Глину треба навчитися любити, передавати їй часточку свого серця…

Фросина Міщенко

Міщенко Фросина Іванівна (1926–2021) – українська майстриня художнього розпису та гончарного мистецтва, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України з квитком № 1, заслужена майстриня народної творчості України.

Народилась Фросина Іванівна в селі Новоселівка, що на Гайсинщині Вінницької області, у бідній сільській сім’ї. Майстриня була племінницею та ученицею знаменитих далеко за межами України гончарів – братів Герасименків. Тих гончарів із мальовничого села Новоселівка, чию кераміку в 30-ті роки минулого століття експонували в Києві, Нью-Йорку, Берліні та Парижі. Вони примітили хист малої племінниці і навчили її всьому, що самі вміли.

У 1948 році Ф. Міщенко вже самостійно виготовляла посуд, іграшки. З початку 1950-х почала брати участь у виставках народної творчості, у яких завжди здобувала відзнаки та нагороди. У 1969 році в Бубнівці діяла експериментальна гончарня Тростянецького промислового комбінату, де Фросина Міщенко працювала до 1983 року.

Мисткиня докладала всі свої зусилля для збереження мистецьких здобутків та самобутності подільського промислу. Своє ремесло вона передавала учням.  Фросина Іванівна навчила гончарному мистецтву 15 майстринь. ЇЇ глиняні вироби – це глечики, макітри, полумиски, горнятка, гладущики, куманці, свистульки, баранці та півники, розписані буйним рослинним орнаментом, чудернацькими птахами й звірами, оригінальними сюжетами і вирішеннями. Всі вони свідчать про самобутність талановитої авторки.

Твори майстрині прикрашають оселі односельчан та експонуються у музеях.

До 100-річчя від дня народження легендарної майстрині Фросини Міщенко у відділі художньої культури та мистецтв представлено ювілейну виставку «Легенда Поділля».

Запрошуємо завітати до відділу та ознайомитись із матеріалами експозиції!