Авторська презентація книги «Геродот. Ексампей. Реалії» письменника-краєзнавця Миколи Дороша

Пресанонс 

22 грудня 2022 року о 12 годині у читальній залі відділу новітніх технологій, економічних і юридичних наук Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки (вул. Соборна, 70, І поверх) відбудеться презентація книги Миколи Дороша «Геродот. Ексампей. Реалії».

Микола Никифорович Дорош – почесний краєзнавець України, Заслужений вчитель України, письменник, автор більш ніж 60-ти книжок, статей, розвідок, директор «Навчально-виховного комплексу» І-ІІ ступенів села Воронівці, Вінницької обл., Хмільницького району із 1978 по 2018 рік, Почесний громадянин Хмільницького району та Уланівської територіальної громади.

Микола Никифорович патетично, але аргументовано висловлює думку, що Хмільницька земля, можливо, причетна до «восьмого дива світу»:

«…На території між Гіпанісом (Південним Бугом) і Борисфеном (Дніпром) знаходилося джерело гіркої води із назвою Ексампей. Тут, відповідно з архаїчними уявленнями, був своєрідний культовий центр світу. Його властивості визначалися в тому, що це було місце на північному Побужжі із найкоротшим шляхом, що пов’язує землю і людину із Небом та Творцем – Богом. Тому є цілком вірогідно, що саме із розміщенням на Гіпанісі цього священного для скіфів сакрального центру й походить назва давнього міста Бозький (Острів), річки Бог (Південний Буг)…».  «…Назва місцевості та джерела перекладалася зі скіфського як Ексампей, а греки говорили, що це – «Священні шляхи», а такими вважалися шляхи пов’язані з особливими святинями…».

Саме на священних землях у верхів'ях Богу, як пише Микола Никифорович, був розташований Ексампей/Ексампай – сакральна столиця Скіфії. Біля села Воронівці ріки Снивода (Синьовода) і Витекла (Витхла) та вододіл утворюють природну чашу, що і є вказівкою, за легендами та переказами, на місце розташування символа об’єднання скіфських племен – величезного бронзового казана (чаші), виготовленого з наконечників стріл, які були принесені за наказом царя Аріанта, – по одному наконечнику від кожного скіфа.

Важливою є вказівка автора на причину особливої уваги Геродота до ОРАТанії , адже з неї йшов експорт пшениці у Елладу. Батьківщину «скіфів орачів» Геродот описує на півночі Скіфії, де культивують пшеницю на врожайних землях правобережжя Богу. Геродот описав Скіфію, як землю, де «живуть скіфи оратаї, які сіють пшеницю… на продаж». Та не будь-кому, а саме еллінам.

Геродот повідомляє, що у свій час грецька богиня Артеміда із Аполлоном були занесені на острів Делос зі Скіфії. Тому жителі Скіфії завжди надсилали в храм Артеміди на Делос свої дари, які загортали в золотисту пшеничну солому.

У густій мережі поселень півночі Поділля та повздовж усієї течії Богу, на плодовитих ланах, ОРАТаї вирощували велику кількість зерна.  Сонцесяйним плавом рухались човни з зерном, до міста/порту Ольвії, яка була торгівельною столицею надБОЖжя.

Микола Дорош звертає увагу на Торговицю на Богу (Вениця). «…Валки зі збіжжям відправлялись до Веницької митної Торговиці. А звідти ще більші валки човнів, з охороною, рухалися до чорноморсько-середземноморських ринків…» – через Ольвію.

Недарма, каже автор: «…Емблемою всіх портів завжди був якір. Такий же якір був й у Торговиці на Богу. Нині герб Вінниці має червоне литовське (волинське) тло, а на нім – вказаний якір…».

Цікавою є вказівка автора, що мішки з зерном пломбувались митними перснями-печатками у розетках яких: «…у більшості прокреслено восьмипелюсткову квіточку-сонечко…». Однак, восьмипроменеве Сонце є і завжди було гербом Поділля!

Саме ця «тяглість етнокультурного розвитку» має стати головною концепцією для українських науковців. Скіфи-ОРАтаї – автохтони і пращури українців! Дуже вірно пише Микола Никифорович Дорош: «…ми повинні гордитися …приналежністю праукраїнців до Великої і могутньої скіфської держави».

Самовіддана, подвижницька праця дослідника праісторії рідного краю Миколи Никифоровича Дороша є важливою частиною державотворення України.

На захід запрошені письменники, науковці, літературознавці, викладачі та студенти. Всі охочі матимуть можливість придбати книгу «Геродот. Ексампей. Реалії» Миколи Дороша з автографом автора.

Поділитися:

Презентація книги письменника-краєзнавця Миколи Дороша


Пресанонс 

22 грудня 2022 року о 12 годині у читальній залі відділу новітніх технологій, економічних і юридичних наук Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки (вул. Соборна, 70, І поверх) відбудеться презентація книги Миколи Дороша «Геродот. Ексампей. Реалії».

Микола Никифорович Дорош – почесний краєзнавець України, Заслужений вчитель України, письменник, автор більш ніж 60-ти книжок, статей, розвідок, директор «Навчально-виховного комплексу» І-ІІ ступенів села Воронівці, Вінницької обл., Хмільницького району із 1978 по 2018 рік, Почесний громадянин Хмільницького району та Уланівської територіальної громади.

Микола Никифорович патетично, але аргументовано висловлює думку, що Хмільницька земля, можливо, причетна до «восьмого дива світу»:

«…На території між Гіпанісом (Південним Бугом) і Борисфеном (Дніпром) знаходилося джерело гіркої води із назвою Ексампей. Тут, відповідно з архаїчними уявленнями, був своєрідний культовий центр світу. Його властивості визначалися в тому, що це було місце на північному Побужжі із найкоротшим шляхом, що пов’язує землю і людину із Небом та Творцем – Богом. Тому є цілком вірогідно, що саме із розміщенням на Гіпанісі цього священного для скіфів сакрального центру й походить назва давнього міста Бозький (Острів), річки Бог (Південний Буг)…».  «…Назва місцевості та джерела перекладалася зі скіфського як Ексампей, а греки говорили, що це – «Священні шляхи», а такими вважалися шляхи пов’язані з особливими святинями…».

Саме на священних землях у верхів'ях Богу, як пише Микола Никифорович, був розташований Ексампей/Ексампай – сакральна столиця Скіфії. Біля села Воронівці ріки Снивода (Синьовода) і Витекла (Витхла) та вододіл утворюють природну чашу, що і є вказівкою, за легендами та переказами, на місце розташування символа об’єднання скіфських племен – величезного бронзового казана (чаші), виготовленого з наконечників стріл, які були принесені за наказом царя Аріанта, – по одному наконечнику від кожного скіфа.

Важливою є вказівка автора на причину особливої уваги Геродота до ОРАТанії , адже з неї йшов експорт пшениці у Елладу. Батьківщину «скіфів орачів» Геродот описує на півночі Скіфії, де культивують пшеницю на врожайних землях правобережжя Богу. Геродот описав Скіфію, як землю, де «живуть скіфи оратаї, які сіють пшеницю… на продаж». Та не будь-кому, а саме еллінам.

Геродот повідомляє, що у свій час грецька богиня Артеміда із Аполлоном були занесені на острів Делос зі Скіфії. Тому жителі Скіфії завжди надсилали в храм Артеміди на Делос свої дари, які загортали в золотисту пшеничну солому.

У густій мережі поселень півночі Поділля та повздовж усієї течії Богу, на плодовитих ланах, ОРАТаї вирощували велику кількість зерна.  Сонцесяйним плавом рухались човни з зерном, до міста/порту Ольвії, яка була торгівельною столицею надБОЖжя.

Микола Дорош звертає увагу на Торговицю на Богу (Вениця). «…Валки зі збіжжям відправлялись до Веницької митної Торговиці. А звідти ще більші валки човнів, з охороною, рухалися до чорноморсько-середземноморських ринків…» – через Ольвію.

Недарма, каже автор: «…Емблемою всіх портів завжди був якір. Такий же якір був й у Торговиці на Богу. Нині герб Вінниці має червоне литовське (волинське) тло, а на нім – вказаний якір…».

Цікавою є вказівка автора, що мішки з зерном пломбувались митними перснями-печатками у розетках яких: «…у більшості прокреслено восьмипелюсткову квіточку-сонечко…». Однак, восьмипроменеве Сонце є і завжди було гербом Поділля!

Саме ця «тяглість етнокультурного розвитку» має стати головною концепцією для українських науковців. Скіфи-ОРАтаї – автохтони і пращури українців! Дуже вірно пише Микола Никифорович Дорош: «…ми повинні гордитися …приналежністю праукраїнців до Великої і могутньої скіфської держави».

Самовіддана, подвижницька праця дослідника праісторії рідного краю Миколи Никифоровича Дороша є важливою частиною державотворення України.

На захід запрошені письменники, науковці, літературознавці, викладачі та студенти. Всі охочі матимуть можливість придбати книгу «Геродот. Ексампей. Реалії» Миколи Дороша з автографом автора.