Наукова організація бухгалтерського обліку: сучасні тенденції

(бухгалтерам-практикам для ознайомлення й втілення)

У межах циклу віртуальних бібліографічних анонсів «Наукові акценти» відділ наукової інформації та бібліографії пропонує бухгалтерам низку сучасних наукових досліджень з актуальних питань бухгалтерського обліку, відібраних в е-бібліотеці «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського і опублікованих в наукових збірниках протягом 2025–2026 рр. Із запропонованими статтями можна ознайомитися в PDF-форматі на робочому місці.

Банташ А. М. Використання сучасних програмних засобів для підвищення ефективності бухгалтерського обліку в бюджетних установах / А. М. Банташ. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю та аналізу. 2025. Вип. 3. С. 3–8.

У сучасних умовах цифровізації державного управління підвищуються вимоги до прозорості, точності та оперативності ведення бухгалтерського обліку у бюджетних установах. Використання застарілих ручних методів обліку або непристосованих програмних продуктів ускладнює контроль за використанням бюджетних коштів, збільшує ризик помилок та затримок у звітності. Автоматизація бухгалтерського обліку за допомогою сучасних програмних систем забезпечує ефективне управління фінансовими ресурсами, мінімізує людський фактор та сприяє підвищенню інформаційної безпеки державного сектору. У статті досліджено сучасні програмні засоби для автоматизації бухгалтерського обліку у бюджетних установах України в умовах диджиталізації державного управління. Розглянуто специфіку обліку в бюджетному секторі, що обумовлена суворим регулюванням витрат, підпорядкуванням державним стандартам бухгалтерського обліку та контролем з боку Державної казначейської служби. Проаналізовано основні програмні продукти, що використовуються в бюджетних установах, зокрема «BAS Бухгалтерія для бюджетних установ», «ISpro», «M.E.Doc», «KBS», «FIT-Бюджет», «UA-Бюджет», «MASTER: Бюджет» та «РБюджет», із зазначенням їхніх функціональних можливостей, переваг та обмежень. Окрему увагу приділено впровадженню хмарних технологій, електронного документообігу та інтеграції з державними інформаційними ресурсами, що сприяє підвищенню точності, прозорості та ефективності фінансових операцій.

Березівська М. Г. Розвиток організації бухгалтерського обліку під впливом технологічних змін] / М. Г. Березівська. Економіка, управління та адміністрування. 2025. № 2. С. 54–63.

Сучасні технології, такі як: використання автоматизованих бухгалтерських систем, хмарних обчислень, Інтернету речей, штучного інтелекту та машинного навчання, полегшують виконання традиційних бухгалтерських операцій, що вимагають велику кількість ручної праці. Впровадження таких інструментів дозволяє знизити ймовірність помилок, оптимізувати робочі процеси та підвищити швидкість обробки фінансової інформації. Таким чином, головним рішенням для будь-якого сучасного підприємства є купівля комп’ютерного програмного та апаратного забезпечення, зокрема і спеціальних програм для ведення бухгалтерського обліку, щоб здійснювати ефективну діяльність підприємства. Саме таке забезпечення дозволить швидко та якісно виконувати необхідні операції з бухгалтерською документацією. На сьогодні все ще залишається не до кінця вирішеною проблема впливу сучасних технологій на організацію бухгалтерського обліку, що враховує автоматизацію облікових процесів, використання інформаційних технологій (штучного інтелекту, блокчейну, хмарних технологій, Інтернету речей), баз даних, програмного забезпечення для полегшення ведення бухгалтерії. Це забезпечить точність облікових даних, зменшення людської помилки, а також підвищення ефективності та швидкості ведення обліку в умовах сучасного бізнес-середовища. Зокрема, особлива увага має бути приділена тому, як ці зміни впливають на ефективність обліку, скорочення витрат часу та зменшення ризиків помилок, що виникають при обробці фінансової інформації

Головаш Б. Міжнародний досвід використання штучного інтелекту у бухгалтерському обліку, аудиті та звітності підприємств / Б. Головаш, Л. Головаш, Б. Гіщак. Шляхи підвищення ефективності будівництва. 2025. Вип. 56(3). С. 129–137.

Штучний інтелект (ШІ) як сукупність алгоритмів машинного навчання, нейронних мереж і обробки природної мови, відкриває нові горизонти для автоматизації, прогнозування ризиків і персоналізованих рішень. В Україні, для економіки якої прискорення темпів післявійськового відновлення і структурної модернізація є питанням виживання держави, цифровізація і впровадження ШІ набуває стратегічного значення. Україна має позитивні тенденції щодо поширення діджиталізації у сфері бухгалтерської звітності – за даними Державної податкової служби, обсяг електронного документообігу зріс на 35% у 2025 р., але ручні процеси все ще займають 60% часу бухгалтерів.

Дослідження показують, про зростання використання ШІ у професійній діяльності у галузі бухгалтерії, аудиту, звітності, і інших суміжних галузей світовій бізнес-практиці. Так, відповідно до Звіту про генеративний штучний інтелект у професійних послугах за 2025 р. (дослідження Інституту Томсона Рейтерса) 21% податкових, аудиторських та бухгалтерських фірм використовують ШІ у професійній діяльності, порівняно з 8% у 2024 р. Крім того, 13% опитаних облікових фахівців описують ШІ як один з інструментів оптимізації облікових процесів, і майже всі галузі очікують, що інтеграція ШІ в облікові інформаційні системи значно зросте протягом наступних п'яти років. Україна, нажаль ще відстає у темпах впровадження цих процесів.

Захаров Д. Трансформація бухгалтерського обліку в умовах міжорганізаційних змін: можливості та виклики / Д. Захаров. Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. 2026. Вип. 13. С. 326–344.

Досліджено трансформацію бухгалтерського обліку під впливом міжорганізаційних змін та зростання ролі мережевих форм координації у сучасній економіці. Актуальність дослідження зумовлена тим, що традиційні моделі обліку, орієнтовані на окрему організацію як замкнену систему, дедалі менше відповідають реаліям сучасного бізнес-середовища, де домінують стратегічні альянси, ланцюги постачання та партнерські мережі. На основі аналізу класичних теоретичних підходів до визначення меж фірми, зокрема, трансакційної теорії, ресурсного підходу та інституційної економіки, а також концепцій підзвітності та соціальної вбудованості економічної діяльності обґрунтовано необхідність переосмислення традиційних моделей обліку. Запропоновано концептуалізацію мережевого обліку як інструмента фінансової координації, що виходить за межі окремої організації та спрямований на підтримку прозорості, довіри й узгодженості дій між партнерами у міжорганізаційному просторі. Визначено роль агентів міжорганізаційної взаємодії (boundary spanners), які забезпечують комунікацію, координацію облікових практик та адаптацію облікових процедур у багатосторонніх партнерських відносинах.

Іванова Н. А. Інтеграція блокчейн-технологій у систему бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю: нормативні обмеження та перспективи застосування / Н. А. Іванова, О. І. Крочак, О. М. Поліщук. Економічний простір. 2026. № 212. С. 306–312.

Цифровізація облікових і контрольних процесів супроводжується впровадженням технологій розподіленого реєстру, які змінюють підходи до фіксації та перевірки господарських операцій. Однією з таких технологій є блокчейн, що передбачає формування записів у децентралізованому середовищі та створює передумови для автоматизації контрольних процедур. Водночас його ключові властивості – незмінність даних, алгоритмічна верифікація та децентралізація – реалізуються по-різному залежно від типу системи, що ускладнює їх застосування у сфері бухгалтерського обліку. Виокремлено і розглянуто чотири ключові нормативно-правові бар’єри інтеграції блокчейн-технологій:

• відсутність чіткого правового статусу блокчейн-запису;
• неврегульованість процедур ідентифікації відповідальної особи;
• відсутність нормативних вимог до зберігання блокчейн-даних;
• недостатнє правове визначення смарт-контрактів.

Кулинич М. Майбутнє професії бухгалтера: трансформація, адаптація чи зникнення під впливом штучного інтелекту? / М. Кулинич, Т. Лахтюк. Економічний часопис Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2025. № 3. С. 44–53.

Активне впровадження інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту (ШІ), машинного навчання та автоматизації рутинних операцій, істотно змінює традиційний підхід до ведення обліку й оподаткування. З одного боку, це відкриває нові можливості для підвищення ефективності й точності бухгалтерських процесів, а з іншого - породжує цілком обґрунтоване занепокоєння працівників щодо майбутнього їхньої професії.

У межах цієї статті передбачено вирішення низки взаємопов’язаних завдань, спрямованих на комплексне осмислення впливу штучного інтелекту (ШІ) на професію бухгалтера та її трансформацію в умовах цифровізації:

• Проаналізувати сучасне розуміння важливості ШІ у сфері обліку та фінансів як інструменту підвищення ефективності та точності;
• Визначити відмінності між поняттями «автоматизація» і «штучний інтелект»;
• Розглянути реакції фахівців галузі на впровадження ШІ; - Окреслити способи раціонального використання ШІ в обліковій діяльності, а також механізми «співпраці» з технологіями замість протиставлення їм;
• Виявити основні ризики впровадження ШІ у сферу бухгалтерії;
• Обґрунтувати причини, з яких штучний інтелект не зможе повністю витіснити людину з професії бухгалтера;
• Підсумувати напрями подальших досліджень, необхідних для глибшого розуміння взаємодії людини та ШІ у фінансово-обліковій сфері.

Михайленко А. Розвиток вітчизняної бухгалтерської науки: інституціональний підхід до трансформацій теорії й методології] / А. Михайленко. Облік і фінанси. 2026. № 1. С. 18–26.

В умовах трансформації національної економіки, активізації євроінтеграційних процесів та цифровізації господарської діяльності зростає роль бухгалтерського обліку як ключового елементу інформаційної інфраструктури управління та забезпечення прозорості економічних процесів. Водночас національна система бухгалтерського обліку характеризується методологічною консервативністю та недостатньою адаптацією до сучасних викликів, що зумовлює необхідність її наукового переосмислення на засадах інституціонального підходу. Метою статті є обґрунтування інституціональних засад розвитку бухгалтерського обліку в Україні, аналіз впливу формальних і неформальних інститутів на його трансформацію та визначення напрямів удосконалення облікової системи в умовах економічних змін.

У результаті дослідження виявлено основні інституціональні чинники методологічної консервативності бухгалтерського обліку в Україні, зокрема недосконалість регуляторного середовища, вплив професійних стереотипів та обмежену інтеграцію наукових розробок у практику. Водночас встановлено, що новітні теорії бухгалтерського обліку, поширені у розвинених країнах, істотно розширюють інституціональні межі функціонування облікової системи, перетворюючи її на ключовий елемент сучасної економічної інфраструктури. Обґрунтовано напрями трансформації облікової системи на основі впровадження міжнародних стандартів, розвитку інтегрованої та нефінансової звітності, цифрових технологій та удосконалення системи професійної підготовки бухгалтерів.

Новіков В. В. Спрощена система бухгалтерського обліку й оподаткування в умовах воєнного стану і повоєнної відбудови України / В. В. Новіков. Економіка України. 2026. № 2. С. 59–71.

Мета статті – окреслити ключові напрями адаптації спрощеної системи обліку й оподаткування малих підприємств у контексті їх ролі для соціально-економічного забезпечення населення в умовах воєнного стану і повоєнної відбудови. Нині на бізнес-середовище в Україні суттєво впливають військові дії. Спрощена система обліку і оподаткування, попри її зручність для малого бізнесу, має низку обмежень у відображенні збитків і втрат активів, спричинених війною. Основна проблема полягає в тому, що єдинники не ведуть повноцінного бухгалтерського обліку, а лише спрощений облік доходів. Через це збитки від руйнувань, пошкодження майна чи втрати контролю над активами на окупованій території офіційно не зменшують базу оподаткування. Спрощена система не передбачає механізмів документального підтвердження втрат, коли втрачено доступ до первинних документів на окупованих територіях. Виникають складнощі з відновленням даних, оцінюванням вартості втраченого майна, отриманням страхових компенсацій і державної допомоги. Крім того, підприємці стикаються з проблемами щодо сплати податків у разі фактичного зупинення діяльності, втрати клієнтської бази чи неможливості здійснювати розрахункові операції. У цілому проблеми спрощеної системи в умовах війни зводяться до відсутності гнучких інструментів відображення збитків і втрат, браку правових механізмів для фіксації економічних наслідків воєнних дій. Це посилює потребу в модернізації спрощеної системи і створенні норм щодо обліку втрат у період воєнного стану.

Новодворська В. Професійна етика бухгалтера: виклики в умовах війни / В. Новодворська. Облік і фінанси. 2026. № 1. С. 27–35.

В умовах війни професійна діяльність бухгалтера супроводжується підвищеним етичним тиском, пов’язаним із необхідністю дотримання принципів чесності, об’єктивності, професійної компетентності та конфіденційності за обставин обмеженого доступу до інформації, дефіциту ресурсів і загроз фізичній безпеці. Метою статті є розкриття сутності професійної етики бухгалтера та визначення ключових етичних викликів і ризиків, що виникають у професійній діяльності бухгалтерів в умовах війни в Україні, а також окреслення напрямів підтримки етичної поведінки бухгалтерів у кризових умовах. В основу цього дослідження покладено міждисциплінарний підхід, що поєднує положення економічної теорії, професійної етики та теорії обліку. з. Результати дослідження свідчать, що в умовах війни суттєво посилюються традиційні етичні ризики (тиск з боку керівництва, конфлікти інтересів, загрози об’єктивності), а також виникають нові виклики, пов’язані з обліком воєнних втрат, застосуванням податкових пільг, забезпеченням конфіденційності даних, поєднанням професійної та волонтерської діяльності. Хоча ключовим інструментом регулювання етичної поведінки залишається Міжнародний кодекс етики професійних бухгалтерів, його застосування потребує адаптації до специфіки воєнного часу та сучасних викликів. Встановлено, що ефективне забезпечення дотримання етичних принципів можливе за умови комплексного підходу, який включає: удосконалення нормативної бази, підвищення рівня етичної підготовки бухгалтерів, розвиток внутрішніх систем контролю на підприємствах, а також активізацію ролі професійних організацій і держави у формуванні культури доброчесності. Результати дослідження можуть бути використані державними інституціями, навчальними закладами та громадськими професійними організаціями для розробки заходів щодо заохочення розвитку культури професійної відповідальності та доброчесності.

Перетятько Ю. Особливості використання методів наукових досліджень у бухгалтерському обліку [Електронний ресурс] / Ю. Перетятько. Облік і фінанси. 2026. № 2. С. 82-89.

Бухгалтерський облік в сучасних умовах господарювання виходить за межі традиційної системи реєстрації, вимірювання, накопичення та узагальнення інформації про діяльність підприємства. Завдяки систематичним змінам, що спричинені цифровізацією, інтеграцією міждисциплінарних підходів і посиленням вимог до якості інформаційного забезпечення, бухгалтерський облік набуває ознак складної інформаційно-аналітичної системи, яка поєднує кількісні та якісні характеристики діяльності підприємства. У цьому контексті особливого значення набуває методологічне забезпечення наукових досліджень у сфері бухгалтерського обліку, оскільки саме вибір і поєднання методів визначають глибину, достовірність та прикладну цінність отриманих результатів. Відтак актуальним є дослідження особливостей використання методів наукових досліджень у бухгалтерському обліку, зокрема на основі емпіричного аналізу наукових праць, що дозволяє виявити реальні тенденції, проблемні аспекти та напрями вдосконалення методологічного інструментарію. Це сприятиме підвищенню якості наукових досліджень та розвитку бухгалтерського обліку як науки.

Пугаченко О. Б. Організація бухгалтерського обліку: наукові погляди на суть і зміст терміну [Електронний ресурс] / О. Б. Пугаченко, Д. М. Коява. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. 2025. Вип. 13(2). С. 192–202.

Стаття присвячена дослідженню суті і змісту терміну «організація бухгалтерського обліку» у літературних джерелах та на рівні профільного законодавства із узагальненням спільних рис та представленням авторського розуміння цього поняття. Досліджено понад 30 визначень суті і змісту терміну «організація бухгалтерського обліку», що наведено в літературних джерелах. Встановлено, що хоча в профільному Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є окремий розділ «Організація та ведення бухгалтерського обліку», проте саме визначення цього поняття відсутнє. Узагальнено спільні та відмінні риси у поглядах науковців і практиків на визначення змісту організації бухгалтерського обліку. З’ясовано, що переважна більшість дослідників трактують організацію бухгалтерського обліку як «сукупність (комплекс) заходів власника (керівника) підприємства» та як «сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку». Зазначено, що при визначенні суті поняття «організація бухгалтерського обліку» деякі науковці обов’язковою складовою вважають процес (дії) щодо її постійного вдосконалення, а значна їх кількість підкреслює важливість ролі власника (керівника) підприємства для ефективної організації облікових процесів. На основі критичного аналізу суті і змісту терміну «організація бухгалтерського обліку» у наукових джерелах, представлено авторське його трактування, як системи заходів, що забезпечують раціональне ведення облікового процесу на підприємстві з урахуванням його специфіки, форми власності, розміру, галузі діяльності, організаційної структури та вимог чинного законодавства.

Скрипник М. І. Напрями розвитку бухгалтерського обліку бюджетних установ в умовах цифрової трансформації / М. І. Скрипник. Фінанси України. 2026. № 1. С. 110–124.

Обґрунтовано напрями розвитку бухгалтерського обліку бюджетних установ в умовах цифровізації через трансформацію функцій і принципів бухгалтерського обліку відповідно до сучасних вимог цифрової економіки та управління державними фінансами. Визначено, що бухгалтерський облік у бюджетних установах відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного управління державними фінансами, підвищенні прозорості та підзвітності використання бюджетних ресурсів. Встановлено, що в умовах цифровізації традиційні функції бухгалтерського обліку набувають нового змісту та трансформуються в інформаційно-аналітичну, контрольно-антиризикову, організаційно-інтеграційну та аналітично-прогностичну. Обґрунтовано появу нових функцій бухгалтерського обліку, зокрема цифрової взаємодії й адаптивності облікових систем, які забезпечують інтеграцію інформаційних платформ, ефективний обмін даними та здатність системи обліку швидко адаптуватися до змін нормативного і технологічного середовища. Окрему увагу приділено дослідженню трансформації принципів бухгалтерського обліку в теперішніх реаліях.

Харченко В. Є. Технології ШІ в застосуванні психологічних методів у доборі бухгалтерського персоналу / В. Є. Харченко, О. В. Цюра. Herald of Kiev institute of business and technology. 2025. № 2. С. 136–146.

Розглянуто застосування інноваційних технологій штучного інтелекту в процесі професійного добору бухгалтерського персоналу. Представлено етапну модель підбору, що інтегрує класичні HR-практики з можливостями сучасних AI-алгоритмів. Визначено ролі професіограми та психограми у побудові профілів кандидатів. Окреслено етичні аспекти використання ШІ за нормами ЄС. Результати дослідження допоможуть оптимізувати HR-процеси та сприяти розробкам науково обґрунтованих стратегій управління персоналом. Використання штучного інтелекту (ШІ) забезпечує підвищення точності, швидкості та об'єктивності прийняття рішень при підборі фахівців, що передусім актуально для посад, які потребують високої відповідальності, аналітичного мислення і професійної етики, зокрема для бухгалтерського персоналу. Добір кандидатів на посади головного бухгалтера і бухгалтера варто здійснювати за етапною схемою, поєднуючи класичні елементи HR-практики із сучасними інструментами ШІ, що дозволяє досягти балансу між технічними критеріями відбору й оцінкою особистісних характеристик. Перед початком процедури професійного добору – незалежно від рівня посади (бухгалтер, головний бухгалтер або інша професійна роль) – доцільно скласти психографічний профіль кандидата, тобто професіограму і психограму. Професіограма – структурована характеристика професії, яка відображає сукупність умов трудової діяльності, функціональних обов’язків, необхідних знань, навичок і специфіку організаційно-технологічного середовища; є своєрідною «картою професії» з вичерпним переліком вимог до працівника, враховуючи інтелектуальні, фізичні й організаційні аспекти праці. Психограма професії – доповнення до професіограми, що містить опис психологічних якостей, необхідних для успішного виконання професійних завдань, утілений у вимогах до:

• когнітивних здібностей (увага, пам’ять, мислення),
• особистісних рис (сумлінність, відповідальність, емоційна стабільність),
• соціально-психологічної адаптації (стресостійкість, здатність до взаємодії в колективі),
• мотиваційно-ціннісних орієнтацій (прагнення до порядку, точності, професійного зростання). Розроблення професіо- та психограм – необхідний етап у підготовці до добору персоналу, оскільки забезпечує обґрунтованість критеріїв оцінювання кандидатів і дозволяє підібрати не лише професійно, а й психологічно сумісних працівників відповідно до потреб організації.