Місто Вільнюс (Литва) здавна було провідним культурним, освітнім і мистецьким центром, відомим осередком книжкової справи. Тут функціонували книгописні майстерні, пізніше друкарні та видавництва, працювали фахівці граверської справи, формувалися потужні монастирські та світські бібліотеки, функціонували школи й академії. Після 3-го поділу Польщі (1795) Вільнюс став губернським містом російської імперії, де до 1918-го носив назву Вільна. З 1922 до 1939 року місто під назвою Вільно входило до складу Польщі. З 1939-го стало столицею Литовської Республіки (згодом Литовської РСР). 3 серпня 1940 року Литва була приєднана до СРСР, а місто Вільно з цього часу офіційно називається Вільнюс. Литва відновила незалежність 11 березня 1990 року.

Фонд ВОУНБ ім. В. Отамановського містить у своєму складі рідкісні та цінні книги, пов’язані з давнім історичним Вільнюсом, надруковані в період з 1793 до 1882 року. За тематикою це підручники та посібники з різних предметів – зокрема астрономії, філософії, математики, історії, світського та церковного права, риторики, граматики. Також присутня художня література з античного класичного репертуару, прозові та драматургічні твори.

Відділ рідкісних і цінних видань пропонує ознайомитися з експозицією «Віленські видання з колекції Вінницької ОУНБ (XVIII – початок XX)».

На виставці представлені найраніші вільнюські видання, які зберігаються у фонді відділу рідкісної та цінної книги: Skargi, P. Kazania na niedziele y swieta calego roku (Wilnie, 1793), Fiszer, E. G. Fizyka mechaniczna (Wilno, 1816), Sniadecki, Jan. Pisma Rosmaite (Wilno, 1818), Godlewskiego, F. Franciszk  Kazania przygodne (Wilnie, 1820).

Більшість книг походять з родових бібліотек польської шляхти, яка проживала на теренах Поділля: Собанських з Василівки (Wasylowiecka Biblioteka), Якубовських з Люленців (Luliniecka biblioteka), Русановських з Якушинців та ін.

Запрошуємо до перегляду!