Син України

 

Євген Пшеничний, щирий друг нашої бібліотеки, меценат, бібліофіл, подарував рідкісні видання повісті «Син України» українського історика, краєзнавця, бібліографа, громадського та політичного діяча Валентина Дмитровича Отамановського (1893–1964). Перше видання було опубліковано у Відні 1919 року українським видавництвом «Вернигора». Історико-пригодницька повість, написана у співавторстві з Ігорем Федівим (1895–1962), письменником, працівником видавництва, в добу боротьби за незалежність України 1917–1921 років, є зразком літератури, що популяризує патріотизм та любов до рідного краю.

Валентин Отамановський присвятив книгу своєму товаришу, герою Крут Миколі Лизогубу (1892–1918), який після полону був розстріляний більшовиками. Авторська передмова, написана у Вінниці 5-го березня 1919 р., містить портрет Миколи Лизогуба, спогади про їхню дружбу та бажання в образі Наливайка втілити «невмирущий Дух» товариша. Повість і передмова підписані літературним псевдонімом В. Отамановського «Золотополець». Друге подароване видання книги вийшло друком в Аугсбурзі в 1954 р.

 

               

 

 

 

Поділитися:

Син України


 

Євген Пшеничний, щирий друг нашої бібліотеки, меценат, бібліофіл, подарував рідкісні видання повісті «Син України» українського історика, краєзнавця, бібліографа, громадського та політичного діяча Валентина Дмитровича Отамановського (1893–1964). Перше видання було опубліковано у Відні 1919 року українським видавництвом «Вернигора». Історико-пригодницька повість, написана у співавторстві з Ігорем Федівим (1895–1962), письменником, працівником видавництва, в добу боротьби за незалежність України 1917–1921 років, є зразком літератури, що популяризує патріотизм та любов до рідного краю.

Валентин Отамановський присвятив книгу своєму товаришу, герою Крут Миколі Лизогубу (1892–1918), який після полону був розстріляний більшовиками. Авторська передмова, написана у Вінниці 5-го березня 1919 р., містить портрет Миколи Лизогуба, спогади про їхню дружбу та бажання в образі Наливайка втілити «невмирущий Дух» товариша. Повість і передмова підписані літературним псевдонімом В. Отамановського «Золотополець». Друге подароване видання книги вийшло друком в Аугсбурзі в 1954 р.