21 січня 2026 року у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського до 88-річчя від дня народження Василя Стуса відбувся літературно-мистецький вечір «Василь Стус: стояти і бути». Захід пройшов у межах традиційних Стусівських читань, які вже понад три десятиліття обласна наукова бібліотека організовує в січні (з нагоди дня народження) та у вересні (в день пам’яті видатного краянина).
Василь Семенович Стус – український поет, прозаїк, перекладач, мислитель, літературознавець, правозахисник, дисидент, член Української Гельсинської групи, борець за незалежність України у ХХ столітті, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Герой України.
Життя і творчість Василя Стуса – це велика любов до України, до українського народу та абсолютна відданість боротьбі за національну ідентичність, незалежність, за ідеали справедливості, свободи і добра.
Сьогодні, коли Україна протистоїть жорстокому російському окупанту, слово Стуса має особливу цінність, звучить гостро й правдиво, та є дороговказом і підтримкою для українців.

Відкрили Стусівські читання та запалили свічку пам’яті видатному поету і борцю за свободу Василю Стусу та всім українцям, які віддали життя за незалежність і свободу України, – Тетяна Каменщук – директор Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА, Ольга Дернова – начальник управління культури та креативних індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА, Марина Годованюк – начальник відділу культури, молоді і спорту управління соціально-гуманітарної політики Вінницької обласної Ради та Галина Слотюк – директор ВОУНБ ім. В. Отамановського, та разом з усіма присутніми вшанували їх хвилиною мовчання.
У заході взяли участь та виступили з повідомленнями: Ольга Пуніна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та історії української і світової літератури ДонНУ ім. Василя Стуса, письменниця; Олексій Серветнік, головний спеціаліст Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті; Володимир Лазаренко, завідувач відділу українознавства КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти».
Декламували поезії Василя Стуса та вірші-присвяти великому митцю: військовослужбовець ЗСУ, член Асоціації діячів естрадного мистецтва Віталій Кирницький; письменниці, члени НСПУ – Жанна Дмитренко та Лариса Сичко; поетеса Алла Боровська; студенти театрального відділу Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича (керівник – Жанна Паламарчук, заслужена артистка України) – Вікторія Чернятинська, Євгенія Дюбленко, Вікторія Бондар, Ілона Гуменюк.
Поет і бард Олександр Рак виконав під гітару відомий вірш-заповіт Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…». У цій поезії сконцентроване життєве кредо поета-борця.

Під час заходу на прохання Вадима Вітковського, письменника-публіциста, голови Вінницької обласної організації НСПУ, згадали і вшанували світлу пам'ять поціновувачки творчості Василя Стуса – Валентини Павліченко, із селища Трактового Борівської сільради, поховання якої відбулося саме сьогодні. Ця унікальна жінка-борівчанка знала напам'ять сотні творів Василя Стуса і Василя Кобця, пропагувала їх творчість серед людей.
З метою популяризації творчості митця в залі була представлена книжкова виставка-вшанування «Василь Стус: поезія боротьби та гідності», підготовлена працівниками відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук обласної бібліотеки.

На завершення заходу директор бібліотеки Галина Слотюк подякувала всім виступаючим та присутнім за участь у Стусівських читаннях, передала вітання від Дмитра Стуса, сина поета, який, на жаль, не мав змоги сьогодні доєднатися до Стусівських читань та закликала читати твори геніального поета і патріота Василя Стуса.

Модерувала захід Ніна Артапух, провідний бібліотекар відділу маркетингу, реклами та соціокультурної діяльності ВОУНБ ім. В. Отамановського.
Василь Стус потрібен Україні сьогодні й завжди – як опора у відстоюванні свободи та незалежності, як приклад відданості рідній країні, як символ стійкості, незламності та величі духу, що завжди перемагає, нехай і після смерті. Віримо в Перемогу! Миру всім нам!