Леся Українка залишила неоціненну перекладацьку спадщину. Володіючи понад 10 мовами, вона перекладала твори Гомера, Шекспіра, Байрона, Гейне, Гюго, Міцкевича та інших з оригіналів. Часті подорожі Європою через хворобу (туберкульоз кісток) дозволили їй глибоко вивчити іноземні культури та мови. Її діяльність охоплювала поезію, прозу, драму, публіцистику та релігійні тексти, що сприяло європеїзації української літератури. Перекладала письменниця з російської, польської, німецької, французької, англійської, італійської, старогрецької, давньоіндійської та єгипетської мов. Леся Українка здійснювала переклади надзвичайно точно, зберігаючи дух оригіналу, але водночас роблячи їх зрозумілими для сучасників.

 

У межах діяльності гуртка «Плеяда» ставила за мету створення «бібліотеки світової літератури» українською мовою, щоб спростувати твердження про непридатність української мови для високого мистецтва.

Перекладацька спадщина Лесі Українки є невід’ємною частиною її творчості та вагомим внеском у розвиток української перекладацької школи.

Велика подяка всім за увагу, зацікавленість і за повагу до історії українського письменства!