Вікторія Колесник. Шкільництво Поділля наприкінці – XVIII у першій третині XIX ст.

Колесник Вікторія. Шкільництво Поділля наприкінці – XVIII  у першій третині XIX ст. Вінниця, 2023. 584 с. : іл.

Поштовхом до дослідження шкільництва Поділля стало для авторки зацікавлення Подільською гімназією, яка діяла у Вінниці в 1814-1831 рр. і мала статус головного губернського навчального закладу. В гімназії викладали відомі педагоги, а серед її вихованців - чимало літераторів, науковців, політичних і громадських діячів. Свого часу на Правобережній Україні вона поступалася за рівнем тільки Волинському ліцею у Кременці.

Вивчення передумов створення Подільської гімназії, її ролі та функцій спонукало до розширення досліджуваного часового відтинку та охоплення в межах розвідки загалом подільського шкільництва наприкінці XVIII - у першій третині XIX ст. Варто наголосити, що поза межами дослідження залишилися навчальні заклади духовного відомства та єврейські школи.

Отже, у праці розглянуто поступ шкільної справи на Правобережній Україні з детальнішим висвітленням Поділля за часів діяльності Комісії національної освіти Речі Посполитої та в нових реаліях Російської імперії. Проаналізовано особливості проведення освітньої реформи 1803-1804 рр. у Віленському навчальному окрузі, до якого було включено Правобережну Україну. Відтак детально висвітлено історію Подільської гімназії, іі структуру і навчальні програми, педагогічний колектив і учнівський склад, матеріальне забезпечення, провідне місце у системі губернського шкільництва.

Розглянуто успіхи і невдачі у формуванні мережі повітових шкіл, яка включала школи в Кам’янці-Подільському, Барі, Немирові та Меджибожі, особливості фінансування кожної школи, рівень навчання, склад вихованців, стан шкільних приміщень. Особливу увагу приділено початковому шкільництву, зокрема його законодавчим аспектам і матеріальній базі, умовам і засобам навчання, застосуванню методу взаємного навчання. У фокусі уваги авторки знаходилося і приватне навчання в пансіонах та в домашніх умовах.

Праця ілюструє процес формування і функціонування шкільництва, яке мало польський характер, його поступову русифікацію та ліквідацію після польського національно-визвольного повстання 1830— 1831 рр.

                   

 

 

 

Поділитися:

Вікторія Колесник. Шкільництво Поділля


Колесник Вікторія. Шкільництво Поділля наприкінці – XVIII  у першій третині XIX ст. Вінниця, 2023. 584 с. : іл.

Поштовхом до дослідження шкільництва Поділля стало для авторки зацікавлення Подільською гімназією, яка діяла у Вінниці в 1814-1831 рр. і мала статус головного губернського навчального закладу. В гімназії викладали відомі педагоги, а серед її вихованців - чимало літераторів, науковців, політичних і громадських діячів. Свого часу на Правобережній Україні вона поступалася за рівнем тільки Волинському ліцею у Кременці.

Вивчення передумов створення Подільської гімназії, її ролі та функцій спонукало до розширення досліджуваного часового відтинку та охоплення в межах розвідки загалом подільського шкільництва наприкінці XVIII - у першій третині XIX ст. Варто наголосити, що поза межами дослідження залишилися навчальні заклади духовного відомства та єврейські школи.

Отже, у праці розглянуто поступ шкільної справи на Правобережній Україні з детальнішим висвітленням Поділля за часів діяльності Комісії національної освіти Речі Посполитої та в нових реаліях Російської імперії. Проаналізовано особливості проведення освітньої реформи 1803-1804 рр. у Віленському навчальному окрузі, до якого було включено Правобережну Україну. Відтак детально висвітлено історію Подільської гімназії, іі структуру і навчальні програми, педагогічний колектив і учнівський склад, матеріальне забезпечення, провідне місце у системі губернського шкільництва.

Розглянуто успіхи і невдачі у формуванні мережі повітових шкіл, яка включала школи в Кам’янці-Подільському, Барі, Немирові та Меджибожі, особливості фінансування кожної школи, рівень навчання, склад вихованців, стан шкільних приміщень. Особливу увагу приділено початковому шкільництву, зокрема його законодавчим аспектам і матеріальній базі, умовам і засобам навчання, застосуванню методу взаємного навчання. У фокусі уваги авторки знаходилося і приватне навчання в пансіонах та в домашніх умовах.

Праця ілюструє процес формування і функціонування шкільництва, яке мало польський характер, його поступову русифікацію та ліквідацію після польського національно-визвольного повстання 1830— 1831 рр.