Ярема Гоян. Світло з неба

 

Сповіддю душі і серця є нова книжка «Світло з неба» письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України Яреми Гояна.

Автор родинним словом звертається до пам'яті Тата Петра і Мами Олени і відкриває книжку-сповідь щирою присвятою:

«Стою на колінах у світлу пам'ять Вашу, Мамо і Тату, і бачу сяйво з небес любові то світять зорями непогасними Ваші праведні души.

 

Ярема Гоян лине сердечними споминами в тривожні воєнні  дитячі літа, пише з синівського любов'ю про рідну хату в селі Залуччі над карпатською рікою Черемош, де народився, мовив перше слово, почув з маминих уст молитву і взяв у душу на все життя як святий оберіг.

Сторінки книги освітлені словом глибокої шани до коріння роду, виквіт якого живе в цьому виданні: мати Яреми Гояна рідна сестра видатного художника Василя Касіяна, творами майстра ілюстрована книжка.

Білим цвітом духовної чистоти промовляє вишня під вікном отчої хати, мамині молитви «Отче наш» і «Вірую» стали оберегом для сина, небесним світлом у слові освячена церква, в якій хлопчика охрестили і дали ім’я.

Вірою в історичну державність української нації огорнуті легенди рідного краю і лицарство галицької «Січі», перший осередок якої народився сто літ тому біля Залуччя в селі Заваллі, де зливаються Черемош і Прут.

Особлива сторінка книжки віршований цикл «Ластівка» поетична сповідь про кохання, найкращу життєву пісню Яреми Гояна, яку йому подарувало світло з неба.

Поділитися:

Світло з неба


 

Сповіддю душі і серця є нова книжка «Світло з неба» письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслуженого діяча мистецтв України Яреми Гояна.

Автор родинним словом звертається до пам'яті Тата Петра і Мами Олени і відкриває книжку-сповідь щирою присвятою:

«Стою на колінах у світлу пам'ять Вашу, Мамо і Тату, і бачу сяйво з небес любові то світять зорями непогасними Ваші праведні души.

 

Ярема Гоян лине сердечними споминами в тривожні воєнні  дитячі літа, пише з синівського любов'ю про рідну хату в селі Залуччі над карпатською рікою Черемош, де народився, мовив перше слово, почув з маминих уст молитву і взяв у душу на все життя як святий оберіг.

Сторінки книги освітлені словом глибокої шани до коріння роду, виквіт якого живе в цьому виданні: мати Яреми Гояна рідна сестра видатного художника Василя Касіяна, творами майстра ілюстрована книжка.

Білим цвітом духовної чистоти промовляє вишня під вікном отчої хати, мамині молитви «Отче наш» і «Вірую» стали оберегом для сина, небесним світлом у слові освячена церква, в якій хлопчика охрестили і дали ім’я.

Вірою в історичну державність української нації огорнуті легенди рідного краю і лицарство галицької «Січі», перший осередок якої народився сто літ тому біля Залуччя в селі Заваллі, де зливаються Черемош і Прут.

Особлива сторінка книжки віршований цикл «Ластівка» поетична сповідь про кохання, найкращу життєву пісню Яреми Гояна, яку йому подарувало світло з неба.