Книжкова виставка-ювілей «Скарби Поділля у спадщині Гната Танцюри» (до 125-річчя від дня народження фольклориста, етнографа, педагога, краєзнавця Поділля)

З нагоди 125-річчя від дня народження фольклориста, етнографа, педагога, краєзнавця Поділля фахівці відділу краєзнавства ВОУНБ ім. В. Отамановського підготували книжкову виставку-ювілей «Скарби Поділля у спадщині Гната Танцюри».
Гнат Трохимович Танцюра народився 10 червня 1901 р. в с. Зятківці Гайсинського повіту Кам’янець-Подільської губернії (нині Гайсинського району Вінницької області).
Рукописна збирацька спадщина його багата й різноманітна в жанровому плані. Гнат Трохимович записав, упорядкував за темами близько п’яти тисяч пісень, 929 казок, легенд та анекдотів, 1536 прислів’їв та приказок, 615 загадок, 144 танці, сотні замовлянь, голосінь, повір’їв, рецептів народної медицини, народних прикмет, понад 200 записів дитячого фольклору.
Центральне місце в спадщині фольклориста займають записи від Явдохи Зуїхи (Сивак). Книга «Пісні Явдохи Зуїхи» побачила світ після його смерті (1965). Цю пісенну монографію села Зятківці учені ставлять у ряд найкращих у нашій країні праць.
Записи Г. Танцюри розкривають надзвичайне багатство й своєрідність народнопоетичної традиції на Поділлі, ілюструють її художню довершеність. Він також був пристрасним літописцем історії рідного краю. Гнат Трохимович створив двотомну працю «Зятківці : історико-соціологічні нариси» та монографію «Весілля в селі Зятківцях» (800 пісень, 144 танці). Він – автор праць «Жіноча доля в народних піснях» (1930), «Записки збирача фольклору» (1958).
Гнат Танцюра вважав усну народну творчість джерелом національних художніх традицій, виразником народної самосвідомості. Будь-які матеріальні цінності не можуть замінити духовного багатства нашого народу: ліричну пісню, милозвучну українську мову, славетну історію.
Запрошуємо до перегляду!