – С. 79–89.

У статті проаналізовано особливості перекладу релігійної лексики китайською мовою в поемі Лесі Українки «Вавилонський полон». Дослідники розглядають мовні, культурні та семантичні труднощі відтворення біблійних образів і понять, а також перекладацькі стратегії, що забезпечують збереження змісту й духовного контексту оригінального твору.

Варецька, С. О. Організація простору у «Кассандрі» Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. О. Варецька, С. П. Маценка, Д. М. Мельник, Я. П. Тарасюк // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2022. – Вип. 22. – С. 202–210.

У статті досліджено організацію простору в драмі Лесі Українки «Кассандра». Автори аналізують сценічні й художні елементи, що формують просторову структуру твору, підкреслюючи її роль у розвитку сюжетних подій, драматичного напруження та розкритті психології персонажів.

Гаєвська, О. В. Міжкультурний контекст малої прози Лесі Українки та Хігучі Ічійо [Електронний ресурс] / О. В. Гаєвська // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2022. – Т. 33, № 6. – С. 141–147.

У статті здійснено порівняльний аналіз малої прози Лесі Українки та Хігучі Ічійо у міжкультурному контексті. Дослідниця розглядає тематичні й стильові паралелі, особливості зображення жіночого досвіду, соціального середовища та духовного світу персонажів, акцентуючи увагу на спільних модерністських тенденціях у творчості обох письменниць.

Гдакович, М. С. Риторичний ідеал Лесі Українки [Електронний ресурс] / М. С. Гдакович // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2022. – Вип. 23. – С. 61–65.

У статті досліджується природа мовленого слова в рецепції Лесі Українки, зроблена спроба окреслити мовно-риторичну концепцію Лесі Українки на основі її поетичних текстів. Також розкрито зміст і сутнісні ознаки риторичного ідеалу Лесі Українки; визначено його значення й актуальність у наш час.

Генц, А. В. Історіографічна «фізіономія» Лесі Українки: початковий код [Електронний ресурс] / А. В. Генц // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія : зб. наук. пр. / Міжнар. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2022. – Вип. . 54. – С. 132–135.

Стаття аналізує ключові концепти інтерпретації творчості поетеси в українському літературознавстві. Автор досліджує формування образу Лесі Українки як сильної особистості, поєднуючи зміст і форми інтерпретації її текстів, що започаткували новий тип героя.

Дарчук, Н. Кореферентність у поетичних творах Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. Дарчук // Українське мовознавство : міжвідом. наук. зб. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2022. – Вип. 1. – С. 93–115.

Метою статті є дослідження категорії кореферентності в поетичному мовленні Лесі Українки. Матеріалом слугували прижиттєві видання Лесі Українки. Схарактеризовано категорійну сутність кореферентності, визначено види репрезентантів об’єктів дійсності, їхні функційно-стилістичні різновиди і типові об’єкти репрезентації в поетичному тексті, розглянуто найчастотніші моделі їх представлень.

Жванія, Л. В. Біблійний код драматичної поеми Лесі Українки «Вавілонський полон» [Електронний ресурс] / Л. В. Жванія // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2022. – Т. 33, № 4. – С. 65–70.

У статті досліджено біблійні мотиви та символіку драматичної поеми Лесі Українки «Вавілонський полон». Авторка аналізує біблійний код твору, його ідейно-філософський зміст, особливості інтерпретації теми духовного поневолення й національної свободи, а також роль сакральних образів у формуванні художньої концепції поеми.

Жванія, Л. В. Своєрідність діалогу з біблією в ліриці Лесі Українки (на матеріалі збірки «Відгуки») [Електронний ресурс] / Л. В. Жванія // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2022. – Т. 33, № 3. – С. 213–219.

У статті здійснюється спроба інтерпретації глибинних смислів низки ідей у поезії Лесі Українки, які постали в результаті діалогу авторки з текстом Святого Письма. Зазначено, що у поетичній збірці «Відгуки» письменниця переосмислює події Старозавітної історії; зосереджує увагу на мотивах Вавилонського полону, пророцтва, жертвопринесення; Євангельських образах-символах тернового вінця та шляху на Голгофу. Наголошується, що кожна з поезій на біблійну тематику, що увійшли до «Відгуків» постає свідченням трагічності світоглядної парадигми поетеси, а також надає особливої філософської глибини усій збірці.

Космеда, Т. А. Націєцентризм, лінгвопатріотизм і фемінізм Лесі Українки у вимірах сучасної поліфункційної наукової парадигми [Електронний ресурс] / Т. А. Космеда // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. пр. Харк. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2022. – Вип. 56. – С. 204–218.

У статті досліджено україноцентризм, лінгвопатріотизм і феміністичні ідеї у творчості Лесі Українки. На матеріалі драми «Бояриня» та епістолярію проаналізовано опозицію «своє – чуже» крізь мовну свідомість української жінки XVII ст. та окреслено образ берегині національної лінгвокультури, через який письменниця утверджує власну лінгвофілософію української мови.

Кочерга, С. О. Кодекс подружжя у християнських драмах Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. О. Кочерга, Т. Б. Оріховська // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія : зб. наук. пр. / Міжнар. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2022. – Вип. 56. – С. 192–196.

У статті досліджено особливості зображення подружніх взаємин у християнських драмах Лесі Українки. Автори аналізують морально-етичні засади шлюбу, моделі сімейних стосунків і духовні цінності персонажів, розкриваючи, як через драматургію письменниці осмислюються питання любові, відповідальності та жертовності.

Моклиця, М. В. Леся Українка: деконструкція прочитань : монографія / М. Моклиця. – Київ : Кондор, 2022. – 432 с. : портр.

Монографія пропонує ґрунтовний перегляд усталених інтерпретацій творчості Лесі Українки. Авторка здійснює критичний аналіз традиційних літературознавчих підходів, деконструюючи ідеологізовані, канонізовані та спрощені моделі прочитання її текстів. У праці застосовано сучасні методології – зокрема елементи деконструктивістського, психоаналітичного та культурологічного аналізу, що дозволяє по-новому осмислити поетику, світоглядні засади та інтелектуальний масштаб письменниці.

Моклиця, Г. В. Парадокс сублімованої ненависті: «Одержима» Лесі Українки [Електронний ресурс] / Г. В. Моклиця // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2022. – Вип. 23. – С. 265–269.

У статті проаналізовано особливості сублімаційного процесу у творчості Лесі Українки під час написання драми «Одержима». На основі психоаналітичної теорії Зиґмунда Фройда досліджено взаємозв’язок любові, ненависті та релігійних мотивів у творі, а також паралелі між художнім текстом і біографічними обставинами письменниці. Зроблено висновок, що драма стала формою опрацювання витіснених емоцій, унаслідок чого особисті переживання трансформувалися в екзистенційний художній зміст.

Моклиця, М. В. Феноменологія внутрішньої біографії: епістолярій Лесі Українки [Електронний ресурс] / М. В. Моклиця // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica: зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж. – Київ, 2022. – Вип. 23. – С. 262–277.

У статті проаналізовано епістолярну спадщину Лесі Українки крізь призму феноменології внутрішньої біографії. Авторка розглядає листи письменниці як джерело пізнання її духовного світу, особистісних переживань, творчих пошуків і процесу формування світогляду, доводячи їхню важливість для глибшого розуміння постаті митця.

Пастух, Т. В. Модерні інтенції у драмі Лесі Українки «Касcандра» / Т. В. Пастух // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність = Ukraine: Cultural Heritage, National Identity, Statehood : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича. – Львів, 2022. – Вип. 35. – С. 239–251.

У статті проаналізовано мовну концепцію драми Лесі Українки «Кассандра», у якій виокремлено дві функційні моделі мови – глибинну, що розкриває екзистенційні смисли буття, і поверхову, пов’язану з маніпуляцією та прагматичними цілями. Показано, що письменниця модерно осмислює проблеми пізнання, інтерпретації слова й інформаційного впливу, передбачаючи поширення маніпулятивного дискурсу в сучасному суспільстві.

Подлісецька, О. О. Від реалізму до модернізму: помежів’я у прозі Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. О. Подлісецька // Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainiana : зб. наук. пр. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2022. – Вип. 29. – С. 197–205.

В статті увага присвячена процесу зміни стильових тенденцій у прозі Лесі Українки. Досліджено внутрішні модифікації жанру, які вказують на певні зміни в техніці письменниці, в її світогляді. Прослідковано відрив від настанов Олени Пчілки, яка залишалася ще на позиціях реалізму у власній творчості. Звернена увага на ранні оповідання Лесі Українки та їхню підкреслену «фабульність» (зображальна сторона).

Подлісецька, О. О. «Лісова пісня» Лесі Українки: трагедія самозради [Електронний ресурс] / О. О. Подлісецька // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2022. – Вип. 26. – С. 300–304.

У статті досліджено тему самозради Мавки у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» крізь призму модерністської естетики. Переосмислено традиційне трактування образів, проаналізовано деструктивні моделі поведінки персонажів і конфлікт між ідеалом та дійсністю. Із застосуванням феноменологічного й психоаналітичного підходів показано нові смислові аспекти твору та його неоромантичну спрямованість.

Потрапелюк, В. А. Весільні пісні, записані з голосу Лесі Українки. Умови та рівень збереження цих текстів в сучасних записах [Електронний ресурс] / В. А. Потрапелюк // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2022. – Вип. 23. – С. 277–281.

У статті здійснено порівняльний аналіз весільних пісень, записаних Климентом Квіткою з голосу Лесі Українки, із сучасними архівними записами. Виявлено значну збереженість репертуару та діалектних особливостей упродовж століття, а також залежність варіативності текстів від регіону їх побутування. Дослідження підтверджує тяглість фольклорної традиції та значення записів Лесі Українки для вивчення українського весільного обряду.

Починок, Л. І. Тревелог у ліриці Адама Міцкевича і Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. І. Починок // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2022. – Вип. 25. – С. 226–230.

У статті досліджено жанр поетичного тревелогу на матеріалі «Кримських сонетів» Адама Міцкевича та «Кримських спогадів» Лесі Українки. Проаналізовано формальні й смислові особливості поетичних подорожніх рефлексій та розкрито архетипний мотив мандрів як засіб осмислення внутрішнього світу ліричного героя й авторського світобачення. Обґрунтовано доцільність використання поняття «поетичний тревелог» у літературознавчих студіях.

Римар, Н. Ю. Функційний потенціал одиниць лексико-семантичного поля «вода» в поетичній мовотворчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. Ю. Римар // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2022. – Т. 33, № 4. – С. 51–56.

У статті проаналізовано функційний потенціал лексико-семантичного поля «вода» у поетичній мовотворчості Лесі Українки. Дослідниця розкриває символічні, образні та стилістичні можливості водної лексики, її роль у створенні емоційного тла, художніх смислів і світоглядних акцентів у поезії письменниці.

Сорочук Л. Фольклорно-етнографічні студії як мотиви в творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / Л. Сорочук // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Культурологія : зб. наук. пр. / Нац. ун-т «Острозька академія». – Острог, 2022. – Вип. 21. – С. 61–69.

Стаття присвячена дослідженню фольклорно-етнографічних студій видатної письменниці, представниці української інтелігенції та культурного середовища другої половини XIX – поч. XX ст. – Лесі Українки. Звертається увага на те, що Леся Українка захоплювалась фольклором, українськими традиціями і не тільки записувала народні пісні, а й співала їх. Особливу увагу вона приділяла кобзарським думам, баладам, козацьким та історичним пісням. Згодом накопичений етнографічно-фольклорний матеріал висвітлився у багатьох творах Лесі Українки. У статті акцентується увага на вдалому використанні письменницею зразків українського фольклору та міфологічних персонажів у драмі-феєрії «Лісова пісня», адже цей оригінальний твір став вершиною літературної творчості Лесі Українки.

Тищенко, А. І. Фланерські практики в оповіданнях «Жаль» Лесі Українки та «Переслідувач» Кармен де Бурґос: жіночий погляд [Електронний ресурс] / А. І. Тищенко // Наукові записки НаУКМА. Літературознавство : наук. журн. / Нац. ун-т «Києво-Могил. акад.». – Київ, 2022. – Т. 3. – С. 120–128.

У статті здійснено порівняльний аналіз оповідань «Жаль» Лесі Українки та «Переслідувач» Кармен де Бурґос. Предметом аналізу студії є жіночі фланерські практики, що починають формуватися внаслідок освоєння жінками міських просторів. Героїні текстів, опановуючи місто, однаково переживають екзистенційний досвід тиску патріархального суспільства. Водночас художні форми вираження соціального тиску різняться: Леся Українка втілює його через відчуття жалю у головної героїні, а К. де Бурґос – через таємничий погляд постаті переслідувача, що зумовлено художнім задумом письменниць. Результат порівняння відкриває подальшу перспективу дослідження жіночого фланерства у літературному дискурсі.

Шалагінов, Б. Б. Ще раз про стоїцизм Лесі Українки (на матеріалі ранньої лірики) [Електронний ресурс] / Б. Б. Шалагінов // Наукові записки НаУКМА. Літературознавство : наук. журн. / Нац. ун-т «Києво-Могил. акад.». – Київ, 2022. – Т. 3. – С. 129–135.

Ранню лірику Лесі Українки проаналізовано з урахуванням її боротьби з невиліковною недугою під кутом зору етики подолання – стоїцизму. В цьому вона повністю належить епосі пізнього модерну, однак суттєво відрізняється від декадентства з його культом хвороби, смерті, зів’янення та віддаленістю від соціальних проблем, а також від постмодерну з його етичними симулякрами. Зроблено наголос на органічному характері такого стоїцизму, який був не тільки поетичною темою, а й життєвою позицією поетеси. Простежено точки дотику з етикою Канта, Фіхте, Ніцше, Сартра та ін.

Бенедік, К. Ю. Формування образу Лесі Українки в китайськомовному літературному просторі: психолінгвістичні та соціокультурні особливості взаємодії між автором і перекладачем [Електронний ресурс] / К. Ю. Бенедік, О. С. Воробей // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та література / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2023. – Вип. 1. – С. 50–55.

Стаття присвячена дослідженню особливостей формування образу Леся Українка у китайськомовному літературному просторі. Авторки аналізують процес рецепції творчості письменниці крізь призму психолінгвістичних і соціокультурних чинників, що виникають у взаємодії між автором оригінального тексту та перекладачем. У роботі розглядаються специфіка перекладацьких стратегій, трансформації смислів під час міжкультурної комунікації, а також вплив мовної картини світу китайського читача на інтерпретацію українського літературного образу. Окрім цього, подається аналіз зображення образу жінки в Китаї на початку ХХ ст., що дозволяє виявити аналогії між образами Лесі Українки й китайської поетеси Цю Цзінь (875-1907).

Білан, Т. Синкретизм філософії і літератури в спадщині Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. Білан, О. Петрів // Актуальні питання гуманітарних наук = Humanities science current issues : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчен. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, Рада молодих вчен. – Дрогобич, 2023. – Вип. 63. – С. 144–149.

У статті досліджується синкретизм філософських і художніх засад у творчій спадщині Лесі Українки. Авторки аналізують поєднання літературного мислення письменниці з глибокими філософськими ідеями, що визначають світоглядну основу її драматургії та поезії. У праці розкрито вплив європейської філософської традиції на формування художнього методу письменниці, окреслено особливості інтелектуалізації літературного тексту та взаємодію естетичного й ідейного начал у її творах. Наголошено, що творчість Лесі Українки постає як цілісна система, у якій філософія і література функціонують у нерозривній єдності.

Ван, С. Люди і манекени у драматургічному просторі Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. Ван // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2023. – Вип. 27. – С. 245–250.

У статті проаналізовано драматургію Лесі Українки крізь протиставлення природної сутності людини та соціальної дійсності, метафорично осмисленої через образи «людей» і «манекенів». На матеріалі драм «Камінний господар» і «Блакитна троянда» розкрито психологічну глибину персонажів і філософію любовних трагедій, співвіднесену з традицією шекспірівської антропології.

Доморослий, В. І. Проблема самотності у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / В. І. Доморослий // Етнічна історія народів Європи = Ethnic history of European nations : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2023. – Вип. 69. – С. 94–99.

Автор статті осмислює проблеми самотності у творчості Лесі Українки. Він аналізує художні образи та мотиви, через які письменниця розкриває внутрішній світ особистості, її духовну ізольованість, боротьбу з життєвими випробуваннями та прагнення до свободи. У дослідженні простежено філософсько-психологічні аспекти самотності в поезії й драматургії Лесі Українки, а також показано зв’язок цієї теми з історичними обставинами та світоглядними пошуками епохи.

Гундорова Т. І. Леся Українка. Книги Сивілли / Т. Гундорова. – Харків : Віват, 2023. – 304 с. : портр. – (Гордість нації).

Запропоновано новітнє прочитання творчості Лесі Українки крізь призму модерністської естетики, інтелектуальної історії та культурної символіки. Авторка осмислює спадщину письменниці як цілісний художній і філософський проект, у якому поєднуються пророче бачення, міфопоетика й глибока рефлексія над кризами європейської цивілізації. У книзі простежено ідейні та жанрові трансформації творчості Лесі Українки, розкрито її діалог із античною, біблійною та модерною традиціями, а також окреслено значення її текстів у контексті сучасних гуманітарних студій.

Жванія, Л. Біблійний код драматичного етюду Лесі Українки «Йоганна жінка Хусова» [Електронний ресурс] / Л. Жванія // Актуальні питання гуманітарних наук = Humanities science current issues : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчен. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, Рада молодих вчен. – Дрогобич, 2023. – Вип. 64. – С. 263–268.

Розвідка є спробою розгляду драматичного етюду Лесі Українки «Йоганна жінка Хусова» крізь призму Біблійного тексту. Підкреслюється наявність глибинного зв’язку твору з Святим Письмом. Зазначено, що наскрізний біблійний код у творі Лесі Українки спрямований на пошуки ідеалу віри й духовності на противагу псевдорелігійному секуляризованому світогляду.

Задорожна, Т. Поезія Лесі Українки як адепта модерну у дискурсі концептосфери української академічної пісні [Електронний ресурс] / Т. Задорожна // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство = Ukrainian culture: past, modern and ways of development : наук. зб. / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України. – Рівне, 2023. – Вип. 46. – С. 135–141.

У статті досліджено поезію Леся Українка як явище модернізму та її вплив на формування концептосфери української академічної пісні. Проаналізовано взаємодію поетичного тексту й музичного мистецтва та особливості художньої інтерпретації творчості письменниці.

Ковалишин, К. Поетика візуальності в творі «Лісова пісня» Лесі Українки: перекладацький аспект [Електронний ресурс] / К. Ковалишин // Причорноморські філологічні студії : наук. журн. / Одес. нац. мор. ун-т. – Одеса, 2023. – Вип. 3. – С. 34–39.

У статті проведено аналіз перекладу українських міфологічних реалій на англійську мову. Основою дослідження слугувала драма-феєрія Лесі Українки «Лісова Пісня». При дослідженні проблем перекладу порівнювалися роботи Ґледіс Еванс та Персіваля Канді. Особлива увага приділялася використання перекладацьких методів, прийомів та збереження оригінального авторського стилю і проявленні стильових особливостей мови перекладача.

Козак, С. Часопис «Свобода» (США) про життя і творчість Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. Козак // Український інформаційний простір = Ukrainian information space : наук. журн. / Київ. нац. ун-т культури і мистец. – Київ, 2023. – № 2. – С. 177–195.

Статті крізь призму публікацій видатної поетеси й драматургині Лесі Українки і матеріалів про неї в газеті «Свобода» з’ясовується їхня проблематика, підстави й час написання, а також їхня роль у формуванні змісту культурно-мистецького життя діаспори та національно-державницької ідеології в середовищі української еміграційної спільноти.

Лапко, О. А. Крим у художній рецепції Лесі Українки та Якова Щоголева [Електронний ресурс] / О. А. Лапко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія : зб. наук. пр. / Міжнар. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2023. – Вип. 61. – С. 160–164.

Стаття присвячена порівняльному аналізу ліричних творів Лесі Українки та Якова Щоголева, що мають в основі враження митців від подорожей до Криму. Метою роботи є спроба виявити та зіставити особливості художньої рецепції Криму в його природно-ландшафтній, національно-історичній та етнокультурній своєрідності в поетичних циклах Лесі Українки «Кримські спогади» й «Кримські відгуки» та у віршах Якова Щоголева «На чужині» і «Ялта».

Михальчук, Н. Вивчення ономастикону драматичних творів Лесі Українки в школі [Електронний ресурс] / Н. Михальчук, Т. Рудюк // Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки / Нац. ун-т «Чернігів. Колегіум» імені Т. Г. Шевченка. – Чернігів, 2023. – Вип. 22. – С. 145–150.

У статті розглядається питання функціональної значимості літературно-художніх найменувань у процесі шкільного аналізу драматичних творів Лесі Українки на уроках української літератури в десятому класі. Об’єктом дослідження авторів є тексти «Одержима», «Кассандра», «Бояриня», «Лісова пісня». Мета дослідження полягає у вивченні функціональності ономастикону драматичних творів Лесі Українки під час аналізу художніх текстів на уроках української літератури учнями старших класів.

Онуфрієнко, О. П. Творчість Лесі Українки крізь призму екзистенціалізму [Електронний ресурс] / О. П. Онуфрієнко // Література та культура Полісся. Серія: Філологічні науки : зб. наук. пр. / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. – Ніжин, 2023. – Вип.108. – С. 52–71.

У статті досліджується проблема становлення нового світобачення поетеси Лесі Українки, народження в її творчості ідеалів, на ґрунті загальнолюдських етичних цінностей та основних понять екзистенціальної філософії.

Разумна, А. Вербалізація предметного та акціонального фреймів концепту «життя» у фразеологічній парадигмі епістолярії Лесі Українки [Електронний ресурс] / А. Разумна, П. Мацьків // Рідне слово в етнокультурному вимірі = Native word in ethnocultural dimension : зб. наук. пр. / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. – Одеса, 2023. – Вип. 8. – С. 111–115.

У статті досліджено на матеріалі фразеологічного наповнення епістолярної спадщини Лесі Українки концепт «життя» як феномен мовної картини світу письменниці з окресленням його кореляції з етнічним світосприйняттям. З’ясовано, що концепт «життя» містить у собі декілька базових фреймів: предметний та акціональний. Перший з них розкривається квалітативною, квантитативною та часопросторовою моделями, а другий відображає варіативну роль життя як агенса та пацієнса, що формує взаємозумовлені інтенції життя та розвитку, реалізації людини.

Разумна, А. Фреймове наповнення концепту ЦІННОСТІ у фразеологічних одиницях епістолярної спадщини Лесі Українки [Електронний ресурс] / А. Разумна // Актуальні питання гуманітарних наук = Humanities science current issues : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчен. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, Рада молодих вчен. – Дрогобич, 2023. – Вип. 61. – С. 128–132.

У статті проаналізовано фреймове наповнення концепту «цінності» у фразеологічних одиницях епістолярної спадщини Лесі Українки. Досліджено, як мовні засоби відображають соціокультурні та особистісні цінності авторки, та окреслено роль фразеології у передачі світогляду письменниці.

Рудь, О. М. Порівняння у поетичному мовленні Лесі Українки і Ліни Костенко: лексико-семантичний аспект [Електронний ресурс] / О. М. Рудь, Є. О. Грицай // Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія : наук. журн. / Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. – Суми, 2023. – Вип. 4. – С. 42–46.

Статтю присвячено вивченню порівняння у поетичному мовленні Лесі Українки і Ліни Костенко в лексико-семантичному аспекті. Розглянуто різні лінгвістичні підходи до тлумачення поняття «порівняння», за якими порівняння визначається як троп, тропеїчна фігура, в якій мовне зображення особи, предмета, явища чи дії передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших.

Семенюк, Л. С. Народні балади Волині й волинського Полісся в записах Лесі Українки та членів її родини: регіональна специфіка сюжетів та мотивів [Електронний ресурс] / Л. С. Семенюк, Т. Я. Данилюк-Терещук // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2023. – Вип. 28. – С. 204–209.

У статті здійснено аналіз баладних сюжетів і мотивів з фольклорного репертуару Волині й волинського Полісся кінця ХІХ – поч. ХХ ст. в записах Лесі Українки та членів її родини (Ольги та Михайла Косачів, Олени Пчілки), зокрема з метою виявлення їхньої регіональної специфіки в загальноукраїнському контексті. З’ясовано, що до фіксації фольклорних текстів родину спонукало перебування в народному пісенному середовищі. Встановлено хронологію, географію записів, а також репертуар зібраного Косачами матеріалу – понад три десятки баладних текстів, більшість із яких походить із Ковельщини, деякі – зі Звягельщини.

Солодка, Л. О. Свобода як найвища цінність (на матеріалі творчості Лесі Українки та Й.-В. Ґете) [Електронний ресурс] / Л. О. Солодка // Нотатки сучасної науки : мультидисциплін. наук. часоп., електрон. вид. / Соціал.-гуманітарна наук.-творча майстерня «Новий курс». – Харків, 2023. – № 7. – С. 11–12.

У статті Л. О. Солодкої досліджено концепт свободи як найвищої цінності на матеріалі творчості Лесі Українки та Й.-В. Ґете. Авторка порівнює підходи обох авторів до осмислення свободи, виявляючи спільні та відмінні риси у світогляді та художньому втіленні цього універсального поняття.

Сошніков, А. О. Орієнтальний акцент у творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / А. О. Сошніков // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки / Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2023. – Т. 34, № 1. – С. 289–294.

У статті досліджено орієнтальний акцент у творчості Лесі Українки як основу формування українських сходознавчих студій. Проаналізовано вплив подорожей до Єгипту, вивчення історії та культури східних народів, а також власних нарисів і перекладів поетеси на розвиток її поетичної, драматургічної та перекладацької діяльності, що стало першою спробою української орієнталістики на національній основі.

Спасскова, О. Художня рецепція образів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» в ілюстраціях В. Єфименка [Електронний ресурс] / О. Спасскова, Т. Горанська // Актуальні питання гуманітарних наук = Humanities science current issues : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчен. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, Рада молодих вчен. – Дрогобич, 2023. – Вип. 67. – С. 121–125.

У статті вперше досліджено ілюстрації одеського художника Віктора Єфименка (1933–1994) до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», виконаних у 1970–1971 рр. Проаналізовано графічне втілення основних тем драматичної поеми: кохання головних героїв, гармонії між людиною і природою, взаємозв`язок життя та смерті. Проведено композиційний аналіз ліногравюр. Виявлено, що для В. Єфименка властиве глибоке проникнення у духовний світ літературних персонажів. Показано, що одеський графік демонструє високу майстерність у техніці ліногравюри, з притаманним їй контрастом чорного та білого, що якнайкраще допомагає передати драматургію літературного твору.

Токарська, І. Юда та його антиподи у драмах Лесі Українки [Електронний ресурс] / І. Токарська // Актуальні питання гуманітарних наук = Humanities science current issues : міжвуз. зб. наук. пр. молодих вчен. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка, Рада молодих вчен. – Дрогобич, 2023. – Вип. 61. – С. 150–154.

У статті досліджено драматичні твори Лесі Українки з метою виявлення християнської любові у персонажів та вплив на їхнє життя та вчинки. Стаття містить унікальні матеріали, які демонструють, як християнська любов може впливати на життя інших. Наведено порівняльну характеристику Юди та персонажів, які повністю чи частково протилежні йому. Дослідження акцентує увагу на серце людини, вчинки, дії.

Агеєва, В. П. Простір спогаду в творчості Лесі Українки [Електронний ресурс] / В. П. Агеєва // Наукові записки НаУКМА. Літературознавство : наук. журн. / Нац. ун-т «Києво-Могил. акад.». – Київ, 2024. – Т. 4-5. – С. 26–39.

У статті йдеться про інтерпретацію мотивів пам’яті, про актуальність проблематики пам’яті та антиколоніалізму в творчості Лесі Українки, бо для підпорядкованої, колонізованої нації існує загроза втрати самого права розповідати про своє минуле. Особисті згадки так само важливі для митців, як і колективна пам’ять. Ідеться про пам’ять-ностальгію, пам’ять-відплату, пам’ять-спадок тощо. Письмо, книжка, карбування на камені, портрет, мелодія – усе це носії або медіатори, необхідні для зв’язку з минулим. Роль літератури як охоронниці колективної ідентичності в Україні є особливо значною, і цим колізіям поета та можновладця присвячено знакові сюжети Лесі Українки.

Бенедік, К. Ю. Варіативність перекладацьких інтерпретацій поезії «Мій шлях» Лесі Українки китайською мовою: імагологічний аспект [Електронний ресурс] / К. Ю. Бенедік // Китаєзнавчі дослідження : зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Ін-т сходознав. ім. А. Ю. Кримського, Укр. асоц. китаєзнавців, Київ. нац. екон. ун-т. – Київ, 2024. – № 2. – С. 30–43.

У статті досліджено особливості перекладацьких інтерпретацій поезії Лесі Українки «Мій шлях» китайською мовою в імагологічному вимірі. Авторка аналізує різні варіанти перекладу, зосереджуючи увагу на способах відтворення образної системи, національно-культурних маркерів та індивідуального стилю поетеси. У розвідці окреслено вплив культурного контексту на формування образу України та авторської особистості в іншомовному середовищі, а також виявлено трансформації смислових і символічних акцентів у процесі перекладу.

Богдан, С. Вербалізація образу росії / росіян у листах Лесі Українки [Електронний ресурс] / С. Богдан // Педагогічний пошук : наук.-метод. журн. / Волин. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Луцьк, 2024. – № 1. – С. 3–5.

У статті здійснено аналіз мовних засобів, за допомогою яких у листах Лесі Українки репрезентовано образ росії та росіян. Авторка зосереджується на лексичних, стилістичних і контекстуальних особливостях епістолярію письменниці, що відображають її світоглядні позиції, національну ідентичність та оцінні судження. Дослідження розкриває специфіку формування образу «іншого» в особистому листуванні, простежує взаємозв’язок між мовною репрезентацією та історико-культурним контекстом доби.

Боронь, О. Виписки Лесі Українки з Шевченкових творів: штрихи до коментаря [Електронний ресурс] / О. Боронь // Шевченкознавчі студії : зб. наук. пр. / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2024. – Вип. 1. – С. 32–41.

У статті досліджено обізнаність Лесі Українки з творчістю Тараса Шевченка та значення його спадщини в її житті й творчості. На основі вперше опублікованих виписок поетеси з Шевченкових творів уточнюються окремі наукові коментарі й робиться спроба встановити, якими виданнями поезії Шевченка вона користувалася.

Вишневська, Г. Об’єктивація концепту «відьма» у творчості Лесі Українки та Юліуша Словацького / Г. Вишневська // Studia methodologica : зб. / Ternopil Volodymyr Hnatiuk Nat. ped. univ., Jan Kochanowski Univ. in Kielce. – Ternopil, 2024. – Вип. 58. – С. 8–16.

Здійснено порівняльний аналіз об’єктивації концепту «відьма» у творчості Лесі Українки та Юліуша Словацького. Дослідниця розглядає семантичне наповнення образу, його символічні, міфологічні й культурні конотації, а також способи художньої репрезентації в українському та польському літературних контекстах. Увагу зосереджено на трансформації традиційного фольклорного образу в авторській інтерпретації, його зв’язку з темами жіночої сили, свободи, духовного вибору та межі між сакральним і профанним.

Данилюк, Н. Українська та іноземні мови як чинник лінгвоіндивідуалізації Лесі Українки [Електронний ресурс] / Н. Данилюк, О. Рогач // Лінгвістичні студії = Linguistic studies: міжн. зб. наук. пр. / Донец. нац. ун-т ім. Василя Стуса. – Вінниця, 2024. – Вип. 47. – С. 54–67.

Розглянуто значення української та іноземних мов для формування мовної особистості Л. Українки. Звернено увагу на використання мов у родинному вихованні, у літературній і громадській діяльності письменниці в часи імперської заборони української мови кінця ХІХ - початку ХХ ст. На матеріалі епістолярію та художньо-публіцистичних текстів з'ясовано її ставлення до рідної та іноземних мов, розуміння ролі мови в суспільстві, у національному визволенні народу. Виокремлено бачення шляхів розвитку української мови у стильових різновидах, із залученням фольклорних джерел і діалектів, виробленням усталених мовних норм та єдиного правопису, потреби знання іноземних мов для збагачення української мови та культури.

Крупеньова, Т. І. Ойконімікон драматургії Лесі Українки [Електронний ресурс] / Т. І. Крупеньова // Записки з українського мовознавства = Opera in linguistica ukrainiana: зб. наук. пр. / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2024. – Вип. 31. – С. 132–142.

У статті здійснено комплексний аналіз ойконімікону драматургії Лесі Українки – системи назв населених пунктів, ужитих у її драматичних творах. Авторка досліджує структурно-семантичні особливості ойконімів, їхню стилістичну функцію та роль у формуванні художнього простору й історико-культурного тла творів. У розвідці з’ясовано, як топонімічні назви сприяють окресленню географічних, національних і символічних координат драматургії письменниці, а також відображають її світоглядні та культурні орієнтири.

Лагутенко, О. Ілюстрації до «Лісової пісні» Лесі Українки в українській книжковій графіці другої половини ХХ століття [Електронний ресурс] / О. Лагутенко, К. Платонова // Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури / Нац. акад. образотв. мистец. і архіт. – Київ, 2024. – Вип. 1. – С. 56–61.

У статті проаналізовано художні інтерпретації драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» в українській книжковій графіці другої половини ХХ ст. Дослідники розглядають стилістичні особливості ілюстрацій, еволюцію образного трактування персонажів і простору твору, а також вплив мистецьких тенденцій доби на візуальне прочитання класичного тексту. Особливу увагу приділено взаємодії слова й зображення, способам втілення міфопоетики твору та формуванню канонічного візуального образу «Лісової пісні» в українській культурі.

Олійник, К. В. Містерійні перетини драм «Синій птах» М. Метерлінка та «Лісова пісня» Лесі Українки [Електронний ресурс] / К. В. Олійник // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2024. – Вип. 36. – С. 343–347.

У статті проаналізовано містерійні домінанти у двох видатних творах драматургії початку ХХ ст. – драмі бельгійського драматурга Моріса Метерлінка «Синій птах» та драмі української письменниці Лесі Українки «Лісова пісня». Відзначено, що обидва твори використовують структурні елементи містерії як жанру, що походить із дохристиянських та середньовічних традицій. Сюжети обох драм відтворюють символічний шлях пошуку щастя, істини та духовної гармонії через ініціації та випробовування.

Сабліна, С. В. Однорідні члени речення в листах Лесі Українки до матері: типологія й функції [Електронний ресурс] / С. В. Сабліна // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». – Ужгород, 2024. – Вип. 37. – С. 62–66.

У статті на матеріалі листів Лесі Українки до матері досліджено особливості синтаксичного ускладнення речень однорідними членами та авторську специфіку їх уживання. Показано, що епістолярій поєднує звітність, роздуми й емоційну відвертість, а синтаксична однорідність виступає важливим засобом вираження самоіронії, характеристик оточення та життєвих планів письменниці.

Самусенко, О. М. Українська епістолярна спадщина як матеріал для розвитку навичок письма іноземців: листи Лесі Українки [Електронний ресурс] / О. М. Самусенко // Теорія і практика викладання української мови як іноземної = Theory and practice of teaching Ukrainian as a foreign language : зб. наук. пр. / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів, 2024. – Вип. 18. – С. 67–79.

У статті епістолярну спадщину Лесі Українки розглянуто як ефективний матеріал для розвитку навичок писемного мовлення іноземців, що вивчають українську мову. Обґрунтовано лінгводидактичний потенціал її листів, зумовлений мовною майстерністю, полілінгвізмом і культурною діяльністю письменниці, а також можливості їх використання у сучасному навчальному процесі.

Доброносова, Ю. Розуміння єдності етичного та естетичного у творчості Лесі Українки в епістолярному дискурсі Василя Стуса [Електронний ресурс] / Ю. Доброносова // Педагогічний пошук : наук.-метод. журн. / Волин. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Луцьк, 2025. – № 2. – С. 20–23.

У статті проаналізовано осмислення творчості Лесі Українки в листах Василя Стуса, зокрема його розуміння органічної єдності етичного та естетичного начал у її художньому світі. Авторка зосереджується на епістолярному дискурсі Стуса як просторі глибокої інтерпретації постаті поетеси та її духовної спадщини. Дослідження висвітлює світоглядну близькість митців, акцентує на моральному максималізмі, ідеї внутрішньої свободи та відповідальності митця перед суспільством.

Кіраль, С. Видання творів Лесі Українки в критичній рецепції на сторінках української періодики [Електронний ресурс] / С. Кіраль, В. Жовтобрюх // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зб. наук. пр. / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2025. – Вип. 74. – С. 295–317.

У статті проаналізовано рецензії та відгуки на видання творів Лесі Українки, опубліковані на сторінках українських літературно-художніх, наукових і науково-методичних періодичних та продовжуваних видань, громадсько-політичних і культурологічних часописів; визначено напрями критичної інтерпретації творів Лесі Українки авторами-рецензентами; систематизовано репертуар рецензій за хронологією та композиційно-жанровими ознаками; з’ясовано традиції й наступність у висвітленні творчого доробку поетеси, його рецепцій літературними критиками.

Кочерга, С. О. Еволюція образу Лесі Українки в сучасній літературі для дітей та юнацтва [Електронний ресурс] / С. О. Кочерга // Закарпатські філологічні студії / ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т» – Ужгород, 2025. – Вип. 39. – С. 272–276.

У статті досліджено трансформацію образу Лесі Українки у художньо-біографічних творах від епохи шістдесятництва до сьогодення в сучасній українській літературі для дітей та юнацтва. Авторка аналізує, як змінюються підходи до репрезентації постаті письменниці – від канонізованого, хрестоматійного образу до більш багатовимірного, психологічно глибокого й наближеного до юного читача. Особливу увагу приділено жанровим і стильовим особливостям новітніх творів, способам художньої інтерпретації біографії та творчості Лесі Українки, а також їхньому виховному й культуротворчому значенню.

Сточанська, М. Поезія Лесі Українки у вокально-інструментальних ансамблевих композиціях бандуристів [Електронний ресурс] / М. Сточанська, Н. Чернецька // Fine art and culture studies : журн. / Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Одеса, 2025. – Вип. 3. – С. 249–256.

Сучасний концертний репертуар солістів-бандуристів та провідних бандурних ансамблів важко уявити без композицій на вірші геніальної Лесі Українки. У статті представлено музичне втілення вишуканих взірців спадщини поетеси у творчості тріо бандуристок «Дивоструни» Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк).

Яблонська, О. Твори Лесі Українки в навчальних виданнях української діаспори [Електронний ресурс] / О. Яблонська // Педагогічний пошук : наук.-метод. журн. / Волин. ін-т післядиплом. пед. освіти. – Луцьк, 2025. – № 1. – С. 29–31.

Проаналізовано твори Лесі Українки як навчальний матеріал у виданнях української діаспори. До аналізу залучено читанки та хрестоматію К. Кисілевського. Окреслено україноцентричну мету видань у контексті навчально-виховних завдань.