Світле Христове Воскресіння, Великдень – святе й чисте, як безхмарне весняне небо, найбільше свято всього християнського світу. Великодні свята в кожній українській родині вважалися чи не найвеселішими й найрадіснішими весняними урочистостями. Тому готувалися до них з великою старанністю і чекали їх із трепетом. Цей день наповнений багатою символікою, кожна дія в приготуванні до свята чи під час святкування щось означає.

Зазвичай на свята накривали щедрі столи, тож кулінарних святкових традицій існує чимало. Традиції великодньої випічки на Поділлі досить багаті та цікаві, вони передавалися від покоління до покоління. Великодня випічка – це не просто харчові традиції, але й символічне вираження національної культурної спадщини та національної ідентичності.

Паски випікають у четвер або суботу. Цей процес має відбуватися в повній тиші та спокої в оселі, як кажуть у народі: «Мати думки добрі та серце щире». Кожна господиня намагалася найкраще оздобити святковий хліб.

Писанки – невід’ємний атрибут Великодніх свят. За народними повір’ями, писанки були джерелом родючості землі, всіляких щедрот, багатства, запобігали різним напастям, захищали від стихійного лиха. Ними прикрашали хату, їх дарували. Саме Поділля має велику розмаїтість варіантів орнаменту та найархаїчніші його риси.

У відділі краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського представлено книжкову виставку «Духовна весна Великодня», з якої можна дізнатися, як готувалися до Великодніх свят на Поділлі раніше та які традиції залишились і сьогодні, історію виникнення писанки та секрети її створення, а також смачні рецепти пасок.

Запрошуємо до перегляду!