Виставка газетних публікацій «Український голос Криму»

Український голос Криму. Твердження про те, що на Кримському півострові жодних українців «нема і ніколи не було» є облудними. Щоправда, дехто «милостиво» погоджується на версію, що з’явилися вони там на світанку самостійної України на початку 1990-х років. Інші навіть «припускають, що українці почали заселяти «исконно русскую землю» Криму в 1954 р. – після того, як «предатель Хрущев подарил ее х**лам». Проте вже вище цієї часової межі – нуль. Порожнеча. Немовби ніколи жодних українців у Криму не існувало. Не було українських громад та їхніх творчих формацій у великих містах. Не існувало сімферопольської «Просвіти» і севастопольського «Кобзаря». Не доносив до читача українське друковане слово часопис «Тавричанин». Не формувалися 1-й Сімферопольський полк імені гетьмана Петра Дорошенка та Севастопольська українська чорноморська громада. Не виступали з гастролями корифеї українського театру. Не лунали й не передавалися в рукописах твори Шевченка. Не функціонували осередки козаків, що були в опозиції до тих чи інших гетьманів і співпрацювали з кримськими ханами чи генуезькими капітанами. Не приходили сюди дружинники київських князів. Всієї української історії Криму ніби ніколи й не було – немовби на догоду силам, зацікавленим у тому, щоб і сама пам’ять про нас на півострові зникла, разом із нашим словом, нашою вірою, нашою піснею, нашою думкою. Та коли зробити зусилля й почати бодай поверхово досліджувати джерела, – несподівано з’ясується, що українці в Криму були і є, і будуть.