Етнокультурний форум поколінь «ЗОЛОТІ РОКИ»
15 жовтня у відділі новітніх технологій, економічних і юридичних наук урочисто розпочав роботу етнокультурний форум поколінь «Золоті роки».
Це зустріч, присвячена родинній пам’яті, мудрості старшого покоління, українській культурній спадщині та цінностям, які передаються від серця до серця.
Урочисте відкриття об’єднало представників влади, громадськості та культурної спільноти. З вітальними словами до учасників звернулися: Галина Пасека, заступник начальника управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА; Галина Слотюк, директор ВОУНБ ім. В. Отамановського; Олена Гилетко, начальник відділу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради; Петро Бойко, голова ГО «Вінницька обласна асоціація ветеранів силових структур України».
Музичну атмосферу свята створили Юлія Муржак із піснями «Ой у гаю, при Дунаю» та «Гуцулка Ксеня», а також Йосип Машталяр у супроводі концертмейстерки Оксани Михайлишеної, виконавши «Мамину пісню» та ліричну композицію «Цвітуть осінні тихі небеса».
Під час відкритої розмови «Жива спадщина: історії, що єднають». Говорили про родинні традиції, українську оселю, одяг, який зберігає культурні коди, та український сад, у якому також можна прочитати історію нашого народу.
Марина Нікуленко, малярка, мисткиня, представниця наївного мистецтва, відкрила світ української оселі як простору затишку, символів і культурної пам’яті.
Тетяна Рихліцька, вінницька майстриня з вишивки та декоративного розпису, розповіла про український одяг як мистецтво, що зберігає історії, символи й майстерність наших предків.
Олександр Котловий, ландшафтний дизайнер і викладач, поділився поглядом на українські садові традиції та їхнє продовження в сучасному ландшафтному дизайні.
Кожна розмова нагадала: наша спадщина живе не лише в музеях і старовинних речах, а й у родинних спогадах, рідній оселі, вишитих візерунках і садах дитинства.
Традиції оживали у творчості, кольорах і теплі людських рук у творчих локаціях де учасники могли не лише доторкнутися до української культурної спадщини, а й створити щось власноруч.
Учасники створювали традиційну мотанку, де знайома з дитинства казка надихала на творчість, відкрили красу українського орнаменту під час петриківського розпису, який був сповнений яскравих барв і краси українського орнаменту, а також долучитися до виготовлення свічки символу світла й тепла.
Кожна локація стала простором натхнення, спілкування та єднання поколінь.
На завершення форуму учасники зібралися у теплій, дружній атмосфері, ділилися враженнями, спілкувалися та дякували організаторам і майстрам за можливість доторкнутися до українських традицій. Зустріч стала ще одним нагадуванням про важливість збереження родинної пам’яті, поваги до старшого покоління та єдності, що передається від покоління до покоління.
