Гомер наш польовий, славетний Вересай

ПРЕСРЕЛІЗ

(про мистецький захід, присвячений

220-річчю від дня народження українського кобзаря Вересая Остапа Микитовича) 

1 червня о 15:00 у відділі художньої культури та мистецтв ВОУНБ ім. В. Отамановського (вул. Соборна, 73, ІV поверх) відбудеться мистецький захід «Гомер наш польовий, славетний Вересай» (до 220-річчя від дня народження українського кобзаря Вересая Остапа Микитовича).

Кобзарство своїм корінням сягає часів Київської Русі. Глибокий слід в історії культури України залишили кобзарі, бандуристи, лірники. Чи не найяскравішою особистістю серед українських кобзарів був сліпий виконавець народних дум та пісень Остап Вересай. Його думи захоплювали слухачів, унікальність манери виконання вражала дослідників, а художники писали його портрети.

Бог дарував українському самородкові високу долю і довге життя, не полишене і важких випробувань. Народився Остап у селі Калюжинці на Чернігівщині в родині «каліки перехожого» – незрячого Микити Григоровича Вересая, який вправно грав на скрипці, заробляючи на шмат хліба. У чотирирічному віці хлопчик осліп. Ставши дорослим, він не раз повторював: «Дорожче очей нема в світі нічого». Остап рано виявив потяг до музики і співу. Спочатку проходив науку в рідного батька, затим навчався в старого кобзаря Семена Кошового, а згодом іще у трьох бандуристів та лірників. Понад 70 років мандрував містами й селами України, співаючи на ярмарках, весіллях та вечорницях.

Він був автором і виконавцем так званих жебринок – сатиричних, побутових, танцювальних і жартівливих пісень. Переливав у спів біль душі, розіп’ятої на хресті мук і соціальної несправедливості. Пекла в серці втрата Україною козацької волі. Його трохи хриплуватий спів (а з молоду мав високий тенор) проймав до глибини душі.

У житті відзначався соковитим, а іноді й приперченим гумором. Мав благородне високе чоло, аж до старих літ – жодної сивої волосини, тільки бороду присипало сріблом. Помер наприкінці квітня 1890 року в с. Сокиринці Чернігівської області.

Наш славетний степовий Гомер – водночас і образ, і символ України. Він перейняв естафету кобзарів козацької доби, Запорозької Січі, всім єством відчував подих минулого і злощастя московського гніту. 

У програмі: 

Виступи:

«Остап Вересай – носій духовності українців» – Пойда О. А., старший викладач кафедри української літератури ВДПУ імені М. Коцюбинського. 

Виконання музичних творів на бандурах:

  • «Ой, дівчино, шумить гай» (українська народна пісня), «Ой є в лісі калина» (Ю. Щуровський варіації на тему української народної пісні) у виконанні Назара Царука, учня Вінницької дитячої музичної школи № 1 (викладач Вікторія Оленич).
  • «Невільничий ринок у Кафі» (Г. Хоткевич, інструментальний твір) у виконанні Ольги Луцюк, студентки ІІ курсу Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (викладач Марина Залізняк).
  • «Степ» (історична пісня з репертуару Остапа Вересая, обробка М. Мошика) у виконанні Дарини Столяр, студентки І курсу Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (викладач Марина Залізняк). 

Контактна особа: Людмила Киричок

Тел. (0432)67-34-55 

 

Фотоматеріали

Поділитися:

Гомер наш польовий, славетний Вересай


ПРЕСРЕЛІЗ

(про мистецький захід, присвячений

220-річчю від дня народження українського кобзаря Вересая Остапа Микитовича) 

1 червня о 15:00 у відділі художньої культури та мистецтв ВОУНБ ім. В. Отамановського (вул. Соборна, 73, ІV поверх) відбудеться мистецький захід «Гомер наш польовий, славетний Вересай» (до 220-річчя від дня народження українського кобзаря Вересая Остапа Микитовича).

Кобзарство своїм корінням сягає часів Київської Русі. Глибокий слід в історії культури України залишили кобзарі, бандуристи, лірники. Чи не найяскравішою особистістю серед українських кобзарів був сліпий виконавець народних дум та пісень Остап Вересай. Його думи захоплювали слухачів, унікальність манери виконання вражала дослідників, а художники писали його портрети.

Бог дарував українському самородкові високу долю і довге життя, не полишене і важких випробувань. Народився Остап у селі Калюжинці на Чернігівщині в родині «каліки перехожого» – незрячого Микити Григоровича Вересая, який вправно грав на скрипці, заробляючи на шмат хліба. У чотирирічному віці хлопчик осліп. Ставши дорослим, він не раз повторював: «Дорожче очей нема в світі нічого». Остап рано виявив потяг до музики і співу. Спочатку проходив науку в рідного батька, затим навчався в старого кобзаря Семена Кошового, а згодом іще у трьох бандуристів та лірників. Понад 70 років мандрував містами й селами України, співаючи на ярмарках, весіллях та вечорницях.

Він був автором і виконавцем так званих жебринок – сатиричних, побутових, танцювальних і жартівливих пісень. Переливав у спів біль душі, розіп’ятої на хресті мук і соціальної несправедливості. Пекла в серці втрата Україною козацької волі. Його трохи хриплуватий спів (а з молоду мав високий тенор) проймав до глибини душі.

У житті відзначався соковитим, а іноді й приперченим гумором. Мав благородне високе чоло, аж до старих літ – жодної сивої волосини, тільки бороду присипало сріблом. Помер наприкінці квітня 1890 року в с. Сокиринці Чернігівської області.

Наш славетний степовий Гомер – водночас і образ, і символ України. Він перейняв естафету кобзарів козацької доби, Запорозької Січі, всім єством відчував подих минулого і злощастя московського гніту. 

У програмі: 

Виступи:

«Остап Вересай – носій духовності українців» – Пойда О. А., старший викладач кафедри української літератури ВДПУ імені М. Коцюбинського. 

Виконання музичних творів на бандурах:

  • «Ой, дівчино, шумить гай» (українська народна пісня), «Ой є в лісі калина» (Ю. Щуровський варіації на тему української народної пісні) у виконанні Назара Царука, учня Вінницької дитячої музичної школи № 1 (викладач Вікторія Оленич).
  • «Невільничий ринок у Кафі» (Г. Хоткевич, інструментальний твір) у виконанні Ольги Луцюк, студентки ІІ курсу Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (викладач Марина Залізняк).
  • «Степ» (історична пісня з репертуару Остапа Вересая, обробка М. Мошика) у виконанні Дарини Столяр, студентки І курсу Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (викладач Марина Залізняк). 

Контактна особа: Людмила Киричок

Тел. (0432)67-34-55 

 

Фотоматеріали