Історія одного автографа

У листопаді виповнюється 155 років від дня народження Миколи Васильовича Оводова (1864–1941), якого за плідну професійну та громадську діяльність у 1899 році одноголосно обрали головою міської управи. З його ім’ям пов’язано більшість важливих справ, що сприяли прогресивному розвитку Вінниці до 1917 р. Значними подіями в житті міста були спорудження: Народного дому на Замості (1902), міського театру (1910), електростанції та перших електричних ліхтарів (1910), першої черги водогону (1910–1911), міської думи на Поштовій вулиці (нині Соборна) (1911), готелю «Савой» (1912); трамвайне сполучення центру та Замостя (1912), закладення міського парку, телефонна станція та ін. На посаді голови він розумів, яке значення для громади має добре влаштоване і впорядковане місто.

На честь ювілейної дати у відділі рідкісних і цінних видань організовано книжкову виставку «Історія одного автографа». До експозиції з приватної бібліотеки Миколи Васильовича увійшла книга з його екслібрисом. Зважаючи на топографічну наліпку і штамп Гоголівської бібліотеки, впевнено можна сказати, що перекладену працю німецького вченого Е. Бауста «О причинах, обуславливающих развитие мужского и женского потомства» (Київ, 1872) Оводов подарував книгозбірні, яку було відкрито для городян (1907) за його активної участі. Інша книга – «Материалы для патологии мышечного дрожания» (Київ, 1899) – була подарована Оводову. Дарчий авторський підпис Йосипа Костецького на титулі є свідченням теплих і дружніх стосунків двох колег, які склалися під час кількох років сумісної праці у Вінницькій окружній психіатричній лікарні. Йосип Андрійович Костецький був лікарем, упродовж 1897–1900 рр. працював повітовим лікарем у Вінниці, потім переїхав до Ялти, де мав власний санаторій водних процедур та лікарську практику. У записнику Антона Павловича Чехова згадується його ім’я як автора дослідження «К психопатологии самозванцев».

Запрошуємо до перегляду!

Поділитися: