Різдвяні дива Поділля. Оратівщина

Фотоматеріали

ПРЕСРЕЛІЗ

Етнодень

«Різдвяні дива Поділля. Оратівщина» 

14 січня 2020 року о 14:00 у читальній залі відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (вул. Соборна, 73, ІІІ поверх) у рамках циклу заходів «У звичаях й традиціях Поділля пізнавай» відбудеться етнодень «Різдвяні дива Поділля. Оратівщина».

На Поділлі, зокрема на Оратівщині, існують давні традиції святкування Святвечора та Різдва Христового. Вечеря тут починалася з того, що господар заносив до хати солом’яний сніп, переважно житній, ставив біля ікони на покуття. На підлозі розсипали солому. Наступного ранку її разом із дідухом виносили на вулицю і спалювали біля хати. Їжу для предків залишали на столі, прибирати її вважалося гріхом. Також ставили чашку з водою та скибку хліба на підвіконні. З надзвичайною ретельністю велася підготовка до свят, яка не допускала жодних неточностей у проведенні, – відігравав важливу роль навіть посуд, що був на святковому столі.

Також існував обряд лякати дерева. Вважалося, що завдяки цьому плодові дерева могли давати небувалий урожай. До дерева підходили з сокирою, легенько стукали обухом по стовбуру і казали, що зрубають, якщо не буде родити. Звісно, усі різдвяні ритуали стосуються більше селянського побуту, коли є двір, сад, город, худоба. Наприклад, ритуал підкидання куті до стелі. Скільки зернин впаде, стільки бджолиних роїв буде. Якщо зерна падали на неодружених, значить, цього року вони женяться чи вийдуть заміж. Але й у місті можна дотримуватися елементарних обрядів.

З давніх-давен подоляни вірили, що в різдвяну ніч трапляються дива. Дівчата ж традиційно ворожили на свого судженого-рядженого. Наступного дня йшли колядувати. На Східному Поділлі, до якого належить Оратівщина, ходили переважно тільки з Вифлеємською зіркою, що виготовлялась, як правило, зі звичайного решета, до якого приладжували «роги» (від 5 до 12). Цю конструкцію обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками та китицями. Всередину вставляли свічку – так утворювалось щось на зразок чарівного ліхтаря. На Західному ж – з цілими вертепами – театр костюмованих виконавців. Дійство вертепу складалося з двох частин – релігійної (серйозної) та світської (інтермедійної).

Працівники Оратівського краєзнавчого музею займаються збереженням  нематеріальної культурної спадщини, а саме: обрядів та звичаїв, притаманних своєму регіону. Чільне місце в цьому списку посідають народні пісні, які є неоціненним скарбом, невичерпним джерелом народної творчості. Жодне свято не обходиться без пісні, обрядового дійства, а сьогодні – й без участі колективів, котрі популяризують і зберігають народні звичаї та обряди для майбутніх поколінь. Саме з цією метою при музеї був створений та вже 20 років діє фольклорно-етнографічний колектив «Берегиня», який у 2003 році здобув звання «народного аматорського». Створила та очолює цей колектив науковий співробітник музею Колосенко Євдокія Петрівна. У репертуарі «Берегині» різножанрові пісні: ліричні, побутові, жартівливі. Великий пласт займають календарно-обрядові: веснянки, колядки та щедрівки.  

Здавна на благодатній подільській землі прадавні народні звичаї дбайливо зберігали й передавали з покоління в покоління. Етнодень «Різдвяні дива Поділля. Оратівщина» є продовженням започаткованого 2018 року циклу заходів «У звичаях й традиціях Поділля пізнавай» у Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

У програмі:

Виступи:

Оратівщина в народних традиціях

Василенко Ольга Євгенівна, директор Оратівського краєзнавчого музею 

Різдвяна обрядовість Оратівщини

Колосенко Євдокія Петрівна, науковий співробітник Оратівського краєзнавчого музею 

Ведуча: Діана Белоус, бібліотекар ІІ категорії відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук 

Театралізоване дійство від народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Берегиня» районного краєзнавчого музею (керівник – Колосенко Євдокія Петрівна). 

Захід супроводжуватиме етногалерея «Родинний спадок» із колекцій працівників ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

Оргкомітет

Контактна особа – Крисько Наталія Миколаївна

Тел.: (0432) 67-03-25.

E-mail: market@library.vn.ua

Поділитися:

Різдвяні дива Поділля. Оратівщина


Фотоматеріали

ПРЕСРЕЛІЗ

Етнодень

«Різдвяні дива Поділля. Оратівщина» 

14 січня 2020 року о 14:00 у читальній залі відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (вул. Соборна, 73, ІІІ поверх) у рамках циклу заходів «У звичаях й традиціях Поділля пізнавай» відбудеться етнодень «Різдвяні дива Поділля. Оратівщина».

На Поділлі, зокрема на Оратівщині, існують давні традиції святкування Святвечора та Різдва Христового. Вечеря тут починалася з того, що господар заносив до хати солом’яний сніп, переважно житній, ставив біля ікони на покуття. На підлозі розсипали солому. Наступного ранку її разом із дідухом виносили на вулицю і спалювали біля хати. Їжу для предків залишали на столі, прибирати її вважалося гріхом. Також ставили чашку з водою та скибку хліба на підвіконні. З надзвичайною ретельністю велася підготовка до свят, яка не допускала жодних неточностей у проведенні, – відігравав важливу роль навіть посуд, що був на святковому столі.

Також існував обряд лякати дерева. Вважалося, що завдяки цьому плодові дерева могли давати небувалий урожай. До дерева підходили з сокирою, легенько стукали обухом по стовбуру і казали, що зрубають, якщо не буде родити. Звісно, усі різдвяні ритуали стосуються більше селянського побуту, коли є двір, сад, город, худоба. Наприклад, ритуал підкидання куті до стелі. Скільки зернин впаде, стільки бджолиних роїв буде. Якщо зерна падали на неодружених, значить, цього року вони женяться чи вийдуть заміж. Але й у місті можна дотримуватися елементарних обрядів.

З давніх-давен подоляни вірили, що в різдвяну ніч трапляються дива. Дівчата ж традиційно ворожили на свого судженого-рядженого. Наступного дня йшли колядувати. На Східному Поділлі, до якого належить Оратівщина, ходили переважно тільки з Вифлеємською зіркою, що виготовлялась, як правило, зі звичайного решета, до якого приладжували «роги» (від 5 до 12). Цю конструкцію обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками та китицями. Всередину вставляли свічку – так утворювалось щось на зразок чарівного ліхтаря. На Західному ж – з цілими вертепами – театр костюмованих виконавців. Дійство вертепу складалося з двох частин – релігійної (серйозної) та світської (інтермедійної).

Працівники Оратівського краєзнавчого музею займаються збереженням  нематеріальної культурної спадщини, а саме: обрядів та звичаїв, притаманних своєму регіону. Чільне місце в цьому списку посідають народні пісні, які є неоціненним скарбом, невичерпним джерелом народної творчості. Жодне свято не обходиться без пісні, обрядового дійства, а сьогодні – й без участі колективів, котрі популяризують і зберігають народні звичаї та обряди для майбутніх поколінь. Саме з цією метою при музеї був створений та вже 20 років діє фольклорно-етнографічний колектив «Берегиня», який у 2003 році здобув звання «народного аматорського». Створила та очолює цей колектив науковий співробітник музею Колосенко Євдокія Петрівна. У репертуарі «Берегині» різножанрові пісні: ліричні, побутові, жартівливі. Великий пласт займають календарно-обрядові: веснянки, колядки та щедрівки.  

Здавна на благодатній подільській землі прадавні народні звичаї дбайливо зберігали й передавали з покоління в покоління. Етнодень «Різдвяні дива Поділля. Оратівщина» є продовженням започаткованого 2018 року циклу заходів «У звичаях й традиціях Поділля пізнавай» у Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

У програмі:

Виступи:

Оратівщина в народних традиціях

Василенко Ольга Євгенівна, директор Оратівського краєзнавчого музею 

Різдвяна обрядовість Оратівщини

Колосенко Євдокія Петрівна, науковий співробітник Оратівського краєзнавчого музею 

Ведуча: Діана Белоус, бібліотекар ІІ категорії відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук 

Театралізоване дійство від народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Берегиня» районного краєзнавчого музею (керівник – Колосенко Євдокія Петрівна). 

Захід супроводжуватиме етногалерея «Родинний спадок» із колекцій працівників ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

Оргкомітет

Контактна особа – Крисько Наталія Миколаївна

Тел.: (0432) 67-03-25.

E-mail: market@library.vn.ua