Легендарне ім’я Івана Дзюби належить до тих унікальних постатей, без яких неможливо уявити український інтелектуальний та культурний простір другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Талановитий критик, літературознавець і публіцист, громадський діяч, мислитель і моральний авторитет, він став символом незламності духу, вірності національним цінностям та відповідальності інтелігенції перед своїм народом.

Особистість Івана Дзюби є знаковою для розуміння процесів національно-культурного відродження в Україні, оскільки його творчість і громадянська позиція стали важливими чинниками формування української суспільної думки в умовах радянської тоталітарної системи. Сфера його діяльності охоплювала літературознавство, культурологію, публіцистику, правозахисну активність і державну службу. Найбільший внесок він зробив у дослідження української літератури, розвитку національної культури та захисту прав людини.

Іван Михайлович Дзюба народився 26 липня 1931 р. в селі Миколаївка на Донеччині. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Донецького педагогічного інституту. В 1956 р. завершив аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.

Значною мірою, науковий та суспільний авторитет Івана Дзюби сформувався в період діяльності покоління шістдесятників. Його громадянська позиція ґрунтувалася на поєднанні демократичних цінностей, захисту прав людини, підтримки української культури та рішучого неприйняття будь-яких форм імперської чи тоталітарної політики.

На відміну від багатьох сучасників, Дзюба обрав шлях відкритої інтелектуальної полеміки з радянською владою, використовуючи наукові аргументи та критичний аналіз суспільних процесів. Першою знаковою публікацією, що ознаменувала його перехід до гострої критики радянської дійсності, вважається літературно-критична збірка «Звичайна людина» чи міщанин?» (1959 р.). У ній він виступив проти ідеологічної кон'юнктури та лакування дійсності в СРСР. Книга стала однією з перших ластівок «хрущовської відлиги» та знакових віх українського шістдесятництва.

Найвідомішою монументальною працею вченого став памфлет «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965р.). Це глибокий аналітичний трактат, у якому автор розвінчав лицемірну імперську політику СРСР. Безпосереднім поштовхом до написання цієї знакової книги стала хвиля політичних арештів української творчої інтелігенції.

Особливістю цієї праці було те, що критика здійснювалася не з антирадянських позицій, а на основі офіційно проголошених принципів радянської держави. Дзюба розкритикував політику національного гноблення та нищення української мови і культури в СРСР, протиставивши колоніальну практику влади справжнім марксистсько-ленінським принципам. Книга стала маніфестом шістдесятництва – одним із найважливіших документів українського дисидентського руху та свідченням сили вільної думки в умовах тоталітарного режиму.

Публікація та поширення цієї роботи спричинили переслідування автора, який став незручною постаттю для радянської влади. Для тоталітарної машини така сміливість і незалежність думок завжди була і залишається найбільшою загрозою.

У 1965 р. Дзюба разом з іншими українськими інтелектуалами відкрито протестував проти арештів української творчої інтелігенції, що стало одним із найвідоміших актів дисидентського руху в Україні. Під час прем’єри фільму Сергія Параджанова та Юрія Іллєнка «Тіні забутих предків» він, разом із В’ячеславом Чорноволом і Василем Стусом, виступив проти політичних репресій щодо української інтелігенції.

У 1972 р. Дзюба був виключений зі Спілки письменників України, заарештований і засуджений. Проте навіть за умов політичного тиску він залишався вірним особистим переконанням, демонструючи своєю діяльністю приклад інтелектуального спротиву, коли головним інструментом боротьби стають аргументоване слово та моральна відповідальність перед суспільством.

Сучасники неодноразово наголошували на винятковому і беззаперечному авторитеті Івана Дзюби серед української інтелігенції. Дисидент Євген Сверстюк підкреслював, що авторитет Дзюби базувався на енциклопедичних знаннях та глибокій повазі до людини і нації. У своїх працях він називав його одним із провідних представників покоління шістдесятників, які формували духовний опір тоталітарному режиму. «В Івана Дзюби був здоровий національний інстинкт самоствердження, який прокидався тоді в таких людях, які раптом відкривали змову і обман навколо себе... Треба було йти на боротьбу з ворогом. Йти, як на заміноване поле» – зазначав Євген Сверстюк.

Після проголошення незалежності України Іван Дзюба продовжив активну наукову та громадську діяльність. Учений є автором численних монографій, літературознавчих досліджень, есеїв і публіцистичних праць, присвячених українській літературі, мові та культурі. Він досліджував творчість Миколи Вінграновського, Івана Багряного, Ліни Костенко, Василя Голобородька, а також написав новаторське літературне дослідження «Чорний романтик Сергій Жадан».

Іван Дзюба – академік НАН України, академік-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАНУ, голова Комітету Державних премій України імені Тараса Шевченка, президент республіканської асоціації україністів (1988–1991), головний редактор журналу «Сучасність» (до 2000 p.), співредактор «Енциклопедії сучасної України». У 1992–1994 рр. обіймав посаду міністра культури України, сприяв розвитку національної культури, освіти та збереженню культурної спадщини.

22 лютого 2022 р Івана Дзюби не стало. Він пішов із життя у віці 90 років. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

За вагомий внесок у розвиток української науки, культури й державності Іван Дзюба був удостоєний високих державних нагород, зокрема звання Героя України. Його діяльність стала прикладом поєднання наукової об'єктивності, громадянської відповідальності та відданості національним цінностям.

До 95-річчя від дня народження Івана Михайловича Дзюби відділ наукової інформації та бібліографії підготував бібліографічний список, який покликаний вшанувати пам’ять легендарного українця, привернути увагу до його багатогранної творчої спадщини та сприяти глибшому пізнанню його життєвого і громадянського подвигу. Представлені видання, статті та матеріали відображають основні віхи його діяльності, багатство наукових і публіцистичних зацікавлень, а також невгасаючу актуальність його ідей для сучасної України.

З інтелектуальної спадщини Івана Дзюби

«Звичайна людина» чи міщанин? : літ.-критич. ст. / І. М. Дзюба. Київ : Рад. письменник, 1959. 279 с. (Товариство «Україна»).

Знакова дебютна збірка літературно-критичних статей І. Дзюби, видана у 1959 р. У ній автор гостро критикував радянські літературні трафарети, лакування дійсності та закликав до глибокого психологічного аналізу особистості.

Грані кристала / І. М. Дзюба. Київ. : Дніпро, 1978. 373 с.

Збірка літературно-критичних нарисів складається з трьох статей. У статті «Грані кристала» ідеться про національні і інтернаціональні культури народів СРСР. Стаття «Якуб Колас» присвячена життю і творчості білоруського письменника, поета, перекладача. Стаття «Сабіт Муканов» – класику казахської літератури.

На пульсі доби : штрихи до портретів письменників / І. М. Дзюба. Київ : Рад. письменник, 1981. 280 с.

Збірка літературно-критичних нарисів і статей присвячена творчості відомих письменників: білорусам Івану Мележу та Василю Бикову, литовцям Міколасу Слуцкісу та Йонасу Авіжюсу.

Стефан Зорян в історії вірменської літератури / І. М. Дзюба. Київ : Наук. думка, 1982. 319 с.

Книга присвячена дослідженню життя, творчості та літературної спадщини видатного вірменського письменника Стефана Зоряна (Степана Аракеляна). Автор аналізує місце митця в історії вірменської літератури ХХ ст., розкриває особливості його художнього методу, тематичне й жанрове розмаїття творів. Значну увагу приділено проблемам національної самобутності, гуманізму, морально-етичних цінностей та відображенню народного життя у творчості письменника.

Вітчизна у нас одна / І. М. Дзюба. Львів : Каменяр, 1984. 136 с. : портр.

У збірці представлено літературно-критичні нариси українського літературознавця, критика і дисидента І. Дзюби у яких досліджуються питання багатонаціональної літератури, патріотизму, а також національної та громадянської свідомості в контексті епохи.

Автографи відродження : літ.-критич. ст. / І. М. Дзюба. Київ : Рад. письменник, 1986. 301 с.

Збірка літературно-критичних нарисів видатного українського літературознавця та дисидента І. Дзюби. У праці проаналізовано ключові явища літературного процесу, творчість українських авторів та розвиток національної культури.

Садріддін Айні. Нарис життя і творчості / І. М. Дзюба. Київ : Дніпро, 1987. 239 с. : портр. (Літературний портрет).

Літературознавче дослідження видатного українського літературознавця і критика І. Дзюби присвячене життю, спадщині та культурному значенню Садріддіна Айні – основоположника новітньої таджицької літератури.

У всякого своя доля: епізод із стосунків Шевченка зі слов'янофілами / І. М. Дзюба. Київ : Рад. письменник, 1989. 372 с.

Літературно-критичний нарис літературознавця І. Дзюби у якому досліджуються складні ідеологічні та особисті взаємини Т. Шевченка з представниками російського слов’янофільського руху. Автор розкриває суть того, як і чому деякі ранні ідеї Шевченка перегукувалися зі слов'янофільством, але згодом розійшлися з ним у докорінних питаннях.

«Застукали сердешну волю...»: (Шевченків «Кавказ» на тлі непроминального минулого) : до 150-річчя з часу написання «Кавказу» / І. М. Дзюба. Київ : Дніпро, 1995. 62 с.

Літературознавче та історико-публіцистичне дослідження присвячене 150-річчю написання поеми «Кавказ» Автор здійснює глибокий аналіз одного з найгостріших творів Т. Шевченка, розкриваючи його антиімперський зміст, гуманістичний пафос і непроминальну актуальність. На широкому історичному тлі Дзюба простежує зв’язок між подіями, відображеними у поемі, та проблемами національного й соціального поневолення, що залишаються важливими для розуміння історії та сучасності. Дослідник показує, як Шевченкове осмислення свободи, гідності та права народів на самовизначення виходить за межі конкретної історичної епохи й набуває загальнолюдського значення.

Інтернаціоналізм чи русифікація? / І. М. Дзюба. Київ : КМ Academia, 1998. 272 с. : портр. (Сумні сторінки історії). URL: https://history.org.ua/LiberUA/966-518-110-6/966-518-110-6.pdf (дата звернення: 17.06.2026).

Праця є знаковим публіцистичним і суспільно-політичним дослідженням, у якому автор аналізує національну політику СРСР щодо України та розкриває механізми русифікації українського суспільства. Спираючись на офіційні радянські документи, праці класиків марксизму-ленінізму та фактичний матеріал, Дзюба доводить невідповідність між задекларованими принципами інтернаціоналізму й реальною практикою обмеження прав української мови, культури та національної самобутності. Видання 1998 р. містить авторські передмови, післяслово та додаткові матеріали, що висвітлюють історію створення праці, її суспільний резонанс і значення для українського національно-визвольного руху. Книга становить важливе джерело для вивчення історії України другої половини ХХ ст., проблем національної політики та дисидентського руху.

Між культурою і політикою / І. М. Дзюба ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська. академія.», Центр європ. гуманітар. дослідж. Київ : Сфера, 1998. 372 с.

У книзі подано вибрані праці Івана Дзюби (переважно останніх років), систематизовані за головними напрямками його пізнавальних зусиль та міркувань. Книга відбиває як обшир авторових інтересів, так і уважність до проблем і фактів суспільно-політичного, культурного, літературного життя України.

Спрага / І. М. Дзюба. Київ : Укр. світ, 2001. 280 с. : іл. (Серія «Український портрет»).

Збірка публіцистичних виступів, статей та інтерв’ю видатного українського дисидента, літературознавця та громадського діяча І. Дзюби. Видана в межах серії «Український портрет», вона яскраво відбиває погляди автора на суспільне життя і культуру України 1990-х рр. Автор розмірковує над проблемами національної культури, історичної пам’яті, моральних цінностей і творчого покликання особистості. Через аналіз визначних постатей української культури, мистецтва й громадського життя Дзюба розкриває складні процеси формування національної свідомості та збереження культурної спадщини.

Україна перед Сфінксом майбутнього : [лекція, прочитана 15 жовт. 2001 р. в Нац. ун-ті «Києво-Могилянська академія»] / І. М. Дзюба. Київ : Києво-Могилянська академія, 2001. 35 с.

Лекція присвячена осмисленню викликів і перспектив розвитку незалежної України на початку ХХІ ст. Автор розглядає проблеми державотворення, національної ідентичності, культурного розвитку та громадянської відповідальності в умовах суспільних трансформацій. Метафоричний образ Сфінкса символізує складні питання, від відповіді на які залежить майбутнє української держави та суспільства. Дзюба аналізує історичний досвід України, її місце в європейському та світовому контексті, наголошуючи на необхідності збереження національних цінностей, розвитку демократії та духовного потенціалу народу.

Починаймо з поваги до себе : ст., доп. : [друк. в газ. «Слово Просвіти»] / І. М. Дзюба. Київ : Просвіта, 2002. 59 с.

Збірка вибраних статей і доповідей видатного українського літературознавця, академіка І. Дзюби, які раніше друкувалися на сторінках газети «Слово Просвіти». Це глибоке публіцистичне осмислення шляху України після здобуття незалежності. Головний меседж автора полягає в тому, що розбудова успішної держави неможлива без внутрішньої гідності та поваги суспільства до власних духовних цінностей.

Пастка. Тридцять років зі Сталіним. П'ятдесят років без Сталіна : наук.-публіцист. дослідж. / І. М. Дзюба. Київ : Криниця, 2003. 144 с. (Моя книгозбірня).

Науково-публіцистичне дослідження присвячене осмисленню спадщини сталінізму та його тривалого впливу на суспільне, політичне й культурне життя. Автор аналізує природу тоталітарної системи, механізми утвердження культу особи Й. Сталіна та наслідки репресивної політики для народів СРСР, зокрема для України. Простежуючи зміни, що відбулися після смерті Сталіна, Дзюба порушує питання збереження тоталітарних стереотипів мислення, історичної пам’яті та моральної відповідальності суспільства за подолання спадщини минулого. Поєднуючи історичний аналіз із публіцистичними роздумами, автор розкриває складність процесів демократизації та формування громадянської свідомості в посттоталітарну добу.

Микола Хвильовий: «азіятський ренесанс» і «психологічна Европа» : [інавгурац. лекція почес. проф. Нац. ун-ту «Києво-Могилянська. академія.», 1 верес. 2005 р.] / І. М. Дзюба. Київ : Києво-Могилянська академія, 2005. 48 с.

Інавгураційна лекція прочитана в НаУКМА 1 вересня 2005 р. У праці глибоко аналізуються філософські та естетичні концепти Миколи Хвильового – «психологічна Европа» та «азіятський ренесанс», які автор розглядає як комплексні культурні орієнтири, часто спрощені в сучасній суспільній свідомості.

Тарас Шевченко : біографія окремої особи / І. М. Дзюба. Київ : Альтернативи, 2005. 704 с. : портр., іл. (Особистість і доба).

Праця І. Дзюби «Тарас Шевченко» поєднує розповідь про життєвий і творчий шлях великого поета й художника з інтерпретацією його спадщини, аналізом конкретних творів та характерних мотивів поезії й прози в синхронному й діахронному вимірах. Автор прагнув охопити весь обшир літературної та громадянської діяльності великого сина України в широкому історичному й естетичному контексті, розкрити центральне місце Шевченка в усьому національному житті, з’ясувати природу його магнетичної влади над поколіннями українців.

З криниці літ : у 3 т. / І. М. Дзюба. Київ : Києво-Могилянська академія, 2006.

Т. 1 : Статті. Доповіді. Рецензії. Передмови. Дещо про добрих сусідів і духовну рідню. 2006. 975 с. : портр.

У першому томі вибраних праць І. Дзюби подано статті, доповіді, рецензії від початку 60-х років минулого століття до наших днів. Майже піввіку українського літературного життя побачено очима його активного учасника, уважного і вдумливого літературного критика і дослідника. Книжка розрахована на студентів, викладачів гуманітарних дисциплін та всіх, хто цікавиться явищами української літератури.

Т. 2 : Шевченко і світ. Естетика і культурологія. Знайомство з десятою музою. «Бо то не просто мова, звуки...». Тернисті дороги порозуміння. 2006. 976 с. : фот.

У другому томі вибраних праць І. Дзюби подано компаративістські дослідження творчості Т. Шевченка, її європейський контекст; статті з питань естетики й культурології, історії українського кіно; міркування про становище і долю української мови, а отже, й долю української культури. Майже піввіку українського літературного життя побачено очима його активного учасника, уважного і вдумливого літературного критика та дослідника. Читач відчує складність і суперечливість художнього процесу цих непростих десятиліть, як і творчу еволюцію автора, що також є своєрідним «знаком доби» і засвідчує принциповість громадянської та естетичної позиції І. М. Дзюби за всіх історичних обставин.

Т. 3 : Літературні портрети. Дніпровський меридіан. Зі спогадів. 2007. 880 с. : фот.

У третьому томі вибраних праць І. Дзюби подано низку літературних портретів українських письменників та поетів ХІХ–ХХ ст., спогади про діячів культури; в розділі «Дніпровський меридіан» ідеться про перегук мотивів української, білоруської та литовської літератур.

Шевченкофобія в сучасній Україні / І. М. Дзюба. Київ : Києво-Могилянська академія, 2006. 60 с.

У праці досліджується явище шевченкофобії як прояву упередженого або негативного ставлення до постаті та творчої спадщини Т. Шевченка в сучасному українському суспільстві. Автор аналізує причини виникнення антишевченківських тенденцій, їхні ідеологічні, політичні та культурні передумови, а також розглядає спроби переосмислення ролі Кобзаря в національній історії та культурі. У книзі порушуються питання історичної пам’яті, національної ідентичності та значення творчості Шевченка для формування української духовності. Видання вирізняється аргументованістю, полемічністю та актуальністю порушених проблем.

Україна у пошуках нової ідентичності : статті, виступи, інтерв'ю, памфлети / І. М. Дзюба. Київ : Україна, 2006. 848 с. : портр. (Бібліотека Шевченківського комітету).

У книзі осмислюються ключові проблеми становлення української державності, національної свідомості та культурної самоідентифікації в умовах пострадянських трансформацій. Автор аналізує історичні, політичні, мовно-культурні та духовні чинники формування сучасної української ідентичності, розглядає виклики глобалізації, міжнаціональних відносин і суспільних змін. Значну увагу приділено питанням розвитку української мови й культури, історичної пам’яті, ролі інтелігенції та перспективам демократичного поступу України.

Порнократія на марші : статті, фейлетони, памфлети / І. М. Дзюба. Київ : Смолоскип, 2007. 96 с. : портр.

Збірка статей, фейлетонів і памфлетів І. Дзюби, у якій автор гостро й дотепно реагує на суспільно-політичні та культурні явища сучасної України. Використовуючи сатиру, іронію та публіцистичну полеміку, Дзюба критикує моральну деградацію публічного простору, популізм, маніпуляції масовою свідомістю, поширення безвідповідальності в політиці та культурі. Назва книжки метафорично відображає процеси знецінення духовних і громадянських цінностей, які, на думку автора, становлять загрозу для демократичного розвитку суспільства.

Спогади і роздуми на фінішній прямій / І. М. Дзюба ; вступ. ст. М. Г. Жулинського. Київ : Криниця, 2008. 928 с. : фотоіл.

Фундаментальний мемуарно-автобіографічний твір видатного українського літературознавця, дисидента та громадського діяча І. Дзюби. Видана у 2008 р., книга глибоко розкриває як особисту долю автора, так і ключові етапи становлення української нації та боротьби за незалежність. Книга супроводжується вступною статтею академіка М. Жулинського, яка допомагає читачу зорієнтуватися в історичних та хронологічних віхах життя дисидента.

Тарас Шевченко: життя і творчість / І. М. Дзюба. Київ : Києво-Могилянська академія, 2008. 720 с.

У монографії всебічно досліджено життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка – видатного поета, художника та мислителя. Автор поєднує ґрунтовний аналіз біографії митця з глибоким осмисленням його літературної й мистецької спадщини, розглядаючи творчість Шевченка в широкому історичному, культурному та суспільному контексті. Особливу увагу приділено інтерпретації основних мотивів поезії та прози Кобзаря, їхньому значенню для формування української національної свідомості та культурної традиції. Праця вирізняється комплексним підходом, використанням культурно-історичного, компаративного та герменевтичного аналізу.

Прокислі «щі» від Табачника. Галичанофобія – отруйне вістря українофобії / І. М. Дзюба. Дрогобич : Коло, 2010. 112 с.

Гостра публіцистично-культурологічна праця видатного українського дисидента та літературознавця І. Дзюби складається з двох статей, у яких автор розбирає політичні маніпуляції та антиукраїнську риторику, характерну для публікацій Д. Табачника. Автор доводить, що ненависть до Галичини та галичан використовується як замаскована, більш «зручна» форма загальної українофобії та відторгнення української ідентичності загалом. Праця викриває технології інформаційного та ідеологічного тиску, закликаючи суспільство до усвідомлення загроз, які несуть подібні антидержавні наративи.

Нагнітання мороку. Від чорносотенців початку ХХ століття до українофобів початку століття ХХІ : [ст., виступи] / І. М.  Дзюба. Київ : Києво-Могилянська академія, 2011. 503 с.

Збірка статей і публічних виступів І. Дзюби, присвячених аналізу історичних та сучасних проявів українофобії. Автор простежує ідейну спадкоємність між російським чорносотенним рухом початку ХХ ст. та новітніми формами антиукраїнської пропаганди, розкриваючи механізми маніпулювання суспільною свідомістю, викривлення історії та заперечення української національної ідентичності. На широкому історичному, політичному та культурному матеріалі Дзюба досліджує причини поширення імперських і шовіністичних наративів, їхній вплив на українсько-російські відносини та суспільний розвиток України.

Бо то не просто мова, звуки... : цикл ст. / І. М. Дзюба. Дрогобич : Коло, 2012. 380 с. (Читай і думай).

Книга об’єднує цикл статей І. Дзюби, присвячених українській мові як визначальному чиннику національної культури, історичної пам’яті та суспільного розвитку. Автор розглядає мовні питання в широкому історичному, культурному та політичному контексті, аналізує проблеми функціонування української мови, наслідки тривалої русифікації, мовну політику держави та роль мови у формуванні національної ідентичності. Спираючись на історичні факти, наукові дослідження та власний громадянський досвід, Дзюба обґрунтовує значення української мови як духовної основи українського суспільства. Повторне видання доповнене й уточнене автором, що робить його особливо актуальним для сучасного читача.

На трьох континентах : в 3 кн. / І. М. Дзюба. Київ : Кліо, 2013.

Кн. 1 : «Нашого цвіту по всьому світу...». Від Малоросії до України. Енциклопедія опору. 2013. 807 с. : іл.

У книжці подано огляд процесів літературної творчості українців на їхній етнічній території, на теренах розселення і в діаспорах. Попри державні й ідеологічні кордони, які розділяли український народ упродовж століть, прагнення до національної єдності не вгасало. Воно виражалося, зокрема, і в життєздатності культурних традицій. Автор зупиняється на основних етапах пошуку спільності в ХIХ ст. У ХХ ст. ситуація ще ускладнилася: дві великі хвилі політичної еміграції з України на Захід захопили і багатьох діячів культури та літератури. Їхня творчість розгорталася на трьох континентах. Цій вимушеній роз’єднаності протистояло відчуття відповідальності за долю національної культури, властиве багатьом інтелектуалам по обидва боки «залізної завіси», що породжувало тенденції, котрі заслуговують на порівняння. Їм і присвячена книжка.

Не окремо взяте життя / І. М. Дзюба. Київ : Либідь, 2013. 760 с. : фот.

Книга є мемуарно-публіцистичним твором І. Дзюби, у якому особиста біографія автора постає в нерозривному зв’язку з історією України другої половини ХХ – поч. ХХІ ст. На основі власних спогадів, документальних матеріалів, листування та роздумів автор відтворює суспільно-політичну й культурну атмосферу доби, розповідає про шістдесятницький рух, боротьбу за національне й культурне відродження, взаємини з визначними діячами української культури та науки. Особливу увагу приділено проблемам збереження національної ідентичності, ролі інтелігенції в суспільстві та моральній відповідальності особистості перед історією. Поєднуючи автобіографічні свідчення, історичний аналіз і публіцистичні роздуми, автор створює багатогранну картину епохи та власного місця в ній.

Донецька рана України : іст.-культурол. есеї / І. М. Дзюба ; НАН України, Ін-т історії України. Київ : [Ін-т історії України НАН України], 2015. 78 c. (Студії з регіональної історії: степова Україна).

У збірці представлено три філософські есеї, написані з певним хронологічним інтервалом (2001, 2005 та 2015 рр.), в яких автор намагається зрозуміти і пояснити економічні, геополітичні, історико-культурні, регіональні та соціопсихологічні причини, що уможливили російську агресію і окупацію частини Донеччини і Луганщини. Дуже сучасно сприймаються сьогодні думки автора, висловлені на IV Міжнародному конгресі україністів (м. Донецьк, 28 червня - 1 липня 2005 р.) та підкріплені матеріалом, написаним вже 2015 р., під час гуманітарної катастрофи на Донбасі.

Тарас Шевченко серед поетів світу / І. М. Дзюба. Київ : Либідь, 2016. 424 с. : портр., іл.

У книзі досліджується місце і значення творчої спадщини Т. Шевченка в контексті світової літератури. Автор розглядає постать українського поета крізь призму загальнолюдських духовних цінностей, порівнює його творчість із доробком видатних поетів різних народів і культур, аналізує особливості художнього мислення, гуманістичні ідеї та національно-визвольні мотиви його творів. У виданні висвітлюються питання міжнародного визнання Шевченка, перекладів його творів різними мовами світу та впливу його поезії на розвиток української і світової культури. Поєднуючи літературознавчий аналіз, історичні екскурси та культурологічні роздуми, автор розкриває універсальність і актуальність Шевченкового слова.

У літературі й навколо. З боргів давніх і новонабуваних / І. М. Дзюба. Київ : Либідь, 2016. 424 с.

У своїй книзі І. Дзюба зібрав літературознавчі есеї, статті та роздуми, написані протягом 1971–2015 рр. Видання охоплює широке коло літературних, культурних і суспільно-політичних проблем, розкриває творчість визначних українських письменників та митців, а також порушує питання національної ідентичності, історичної пам’яті та духовного розвитку України. Значну увагу автор приділяє історії та сучасним викликам Донеччини, аналізуючи причини суспільних і культурних процесів, що вплинули на долю регіону. Книга поєднує глибокий науковий аналіз із публіцистичною гостротою та громадянською відповідальністю автора.

«Гармонія крізь тугу дисонансів...» / І. Дзюба, Л. Костенко, О. Пахльовська. Київ : Либідь, 2016. 584 с. : фот.

Видання присвячене життю, творчості та громадянській позиції видатної української поетеси Ліна Костенко. Книга поєднує літературознавчі розвідки Івана Дзюби, інтерв’ю та розмови Оксани Пахльовської з Ліною Костенко, спогади сучасників, виступи, документи та унікальні фотоматеріали. Перед читачем постає не лише літопис долі поетеси, а й широка панорама історичних подій другої половини ХХ – початку ХХІ ст., зокрема періоду тоталітаризму, національного відродження та боротьби України за незалежність. Видання розкриває багатогранність особистості Ліни Костенко, її моральні та творчі принципи, а також значення її спадщини для української культури.

Чорний романтик Сергій Жадан / І. М. Дзюба. Київ : Либідь, 2017. 112 с. : іл.

Іван Дзюба пропонує ґрунтовне літературно-критичне дослідження творчості одного з найвідоміших сучасних українських письменників – Сергія Жадана. Видання є своєрідним діалогом двох поколінь українських літераторів, у якому автор аналізує поетичний і прозовий доробок Жадана, особливості його художнього мислення, світоглядні орієнтири та місце в новітньому літературному процесі. Дзюба розкриває феномен популярності письменника, простежує джерела його творчої індивідуальності та звертає увагу на суспільні й культурні контексти, що формують його тексти. Книга поєднує літературознавчий аналіз із живими авторськими роздумами про розвиток сучасної української літератури та її взаємодію з молодим поколінням читачів.

Є поети для епох. Ліна Костенко про свій і наш з вами час. І про світове безчасся / І. М. Дзюба. Київ : Либідь, 2019. 144 с. : портр., фот.

Автор осмислює постать і творчість Ліни Костенко як одного з найвизначніших моральних та інтелектуальних авторитетів сучасної України. У центрі уваги автора – роздуми поетеси про історичні випробування українського народу, проблеми національної пам’яті, культури, мови, духовних цінностей і місця людини в сучасному світі. Аналізуючи висловлювання, публічні виступи та творчий доробок Ліни Костенко, Іван Дзюба розкриває актуальність її думок у контексті суспільних і глобальних викликів сьогодення. Видання є не лише літературознавчим дослідженням, а й своєрідним діалогом про відповідальність митця перед своїм часом і суспільством.

Із плину літ : публіцистика / І. Дзюба ; упоряд. Є. Пшеничний. Дрогобич : Коло, 2019. 564 с.

У книжці подано вибрані публіцистичні статті І. Дзюби, друковані у пресі, починаючи з 60-х рр. минулого століття. Вони присвячені проблемам розвитку української культури й захисту мови, національного самоусвідомлення українців, різних етапів державного і культурного будівництва. Ці статті не передруковувалися у виданнях праць І. Дзюби і залишилися розкиданими по газетах і журналах минулих десятиліть. Однак вони можуть і сьогодні бути цікавими для тих, хто хоче краще пізнати новітню історію України та ті ідейні та естетичні процеси, які відбувалися у житті нашого суспільства.

Золота нитка: нариси про (не)знаних / І. Дзюба ; упоряд. O. Сінченко ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр європейських гуманітарних досліджень, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. Київ : Дух і Літера, 2020. 392 с. : портр. (Постаті культури).

Книга «Золота нитка: нариси про (не)знаних» об’єднує літературно-критичні та публіцистичні нариси І. Дзюби, присвячені відомим і малознаним діячам української культури, науки та громадського життя. Автор відтворює яскраві творчі й людські портрети особистостей, чия діяльність вплинула на розвиток української духовності, національної свідомості та культурної традиції. Через осмислення їхніх життєвих шляхів і творчого доробку простежується складна історія української культури ХХ–ХХІ ст., її здобутки, втрати та виклики. Нариси вирізняються глибиною аналізу, увагою до історичного контексту та щирою зацікавленістю автора долями людей, які творили інтелектуальний і моральний простір України.

Повернення Хоми Скептика : [вибірка фейлетонів] / І. М. Дзюба ; післямова О. Пахльовська. Київ : Пульсари, 2020. 102.

Збірка фейлетонів І. Дзюби, опублікована під літературною маскою Хоми Скептика – іронічного та проникливого спостерігача суспільно-політичного життя України. У сатиричній формі автор осмислює проблеми державотворення, політичного популізму, моральної відповідальності влади та громадян, поєднуючи гостру публіцистику з гумором і сарказмом. Тексти, написані в різний час, не втратили актуальності й демонструють здатність автора передбачати суспільні виклики та критично оцінювати політичні процеси. Післямова О. Пахльовської розкриває значення творчої спадщини І. Дзюби та місце образу Хоми Скептика в українській інтелектуальній традиції.

Лицар літературної науки / І. М. Дзюба. Київ : Либідь, 2021. 392 с.

Книга об’єднує дослідження, статті та розвідки І. Дзюби, присвячені життю, науковій діяльності та творчій спадщині видатного українського літературознавця, академіка О. Білецького. Автор аналізує внесок ученого в розвиток українського літературознавства, історії літератури, теорії художньої творчості та гуманітарної науки загалом. На тлі розповіді про Білецького постає широка панорама українського наукового й культурного життя ХХ ст., порушуються питання спадкоємності наукових традицій, ролі інтелектуала в суспільстві та значення гуманітарного знання для національного розвитку. Видання поєднує літературознавчий аналіз, біографічні матеріали та авторські роздуми, створюючи глибокий і цілісний портрет ученого.

Сергій Параджанов. Більший за легенду / І. Дзюба, М. Дзюба. Київ : Дух і Літера, 2021. 224 с. : іл. (Постаті культури).

Книга Івана та Марти Дзюбів складається з текстів (мемуарні нариси, статті та інтерв’ю), які є своєрідними коментарями до життя і творчості Сергія Параджанова, одного з найвидатніших і найоригінальніших митців України та світу. Його образ складають міфи та міфологеми, переважно витворені самим Параджановим. Тексти авторів книги розширюють цей образ у найцікавіший спосіб – доповнюючи життєвими подробицями, сюжетами й концептуальними інтерпретаціями вчинків кіномитця, котрі однаковою мірою дотичні як до життя побутового, так і власне художнього.

Життя і діяльність Івана Дзюби

Загрозливі цькування на працівників української культури [І. Дзюбу та І. Світличного]. Визвол. шлях. 1966. Кн. 10. С. 1207–1208.

У публікації висвітлено кампанію політичного та ідеологічного переслідування українських діячів культури І. Дзюби та І. Світличного, розгорнуту радянською владою в середині 1960-х рр. Автори публікації привертають увагу міжнародної громадськості до фактів морального тиску, дискредитації та публічного осуду представників української інтелігенції, які виступали на захист національної культури, свободи творчості та права на вільне висловлення думки. Особливу увагу приділено обставинам цькування І. Дзюби після поширення його критичних оцінок національної політики СРСР, а також переслідуванню І. Світличного як одного з провідних представників руху шістдесятників.

Зінкевич О. З генерації новаторів: Світличний і Дзюба : у джерел модерної укр. критики. Балтимор ; Торонто : Смолоскип, 1967. 243 с.

У праці досліджено творчість і літературно-критичні погляди І. Дзюби та І. Світличного як представників покоління українських шістдесятників. Автор висвітлює їхню роль у формуванні модерної української критики, аналізує суспільно-культурний контекст 1960-х рр. та відстоювання ними національних і гуманістичних цінностей в умовах ідеологічного тиску.

Рахманний Р. Вогонь і попіл. Порив і злам Івана Дзюби = Fire and Cinders / авт. передм. М. Антонович. Монтреал : Вік, 1974. 112 с.

У книзі простежено еволюцію громадської та літературно-критичної діяльності І. Дзюби, одного з найяскравіших представників українського шістдесятництва. Автор аналізує формування його світогляду, суспільний резонанс праць і виступів, а також драматичні суперечності й кризові моменти в його громадянській позиції. Видання є цінним джерелом для вивчення українського дисидентського руху та історії національно-культурного опору другої половини ХХ ст.

Бажан О. Посіяв бурю… : [про пр. І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація»]. Слово і час. 1995. № 11/12. C. 37–41.

Проаналізовано працю І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» як знаковий текст українського дисидентського руху. Розкрито історичні обставини її появи, суспільний резонанс та значення для утвердження національної самосвідомості й захисту культурних прав українців.

Сверстюк Є. Іван Дзюба – талант і доля. Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). 1997. № 9. С. 2–8 ; № 10. С. 2–7.

У статті осмислюється постать І. Дзюби крізь призму його таланту та життєвої долі. Автор акцентує на інтелектуальній обдарованості, громадянській мужності й моральній стійкості Дзюби, розкриваючи його роль у національно-культурному відродженні та духовному житті України.

Бойко Л. Як розпинали Івана Дзюбу. Ізборник : [вебсайт] URL: http://litopys.org.ua/idzuba/dz22.htm (дата звернення: 04.07.2026).

Іван Дзюба очима шістдесятників. Слово і час. 2001. № 7. С. 11–22.

У публікації представлено спогади та оцінки сучасників-шістдесятників про І. Дзюбу. Висвітлено його роль у формуванні покоління шістдесятників, громадянську позицію, моральний авторитет і внесок у розвиток української культури та суспільної думки.

Корогодський Р. Культурологія Івана Дзюби. Сучасність. 2001. № 7/8. С. 126–129.

У статті проаналізовано культурологічні погляди І. Дзюби, його підхід до осмислення української культури як цілісного історико-духовного явища. Автор підкреслює широту інтелектуальних зацікавлень Дзюби та значення його культурологічних ідей для розвитку гуманітарної думки.

Панченко В. Іван Дзюба – літературний сталкер. Київ. 2001. № 7/8. С. 138 –145.

Стаття присвячена осмисленню феномену І. Дзюби як видатного літературного критика, дисидента та мислителя. Автор аналізує унікальний аналітичний стиль Дзюби, порівнюючи його зі сталкером, який допомагає читачеві розібратися у складних лабіринтах української літератури та культури, віднайти справжні цінності та сенси. Також стаття торкається ролі І. Дзюби в українському шістдесятництві та його морального авторитету в суспільстві.

Сверстюк Є. Іван Михайлович Дзюба. Сучасність. 2001. № 7/8 – С. 118, 119.

Стаття є відомим літературним портретом І. Дзюби, написаним його соратником і видатним дисидентом Є. Сверстюком. Вона була опублікована до ювілею видатного літературознавця та публіциста в часописі «Сучасність» у 2001 р.

Сербин Р. Моя перша зустріч з Іваном Дзюбою. Сучасність. 2001. № 7/8. С. 124, 125.

Роман Сербин ділиться особистими спогадами про знайомство з Іваном Дзюбою у 1970 р. Автор описує обставини першої зустрічі, свої враження від особистості Дзюби, підкреслюючи його високий рівень культури, ерудицію, людяність і відданість національним ідеалам.

Скрипник Г. Етнонаціональні аспекти наукового доробку Івана Дзюби. Нар. творчість та етнографія. 2001. № 3. С. 13–19.

У статті аналізується внесок І. Дзюби в українське націєтворення, зосереджуючись на його працях з питань національної ідентичності та міжетнічних проблем. У дослідженні висвітлюється значення відомої праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» та заклики вченого звільнити українську культуру від імперських стереотипів, розглядаючи її у світовому контексті.

Лукаш С. Ю. Дзюба Іван Михайлович : (нар. 26.07.1931 р.) літературознавець, академік АН України, дисидент. Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети. Київ, 2002. № 1. С. 463, 464.

Стаття про Івана Михайловича Дзюбу – видатного українського літературознавця, дисидента та академіка НАН України.

Аврахов Г. Сповідне слово про Івана Дзюбу. Слово і час. 2004. № 2. С. 70–72.

Глибокий і щирий нарис про життєвий шлях, творчу діяльність та громадянську позицію І. Дзюби – відомого українського літературознавця, критика, публіциста і громадського діяча. Автор акцентує увагу на винятковій ролі Дзюби в українському культурному та суспільному житті, наголошуючи на його принциповості, моральній стійкості та відданості національним цінностям. Він характеризує І. Дзюбу як інтелектуала високого рівня, який завжди поєднував наукову діяльність із активною громадянською позицією. Особливу увагу приділено його внеску в розвиток української літературної критики, захисту української мови та культури, а також його впливу на формування національної самосвідомості.

Зарецький О. «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби : мовні аспекти. Дивослово. 2005. № 3. С. 35–39.

Стаття О. Зарецького аналізує працю І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», розкриваючи механізми витіснення української мови та асиміляції в СРСР. Автор висвітлює, як концепція «зближення націй» використовувалася для денаціоналізації освіти, культури та встановлення нерівноправного білінгвізму.

Базилевський В. Філософія і психологічний час «не окремо» взятого життя : [про І. Дзюбу]. Дивослово. 2006. № 7. С. 58–60.

Есей присвячений аналізу багатогранної постаті видатного літературознавця, дисидента та лідера руху шістдесятників І. Дзюби. У публікації досліджуються світоглядні та філософські орієнтири Дзюби в контексті складних історичних і психологічних реалій його доби.

Баранов В. Духовний імператив Івана Дзюби. Київ. 2006. № 7/8. С. 2–5.

Автор статті розглядає життєвий і творчий шлях І. Дзюби крізь призму його моральних принципів, духовної стійкості та незмінної відданості ідеалам національної культури й гуманізму. Він акцентує увагу на тому, що духовний авторитет І. Дзюби ґрунтується на поєднанні глибокої ерудиції, громадянської мужності та відповідальності перед суспільством, а також наголошує на його внеску в розвиток українського літературознавства, захист національної мови, культури та історичної пам’яті.

Дончик В. Під знаком Івана Дзюби. Дивослово. 2006. № 7. С. 55, 56.

Стаття присвячена 75-річчю І. Дзюби та має характер глибокої пошани до його життєвого і творчого шляху. Автор осмислює значення постаті І. Дзюби для української культури, літературознавства та суспільного життя, а також розглядає багаторічну діяльність Дзюби як ученого, літературного критика, публіциста і громадського діяча, наголошуючи на його винятковому впливі на формування духовного та інтелектуального простору сучасної України.

Іваничук Р. Моє слово про лідера шістдесятників : [про І. Дзюбу]. Дивослово. 2006. № 7. С. 53–54.

Коротка, але глибока есеїстично-мемуарна розвідка, присвячена 75-річчю видатного літературознавця та дисидента І. Дзюби. Автор вшановує його як неформального провідника покоління шістдесятників, що в умовах тоталітарної цензури відстоював українську ідентичність, наголошує на громадянській мужності Дзюби та історичному значенні його праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Текст пронизаний повагою до енциклопедичних знань ювіляра, його виваженості та безкомпромісності в захисті національних інтересів.

Ільницький М. Цілісність індивідуальності : [про І. Дзюбу]. Дивослово. 2006. № 7. С. 57.

Літературознавчий есей-портрет, присвячений постаті видатного українського дисидента та літературознавця І. Дзюби. Автор зосереджується на багатогранності таланту Дзюби, підкреслюючи органічне поєднання в його особистості та працях аналітичного розуму, глибокої ерудиції, громадянської позиції та моральної цілісності.

Павлишин М. Явище і норма: Іван Дзюба, критик. З криниці літ. У 3 т. / І. М. Дзюба. Київ, 2006. Т. 1. С. 7–37.

Стаття є важливим дослідженням творчої методології І. Дзюби та її значення для розвитку сучасного українського літературознавства. У цій ґрунтовній праці відомий літературознавець М. Павлишин аналізує творчий метод Дзюби як критика. Дослідник розкриває особливості критичного мислення Дзюби, наголошуючи на поєднанні високих естетичних вимог, гуманістичних цінностей, моральної відповідальності та глибокого історичного бачення літературного процесу. Автор простежує еволюцію критика, підкреслює його незалежність суджень, принциповість і здатність осмислювати літературу в широкому культурному й суспільному контексті.

Павлишин М. Іван Дзюба: норми проти явищ. З криниці літ : у 3 т. / І. М. Дзюба. Київ, 2007. Т. 3. С. 860–874.

Стаття присвячена аналізу творчого доробку І. Дзюби. Текст містить глибокий розбір літературно-критичного методу Дзюби, його концепції та суспільної ролі. Автор розглядає, як Дзюба оцінює літературні та суспільні явища крізь призму моральних, естетичних та суспільних норм. Праця розкриває місце критики І. Дзюби у формуванні українського літературного процесу другої половини XX ст.

Барабаш Ю. «Шевченківський текст» Івана Дзюби. Дивослово. 2008. № 3. С. 45–50.

У праці здійснено ґрунтовний аналіз шевченкознавчої концепції І. Дзюби та її значення для сучасного українського літературознавства. Автор розглядає своєрідність інтерпретації творчості Т. Шевченка, акцентуючи увагу на понятті «шевченківський текст» як цілісному культурному й духовному феномені. Він підкреслює, що наукові студії Дзюби вирізняються історизмом, глибоким філософським осмисленням, широким культурологічним контекстом і прагненням розкрити універсальний зміст Шевченкової спадщини. Особливу увагу приділено поєднанню літературознавчого, історичного та морально-етичного аспектів у дослідженнях Дзюби, а також його внеску в оновлення шевченкознавчого дискурсу.

Стадниченко В. «Той, чия совість, як чистий кришталь...». Труди і дні Івана Михайловича Дзюби у живих світлинах / фото авт. та В. Пилип'юк. Укр. культура. 2008. № 2. С. 1, 12–16 : фот.

Біографічно-публіцистичний нарис, присвячений життю, науковій та громадській діяльності видатного українського літературознавця і дисидента І. Дзюби. Автор описує ключові віхи діяльності Дзюби, його епохальну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» та вагомий внесок у відродження української державності, культури й науки. Стаття містить ексклюзивні кадри з життя вченого, зроблені самим автором та відомим фотохудожником Василем Пилип'юком.

Пахльовська О. Повернення Сізіфа : [про І. Дзюбу]. Екстракт 150. У 2 ч. / за заг. ред. Л. Івшиної ; упоряд. Н. Тисячна [та ін.]. Київ, 2009. Ч. 2. С. 110–121.

У статті осмислюється постать І. Дзюби як одного з найвизначніших українських інтелектуалів, чия діяльність стала символом моральної стійкості та громадянської відповідальності. Авторка аналізує його літературознавчий, публіцистичний і громадський доробок, підкреслюючи унікальну здатність Дзюби поєднувати глибоке осмислення історії, культури та сучасних суспільних процесів. Особливу увагу приділено моральному авторитету І. Дзюби, його принциповості, незалежності суджень і ролі у формуванні сучасної української культурної та національної свідомості. Стаття є водночас науковою рефлексією та даниною поваги особистості, яка стала одним із духовних орієнтирів новітньої України.

Тарнашинська Л. Талант бачити культуру як цілісність: Іван Дзюба в контексті своєї доби. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління : (іст.-літ. та поетикальний аспект) / Л. Тарнашинська ; Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Київ, 2010. С. 440–500.

У статті аналізується постать І. Дзюби як культуролога, здатного осягати українську культуру як цілісний організм. Дослідження розкриває його інтелектуальний внесок, поетику есеїстики та роль у шістдесятництві в умовах ідеологічного тиску.

Бурбан В. «Незабронзовілий» Іван Дзюба: на тлі непроминального минулого й сьогодення. Науковий світ. 2011. № 8. С. 6–7.

Стаття присвячена аналізу феномену видатного українського дисидента, літературознавця, громадського діяча та академіка І. Дзюби. У публікації розглядаються ключові аспекти життя та діяльності Івана Михайловича, зокрема його безкомпромісність та відданість українській справі.

Голобородько Я. Духовні автобани Івана Дзюби. Слово і час. 2011. № 7. С. 15–19.

Стаття присвячена аналізу мислення та наукового доробку академіка І. Дзюби. Автор досліджує феномен І. Дзюби через призму його власних канонів: ретельного опрацювання інформації, глобального мислення та культури. Акцент робиться на фундаментальних працях Дзюби, де він осмислює буттєві проблеми та духовні орієнтири української нації.

Голобородько Я. Ю. Мегамислення Івана Дзюби. У контексті 80-річчя літературознавця й громадського діяча. Українська література в загальноосвітній школі. 2011. № 11. С. 2–4.

Літературознавець Я. Голобородько аналізує феномен інтелектуального масштабу видатного мислителя. Автор акцентує увагу на фундаментальній ролі І. Дзюби у формуванні української культурної свідомості та його енциклопедичних знаннях, що мають загальнонаціональне значення.

Дзюба І. Іван Дзюба: Я не тільки шістдеятник : інтерв'ю / розмову вів В. Панченко. День. 2011. 22–23 лип. С. 13 : фот.

Це інтерв’ю – глибока розмова відомого літературознавця Івана Дзюби з Володимиром Панченком, присвячена 80-річчю видатного дисидента. У ній публіцист розмірковує про свій життєвий шлях, відкидаючи спрощення його образу виключно як «шістдесятника», та ділиться думками про розвиток української літератури.

Дзюба Іван : [український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент, Герой України (2001)]. Наука України у світовому інформаційному просторі : зб. / НАН України. Київ, 2011. Вип. 4. С. 145–146 : портр.

Коротка публікація про життєвий і творчий шлях І. Дзюби – видатного українського літературознавця, літературного критика, публіциста, громадського діяча та одного з найвідоміших представників українського дисидентського руху.

Кремінь Д. Ніч Галілея, або Каторжне довголіття генія: Іван Дзюба очима мого покоління. Київ. 2011. № 7/8. С. 25–36.

У статті подано особистісний і водночас історико-культурний портрет І. Дзюби як одного з найяскравіших представників українського шістдесятництва та моральних авторитетів новітньої української історії. Автор, спираючись на власні спогади, осмислює феномен Дзюби як інтелектуала, який зумів зберегти вірність своїм духовним і національним цінностям в умовах політичного тиску та ідеологічних переслідувань. Простежено основні етапи його життєвого шляху – від участі в русі шістдесятників і написання праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?» до громадської та державотворчої діяльності в незалежній Україні.

Обрії особистості : книга на пошану Івана Дзюби / упоряд.: О. Гнатюк, Л. Фінберг. Київ : Дух і літера, 2011. 480 с. : кольор. фот.

Збірник, виданий до 80-річчя І. Дзюби, об’єднує наукові статті, есеї та спогади українських і зарубіжних дослідників, письменників і громадських діячів. До книги увійшли праці відомих українських і зарубіжних гуманітаріїв, присвячені питанням культури, історії ХХ ст. та сучасним суспільно-політичним процесам в Україні, що віддзеркалюють коло наукових і громадських зацікавлень І. Дзюби. У публікаціях висвітлено багатогранність постаті Дзюби, його внесок у розвиток українського літературознавства, культури, громадської думки та національно-визвольного руху. Видання репрезентує широкий спектр гуманітарних проблем, пов’язаних з історією та культурою України ХХ – початку ХХІ ст., і є важливим джерелом для вивчення інтелектуальної спадщини видатного літературознавця.

Касян Л. «Спогади і роздуми на фінішній прямій» Івана Дзюби в контексті автобіографічно-мемуарного дискурсу українських шістдесятників. Слово і час. 2013. № 7. С. 54–67.

У статті проаналізовано мемуарну книгу І. Дзюби «Спогади і роздуми на фінішній прямій» у контексті автобіографічної прози українських шістдесятників. Досліджено особливості авторської саморепрезентації, поєднання особистої пам’яті з осмисленням історичної епохи та місце твору в українському мемуарному дискурсі.

Стріха М. Іван Дзюба: не окремо взяте життя. Слово Просвіти. 2013. 28 берез.–3 квіт. С. 6.

У публікації осмислено життєвий і творчий шлях І. Дзюби в нерозривному зв’язку з історичними та культурними процесами його доби. Автор акцентує на вагомому внеску Дзюби в розвиток української гуманітарної думки, його громадянській позиції та моральному авторитеті.

Костюченко В. Ляпас радянській системі. (50 років з часу Дзюбиного питання «Інтернаціоналізм чи русифікація). Слово Просвіти. 2015. Ч. 34. С. 10, 11 : фот.

Стаття аналізує історичне значення праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» до її 50-річчя, висвітлюючи викриття русифікації. Автор розкриває, як у 1965 р. цей інтелектуальний маніфест протиставив марксистські теорії реаліям радянської політики, стимулювавши український правозахисний рух.

Мовчанюк Г. Іменем факту : [прочитання: за кн. І. Дзюби «Не окремо взяте життя»]. Вінниця : Рогальська І. О., 2015. 271 с.

У книзі запропоновано авторське прочитання твору І. Дзюби «Не окремо взяте життя». Праця постала з відгуку автора на цю автобіографічну книгу Івана Дзюби й переросла у самостійне літературно-критичне дослідження, присвячене інтерпретації її ідейного та художнього змісту. Дослідник аналізує художньо-документальну природу книги, її проблематику, систему образів і світоглядні акценти, розглядаючи спогади письменника як важливе свідчення епохи та джерело осмислення суспільних і культурних процесів в Україні другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

Сверстюк Є. Талант і доля. Іван Дзюба. Світлі голоси життя / Є. Сверстюк. Київ, 2015. С. 492–530.

У есеї Є. Сверстюк осмислює постать І. Дзюби як талановитого літературознавця, мислителя й морального авторитета свого покоління. Автор простежує взаємозв’язок між творчим обдаруванням і життєвими випробуваннями Дзюби, наголошуючи на його громадянській мужності, вірності духовним цінностям і відданості українській культурі.

Сверстюк Є. Вобороні правди. Іван Дзюба. Світлі голоси життя / Є. Сверстюк. Київ, 2015. С. 531 –537.

У статті висвітлено громадянську позицію І. Дзюби, його послідовну боротьбу за правду, національну гідність і свободу слова. Автор наголошує на моральній незламності Дзюби та його відданості принципам справедливості в умовах суспільних випробувань.

Терен Т., Дзюба І. «Я був літературним критиком, який поступово ставав літературознавцем». RECвізити. Антологія письменницьких голосів / Т. Терен. Львів, 2015. Кн. 1. С. 164–191.

Подано розмову з І. Дзюбою, у якій він розмірковує над своїм творчим шляхом, особливостями літературознавчої праці, досвідом шістдесятництва та значенням української культури. Особливу увагу приділено особистим цінностям, інтелектуальному досвіду та осмисленню власного життєвого шляху.

Корогодський Р. Героїчна фантомасія і реальне обличчя вченого, або Надзвичайна складність простоти: Іван Дзюба. До Брами Світла : портрети / Р. Корогодський. Київ, 2016. С. 249–328.

У нарисі створено багатогранний портрет І. Дзюби як ученого, мислителя й громадського діяча. На основі особистих спостережень і спогадів автор розкриває риси його характеру, інтелектуальну глибину, моральну принциповість і виняткову людську простоту.

Частакова Н. С. Іван Дзюба: дух і творчість : літ. портрет. Київ : Пульсари, 2016. 208 с. : фот.

У літературознавчій розвідці осмислено творчість сучасного літературознавця, критика, культуролога І. Дзюби. Зосереджено увагу на специфіці методологічного підходу вченого до явищ літератури й мистецтва, домінантах літературно-критичних праць, значенні особистості І. Дзюби в культурному й суспільно-історичному житті України другої половини ХХ – початку ХХІ ст., позначених непростими явищами й процесами.

Тарнашинська Л. Іван Дзюба: у колі геніїв – Шевченко і світ. «Шевченко – поет сучасний»: прочитання крізь призму шістдесятництва / Л. Тарнашинська ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. Київ, 2017. С. 211–232.

У статті проаналізовано шевченкознавчі погляди І. Дзюби, розкрито особливості його інтерпретації творчості Т. Шевченка в контексті шістдесятництва та світової культурної традиції. Показано значення праць Дзюби для осмислення постаті Шевченка як сучасного й універсального митця.

Тарнашинська Л. Талант бачити культуру як цілісність: Іван Дзюба в контексті своєї доби. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління : іст.-літ. та поетикальний аспекти / Л. Тарнашинська. 2-ге вид., доп. Київ, 2019. С. 452–453.

У розвідці висвітлено постать І. Дзюби в контексті українського шістдесятництва, наголошено на його здатності цілісно осмислювати культурні процеси та поєднувати літературознавчий, філософський і громадянський виміри діяльності. Окреслено значення його інтелектуальної спадщини для української культури та суспільної думки.

Кіраль С. С. КДБ проти Івана Дзюби: до історії передачі в Чехословаччину праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (документи кримінальної справи № 55). Українська біографістика. 2020. Вип. 19. С. 175–211.

У статті досліджено маловідомі обставини поширення за кордоном відомої праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» та реакцію радянських карально-репресивних органів на цей процес. На основі документів кримінальної справи № 55, що зберігається в Галузевому державному архіві СБУ, автор реконструює механізми діяльності КДБ щодо виявлення каналів передачі рукопису до Чехословаччини, встановлення кола причетних осіб і збирання доказової бази проти українського інтелектуала. Особливу увагу приділено протоколам допитів, агентурним повідомленням, службовому листуванню та іншим архівним матеріалам, які дають змогу простежити методи політичного переслідування представників українського шістдесятницького руху.

Кіраль С. С. Протоколи допитів Івана Дзюби та персональна справа Івана Чендея як джерела вивчення їх громадянської позиції за доби шістдесятництва. Українська біографістика. 2020. Вип. 19. С. 145-174.

У статті на основі матеріалів кримінальної справи № 55 критика та літературознавця І. Дзюби (т. 1–18), порушеної з приводу праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?» та її розповсюдження в Україні й за кордоном, а також персональної справи № 18257 письменника І. Чендея (т. 1–2) розкрито маловідомі сторінки біографій підсудних, зокрема причетність закарпатського новеліста до передачі згаданої праці за кордон в 1966 р.

Постать Івана Дзюби: думки сучасних інтелектуалів / М. І. Мушинка, Я. С. Яцків, М. А. Андрейчин [та ін.]. Енциклопедичний вісник України. 2021. Число 13. С. 74–91.

Стаття об’єднує короткі нотатки відомих представників української науки й куль тури про громадського діяча, літературознавця, співголову головної редакційної колегії «Енциклопедії Сучасної України» Івана Дзюбу з нагоди його 90-річчя.

Іван Дзюба у спогадах співробітників ЕСУ. / В. С. Муха, С. І. Очеретянко, Р. В. Пилипчук [та ін.]. Енциклопедичний вісник України. 2022. Вип. 14. С. 96–100.

Повідомлення присвячено пам’яті І. Дзюби, громадського діяча, літературознавця, співголови Головної редакційної колегії «Енциклопедії Сучасної України», який на 91-му році життя відійшов у вічність.

Топачевський А. Незручний і легендарний: як Іван Дзюба боровся з радянською владою й обстоював Незалежність України. Україна молода. 2022. 09 листоп. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/3828/196/170827/ (дата звернення: 16.06.2026).

У статті висвітлено життєвий шлях і громадсько-політичну діяльність І. Дзюби – видатного українського літературознавця, публіциста, дисидента та державного діяча. Автор акцентує увагу на його боротьбі проти радянської політики русифікації, зокрема на виступі під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 р. та створенні праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?», яка стала важливим документом українського національно-культурного спротиву. У публікації розкрито роль Івана Дзюби у процесах державотворення незалежної України, його діяльність на посаді міністра культури та внесок у розвиток української науки й культури.

Дзюба І. Сповідь, або «Поклавши руку на серце» : 22 лютого минають роковини з дня смерті академіка Івана Михайловича Дзюби. Сьогодні ми оприлюднюємо ще не надруковані матеріали з його творчого спадку. Слово Просвіти. 2023. 9–15 лют., № 6. С. 10–11.

У публікації оприлюднено раніше не друковані матеріали з творчої спадщини видатного українського літературознавця, критика, дисидента та громадського діяча І. Дзюби. Текст має автобіографічний характер. Автор звертається до осмислення власного життєвого шляху, моральних орієнтирів і визначальних подій, що формували його світогляд. У спогадах відтворено атмосферу дитинства, переживання воєнних і повоєнних років, процес становлення особистості та усвідомлення відповідальності інтелігента перед суспільством і власною совістю. Особливу увагу приділено роздумам про ціну громадянської позиції, випробування тоталітарною системою, необхідність збереження людської гідності та вірності національним цінностям.

Кіраль С. На перехресті розмислів і доль: Іван Дзюба та Іван Чендей у листуванні. На перехрестях історії: студії на пошану С. І. Білоконя з нагоди 70-річчя / ред. І. Б. Гирич. Київ, 2023. С. 358–408.

У статті проаналізовано листування І.  Дзюби та І. Чендея як важливе джерело для вивчення українського культурного й суспільного життя другої половини ХХ ст. Розкрито особливості їхніх творчих взаємин, світоглядних позицій і громадянської діяльності в умовах радянської доби.

Сучасnість the last. Іван Дзюба та його доба / упоряд. С. Грабовський. Київ: МІЛЕНІУМ, 2023. 234 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1El60Mu9xeblJQDiGUptvH_n8xMh07oXp/view?usp=share_link (дата звернення: 04.07.2026).

Збірка текстів науково-популярного характеру присвячена академіку І. Дзюбі. Частина статей «повернута» в історію та розкриває ті чи інші сюжети, пов‘язані з минулими десятиліттями, частина ж описує сучасний стан справ і намагається прогнозувати майбутнє. Упорядник зібрав тексти, авторами яких є філософи, політичні аналітики, журналісти, історики та об‘єднав їх власними коментарями та фактографічними доповненнями. Збірка безперечно заслуговує на увагу інтелектуального загалу.

Скуратівський В. Іван Дзюба. От із такого ми світу : спомини і розмисли. Київ, 2024. С. 197–205.

У нарисі В. Скуратівський подає інтелектуальний і людський портрет І. Дзюби, акцентуючи на його винятковій ерудиції, моральній принциповості та ролі в українському культурному й громадському житті. Спогади автора розкривають постать Дзюби крізь призму особистого спілкування та осмислення його внеску у формування української гуманітарної думки другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

Кисіль В. Еволюція покаянних заяв Івана Дзюби. Сіверянський літопис. 2025. № 3. С. 142–150.

У статті досліджено феномен покаянних текстів у контексті українського літературного процесу та радянської репресивної політики другої половини ХХ ст. Автор аналізує покаянні заяви І. Дзюби як складову специфічного жанру, характерного для тоталітарної культури СРСР, простежуючи його витоки в українській літературі 1920–1930-х рр. До аналізу залучено дві покаянні заяви І. Дзюби, його виступ на засіданні президії Спілки письменників України 2 березня 1972 р. та пояснення, надані під час слідства у КДБ. Автор наголошує на своєрідності позиції Дзюби, який тривалий час уникав повного зречення своїх переконань і не визнавав хибності праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Дослідження поглиблює розуміння психологічних механізмів виживання інтелігенції в умовах тоталітарного режиму та висвітлює складність морального вибору українських шістдесятників

Ренчка І. Є. «Мова як кардіограма історичного буття нації»: шляхи розв’язання мовного питання у творчому доробкові Івана Дзюби. Українська мова. 2025. № 3. С. 22–54.

У статті здійснено комплексний аналіз мовознавчої, публіцистичної та громадсько-політичної спадщини І. Дзюби крізь призму його поглядів на розвиток і функціонування української мови. Авторка розглядає мовне питання як один із центральних складників інтелектуальної діяльності І. Дзюби, простежуючи еволюцію його ідей від періоду радянської доби до перших десятиліть незалежності України. На основі широкого кола праць Дзюби відтворено цілісну картину мовної ситуації в Україні ХХ – початку ХХІ ст., розкрито механізми російської мовно-культурної асиміляції, процеси зросійщення та денаціоналізації, а також маніпулятивні стратегії, застосовувані Росією для політичного впливу на українське суспільство.

Довідкові джерела

Дзюба Іван Михайлович : [український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, активний учасник руху за незалежність України, дисидент]. Вікіпедія : вільна енциклопедія : [укр. сегмент]. URL: Дзюба Іван Михайлович — Вікіпедія (дата звернення: 11.06.2026).

Стаття містить узагальнену довідкову інформацію про життя, наукову, літературознавчу, публіцистичну та громадсько-політичну діяльність І. Дзюби. У публікації висвітлено основні етапи його біографії, участь у русі шістдесятників, правозахисній діяльності та боротьбі за незалежність України. Значну увагу приділено його внеску в розвиток українського літературознавства, літературної критики, мовозахисної діяльності й культурної політики незалежної України. Наведено відомості про найважливіші праці, державні нагороди, наукові звання та громадське визнання діяча. Стаття має енциклопедичний характер, поєднує біографічні та бібліографічні дані й є зручним джерелом для ознайомлення з постаттю І. Дзюби, хоча потребує перевірки інформації за академічними виданнями через відкритий принцип редагування енциклопедії.

Іван Дзюба – талант і доля : біобібліогр. нарис / М-во культури і туризму України, Нац. парлам. б-ка України ; уклад. Т. М. Заморіна ; авт. тексту М. Павлишин. Київ : Київ. правда, 2005. 120 с. (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління ; вип. 7).

Біобібліографічний нарис висвітлює життєвий і творчий шлях Івана Дзюби — літературознавця, критика, громадського діяча та одного із символів українського шістдесятництва. Видання містить нарис Миколи Павлишина про особливості його творчої постаті, основні етапи громадської діяльності та бібліографію праць і публікацій про нього. Книга є цінним довідковим джерелом для дослідників української літератури, культури та дисидентського руху.

Дзюба Іван Михайлович : (1931 р. н.). Вчені України: 100 видатних імен / І. Ф. Шаров. Київ, 2006. С. 114–118 : портр.

У біографічному нарисі представлено життєвий і творчий шлях І. Дзюби як видатного українського літературознавця, критика, публіциста, академіка та громадського діяча. Автор висвітлює основні етапи його наукової й літературної діяльності, наголошуючи на вагомому внеску в розвиток українського літературознавства, культурології та гуманітарної науки. Видання має довідково-біографічний характер і дає цілісне уявлення про І. Дзюбу як одного з найвизначніших українських учених і мислителів сучасності.

Дзюба Іван Михайлович. Імена України, 2007 : біогр. енциклопед. слов. / Ін-т гуманітар. дослідж. Укр. АН ; редкол.: Ю. О. Храмов (голов. ред.) [та ін.]. Київ, 2007. С. 152 : портр.

Дзюба Іван Михайлович. Київ : іст.-біогр. енциклопед. довід. / авт. кол.: Г. Ю. Івакін, М. Б. Кальницький, Ю. В. Павленко [та ін.] ; відп. ред. Ю. О. Храмов ; Ін-т гуманітар. дослідж. АН України. Київ, 2007. С. 677–678 : портр.

Дзюба Іван Михайлович. Хто є хто в Україні: політики, парламентарі, громадські діячі, урядовці, судді, підприємці, військові, релігійні діячі, науковці та освітяни, журналісти, суспільствознавці : 9000 біогр. довідок. Київ, 2007. С. 275–276.

Жулинський М. Г. Дзюба Іван Михайлович Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. Київ, 2007. оновл. 2024. URL: https://esu.com.ua/article-24148 (дата звернення: 18.06.2026).

Дзюба Іван Михайлович. Кращі люди України : енциклопедія / голов. ред. А. В. Бруй. Київ, 2009. Вип. 1. С. 170.

Дзюба Іван Михайлович. Рух опору в Україні, 1960–1990 = Resistance movement in Ukraine, 1960–1990 : енциклопед. довід. / редкол.: О. Зінкевич (голов. ред.) ; передм. О. Зінкевича ; Музей-архів і док. центр Укр. самвидаву при видавництві «Смолоскип». Київ, 2010. С. 203–208 : фот.

Дзюба Іван Михайлович. 100 особистостей України 1991–2011 / І. Шаров. Київ, 2011. С. 126–129.

У біографічному нарисі  висвітлено життєвий шлях, творчу діяльність і громадянську позицію І. Дзюби як одного з найвизначніших українських інтелектуалів доби незалежності. Автор простежує основні етапи становлення письменника, літературознавця, критика, публіциста та державного діяча, акцентуючи увагу на його внеску в розвиток української культури, науки й суспільної думки. Нарис підкреслює масштаб особистості І. Дзюби, його моральний авторитет, принциповість і послідовність у відстоюванні демократичних та гуманістичних цінностей. Видання має довідково-біографічний характер і дає узагальнене уявлення про значення І. Дзюби в історії сучасної України.

Дзюба Іван Михайлович. Велика сучасна енциклопедія : в 10 т. Харків, 2013. Т. 3. С. 255.

Дзюба Іван Михайлович. Національна академія наук, 1918–2013 : персональний склад / В. М. Палій, Ю. О. Храмов. Київ, 2013. С. 42–43 : портр.

Дзюба Іван Михайлович : (народився 1931 р.). Видатні українці. Культура. Мистецтво. Освіта : довідник / відп. за вип. М. І. Преварська. Київ, 2016. С. 85–88.

Іван Дзюба: «У мене свій світ, своя позиція...» : рек. список літ. / Б-ка Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка ; уклад. А. І. Мартинюк. Житомир, 2016. 9 с. URL: http://library.zu.edu.ua/doc/ivan_dzuba.pdf. (дата звернення: 11.06.2026).

Біобібліографічний список, укладений бібліотекою Житомирського держуніверситету, містить упорядкований перелік праць видатного українського дисидента І. Дзюби та літератури про нього.

Дзюба Іван Михайлович. Національна академія наук України. Керівництво. 1918–2018 : біогр. енциклопед. слов. / НАН України, Ін-т дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва ; авт. кол.: Ю. О. Храмов (керівник) [та ін.] ; відп. ред. В. Л. Богданов. Київ, 2018. С. 154–156 : фот. URL: https://bit.ly/2JPEI95 (дата звернення: 11.06.2026).

Підготувала Т. Кушнірук